ЗВІТ
Рахункової палати України
за 2006 рік

Київ 2007

Шановні народні депутати України!

2006 рік для Рахункової палати був особливим.

Десять років минуло відтоді, як Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про Рахункову палату", і вона почала свою діяльність як конституційний, незалежний орган фінансового контролю в державі. Всі ці роки, здійснюючи свою діяльність від імені Верховної Ради України, Рахункова палата неухильно дотримувалась таких основоположних засад як законність, плановість, об'єктивність, незалежність та гласність.

2006 рік став роком, коли Рахункова палата нарешті змогла працювати, контролюючи повний цикл бюджетного процесу - з 1 січня набула чинності стаття 98 Конституції України, якою поновлено повноваження Рахункової палати щодо контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України. Це значно посилює контрольну функцію парламенту. Така потреба існувала завжди і раніше, але тепер для її врахування створені набагато кращі умови.

Пріоритетним у звітному році було подальше поглиблення безпосередньої співпраці з комітетами Верховної Ради України в частині реалізації висновків та пропозицій (прийнятих рішень) Колегії Рахункової палати. Практично всі Звіти або матеріали за результатами контрольних заходів розглядалися профільними комітетами при підготовці парламентських слухань з того чи іншого питання. В цьому процесі брали активну участь і спеціалісти Рахункової палати.

Минулий рік був характерним і тим, що Рахунковою палатою у практичну діяльність запроваджено передові, сучасні стандарти і методи проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Виходячи з набутого досвіду роботи та реальних потреб суспільства в отриманні об'єктивної, вичерпної інформації щодо використання державних коштів, які за своєю суттю є коштами народу, більшість проведених Рахунковою палатою контрольних заходів поєднують одночасне проведення фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності.

Протягом року продовжувалась плідна співпраця з вищими органами фінансового контролю (ВОФК) іноземних держав та Міжнародною організацією вищих органів контролю державних фінансів (INTOSAI) і Європейською організацією вищих органів контролю державних фінансів (EUROSAI). Під час ІV засідання робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища у Люксембурзі було створено спеціальну підгрупу з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів, яку очолила Рахункова палата України.

Постановою Верховної Ради України від 23.02.2006 № 3473 була підтримана ініційована Рахунковою палатою та проведена під егідою EUROSAI Міжнародна конференція "Роль Вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією та шахрайством". Конференція стала значною подією в суспільно-політичному житті країни. Її тема була визнана однією з пріоритетних для ВОФК, оскільки шахрайство та корупція не визнають кордонів і мають міжнародний характер, потребують спільних зусиль заінтересованих сторін для боротьби з цим соціальним злом і його попередженням.

Здобутки Рахункової палати за весь період діяльності підтверджують, що Рахункова палата, як державна інституція, є самостійним, дієздатним конституційним органом фінансово-економічного контролю. Вона справедливо здобула авторитет джерела незалежної, відповідальної, неупередженої, фахової, експертної думки як в Україні, так і за її межами.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про Рахункову палату" подаємо Верховній Раді України схвалений Колегією Звіт Рахункової палати за 2006 рік.

Представлений Звіт містить основні результати діяльності Рахункової палати за 2006 рік, приклади системних порушень, виявлених у ході здійснення контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Сподіваємося, що ці матеріали стануть корисними у Вашій депутатській діяльності.

Голова Рахункової палати
В.К.Симоненко

ЗМІСТ

1. Основні результати контрольно-аналітичних та експертних заходів

2. Заходи, вжиті за результатами контрольно-аналітичної та експертної роботи

3. Правове, методичне та нормативне забезпечення діяльності Рахункової палати

4. Міжнародне співробітництво

5. Гласність у роботі Рахункової палати

6. Забезпечення функціонування Рахункової палати

Додаток 1

1. Основні результати
контрольно-аналітичних та експертних заходів

1.1. Особливості діяльності Рахункової палати в 2006 році

Рахункова палата є незалежним органом спеціальної конституційної компетенції. Такий статус дозволяє розповсюджувати на неї загальновживане у всьому світі та прийняте в INTOSAI визначення - вищий орган фінансового контролю держави. Рахункова палата має повноваження щодо здійснення державного контролю в обсязі, що відповідає Лімській декларації керівних принципів аудиту, схваленій у 1997 році ІХ конгресом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю.

2006 рік був особливим в історії розвитку Рахункової палати. 11 липня виповнилося 10 років з того часу як Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про Рахункову палату". Цим було закладено основи принципово нової для нашої держави інституції - незалежного вищого органу фінансового контролю, який здійснює свою діяльність від імені Верховної Ради України на принципах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності. Саме це було покладено в основу діяльності Рахункової палати під час здійснення нею своїх завдань і функцій.

Весь період діяльності Рахункової палати, звітний рік, отримані результати контрольно-аналітичних та експертних заходів підтвердили правильність шляху, наміченого у 1996 році та пройденого за 10 років Рахунковою палатою.

За ці роки Рахунковою палатою проведено майже 5,5 тисяч контрольно-аналітичних та експертних заходів, перевірено понад 4,4 тисячі об'єктів.

За результатами цих заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств понад 4 тисячі Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України.

У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень (незаконного, у т.ч. нецільового), а також неефективного використання коштів державного бюджету та державних позабюджетних фондів на загальну суму понад 51,6 млрд. гривень:

• незаконне, у т.ч. нецільове - 31,4 млрд. грн.;
• неефективне - 20,2 млрд. гривень.

У зв'язку з розширенням повноважень Рахункової палати, пов'язаних з внесенням змін до 98 статті Конституції України, а також з метою підвищення ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, оптимізації і актуалізації напрямів проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів у 2006 році було внесено зміни до структури та напрямів діяльності Рахункової палати. Реалізацію поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечують департаменти:

• з питань фінансової та бюджетної політики (головний контролер-директор департаменту - Головань М.М.);
• з питань доходів державного бюджету;
• з питань правового забезпечення та державних закупівель (головний контролер-директор департаменту - Пилипенко В.П.);
• з питань оборони та правоохоронної діяльності (головний контролер-директор департаменту - Невідомий В.І.);
• з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій (головний контролер-директор департаменту - Шулежко М.Я.);
• з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності (головний контролер-директор департаменту - Заремба І.М.);
• з питань науки та гуманітарної сфери (головний контролер- директор департаменту - Фліссак Я.А.);
• з питань соціальної політики (головний контролер-директор департаменту - Вітковська Л.В.);
• з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ (головний контролер-директор департаменту - Іваненко Ю.В.);
• з питань надходження та використання коштів державного бюджету в регіонах (головний контролер-директор департаменту - Самусь Г.Ю.).

Відповідно до вимог чинного законодавства Рахункова палата впродовж звітного року продовжувала здійснювати контрольно-аналітичну та експертну діяльність, яка забезпечує єдину систему контролю за виконанням державного бюджету і бюджетів державних цільових фондів. Це передбачає проведення цілісного та взаємопов'язаного комплексу контрольних та експертних заходів.

Така система контролю інтегрована до основних складових бюджетного процесу і передбачає безперервний трирічний цикл контролю за формуванням та виконанням бюджетів кожного фінансового року, що реалізується на трьох послідовних стадіях - попереднього контролю проекту бюджету, поточного контролю виконання бюджету та подальшого контролю виконання бюджету.

У 2006 році Рахунковою палатою здійснювався контроль бюджетів трьох років - 2007 року (на стадії формування проекту бюджету), 2006 року (в ході поточного виконання) та 2005 року (виконаного бюджету). Бюджети кожного фінансового року знаходяться на одному з етапів трирічного циклу.

Комплекс заходів, що здійснюється в рамках зазначеного попереднього, поточного та подальшого контролю, суттєво доповнюється тематичними контрольними та аналітичними заходами, які здійснюються у відповідності із планом роботи Колегії Рахункової палати.

З прийняттям Колегією Рахункової палати Загальних рекомендацій з проведення аудиту ефективності використання державних коштів здійснення цього виду аудиту набуває більш системного, впорядкованого характеру. Більшість проведених контрольних заходів являють собою синтез фінансового аудиту, аудиту відповідності і аудиту ефективності з превалюванням останнього. Саме таке поєднання на сьогодні можна вважати найбільш оптимальним та результативним.

Значно посилено у звітному році і увагу до простежування результатів реагування центральних та місцевих органів виконавчої влади, об'єктів контрольно-аналітичних заходів на Висновки Колегії Рахункової палати, особливо за повним та якісним виконанням пропозицій і рекомендацій за результатами проведених контрольних заходів.

Рахункова палата України, керуючись пунктом 12 статті 6 Закону України "Про Рахункову палату", здійснює співробітництво з вищими контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

Протягом звітного року зроблено значний крок у відносинах з міжнародними організаціями вищих органів фінансового контролю INTOSAI та EUROSAI. Рахункова палата стала повноправним, реально працюючим членом більшості комітетів, підкомітетів та робочих груп цих організацій.

Співпраця з Вищими органами фінансового контролю Республіки Польща, Литовської Республіки, Словацької Республіки, Російської Федерації, Китайської Народної Республіки набула сталих форм. Протягом 2006 року Рахунковою палатою було укладено Угоди про співробітництво з Рахунковим комітетом з контролю за виконанням республіканського бюджету Республіки Казахстан та Рахунковою палатою Азербайджанської Республіки.

Впродовж 2006 року завершено два паралельних аудити Рахункової палати та Вищої контрольної палати Республіки Польща, за результатами яких підписано Комюніке про аудит впровадження програм державного прикордонного розвитку в рамках модернізації та будівництва пунктів пропуску між Україною та Республікою Польща і Спільний звіт про аудит виконання протиповеневих заходів на прикордонних водах України та Республіки Польща.

Враховуючи актуальність проблеми корупції та шахрайства, яка на сьогодні представляє загрозу національній безпеці не тільки нашої країни, а й багатьом країнам, що знаходяться в процесі політичного, економічного та соціального становлення, а також економічно розвинутих країнах, Рахункова палата ініціювала проведення під егідою EUROSAI та за безпосередньою участю INTOSAI у вересні 2006 року Міжнародної конференції "Роль Вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією та шахрайством", у якій взяли участь делегації ВОФК 25 країн.

В ході роботи конференції було здійснено обговорення важливих і актуальних проблем, пов'язаних з виявленням і попередженням корупції та шахрайства в системі управління державними фінансовими ресурсами, обмін знаннями та досвідом, визначено роль і місце в цьому процесі Вищих органів фінансового контролю, а також вироблено конкретні конструктивні пропозиції щодо посилення методів боротьби з цим соціальним злом. За результатами роботи конференції її учасники ухвалили відповідні Рекомендації.

Вагомим результатом міжнародної діяльності Рахункової палати у звітному році було успішне завершення багатоетапної підготовчої роботи щодо створення спеціальної підгрупи з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів у рамках робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, рішення про створення якої прийнято у листопаді 2006 року в Люксембурзі під час IV засідання робочої групі EUROSAI з аудиту навколишнього середовища.

У 2006 році продовжувалось формування мережі регіональних представництв Рахункової палати, діяльність яких була спрямована, насамперед, на забезпечення зовнішнього контролю за надходженням та використанням коштів державного бюджету на регіональному рівні.

Кількість територіальних управлінь протягом минулого року зросла більше ніж у 2 рази порівняно з 2005 роком - з трьох до семи. На сьогодні повноцінно функціонують територіальні управління по Дніпропетровській та Запорізькій областях (у м. Дніпропетровськ, начальник управління - Кармазін В.Я.); по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (у м. Львів, начальник управління - Піхоцький В.Ф.); по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (у м. Одеса, начальник управління - Олійник О.І.), по Донецькій та Луганській областях (у м. Донецьк, начальник управління - Кудінов Д.Г.), по Харківській, Сумській та Полтавській областях (у м. Харків, начальник управління - Косінов С.А.), по м. Kиєву та Київській області (у м. Київ, начальник управління - Миколенко П.П.); по АР Крим та м. Севастополю (у м. Севастополь, начальник управління - Борисов В.М.).

Сфера діяльності семи територіальних управлінь, що функціонують нині, розповсюджена на 16 областей України, а також міста Київ та Севастополь.

Впродовж року територіальні управління проводили як координовані з департаментами Рахункової палати, так і самостійні контрольні заходи щодо перевірки законності, ефективності та доцільності витрачання коштів Державного бюджету України і державних цільових фондів органами державної влади, установами, організаціями, підприємствами, незалежно від форми власності, які знаходяться на відповідній території.

1.2. Підсумки роботи Колегії

Колегія Рахункової палати є її керівним органом, яка, відповідно до ст. 9 Закону України "Про Рахункову палату", розглядала всі питання організації роботи Рахункової палати, планування, проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, методології контрольної, аналітичної і експертної діяльності.

В основу діяльності Колегії покладено принцип колегіальності та норми Закону України "Про Рахункову палату", Бюджетного кодексу України, Регламенту Рахункової палати.

Колегія Рахункової палати була сформована 23 травня 1997 року. Ротація членів Колегії здійснювалася відповідно до постанов Верховної Ради України від 17.06.2004 року та 25.03.2005 року.

До складу Колегії входять: Голова Рахункової палати, два його заступники, Секретар Рахункової палати та дев'ять головних контролерів - директорів департаментів, які затверджені Верховною Радою України таємним голосуванням.

У 2006 році було проведено 31 засідання Колегії Рахункової палати, на яких розглянуто 109 питань.

Контрольно-аналітичні, правові та методичні питання, які розглядалися на засіданнях Колегії впродовж звітного року, склали 83 відс. від загальної кількості питань (діаграма 1).

Діаграма 1. Класифікація питань, розглянутих
Колегією Рахункової палати у 2006 році

Враховуючи десятирічний досвід роботи Рахункової палати і виходячи з необхідності підвищення результативності та ефективності, у 2006 році Колегія зосередила свою діяльність на:

• забезпеченні виконання повноважень Рахункової палати, у зв'язку зі змінами до Конституції України щодо контролю за доходною частиною державного бюджету;
• поглибленні контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах;
• актуалізації та проблемності питань, що включаються до плану роботи;
• більш широкому застосуванні форм і методів аудиту ефективності при проведенні контрольних заходів та встановленні причинно-наслідкових зв'язків виявлених порушень і недоліків;
• узагальненні досвіду виявлення системних порушень головними розпорядниками бюджетних коштів;
• реалізації заходів щодо охоплення контролем більшої кількості об'єктів та обсягів державних коштів;
• втіленні міжнародного досвіду та проведенні паралельних аудитів з вищими органами фінансового контролю зарубіжних країн;
• реагуванні органів державної влади та об'єктів перевірки на висновки і пропозиції Рахункової палати за результатами контрольних та контрольно-аналітичних заходів, розгляді Верховною Радою України законодавчих пропозицій Рахункової палати з питань державного бюджету і фінансів України;
• розбудові та інституційному розвитку Рахункової палати.
  
  

Відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про Рахункову палату", та норм Бюджетного кодексу України, Колегія надавала Верховній Раді України висновки щодо виконання державного бюджету за І квартал, І півріччя та 9 місяців 2006 року, виконання доходної частини Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів, а також Висновки і пропозиції за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

В ході підготовки 16 Звітів здійснена перевірка використання бюджетних коштів на виконання трьох національних, трьох загальнодержавних, десяти державних та двох комплексних програм або окремих їх напрямів. Загалом, 20 відс. від загальної кількості питань, підготовлених департаментами за звітний період, складають питання щодо перевірки цих програм.

Зокрема, це стосується:

Національних програм: Національна програма інформатизації; "Енергетична програма України до 2010 року"; "Поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки".

Загальнодержавних програм: "Формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"; "Програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"; "Реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки".

Державних програм: "Розвиток трансплантації на 2002-2005 роки"; "Організаційне забезпечення діяльності судів на 2003-2005 роки"; "Використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року"; "Розвиток транспортно-дорожнього комплексу України на 2000-2004 роки"; "Розвиток туризму на 2002-2010 роки", "Ліси України на 2002-2015 роки"; "Удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на 2002-2006 роки"; "Створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні"; "Забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки"; "Розвиток Національної депозитарної системи України".

Комплексних програм: "Фізичне виховання - здоров'я нації"; "Профілактика злочинності на 2001-2005 роки".

Колегія Рахункової палати системно контролює всі напрями використання державних коштів.

Одним з основних напрямів, що постійно перебуває в полі зору Колегії Рахункової палати, є контроль за використанням бюджетних коштів на вирішення соціальних питань.

Зокрема, особлива увага приділялася Колегією контролю за використанням бюджетних коштів на:

• виплату допомоги при народженні дитини;
• забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• запровадження механізму утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом "гроші ходять за дитиною";
• використання та повернення бюджетної позики, спрямованої на погашення заборгованості із заробітної плати;
• використання коштів державного бюджету Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву;
• формування і виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
• формування та виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• розвиток та реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення;
• погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України;
• погашення заборгованості з оплати праці та інших пільгових виплат працівникам бюджетних установ.
  
  

Питання державної підтримки та забезпечення промислового потенціалу країни, транспорту, дорожнього будівництва обговорювалися при розгляді Колегією Звітів про результати перевірок та аналізів використання коштів державного бюджету на:

• виконання державних науково-технічних програм та прикладні розробки у сфері промисловості;
• будівництво магістральних ліній електропередач;
• забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу;
• завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден;
• будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку;
• будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжя;
• реструктуризацію вугільної промисловості, виділених державному підприємству "Луганськвуглереструктуризація";
• реалізацію Національної програми інформатизації;
• реалізацію Проекту "Розвиток приватного сектору";
• будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд;
• реалізацію Проекту створення Української енергозберігаючої компанії (УкрЕско);
• заходи Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки в частині оновлення рухомого складу міського електротранспорту;
• будівництво Дністровської ГАЕС.
  
  

Проблеми фінансування аграрного комплексу та підтримки вітчизняного сільгоспвиробника обговорювалися на Колегії під час розгляду результатів аналізів та перевірок використання бюджетних коштів на:

• розвиток АПК;
• наукові розробки у сфері стандартизації сільськогосподарської продукції;
• виконання Аграрним фондом своїх функцій;
• виконання Державним комітетом України по земельних ресурсах державного замовлення на проведення земельної реформи та забезпечення охорони земельних ресурсів.
  
  

Питання обороноздатності держави і матеріального забезпечення Збройних Сил України, правоохоронної діяльності виносилися на розгляд Колегії за результатами перевірок використання коштів державного бюджету, передбачених на:

• формування та виконання державного оборонного замовлення;
• виконання Програми відновлення непорушних запасів матеріальних засобів Збройних Сил України та тилове забезпечення;
• виконання Комплексної програми профілактики злочинності;
• забезпечення розвідувальної діяльності у сфері військової оборони Головному управлінню розвідки;
• здійснення заходів по боротьбі з тероризмом на території України;
• виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів.
  
  

Постійна увага приділялася проблемам державного боргу, використання та повернення отриманих під державні гарантії позик, реалізації проектів міжнародних фінансових організацій. Це стосується розглянутих та затверджених Колегією Звітів:

• про результати аудиту системи управління державним боргом;
• про результати аналізу та перевірки здійснення державних внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України.
  
  

Колегією розглянуто ряд питань, що стосуються використання бюджетних коштів на науку і освіту, а саме:

• планування та використання коштів Державного бюджету України Національною академією наук України на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки;
• підготовки фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України III-ІV рівнів акредитації;
• виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;
• планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Академії педагогічних наук України на науку;
• планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству палива та енергетики України на науку.
  
  

Проблеми охорони навколишнього природного середовища обговорювалися при розгляді Колегією Звітів з питань:

• впровадження системи поводження з твердими побутовими відходами як вторинною сировиною;
• використання коштів Державного бюджету України, виділених у 2000-2005 роках на виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі;
• виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища у 2004-2005 роках при створенні глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю;
• використання коштів державного бюджету у 2004-2005 роках, спрямованих на заходи по охороні навколишнього природного середовища при реалізації державних проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг загальнодержавного значення;
• виконання заходів першого етапу Державної програми "Ліси України";
• використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2006 роках на утилізацію твердого ракетного палива.
  
  

В рамках міжнародних угод проведено паралельні аудити:

• про виконання протиповеневих заходів на прикордонних водах України та Республіки Польща;
• стану захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг.
  
  

Окремий напрям діяльності Колегії стосувався аналізу і контролю питань, пов'язаних з економічною діяльністю держави, зокрема, розгляду Звітів про:

• результати аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішеннями судів впродовж 2005 року та І півріччя 2006 року;
• результати аудиту стану запасів матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву в 2005 році та І півріччі 2006 року та виконання плану надходжень до державного бюджету від реалізації державних запасів товарів;
• результати аудиту законності та обгрунтованості списання Державним казначейством України збитків Державного бюджету України за рішеннями органів державної та судової влади;
• результати перевірки ефективності використання бюджетних коштів на здійснення державної політики у сфері державного пробірного контролю;
• перевірку стану надходження і використання коштів адміністративного збору за 2003-2005 роки та І півріччя 2006 року;
• результатів перевірки використання коштів Державного бюджету України на створення Національної депозитарної системи України.
  
  

Колегією розглянуто ряд питань, що стосуються охорони здоров'я, розвитку культури та спорту, а саме, про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на:

• централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я;
• виконання Державної програми розвитку трансплантації;
• санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів;
• виконання державних програм підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;
• розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні;
• музейну справу та виставкову діяльність.
  
  

Значна увага приділялася Колегією питанням дотримання бюджетного законодавства та нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу. З цих питань були підготовлені Звіти про:

• результати аналізу стану нормативно-правового забезпечення Кабінетом Міністрів України виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік";
• результати аналізу нормативно-правового забезпечення формування та здійснення видатків на фінансування державних програм розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;
• узагальнення контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2005 році, з питань державних закупівель, формування та розміщення державного замовлення.
  
  

Колегією розглянуто ряд питань, пов'язаних із взаємовідносинами Державного бюджету України з місцевими бюджетами, зокрема, про:

• результати перевірки використання коштів субвенції з Державного бюджету України, виділених міському бюджету м. Львова у 2005 році на збереження історичної забудови міста та об'єктів історико-культурної спадщини;
• результати перевірки використання субвенцій з державного бюджету міському бюджету м. Севастополь на компенсацію втрат доходів, на розвиток соціально-економічної сфери міста та стану міжурядових розрахунків, пов'язаних з перебуванням в Україні Чорноморського флоту Російської Федерації за 2003-2005 роки;
• використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об'єктах комунальної власності;
• результати перевірки формування та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Львівської області на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів.
  
  

У звітному році особлива увага приділялась питанням наповнення доходної частини Державного бюджету України, зокрема, розглянуто Звіти щодо:

• результатів аудиту повноти та своєчасності перерахування до державного бюджету виконавчого збору;
• результатів перевірки Державної компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств з питань повноти та своєчасності перерахування коштів, отриманих від реалізації державного майна, до доходів Державного бюджету України;
• перевірки надходження до Державного бюджету України коштів за вчинення консульських дій;
• результатів аудиту стану запасів матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву та виконання плану надходжень до державного бюджету від реалізації державних запасів товарів;
• результатів аудиту виконання заходів першого етапу Державної програми "Ліси України";
• результатів перевірки коштів державного бюджету на будівництво магістральних ліній електропередач;
• здійснення ефективного використання радіочастотного ресурсу;
• результатів аналізу управління державним майном в Україні.
  
  

Питанням банківської діяльності і фінансових установ присвячено Звіти:

• про перевірку виконання кошторису Національного банку України;
• про результати аналізу виконання заходів щодо створення та розвитку Національної депозитарної системи України.
  
  

Постійну увагу Колегія приділяла вдосконаленню контрольно-аналітичної діяльності. З цією метою на засіданнях Колегії розглядалися питання щодо методики здійснення перевірки формування та використання коштів спеціального фонду; загальні рекомендації з проведення аудиту ефективності використання державних коштів.

На засіданнях Колегії також розглядалися питання використання коштів державного бюджету Центральною виборчою комісією, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, Державним комітетом фінансового моніторингу України, Державним казначейством України, Державною іпотечною установою, Державним управлінням справами.

На виконання функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про Рахункову палату", здійснювався щорічний контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету України, аналізувалися звіти Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України.

Позапланові контрольні заходи проводилися виключно за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або доручень Верховної Ради України, звернень її комітетів та запитів народних депутатів України, з яких Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Так, на виконання доручень Верховної Ради України або звернень народних депутатів України відповідно до:

• постанови Верховної Ради України від 04.11.2005 № 3075-ІУ Колегія розглянула "Звіт про результати перевірки використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2005 рік на реалізацію Національної програми інформатизації";
• доручення Голови Верховної Ради України від 06.06.2005 № 01-4/766 та запиту народного депутата України Гладія М.В., оголошеного на засіданні Верховної Ради України 13.01.2006 за № 11/10-3711, підготовлено і розглянуто "Звіт про результати аналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК у 2005 році";
• звернення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 12.07.2005 за № 06-9/9-1021 - "Звіт про результати перевірки використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
  
  

Крім того, на виконання доручень керівництва Рахункової палати, територіальні управління самостійно проводили перевірки щодо використання коштів державного бюджету за запитами народних депутатів України:

Стретовича В.М., оголошеного на засіданні Верховної Ради України від 02.11.2005 за № 11/10-1547, щодо перевірки використання коштів державного бюджету Львівським обласним управлінням Державної компанії "Укрекокомресурси";

Слабенка С.І. від 30.03.2006 № 6/55 щодо перевірки здійснення державними органами влади у Волинській області операцій з конфіскованим майном;

Круглова М.П. від 18.05.2006 № 128 щодо перевірки правомірності розподілу у 2006 році коштів субвенції з державного бюджету на проведення виборів депутатів місцевих рад, селищних, міських голів між районами і містами Миколаївської області;

За результатами розгляду звітів Колегією, з метою інформування народних депутатів України про діяльність Рахункової палати, на основі матеріалів контрольно-аналітичних заходів підготовлено 15 інформаційних бюлетенів.

1.3. Основні підсумки роботи Рахункової палати

1.3.1. Загальні результати діяльності

У звітному році департаментами Рахункової палати проведено 645 контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Контрольними заходами були охоплені всі регіони України. Перевірено 759 об'єктів (додаток 1 - основні об'єкти контрольно-аналітичних заходів Рахункової палати у 2006 році), у тому числі 551 (73 відс.) - центральні органи виконавчої влади, державні установи, організації тощо. 94 об'єкти (12 відс.) перевірялися вперше.

За результатами проведених контрольно-аналітичних та експертних заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 507 Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України. Всі зазначені документи містили також переліки рекомендацій щодо виправлення і поліпшення ситуації, недопущення та запобігання різного роду порушень і недоліків у майбутньому, а також підвищення ефективності, результативності та економності використання коштів Державного бюджету України як у розрізі кожного напряму використання бюджетних коштів, так і в цілому.

До Верховної Ради України направлено 118 документів, Секретаріату Президента України - 10, народним депутатам України - 51, Кабінету Міністрів України - 84, Міністерству фінансів України - 6, органам прокуратури та іншим правоохоронним органам - 34, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади - 131, установам, організаціям, підприємствам - 73 документи (діаграма 2).

Діаграма 2. Структура Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів
за результатами контрольної діяльності, направлених
у 2006 році для відповідного реагування

У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено, відповідно до статей 116 та 119 Бюджетного кодексу України, бюджетних правопорушень (незаконного, у тому числі нецільового), а також неефективного використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму 10 млрд. 738,3 млн. гривень. З цієї суми незаконне, у тому числі нецільове використання коштів складає 6 млрд. 954,6 млн. грн., неефективне - 3 млрд. 783,7 млн. гривень (діаграма 3).

Діаграма 3. Обсяги виявлених Рахунковою палатою
бюджетних правопорушень та неефективного
використання бюджетних коштів

Структура виявлених порушень у використанні бюджетних коштів (діаграма 4) свідчить, що впродовж останніх років питома вага виявлених фактів незаконного та неефективного використання коштів Державного бюджету України, за незначним винятком - 2005 рік, залишається сталою - превалювання бюджетних правопорушень, які кваліфікуються як незаконне, у тому числі нецільове використання бюджетних коштів.

Діаграма 4. Структура виявлених порушень
у використанні бюджетних коштів

Аналіз результатів проведених впродовж 2006 року контрольно-аналітичних заходів свідчить, що більшість бюджетних правопорушень продовжують мати системний характер, вони повторюються із року в рік. Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягів порушень у 2006 році були бюджетні правопорушення, які можна класифікувати у наступні узагальнені види:

• відволікання коштів держбюджету у дебіторську заборгованість;
• втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень;
• планування та використання коштів бюджету без відповідних обгрунтувань (розрахунків, наявності державних цільових програм та відповідних бюджетних програм);
• використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства;
• порушення, пов'язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку;
• незаконне здійснення платежів за відсутності паспорта бюджетної програми;
• наявність завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв'язку з необгрунтованим складанням кошторисних призначень;
• використання коштів Державного бюджету України з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";
• використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення, з порушенням чинного законодавства;
• бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо.
  
  

Щодо неефективного використання коштів державного бюджету у 2006 році слід виділити наступні:

• неефективне використання коштів внаслідок необгрунтованих управлінських рішень;
• неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання;
• неефективне використання коштів через відсутність обгрунтованого прогнозування і планування;
• неефективне використання коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття;
• неефективне використання бюджетних коштів на сплату відсотків і штрафних санкцій за залученими кредитами та заподіяння втрат державного бюджету від сплати різного виду зборів та платежів;
• неефективне використання коштів резервного фонду;
• неефективне використання коштів внаслідок придбання матеріалів та обладнання, які тривалий час не використовувались;
• збитки, завдані державі від неефективного управління матеріальними цінностями держрезерву;
• витрати державного бюджету, пов'язані з працевлаштуванням випускників вищих навчальних закладів, що отримали освіту за державні кошти, у недержавний сектор економіки або внаслідок відрахування з неповажних причин;
• неефективне використання коштів на проведення науково-дослідних робіт тощо.
  
  

1.3.2. Аналіз виявлених бюджетних правопорушень

У ході проведених фахівцями Рахункової палати в 2006 році контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень, тобто незаконного, у тому числі нецільового використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму майже 7 млрд. гривень. Структура цих порушень наведена в діаграмі 5.

Діаграма 5. Структура виявлених бюджетних порушень у 2006 році

Впродовж останніх років види бюджетних правопорушень, що здійснюються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, не зазнають значних змін. Дещо змінюється тільки структура порушень, тобто, в одному році найбільші обсяги правопорушень виявляються за одним видом правопорушення, в іншому році - за іншим. Особливістю 2006 року слід вважати явне збільшення та посилення такого негативного явища, як "паразитування" господарюючих суб'єктів на державних коштах та ресурсах. Проявляється це в прийнятті управлінських рішень щодо роздачі, фактично, безоплатній, державних матеріальних ресурсів; утворення необгрунтованої дебіторської заборгованості; визнання боргу суб'єктів підприємницької діяльності як державного.

У звітному році залишаються значними обсяги виявлених спеціалістами Рахункової палати фактів оплати бюджетними організаціями невиконаних послуг, робіт, неотриманих товарно-матеріальних цінностей, тобто, утворення фіктивної дебіторської заборгованості, а також фактів відволікання коштів державного бюджету у дебіторську заборгованість на тривалий час. Загальні обсяги зазначених бюджетних правопорушень склали понад 3 млрд. грн. або 45 відс. загальної суми встановлених у 2006 році правопорушень.

За результатами аудиту ефективності управління матеріальними цінностями в системі державного резерву в 2005 році та І півріччі 2006 року встановлено, що у звітності Держкомрезерву числиться дебіторська заборгованість у сумі 2,9 млрд. грн., строк якої перевищує 3 роки і має високий ризик неповернення.

Причинами утворення таких значних обсягів дебіторської заборгованості стали рішення, які приймались Кабінетом Міністрів України щодо надання товарно-матеріальних цінностей із запасів Держкомрезерву на умовах позичок і безоплатно, а також відсутність належного контролю за своєчасним їх поверненням, що призвело до вимивання запасів матеріальних цінностей державного резерву та сприяло накопиченню боргів перед державою в особливо великих розмірах.

Найбільшими боржниками були енергогенеруючі компанії, хімічні підприємства, Міністерство оборони України, ДП "Укррезерв", ДАК "Хліб України", ДАК "Укрресурси", цукрові заводи та ряд інших. Відповідно, основну частину боргу у складі дебіторської заборгованості займав борг за відпущені нафтопродукти - 1,8 млрд. грн., вугілля - 553,7 млн. грн., зерно та зернопродукти - майже 412 млн. гривень.

Зважаючи на розмір заборгованості та неспроможність енергогенеруючих компаній розрахуватися з Держкомрезервом, Кабінет Міністрів України у 2002 році своєю постановою передбачив реструктуризацію заборгованості за відпущені паливно-енергетичні ресурси. Внаслідок цього, Держкомрезервом призупинено претензійно-позовну роботу щодо погашення заборгованості.

Аудиторами Рахункової палати встановлено також, що протягом значного періоду велика кількість товарно-матеріальних цінностей, які, згідно зі звітністю, рахуються в запасах державного матеріального резерву, самовільно використані підприємствами-відповідальними зберігачами на власні потреби. Однак розрахунки з Держкомрезервом за цю продукцію підприємствами не проведені. Не дивлячись на неодноразові подання Держкомрезервом позовів до судів про стягнення з цих підприємств заборгованості, питання до цього часу залишається невирішеним.

Внаслідок постійних реорганізацій Держкомрезерву протягом останніх років із одночасною зміною керівництва та через зволікання і незадовільний рівень роботи юридичної служби, Держкомрезервом не забезпечувалось вжиття дієвих заходів щодо погашення дебіторської заборгованості, яка виникла у минулі роки, що призвело до збільшення суми безнадійної (сумнівної) заборгованості та значних втрат держави.

Перевіркою ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я у 2004-2005 роках, встановлено, що Міністерством охорони здоров'я України під час придбання товарів, робіт та послуг порушувались законодавчо встановлені терміни авансування. Зокрема, в порушення вимог статей 22 і 51 Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 "Про порядок укладення угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів", здійснювалось авансування товарів, робіт та послуг від одного місяця до року, що створило умови для безкоштовного користування суб'єктами господарювання різних форм власності коштами державного бюджету у загальній сумі понад 81,7 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням та має ознаки безвідсоткового кредитування.

У третьому кварталі 2004 року Міністерством проведено попередню оплату в сумі 30 млн. грн. санітарних автомобілів, придбаних у ЗАТ "Оптима-Трейд". Автомобілі було поставлено лише у третій декаді лютого 2005 року, тобто, у термін від 55 до 85 днів.

Державне українське об'єднання "Політехмед" ще у жовтні 2004 року здійснило попередню оплату медичного обладнання, придбаного у ТОВ "Укрмед" у сумі 1,4 млн. гривень. Однак на час перевірки (лютий 2006 року) придбане обладнання до ДУО "Політехмед" не надійшло, а комерційна структура майже півтора року користувалася бюджетними коштами.

Відволікання 41,9 млн. грн. бюджетних коштів у дебіторську заборгованість встановлено і перевіркою використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З цієї суми близько 22 млн. грн. становила заборгованість, яка утворилась внаслідок фінансування шляхом взаємозаліків, проведених ще у 1997-98 роках, через несвоєчасне врегулювання платіжних відносин між замовниками та виконавцями послуг. А саме, на зазначену суму не було отримано житло для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як це передбачалось при проведенні взаємозаліків.

Крім того, у період, що перевірявся, Головне управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Київської міської державної адміністрації усі виділені кошти, в сумі 17,5 млн. грн., спрямувало на інвестування будівництва житла, у зв'язку з чим, станом на 01.01.2006, обсяги дебіторської заборгованості значно збільшились.

Аналогічне порушення щодо відволікання бюджетних коштів у дебіторську заборгованість терміном понад 8 місяців допущено і Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго". Це було встановлено перевіркою використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству палива та енергетики України на будівництво магістральних ліній електропередач.

Вже при укладанні договору між ДП "НЕК "Укренерго" та ВАТ "Запоріжтрансформатор", всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", якою визначено граничний термін надання авансів за рахунок бюджетних коштів 3 місяці, передбачалось надання авансу в сумі 24,1 млн. грн., при умові постачання трансформаторів через 8 місяців після попередньої оплати.

Таким чином, комерційне підприємство за рахунок коштів державного бюджету отримало безвідсотковий кредит.

Порушення у вигляді попередньої оплати на загальну суму 5,6 млн. грн. виявлено і при перевірці використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Державної програми розвитку трансплантації на 2002-2005 роки. Міністерством охорони здоров'я України при закупівлі лікарських засобів, обладнання та виробів медичного призначення кошти державного бюджету відволікались у дебіторську заборгованість на термін від одного місяця до трьох років.

Відповідно до змін, внесених до укладеної угоди, ЗАТ "Бакмед" отримало дозвіл на постачання медичного обладнання покупцеві - ДУО "Політехмед" протягом 85 календарних днів з моменту попередньої оплати у сумі 2,9 млн. гривень.

Така ж ситуація мала місце під час придбання лікарських препаратів ДП "Укрвакцина" на 1,4 млн. грн. у ТОВ "Докфатм" та ТОВ "Оптіма-Фарм ЛТД", які були поставлені через 35-45 днів після попередньої оплати.

У 2006 році Рахунковою палатою виявлені значні втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень, обсяги яких збільшились у порівнянні з 2005 роком (842 млн. грн.) і склали 1071,7 млн. гривень.

За результатами аналізу управління державним майном в Україні встановлено, що Державна госпрозрахункова установа "Агентство з питань банкрутства", створена Міністерством економіки України за рішенням Уряду, спрямовувала свою діяльність, в першу чергу, на отримання власного прибутку, що не сприяло виконанню завдань із захисту інтересів держави. Це призвело до втрат державного бюджету через незаконне визнання боргу суб'єктів підприємницької діяльності, як державного, у сумі 133,1 млн. євро (792 млн. гривень).

Зокрема, в порушення вимог статті 1 Закону України від 29.11.2001 №2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" цією установою в 2005 році було розроблено план санації та продано всі майнові активи ВАТ "Макіївський металургійний комбінат". В результаті цього, акціонерне товариство залишилося без майна, проте з великими борговими зобов'язаннями за кредитами, взятими під гарантії Уряду. Внаслідок незаконних дій Агентства, прострочена заборгованість підприємства підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Крім того, Агентством з питань банкрутства зазначене майно реалізовувалось за значно заниженою ціною. Низку об'єктів незавершеного будівництва ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на перших торгах, які відбулись 21.02.2005, було продано за ціною 32 млн. грн., що удвічі дешевше від їх початкової вартості, яка була визначена в сумі 63,8 млн. гривень. Отже, і за рахунок цього державі було завдано прямі збитки у сумі 31,8 млн. гривень.

Аналогічні порушення на загальну суму 20 млн. грн. були виявлені і в результаті аналізу використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку.

У 2004 та 2005 роках в м. Харкові управлінням капітального будівництва під гарантії Харківської облдержадміністрації на будівництво метрополітену були отримані кредити на зазначену суму, які передбачалося погасити за рахунок коштів місцевого бюджету. В договорі поруки поручитель зобов'язувався перед банком відповідати за виконання у повному обсязі боргових зобов'язань усім своїм майном та грошовими коштами.

Однак, згідно зі статтею 17 Бюджетного кодексу України, гарантії щодо виконання боргових зобов'язань можуть надавати лише міські ради у межах повноважень, встановлених рішенням про місцевий бюджет. Обласні ради таких повноважень не мають.

Тобто, Харківською облдержадміністрацією, шляхом укладання договорів гарантій з порушенням чинного законодавства, повернення запозичених коштів незаконно перекладено на державний бюджет.

В результаті аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішеннями судів впродовж 2005 року та І півріччя 2006 року виявлено, що діяльність Державної податкової адміністрації України з питань адміністрування та відшкодування ПДВ не була спрямована на ліквідацію або суттєве скорочення бюджетної заборгованості. Це, в свою чергу, не давало можливості платникам податків погасити або значно скоротити податкову заборгованість і відновити податкові надходження.

Органи Державної податкової адміністрації України та Держказначейства України не забезпечили прозорого та вчасного повернення зазначеного податку на виконання рішень суду і поставили платників податків у залежність від суб'єктивного управління цими процесами, в результаті чого були запроваджені збиткові для бюджету процедури відшкодування ПДВ та створені умови для корупції і зловживань.

За незаконними висновками ДПА, без урахування черговості надходжень на виконання судових рішень протягом перевіреного періоду, за реєстрами відшкодовано ПДВ на загальну суму 15,1 млн. гривень.

Держказначейство України не забезпечило прозорості, законності та ефективності застосування процедур відшкодувань ПДВ за рішеннями суду, виконавши судові рішення минулих років (2000, 2003 та 2004 роки) на суму 27,6 млн. грн. значно пізніше рішень, які надійшли у перевірений період. Виконання цих рішень Держказначейством України здійснювалося за погодженням з Міністерством фінансів України, яким приймалися остаточні рішення. При цьому строк та черговість виконання органами Держказначейства судових рішень з відшкодування ПДВ залишилися нормативно неврегульованими.

В цілому, внаслідок прийняття державними органами влади незаконних управлінських рішень, втрати бюджету склали 42,7 млн. гривень.

Рахунковою палатою при проведенні аудиту законності та обгрунтованості списання коштів Державного бюджету України за рішеннями органів державної та судової влади встановлено, що запроваджений Державною судовою адміністрацією України механізм списання Держказначейством України збитків за рішенням суду, зокрема, погашення кредиторської заборгованості, суперечив вимогам бюджетного законодавства.

Виконання рішень судів здійснювалося територіальними підрозділами на підставі рішень центрального апарату Державної судової адміністрації, що визначали об'єкти фінансування та розміри бюджетних асигнувань. Цим порушувались вимоги статей 37 та 35 законів України про Державний бюджет України на 2005 та 2006 роки, якими передбачалось, що безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.

За таких умов з рахунку держбюджету списано для погашення кредиторської заборгованості 11,1 млн. грн., що, цілком обгрунтовано, Рахунковою палатою відноситься до втрат бюджету.

Крім того, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рішеннями судів про відшкодування шкоди, завданої юридичним особам органами державної митної служби при конфіскації їх майна та його реалізації, в порушення вимог бюджетного законодавства примусово стягнуто 14,2 млн. грн., які тимчасово обліковувалися на рахунку Державної митної служби у банку "Аваль" і належали перерахуванню до державного бюджету.

Прийняття незаконних управлінських рішень призводило до різноманітних видів втрат коштів державного бюджету. Наприклад, у 2006 році втрати 35 млн. грн. зазнав Державний бюджет України внаслідок незадовільної організації стягнення простроченої заборгованості. Такий факт виявлено аудиторами Рахункової палати у ході перевірки ефективності витрачання бюджетних коштів, що виділяються на заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки та її придбання у 2005 році.

Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" продовжувалась практика довгострокового авансування виробників сільськогосподарської техніки за рахунок коштів державного бюджету та надання у фінансовий лізинг техніки неплатоспроможним господарствам.

Незадовільна організація НАК "Украгролізинг" претензійної роботи щодо стягнення простроченої заборгованості за техніку, надану в лізинг у 1998-1999 роках, призвела до того, що борг лізингоотримувачів перед НАК "Украгролізинг" станом на 01.01.2006 становив 279,9 млн. гривень. При цьому на початок 2005 року через банкрутство, припинення господарської діяльності і ліквідацію лізингоотримувачів державним бюджетом, практично, втрачено зазначені 35 млн. гривень.

Впродовж 2006 року були виявлені і числені факти за таким видом бюджетного правопорушення, як планування та використання коштів бюджету без відповідних обгрунтувань (розрахунків, наявності державних цільових програм та відповідних бюджетних програм).

За питомою вагою в загальному обсязі порушень, пов'язаних із незаконним використанням бюджетних коштів, це порушення складає майже 11 відс. або 760,2 млн. гривень.

Характерним є те, що такі порушення були виявлені, переважно, виявлені в ході перевірок, що стосуються використання бюджетних коштів на соціальні питання.

Найбільшу суму таких порушень - 363,6 млн. грн. - виявлено при перевірці ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я у 2004-2005 роках.

Встановлено, що Міністерством охорони здоров'я України кошти, передбачені на виконання Національної програми боротьби з туберкульозом в Україні, Державної програми "Онкологія" та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, спрямовувались на закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги. І це при тому, що видатки на придбання обладнання зазначеними програмами не планувались.

За відсутності контролю з боку Міністерства фінансів України та всупереч вимогам статті 87 Бюджетного кодексу України МОЗ України планувало зазначені видатки без відповідних обгрунтованих розрахунків. Такі дії і призвели до використання коштів державного бюджету з бюджетним правопорушенням.

Міністерство охорони здоров'я України не забезпечило також дотримання бюджетного законодавства і при використанні коштів Державного бюджету України, виділених йому на виконання Державної програми розвитку трансплантації на 2002-2005 роки.

Міністерством, у рамках реалізації названої Державної програми, використано 7,6 млн. грн. бюджетних коштів на закупівлю обладнання для Науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії та трансплантації Запорізької медичної академії післядипломної освіти, який утримується за рахунок коштів державного бюджету.

У той же час, Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (додаток 5 "Розподіл видатків на централізовані заходи і програми на 2005 рік між адміністративно-територіальними одиницями") видатки на придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров'я, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не передбачались.

Планування та використання коштів Державного бюджету України Національною академією наук України на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки у 2004-2005 роках здійснювалось без належного обгрунтування та ув'язки кошторисних призначень з тематикою науково-дослідних робіт, що встановлено аудиторами Рахункової палати.

Крім того, НАН України за період, що перевірявся, запланувала 10,5 млн. грн. на виконання 81 прикладної науково-дослідної роботи, термін виконання яких минув у попередні роки. Зазначене дало змогу створювати резерв бюджетних коштів, які направлялися на забезпечення діяльності НАН України.

З бюджетними правопорушеннями НАН України використано 107,8 млн. грн., з них: 75,1 млн. грн., передбачених на виконання прикладних наукових розробок, спрямовано на проведення фундаментальних, пошукових та інших НДР, а 32,7 млн. грн. - на розвиток власної інфраструктури.

При здійсненніаналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК, встановлено, що при підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", Мінфіном України та Мінагрополітики України до видатків державного бюджету без належного обгрунтування та розрахунків включено три бюджетні програми: "Здійснення фінансової підтримки розвитку підприємств молочної переробки", "Здешевлення вартості страхових премій (внесків) фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку" та "Засновницький внесок до статутного фонду (капіталу) аграрної біржі" на загальну суму 100 млн. гривень.

Відсутність необхідних розрахунків та обгрунтувань при включенні відповідних бюджетних програм до державного бюджету була характерною для Міністерства аграрної політики України, про що свідчать результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції у 2005 році та І кварталі 2006 року.

Аудиторами Рахункової палати встановлено, що, в порушення Бюджетного кодексу України, Міністерство фінансів України при складанні та розгляді проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не проводило аналізу бюджетного запиту на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, поданого Мінагрополітики з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

В результаті до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" безпідставно, без необхідних розрахунків і обгрунтувань включено видатки на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції в сумі 40,6 млн. гривень.

Крім того, Мінагрополітики включило до Тематичного плану наукових розробок у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції на 2005 рік 354 розробки галузевих стандартів, технічних умов та настанов, які мали здійснюватись за рахунок коштів суб'єктів господарювання, загальною кошторисною вартістю понад 8,6 млн. гривень.

Аналізом використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України, встановлено незаконне використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені бюджетними програмами, у загальній сумі 59,9 млн. гривень.

За рахунок коштів субвенції, що виділялася з державного бюджету для завершення розрахунків з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян допускалось погашення поточної заборгованості за енергоносії підприємств у сумі 42,6 млн. грн., що суперечить вимогам статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.12.2005 № 580-р Міністерством фінансів України відшкодовано Ощадбанку України 17,3 млн. грн. витрат за рахунок невикористаних асигнувань, передбачених для погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян, хоча Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" здійснення видатків на цю мету не передбачалось.

Тотожним плануванню та використанню коштів бюджету без відповідних обгрунтувань фактично є і незаконне здійснення платежів за відсутності паспорта бюджетної програми, що доведено аудитом управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій.

Державне казначейство України, в порушення вимог статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", якою передбачено, що платежі здійснюються виключно за наявності паспортів бюджетних програм, перерахувало Аграрному фонду 304 млн. грн. до затвердження паспорта бюджетної програми "Формування державного продовольчого резерву та проведення заставних та інтервенційних закупівель Аграрним фондом".

Результати контрольних заходів, здійснених спеціалістами Рахункової палати у 2006 році, свідчать, що неналежне ведення бухгалтерського обліку, зокрема, заниження в обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей продовжує залишатись нормою для розпорядників бюджетних коштів. Загальні обсяги виявлених у звітному році зазначених бюджетних порушень збільшились у порівнянні з 2005 роком більше, ніж у два рази і склали 310,3 млн. гривень.

Результати аналізу використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України показали, що Міністерством фінансів України, в порушення наказу Державного казначейства України від 31.03.2005 № 58 "Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2005 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевого бюджетів", у звітності про використання у 2005 році коштів державного бюджету на заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень, відображені недостовірні і завищені на суму 263,3 млн. грн. дані щодо здійснених фактичних видатків (виплат громадянам).

Крім того, окремі постійно діючі регіональні комісії не погашали у дводенний строк розрахункові чеки на суму проведених розрахунків з оформленням акта, які вони повинні здійснювати на підставі отриманих повідомлень, чим порушували вимоги пункту 13 Порядку проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян, шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 № 664. Таких фактів встановлено на суму 10,2 млн. гривень. Загальна ж сума викривлення фінансової звітності склала 273,5 млн. гривень.

Характерним виявилось таке порушення і при проведенні аудиту ефективності виконання заходів із санаторно-курортного та реабілітаційного лікування працівників правоохоронних органів у 2005 році та І півріччі 2006 року.

Аудиторами було встановлено, що, в порушення вимог статті 13 Закону України "Про оцінку земель", експертна оцінка землі не проводилась. Вартість земельних ділянок, відведених санаторно-курортним закладам, та будівель і споруд не була взята на бухгалтерський облік, що не відповідало вимогам статті 10 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Керівництвом Оздоровчого комплексу "Маяк" військово-медичного управління Служби безпеки України, незважаючи на наявність рішення Бердянської міської ради народних депутатів від 26.02.98 № 20 про передачу в постійне користування земельної ділянки вартістю 21,2 млн. грн., зазначена земельна ділянка за бухгалтерським обліком в складі оборотних активів санаторно-курортного закладу не відображена.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на музейну справу та виставкову діяльність у 2005 році та І півріччі 2006 року встановлено, що внаслідок відсутності належного контролю з боку управління фінансування, обліку та звітності Мінкультури, об'єкт незавершеного будівництва вартістю 7,8 млн. грн., що знаходився на балансі Національного художнього музею України, у 2004 році знято, а на баланс державного підприємства "Дирекція з реконструкції, реставрації й розширення об'єктів Національного художнього музею України" не поставлено, що призвело до викривлення річної бухгалтерської звітності за 2004 та 2005 роки.

Факти наявності завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв'язку з необгрунтованим складанням кошторисних призначень у загальній сумі 222,1 млн. грн. встановлені Рахунковою палатою у ході цілого ряду аудитів, проведених у 2006 році.

Аудитом ефективності використання Центральною виборчою комісією коштів державного бюджетувиявлено завищення асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів з цієї причини на загальну суму 194,5 млн. гривень.

Зокрема, сума середнього нерозподіленого вільного залишку асигнувань, що утворився, починаючи з дати затвердження бюджетних призначень до внесення остаточних змін до кошторисів видатків окружних та дільничих виборчих комісій, склала 82,8 млн. грн.; сума завищення додаткового обсягу бюджетних призначень на оплату праці членів виборчих комісій в день голосування та дні підрахунку голосів - 50,9 млн. грн.; сума завищення бюджетних призначень по Центральній виборчій комісії внаслідок недостатньої обгрунтованості видатків - 3,3 млн. грн., а по окружних та дільничих виборчих комісіях - 29,7 млн. гривень.

Аудит управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій засвідчив, що Мінагрополітики своїм наказом від 01.08.2005 № 354 безпідставно завищило розмір позики на пшеницю м'яку 6-го класу. За розрахунком Міністерства обсяги позики передбачались, виходячи з ціни 336 грн. за 1 тонну, а наказом затверджено 390 грн. за 1 тонну. Такі дії привели до того, що з державного бюджету надлишково надано бюджетних позик на суму 12,5 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції у 2005 році та І кварталі 2006 року встановлено, що за відсутності розрахунків і обгрунтувань щодо використання коштів, які виділяються Мінагрополітики на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, до Тематичного плану були включені розробки без врахування пріоритетів. Виконавці робіт визначались без необхідного відбору, вартість розробок встановлювалась за відсутності необхідних обгрунтувань, що призвело до завищення кошторисної вартості робіт на суму 4,2 млн. гривень.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 роцівстановлено, що при формуванні фонду оплати праці його обсяги завищено на 2,3 млн. грн., внаслідок невиконання ДУС вимог Указу Президента України від 08.02.2005 № 208 "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" щодо передачі РНБО штатної чисельності та відповідних бюджетних призначень ліквідованого Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Завищення сталося також за рахунок скорочення граничної чисельності працівників Секретаріату Президента України без відповідного зменшення бюджетних призначень, та за рахунок скорочення майже у 5 разів чисельності відряджених до ДУС військовослужбовців.

У ході проведення Рахунковою палатою практично кожного контрольного заходу виявився такий вид бюджетного правопорушення як використання коштів Державного бюджету України з порушеннями Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Завдяки активним діям Рахункової палати щодо запобігання таких правопорушень, їх загальний обсяг дещо знизився і склав у 2006 році 172 млн. гривень.

Найбільш характерними порушеннями законодавства щодо закупівель були порушення, які безпосередньо стосуються конкурентності та прозорості державних закупівель, а саме: правильного вибору процедур закупівель, переваги відкритих торгів перед іншими процедурами, вибору критеріїв для оголошення переможця з точки зору законності та ефективності витрачання бюджетних коштів, тобто правових норм, правильне та неухильне виконання яких запобігає проявам корупції у цій сфері.

Найбільший обсяг порушень, 26,2 млн. грн., виявлено в ході перевірки використання за 2003-2005 роки субвенцій з державного бюджету міському бюджету м. Севастополь, що надавалися у зв'язку з розміщенням на його території Чорноморського флоту Російської Федерації.

В порушення вимог пункту 2 статті 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон) головними розпорядниками коштів у зазначений період було укладено угоди з порушенням встановлених термінів на загальну суму майже 16,7 млн. гривень.

Крім того, в порушення статті 1 цього ж Закону, замовником торгів - управлінням транспорту та зв'язку Севастопольської МДА - договір на придбання тролейбусів за рахунок бюджетних коштів з переможцем торгів не укладався. Разом з тим, договори на поставку тролейбусів у 2003 році на загальну суму 2,2 млн. грн. укладались, фактично, на підставі витягу з протоколу засідання міського тендерного комітету.

У 2005 році Севастопольська МДА також не дотримувалась встановлених термінів надання повідомлень про результати торгів для публікації в інформаційно-аналітичний бюлетень "Вісник державних закупівель", чим порушувала вимоги зазначеної статті Закону.

Результати перевірки використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, також свідчать про те, що при закупівлі житла порушувались норми названого Закону.

Закупівля житла для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснювалась розпорядниками коштів, переважно, без застосування відповідних конкурентних процедур, тендери проводились формально, в окремих випадках житло придбавалось взагалі без проведення процедури закупівлі, що є порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Всього, таким чином, у 2004-2005 роках використано 25,4 млн. гривень.

Порушення вимог законодавства щодо проведення тендерних торгів виявлені і в результаті проведення аналізу ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2005 році та I півріччі 2006 року державному підприємству "Луганськвуглереструктуризація" на реструктуризацію вугільної промисловості".

Аудиторами Рахункової палати встановлено, що, з порушенням норм Закону, загалом, використано 19,5 млн. грн. бюджетних коштів, передбачених на виконання заходів з реструктуризації.

Державним підприємством "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" були допущені випадки порушення вимог статті 17 Закону щодо термінів оприлюднення звіту про результати процедури закупівлі в інформаційній мережі Інтернет на суму 7,7 млн. гривень.

Тендерні процедури з забезпечення екологічної безпеки за проектами ліквідації шахт на суму 5,2 млн. грн. проводились за відсутності дозволів Державного комітету України з нагляду за охороною праці чи його територіального органу на початок виконання робіт підвищеної безпеки.

Без проведення торгів виконувалися роботи з оперативного та технічного обслуговування розподільчих мереж відособленим підрозділом "Енергоуправління" ДП "Свердловськантрацит" на суму 0,5 млн. грн. та ряд інших порушень, допущених при проведенні тендерних торгів та укладанні договорів за їх результатами.

В ході перевірки використання коштів субвенції з Державного бюджету України, виділених міському бюджету м. Львова у 2005 році на збереження історичної забудови міста та об'єктів історико-культурної спадщини, виявлено, що управлінням капітального будівництва Львівської міської ради без проведення передбачених процедур закупівель за державні кошти використано 14,9 млн. грн. коштів субвенції. З них: без проведення встановлених законом процедур закупівель укладено і оплачено 8 угод загальною сумою 2,1 млн. грн. на виконання робіт з реконструкції каналізаційного колектора з одним і тим же виконавцем - ДП ІЦ "Техно-ресурс".; на реконструкцію житлових будинків використано 1,4 млн. грн.; на виконання реставраційних робіт - 2,7 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2005 роках Одеському обласному виробничому управлінню по водному господарству, виявлено, що цим управлінням у 2004 році витрачено 13,5 млн. грн. бюджетних коштів на оплату робіт за договорами, укладеними в порушення вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Так, при проведенні закупівлі у 2004 році робіт з реконструкції майданчика водопровідних очисних споруд та будівництва насосних станцій підкачки с. Шевченково, с. Новоселівка, с. Фурманівка та с. Червоний Яр у торгах приймали участь 4 учасники. Переможцем торгів визначено ВАТ "Агробуд" з ціною тендерної пропозиції 5,3 млн. грн. та терміном проведення робіт 4 місяці. У той же час, тендерною документацією передбачалось проведення робіт протягом 3 місяців, а інші учасники торгів пропонували термін виконання коротший ніж переможець - від 2 до 3,5 місяця.

Не дотримано основні вимоги проведення тендерних торгів і в частині наявності декількох пропозицій щодо участі в процедурі закупівлі (статті 15 та 27 Закону). Оскільки пропозиції всіх учасників торгів із закупівлі робіт з будівництва магістрального напірного трубопроводу питної води від с. Баштанка до розгалуження на с. Дмитрівка, крім одного (ВАТ "СМУ-24"), взагалі не відповідали кваліфікаційним вимогам тендерної документації в частині визначення терміну виконання робіт, а пропонували довші строки, ніж передбачалось, то їх участь у торгах, як конкурентів, була фіктивною. Вартість робіт за договором - 6,7 млн. гривень.

Крім того, контракт вартістю 1,5 млн. грн. з ВАТ "ПМК-139", переможцем торгів по закупівлі робіт з реконструкції майданчика водопровідних очисних споруд Кілійського групового водопроводу, укладено на 10 календарних днів раніше, ніж був затверджений звіт про проведення торгів.

Перевірка використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден свідчить, що, за відсутності контролю з боку Міністерства промислової політики України, при організації закупівель за державні кошти у 2004 році Державне підприємство "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" не забезпечило належного дотримання норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти".

З 40 договорів, укладених за результатами торгів з обмеженою участю, 22 договори вартістю 4,9 млн. грн. укладено з порушенням статті 18 Закону, якою передбачено, що процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, якщо товари, роботи чи послуги мають складний або спеціалізований характер. Предметами закупівлі за цими договорами були сталь, прокат, дошки, фанера тощо, які не можуть розглядатись, як такі, що носять складний або спеціалізований характер, тому застосування даної процедури торгів незаконне.

З порушенням терміну подання тендерних пропозицій та терміну їх розкриття проведено торги, за якими укладено 47 договорів на суму 3,5 млн. грн. та 8,6 млн. грн., відповідно.

Як наслідок, всього з порушенням вимог Закону укладено договори на загальну суму 17 млн. грн., за якими сплачено 10,5 млн. грн. бюджетних коштів.

У 2006 році факти використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства України, виявлені Рахунковою палатою при здійсненні контрольних заходів, склали загальну суму майже 505,3 млн. гривень.

Аналіз використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України показав, що, незважаючи на вимоги частини 7 статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якою усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, Міністерством фінансів України (головним розпорядником) не вжито заходів щодо повернення до державного бюджету залишків невикористаних у 2004 році бюджетних коштів у сумі 97,6 млн. грн., які надійшли для виплати компенсації грошових заощаджень та викупу облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

Зазначені кошти залишилися на рахунках ВАТ "Державний ощадний банк України" та НАСК "Оранта" у 2005 році, хоча це не було передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і суперечило частині 2 статті 95 Конституції України, відповідно до якої виключно цим законом визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування.

Встановлені також непоодинокі факти перерахування коштів субвенції на загальну суму 98,2 млн. грн. з рахунку головного розпорядника цих коштів на рахунки одержувачів коштів за відсутності затверджених кошторисів, чим порушувались вимоги п.2 статті 51 Бюджетного кодексу України та пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

В ході перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту на розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні, встановлено, що Міністерством фінансів України та Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, всупереч статті 87 Бюджетного кодексу України, якою визначено перелік видатків, що здійснюються за рахунок Державного бюджету України, у 2005-2006 роках ще на стадії планування були передбачені видатки на надання фінансової допомоги фізкультурно-спортивним товариствам за рахунок бюджетних коштів на забезпечення їх статутної діяльності у сумі 10,2 млн. гривень. Фактично, фінансова допомога надана у повному обсязі.

Недотримання вимог Бюджетного кодексу України для зазначеного Міністерства стало нормою. Порушення тієї ж статті 87 встановлені аудиторами Рахункової палати і при проведенні перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту на виконання державних програм підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення. Зокрема, Міністерством, як головним розпорядником бюджетних коштів, був поданий до Міністерства фінансів України бюджетний запит на 2006 рік за відсутності затвердженої в установленому порядку державної цільової програми, яка передбачала б використання коштів державного бюджету на підготовку та участь спортсменів вищих категорій у змаганнях усіх рівнів.

Всупереч вимогам статті 36 Бюджетного кодексу України, аналіз бюджетного запиту Мінфіном України не проведений належним чином. Внаслідок цього, до Державного бюджету України на зазначену мету були незаконно включені видатки та використані бюджетні кошти у сумі 45,8 млн. гривень.

За результатами перевірки використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден, встановлено, що відсутність системного підходу з боку Кабінету Міністрів України до вирішення проблем, які виникають під час виконання іноземного замовлення з будівництва транспортних рефрижераторних суден, неналежного управління Міністерством промислової політики України державним майном та дій керівництва Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" щодо укладання свідомо збиткових контрактів на будівництво суден, призвели до залучення Урядом, протягом 1997-2005 років, коштів державного бюджету у сумі 97,9 млн. грн. для фінансування зобов'язань суб'єкта господарської діяльності та покриття його збитків, що суперечить вимогам статті 87 Бюджетного кодексу України.

Аудитом законності та обгрунтованості списання коштів Державного бюджету України за рішеннями органів державної влади виявлено, що підрозділами Міністерства оборони України та Державного департаменту з питань виконання покарань рахувалась на балансовому обліку кредиторська заборгованість за неотримане речове майно. В подальшому це надало змогу при звільненні працівників у запас здійснити компенсаційні виплати за невидане речове майно на суму 6,2 млн. грн., хоча вони не були передбачені бюджетними призначеннями. Такі виплати проведено в порушення вимог статті 23 Бюджетного кодексу України,

Службою безпеки України, всупереч вимогам цієї ж статті, заборгованість минулих років перед працівниками у сумі 19,5 млн. грн. було погашено за рахунок поточних витрат, встановлених на їх утримання за відповідними бюджетними програмами.

Крім того, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рішеннями судів про відшкодування шкоди, завданої юридичним особам органами державної митної служби при конфіскації їх майна та його реалізації, в порушення вимог бюджетного законодавства щодо порядку такого відшкодування, стягнуто в примусовому порядку кошти у сумі 14,2 млн. грн., які тимчасово обліковувалися на рахунку Державної митної служби України в банку АКПБ "Аваль" і підлягали перерахуванню до державного бюджету.

Як і в попередні роки, у звітному році були виявлені і бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення, їх обсяги склали 46,6 млн. гривень.

Зокрема, аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України ІІІ - ІV рівнів акредитації доведено, що існуюча в Міністерстві освіти і науки України система планування та використання коштів державного бюджету на підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням, не відповідала вимогам чинного законодавства.

Внаслідок цього, при виконанні зазначеного державного замовлення допущена низка порушень, а саме: перевищення у 2005 році фінансування з державного бюджету обсягів державного замовлення МОН та МВС України на 37,4 млн. грн.; завищення окремими державними замовниками показників прийому та випуску фахівців з вищою юридичною освітою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 570, на 7 млн. грн.; підготовкою МВС України у 2005 році 22 магістрів за спеціальністю "Управління у сфері правопорядку" за відсутності державного замовлення, що коштувало державі 0,4 млн. гривень.

В ході перевірки ефективності використання Міністерством промислової політики України коштів державного бюджету на виконання державних науково-технічних програм та прикладні розробки у сфері промисловості було виявлено, що у 2004-2005 роках та І півріччі 2006 року укладалися договори щодо державного замовлення за окремими бюджетними програмами та без укладання державних контрактів фінансувалися його виконавці на загальну суму 1,8 млн. гривень.

До того ж, фінансування здійснювалось Міністерством промислової політики України з порушенням норм Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" і Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266.

Незаконне використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України у загальній сумі 23,3 млн. грн. зафіксовано аудиторами Рахункової палати України у 2006 році при проведенні перевірок окремих головних розпорядників бюджетних коштів.

Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним комітетом статистики України у 2005 році та І півріччі 2006 року засвідчили, що внаслідок недотримання Мінфіном та Держкомстатом вимог ст.13 Бюджетного кодексу України вже на стадії планування видатків всі надходження до спеціального фонду спрямовувались як додаткове джерело покриття поточних та капітальних витрат за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері статистики", не забезпечених коштами загального фонду. Як наслідок, всупереч вимогам чинного законодавства, а саме: законів про Державний бюджет України на 2005 та 2006 роки, постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2001 №702 "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри" та ряду інших, цільові кошти призначені на проведення статистичних спостережень у сумі 16,8 млн. грн. були використані на утримання територіальних органів державної статистики.

В порушення вимог Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" Секретаріат Президента Україна та Державне управління справами, які, згідно з чинним законодавством, не можуть бути отримувачами благодійної допомоги і повинні здійснювати свою діяльність виключно за рахунок коштів державного бюджету, одержали в 2005 році благодійних внесків, грантів та дарунків на суму 4,5 млн. гривень. Ці факти встановлено в ході проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 році.

Під постійним контролем було використання коштів із резервного фонду державного бюджету.

В ході перевірки використання коштів резервного фонду Державного бюджету України у 2005 роцівстановлено, що при обгрунтуванні та прийнятті рішень про розподіл коштів фонду Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади 28,1 млн. грн. (п'яту частину загального обсягу виділених коштів) було розподілено з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, вимог Бюджетного кодексу України, Закону України "Про гуманітарну допомогу" та Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415.

У 2005 році Урядом також прийнято 5 рішень щодо виділення 20,8 млн. грн. резервного фонду для фінансування заходів, які не відносяться до непередбачених і видатки на які можливо було врахувати при складанні проекту державного бюджету. Так, за наявності у Законі України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" бюджетних призначень Державному комітету телебачення і радіомовлення України, як головному розпоряднику, на підготовку та проведення сьомої Європейської міністерської конференції з питань засобів масової інформації за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.2005 № 30-р із резервного фонду державного бюджету виділено 4 млн. гривень.

У плановому порядку, а не за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, також могли б фінансуватися видатки на будівництво, реконструкцію та ремонт систем та об'єктів теплопостачання державних професійно-технічних навчальних закладів. Однак Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 22.08.2005 № 354-р виділив із резервного фонду майже 8,4 млн. грн. Міністерству освіти та науки України на зазначені заходи.

За відсутності відповідних рішень Верховної Ради України або Президента України, Урядом приймались рішення щодо надання гуманітарної допомоги Демократичній Соціалістичній Республіці Шрі-Ланка, Ісламській Республіці Іран, надання допомоги США у зв'язку із стихійним лихом на суму 7,3 млн. грн. та інше.

Непоодинокі факти незаконного використання коштів позабюджетних фондів у загальній сумі 38,1 млн. грн. встановлено перевірками Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В ході перевірки використання у 2005 році коштів на виплату допомоги при народженні дитинивстановлено, що управління страховими коштами у 2005 році Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності супроводжувалося прорахунками і прийняттям необгрунтованих, незаконних управлінських рішень.

Неналежний державний нагляд з боку Міністерства праці та соціальної політики України за управлінням коштами Фонду та їх використанням призвів до незаконного використання коштів у сумі 31,7 млн. грн. за напрямами, які не відповідають завданням цього виду страхування.

Всупереч вимогам статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", страхові кошти у 2005 році спрямовувалися на: санаторно-курортне лікування непрацюючих ветеранів війни і праці; виплату заохочень; придбання новорічних подарунків та виготовлення бланків листків непрацездатності.

Результати аналізу і перевірки формування та виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2005 році та І півріччі 2006 року свідчать, що, в порушення вимог законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" за напрямами, не передбаченими чинним законодавством і які не є соціальними послугами, було використано 6,4 млн. грн. коштів бюджету Фонду.

В результаті проведення окремих контрольних заходів Рахунковою палатою було виявлено використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення, з порушенням чинного законодавства на загальну суму 54,1 млн. гривень.

Перевіркою формування та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Львівської області на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів за 2005 рік та I півріччя 2006 року встановлені порушення при використанні бюджетних коштів, передбачених на капітальні вкладення, на загальну суму 11,5 млн. гривень. З них, тільки через застосування під час будівництва 84 об'єктів газифікації проектно-кошторисної документації, яка не відповідала нормам чинного законодавства, тобто, проекти будівництва не містили позитивного висновку комплексної державної експертизи, з порушенням закону було витрачено 9,3 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2005 роках Одеському обласному виробничому управлінню по водному господарству встановлено, що через недостатній контроль з боку Держводгоспу України та управління Державного казначейства Одеської області, кошти державного бюджету в сумі 1,4 млн. грн., передбачені для здійснення захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, витрачено Одеським облводгоспом у 2004-2005 роках з порушенням вимог Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764.

В порушення вимог пунктів 8, 10 названого Порядку, Одеським облводгоспом подавались до обласного управління Держказначейства і приймались ним до сплати контракти з підрядними організаціями на виконання робіт та накази про затвердження проектно-кошторисної документації, в яких зазначена різна загальна вартість робіт по одних і тих же об'єктах.

Крім того, Одеський облводгосп у 2004-2005 роках, в порушення вимог Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483, здійснював оплату виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої для окремих ділянок водопроводів, без цілісного проекту. Загальна сума порушення склала 19,1 млн. гривень.

Крім порушень фінансового законодавства, кошти державного бюджету за період, що перевірявся, використовувались і з ознаками порушень інших норм чинних законів України.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету у 2004-2005 роках, спрямованих на заходи з охорони навколишнього природного середовища при реалізації державних проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг загального користування державного значення виявлено використання 142,6 млн. грн. державних коштів на проведення робіт з порушенням природоохоронного законодавства.

У перевіреному періоді в Україні реалізовувались 192 робочих проекти будівництва та реконструкції автодоріг державного значення (32 об'єкти), зведеною кошторисною вартістю 4,8 млрд. гривень.

Встановлено, що система управління та використання коштів державного бюджету, запроваджена Кабінетом Міністрів України на державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища при реалізації проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг, не забезпечувала реалізації законодавства, контролю і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Проектування будівництва (реконструкції) автодоріг загального користування державного значення у 2004-2005 роках проводилось з порушенням державних будівельних норм, якими врегульовано розроблення та затвердження проектної документації для будівництва і порядок оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС) при будівництві. Зокрема, щодо проектування без розроблення матеріалів ОВНС у складі техніко-економічного обгрунтування інвестицій, без складання короткої ОВНС до матеріалів вибору і відведення земельної ділянки, майданчика (траси) будівництва і без заяви про екологічні наслідки діяльності.

Таким чином, ділянки автодоріг загальною протяжністю 17,9 км, у тому числі по Закарпатській (2,1 км), Кіровоградській (5 км), Миколаївській (1,2 км) та Одеській (9,6 км) областях, зведеною вартістю 130,3 млн. грн., прийняті в експлуатацію з порушенням статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Службою автомобільних доріг у Київській області при реконструкції автодороги Київ-Ірпінь будівництво на ділянці "житловий квартал "Романівка - Ірпінь" здійснювалось без позитивного висновку екологічної експертизи. Державне управління екології та природних ресурсів в Київській області робочий проект реконструкції цієї ділянки автодороги не погодило. Тобто, бюджетні кошти в сумі 12,3 млн. грн. було використано з порушенням статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу".

1.3.3. Аналіз виявлених фактів неефективного використання коштів державного бюджету

Рахункова палата постійно акцентує увагу суспільства та органів виконавчої влади на проблемі неефективного використання державних коштів. Дослідження саме цієї проблеми в розрізі економності, продуктивності та результативності залишається одним з пріоритетних напрямів діяльності Рахункової палати. Посилена увага з боку палати до зазначеної проблеми використання бюджетних коштів впродовж останніх років, привернення до неї уваги інших контролюючих органів та суспільства в цілому змусило розпорядників бюджетних коштів зосередитися на її вирішенні та вплинуло на зменшення порушень. Це позначилось, перш за все, на обсягах виявлених у звітному році фактів неефективних витрат державних коштів.

У 2006 році при проведенні Рахунковою палатою контрольних та контрольно-аналітичних заходів встановлено 127 випадків неефективного використання бюджетних коштів на загальну суму майже 3,8 млрд. гривень (діаграма 6).

Діаграма 6. Структура неефективного
використання бюджетних коштів у 2006 році

Неефективне використання коштів державного бюджету внаслідок прийняття необгрунтованих управлінських рішень, як і в минулі роки, було найбільш характерним та численним за кількістю виявлених випадків. Загальна сума неефективного використання коштів в результаті зазначених порушень склала 654,1 млн. грн., що становить 17 відс. від загальної суми усіх виявлених обсягів неефективного використання бюджетних коштів у 2006 році.

При проведенні аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток агропромислового комплексу у 2005 році, встановлено, що обсяги неефективного використання бюджетних коштів внаслідок таких рішень досягли 182,8 млн. гривень.

Запроваджена у звітному році система використання коштів державного бюджету на підтримку аграрного сектору економіки виявилася неефективною, оскільки не забезпечила стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку. Як наслідок, фінансовим результатом діяльності більше третини сільськогосподарських підприємств у 2005 році були збитки.

У зв'язку з неефективним управлінням з боку Міністерства аграрної політики України коштами державного бюджету, сільськогосподарські товаровиробники в 2005 році не отримали значні суми державної підтримки. Таку ситуацію було створено у зв'язку з несвоєчасним затвердженням порядків використання коштів по ряду бюджетних програм та здійсненням перерозподілу видатків між програмами, а також несвоєчасним поданням реєстрів головними управліннями агропромислового розвитку облдержадміністрацій.

Внаслідок несвоєчасного подання Мінагрополітики розподілу асигнувань по кодах бюджетної класифікації на його рахунках утворювалися залишки, які на окремі дати перевищували 100 млн. гривень. При цьому на кінець року залишилися нерозподіленими 4 млн. грн. коштів загального фонду державного бюджету. Крім того, за різними бюджетними програмами до державного бюджету було повернуто 51,7 млн. грн. невикористаних коштів.

Всього у 2005 році із загального фонду державного бюджету Міністерством не використано 55,7 млн. гривень.

Аналогічний стан склався і з використанням Мінагрополітики коштів спеціального фонду. По 5 бюджетних програмах з 7 передбачених у державному бюджеті, що фінансувались за рахунок коштів спеціального фонду, на кінець року залишились невикористаними кошти у загальній сумі 98,6 млн. гривень. З них, за бюджетними програмами "Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками" та "Фінансова підтримка розвитку хмелярства" - 23,7 млн. грн., за програмою "Формування державного продовольчого резерву та проведення заставних та інтервенційних Аграрним фондом" - 72,7 млн. грн. та за іншими - 2,2 млн. гривень.

Аудит використання коштів державного бюджету, виділених на операції фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки та її придбання, показав, що запроваджена відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" підтримка агропромислових підприємств шляхом надання їм у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки, через недостатнє фінансове забезпечення, не набула необхідного розвитку і забезпечила потребу лише 14,5 відс. сільськогосподарської техніки, за якою звернулися до НАК "Украгролізинг" сільськогосподарські виробники. При цьому невикористаними залишались 28,5 млн. грн. бюджетних коштів, передбачених на зазначену мету, що складає майже 22 відс. загальної суми, отриманої НАК "Украгролізинг".

Перевіркою обгрунтованості надання та своєчасності повернення коштів державного бюджету, спрямованих у 2004 році підприємствам державної форми власності на погашення заборгованості із заробітної плати, також було встановлено неефективне використання коштів державного бюджету внаслідок необгрунтованих управлінських рішень.

У попередні роки 278,6 млн. грн. коштів державного бюджету спрямовано на умовах повернення підприємствам державної власності для погашення заборгованості із заробітної плати. Однак виділення цих коштів мало разовий позитивний характер, спрямований на ліквідацію лише наслідків незадовільного фінансового стану державних підприємств. Подальше погіршення фінансового стану підприємств, що отримали бюджетні кошти, довело, що без усунення причин, які призвели до утворення заборгованості, виділення бюджетних коштів у такий спосіб є неефективним.

До того ж, відсутність скоординованих дій центральних виконавчих органів і достатніх повноважень для стягнення цих коштів у Міністерства праці та соціальної політики України, визначеного відповідальним за повернення державними підприємствами бюджетних коштів, взагалі ставить під сумнів їх повернення у сумі 99,7 млн. гривень.

У зв'язку з прийняттям необгрунтованих адміністративно-розпорядчих рішень щодо управління фінансовими ресурсами допущено неефективне використання 51 млн. грн. бюджетних коштів, про що свідчать результати аудиту управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій.

Міністерством аграрної політики України не забезпечено створення ефективної системи використання коштів державного бюджету, що виділялись Аграрному фонду на державну підтримку сільського господарства України.

Управління у 2005-2006 роках коштами державного бюджету, виділеними на формування державного продовольчого резерву, проведення заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, здійснювалось незадовільно.

Мінагрополітики не забезпечило у 2005 році виконання Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" в частині закупівлі 1,5 млн. тонн пшениці та жита, 180 тис. тонн цукру з цукрових буряків. Фактично, для формування державного продовольчого резерву закуплено 95,3 тис. тонн зерна та 25,2 тис. тонн цукру, що складає, відповідно, 6,4 та 14 відс. затверджених обсягів закупівлі.

Однією з причин невиконання показників зазначеного Закону було надходження більшої половини коштів з державного бюджету на цю мету у другій половині грудня 2005 року.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету на санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів встановлено, що внаслідок прийняття необгрунтованих управлінських рішень відомча санаторно-курортна галузь правоохоронних органів з системи відновлення або реабілітації після перенесеної хвороби перетворилася у комерційну сферу організованого відпочинку або курортного туризму.

Відомчі оздоровчі заклади МВС України, Служби безпеки України та Адміністрації Держприкордонслужби протягом 2005 року працювали неритмічно, а їх наявні потужності використовувалися, в середньому, на 75 відс. від плану. В результаті, недоотримано до спеціального фонду державного бюджету понад 38 млн. гривень.

Внаслідок неналежної організації управління фінансовими і матеріальними ресурсами потужності ліжкового фонду оздоровчих закладів використовувалися неефективно. В результаті, тільки по п'яти оздоровчих закладах вартість утримання ліжкового фонду в 2005 році збільшилась на 6,6 млн. грн., що є неефективним використанням бюджетних коштів.

Аудитом ефективності стану відшкодування Державним казначейством України з Державного бюджету України податку на додану вартість за рішенням судів встановлено, що чинна законодавча та нормативно-правова база не забезпечувала ефективного регулювання порядку відшкодування цього податку, була суперечлива та недосконала, що не сприяло створенню умов для прийняття обгрунтованих управлінських рішень, зокрема, з адміністрування податків.

Внаслідок прогалин у правовому полі Державна податкова адміністрація України не забезпечила ефективного адміністрування податку на додану вартість, прострочивши терміни відшкодувань ПДВ, що призвело до сплати відсотків за рішеннями судів на загальну суму 46,6 млн. гривень.

У той же час, при існуючій бюджетній заборгованості за невиконаними рішеннями судів минулих років значні суми податку на додану вартість відшкодовувались позачергово. Упродовж 2005 року та першого півріччя 2006 року органами Державного казначейства України позачергово виконано рішень судів з відшкодування ПДВ на суму 27,6 млн. гривень.

Проведений Рахунковою палатою аудит ефективності використання Центральною виборчою комісією коштів державного бюджету засвідчив, що Комісія не забезпечила належного управління коштами, виділеними на проведення виборів народних депутатів України, що спричинило неефективне використання 32,1 млн. гривень.

Всупереч ст. 22 Бюджетного кодексу України ЦВК не здійснювала контроль за використанням коштів державного бюджету на уточнення загальних списків виборців. Складання та уточнення загальних списків виборців робочими групами, їх узагальнення і уточнення регіональними групами здійснено на неналежному рівні та не в повному обсязі. Узагальнені показники про використання у 2006 році коштів спеціального фонду на цю мету в ЦВК відсутні. Видатки загального фонду, що відображені у фінансових звітах розпорядників нижчого рівня, перевищують показники фінансового звіту ЦВК.

Результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я у 2004-2005 роках засвідчили, що внаслідок прийняття Міністерством охорони здоров'я України необгрунтованих управлінських рішень кошти державного бюджету, у сумі 25,4 млн. грн., використані неефективно.

За відсутності контролю з боку Міністерства фінансів України за виконанням паспорта бюджетної програми "Централізоване придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я", Міністерством охорони здоров'я у 2004 році здійснено закупівлю 77 автомобілів швидкої медичної допомоги з додатковим медичним обладнанням вартістю 390 тис. грн. (при плані 100 тис. грн.) за одиницю на загальну суму 30 млн. грн., які не передбачались результативними показниками, що характеризували виконання бюджетної програми.

В даному випадку, з вини тендерного комітету Міністерства, втрачена можливість додатково придбати для закладів охорони здоров'я регіонів ще 224 автомобілі швидкої медичної допомоги, а кошти державного бюджету, в сумі 22,4 млн. грн., використано неефективно.

Необгрунтовані управлінські рішення мали місце і у Міністерстві юстиції України, що встановлено аудитом законності та ефективності використання коштів державного бюджету, виділених зазначеному Міністерству у 2004-2005 роках та 9 місяців 2006 року.

Невиконання ним завдань державних цільових програм у повному обсязі, недосягнення кінцевих цілей за їх окремими напрямками, зокрема, за напрямком "Організація розробки проектів актів законодавства", спричинило неефективне використання бюджетних коштів у сумі 2,3 млн. гривень.

На 2004 рік Міністерству юстиції в межах виконання Програми інтеграції України до Європейського Союзу та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу планувалась розробка 5 законопроектів, з яких фактично розроблено 3. Аналогічна ситуація склалась і у 2005 році, з 6 запланованих законопроектів розроблено 4, з 30 запланованих експертиз проектів актів законодавства проведено лише 19.

До додаткових витрат державного бюджету призвели проведені з порушенням вимог Кодексу законів про працю України реорганізації Секретаріату (Адміністрації) Президента України. Протягом 2005 року та І кварталу 2006 року існувало три організації: Адміністрація Президента України, Секретаріат Президента України, ліквідований Указом Президента України від 14.10.2005 № 1442, та новостворений Секретаріат Президента України. Додаткові витрати державного бюджету на ліквідацію Адміністрації та Секретаріату тільки для виплати вихідної допомоги при звільненні працівників, грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію та компенсації за невикористану відпустку склали 1,9 млн. гривень. Крім цього, в порушення вимог ст. 49 Кодексу, 89 працівників Адміністрації впродовж 10-12 місяців не було звільнено або зараховано до Секретаріату, що призвело до додаткових витрат на оплату праці в сумі 0,96 млн. гривень. Такі висновки було зроблено за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 році.

Як правило, логічним наслідком прийняття необгрунтованих управлінських рішень та відсутності прогнозування і планування є неефективне управління бюджетними коштами шляхом їх тривалого утримання без використання на реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів та на поточних рахунках підвідомчих організацій, тривалого невикористання фінансування з державного бюджету, а іноді й повернення невикористаних коштів до державного бюджету. Таких "заморожених" коштів у звітному році виявлено на загальну суму 572,3 млн. гривень.

Аналізом використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України встановлено, що внаслідок неефективного управління і контролю з боку Міністерства фінансів України на рахунку Ощадбанку постійно обліковувалися значні залишки коштів загального фонду державного бюджету, передбачені на виплату компенсації грошовими коштами, зокрема, 95,5 млн. грн. невикористаних ще у 2004 році.

По закінченню бюджетного 2005 року невикористані асигнування, передбачені на цю мету, у сумі 343,6 млн. грн., повернуто до державного бюджету. З них 264 млн. грн. повернуто внаслідок неможливості їх повного використання Ощадбанком через перерахування цієї суми, в порушення встановленого помісячного розпису видатків, лише 23 грудня 2005 року.

За відсутності належного контролю Міністерства фінансів України та Державного казначейства України, використання коштів виконавчого збору із спеціального фонду державного бюджету державною виконавчою службою також було неефективним. Такі висновки зроблені за результатами аудиту повноти та своєчасності перерахування до державного бюджету виконавчого збору та його використання державною виконавчою службою.

Встановлені законодавством стимулюючі чинники діяльності державної виконавчої служби у вигляді 50 відс. відрахувань до спеціального фонду від обсягів стягнутого виконавчого збору застосовувались вкрай неефективно і без урахування існуючих проблем розвитку та соціальних питань державних виконавців.

Незважаючи на незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення органів державної виконавчої служби, майже половина коштів виконавчого збору, зарахованих до спеціального фонду державного бюджету, впродовж тривалого часу не використовувались, а їх залишок, станом на 01.01.2006 у сумі 45,4 млн. грн., досяг річних обсягів надходжень.

Перевіркою використання коштів державного бюджету та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини також встановлено неефективне використання бюджетних коштів, зокрема, шляхом тривалого їх утримання без використання.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" від 25.03.2005 №2505 за бюджетною програмою "Відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини" затверджені бюджетні призначення у сумі 158,9 млн. грн. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Необхідні для фінансування нормативні документи приймалися Урядом із значним затриманням. Порядок відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини затверджено Кабінетом Міністрів України 25.08.2005 року, через п'ять місяців після прийняття відповідного Закону.

Недосконалість планування та необгрунтованість включення до видаткової частини державного бюджету бюджетних призначень, за поданням Міністерства праці (головного розпорядника), з огляду на очікуваний дефіцит коштів на фінансування виплат допомоги при народженні дитини, з метою відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2005 рік на зазначені цілі, мали наслідком повернення до державного бюджету невикористаних асигнувань.

Фактично, у 2005 році за названою бюджетною програмою Міністерство праці та соціальної політики отримало фінансування у повному обсязі, але за відсутності потреби Фонду у коштах державного бюджету всі 158,9 млн. грн. по закінченню бюджетного року списано до державного бюджету.

Прикладом неефективного управління коштами слугують також результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями в системі державного резерву в 2005 році та І півріччі 2006 року. Через безконтрольність з боку Міністерства фінансів України та Держказначейства України протягом І півріччя 2006 року на спеціальному рахунку Держкомрезерву з передбачених 300 млн. грн. за бюджетною програмою "Заходи щодо формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів" без руху знаходилися 142,2 млн. гривень. Тобто, Комітетом порушувався принцип ефективності витрачання бюджетних коштів, передбачений п. 6 ст. 7 Бюджетного кодексу України.

Навіть Міністерство юстиції України, відповідальне за правовий порядок у державі, не повною мірою дотримувалось норм бюджетного законодавства. Так, протягом двох років Міністерством не використовувались 8,5 млн. грн. коштів спеціального фонду, отриманих від надання платних послуг державними нотаріальними конторами та відділами реєстрації актів громадського стану, передбачених на виконання бюджетної програми "Керівництво та управління у сфері юстиції". Встановлено це аудитом законності та ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству юстиції України у 2004-2005 роках та 9 місяців 2006 року.

Не тільки кошти державного бюджету, але й придбані за них матеріали та обладнання на загальну суму 119,7 млн. грн. тривалий час не використовувались, що також впливало на ефективність бюджетних витрат.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я встановлено, що зазначене Міністерство несвоєчасно здійснило розподіл закуплених у 2004-2005 роках обладнання та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я регіонів загальною вартістю 40,8 млн. гривень.

Відсутність чіткої взаємодії Міністерства з місцевими органами виконавчої влади і закладами охорони здоров'я державного підпорядкування, безвідповідальність фінансово-економічної служби МОЗ України при управлінні коштами та здійсненні централізованих закупівель медичного обладнання призвели до неефективного використання коштів державного бюджету у сумі 67,5 млн. грн. та невикористання терміном до двох років обладнання внаслідок некомплектності поставок і відсутності спеціальних приміщень для його монтажу. В результаті, обладнання терміном від місяця до року не використовувалось у медичній практиці, що свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.

Всього у такій спосіб Міністерством охорони здоров'я України було "заморожено" державні кошти у сумі 108,3 млн. гривень.

Аналогічні факти встановлено перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден.

Відсутність з боку Кабінету Міністрів України системних підходів у вирішенні проблем, які виникали під час виконання Державним підприємством "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" м. Миколаїв іноземного замовлення з будівництва транспортних рефрижераторних суден, та неналежне управління Міністерством промислової політики України державним майном призвели до того, що бюджетні кошти у сумі 10,5 млн. грн., виділені на виконання зазначеного замовлення у 2004 році, спрямовано на придбання матеріалів та обладнання, які не були задіяні у добудові судна та більш ніж 11 місяців у 2005 році знаходились на складах заводу.

До того ж, у зв'язку з тривалими перервами у проведенні робіт з добудови судна виникала необхідність у здійсненні додаткових робіт та обладнання тимчасового енергозабезпечення. Всього вартість таких робіт у 2004 році складала 2,1 млн. грн., а у 2005 році - 0,5 млн. гривень.

Загальна сума неефективно використаних з названих причин коштів, передбачених у державному бюджеті на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден, склала 13,1 млн. гривень.

Результати аудиту використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2006 роках на утилізацію твердого ракетного палива також показали, що у 2005 році Павлоградським хімзаводом (Дніпропетровська область) неефективно витрачено 7,1 млн. грн. на виготовлення та придбання у рамках контрактів з Національним космічним агентством України спеціального обладнання, яке протягом півторарічного періоду не використовувалось, оскільки спорудження будівель, у яких передбачено його монтаж, не розпочиналося.

Аналогічний стан засвідчив і аналіз ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2005 році та I півріччі 2006 року Державному підприємству "Луганськвуглереструктуризація" на реструктуризацію вугільної промисловості. Означеним державним підприємством неефективно витрачено 7,8 млн. грн. бюджетних коштів на придбання обладнання (насосів) для водовідливного комплексу, будівництво якого досі не завершене. При цьому придбане обладнання протягом року зберігається з порушенням вимог інструкції по експлуатації.

Неефективне управління бюджетними коштами спричинило виникнення таких недоліків та порушень як їх нераціональне спрямування на сплату відсотків і штрафних санкцій за залученими кредитами та заподіяння втрат (недонадходження) державного бюджету від сплати різного виду зборів та платежів. Загальний обсяг таких порушень становив 369,3 млн. гривень.

Неефективним використанням бюджетних коштів слід вважати 13,1 млн. грн., сплачених як відсотки за залученими кредитами, що встановлено аудиторами при проведенні аналізу внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України.

Рішення Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо комерційних зовнішніх запозичень через випуск ОЗВДП в обсязі 600 млн. євро (понад 3,6 млрд. грн.) не обумовлювалось реальним станом виконання Державного бюджету України, який мав у цей час значний профіцит - 3,2 млрд. гривень.

Результати аналізу управління державним майном в Україні свідчать, що до цього часу в державі не створено цілісної, ефективно функціонуючої системи управління державним майном. Кабінет Міністрів України не забезпечив належного контролю за ефективністю управління державними підприємствами та корпоративними правами держави. Фонд державного майна України не забезпечив планових надходжень коштів до державного бюджету у 2000-2004 роках від володіння корпоративними правами держави.

Динаміка надходження дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності цих років, підтверджує недостатній рівень управління корпоративними правами держави щодо спрямування зазначених доходів до Державного бюджету України.

Невиконання планових завдань з надходження дивідендів (доходу) п'ятьма господарськими товариствами (ДАЕК "Донбасенерго", ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "ЕК "Київенерго", ВАТ "ДЕК "Центроенерго", ДАЕК "Закарпаттяобленерго") завдало втрат держбюджету на загальну суму 225,4 млн. гривень.

Недонадходження до державного бюджету встановлено також перевіркою надходження до Державного бюджету України коштів за вчинення консульських дій та їх використання.

У 2005 році до доходів Державного бюджету України надійшло та зараховано коштів за вчинення консульських дій як на території України, так і за кордоном у загальній сумі 192,5 млн. гривень. План по доходах виконано лише на 63,8 відс., тобто, доходна частина Державного бюджету України недоотримала понад 109 млн. гривень.

Головною причиною невиконання надходжень консульського збору до державного бюджету у затверджених розмірах було встановлення в односторонньому порядку, згідно з Указами Президента України, безвізового режиму для громадян окремих країн, зокрема, Європейського Союзу та Швейцарської Конфедерації, Сполучених Штатів Америки, Канади та Японії. На долю цих країн припадає понад 70 відс. всіх коштів, що надходять за вчинення консульських дій за межами України.

Запровадження в односторонньому порядку пільг для іноземних громадян не узгоджується з нормами Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", якими передбачені такі дії на умовах взаємності (пункт 24 статті 4). Міжнародні угоди щодо безвізового режиму з цими країнами Україною не укладалися і до Верховної Ради України на ратифікацію не направлялися.

Таку ваду бюджетного процесу, як неефективне використання коштів через відсутність обгрунтованого прогнозування і планування також слід вважати наслідком необгрунтованих управлінських рішень. Загальна сума коштів, виявлених за цим видом порушень, склала 488,4 млн. гривень.

Аудитом ефективності використання ЦВК коштів державного бюджету, проведеним спеціалістами Рахункової палати, виявлено, що Центральна виборча комісія, серед інших порушень, допускала і недоліки в плануванні витрат державних коштів.

Постійне завищення ЦВК потреби бюджетних коштів на власне утримання та проведення виборів, за відсутності економічних розрахунків і обгрунтувань під час внесення пропозицій щодо збільшення видатків, обумовило утворення на її рахунку резервів нерозподілених коштів впродовж виборчого процесу на загальну суму 115,2 млн. гривень. Це призводило до відволікання коштів Державного бюджету України, які могли бути спрямовані на фінансування першочергових соціальних потреб суспільства.

На підставі пропозицій ЦВК щодо збільшення бюджетних призначень на 111,9 млн. грн., Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" обсяг бюджетних призначень було збільшено на 137,2 млн. грн., що на 22,6 відс. перевищувало заявлену потребу. Однак у листопаді 2006 року повернуто залишок коштів, невикористаних на проведення виборів народних депутатів України 26.03.2006, у сумі 113 млн. грн., а на рахунку ЦВК залишилося ще 2,2 млн. гривень.

Значне зростання обсягів бюджетних призначень, починаючи з 2004 року, відбулось у зв'язку з прийняттям нової редакції Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 30.06.2004, згідно з якою передбачалось створення 27 регіональних представництв ЦВК. Однак за 2,5 року керівництво ЦВК не визначилось щодо їх діяльності, регіональні представництва так і не створено, що свідчить про безпідставне планування видатків на їх утримання.

Визначення видатків виборчих комісій на підставі середніх норм, обрахованих ЦВК за максимальними показниками, та виділення додаткових асигнувань без аналізу витрачання коштів виборчими комісіями призвело до завищення видатків на оплату праці з нарахуваннями по виборчих комісіях на 75,2 млн. гривень.

Необгрунтоване включення протягом двох років до видатків Державного бюджету України призначень на реконструкцію адмінбудинку, без попереднього виконання необхідних проектних та підготовчих робіт, призвело до відволікання коштів державного бюджету тільки у 2006 році на суму 40 млн. гривень.

Аудитом використання впровадження системи поводження з твердими побутовими відходами як вторинною сировиною встановлено, що планування і фінансування видатків за бюджетною програмою "Створення потужностей по переробці відходів виробництва та споживання" здійснювалось Міністерством фінансів України з порушенням статей 35, 36, Бюджетного кодексу України.

Бюджетний запит на 2004 рік Мінфіном, як головним розпорядником коштів, за цією програмою не складався, в результаті чого проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", в частині планування видатків за вказаною бюджетною програмою, підготовлений Міністерством фінансів без відповідних обгрунтувань.

Наслідком цього стало те, що Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та наглядова рада Державного комітету "Укрекокомресурси" не здійснили своєчасних організаційних заходів на виконання бюджетної програми, концентрації і спрямування фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів на пріоритетні завдання і заходи щодо ресурсозбереження, що, в свою чергу, призвело до неефективного використання 90 млн. грн., передбачених ДК "Укрекокомресурси" за вказаною бюджетною програмою. За 2003-2005 роки зібрано лише 0,7 відс. обсягу утворених в цей період твердих побутових відходів та 22,5 відс. обсягу твердих побутових відходів, що використані як вторинна сировина.

Аналізом використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку встановлено, що будівництво метрополітенів в Україні здійснюється за відсутності генеральної схеми їх розвитку. Вимоги Уряду щодо розроблення генеральної схеми і забезпечення її реалізації на програмній основі, та розроблення програмних документів економічного і соціального розвитку Мінтрансзв'язку й Мінекономіки не виконувалися, що загальмувало розвиток метрополітенів, уповільнило розбудову існуючих та будівництво нових ліній, перешкодило планам розвитку великих міст і задоволенню їх транспортних потреб.

Недостатність обсягів грошових ресурсів поглиблювалась необгрунтованістю прогнозування та планування наявних бюджетних асигнувань, що призводить до їх неефективного використання в подальшому.

Будівництво метрополітену в м. Донецьк здійснювалось за відсутності регіональної Програми розвитку метрополітену, без визначених планових завдань та відповідального за їх виконання. Виділення коштів на будівництво метрополітену проводилось без урахування реальних потреб, оскільки навіть за умови щорічного фінансування будівництва в розмірі 50 млн. грн. (визначено потребою за попередні роки), метрополітен в м. Донецьку може бути побудовано лише через 13 років, що переводить будівництво в розряд довгобудів та спричиняє до його подорожчання. При цьому Мінтрансзв'язку не ініційовано проведення розрахунків доцільності подальшого продовження будівництва метрополітену та прогнозного економічного ефекту. Протягом 15 років жодний об'єкт не введено в експлуатацію. Замість розвитку метрополітену державні кошти, від 6 до 9 млн. грн. щорічно, спрямовуються на обслуговуючі процеси та підтримання недобудованих об'єктів. За весь період будівництва тільки Донецького метрополітену 87,4 млн. грн. коштів державного бюджету використано неефективно.

Результати аналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК у 2005 році засвідчили, що за 2005 рік від збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на рахунки Мінагрополітики для розвитку хмелярства надійшло 25,5 млн. грн., але відсутність обгрунтованого прогнозування і планування призвела до перерахування Міністерством лише 13,7 млн. грн. або 53,5 відс. коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою "Фінансова підтримка розвитку хмелярства".

Решта коштів, у сумі 11,9 млн. грн., залишились нерозподіленими на реєстраційному рахунку Мінагрополітики.

Результати аудиту ефективності виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища у 2004-2005 роках при створенні глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю показали відсутність достатнього обгрунтування при прогнозуванні і плануванні Міністерством транспорту та зв'язку України видатків на цю мету.

Аудитом, встановлено, що Мінтрансзв'язку не вживало заходів щодо визначення обсягів коштів за джерелами фінансування будівництва та розподілення по об'єктах будівництва, що ускладнювало планування та контроль руху коштів і створило умови їх неефективного використання.

Витрати Державного підприємства "Дельта-Лоцман" на створення глибоководного суднового ходу "Дунай-Чорне море" склали 90,9 млн. грн., що на 12,3 млн. грн. перевищувало заплановані обсяги, передбачені титулом будови. При цьому мети створення суднового ходу не досягнуто.

ДП "Дельта-Лоцман" - основним виконавцем будівельних робіт, в порушення ст. 51 Бюджетного кодексу, не забезпечено ефективного планування та належного контролю за витрачанням коштів, унаслідок чого 8 млн. грн., виділених підприємству у 2005 році, не використано і повернуто до державного бюджету.

На дату вводу каналу із запроектованих 1040 метрів огороджуючої дамби споруджено лише близько 400 метрів. За висновками комплексної державної експертизи, будівництво дамби необхідно було завершити до початку періоду осінньо-зимових штормів. Недобудована дамба та штормові вітри у пік річкового паводку стала причиною замулювання вже створеного суднового ходу.

Тобто, результати незавершених ДП "Дельта-Лоцман" днопоглиблювальним робіт з будівництва глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море зведені нанівець.

Загальна сума неефективно використаних коштів державного бюджету внаслідок недоліків у плануванні будівельних робіт, відсутності контролю за їх виконанням становила 10,5 млн. гривень.

Неефективне управління коштами через недоліки в плануванні встановлено також при проведенні аудиту законності та ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству юстиції України у 2004-2005 роках та 9 місяців 2006 року. В цілому, сума неефективного використання склала 7,3 млн. гривень.

Зокрема, в результаті необгрунтованого планування потреб коштів державного бюджету, низького рівня організації діяльності органів юстиції щодо забезпечення виконання державних програм, бюджетні асигнування не були використані в повному обсязі і 4,8 млн. грн. повернуто до бюджету.

Відсутність підтверджених розрахунками та економічними обгрунтуваннями кошторисних асигнувань за кожним кодом економічної класифікації видатків бюджетної програми "Керівництво та управління у сфері юстиції" та створення нерозподіленого фінансового ресурсу призвело до неефективного використання Міністерством юстиції України 2,5 млн. грн. загального фонду державного бюджету.

Внаслідок цього, 0,9 млн. грн. коштів державного бюджету не використовувались на придбання землі і нематеріальних активів, як це передбачалось кошторисом, а накопичувались протягом семі місяців, і тільки наприкінці року були спрямовані на придбання обладнання і предметів довгострокового користування. А 1,6 млн. грн., передбачені саме на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, у свою чергу, не використовувались протягом п'яти місяців і лише 28.12.2004 спрямовані на передоплату товарів та послуг, що призвело до їх відволікання у дебіторську заборгованість.

При проведенні аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 році виявлено, що забезпечення в установленому порядку послугами транспорту Президента України передбачено бюджетною програмою "Обслуговування діяльності Президента України", тому спрямування 3,2 млн. грн. за рахунок бюджетної програми "Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Секретаріату Президента України" на оплату літерних авіарейсів у межах України в черговий раз свідчить про відсутність чіткого розмежування витрат за відповідними бюджетними програмами. За рахунок коштів державного бюджету проведено оплату літерних авіарейсів, не пов'язаних з перевезенням вищої посадової особи держави, у сумі 0,8 млн. грн., що не передбачено чинним законодавством та призводить до додаткових витрат державного бюджету. Тільки здійснення чотирьох таких рейсів з перевезення працівників Секретаріату, ДУС та РНБОУ спричинило додаткові витрати державного бюджету в сумі майже 0,2 млн. гривень.

Забезпечення Державного підприємства "Об'єднане підприємство транспортного забезпечення Державного управління справами" (бюджетна установа) автомобільним транспортом здійснюється Державним управлінням справами без врахування реальної потреби. При збільшенні за останні п'ять років парку транспортних засобів в 3,5 раза в постійному користуванні знаходиться лише 66,6 відс., а безпосередньо використовується для виконання покладених на ДУС завдань лише 14,2 відс., що спричиняє додаткове навантаження на державний бюджет у сумі понад 5 млн. гривень.

Неефективними слід вважати і витрати державного бюджету, пов'язані з працевлаштуванням випускників вищих навчальних закладів, що отримали освіту за державні кошти, у недержавний сектор економіки або внаслідок відрахування з неповажних причин.

Аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації доведено, що Міністерством освіти і науки України, його підвідомчими вищими навчальними закладами у 2005 році не забезпечувалось виконання вимог законодавства щодо обов'язкового працевлаштування випускників з юридичною освітою, які навчалися за рахунок коштів державного бюджету, та їх направлення у державний сектор народного господарства, як основного критерію ефективності підготовки фахівців.

Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України та Міністерство економіки України протягом 10 років не виконували вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" щодо розробки та затвердження Порядку визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними угод про працевлаштування, що призводило до безвідповідального відношення замовників і випускників до взятих зобов'язань та, як наслідок, до неефективного використання бюджетних коштів.

Процедури відшкодування витрат, які понесла держава на навчання відрахованих з неповажних причин студентів (курсантів), чинне законодавство взагалі не передбачає.

Внаслідок відрахування 1059 студентів з неповажних причин та працевлаштування 1356 випускників юридичної спеціальності, які навчалися за рахунок коштів державного бюджету, у недержавний сектор економіки неефективно використано 36, 4 млн. грн. державних коштів.

Продовжується хибна практика неефективного використання коштів державного бюджету, виділених на проведення науково-дослідних робіт. У 2006 році загальний обсяг таких порушень, хоча й значно зменшився (2005 році майже 180 млн. грн.), але все ж складає чималу суму - 28,8 млн. гривень.

Результати перевірки планування та використання коштів Державного бюджету України Національною академією наук на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки в 2004-2005 роках показали, що фінансування робіт, за якими не досягнуто запланований результат та рівень впровадження, а також, розробок інноваційних проектів, їх напрям не передбачений Законом України "Про інноваційну діяльність" і вони, фактично, не носять інноваційного характеру, призвело до неефективного використання коштів у сумі 6,8 млн. гривень.

У 2004-2005 роках Академією укладалися угоди на виконання науково-технічних інноваційних проектів з науковими установами економічного, історичного, літературного та інших напрямів, які за профілем своєї діяльності не можуть пропонувати інноваційну продукцію, що не передбачено п. 8 ст. 8 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні". Всього було укладено 13 таких угод загальною вартістю 2,2 млн. грн., профінансовані вони повністю, що слід розцінювати як неефективне використання коштів державного бюджету.

За закінченими у цьому періоді роботами рекомендовані до впровадження на ВАТ "Селмі" чотири розробки вартістю 0,8 млн. грн., договори на впровадження яких на час перевірки відсутні.

Мало місце і виконання НДР не в повному обсязі загальною вартістю 1,2 млн. грн., тобто, кошти використані неефективно.

Внаслідок невизначення споживача інноваційного продукту, недосягнення запланованого результату, на виконання двох НДР неефективно та недоцільно спрямовано кошти державного бюджету в сумі 0,4 млн. гривень.

За відсутності замовлення з боку держави, НАН України подальше промислове впровадження досягнутих результатів не планувала та не простежувала. З цієї причини неефективно використовуються результати двох інноваційних проектів, на виконання яких витрачено кошти державного бюджету в сумі 1,6 млн. гривень. Ряд інноваційних розробок за своїми результатами готові до впровадження, проте в НАН України відсутній контроль за їх комерційним використанням.

Неефективне використання коштів державного бюджету на наукові розробки встановлено також аудитом планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству палива та енергетики України на науку у 2005 році та за 9 місяців 2006 року.

Відсутність у Мінпаливенерго цілісної системи науково-технічного супроводу та наукового забезпечення розвитку енергетичної галузі призвела до неефективного використання коштів державного бюджету в сумі майже 4,3 млн. гривень. З них: на проведення досліджень, призупинених внаслідок недосягнення запланованого результату або втрати актуальності розробки - 2,3 млн. грн.; досліджень, результати яких не впроваджено замовниками (Мінпаливенерго та підприємствами галузі) - 1,8 млн. грн. тощо.

Недоліки використання коштів, виділених на проведення науково-дослідних робіт, встановлено і аудитом планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Академії педагогічних наук України на науку в 2005 році та I півріччі 2006 року.

Внаслідок відсутності взаємодії з Міністерством освіти і науки України, несвоєчасним врахуванням науковцями змін у навчальних планах, пов'язаних з переходом на 12-річний термін навчання, на виконання двох науково-дослідних робіт за цією тематикою неефективно використано 0,2 млн. гривень.

На виконання двох науково-дослідних робіт за рахунок коштів Національної програми "Діти України", непередбачених її заходами, неефективно витрачено 0,2 млн. гривень.

Відсутність впровадження, використання доробок лише в практиці самої Академії педагогічних наук, знаходження результатів досліджень у стані рукописів по 27 науково-дослідних роботах, закінчених у 2005 році, спричинило неефективне використання ще 10,4 млн. гривень.

Всього на розробку невпроваджених та виконання непередбачених планами НДР Академією педагогічних наук України робіт неефективно використано 10,8 млн. грн. коштів державного бюджету.

Збитки у розмірі 46 млн. грн., завдані державі від неефективного управління матеріальними цінностями державного резерву, встановлені перевіркою стану розрахунків за міжурядовою угодою щодо будівництва промислового об'єкту Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.

З метою покриття фінансових збитків від діяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд дирекцією комбінату з дозволу Міністерства промислової політики України протягом тривалого часу здійснювався розпродаж, а, по суті, "проїдання" раніше створених активів.

У січні 2000 року дирекцією комбінату демонтовано двоколійну електрифіковану рудовозну залізницю. Це рішення прийнято у зв'язку з її розукомплектуванням та розкраданням. Зокрема, електроконтактну мережу (28,4 км) було розкрадено повністю, із 43,6 км грузової колії розкрадено 23,4 км, із 43,6 км порожнякової колії 20,6 км.

З дозволу Мінпромполітики демонтовано та продано 43,2 км рудовозної залізниці. З вартості незавершеного будівництва рудовозної залізниці списано 43,1 млн. грн., при цьому частина майна використана для оплати за послуги з демонтажу залізниці (понад 0,4 млн.. грн.), а на рахунки дирекції комбінату надійшло лише 1,2 млн. гривень.

Причиною такого стану стала безконтрольність за діяльністю дирекції комбінату з боку Мінпромполітики, яким за весь період її діяльності не здійснено жодної ревізії та перевірки цього об'єкта.

Під час проведення перевірки ефективності використання бюджетних коштів на здійснення державної політики у сфері державного пробірного контролю аудиторами Рахункової палати виявлено факти неефективного використання 8,8 млн. грн. на придбання основних фондів.

Спеціальне обладнання на зазначену суму поставлене Державній пробірній службі ще у 2000-2002 роках американською фірмою "Інтертек корпорейшен" для облаштування арбітражно-лабораторного центру, було оприбутковано на баланс тільки у 2004 році.

Однак на момент перевірки акредитацію названого центру, відповідно до міжнародних вимог, не проведено. Внаслідок цього, Державна пробірна служба, підпорядкована Міністерству фінансів України, не повною мірою може забезпечувати реалізацію державної політики у сфері державного пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а державні кошти витрачені на цю мету неефективно.

Неефективне управління коштами резервного фонду державного бюджету виявлено і у звітному році.

Перевіркою використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2005 році, доведено, що внаслідок прорахунків при плануванні, низького ступеня обгрунтованості використання коштів резервного фонду, несвоєчасного освоєння розпорядниками, а також виділення їх у кінці року, залишилися невикористаними та повернуті до державного бюджету 25,9 млн. гривень.

В результаті, не всі заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виконані. Зокрема, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи повернуто до державного бюджету 11,5 млн. грн., з них, 4,5 млн. грн. внаслідок невикористання бюджетних асигнувань в Автономній Республіці Крим, передбачених на виплати компенсацій населенню за птицю, вилучену у зв'язку із захворюванням на пташиний грип; 1,8 млн. грн. в Запорізькій області через невиконання запланованих заходів щодо облаштування тимчасових доріг на території 275-ї артилерійської бази ракет і боєприпасів (с. Новобогданівка Мелітопольського району).

Наприклад, кошти для облаштування тимчасових доріг на території 275-ї артилерійської бази ракет і боєприпасів у с. Новобогданівка Мелітопольського району з резервного фонду у сумі 1,8 млн. грн. виділено МНС у листопаді 2005 року. Внаслідок несприятливих для виконання заходів зимових умов і неможливості у зв'язку з цим освоїти кошти до кінця року, вони у повному обсязі були повернуті до державного бюджету.

З тієї ж причини - виділення коштів у кінці року, до державного бюджету повернуто і 7,2 млн. грн., які були передбачені для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у м. Рені (Одеська область),

Вже третій рік Урядом не вживається заходів щодо повернення до Державного бюджету України 241,6 млн. грн., виділених з резервного фонду у попередні роки на умовах фінансової позики, незважаючи на неодноразові звернення Рахункової палати на цю проблему. В порівнянні з 2005 роком ця сума не зазнала вагомих змін в сторону зменшення, до державного бюджету було стягнуто 1,2 млн. грн., а сума боргу складає 240,4 млн. гривень.

Неефективне використання коштів встановлено і при перевірках державних цільових фондів. Про це свідчать результати аналізу і перевірки формування і виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у 2005 році та І півріччя 2006 року.

Прийняття необгрунтованих управлінських рішень керівництвом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) призвело до неефективного використання державних коштів на загальну суму 469,4 млн. гривень.

Формування доходної частини бюджету Фонду було неповним внаслідок законодавчого обмеження джерел доходів, зменшенням кількості платників страхових внесків та існуючою недоїмкою.

Недонадходження страхових внесків до доходної частини Фонду станом на 01.01.2006 складало 203,2 млн. гривень. Третина цієї суми (70,9 млн. грн.) - безнадійний борг.

Крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" не передбачає охоплення зазначеним страхуванням військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності без права на пенсію. Розрахунково, у 2005 році з цієї причини бюджет Фонду недоотримав близько 130 млн. гривень.

Незважаючи на недонадходження страхових внесків до Фонду, у 2005 році його тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках у комерційних банках перевищували визначені чинним законодавством обсяги. На кінець року не використано 157,6 млн. грн., які були передбачені на матеріальну допомогу та соціальні послуги. У той же час, розміри допомоги по безробіттю для переважної більшості безробітних залишались незначними.

При розподілі коштів Фонду між регіонами та напрямами, визначеними законодавством, Державний центр зайнятості, у зв'язку з низькою якістю планування, залишає значну частку коштів нерозподіленою. На 2006 рік сума таких залишків становила 76,3 млн. гривень.

1.3.4. Результати перевірок виконання кошторису витрат Національного банку України, аналізів звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України

У звітному році відповідно до Закону України "Про Рахункову палату" проводились перевірка виконання кошторису витрат Національного банку України, аналіз звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України.

Перевірка виконання кошторису витрат Національного банку України у 2005 році показала, що Національним банком України за 2005 рік кошторис доходів і видатків виконано за основними параметрами: доходів отримано на 46 млн. грн. більше планових показників, економія витрат становила 82,9 млн. грн., а перевищення доходів над витратами зросло на 128,9 млн. грн. і склало 1 млрд. 643 млн. гривень.

Незважаючи на виконання основних показників кошторису, Національним банком України, відповідальним за справляння (стягнення) платежів до бюджету в частині сплати перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками, не забезпечено виконання фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України за 2005 рік у сумі 254,1 млн. грн. або понад 20 відсотків.

Аналіз фактичного стану виконання кошторису Національного банку України за 2005 рік та розміру фінансового результату засвідчив реальну можливість виконання ним фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України у 2005 році у повному обсязі.

Відповідальність за невиконання Національним банком України фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України за 2005 рік несуть Міністерство фінансів України, яке не організувало належним чином виконання цього показника Державного бюджету України, не аналізувало стан виконання кошторису банку, та, власне, Національний банк України, який мав реальну можливість забезпечити виконання своїх фінансових зобов'язань шляхом авансового перерахування, але не ініціював проведення цих операцій.

Перевірка також засвідчила, що процес погодження фінансових взаємовідносин між кошторисом Національного банку України та Державним бюджетом України на стадії їх планування залишається недосконалим та суб'єктивним.

Заниження прогнозних розмірів фінансових результатів з боку Національного банку України та неузгоджене збільшення фінансових вимог до банку з боку Міністерства фінансів України спричиняло необхідність суттєвого коригування кошторису Національного банку та створювало підгрунття для невиконання його фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України.

Внаслідок проведених протягом року змін доходну частину кошторису збільшено майже у 1,5 раза або на 938 млн. грн., що, при збільшенні планових витрат на 10 відс., дало зростання перевищенню попередньо запланованих доходів над витратами у 2 рази.

Це також свідчить про наявність значних, незадіяних на попередньому етапі планування, резервів у доходній частині кошторису Національного банку України.

Організація Національним банком України кошторисного процесу потребує подальшого вдосконалення. Зміни кошторисних призначень, що вносились протягом року не завжди були послідовними і необхідними та, як показав аналіз їх подальшого виконання, в окремих випадках - невиправданими. Незважаючи на велику кількість коригувань кошторисів та лімітів за окремими статтями їх доходів і витрат структурних підрозділів, у тому числі в грудні 2005 року, встановлено факти перевищення показників цих скоригованих витрат.

Недоліки в організації кошторисного процесу та відомчого контролю за використанням коштів призводили до порушень при здійсненні видатків на капітальні вкладення, оплату праці і соціальні виплати, а також неефективне та нераціональне використання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей.

Національним банком України не забезпечено виконання статті 6 Закону України "Про передачу колекції образотворчого мистецтва Акціонерного товариства "Градобанк" у державну власність. Причинами цього стало несвоєчасне перерахування вартості колекції та прийняття, у зв'язку з цим, Правлінням Національного банку України рішення про відмову в її передачі до Національного художнього музею України.

Незважаючи на те, що кошти з відшкодування заборгованості АТ "Градобанк" надійшли до банку у грудні 2005 року і колекція вивільнена ним з-під застави, рішення Правління Національного банку України щодо відмови в її передачі не скасовано і колекція до цього часу у державну власність не передана.

Аналіз звіту Фонду державного майна України про хід виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки у 2005 році засвідчив, що матеріали цього документа не характеризують повною мірою реальний стан виконання визначених завдань з управління державним майном та корпоративними правами держави.

У 2005 році приватизаційні процеси в Україні відбувалися за умов недостатнього та недосконалого правового забезпечення. Державна програма приватизації на 2006 рік та наступні роки не була прийнята. Не діяв прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про Фонд державного майна", до якого Президентом України було застосовано вето. На той час не було прийнято Закон України "Про управління об'єктами державної власності". Фондом державного майна не було забезпечено впорядкування законодавчої та нормативно-правової бази процесів приватизації.

Також не було сформовано остаточного єдиного реєстру об'єктів державної власності. Дані ФДМУ щодо кількості та вартості цих об'єктів не узгоджувалися з даними державних органів, уповноважених управляти державним майном, що не сприяло ефективності планування процесів приватизації та об'єктивному визначенню обсягів відповідних коштів для їх урахування у Державному бюджеті України.

Фондом державного майна у звітному році не здійснювалося управління діяльністю 369 (43 відс.) господарських товариств з часткою державної власності понад 10 відсотків. Представники Фонду не брали участі у загальних зборах акціонерів (учасників) цих підприємств, внаслідок чого держава була позбавлена можливості здійснювати функції управління та захищати свої корпоративні інтереси.

В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 № 155 "Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави", ФДМУ не здійснював аналіз діяльності усіх відповідальних представників держави.

Невжиття Фондом державного майна ефективних заходів щодо управління державним майном та незабезпечення балансоутримувачем відповідних умов його зберігання призводило до приведення майна у непридатний стан, зниження його вартості і, як наслідок, зменшення суми бюджетних надходжень у майбутні періоди.

Діяльність Фонду державного майна з підготовки об'єктів державної власності до приватизації не забезпечувала виконання планових завдань щодо надходження коштів від приватизації до державного бюджету.

Як і в попередні роки, забезпечення плану з надходження коштів до Державного бюджету України відбувалося через продаж пакетів акцій стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств - позапланової приватизації ВАТ "Криворіжсталь". Виконання планових завдань з приватизації склало лише 6,6 відсотка. Недонадходження коштів стало наслідком наступного:

• призупинення приватизаційних процесів відповідно до постанов Верховної Ради України "Про тимчасові обмеження процесів приватизації" від 13.01.2005 № 2349-IV та від 18.10.2005 № 2981- IV;
• відсутності ефективного правового регулювання питань управління державною власністю;
• неналежних умов для ефективного моніторингу планових та фактичних показників діяльності підприємств державного сектору;
• недостатності контролю за результатами діяльності державних підприємств.
  
  

У 2005 році поліпшилась робота щодо забезпечення надходження до державного бюджету коштів, нарахованих на акції (частки, паї), які перебувають у державній власності. Станом на 01.01.2006 року планові надходження по цій бюджетній статті перевищено у 3,4 раза. Проте дані Фонду державного майна щодо фактичного надходження дивідендів до державного бюджету за 2005 рік у сумі 1 млрд. 795,1 млн. грн., не відповідають даним звіту Державного казначейства України "Про виконання Державного бюджету України" станом на 01.01.2006 року. Завищення становить 114,9 млн. гривень.

Аналіз даних звіту Фонду свідчить про низький рівень здійснення ним контрольних функцій та недостатній моніторинг за діяльністю державних підприємств, а також недостатність і недосконалість правового забезпечення приватизаційного процесу в Україні.

Аналіз звіту Антимонопольного комітету України за 2005 рік щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства засвідчив, що матеріли цього звіту, як і в попередні роки, не розкривають усіх аспектів діяльності Комітету стосовно виконання завдань і повноважень, передбачених Законами України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про природні монополії" та не відображають реальний стан конкуренції і монополізму в Україні.

Антимонопольним комітетом України не проведено цілісний аналіз ситуації на товарних ринках. У звіті відсутні дані щодо кількості антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, виявлених Комітетом, що призвели чи можуть призвести до обмеження конкуренції, не вказана кількість монополізованих ринків, не наведена їх динаміка, не проаналізовані причини виникнення монопольного становища на окремо взятих ринках, що не дало змоги оцінити загальне становище на ринках товарів і послуг у 2005 році.

Аналіз Звіту засвідчив, що роль Комітету у сфері цінових коливань на основні товари споживчого кошика була формальною. Незважаючи на наявність факторів, які опосередковано підтвердили ознаки зловживань монопольним становищем на ринку нафтопродуктів, зокрема таких як: постійні цінові коливання на ринках бензину та дизельного пального без об'єктивних на це економічних причин, створення дефіциту на ринку нафтопродуктів навесні 2005 року, необгрунтоване зростання в два рази цін на нафтопродукти восени 2005 року, Антимонопольний комітет України не зміг довести наявність антиконкурентних узгоджених дій за результатами розслідування весняного 2005 року дефіциту на ринку нафтопродуктів.

Комітетом практично не використовувались надані законодавством України важелі впливу для припинення антиконкурентних дій на ринках товарів і послуг та притягнення порушників до відповідальності. Відсутність ефективних заходів з боку Антимонопольного комітету України для поліпшення стану справ на ринках товарів та послуг призвело до того, що порушення антимонопольного законодавства, як і раніше, стало поширеним явищем в країні.

Антимонопольний комітет України обмежувався виконанням своїх функцій щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, причини скоєння порушень антимонопольно-конкурентного законодавства не аналізувались, тому пропозиції щодо удосконалення законодавства, як інструменту профілактики та усунення причин і умов, що призводять до порушень, Комітетом не вносилися.

В цілому, діяльність Антимонопольного комітету України у 2005 році не забезпечила поліпшення стану справ на ринках товарів і послуг та не сприяла скороченню кількості монополізованих загальнодержавних та регіональних ринків товарів, зниженню рівня їх монополізації, розвитку добросовісної економічної конкуренції в галузях і регіонах, скороченню кількості порушень антимонопольного законодавства.

1.3.5. Контроль, аналіз та експертиза формування і виконання Державного бюджету України

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 2, 6, 7, 22 та 30 Закону України "Про Рахункову палату" проведено аналіз виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", використання коштів державного бюджету у 2006 році та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

За матеріалами проведених контрольно-аналітичних і експертних заходів щодо виконання державного бюджету за 2005 та 2006 роки підготовлено Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2005 рік; Висновки щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал, перше півріччя та дев'ять місяців 2006 року; Висновок щодо виконання доходної частини Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2006 року; а також на виконання доручення Голови Верховної Ради України Литвина В.М. від 10.02.2006 №11/8-27 Інформацію про виконання Державного бюджету України за 2005 рік та січень 2006 року.

За результатами аналізу виконання Державного бюджету України у 2005 році Колегія Рахункової палати зробила наступні висновки.

За умов уповільнення темпів економічного зростання, фінансово-бюджетна політика Уряду у 2005 році сприяла збільшенню надходжень коштів до державного бюджету. Водночас переважне спрямування бюджетних ресурсів на споживання та відсутність чітких макроекономічних орієнтирів знижували ефективність економічної діяльності. Приріст реального валового внутрішнього продукту за минулий рік становив лише 2,6 відс., що у 3,2 раза нижче прогнозованого (8,2 відс.) та у 4,7 раза - показника 2004 року (12,1 відсотка). Реальне зростання грошових доходів населення у 7,3 раза перевищило приріст ВВП.

Забезпечення суттєвого зростання соціальних зобов'язань обумовило посилення фіскального навантаження, перерозподіл фінансових ресурсів суб'єктів господарювання на користь бюджету і, як наслідок, зростання монетарних агрегатів більш значними темпами, ніж передбачалося. Заходи, вжиті Урядом і Національним банком щодо зв'язування грошової маси в обігу, дали можливість утримати середньорічний показник інфляції (13,5 відс.), практично, на прогнозованому рівні (13,1 відсотка). Проте ревальвація гривні призвела до зниження рівня цінової конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках, спричинила їх витіснення з деяких внутрішніх ринків внаслідок значного приросту імпорту.

В цілому, доходи державного бюджету недовиконано на 2,7 млрд. грн. або на 2,5 відс., а загального фонду перевищили заплановані на 0,9 млрд. або на 1,1 відсотка. На кінець року в складі доходів бюджету обліковувалось 3,7 млрд. грн. надміру сплачених платежів та 0,6 млрд. грн. невідшкодованого податку на додану вартість. Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, порівняно з попереднім роком, зріс на 5,1 відс. пункта, до 31,6 відсотка, а з урахуванням державних цільових фондів - на 6 відс. пунктів, до 43,6 відсотка. Борги платників податків перед бюджетом зросли за минулий рік на 6,8 відс. і становили 9,4 млрд. гривень.

Видатки державного бюджету проведені на 6,4 млрд. грн. або на 5,4 відс. менше плану. Незважаючи на перевиконання доходної частини загального фонду державного бюджету, планові призначення за видатками не виконано на 1,2 млрд. грн. або на 1,3 відс., але бюджетні призначення в частині захищених статей видатків виконані практично в запланованих сумах. В ході виконання державного бюджету мали місце недоліки та порушення у проведенні видатків і бюджетному кредитуванні та управлінні бюджетними коштами. Кредиторська заборгованість в частині загального фонду державного бюджету зросла протягом року на 0,6 млрд. грн. або на 30,4 відс., дебіторська - на 0,3 млрд. грн. або на 11,8 відсотка.

Не виконано спеціальний фонд державного бюджету в частині, затвердженій законом. Питома вага загальнодержавних податків і зборів у доходах спеціального фонду у 2005 році досягла 48,1 відс., тоді як у 2000 році вона становила лише 5,6 відс., а відповідні видатки окремих головних розпорядників бюджетних коштів досягли 56,4 відс. при 5,3 відс. у 2000 році. Таким чином, спеціальний фонд поступово втрачає своє головне призначення щодо залучення власних коштів бюджетних установ до державного бюджету з метою їх обліку та контролю.

При встановленому граничному розмірі дефіциту в сумі 11,1 млрд. грн. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 7,9 млрд. грн., який профінансовано за рахунок надходжень від приватизації державного майна. Загальний обсяг державного боргу скоротився на 7,3 млрд. грн. переважно за рахунок дострокового погашення частини внутрішнього державного боргу в сумі 5,5 млрд. грн. та ревальвації гривні на 4,8 відсотка. Практично не поліпшився стан розрахунків з державним бюджетом підприємств-позичальників, які отримали кредити, залучені державою або під державні гарантії. Вкрай незадовільно здійснювалися розрахунки в частині повернення до державного бюджету позичок, наданих протягом 1993-1998 років суб'єктам господарювання у зв'язку з фінансовими труднощами.

Продовжувала посилюватися тенденція щодо централізації бюджетних ресурсів. Частка доходів місцевих бюджетів становила 22,6 відс. зведеного бюджету або на 9,7 відс. пункта менше проти 2001 року. Питома вага видатків місцевих бюджетів (без урахування трансфертів до державного бюджету) у зведеному бюджеті зменшилася, порівняно з 2004 роком, на 1,4 відс. пункта і на кінець року становила 36,8 відс., хоча Основними напрямами бюджетної політики на 2005 рік передбачалось її збільшення.

За наслідками виконання Державного бюджету України в першому кварталі 2006 року Колегія Рахункової палати відмітила, що Державний бюджет України виконувався за умов економічної невизначеності та суттєвих ризиків щодо досягнення основних прогнозних макроекономічних показників і відповідного виконання затверджених доходів.

У цілому, вдалося зберегти позитивну динаміку економічного розвитку, приріст реального ВВП становив 2,4 відсотка. Проте досягнутий показник у 2,9 раза нижче річного прогнозу та у 2 рази - відповідного періоду 2005 року (4,9 відсотка). Посилилася минулорічна тенденція щодо випереджального зростання темпів товарного імпорту над експортом.

Підвищення цін на енергоносії і, передусім, природний газ, створило додаткові економічні ризики у 2006 році. Виробнича діяльність платників податків відбувалася за умов погіршення їх фінансової спроможності, що призвело до зменшення надходжень податку на прибуток підприємств. Впродовж першого кварталу 2006 року посилилася сформована наприкінці попереднього року тенденція до скорочення прибутків, одержаних рентабельними підприємствами.

Ціни на споживчому ринку зростали в прогнозованих межах. Інфляція склала 102,7 відс. проти 108,7 відс. за річним прогнозом та 104,4 відс. у січні-березні попереднього року. Помірна інфляційна динаміка сприяла підвищенню реальних наявних доходів населення, у порівнянні з відповідним періодом 2005 року, на 24,2 відс., реальної заробітної плати - на 23,6 відсотка. Номінальна середньомісячна заробітна плата працівників зросла на 35,7 відс. до 918,3 гривні. Однак випереджаюче зростання соціальних виплат, порівняно з продуктивністю праці, а також проблеми ціноутворення в енергетичному комплексі створили передумови для розвитку інфляційних процесів.

За умов перевиконання у звітному періоді 2006 року доходної частини загального фонду державного бюджету на 502,8 млн. грн. або на 2,7 відс. залишок простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість на 01.04.2006 склав 616 млн. гривень. Загальна сума невідшкодованого податку на додану вартість впродовж звітного періоду зросла на 881,2 млн. грн. і на цю ж дату становила 5 млрд. 44,9 млн. гривень. Таким чином, діючий механізм справляння та відшкодування податку на додану вартість створював можливість використовувати його як регулюючий чинник щодо виконання доходів державного бюджету.

Зростання податкового боргу у січні-березні 2006 року відбувалося за умов його списання та надання відстрочень і розстрочень податкових зобов'язань (боргу). У першому кварталі 2006 року органами державної податкової служби списано 1 млрд. 319,8 млн. грн. податкового боргу. Крім того, розстрочено та відстрочено податкових зобов'язань (боргу) на суму 2 млрд. 642,6 млн. гривень.

Невиконання квартального плану з видатків загального фонду склало 2 млрд. 184 млн. грн. або 8,8 відсотка. За рахунок коштів спеціального фонду, при надходженні 5 млрд. 640 млн. грн. або 19,3 відс. затвердженого річного обсягу, проведено видатків на суму 4 млрд. 126,3 млн. грн., що становить 13,9 відс. затверджених обсягів та 14 відс. до плану з урахуванням змін.

Неповне та несвоєчасне проведення запланованих видатків та незадовільна робота в частині кредитування державного бюджету призвели до погіршення платіжної дисципліни. Кредиторська заборгованість установ, що утримувалися за рахунок коштів державного бюджету, зросла за січень-березень на 920,5 млн. грн. або на 22 відс. до 5 млрд. 103,8 млн. грн., у той час як загальний обсяг їх дебіторської заборгованості зменшився на 401,3 млн. грн. або 5,2 відсотка.

За результатами виконання Державного бюджету України у першому півріччі 2006 року Колегія Рахункової палати зробила наступні висновки.

У січні-червні 2006 року відбувалося поступове підвищення темпів економічного зростання. Проте залишилися неподоланими суттєві ризики в частині досягнення основних прогнозних макроекономічних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету, і, передусім, щодо виконання запланованих доходів. Приріст реального валового внутрішнього продукту збільшився з 0,9 відс. у січні до 5 відс. у січні-червні 2006 року. Проте досягнуте економічне зростання в 1,4 раза нижче показника, врахованого при затвердженні державного бюджету на 2006 рік. У цілому, зростання ВВП, порівняно з відповідним періодом попереднього року, відбулося, в основному, за рахунок галузей, які надають послуги.

За підсумками виконання державного бюджету у першому півріччі поточного року загальний обсяг фінансових ресурсів становив 70,7 млрд. грн., у тому числі залишок бюджетних коштів на початок року − 14,9 млрд. грн., доходи державного бюджету - 54,8 млрд. грн., повернення кредитів - 0,4 млрд. грн., надходження коштів для фінансування бюджету - 0,6 млрд. гривень. Витрати державного бюджету склали 62,4 млрд. грн., у тому числі видатки державного бюджету - 58 млрд. грн., надання кредитів - 0,2 млн. грн., погашення державного боргу - близько 4 млрд. грн., витрати за операціями з цінними паперами - майже 0,2 млрд. гривень. Залишок коштів державного бюджету станом на 01.07.2006 склав 8,1 млрд. грн. і зменшився з початку року на 6,8 млрд. гривень.

Державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 3,1 млрд. грн., у тому числі загальний фонд - з дефіцитом у сумі 5,1 млрд. грн., спеціальний - з профіцитом у сумі 2 млрд. гривень. Фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету проведено, переважним чином, за рахунок вільного залишку коштів (4,9 млрд. грн.), утвореного на 01.01.2006 від повторного продажу ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь".

Уряд та Міністерство фінансів у звітному періоді продовжували проводити бюджетну політику з недоліками, на які Колегія Рахункової палати звертала увагу у Висновках щодо виконання державного бюджету за 2005 та перший квартал 2006 року, зокрема:

• за умов перевиконання у січні-червні поточного року доходної частини загального фонду державного бюджету на 0,9 млрд. грн. або на 2,2 відс. у складі доходів обліковувалося 5,6 млрд. грн. надміру сплачених платежів, що на 1,8 млрд. грн. більше, ніж на 01.01.2006. Крім того, у звітному періоді на 1 млрд. грн. зріс обсяг невідшкодованого податку на додану вартість, який на 01.07.2006 становив 5,3 млрд. грн., у тому числі із простроченим терміном відшкодування - 0,6 млрд. гривень;
• не відбулося поліпшення платіжної дисципліни платників податків перед бюджетом. Зменшення податкової заборгованості забезпечувалось, в основному, за рахунок списання, відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань;
• за наявності достатнього фінансового ресурсу не виконані планові призначення загального фонду за видатками на 3,2 млрд. грн. або на 6,2 відсотка. Численні зміни бюджетного розпису у січні-червні поточного року свідчать про виконання видаткової частини державного бюджету в "ручному режимі". Неповне та несвоєчасне проведення запланованих видатків призвело до погіршення платіжної дисципліни бюджетних установ, кредиторська заборгованість з початку року зросла майже на 1,2 млрд. грн. і на 01.07.2006 становила 5,3 млрд. гривень.
  
  

Продовжувалася подальша централізація ресурсів у державному бюджеті. Частка власних і закріплених доходів місцевих бюджетів у загальному їх обсязі на 01.07.2006 зменшилась на 4,4 відс. пункта у порівнянні з відповідним періодом минулого року, а з 2002 роком - на 12,1 відс. пункта.

Висновок Колегії Рахункової палати щодо результатів виконання Державного бюджету України за дев'ять місяців 2006 року засвідчив, що виконання державного бюджету здійснювалося в умовах поступового відновлення тенденції щодо економічного зростання. Реальний валовий внутрішній продукт збільшився з 0,9 відс. у січні до 6,2 відс. за підсумками дев'яти місяців 2006 року. Пожвавлення ділової активності відбувалося як у галузях, що надають послуги, так і базових галузях економіки, що дозволило збільшити бюджетні надходження, порівняно з минулим роком.

Зростання витрат на виробництво внаслідок подорожчання енергоресурсів виявилося вагомим чинником, який призвів у січні-вересні 2006 року до погіршення фінансового стану суб'єктів реального сектору економіки. Одержані збитки проти відповідного періоду 2005 року зросли на 4 млрд. грн. або в 1,3 раза до 15,9 млрд. гривень. Зберігалася загальна тенденція щодо накопичення підприємствами боргів за спожитий природний газ.

Сформована в середині 2005 року тенденція до перевищення обсягів імпорту товарів над експортом у 2006 році посилилася. Як наслідок, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у звітному періоді досягло 4,1 млрд. дол. США, перевищивши аналогічний показник 2005 року у 4,6 раза.

У січні-вересні 2006 року індекс інфляції склав 105,9 відс. проти 107,1 відс. у відповідному періоді 2005 року. На відміну від попередніх років, цінова динаміка споживчого ринку формувалася, головним чином, під впливом підвищення цін (тарифів) на послуги.

Надходження до загального фонду перевищили плановий показник на 2,3 відс. або 1 млрд. 552,8 млн. гривень. При цьому обсяг надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів на 1 жовтня 2006 року досяг 10 млрд. 66,5 млн. грн., що у 2,1 раза або на 5 млрд. 311,4 млн. грн. більше, ніж станом на 1 жовтня попереднього року, а сума невідшкодованого платникам податку на додану вартість збільшилася за дев'ять місяців 2006 року на 2 млрд. 678,6 млн. грн. і досягла 6 млрд. 842,3 млн. грн., у тому числі 542,9 млн. грн. з простроченим терміном відшкодування.

Планові призначення за видатками загального фонду за січень-вересень 2006 року не виконані на 2 млрд. 862,1 млн. грн. або 3,7 відсотка. Протягом зазначеного періоду Урядом, Міністерством фінансів, Державним казначейством та головними розпорядниками при виділенні бюджетних коштів та проведенні видатків допускалися порушення і недоліки, які погіршили стан виконання видаткової частини державного бюджету та платіжну дисципліну.

Недосконалість системи державних закупівель та недотримання головними розпорядниками вимог Закону України від 22.02.2000 № 1490-ІІІ "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" призвели до зриву виконання окремих бюджетних програм, накопичення коштів на рахунках та їх використання з порушенням чинного законодавства.

Видатки спеціального фонду державного бюджету проведено за дев'ять місяців 2006 року на суму 19 млрд. 558,9 млн. грн., що становило 65,9 відс. річних призначень та 85,9 відс. від надходжень (22 млрд. 776,9 млн. гривень).

За наслідками виконання Державного бюджету України у січні-вересні 2006 року загальний обсяг дефіциту становив 1 млрд. 357 млн. грн. при затвердженому граничному розмірі у сумі 13 млрд. 245,7 млн. гривень. Загальний фонд у січні-вересні 2006 року виконано з дефіцитом у розмірі 4 млрд. 535 млн. грн. або менше плану на 4 млрд. 260,4 млн. грн. внаслідок перевиконання доходів на 1 млрд. 552,8 млн. грн. та неповного проведення запланованих видатків на 2 млрд. 862,1 млн. гривень. Спеціальний фонд державного бюджету виконано з профіцитом у сумі 3 млрд. 178 млн. грн. при встановленому річному розмірі дефіциту в сумі 1 млрд. 506,2 млн. гривень. Виконання спеціального фонду з профіцитом, замість дефіциту, відбулося внаслідок проведення в цілому видатків у менших розмірах ніж надійшло бюджетних ресурсів.

Протягом дев'яти місяців 2006 року приватизаційні процеси фактично не проводилися. До загального фонду державного бюджету надійшло від приватизації державного майна 335,5 млн. грн. або 89,2 відс. планового та лише 16 відс. річного обсягу, затвердженого в сумі 2,1 млрд. гривень.

Загальний обсяг державного боргу (прямого та гарантованого) з початку року зменшився на 4 млрд. 857,6 млн. грн. або на 6,2 відс. і становив на 1 жовтня 2006 року 73 млрд. 288,9 млн. гривень. Внутрішній державний борг зменшився на 1 млрд. 604,2 млн. грн., зовнішній - на 3 млрд. 253,4 млн. грн. і становив, відповідно, 17 млрд. 585,1 млн. грн. та 55 млрд. 703,8 млн. гривень.

Скорочення державного боргу відбулося внаслідок перевищення виплат з погашення державного боргу над сумою запозичень та проведення взаємозаліку боргу України перед Російською Федерацією в рахунок платежів, пов'язаних з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Відповідно до статей 40 і 41 Бюджетного кодексу України та статей 2 і 27 Закону України "Про Рахункову палату" здійснено аналіз та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". За їх результатами Колегія Рахункової палати затвердила відповідні Висновки і пропозиції, у яких зазначено, що проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не узгоджується з окремими нормами Конституції України, Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів, не враховує ряд вимог Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, а також пропозицій та доручень Верховної Ради України до них, зокрема в частині:

1) визначення граничного розміру лише прямого державного боргу, без урахування гарантованого державного боргу, який становить 20 відс. загального обсягу державного боргу, надання права в процесі виконання державного бюджету перевищувати граничний розмір державного боргу;

2) визначення граничного обсягу надання державних гарантій Кабінетом Міністрів України;

3) призупинення дії ряду статей Законів України, які гарантують рівень оплати праці та соціальний захист окремих категорій працівників, і введення обмеження щодо надання пільг, компенсацій, гарантій, пенсій, соціальних допомог, допомог сім'ям з дітьми, інших виплат, на які, згідно із законодавством України, мають право окремі категорії громадян;

4) використання коштів загального фонду державного бюджету в частині надходжень від приватизації на здійснення засновницького внеску до статутного фонду Аграрного банку;

5) встановлення додаткових умов виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Колегія Рахункової палати дійшла до висновку - існує можливість збільшення загальної суми доходів державного бюджету, в цілому, на 4 млрд. 777,5 млн. грн., насамперед у частині надходжень 2 млрд. 118 млн. грн. податку на додану вартість, а також запропонувала визначити обсяг надходжень митних зборів до загального фонду державного бюджету, стягнення яких передбачалося пунктом 36 статті 2 законопроекту, до моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі з одночасним внесенням змін до Митного кодексу України.

За результатами аналізу та експертизи пропонувалося виключити або зменшити видатки за окремими напрямами на загальну суму 415,9 млн. гривень. Рахункова палата відмічала, що створенню стабілізаційного фонду та плануванню відповідних видатків державного бюджету необхідно надати нормативно-правове обгрунтування та розрахунки до напрямів використання коштів зазначеного фонду. Крім того, пропонувалося зменшити обсяги надання кредитів із загального фонду на 419,4 млн. грн. до відповідних обсягів повернення кредитів. Також запропоновано вилучити заплановане надання кредитів Міністерству праці та соціальної політики України на створення недержавного пенсійного фонду працівників бюджетних установ на суму 200 млн. грн., Міністерству охорони здоров'я України на створення фонду державного медичного страхування - 20 млн. гривень.

Потребують удосконалення і складові та механізми управління таких категорій, як фінансування дефіциту державного бюджету та боргові зобов'язання держави.

Колегія Рахункової палати, в цілому, відмітила, що проект Державного бюджету України на 2007 рік сформовано Урядом, виходячи із припущень щодо створення умов для стабілізації економічного розвитку, стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів та розвитку вітчизняного виробництва, поліпшення торговельного балансу, підвищення рівня соціальних стандартів, зростання бюджетних ресурсів. Але сировинна орієнтованість та висока енергоємність економіки вимагають значних зусиль для подолання ризиків, пов'язаних із коливанням світових цін на експортну продукцію, перш за все, металургії, а також вартістю імпортованих енергоресурсів.

Законопроектом вкотре передбачається надання Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пріоритету над чинним законодавством. Зміна податкових норм та призупинення дії окремих законодавчих актів у частині соціальних питань терміном на один рік створює правову колізію та породжує нестабільність законодавчого поля. Запропоноване обмеження щодо зростання соціальної складової державного бюджету є надто кардинальним, а передбачені інвестиційно-інноваційні пріоритети не досить чіткі та конкретні і потребують доопрацювання з метою прозорого та ефективного використання бюджетних ресурсів.

Залишилося невирішеним питання щодо достатнього забезпечення бюджетними ресурсами повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування. Централізація фінансових ресурсів у державному бюджеті із наступним їх перерозподілом позбавляє місцеве самоврядування фінансових стимулів до нарощування доходів місцевих бюджетів і стримує соціально-економічний розвиток регіонів.

1.4. Результати аудиту ефективності окремих напрямів використання бюджетних коштів

На сучасному етапі розвитку суспільств практично всіх країн світу, де держава через бюджет виконує свої основні функції, до органів контролю, які за своїм статусом покликані контролювати державні фінансові ресурси, передбачені на зазначені цілі, висуваються вимоги системно, на постійній основі не тільки виявляти фінансові порушення, а, насамперед, спираючись на поглиблений аналітичний та експертний підхід, давати об'єктивні, неупереджені та обгрунтовані оцінки і рекомендації щодо удосконалення бюджетного процесу, підвищення ефективності, результативності та економності витрачання державних коштів та запобігання здійснення різного роду порушень в майбутньому.

Рахункова палата України, як повноправний член INTOSAI, не стоїть осторонь цих процесів. Саме аудит ефективності, який дає можливість здійснювати повноцінний аналітичний контроль, став основним напрямом проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.

Впродовж звітного року практично за кожним контрольно-аналітичним та експертним заходом робились конкретні, принципові, узагальнюючі висновки щодо ефективності, доцільності, законності та результативності прийняття управлінських рішень, використання бюджетних коштів, системи та механізму фінансування тієї чи іншої бюджетної програми, напряму використання бюджетних коштів і окремих головних розпорядників.

Одним з проявів комплексності та системності підходів до здійснення контрольних заходів є проведення аудитів ефективності виконання державних програм в цілому за весь період їх дії. Зазначені аудити свідчили, що цільові державні програми, на виконання яких держава протягом значного часу спрямовувала бюджетні кошти, по завершенню терміна їх дії не досягали своєї мети, тобто, кошти витрачені на їх виконання було витрачено неефективно.

Прикладом такого використання коштів стали результати аудиту ефективності виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.

Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 № 1376. Її мета - забезпечення активної наступальної протидії злочинності та досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених пріоритетів, поступового нарощування зусиль держави і громадськості, вдосконалення законодавства, організації, засобів і методів запобігання і розкриття злочинів.

Діяльність урядових органів та центральних установ, організацій і місцевих держадміністрацій, які виконували заходи Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, була неефективною, а організація виконання ними ряду запланованих заходів - формальною, неповною та несвоєчасною. Основні завдання та очікувані результати виконання Комплексної програми щодо профілактики злочинності не досягнуті, а робота органів влади та управління спрямовувалася, переважно, на боротьбу з проявами злочинності, а не з її причинами.

Бюджетні кошти в загальній сумі понад 8,6 млрд. грн., виділені органам виконавчої влади на виконання заходів Комплексної програми, використовувалися неефективно. Видатки державного бюджету розпорошувалися головними розпорядниками без визначення встановлених програмою пріоритетів, без формування окремої бюджетної програми. Внаслідок цього, не забезпечувався безпосередній зв'язок між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

Головні розпорядники - виконавці програми, не вживали заходів щодо планування спеціальних бюджетних призначень у проектах законів про Державний бюджет України на відповідний рік та не здійснювали окремого обліку бюджетних коштів, спрямованих на реалізацію заходів програми.

Проведений аудит виконання Комплексної програми засвідчив, що фактично вжиті заходи виявилися неефективними, тому поставлених перед нею цілей досягнути не вдалося.

У результаті посилення профілактичного впливу на злочинність впровадженням Комплексної програми з 2001 по 2005 роки рівень злочинності в абсолютних цифрах зменшився з 519,2 тис. злочинів до 495,1 тис. злочинів або на 4,6 відсотка. Водночас, враховуючи загальне зменшення кількості населення (з 48457,1 тис. осіб у 2001 році до 46929,5 тис. осіб у 2005 році), кількість злочинів зменшилась лише на 1,5 відс., з 1071 до 1055 злочинів (на 100 тис. населення).

Сума завданих збитків за матеріалами кримінальних справ податкової міліції різко зросла у 2003 році до 772,2 млн. грн., у той час як у 2002 році цей показник складав 350,3 млн. гривень.

Показники стану злочинності, у тому числі один з основних - кількість зареєстрованих злочинів - були значною мірою залежними від суб'єктивних факторів: повноти реєстрації злочинів, прокурорських перевірок щодо виявлення необлікованих злочинів та змін у керівництві правоохоронних органів.

Враховуючи те, що кількість злочинів у розрахунку на 100 тис. населення за п'ять років суттєво не зменшилася, рівень злочинності залежав, переважно, саме від факторів впливу на стан злочинності, а не від роботи правоохоронних органів з виконання заходів програми.

Отже, на сьогодні питання боротьби з організованою злочинністю, з огляду на вищевикладене, залишається актуальним. Такі тенденції розвитку організованої злочинності як поширення впливу організованих груп і злочинних організацій на фінансово-кредитну сферу та активне налагодження ними міжнародних зв'язків свідчать про її інтелектуальний розвиток, що безпосередньо впливає на економічну, політичну, а також на інші сфери діяльності суспільства. Тому, є необхідним перегляд існуючої системи заходів по боротьбі з зазначеним явищем з урахуванням тенденцій розвитку організованої злочинності.

Подібним чином виконувались і інші державні програми, покликані вирішити нагальні, гострі проблеми розвитку суспільства.

Зокрема, на підставі результатів перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 роки, Колегія Рахункової палати зробила висновок, що Програма, в цілому, не виконана. Із 36 пунктів Програми не виконано 18, частково - 7, і тільки 11 пунктів виконано повністю.

Основної її мети: забезпечення становлення незалежної судової влади, вирішення головних завдань держави, визначених Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України" щодо гарантій і принципів розвитку та утвердження судової системи, створення умов для ефективної діяльності судів, спрямованої на забезпечення належного захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, порушених або оспорюваних прав і таких, що охороняються законом інтересів підприємств та організацій, не досягнуто.

Подальша невизначеність у державі перспектив та етапів проведення судової реформи, як цілісної системи законодавчих та нормативно-правових актів, які б грунтувалися на економічних розрахунках, фактично створила умови для перетворення Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів з інструменту державного управління на відомчу декорацію розбудови судової системи.

В результаті неефективної управлінської діяльності Державної судової адміністрації України щодо виконання завдань Державної програми не розв'язані найгостріші проблеми організаційного забезпечення діяльності судів, а також матеріального та соціального забезпечення суддів і працівників судів.

З часу прийняття Державної програми розвитку трансплантації на 2002-2005 роки у державі відсутній механізм її реалізації. Виконання Державної програми знаходиться в хаотичному стані, за відсутності будь-якої координації та контролю з боку уповноваженого центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я - Міністерства охорони здоров'я України. Такий висновок зроблено Колегією Рахункової палати за результатами перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на виконання Державної програми розвитку трансплантації на 2002-2005 роки.

За відсутності фінансових показників на стадії створення Державної програми, її реалізація була зведена лише до щорічного виконання бюджетної програми щодо закупівлі лікарських засобів, виробів медичного призначення та обладнання, залишивши поза увагою удосконалення нормативно-правової бази, розвиток організаційних основ служби трансплантації, формування державної інформаційно-методичної системи трансплантації, проведення наукових досліджень та кадрове забезпечення.

В порушення Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" порядок, протоколи (стандарти) трансплантації органів, тканин і клітин, критерії та сертифікати якості анатомічних матеріалів людини Міністерством не розроблені, не затверджені та не доведені до закладів охорони здоров'я для використання у практиці, що не дозволяє своєчасно надавати необхідну ефективну медичну допомогу.

Міністерством не розроблені та не затверджені стандарти акредитації державних, комунальних закладів охорони здоров'я і державних наукових установ, діяльність яких пов'язана з трансплантацією, не створено загальнодержавний банк анатомічних матеріалів і не розроблено положення про його функціонування.

Аналогічно, Міністерством не розроблено і не затверджено критерії відбору потенційних реципієнтів, які потребують пересаджування органів, клітин і тканин, створення яких передбачено державною програмою.

Таке становище не дозволяє суспільству вирішити низку правових, медичних та етичних проблем, пов'язаних з питаннями трансплантації.

Аналіз використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку засвідчив, що закладені Кабінетом Міністрів України у Державну програму будівництва та розвитку мережі метрополітенів на період 2006-2010 роки принципи управління коштами державного бюджету дозволяють продовжувати практику неефективного планування та використання бюджетних коштів.

Програма не відповідає вимогам Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про державні цільові програми" і не визначає джерел фінансування за окремими напрямками. Визначені Програмою кошти державного бюджету на фінансування будівництва метрополітенів розподілені між містами Києвом, Харковом, Дніпропетровськом та Донецьком з порушенням ст. 7 Бюджетного кодексу України в частині дотримання принципів обгрунтованості, справедливості та неупередженості. Передбачені Програмою обсяги коштів державного бюджету на будівництво метрополітенів у мм. Дніпропетровськ та Донецьк не забезпечують завершення до 2010 року їх будівництва згідно з проектними рішеннями, отже, залишають їх у розряді "довгобудів".

Будівництво метрополітенів в Україні протягом 1994-2005 років здійснювалося за відсутності єдиного комплексного підходу та генеральної схеми розвитку. Вимоги Уряду щодо розроблення генеральної схеми, забезпечення її реалізації на програмній основі, розроблення програмних документів економічного і соціального розвитку Мінтрансзв'язку та Мінекономіки не здійснювалися.

В результаті безконтрольності з боку Кабінету Міністрів України за виконанням прийнятих ним розпоряджень, несвоєчасної реалізації урядових рішень Мінтрансзв'язку, Мінфіном та Мінекономіки Державна цільова програма будівництва та розвитку мережі метрополітенів не приймалася впродовж двох років і була затверджена лише у березні 2006 року.

На державному рівні планування будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні у період 2003-2005 років було відсутнє, планування капіталовкладень для фінансування будівництва метрополітенів не носило системного характеру і здійснювалося на підставі окремих постанов Верховної Ради України, змін до законів про Державний бюджет України на відповідний рік та рішень Уряду. Планування будівництва метрополітенів на регіональному рівні (крім м. Києва) щодо фінансування капіталовкладень було зорієнтоване на можливості не місцевих, а державного бюджету.

Міністерство транспорту та зв'язку України, всупереч вимогам ст. 4 Закону України "Про транспорт", протягом 2003-2005 років фактично не виконувало функцій головного розпорядника бюджетних коштів при плануванні та використанні коштів державного бюджету на будівництво метрополітенів у містах України, що призвело до відсутності координації та контролю за відповідними процесами на загальнодержавному рівні, нерівномірного розвитку метрополітенів у містах Дніпропетровську, Донецьку та Харкові.

Результати більшості аудитів, проведених Рахунковою палатою впродовж звітного року, давали змогу Колегії Рахункової палати робити висновки, що в багатьох випадках цілісної системи щодо вирішення того чи іншого питання або проблеми управління суспільним розвитком держави і пов'язаними з цим бюджетними коштами взагалі не існує, або вона є вкрай недосконалою.

Відсутність в державі цілісної системи правового регулювання та бухгалтерського обліку операцій з конфіскованим та безхазяйним майном, що створює умови для корупції і зловживань, встановлено перевіркою ефективності дій державних органів влади при здійсненні операцій з конфіскованим і безхазяйним майном.

Стан реалізації такого майна на підставі суперечливих та неузгоджених між собою урядових та відомчих нормативно-правових актів свідчить про незаінтересованість уповноважених на це органів у поповненні доходної частини державного бюджету. Як наслідок, за останні два роки у дохід держави залучено тільки одну з дев'яти гривень.

Кабінетом Міністрів України залишено без контролю процес створення єдиної державної системи управління майном, що вилучене і перейшло у власність держави. Неузгодженість управлінських дій Фонду держмайна, Мінекономіки, Мін'юсту, Держмитслужби та ДПА стала причиною зволікання зі створення Єдиної інформаційної системи з обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішеннями органів виконавчої влади, а Державним комітетом України з земельних ресурсів - Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

В результаті, через відсутність державного контролю за останніх півтора року загальний обсяг обігу такого необлікованого майна, вилученого Держмитслужбою, ДПА, СБУ і переданого для подальшої його реалізації та зберігання, склав 424 млн. гривень.

Діяльність підприємств, уповноважених розпоряджатися майном, що перейшло у власність держави, неефективна і не забезпечує інтереси держави у максимальному залученні коштів, отриманих від його реалізації.

Процес проведення прилюдних торгів з реалізації конфіскованого майна у цих підприємствах перетворився у формальність, оскільки реалізація, у більшості випадків, здійснювалася не шляхом проведення аукціонів або роздрібної торгівлі, а шляхом перепродажу цього майна за мінімальною ціною одним і тим же контрагентам з явними ознаками корупційних дій.

Міністерством юстиції України не вжито заходів щодо спрямування діяльності спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" в інтересах наповнення доходної частини державного бюджету. Його діяльність неефективна, оскільки шоста частина обсягу коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна, спрямовується на власні потреби підприємства.

За результатами аналізу внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України Колегією Рахункової палати зроблено висновок, що в Україні не створено цілісної системи комплексного правового, економічного та організаційного забезпечення порядку здійснення державних запозичень та їх використання. Головною причиною цього є тривале неприйняття базового закону про Державний борг України. В результаті, управлінський ланцюг від взяття боргових зобов'язань до використання запозичених коштів та їх повернення діяв неефективно, а здійснювана боргова політика не була зорієнтована на потреби економічного зростання країни.

Дії Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при плануванні таких взаємопов'язаних показників як дефіцит бюджету, витрати з погашення державного боргу та обсяги запозичень, а також при їх коригуванні протягом 2005 року, були непослідовними та незбалансованими між собою і заклали підгрунтя для їх невиконання.

Рішення про державні запозичення та їх використання приймалися Кабінетом Міністрів України та Міністерством фінансів України за відсутності середньострокових та річних програм державних запозичень, а доручення Верховної Ради України щодо їх розробки та затвердження, не виконувалися.

Міністерство фінансів України при виконанні державного бюджету не орієнтувалося на встановлені законом показники державних запозичень, витрат з їх погашення та дефіциту.

Законодавча неврегульованість проблем державного боргу та Програми державних запозичень дозволяла Міністерству фінансів України управляти внутрішніми і зовнішніми запозиченнями у "ручному режимі".

Аналіз контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2005 році, з питань державних закупівель, засвідчив, що існуюча у 2005 році система державних закупівель, як і раніше, залишалася недосконалою, з великою кількістю порушень та фактів неефективного використання державних коштів. Розпорядники бюджетних коштів не забезпечили належного рівня конкурентності та прозорості тендерних процедур, не вживали адекватних та дієвих заходів щодо усунення допущених ними порушень чинного законодавства.

Основними причинами порушень законодавства про закупівлі, виявлених у 2005 році контрольними заходами Рахункової палати, як і у 2004 та 2003 роках, залишались: пряме ігнорування розпорядниками бюджетних коштів вимог Закону та підзаконних актів, виданих Міністерством економіки України щодо державних закупівель; неправильне застосування положень законодавства про закупівлі та підзаконних актів, виданих Мінекономіки щодо державних закупівель; ухилення замовників від виконання вимог Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів, затвердженого наказом Мінекономіки України від 26.12.2000 № 280; відсутність нормативно-правового врегулювання питань застосування Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

На стадії формування державного замовлення головними розпорядниками коштів та Міністерством економіки України - уповноваженим органом з координації цих питань, не вивчалась потреба продукції, не визначались державні пріоритети, бюджетні кошти планувались довільно, виходячи з необхідності проведення витрат на утримання установ та організацій, а не на отримання результату у вигляді конкретної продукції.

Рішення щодо розміщення державного замовлення приймались Кабінетом Міністрів України несвоєчасно, внаслідок чого фінансування державного замовлення здійснювалось неритмічно та не у повному обсязі, що призвело до невиконання показників держзамовлення та створення заборгованості і до неефективного управління бюджетними коштами.

На стадії виконання державного замовлення переважна більшість коштів на зазначені цілі використовувалась не на конкурсних засадах. Головний принцип державного замовлення - ефективність витрачання державних коштів на засадах конкурентності - замовниками не забезпечувався, а контрольна функція Мінекономіки у цій сфері була нерезультативною.

Результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на соціальний захист ветеранів війни засвідчили, що єдина цілісна система надання пільг ветеранам війни, яка б забезпечила комплексне вирішення питань їх соціального захисту і дозволила налагодити контроль за законністю надання пільг Міністерством праці та соціальної політики України, так і не була створена.

Визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" соціальні гарантії для ветеранів війни в частині розмірів окремих допомог і компенсацій, періодичності надання санаторно-курортного лікування, забезпечення автомобілями, не дотримувалися, що зумовлено як недостатнім рівнем фінансового задоволення цих пільг у Державному бюджеті України, так і неефективним управлінням Міністерством праці та соціальної політики України бюджетними коштами, що виділялись впродовж 2004-2005 років на соціальний захист ветеранів війни, яке супроводжувалось порушеннями вимог Бюджетного кодексу України та інших актів чинного законодавства.

В порушення вимог Указу Президента України від 05.05.2004 № 506 "Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи здійснення соціальних виплат громадянам" не завершено формування Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Як наслідок, відсутність повної актуалізованої бази даних персоніфікованого обліку пільг унеможливлювала достовірне планування видатків. Не створено і Єдину інформаційну мережу обліку інвалідів та ветеранів війни, що потребують санаторно-курортного лікування, впровадження якої розпочалось ще у 1997 році.

Результати аналізу ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК у 2005 році, засвідчили, що Міністерство аграрної політики України разом з Міністерством фінансів України здійснювали управління і використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу, неефективно та з порушенням бюджетного законодавства.

Мінагрополітики, всупереч Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", не забезпечило підтримки тих напрямків діяльності, які мають найбільший вплив на економіку підприємств, а саме, селекцію та виробництво продукції тваринництва і рослинництва. В результаті розпорошення коштів у незначних обсягах на велику кількість програм, державна підтримка суттєво не вплинула на вирішення проблем у межах галузі.

Запроваджена у 2005 році система використання коштів на підтримку аграрного сектору економіки виявилася неефективною, оскільки не було здійснено стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку. Фінансовим результатом діяльності більше третини сільськогосподарських підприємств у 2005 році стали збитки.

Внаслідок неодноразових змін Порядків використання коштів державного бюджету, що виділялися на підтримку агропромислового комплексу, Мінагрополітики значно ускладнило доступ більшості сільськогосподарських товаровиробників до можливості отримання коштів державної підтримки. Крім того, частина умов використання коштів державного бюджету, передбачених Порядками, не узгоджувалася з чинним законодавством, яке регламентує державну підтримку сільського господарства.

Взагалі, слід зазначити, що Міністерство аграрної політики України, судячи з матеріалів та результатів проведених Рахунковою палатою аудитів, здійснювало свої управлінські функції в сфері аграрної політики та стандартизації і сертифікації сільськогосподарської продукції вкрай незадовільно.

Аудит управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій засвідчив, що Міністерством аграрної політики України не забезпечено створення ефективної системи управління та використання коштів державного бюджету, передбачених Аграрному фонду на державну підтримку сільського господарства.

За наслідками перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції у 2005 році та І кварталі 2006 року, Колегія Рахункової палати зробила висновок, що в порушення Закону України "Про стандартизацію" Мінагрополітики не забезпечило дотримання одного з основних принципів державної політики у сфері стандартизації - пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів. Мета бюджетної програми на 2005 рік, спрямована на гармонізацію національних стандартів з міжнародними та європейськими, не досягнута.

2. Заходи, вжиті за результатами
контрольно-аналітичної та експертної роботи

У своїй діяльності Рахункова палата дотримується постулату, притаманного органу фінансового контролю, - тільки тоді контрольний захід вважається завершеним і таким, що досяг своєї мети, коли ретельно простежено реагування на інформації та Висновки Колегії Рахункової палати керівництвом Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єктів, що перевірялися, та прийнято рішення щодо повного, адекватного й результативного виконання всіх рекомендацій Рахункової палати.

Саме цим пояснюється пильна увага структурних підрозділів Рахункової палати та її керівництва до регулярного і систематичного проведення цієї роботи.

Рекомендації і пропозиції, викладені у Висновках Колегії Рахункової палати за результатами контрольно-аналітичних заходів, знайшли відображення у ряді законів, прийнятих Верховною Радою України, враховувалися при підготовці постанов Верховної Ради України, розглядалися на засіданнях її комітетів.

Пропозиції Рахункової палати враховані при обговоренні та прийнятті:

• Закону України від 14.11.2006 № 338 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" стосовно виділення на поповнення статутного капіталу Національного депозитарію України 21,5 млн. грн. із передбачених 32,0 млн. грн. на Державну програму розвитку Національної депозитарної системи України для поліпшення стану виконання зазначеної програми та надання позитивного сигналу інвесторам, власникам цінних паперів щодо інвестування економіки України. В Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за КПКВ 6241020 "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" передбачено 25 млн. грн., головним розпорядником визначено Державне агентство України з інвестицій та інновацій;
• Закону України від 30.11.2006 № 398 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" стосовно унормування повноважень Кабінету Міністрів України щодо порядку визначення коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за нафту, яка видобувається в Україні;
• Закону України від 19.12.2006 № 489 "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в який увійшла більшість пропозицій Рахункової палати за результатами аналізу та експертизи проекту зазначеного Закону. Зокрема, щодо можливого збільшення доходів державного бюджету на 4,8 млрд. грн., насамперед, у частині надходжень - на 2,1 млрд. грн. податку на додану вартість; неприпустимості призупинення дії ряду статей законів стосовно соціальних гарантій окремих категорій громадян; перегляду розмірів соціальних стандартів; зменшення обсягу окремих видатків і надання кредитів; вдосконалення механізму надання з державного бюджету окремих видів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам тощо.
  
  

Врахована пропозиція щодо фінансування заходів з утилізації твердого ракетного палива в обсягах, визначених Програмою утилізації твердого ракетного палива міжконтинентальних балістичних ракет РС-22. Видатки по зазначеній Програмі зросли по відношенню до відповідних бюджетних призначень 2006 року майже в 1,6 раза і складають 150 млн. грн. (проти 32,4 млн. грн., які були передбачені проектом цього Закону).

Вперше витрати на управління державним боргом передбачені окремо в витратах на обслуговування (КПКВ 3501170 та КПКВ 3501180), що враховує пропозицію Рахункової палати щодо затвердження Програми державних запозичень у складі Закону про Державний бюджет України.

Врахована пропозиція Рахункової палати з погашення знецінених заощаджень громадян з віднесенням заборгованості на державний борг, визначенням термінів та обсягів щорічного погашення таких облігацій. У статті 17 передбачено надати право Міністерству фінансів України здійснювати операції з державним боргом України з метою економії бюджетних коштів, включаючи операції щодо обміну, випуску та викупу державних боргових зобов'язань, при дотриманні граничного розміру державного боргу на кінець року.

У законопроекті "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", реєстраційний № 0915, прийнятого за основу 17.03.2006 і розглянутого в Комітеті з питань соціальної політики та праці 18.10.2006, було передбачено у статті 4 наступне: "Щорічно кошти для компенсації знецінених заощаджень відносяться на державний внутрішній борг України у розмірі до 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту, розрахунково визначеного у Законі України "Про Державний бюджет України на відповідний рік". Зазначений законопроект Верховною Радою України (у другому читанні) було розглянуто 14.12.2006 та за результатами прийнято рішення щодо прийняття його в цілому. Президент України 28.12.2006 надав пропозиції до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", зауваживши, що положення про державні компенсаційні облігації суперечать вимогам чинного законодавства, а саме Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". Пропозиції Президента України до Закону було розглянуто на засіданні Комітету з питань соціальної політики та праці 10.01.2007, за результатами розгляду Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України повторно прийняти Закон в цілому (подолати вето).

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України "Про забезпечення молоді житлом" від 03.11.2006 № 1074. Цим проектом визначено правові, економічні, соціальні та організаційні засади забезпечення молоді житлом шляхом державного фінансування та цільового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян України, а також передбачено впровадження інноваційних програм вирішення житлового питання молоді.

Також зареєстровано проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (щодо вдосконалення державної молодіжної політики), який враховує пропозицію Рахункової палати в частині надання переваг в отриманні пільгових кредитів сім'ям з дітьми та передбачає надання пільги молодим сім'ям, які мають чотирьох дітей і більше, в частині погашення зобов'язань за кредитом.

З урахуванням пропозицій Рахункової палати щодо забезпечення виконання постанови Верховної Ради України від 06.10.2005 "Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення" Кабінетом Міністрів України підготовлено і направлено до заінтересованих органів державної виконавчої влади проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами" в частині вдосконалення законодавства щодо ефективного вирішення проблем поводження з відходами в Україні.

Постановою Верховної Ради України від 27.07.2006 №41-V "Про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", в якій знайшли відображення окремі висновки Колегії Рахункової палати, рекомендовано Кабінету Міністрів України за вказаними висновками щодо виконання Державного бюджету України за 2005 рік вжити заходів для недопущення правопорушень у 2006 році та наступних бюджетних періодах.

Матеріали Рахункової палати використовувалися при підготовці парламентських слухань та в роботі Комітетів Верховної Ради України.

Комітетом з питань бюджету постійно використовувалися матеріали Рахункової палати щодо аналізу виконання Державного бюджету України за 2005 рік, його поквартального виконання за 2006 рік. У ході розгляду проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у засіданнях робочих груп Комітету брали активну участь усі головні контролери-директори департаментів Рахункової палати.

Комітетом з питань соціальної політики та праці розглянуто матеріали контрольно-аналітичних заходів Рахункової палати, які стосуються оздоровлення застрахованих осіб Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та питання використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своїх засіданнях за участю представників Рахункової палати розглянув питання: "Аудит ефективності виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища у 2004-2005 роках при створенні глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю" та "Аудит ефективності використання коштів державного бюджету у 2004-2005 роках, спрямованих на заходи по охороні навколишнього природного середовища при реалізації державних проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг загальнодержавного значення". За результатами розгляду, рішенням від 13.09.2006 № 5/3 інформацію Рахункової палати взято до відома та доручено головам підкомітетів взяти під постійний контроль виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища при будівництві (реконструкції) автомобільних доріг загального користування державного значення та при створенні глибоководного судового ходу Дунай-Чорне море.

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто питання "Аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації".

Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства за участю працівників Рахункової палати було розглянуто питання про результати перевірки використання коштів державного бюджету Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин надіслав Кабінету Міністрів України для розгляду та відповідного реагування результати аудиту виконання заходів першого етапу Державної програми "Ліси України" з проханням надати Комітету інформацію щодо стану справ у лісовому господарстві України для подальшого розгляду цього питання на засіданні Комітету.

Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти 24.20.2006 року було організовано Круглий стіл за темою "Проблеми реформування та виконання державного замовлення на підготовку спеціалістів, науково-педагогічних та робітничих кадрів", на якому були озвучені матеріали перевірок Рахункової палати стосовно використання коштів Державного бюджету України на підготовку кадрів вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівня акредитації.

Матеріали Рахункової палати також використовувалися при підготовці круглого столу "Поєднання зусиль парламенту, уряду та громадських організацій в опрацюванні спільної стратегії подолання епідемії туберкульозу в Україні", громадських слухань з публічного представлення проекту Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".

Висновки Колегії Рахункової палати за результатами аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішеннями судів були використані в ході засідання Ради національної безпеки і оборони України, результатом якого став Указ Президента України від 28.12.2006 № 1154/2006 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість", яким визнано серйозні недоліки у системі адміністрування податку на додану вартість та визначені першочергові завдання щодо її реформування.

Матеріали Рахункової палати враховувались і сприяли прийняттю Кабінетом Міністрів України цілого ряду постанов та розпоряджень щодо перебігу бюджетного процесу. У 2006 році налічується більше 20 таких документів, зокрема:

постановою від 20.01.2006 № 42 затверджено Основні напрями урядової політики в економічній та соціальній сфері на 2006 рік, орієнтовані на підвищення конкурентоспроможності національної економіки, а також збереження соціальної спрямованості економічного зростання;

постановою від 15.02.2006 № 152 скасовано низку попередніх рішень Кабінету Міністрів України з питань надання податкових пільг суб'єктам сфери космічної діяльності;

постановою від 22.02.2006 № 190 утворено Міжвідомчу комісію з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу;

постановою від 22.02.2006 № 192 затверджено Порядок проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу та інших учасників розрахунків;

постановою від 15.03.2006 № 326 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2244" враховано пропозицію Рахункової палати щодо надання повноважень Головному управлінню розвідки Міноборони на укладання державних контрактів на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державним оборонним замовленням;

постановами від 07.04.2006 № 462 "Про внесення змін до Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища" та від 12.04.2006 № 493 "Порядок використання у 2006 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів" враховано пропозиції щодо більш ефективного управління коштами Фонду охорони навколишнього природного середовища у відповідності із законодавчими та нормативно-правовими актами, забезпечення виконання призначень Фонду за бюджетними програмами, припинення фінансування із Фонду заходів, результати яких не впроваджуються або не мають природоохоронного значення;

постановами від 29.04.2006 № 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та від 24.06.2006 № 874 "Про затвердження консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2006 рік" визначено заходи щодо фінансового оздоровлення Компанії;

постановою від 05.06.2006 № 785 "Про внесення зміни до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат" змінено механізм визначення коригуючого коефіцієнту до розмірів ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

постановою від 04.07.2006 № 918 "Про затвердження Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2006 - 2010 роки" передбачено реконструкцію, добудову та спорудження будівель судів. Орієнтовний обсяг фінансування становить понад 1,9 млрд. гривень;

постановою від 12.07.2006 № 964 затверджено "Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", зокрема, і в разі небажання продовжувати навчання або порушення дисципліни. Підготовлено проект нового порядку ліцензування, який знаходиться на розгляді у Кабінеті Міністрів України;

постановою від 01.08.2006 № 1073 затверджено новий склад Державної акредитаційної комісії, якою створено регіональні громадські експертні комісії з метою залучення громадськості та відповідних державних органів до питання формування державної політики в галузі вищої освіти;

постановою від 15.08.2006 № 1205 "Про деякі питання відновлення заощаджень громадян України" збільшено обсяги асигнувань з державного бюджету на зазначені видатки з 20 млн. грн. до 350 млн. гривень. Це враховує пропозицію Рахункової палати щодо збільшення бюджетних призначень на одержання компенсації від знецінення грошових заощаджень у Державному бюджеті України на 2006 рік на 360,9 млн. гривень. ВАТ "Державний ощадний банк України", Національній акціонерній страховій компанії "Оранта" разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством юстиції та Національним банком України передбачається подати до кінця 2006 року Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо проведення інвентаризації зобов'язань держави за особовими рахунками громадян та формування єдиної автоматизованої бази даних вкладників з відповідними розрахунками необхідних витрат. Пропозиція удосконалення нормативного забезпечення порядку таких розрахунків знайшла відображення у постанові Кабінету Міністрів України від 22.12.2006 № 1789 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2006 р. № 124";

постановою від 03.10.2006 № 1376 "Про роботу центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення економічного і соціального розвитку регіонів у січні-серпні 2006 р., виконання Плану невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці і соціальній сфері та завершення підготовки до роботи в осінньо-зимовий період" затверджено заходи, направлені на ефективне вирішення проблем, що перешкоджають прискоренню економічного і соціального розвитку;

постановою від 01.11.2006 № 1541 "Про затвердження Положення про Міністерство аграрної політики України" п. 47 розділу 4 передбачено, що Мінагрополітики, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та координує роботу з раціонального ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, наданих у постійне користування підприємствам галузей агропромислового виробництва, що належать до сфери його управління;

постановою від 29.11.2006 № 1651 "Про внесення змін до Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла" врегульовано питання фінансування Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву договорів на часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків;

постановою від 29.11.2006 № 1673 "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів" затверджено заходи щодо підвищення рівня фінансово-бюджетної дисципліни;

постановою від 20.12.2006 № 1762 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2006 р. № 455" внесено відповідні зміни до Порядку використання у 2006 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної програми розвитку Національної депозитарної системи України стосовно перерозподілу коштів на поповнення статутного капіталу НДУ;

Результатом ряду контрольно-аналітичних заходів Рахункової палати стало прийняття Кабінетом Міністрів України цілого ряду розпоряджень, пов'язаних із врегулюванням діяльності підприємств державного сектору економіки. Так, розпорядженням від 30.08.2006 № 478-р затверджено План невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері.

Розпорядженням від 15.11.2006 № 565-р "Про заходи щодо забезпечення скорочення податкового боргу" затверджено завдання та організаційні заходи із скорочення податкового боргу перед державним бюджетом підприємствами, що належать до сфери управління органів виконавчої влади.

Розпорядженням від 27.12.2006 № 674-р на перше півріччя 2007 року заплановано розгляд на засіданнях Кабінету Міністрів України найважливіших питань формування та реалізації державної економічної політики.

Переважна більшість перелічених документів - постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України - була прямою реакцією на матеріали Рахункової палати за результатами контрольно-аналітичних та експертних заходів з того чи іншого питання використання державних коштів.

Результати контрольно-аналітичних заходів, а також розроблені Рахунковою палатою конкретні пропозиції та рекомендації щодо усунення виявлених порушень і поліпшення використання коштів державного бюджету розглядалися та приймалися до уваги керівництвом органів виконавчої влади - головних розпорядників бюджетних коштів.

Для врегулювання питань, що виникли при перевірці стану будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, 20.03.2006 на території КГЗКОРу відбулося виїзне засідання Кабінету Міністрів України під головуванням Прем'єр-міністра Єханурова Ю.І., на якому було розглянуто концепцію та інвестиційну програму щодо якнайшвидшої добудови та вводу в експлуатацію КГЗКОРу. Кабінет Міністрів України розпорядженням від 02.08.2006 № 451-р прийняв рішення про створення на базі майна КГЗКОРу, що є державною власністю, спільного підприємства у формі акціонерного товариства з державною часткою у статутному фонді не менш 50 відс. плюс одна акція. В Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за КПКВ 2601190 "Забезпечення життєдіяльності КГЗКОРу та відновлення будівництва його об'єктів" передбачено кошти в обсязі 13 млн. гривень.

Міністерством фінансів України, з метою врегулювання питання щодо відшкодування шкоди завданої фізичним і юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, розроблено проект Закону України "Про порядок стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів на виконання рішень суду та внесення змін до деяких законодавчих актів України". Вказаним законопроектом встановлюється беззаперечне виконання норм статті 56 Конституції України щодо реалізації права громадян та юридичних осіб на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а також забезпечено інтереси держави в частині невиправданих збитків державного та місцевих бюджетів.

За результатами перевірки використання коштів резервного фонду Державного бюджету України у 2005 році Мінфіном внесено пропозицію Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до окремих рішень Уряду з метою зменшення обсягів фінансування з резервного фонду державного бюджету на суму невикористаних коштів та повернення їх до резервного фонду державного бюджету. У кожній області, в якій виявлені порушення, з метою недопущення їх надалі, проведено аналіз причин їх виникнення, посилено вимоги до працівників щодо дотримання вимог Порядку використання коштів резервного фонду державного бюджету в частині підготовки звернень та матеріалів про виділення коштів, а також розроблені відповідні заходи, які доведені до райдержадміністрацій та міськвиконкомів.

Питання щодо повернення до державного бюджету коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на зворотній основі, знаходиться у Міністерстві фінансів України на постійному контролі (щомісячно опрацьовується інформація Державного казначейства України). Мінфіном постійно направляються листи центральним та місцевим органам виконавчої влади з вимогами забезпечити повернення коштів до державного бюджету у випадках, передбачених чинним законодавством. Проте, зазначені дії виявилися малоефективними. У 2006 році до державного бюджету повернуто лише 1,8 млн. грн., заборгованість на кінець 2006 року становила 237,9 млн. гривень.

Крім того Міністерством на виконання рекомендацій Рахункової палати здійснено такі заходи:

• проведено навчання із працівниками, де звернуто увагу на посилення вимогливості при розгляді документів з питань виділення коштів із резервного фонду державного бюджету;
• запроваджено правило не розглядати матеріали щодо виділення коштів із резервного фонду державного бюджету, якщо є будь-які недоліки в оформленні цих матеріалів, особливо за відсутності відповідних обгрунтувань та розрахунків;
• запроваджено, що проекти рішень Уряду щодо виділення коштів із резервного фонду державного бюджету візуються Мінфіном лише за умови обгрунтування ефективності використання коштів та зазначення мети їх використання;
• запроваджено нові підходи до складання переліку невідкладних робіт. Переліки таких робіт не погоджуються Мінфіном, якщо у них не розшифровано видатки по кожному об'єкту з детальним викладенням цілі.
  
  

Міністерством економіки України за результатами аналізу та перевірки здійснення державних внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України було утворено Міжвідомчу робочу групу для опрацювання законодавчих та процедурних змін впровадження проектів, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Вперше у Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (додаток № 3), за рекомендаціями Рахункової палати, витрати на управління державним боргом передбачені окремо в витратах на обслуговування.

Враховуючи зауваження Рахункової палати стосовно використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об'єктах комунальної власності, Мінекономіки разом з Мінфіном та іншими міністерствами підготовило проект Закону України "Про основні засади надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів" та листом від 08.12.2006 № 41-20/5810-10 подало його на розгляд Кабінету Міністрів України. На засіданнях міжвідомчої робочої групи у складі представників Мінекономіки, Мінбуду, ГоловКРУ, Держказначейства з 29.11.2006 по 08.12.2006 було розглянуто стан пооб'єктного освоєння коштів субвенцій у всіх регіонах. За результатами Мінекономіки направило лист головам Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Луганської, Одеської, Сумської обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з проханням вжити невідкладних заходів для безумовного освоєння коштів субвенцій та введення в дію запланованих потужностей.

Міністерством юстиції України, в порядку реагування на Висновок Колегії Рахункової палати за результатами аудиту повноти та своєчасності перерахування до державного бюджету виконавчого збору та його використання державною виконавчою службою, ведеться робота, спрямована на удосконалення порядку примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), забезпечення ефективної діяльності органів державної виконавчої служби, посилення контролю за додержанням законодавства під час проведення виконавчих дій по виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб), у тому числі, з виконання постанов про стягнення виконавчого збору, а також щодо обліку використання коштів виконавчого збору відповідно до законодавства.

Міністерством оборони України, в рамках усунення недоліків, виявлених аудитом ефективності формування та виконання державного оборонного замовлення, проведено службове розслідування, винних притягнуто до відповідальності. Надано повноваження Головному управлінню розвідки Міноборони на укладення державних контрактів за державним оборонним замовленням.

За результатами перевірки Державної компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств з питань повноти та своєчасності перерахування коштів, отриманих від реалізації державного майна у 2004-2005 роках до доходів Державного бюджету України, Міністерством оборони України протягом 2006 року здійснено низку заходів щодо удосконалення роботи з відчуження вивільненого військового майна та збільшення надходжень коштів до державного бюджету. Реалізацію військового майна здійснюють уповноважені організації на відкритих торгах (конкурсах) за ринковими цінами, які перевищують залишкову вартість. У випадках, коли майно не користується попитом, ціна реалізації знижується за погодженням з Міністерством економіки України. Контроль розрахунків з уповноваженими організаціями здійснюється створеними комісіями Міноборони. З метою підвищення ефективності механізму відчуження, реалізації військового майна, яке вивільняється в ході реформування Збройних Сил, Міністерством оборони створено Центр обліку надлишкового та списаного майна. Генеральним штабом Збройних Сил України опрацьовано потребу у озброєнні, військовій техніці та майні з урахуванням Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки, визначено надлишки, інформація щодо яких передається в Центр обліку надлишкового та списаного військового майна. Зазначеним Центром вже прийнято на облік 22 тис. одиниць озброєння і військової техніки та 60,6 тис. найменувань військового майна, а також підготовлено Додатковий перелік військового майна Збройних Сил України, яке пропонується до відчуження на загальну суму 604,2 млн. гривень.

Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, на виконання Висновків Колегії Рахункової палати стосовно перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на забезпечення розвідувальної діяльності у сфері військової оборони, видано наказ начальника ГУР Міністерства оборони України від 12.10.2006 № 218, яким призначено службові розслідування з метою встановлення причин та обставин виявлених недоліків і винних осіб, а також складено та затверджено план заходів з усунення недоліків, виявлених перевіркою, визначеним посадовим особам поставлені конкретні завдання щодо їх усунення.

Службою безпеки України, за підсумками аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів, переглядається штатна чисельність оздоровчих закладів і приводиться у відповідність із нормативами, передбаченими наказом МОЗ України від 23.02.2000 № 33. З метою підвищення ефективності санаторно-курортного лікування, а також вдосконалення діяльності санаторіїв, розроблено проект нової Інструкції про санаторно-курортне забезпечення в СБУ, де враховано висновки та рекомендації Рахункової палати України. Питання з оформленням прав постійного користування земельними ділянками, забезпечення належного бухгалтерського обліку вартості земельних ділянок вирішені в усіх оздоровчих закладах, за винятком санаторію "Чорномор'є" через мораторій на будь-яке оформлення земельних ділянок на території південного берегу Криму, прийнятий Верховною Радою АР Крим. Стан фінансово-господарської діяльності в СБУ систематично контролюється Контрольно-ревізійною інспекцією Апарату Голови СБУ. Так, за наслідками ревізій і перевірок за допущені порушення при організації фінансово-господарської діяльності санаторіїв звільнені із займаних посад начальники санаторіїв "Чорномор'є" та "Євпаторія".

З метою з'ясування причин і обставин, що призвели до порушень бюджетного законодавства, виявлених Рахунковою палатою під час аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених у 2005 році та 9 місяцях 2006 року Службі безпеки України на здійснення заходів по боротьбі з тероризмом на території України, Службою безпеки України була створена комісія Центрального управління, яка провела службове розслідування.

За висновками комісії Центрального управління, матеріали розслідування направлено до Генеральної прокуратури, а службовим особам, які допустили порушення вимог бюджетного законодавства, оголошені догани та зобов'язано вжити заходів щодо забезпечення цільового використання бюджетних коштів.

Міністерство внутрішніх справ України, з урахуванням рекомендацій Рахункової палати за результатами аудиту виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, розробило проект Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006-2008 роки. На сьогодні проект програми направлено до Міністерства юстиції України для проведення правової експертизи та погодження.

Міністерством закордонних справ України, з метою усунення недоліків і порушень, виявлених Рахунковою при перевірці надходження до Державного бюджету України коштів за вчинення консульських дій та їх використання, видано розпорядження від 27.07.2006 № 227, яким затверджено відповідний План заходів, де враховано всі пропозиції Рахункової палати. Проведено службове розслідування за виявленим фактом перерахування спонсорами 14,2 тис. дол. США на приватний рахунок колишнього Генерального консула України у Стамбулі Лукшина І.В. та повернуто зазначені кошти до державного бюджету.

Міністерством промислової політики України на засіданні Колегії було розглянуто Висновки Колегії Рахункової палати стосовно результатів перевірки ефективності використання коштів державного бюджету на виконання державних науково-технічних програм і прикладні розробки у сфері промисловості та затверджені заходи щодо усунення недоліків, які повністю враховують рекомендації Колегії Рахункової палати.

За результатами перевірки використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден, Міністерством промислової політики проведена інвентаризація незавершеного будівництва рефрижераторного судна (замовлення 1148); здійснено розрахунки щодо розміру можливих втрат у разі невиконання контрактних зобов'язань стосовно добудови зазначеного рефрижераторного судна; проведена робота щодо повернення коштів у розмірі 180,6 тис. грн. до державного бюджету; а також проводиться робота щодо повернення ДП "Суднобудівний завод ім.61 комунара" коштів до державного бюджету у розмірі 12,8 млн. гривень.

Міністерство освіти і науки України, з метою підвищення рівня фінансової дисципліни, усунення порушень та недоліків, виявлених аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації, підготувало і затвердило наказом від 19.09.2006 № 655 "План заходів щодо усунення порушень та недоліків у фінансовій звітності навчальних закладів", яким зобов'язано керівників навчальних закладів, установ освіти і науки взяти під особистий контроль і персональну відповідальність виконання зазначеного Плану.

За результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів на виконання державного замовлення при підготовці фахівців з вищою освітою, з метою усунення розпорошеності мережі вищих навчальних закладів за підпорядкуванням, уникнення дублювання підготовки фахівців з вищою освітою, МОН підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління вищими навчальними закладами", яким передбачено передачу вищих навчальних закладів, підпорядкованих іншим центральним органам виконавчої влади, до сфери управління МОН. Міністерством освіти і науки України розробляються Методичні рекомендації щодо визначення мінімального рівня фінансового забезпечення функціонування вищих навчальних закладів ІII-ІV рівнів акредитації. У 2006 році МОН розроблено і запроваджено власне програмне забезпечення, яке дозволяє здійснювати контроль за діяльністю вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації з організації прийому та випуску фахівців у розрізі напрямів підготовки і спеціальностей та форм навчання. Дане програмне забезпечення розіслано всім центральним органам виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

За результатами перевірки планування та використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству освіти і науки України на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах, Міністерством освіти і науки видано наказ від 16.05.2006 № 373 "Про формування обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України", який замінює підходи до формування держзамовлення, а саме, з урахуванням потреб сучасного ринку праці. Наказом МОН від 08.12.2005 запроваджено Методику розрахунку вартості підготовки одного кваліфікованого робітника.

Міністерство охорони здоров'я України, на виконання рішення Колегії Рахункової палати стосовно результатів перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я, підготовлено наказ щодо усунення недоліків, виявлених Рахунковою палатою. Проведено службове розслідування. Із займаних посад звільнені начальник відділу державних закупівель Департаменту економіки, фінансів та майнових відносин та заступник начальника відділу. З початку року затверджено новий склад постійно діючого тендерного комітету МОЗ України.

За результатами перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Державної програми розвитку трансплантації наказом МОЗ України від 19.05.2006 № 297 затверджено рішення Ліцензійної комісії Міністерства про переоформлення ліцензій суб'єктів господарювання, які вилучили з переліку спеціальностей і діючих ліцензій вид діяльності "трансплантологія". На виконання рекомендацій Рахункової палати МОЗ України здійснює видачу ліцензій за спеціальністю "трансплантологія" лише суб'єктам господарювання, які увійшли до Переліку, затвердженого постановою Уряду від 18.02.2006 № 164. Наказом МОЗ України від 12.05.2006 № 273 затверджено стандарти: "Нирка живого донора людини. Визначення критеріїв якості" та "Нейрогенні клітини ембріонів людини. Визначення критеріїв повноцінності". Міністерством передбачено внесення доповнень до критеріїв державної акредитації закладів охорони здоров'я та вимог до кваліфікації працівників, діяльність яких пов'язана з трансплантацією. Підготовлений МОЗ проект наказу "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 № 33" щодо організації центрів трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів знаходиться на погодженні у Міністерства фінансів України. Створення єдиної державної інформаційної системи трансплантації із використанням бюджетних коштів передбачено у проекті Державної програми "Трансплантація" на 2006-2010 роки (Концепція державної програми схвалена розпорядженням Уряду від 20.07.2006 № 416-р).

Міністерством транспорту та зв'язку України наказом від 03.11.2006 № 1058 затверджено План заходів щодо усунення порушень, виявлених перевіркою Рахункової палати щодо використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на реалізацію Національної програми інформатизації. На виконання пропозицій Колегії Рахункової палати та затвердженого Плану заходів Міністерство підготувало проект наказу "Про внесення змін до Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації", проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну програму інформатизації" та надіслало до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо удосконалення механізмів формування і виконання Національної програми інформатизації.

Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи розроблено і затверджено заходи щодо усунення недоліків, вказаних у Висновку Колегії Рахункової палати за результатами перевірки використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з прийняттям Закону України від 12.01.2006 № 3334 "Про житловий фонд соціального призначення" МНС розробляються пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів стосовно забезпечення житлом постраждалих громадян, а саме, до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; постанов Кабінету Міністрів України від 16.12.92 № 706, від 31.12.96 № 1589, від 15.07.97 № 755.

Міністерством аграрної політики України, на виконання Висновку Колегії Рахункової палати за результатами перевірки ефективності витрачання бюджетних коштів, що виділялися на заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки та її придбання у 2005 році, наказом від 21.02.2006 № 75 внесено зміни до Порядку визначення на конкурсних засадах переліку сільськогосподарської і переробної техніки, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету, визначивши Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва головною науковою установою з науково-технічної експертизи, випробувань, сертифікації техніки і погодження протоколів випробувань техніки. Проводиться робота щодо вилучення сільськогосподарської техніки у лізингоодержувачів-боржників та передачі її повторно у лізинг або реалізацію. З початку 2006 року вилучено 122 одиниці техніки вартістю 9,9 млн. гривень.

За результатами аналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на фінансування загальнодержавних програм на розвиток АПК у 2005 році, запроваджено пропорційний принцип розподілу коштів, що виділяються Міністерству на фінансову підтримку сільськогосподарських підприємств. З метою удосконалення механізмів розподілу коштів, дотримання при цьому об'єктивності та прозорості, Міністерством підготовлено окремі Порядки, якими започатковано нові підходи до використання бюджетних коштів. Зокрема, передбачається їх виділення із розрахунку на одиницю виробленої продукції тваринництва та на гектар посівів у рослинництві. Створено сектор контрольно-ревізійної роботи, основними завданнями якого є здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, економним використанням матеріальних і фінансових ресурсів. Наказом від 13.01.2006 № 5 визначено за кожною бюджетною програмою відповідальних за затвердження паспортів бюджетних програм з метою уточнення напрямів використання коштів та приведення у відповідність результативних показників програм.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, з метою усунення порушень, виявлених аудитом стану захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг, розробило проект Плану заходів, спрямованих на врегулювання ситуації, що склалася. План буде затверджено з урахуванням рішень, прийнятих на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що передбачено провести у березні 2007 року.

Міністерством праці та соціальної політики України за результатами перевірки використання та повернення бюджетної позики, спрямованої на погашення заборгованості із виплати заробітної плати, затверджено наказ від 22.05.2006 №193а "Про першочергові заходи щодо повернення бюджетної позики, спрямованої на погашення заборгованості із заробітної плати"; на засіданні Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат при Кабінеті Міністрів України 18.05.2006 розглянуто питання про стан використання та повернення бюджетної позики, спрямованої на погашення заборгованості із заробітної плати у 2004 році, та результати перевірки Рахункової палати. За результатами розгляду питання Комісія доручила Мінпаливенерго, Мінвуглепрому, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Міноборони, Фонду державного майна, Державному департаменту з питань виконання покарань, Українській академії аграрних наук, Міністерству агропромислового комплексу в Автономній Республіці Крим, Сумській та Дніпропетровській облдержадміністраціям провести аналіз фінансово-економічного стану підприємств, які отримали бюджетні позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати, та їх спроможності погашення названих бюджетних позик.

За результатами аналізу і перевірки формування та виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2005 році та I півріччі 2006 року Міністерством праці та соціальної політики затверджено організаційний План, яким передбачено ряд конкретних заходів вдосконалення нормативно-правової бази щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, встановлення державного нагляду за діяльністю Фонду. Мінпраці за пропозицією Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підготувало проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку розміщення тимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних) рахунках".

На виконання Висновку Рахункової палати стосовно аудиту формування та виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Міністерством праці та соціальної політики України підготовлено законопроект, який регулює питання призначення та здійснення щомісячних страхових виплат і надання соціальних послуг потерпілим на виробництві. Міністерство рекомендувало Фонду на черговому засіданні розглянути матеріали та за результатами затвердити заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту за результатами перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання державних програм підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення, видано наказ від 11.12.2006 № 4188, який передбачає розробку до 15.02.2007 Положення про порядок проведення спортивних заходів та матеріальне забезпечення їх учасників, Порядку та нормативів забезпечення спортивним одягом, взуттям та аксесуарами, спортивним інвентарем індивідуального користування членів збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів спорту та офіційних делегацій, які беруть участь у міжнародних змаганнях; до 01.01.2007 розробку та подання на затвердження Кабінету Міністрів України проекту Порядку використання бюджетних коштів на проведення спортивних заходів; контрольно-ревізійному відділу посилити контроль за дотриманням фінансово-бюджетної дисципліни.

З метою усунення недоліків, виявлених перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні, Мінсім'ямолодьспортом розроблено Державну програму розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 № 1594. Також розроблені економічно обгрунтовані розрахунки обсягів видатків на проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту і подані Мінфіну разом з бюджетним запитом на 2007 рік.

За результатами перевірки використання у 2005 році коштів на виплату допомоги при народженні дитини Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту створено робочу групу та затверджено План заходів щодо усунення недоліків.

Державною податковою адміністрацією України в рамках врахування зауважень Рахункової палати стосовно використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству палива та енергетики України на будівництво магістральних ліній електропередач, за результатами проведених документальних перевірок донараховано збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 473,3 тис. грн. та штрафні санкції у розмірі 236,7 тис. гривень.

Державною судовою адміністрацією України проведено засідання Колегії, на якому було розглянуто результати аудиту Рахункової палати виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 роки, розроблено проект Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2006-2010 роки, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2006 № 918. Також розроблено і винесено на розгляд Ради суддів України проект Положення про формування кадрового резерву на посади суддів місцевих та апеляційних судів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, проект якого розроблено Державною судовою адміністрацією України.

ДСА розроблено програмне забезпечення - автоматизовану систему обробки та внесення до Реєстру судових рішень, отриманих від судів в електронному вигляді та на паперових носіях. Створено інформаційно-пошукову систему доступу до судових рішень з мережі Інтернет.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про граничну чисельність працівників апарату апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції", яким, зокрема, пропонується введення в судах загальної юрисдикції посад старших судових розпорядників і судових розпорядників з метою формування в судах служби судових розпорядників.

Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до рекомендацій Рахункової палати звернувся до Міністерства фінансів України з пропозицією стосовно дострокового повернення коштів та сплати відсотків за Угодою про позику № 7111-UA (Проект "Розвиток приватного сектору"), укладеною з МБРР 07.11.2002. Проте Міністерство фінансів України не погоджується з позицією Держпідприємництва з цього питання у зв'язку з тим, що зазначеною Угодою не передбачено механізму дострокового погашення і ця процедура, ініційована Україною як позичальником, матиме складний характер.

Департаментом державної виконавчої служби з метою усунення недоліків, виявлених аудитом повноти та своєчасності перерахування до державного бюджету виконавчого збору та його використання державною виконавчою службою, розроблені та затверджені відповідні заходи, якими, зокрема, передбачається внесення відповідних змін до форми звітності та запровадження окремої щоквартальної звітності стану виконання постанов про стягнення виконавчого збору; внесення відповідних змін до положень законодавчих та нормативно-правових актів стосовно визначення строку перерахування коштів стягувачам та коштів виконавчого збору з депозитних рахунків органів державної виконавчої служби; здійснення моніторингу положень чинного законодавства, що регламентує порядок розподілу, використання і обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження, коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника, та звітності про них.

Державним комітетом статистики України в порядку реагування на Висновки Колегії Рахункової палатиза результатами аудиту ефективності виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки розроблена та запроваджена уніфікована система статистичної звітності обліку злочинів, осіб, що їх скоїли, руху кримінальних справ.

В рамках усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків при перевірці використання коштів державного бюджету Державним комітетом статистики України у 2005 році та І півріччі 2006 року 27.11.2006 в Держкомстаті відбулось засідання Колегії, затверджено План заходів, яким передбачено: залучити фахівців до Групи впровадження Проекту розвитку системи державної статистики в рамках Угоди про позику між Україною та Світовим банком від 15.07.2004 року № 4729-UA для забезпечення фінансового управління та ведення бухгалтерського обліку в рамках Проекту; розробити нову редакцію порядку перерахування територіальними органами державної статистики коштів власних надходжень Державному комітету статистики та їх перерозподілу; внести зміни до статутних документів функціональних органів державної статистики в частині врегулювання питань стосовно управління державним майном.

Державним комітетом лісового господарства України за результатами аудиту виконання заходів першого етапу Державної програми "Ліси України" розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 581 "Про затвердження Державної програми "Ліси України" на 2002-2015 роки". Пропозиції та зауваження Рахункової палати України враховані при внесенні змін до Державної програми "Ліси України", також розроблено проект Порядку розподілу бюджетних коштів на ведення лісового та мисливського господарства. Запровадження Порядку передбачається при розподілі коштів на ведення лісового господарства в 2007 році.

За результатами перевірки використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2005 роках Одеському обласному управлінню меліорації і водного господарства, з метою надання практичної допомоги та проведення аналізу діяльності, у серпні 2006 року в Одеському облводгоспі працювала робоча група працівників апарату Державного комітету України по водному господарству. Підготовлено пропозиції щодо затвердження Регіональної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Одеській області у 2006-2010 роках та прогноз до 2020 року. Для комплексного вирішення існуючих в області проблем проектом програми передбачається здійснення конкретних та науково обгрунтованих заходів і джерела їх фінансування, у тому числі за рахунок коштів місцевих бюджетів, з урахуванням рекомендацій Рахункової палати.

Державною прикордонною службою України, за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів, проведено службову нараду з посадовими особами, відповідальними за організацію санаторно-курортного забезпечення і вказано на недоліки, виявлені при проведенні аудиту, а також визначено шляхи та терміни їх усунення. Також вирішуються питання з місцевими органами виконавчої влади щодо оформлення права на постійне користування земельними ділянками (санаторій "Прикордонник", м. Ялта та ЦОВ "Одеса-Аркадія", м. Одеса). Проводяться заходи з перепрофілізації в 2007 році центру оздоровлення та відпочинку "Одеса-Аркадія" м. Одеса в санаторій загального профілю. До Міністерства охорони здоров'я направлено пропозиції щодо участі у розробці науково обгрунтованих державних стандартів санаторно-курортного лікування з подальшим їх впровадженням в Державній прикордонній службі.

Державною службою охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України,на виконання Висновку Колегії Рахункової палати стосовно перевірки використання коштів субвенції з Державного бюджету України, виділених міському бюджету м. Львова у 2005 році на збереження історичної забудови міста та об'єктів історико-культурної спадщини, направлено приписи виконавчому комітету Львівської міської ради (від 03.05.2006 № 22-1138/21 та від 06.05.2006 № 22-1175/21) з вимогою негайно зупинити проведення робіт на території площі Ринок до отримання необхідних дозволів на виконання робіт та остаточного погодження проекту. Державною службою охорони культурної спадщини на теперішній час опрацьовується надана Львівською міською радою проектна документація на 14 пам'яток національного значення, роботи на яких планувались у 2006 році, з них 12 у м. Львові. 11.07.2006, за ініціативи МЗС та за участю Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Мінкультури, Мінбуду, Львівської міської ради та громадських організацій відбулася міжвідомча нарада щодо стану збереження історичного центру міста, за результатами обговорення було рекомендовано розробити проекти нормативно-правових актів, що регламентуватимуть будівельну діяльність на території та в межах охоронних зон об'єктів історично-культурної спадщини України, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку усі зазначені у Висновку Колегії Рахункової палати стосовно аналізу виконання заходів щодо створення та розвитку Національної депозитарної системи України проблемні питання враховано в доопрацьованому проекті Закону України "Про систему депозитарного обліку цінних паперів", який 16.11.2006 подано на розгляд Кабінету Міністрів України.

Постановою ПравлінняНаціонального банку України від 20.09.2006 № 369 затверджено Заходи щодо усунення недоліків і порушень, виявлених під час перевірки Рахунковою палатою України виконання кошторису витрат Національного банку України у 2005 році, в яких враховані всі пропозиції Рахункової палати.

Національною академією наук України, з метою усунення порушень та недоліків, виявлених перевіркою планування та використання коштів Державного бюджету України на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки, розроблені заходи, які затверджені розпорядженням Президії НАН України від 29.05.06 № 339. Підготовлено проект рішення Президії НАНУ про передачу до відділень НАНУ окремих установ. Розробляються основні засади науково-методичного керівництва з боку відділень за установами, що не входять до їх складу. Це питання буде винесено на затвердження Президії НАНУ разом з переліком установ при Президії НАНУ, стосовно яких буде здійснюватись таке керівництво.

Координаційній раді НАНУ з питань інформатизації доручено підготувати звернення до Генерального державного замовника Національної програми інформатизації щодо визначення статусу та узгодження Програми інформатизації НАНУ.

Розроблено Положення про порядок конкурсного відбору науково-дослідних та інноваційних проектів установ НАНУ і контролю за їх виконанням. Зобов'язано посилити контроль за проведенням патентних досліджень.

Академія педагогічних наук України на виконання Висновку Колегії Рахункової палати стосовно аудиту планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на науку, розглянула матеріали аудиту на засіданні Президії АПН України та своїм рішенням затвердила Заходи щодо усунення недоліків за результатами проведеного аудиту.

Оголошено догану головному вченому секретарю Ляшенку О.І. та попереджено директорів п'яти наукових установ АПН України.

Фонд державного майна, з метою усунення недоліків, виявлених аналізом управління державним майном в Україні, вживає заходів для створення Єдиного реєстру об'єктів державної власності, готує висновки щодо оптимізації переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. За результатами оцінки діяльності осіб, які здійснюють функції з управління корпоративними правами держави, органами приватизації встановлюються певні завдання керівникам відповідних структурних підрозділів щодо посилення роботи представників держави у напрямку поліпшення результатів управління. Фондом підготовлено зміни в Закон України "Про систему оподаткування", де передбачається стягнення дивідендів.

З метою проведення інвентаризації держмайна, упорядкування обліку юридичних осіб та формування Єдиного реєстру об'єктів держвласності розроблена Методика проведення інвентаризації цих об'єктів, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 № 1121. Крім цього, відповідно до цієї постанови у регіонах створюються спеціальні міжвідомчі робочі групи для упорядкування обліку об'єктів державної власності. Наказом ФДМУ від 25.10.2005 № 2243 було затверджено Основні критерії оцінки виконання держслужбовцями функцій з управління державними корпоративними правами.

На засіданні правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 06.07.2006 розглянуто матеріали Рахункової палати стосовно результатів перевірки використання у 2005 році коштів на виплату допомоги при народженні дитини та прийнято постанову № 74 "Про затвердження заходів Фонду по реалізації пропозицій та усуненню недоліків, викладених у Висновку Колегії Рахункової палати України" і постанову від 06.07.2006 № 85 "Про внесення змін та доповнень до Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації" в частині покладення на неї повноважень контролю за нарахуванням і своєчасною виплатою допомоги при народженні дитини, цільовим її використанням та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини. Затверджено постановою правління Фонду від 26.10.2006 № 193 типову форму протоколу засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації.

Згідно з новою редакцією Методичних рекомендацій по заповненню звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП та додатка до нього за формою Ф14 "Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих оздоровчих закладів", затверджених постановою правління Фонду від 18.05.2006 № 48, одноразова допомога при народженні дитини в звіті відображається за фактом її призначення, а не виплати. У разі відсутності коштів або їх нестачі на банківських рахунках страхувальника, сума одноразової допомоги при народженні дитини, яка своєчасно не виплачена страхувальником, проставляється в колонці заборгованість.

На комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації постановою правління Фонду від 06.07.2006 № 85 покладено повноваження з контролю за нарахуванням і своєчасною виплатою допомоги при народженні дитини, цільовим її використанням та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, без встановлення відповідальності за їх невиконання.

Національне космічне агентство України здійснило заходи щодо усунення недоліків, виявлених аудитом використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2006 роках на утилізацію твердого ракетного палива, та недопущення їх у майбутньому. НКАУ передбачає внести на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України у 2007 році Порядок використання коштів державного бюджету, що виділяються за бюджетною програмою "Утилізація твердого ракетного палива" та сформувати її паспорт з урахуванням рекомендацій Колегії Рахункової палати.

З метою посилення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, Першим заступником Генерального директора НКАУ видано розпорядження щодо посилення контролю за виконанням заходів з утилізації із щомісячним звітуванням виконавців про стан справ з цього питання.

Національним космічним агентством України видано наказ (від 20.11.2006 № 301), згідно з яким організовано оприбуткування науково-технічної документації та спеціального обладнання, розробленого та придбаного в рамках державних контрактів на утилізацію твердого ракетного палива у 2005-2006 роках.

На виконання Висновку Колегії Рахункової палати щодо аудиту використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку Київська міськдержадміністрація надала перелік затверджених заходів з підвищення ефективності роботи метрополітену: не допускати будівництво і фінансування об'єктів без наявності затвердженого проекту; розробляти та затверджувати титули будов до початку будівництва; закінчити розробки проектів по будівництву запланованих ліній метрополітену; визначити генерального виконавця робіт. Дніпропетровською облдержадміністрацією утворено постійно діючу робочу групу з координації робіт на будівництві Дніпропетровського метрополітену, аналізу цільового та ефективного використання бюджетних коштів. Розроблено заходи щодо ефективного функціонування системи внутрішнього фінансового контролю за використанням бюджетних коштів і поліпшення розрахункової дисципліни при будівництві метрополітену. Запроваджено схему прийняття від підрядників актів виконаних робіт після обов'язкової перевірки відповідності зазначених обсягів. Дніпропетровській філії "Дніпрометропроект" доручено підготувати проектно-кошторисну документацію для перезатвердження в установленому порядку.

Запорізька облдержадміністрація за результатами перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м. Запоріжжі, для вирішення питання про зміну статусу, форми власності та сфери управління будівництва автомагістралі міським головою та головою обласної державної адміністрації направлені відповідні листи до Прем'єр-міністра України, Міністерства транспорту України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства архітектури і житлово-комунального господарства України та інституту "Гіпроград". Також видано накази управління Державного казначейства у Запорізькій області від 09.03.2006 № 15-з та від 10.07.2006 № 51-з про застосування заходів дисциплінарного впливу, відповідно до статті 14 Закону України "Про державну службу", до посадових осіб управління та відділення.

Львівською облдержадміністрацією за результатами перевірки формування та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Львівської області на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів при формуванні переліку об'єктів для отримання зазначеної субвенції на 2007 рік максимально враховано викладені у Висновку Рахункової палати України недоліки, виявлені при здійсненні перевірки. Вжито заходів щодо відшкодування незаконних видатків на виконання робіт із газифікації, виявлених у Дрогобицькому та Сокальському районах області, звільнено начальника відділу нафтової і газової промисловості обласної державної адміністрації. Функції єдиного замовника робіт із будівництва газопроводів-відводів на обласному рівні у 2007 році буде виконувати управління капітального будівництва облдержадміністрації.

За результатами аналізу ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на реструктуризацію вугільної промисловості, державним підприємством "Обласна дирекція "Луганськвуглере-структуризація" вжито заходів щодо усунення виявлених порушень. Відповідно до наказу Обласної дирекції від 22.11.2006 № 178 фахівці підприємства, з вини яких були скоєні порушення, притягнуті до відповідальності, деякі звільнені з займаних посад.

За результатами перевірки використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден, наказом генерального директора державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара" притягнуто до відповідальності посадових осіб, якими допущені порушення, у тому числі винесено догани чотирьом керівникам служб заводу.

Управлінням капітального будівництва Одеської міськради в порядку реагування на рекомендації Колегії Рахункової палати за результатами перевірки використання субвенції з державного бюджету, наданої Одеській області для фінансування робіт з будівництва школи у Київському районі м. Одеси, вжито заходів щодо повернення до державного бюджету 260 тис. грн. коштів субвенції, що були використані не за цільовим призначенням.

До Генеральної прокуратури України, на виконання статті 26 Закону України "Про Рахункову палату" та на підставі рішень Колегії Рахункової палати, відповідно до Порядку подання Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Державною податковою адміністрацією України та Рахунковою палатою матеріалів перевірок і ревізій про виявленні правопорушення до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції, протягом 2006 року, для прийняття рішення в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України і застосування заходів прокурорського реагування, було направлено 14 матеріалів, з них за рішенням Колегії, на підставі статті 26 Закону України "Про Рахункову палату" - 10 матеріалів:

• за фактами аудиту ефективності формування та виконання державного оборонного замовлення. Відповідно до Акту взаємозвірки, 15.02.2007 заступником Генерального прокурора України порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, службовими особами Донецького КУХВ. При цьому у серпні 2006 року пред'явлено обвинувачення службовим особам;
• за фактами перевірки використання коштів Державного бюджету України Державною іпотечною установою. Відповідно до Акту взаємозвірки, 15.02.2007 за постановою Генеральної прокуратури України за результатами прокурорської перевірки відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України;
• за фактами перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден. Відповідно до Акту взаємозвірки, 27.06.2006 постановою Генеральної прокуратури України скасовано постанову прокурора Миколаївської області від 17.07.2006 про відмову в порушенні кримінальної справи за п. 2 ст. 6 КПК України;
• за фактами перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги. Відповідно до Акту взаємозвірки, 05.06.2006 за постановою Генеральної прокуратури України порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення та зловживання службовим становищем під час централізованої закупівлі Міністерством у 2004 році автомобілів швидкої медичної допомоги виробництва компанії "Eme Gden 2000" відповідно до ч.2 ст. 363 та ч.2 ст. 366 КК України. Водночас Генеральною прокуратурою України 12.05.2006 внесено подання про усунення порушень законів щодо державних закупівель лікарських засобів, виробів медичного призначення та автомобілів;
• за фактами перевірки використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до Акту взаємозвірки, Генеральною прокуратурою України в липні 2006 завершено прокурорську перевірку матеріалів Рахункової палати. Підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено;
• за фактами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України III-IV рівнів акредитації перевірки. Відповідно до Акту взаємозвірки, 11.09.2006 прокурором Яворівського району Львівської області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину (п.2 ст. 6 КПК України). 01.09.2006 прокурором Бахчисарайського району АР Крим винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи;
• за фактами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України у 2004-2005 роках, спрямованих на заходи по охороні навколишнього природного середовища при реалізації державних проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг загальнодержавного значення. Відповідно до Акту взаємозвірки, матеріали перевірки в ГПУ Рахунковою палатою не надавались. Було надано лише інформацію за результатами перевірки. Документи реагування Генеральною прокуратурою України не виносилися;
• за фактами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів. Відповідно до Акту взаємозвірки, Генеральною прокуратурою України листом від 05.12.2006 №07/2/1-144-484-06 направлено матеріали до Одеської обласної прокуратури для проведення перевірки.
• за фактами аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішенням судів впродовж 2005 та I півріччя 2006 року. Відповідно до Акту взаємозвірки, Генеральною прокуратурою України направлено до Рахункової палати лист-інформацію від 27.12.2006 № 05/3-52-06;
• за фактами аудиту законності та обгрунтованості списання коштів Державного бюджету України за рішеннями органів державної влади. Відповідно до Акту взаємозвірки, 29.01.2007 Генеральною прокуратурою України відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Заходи і реагування за зазначеними матеріалами ГПУ не застосовувалися.
  
  

За запитами Генеральної прокуратури Рахунковою палатою було направлено 4 матеріали щодо:

• перевірки використання коштів державного бюджету, призначених на надання допомоги біженцям і створення пунктів розміщення незаконних мігрантів;
• аудиту використання державних коштів на реконструкцію автодороги Київ-Одеса. За зазначеними матеріалами порушено кримінальну справу на підставі ч. 2 ст. 363 КК України за фактом зловживання службовим становищем посадових осіб, що потягло тяжкі наслідки;
• аналізу виконання Державного бюджету України у 2005 році. Відповідно до Акту взаємозвірки, Генеральною прокуратурою України проводиться прокурорська перевірка;
• акту перевірки про використання Державним управлінням справами медалей "60 років визволення України від фашистських загарбників". Відповідно до Акту взаємозвірки, 28.09.2006 Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості посадових осіб ДУС (ч.2 ст.367 КК України).
  
  

Впродовж всього часу діяльності Рахункової палати завжди є керівники об'єктів контрольних заходів, які не погоджуються з висновками і рекомендаціями Рахункової палати або реагують на них не повною мірою. Це проблема не тільки Рахункової палати України або інших контрольних органів нашої країни. Вона притаманна всім без винятку вищим органам фінансового контролю світу, бо викликана, як правило, не якимись недоопрацюваннями, непрофесіоналізмом чи необ'єктивністю перевіряючих, а самою природою людини, взаємовідносинами "перевіряючий-перевіряємий". Саме цим у більшості випадків можна пояснити не завжди обгрунтований характер заперечень об'єктів контролю, відвертий "захист відомчого мундиру".

Кабінет Міністрів України у листі за підписом Прем'єр-міністра України, погоджуючись майже з усіма фактами щодо нецільового, неефективного використання коштів державного бюджету, виявлених перевіркою використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству палива та енергетики України на заходи із створення власного виробництва ядерного палива, не погоджувався з висновком Колегії Рахункової палати щодо виконання у 2004-2005 роках робіт на об'єкті "Розкриття і відпрацювання запасів Східної зони Центрального родовища" без затвердженого проекту будівництва в установленому чинним законодавством порядку, а також не дав оцінки діям посадових осіб щодо допущених порушень. Щоб ще раз звернути увагу на порушену проблему та показати резерви її вирішеня, а також посилення відповідальності посадових осіб, Рахунковою палатою 15.05.2006 було направлено лист Прем'єр-міністру України.

Розпорядженням керівника Державного управління справами від 14.07.2006 № 240 "Про результати перевірки Рахунковою палатою України використання у 2005 році коштів державного бюджету" затверджено План заходів щодо усунення порушень та недоліків, встановлених Рахунковою палатою України, проте більшість затверджених заходів носять загальний характер і передбачають виконання поточної роботи ДУС.

Державним управлінням справами при наданні пропозицій до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" також не вжито належних заходів щодо реалізації висновків та пропозицій Рахункової палати. Зокрема, у 2007 році, як і раніше, передбачено використання коштів державного бюджету непрозоро, без чітко визначених цілей та напрямів діяльності за бюджетними програмами, що унеможливлює розмежування та визначення реального обсягу видатків, які безпосередньо спрямовуються на державне забезпечення і обслуговування діяльності Президента України та утримання його Секретаріату і Державного управління справами. Безпосередні видатки на державне забезпечення та обслуговування Президента України розпорошено за декількома бюджетними програмами (КПКВ 0301010, 0301020, 0301030, 0301040, 0301060).

Аналіз інформації, отриманої від Міністерства фінансів України за результатами аналізу та перевірки здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, засвідчив, що з восьми висновків, затверджених Колегією Рахункової палати, тільки чотири підтримуються, або наводяться пояснення без заперечень. З рештою висновків Мінфін не погоджується.

Також Мінфін надав зауваження на адресу Кабінету Міністрів України та Рахункової палати щодо окремих висновків Рахункової палати за результатами проведеного аудиту системи управління державним боргом і повідомив про ті заходи, які були вжиті для вдосконалення управління державним боргом. Проаналізувавши їх, спеціалісти Рахункової палати прийшли до висновку, що їх не можна розцінювати як належні та достатні. Тому керівництвом Рахункової палати було додатково направлено лист Першому віце-прем'єр-міністру, Міністру фінансів України Азарову М.Я. із стурбованістю та занепокоєнням щодо неконструктивного рівня реагування на рекомендації Рахункової палати, хоча вони надавалися виключно з метою підвищення спроможності Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України впливати на процеси, пов'язані з борговими операціями.

Міністерство економіки України в своєму листі щодо Звіту про результати контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2005 році, з питань державних закупівель, формування та розміщення державного замовлення виклало своє суто суб'єктивне бачення та трактування норм законодавства у сфері державних закупівель. З приводу цього Рахунковою палатою було додатково підготовлено лист Міністерству економіки України, в якому аргументується та відстоюється позиція Рахункової палати і наполягається на тому, що висновки та пропозиції є результатом узагальнення і аналізу контрольних заходів, проведених палатою протягом всього 2005 року.

Впродовж 2006 року на розгляд відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій направлено 95 Висновків Колегії Рахункової палати з 61 питання.

Відповідь не надійшла тільки на один Висновок - "Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту на розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні" від Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. У встановлений законом термін надійшла 81 відповідь, що складає 85,3 відс. від загальної кількості. З порушенням терміну (від 9 до 18 днів) надійшло 14 відповідей. Із затримкою на 18 днів, після додаткового нагадування, надійшла відповідь від Міністерства освіти і науки України, на два тижні - від Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державного комітету України по земельних ресурсах, Львівської облдержадміністрації.

Переважна частина відповідей характеризується уважним ставленням до виявлених Рахунковою палатою проблем та порушень, містить інформацію стосовно заходів щодо усунення недоліків та подальших напрямів вирішення окреслених проблем. Як правило, керівництвом об'єктів перевірок розробляється план заходів щодо усунення порушень, виявлених Рахунковою палатою.

Аналіз реагування відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій на висновки та пропозиції Рахункової палати підтверджує обгрунтованість та доказовий характер наведених Рахунковою палатою фактів.

3. Правове, методичне та нормативне
забезпечення діяльності Рахункової палати

Відповідно до пунктів 8, 9 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату", до повноважень Рахункової палати віднесено проведення експертизи проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України, здійснення аналізу та дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовка та внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також вдосконалення бюджетного законодавства в цілому.

Рахункова палата брала участь у виконанні міжнародних програм у рамках Плану дій Україна - ЄС, а також проекту Світового банку "Друга Позика на політику розвитку", відповідно до яких повинна бути створена нормативно-правова база у сфері державного фінансового контролю, забезпечення функціонування вищого органу аудиту (Рахункової палати) відповідно до міжнародних стандартів зовнішнього аудиту.

Прийняття нової редакції статті 98 Конституції України потребує докорінного оновлення всієї законодавчої бази, яка регулює діяльність Рахункової палати та організацію фінансового контролю в Україні. Саме на це і була направлена нормотворча робота Рахункової палати у 2006 році.

Рахункова палата неодноразово наголошувала на необхідності розробки Концепції цілісної системи державного фінансового контролю в Україні. У зв'язку з цим, вона зверталася до Уряду з проханням підтримати її пропозицію щодо прийняття Верховною Радою України відповідної постанови стосовно розробки зазначеної Концепції.

На думку Рахункової палати, державний фінансовий контроль може ефективно функціонувати лише за умови, коли в Україні буде створена єдина система державного фінансового контролю. При цьому зовнішній контроль повинна здійснювати Рахункова палата як орган спеціальної конституційної компетенції.

У зв'язку з цим, розробка Концепції цілісної системи державного фінансового контролю у державі є вкрай нагальною та актуальною. Зазначена Концепція повинна встановити принципи функціонування системи органів фінансового контролю в Україні, визначити перелік контрольних органів, передбачити їх ієрархію, підпорядкованість, керівні органи, особливості здійснення ними фінансового контролю.

Лише після затвердження Концепції можна приступити до розробки базових вкрай необхідних законів про державний фінансовий контроль і державний внутрішній фінансовий контроль.

Водночас Рахункова палата взяла участь у змістовному наповненні проектів Законів України "Про фінансовий контроль" та "Про державний внутрішній фінансовий контроль", які розробляються на виконання плану заходів стосовно реалізації положень Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на 2005-2009 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2005 № 456-р. Пропозиції щодо основоположних принципів розробки цих законопроектів направлялись Рахунковою палатою до Міністерства фінансів України.

Рахунковою палатою продовжується робота над розробкою проекту нової редакції Закону України "Про Рахункову палату", який враховуватиме зміни до статті 98 Конституції України стосовно контролю за надходженнями до Державного бюджету України та стандарти, прийняті Міжнародною організацією вищих органів фінансового контролю (INTOSAI).

У 2006 році Рахунковою палатою також продовжувалася робота щодо опрацювання проектів законів, які надходять з Верховної Ради України до Рахункової палати та стосуються законодавства з питань державного бюджету, фінансів України, системи фінансово-економічного контролю. Рахунковою палатою подано 12 законодавчих пропозицій до проектів Законів України "Про державний борг" та "Про Кабінет Міністрів України" стосовно питань регулювання бюджетних, фінансово-кредитних відносин та діяльності Рахункової палати.

За результатами аудиту ефективності формування та виконання державного оборонного замовлення Міністерством економіки України розроблено та подано на погодження заінтересованим міністерствам і відомствам новий проект Закону України "Про державне оборонне замовлення".

Крім того, за пропозиціями Рахункової палати, постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 № 326 "Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 № 2244" Головному управлінню розвідки Міноборони надані повноваження на укладання державних контрактів з державного оборонного замовлення.

У звітному році продовжувалась робота з розробки різного роду методичних матеріалів, що спрямовані на підвищення ефективності та результативності контрольно-аналітичних та експертних заходів і приведення порядку їх здійснення до міжнародних стандартів.

Нині одним з найважливіших напрямів діяльності вищих органів фінансового контролю розвинутих країн світу є аудит ефективності, основною ціллю якого є визначення соціально-економічного ефекту використання коштів держави, а також розробка рекомендацій з підвищення результативності, економності і продуктивності використання бюджетних коштів та управління державними фінансовими ресурсами в цілому.

Аудит ефективності, спрямований на перевірку економності, продуктивності і результативності управління державними фінансовими ресурсами, охоплює не тільки специфічну фінансову діяльність, але й весь спектр державної діяльності, у тому числі організаційну і адміністративні системи. Таким чином, аудит ефективності передбачає перевірку різних сторін діяльності державних та інших органів з метою визначення ефективності використання ними бюджетних коштів, виділених для надання відповідних державних послуг, виконання державних, галузевих і регіональних програм.

Для надання працівникам Рахункової палати практичної допомоги щодо безпосереднього проведення аудиту ефективності, як основного виду контрольної діяльності, було підготовлено та постановою Колегії Рахункової палати від 12.07.2006 № 18-4 затверджено Загальні рекомендації з проведення аудиту ефективності використання державних коштів.

З метою вдосконалення і поглиблення процесу аналізу та перевірки виконання державного бюджету у звітному році було розроблено та постановою Колегії Рахункової палати від 13.02.2006 № 3-3 затверджено Методичні рекомендації щодо проведення перевірок бюджетних установ з питань формування та використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України. Вони надають працівникам Рахункової палати практичну допомогу в частині здійснення аналізу і перевірок з питань правильності та обгрунтованості планування коштів спеціального призначення, законності виникнення, повноти надходження і цільового їх використання, дотримання фінансової дисципліни та режиму економії, збереження грошових коштів і матеріальних цінностей, дотримання правил ведення бухгалтерського обліку й забезпечення достовірності складання звітності.

Для організації об'єктивного та прозорого розгляду скарг посадових осіб об'єктів перевірки на дії працівників Рахункової палати при здійсненні контрольного заходу або його закінченні було розроблено та наказом від 09.06.2006 № 57 затверджено Положення про тимчасову комісію Рахункової палати з питань розгляду скарг посадових осіб об'єктів перевірки на дії працівників Рахункової палати при здійсненні перевірки або її закінченні.

Також у звітному році було розпочато роботу над Кодексом професійної етики працівника Рахункової палати, який повинен визначити стандарти та норми поведінки та етики працівників Рахункової палати, гарантії їх дотримання і відповідальність за їх порушення.

4. Міжнародне співробітництво

На виконання пункту 12 статті 6 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата у 2006 році здійснювала міжнародне співробітництво за такими напрямами:

• формування і поглиблення двосторонніх відносин з іноземними ВОФК;
• участь у діяльності INTOSAI та EUROSAI;
• проведення конференцій, семінарів за участю представників іноземних ВОФК;
• участь у Раді керівників Вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД;
• вивчення міжнародного досвіду та впровадження в практику діяльності Рахункової палати сучасних форм і методів аудиту.
  

У звітному році Рахункова палата України продовжувала розвивати співробітництво з ВОФК іноземних держав. Так, сталих форм набула співпраця з Вищими органами фінансового контролю Республіки Польща, Литовської Республіки, Словацької Республіки, Російської Федерації, Угорської республіки, Європейського суду аудиторів, Китайської Народної Республіки.

З метою закріплення партнерства на офіційному рівні Рахунковою палатою було укладено Угоди про співробітництво з Рахунковим комітетом з контролю за виконанням республіканського бюджету Республіки Казахстан та Рахунковою палатою Азербайджанської Республіки.

В рамках Угоди про співробітництво між Рахунковою палатою України та Вищою контрольною палатою Республіки Польща у звітному році завершено проведення двох паралельних аудитів, за результатами яких підписано:

• Комюніке про аудит впровадження програм державного прикордонного розвитку у рамках модернізації та будівництва пунктів пропуску між Україною та Республікою Польща у м. Києві;
• Спільний звіт про аудит виконання протиповеневих заходів на прикордонних водах України та Республіки Польща у м. Варшаві.
  
  

Крім того, у 2006 році було розпочато проведення паралельних аудитів за іншою, новою тематикою з ВОФК Республіки Польща, Словацької Республіки та Республіки Білорусь, які планується завершити у 2007 році, зокрема:

• тристоронній паралельний аудит за темою: "Захист від забруднення вод басейну ріки Буг" спільно з Вищою палатою контролю Республіки Польща і Державним комітетом контролю Республіки Білорусь;
• паралельний аудит виконання Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань прикордонних та транскордонних водних ресурсів спільно з Вищим аудиторським офісом Словацької Республіки.
  
  

В рамках Угоди про співробітництво з Національним аудиторським офісом Литовської Республіки в Рахунковій палаті проведено самооцінку інформаційних технологій. Провівши самооцінку інформаційних технологій та взявши участь в роботі Робочої групи EUROSAI з інформаційних технологій, Рахункова палата зробила свій внесок в її діяльність та виконання робочого плану групи на 2005-2008 роки, що є позитивним аспектом участі в міжнародному співробітництві.

З метою обміну досвідом у сфері державного фінансового контролю, зокрема проведення аудитів у сфері навколишнього середовища та з питань інформаційних технологій, в Рахунковій палаті з офіційним візитом перебувала делегація Вищої контрольної палати Республіки Польща та представники Національного аудиторського офісу Китайської Народної Республіки.

Рахункова палата України, починаючи з 2005 року, бере участь в реалізації Стратегічного плану розвитку INTOSAI на 2005-2010 роки. Метою плану є забезпечення існування сильних, незалежних та багатовекторних у своїй діяльності ВОФК, розробка та впровадження ефективних професійних стандартів; розвиток потенціалу ВОФК шляхом навчання, технічної допомоги та інших заходів; сприяння співробітництву між ВОФК, обміну знаннями, в тому числі шляхом атестації, вивченню передового досвіду та здійсненню досліджень. Основним інструментом реалізації цієї мети є участь ВОФК у Комітетах та робочих групах INTOSAI.

З метою виконання Цілі II Стратегічного плану розвитку INTOSAI на 2005-2010 роки, Рахункова палата приєдналась до Комітету INTOSAI з інституційного розвитку та взяла участь у першому засіданні Комітету, яке проходило у Лондоні.

В рамках діяльності спеціальної групи INTOSAI у боротьбі з міжнародним відмиванням брудних грошей делегація Рахункової палати взяла участь у міжнародному симпозіумі "Боротьба з міжнародним відмиванням грошей: розробка та реалізація національної політики і процедур. Роль ВОФК", організованому Рахунковою палатою Російської Федерації.

Важливе значення для підвищення іміджу ВОФК України та закріплення позицій в INTOSAI має участь у першому засіданні Комітету INTOSAI з питань державного боргу, під час роботи якого делегація Рахункової палати зробила презентаційну доповідь щодо проблем державного боргу в Україні.

Рахункова палата впродовж 2006 року на постійній основі брала участь та продовжує цю роботу у поточному році в засіданнях та роботі підкомітету із стандартів внутрішнього контролю та підкомітету з аудиту відповідності Комітету INTOSAI з професійних стандартів.

Розробка керівних принципів аудиту відповідності та підготовка оновлених стандартів внутрішнього контролю INTOSAI має велике значення, оскільки підготовка цих стандартів є основними завданнями Комітету INTOSAI з професійних стандартів на 2006-2007 роки та буде розглядатись на ХІХ Конгресі INTOSAI у 2007 році в Мексиці. Необхідно зазначити, що Рахункова палата України очолює групу з розробки глосарію термінів до керівних принципів аудиту відповідності.

Впродовж 2006 року Рахункова палата України активно брала участь у заходах робочої групи INTOSAI з аудиту навколишнього середовища, зокрема, у двох проектах робочої групи, до яких вона приєдналася у ході останнього Х засідання у жовтні 2005 року:

• "Рух назустріч проведенню аудитів біологічного розмаїття";
• "Співробітництво між ВОФК: поради і приклади".
  
  

Діяльність Рахункової палати в робочих органах INTOSAI набула стабільного, системного характеру, дозволила нашій інституції не тільки отримувати своєчасну і актуальну інформацію, але й впливати та брати безпосередню участь у розробці міжнародних керівних принципів і стандартів, що вкрай корисно для підняття іміджу Рахункової палати України в світі, набуття досвіду і подальшого інституційного розвитку.

Позитивні відгуки серед іноземних ВОФК отримала організована та проведена у м. Києві 19-20 вересня 2006 року Рахунковою палатою України в рамках EUROSAI міжнародна конференція "Роль Вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією та шахрайством".

Проведення конференції підтримано і на державному рівні - Верховна Рада України прийняла відповідну постанову від 23 лютого 2006 року № 3473, а Уряд України видав розпорядження від 19 квітня 2006 року № 209-р.

У конференції взяли участь Голова Верховної Ради України О.О. Мороз та посадові особи Генеральної прокуратури України, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету фінансового моніторингу, делегації 25 іноземних Вищих органів фінансового контролю, 17 з цих інституцій були представлені першими особами. Загальна кількість учасників складала понад 150 осіб, з яких іноземців - 64 особи.

Учасники Міжнародної конференції "Роль Вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією і шахрайством" (м. Київ, 19-20 вересня 2006 року)

Основна мета конференції - обмін досвідом та напрацюваннями щодо посилення ролі Вищих органів фінансового контролю Європи з питань боротьби з корупцією та шахрайством, а також вироблення рекомендацій для подальшої роботи у напрямі протистояння цим негативним явищам.

У ході конференції учасниками були розглянуті наступні підтеми:

I. Місце та роль ВОФК у розвитку національних систем боротьби з корупцією та шахрайством;

II. Особливості взаємодії ВОФК з правоохоронними органами у викритті та запобіганні корупційних проявів;

III. Практика застосування ВОФК гласності та публічності у сфері боротьби з корупцією та шахрайством.

Під час роботи форуму учасниками розроблені та прийняті відповідні Рекомендації, які сприятимуть вирішенню питань щодо виявлення і запобігання корупції, удосконаленню законодавчої та інституційної системи державного управління.

За результатами конференції Рахунковою палатою підготовлено та видано збірник матеріалів конференції, який містить змістовну, актуальну інформацію щодо українського й міжнародного досвіду боротьби з корупцією і шахрайством, зокрема, розроблені та прийняті під час форуму Рекомендації.

Вагомим результатом міжнародної діяльності Рахункової палати у звітному році було успішне завершення багатоетапної підготовчої роботи щодо створення спеціальної підгрупи з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів в рамках робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, рішення про створення якої прийнято 29.11.2006 у Люксембурзі під час IV засідання робочої групі EUROSAI з аудиту навколишнього середовища.

В рамках роботи цієї підгрупи здійснено низку підготовчих заходів до проведення у 2007 році міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття", у якому планують взяти участь близько 10 ВОФК країн-донорів та вкладників Фонду.

Діяльність Рахункової палати, пов'язана із проведенням міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття", привернула до себе увагу та була підтримана більшістю іноземних ВОФК, які є членами INTOSAI та EUROSAI. Так, з цього приводу, за ініціативою Європейського суду аудиторів та Державного рахункового офісу США, в Рахунковій палаті України відбулись ряд зустрічей з представниками цих інституцій.

В рамках діяльності EUROSAI представники Рахункової палати взяли участь у семінарі з аудиту державного боргу, організованому спільно з IDI (Ініціатива розвитку INTOSAI), який проходив у травні 2006 року в Республіці Казахстан.

Участь у Раді Голів держав-учасниць СНД залишається, як і раніше, одним із напрямів міжнародної діяльності Рахункової палати.

Під час VII Сесії Ради керівників ВОФК держав-учасниць СНД, що відбулась 4-6 вересня 2006 року у м. Мінську, Республіка Білорусь, делегація Рахункової палати взяла участь в обговоренні актуальних питань подальшого розвитку системи державного фінансового контролю на пострадянському просторі, зокрема щодо проведення перевірки діяльності Виконавчого комітету СНД, а також використання коштів, що виділялись на його утримання.

Керівництво і аудитори Рахункової палати брали участь у ряді міжнародних заходів, організованих ВОФК СНД, зокрема, у науково-практичній конференції "Роль ВОФК у забезпеченні прозорості та ефективності управління державними ресурсами", яка проходила в Республіці Казахстан, у міжнародно-практичній конференції "Роль Вищих органів фінансового контролю у боротьбі з корупцією та відмиванням доходів, здобутих злочинним шляхом", організованій Рахунковою палатою Киргизької Республіки.

Крім того, впродовж року відбулись офіційні візити делегації Рахункової палати України на чолі з її Головою до Рахункової палати Азербайджанської Республіки та до Контрольної палати Національних зборів Республіки Вірменія.

У 2006 році продовжилось співробітництво Рахункової палати з представництвами міжнародних організацій в Україні, таких як: Світовий банк, Європейська Комісія, ООН, ОЕСР, програмою SIGMA з питань удосконалення системи зовнішнього фінансового контролю в Україні.

З метою реалізації заходів Плану дій Україна-ЄС з питань удосконалення зовнішнього фінансового контролю в Україні Рахункова палата взяла участь у Восьмому засіданні Підкомітету № 2 "Економічні та соціальні питання, фінанси та статистика" Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

Діяльність Рахункової палати в рамках INTOSAI та EUROSAI, а також на двосторонньому рівні з іноземними ВОФК, сприяє інституційному розвитку Рахункової палати, при здійсненні контрольної та експертно-аналітичної роботи, закріпленню та посиленню позиції незалежного органу фінансового контролю на міжнародному рівні.

5. Гласність у роботі Рахункової палати

Наріжними каменями інформаційної політики Рахункової палати у 2006, як і в попередні роки, залишалися відкритість і гласність, які, згідно з вимогами Закону України "Про Рахункову палату", є невід'ємною складовою діяльності незалежного конституційного органу фінансово-економічного контролю у державі. Протягом всього року Рахункова палата через засоби масової інформації оперативно інформувала широкі кола громадськості про результати здійснення нею контрольно-аналітичних та експертних заходів, посилюючи цим самим громадський контроль за надходженням та використанням коштів державного бюджету.

Для посилення дієвості проведених заходів Рахункова палата почала ширше практикувати такий комунікативний засіб як зворотній зв'язок. Тому в інформаційній політиці додався ще один аспект - налагодження та забезпечення зв'язків Рахункової палати з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Секретаріатом Президента України та відповідними структурними підрозділами інших центральних органів державної влади, основою якого став наказ Голови Рахункової палати від 6 січня 2006 року "Про підвищення ефективності взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою України".

Завдяки налагодженню стабільної співпраці з широким колом засобів масової інформації і окремими журналістами було досягнуто системності у подачі інформаційних повідомлень за результатами контрольно-аналітичних та експертних заходів, проведених фахівцями Рахункової палати. Водночас здійснювалась адаптація специфічного професійного стилю більшості матеріалів Рахункової палати до рівня розуміння професійно непідготовленого споживача інформації. Завдяки цьому ЗМІ у 2006 році суттєво збільшили чисельність оприлюднених матеріалів за результатами роботи Рахункової палати і досить часто в своїх публікаціях журналісти, щоб посилити свої аргументи, посилалися саме на матеріали Рахункової палати.

Оприлюднення результатів контрольно-аналітичних та експертних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2006 році, здійснювались шляхом:

• проведення прес-конференцій, організованих за ініціативою Рахункової палати та на прохання представників ЗМІ, інтерв'ю з керівництвом Рахункової палати;
• розміщення інформаційних повідомлень про результати діяльності Рахункової палати у засобах масової інформації;
• системного надсилання інформаційного продукту в мережу Інтернет, розміщення повідомлень про результати контрольних заходів, затверджених Колегією Рахункової палати, на WEB-сайті Рахункової палати;
• публічних виступів, статей посадових осіб Рахункової палати в електронних та друкованих ЗМІ.
  
  

Кількість публікацій у засобах масової інформації за матеріалами Рахункової палати постійно зростала протягом останніх років. Тільки у 2006 році було оприлюднено понад 3760 матеріалів (діаграма 7), основою для яких стали підсумки контрольних заходів, проведених фахівцями Рахункової палати, повідомлення прес-служби, виступи Голови Рахункової палати, керівників департаментів, окремих структурних підрозділів з тих чи інших питань діяльності Рахункової палати.

Діаграма 7. Загальна кількість публікацій
за матеріалами Рахункової палати України

Зокрема, у 2006 році в Інтернет-виданнях розміщено 2133 публікації; у газетах - 752; у журналах - 84; на радіо прозвучало 90 повідомлень; на телебаченні вийшло в ефір 130 інформацій та передач, створених за матеріалами Рахункової палати; повідомлення прес-служби протягом року 496 разів розмістили інформаційні агентства; на сайтах органів влади, банківських установ, партій розміщено 166 публікацій (діаграма 8).

Діаграма 8. Розподіл матеріалів про діяльність
Рахункової палати за видами ЗМІ у 2006 році

Протягом року виступи та інтерв'ю керівництва Рахункової палати регулярно подавались на телебаченні (ICTV, 5 канал, УТР, НТН, 1-й національний), радіо (Ера, Мелодія, Шансон), друкованими ЗМІ (газети "Голос України", "Урядовий кур'єр", "День", "Финансовые новости", "Экономические известия", "Дзеркало тижня", "Деловая столица", "Киевские ведомости", журнали "Трибуна", "Контракти").

Найширше висвітлювався у засобах масової інформації на початку 2006 року виступ Голови Рахункової палати Симоненка В.К. у Верховній Раді України з критичним аналізом виконання бюджету-2005, який "...не виконано ні по доходній, ні по видатковій частинах". Цю інформацію було оприлюднено у 107 різних засобах масової інформації, у тому числі: на телебаченні - 5 подач, на радіо - 7 репортажів, друковані ЗМІ - 95 публікацій.

Великий резонанс в суспільстві викликала проведена минулого року з ініціативи Рахункової палати України в м. Києві міжнародна конференція "Роль Вищих органів фінансового контролю у боротьбі з корупцією та шахрайством". Діяльність цього великого представницького форуму, у якому також взяв участь Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, висвітлювали представники 38 засобів масової інформації.

30 вересня у газеті "День" вийшла стаття Симоненка В.К. "Корупція - це реальна загроза безпеці держави". Того ж дня статтю передрукували ще 5 електронних ЗМІ. Загалом, за результатами міжнародної конференції у ЗМІ вийшло 103 повідомлення, у тому числі в таких популярних газетах як: "Голос України", "Комментарии", "День", "Газета по-Киевски", "Газета по-українськи", "Демократична Україна", "Деловая неделя".

Голова Рахункової палати 22.11.2006 також взяв участь та виступив на засіданні Кабінету Міністрів України під час розгляду питання "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни та заходи щодо посилення боротьби з корупцією і забезпечення дієвого контролю за використанням коштів та державного майна".

У листопаді 2006 року Голова Рахункової палати Валентин Симоненко на відкритті регіонального представництва Рахункової палати в Севастополі наголосив, що аудити, проведені Рахунковою палатою, свідчать про неврегульованість протягом тривалого часу проблеми повернення ПДВ. Тому це питання потребує негайного відповідного реагування законодавчого та вищого виконавчого органів держави. Ця тема, з посиланням на виступ Голови Рахункової палати, одержала висвітлення у 25 друкованих та електронних ЗМІ.

Центральні друковані ЗМІ систематично подавали матеріали за підсумками результатів аудитів, розглянутих і затверджених Колегією Рахункової палати. Найчастіше діяльність Рахункової палати знаходила своє відображення у таких газетах як: "Урядовий кур'єр", "Голос України", "Дзеркало тижня", "День", "Экономические известия", "Комсомольская правда в Украине", "Україна і світ", "Столичные новости", "Деловая столица", "Сегодня", "Закон і бізнес", "Факты и комментарии", "Киевские ведомости", "Бізнес", "Вечерние вести", "Хрещатик", "Грани +", "Народна армія", "Юридична практика", "Юридична газета", "Українська газета", "Свобода", "Товариш", "Галицькі контракти", "Наша газета +", "Газета по-киевски", "Сільські вісті", "Инвестгазета", журналі "Вісник податкової служби". Із зарубіжних видань - газети "Известия", "Час", "Белорусская деловая газета", "Независимая газета" (Росія), журнал "Финансовый контроль" (Росія), Польська агенція пресова, газета "Республіка" (Білорусь), газета СНГ "Антенна", "Дойче Велле".

Інформацію з посиланням або повним використанням повідомлень прес-служби Рахункової палати можна було прочитати на офіційних сайтах органів державної влади, банківських установ, партій тощо. У тому числі на офіційному сайті Президента України, WEB-сайтах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Генпрокуратури України, Головдержслужби, Антимонопольного комітету України, Тендерної палати України, Херсонської облдержадміністрації, АКБ "Укрсоцбанк", АБ "Укргазбанк", АППБ "Аваль", Компартії України, Соціалістичної партії України, Партії регіонів України, Народної партії України, Центру дослідження корпоративних відносин, Центру політичного прогнозування, Мережі аналітичних центрів.

Регулярним стало і поширення інформації щодо діяльності Рахункової палати та її територіальних управлінь у регіонах. На цьому рівні вона розповсюджувалася такими інформагенціями як "Букінфо", "Галінфо", "Політична Херсонщина", "Західна інформаційна корпорація", "Донбас на ладони", "Ура-інформ-Донецьк", "Ужгород.нет", "Новини Полтавщини", "Харків" та цілим рядом регіональних газет.

Збільшення чисельності публікацій у ЗМІ відбувалося не лише за рахунок активізації інформаційної складової у діяльності Рахункової палати, а, передусім, завдяки тому, що аудити Рахункової палати були спрямовані на вирішення проблем, які мають загальносуспільне значення і зачіпають інтереси громадян України. Тому кожен з таких заходів викликав заінтересованість представників ЗМІ і мав резонанс у суспільстві (діаграма 9).

Діаграма 9. Публікації (відгуки) у ЗМІ за матеріалами
департаментів Рахункової палати у 2006 році

Ще одним аспектом гласності та відкритості діяльності Рахункової палати у 2006 році стало удосконалення та інтенсифікація роботи з комітетами Верховної Ради України, у тому числі відпрацьовування механізму з налагодження зв'язків департаментів Рахункової палати з профільними комітетами Верховної Ради України. Для вирішення цього питання проводився постійний моніторинг планів роботи комітетів Верховної Ради України за основними напрямами діяльності Рахункової палати та вносилися пропозиції щодо участі фахівців Рахункової палати у їх засіданнях. За 2006 рік представники Рахункової палати брали участь у 88 засіданнях профільних комітетів, що майже у 3,7 раза більше, ніж у 2005 році.

Виступи членів Колегії на загальнодержавних заходах, громадських форумах, їх участь у Днях Уряду, Парламентських слуханнях стали теж невід'ємною складовою відкритості і гласності в діяльності Рахункової палати.

Всі позитивні напрацювання Рахункової палати у питаннях відкритості й гласності її роботи отримають подальший розвиток та будуть, як і всі попередні 10 років, невід'ємною частиною і одним з основних принципів діяльності Рахункової палати.

6. Забезпечення функціонування Pахункової палати

6.1. Кадрове забезпечення

Кадрова політика в Рахунковій палаті здійснюється із дотриманням вимог Законів України "Про Рахункову палату", "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією", відомчих актів Рахункової палати, інших нормативних документів, що поширюють свою дію на державні інституції.

Пріоритетними напрямами кадрової роботи у 2006 році були: укомплектування штатних посад досвідченими фахівцями шляхом організації і проведення конкурсного відбору; здійснення контролю за дотриманням виконавської і трудової дисципліни; підвищення кваліфікації працівників Рахункової палати; забезпечення документального оформлення проходження державної служби та трудових відносин.

Впродовж 2006 року на роботу до Рахункової палати було прийнято 87 працівників, з них 65 осіб - шляхом конкурсного відбору, 21 особа - призначена з кадрового резерву, 1 - шляхом стажування. З метою визначення професійних і ділових якостей працівників, які приймалися на державну службу до Рахункової палати, встановлювався термін випробування від двох до трьох місяців, згідно з вимогами статті 18 Закону України "Про державну службу".

Загальна чисельність працівників станом на 01.01.2007 складала 422 особи, з них у центральному апараті - 353 працівники та в семи територіальних управліннях Рахункової палати 75 працівників. У Рахунковій палаті працює 1 доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ; 16 кандидатів наук і 5 аспірантів. Звання "Заслужений економіст України" мають 9 осіб, "Заслужений юрист України" - 1 особа, "Заслужений працівник сфери послуг" - 1 особа. 393 працівники мають повну вищу освіту, з них 76 магістрів; 7 осіб мають по 3 вищі освіти, 100 осіб - по 2 освіти. Середній вік керівників і спеціалістів у цілому по Рахунковій палаті складає близько 37 років (працівники віком до 34 років складають 29 відсотків).

Плинність кадрів у 2006 році становила близько 6,7 відсотка. Із 50 працівників, які були звільнені у 2006 році, 20 осіб звільнено за власним бажанням; 1 особа - у зв'язку з закінченням терміну повноважень; 2 особи - скороченням штату; 8 осіб - з інших підстав (за угодою сторін, за переведенням тощо). Крім цього, 18 працівників були звільнені у зв'язку з досягненням граничного віку та виходом на пенсію державного службовця.

Впродовж року 60 працівників Рахункової палати було призначено на більш високі посади; 18 працівникам присвоєно чергові ранги; нагороджено Почесною грамотою: 13 працівників - з нагоди ювілейних дат та 16 - до 10 річниці заснування Рахункової палати; присвоєно почесні звання трьом особам; нагороджено державними нагородами - двох; здійснено виплату премії до ювілейних дат (дні народження) - 23 особам.

Виходячи з набуття чинності змін до статті 98 Конституції України стосовно розширення повноважень Рахункової палати, було змінено структуру та штатний розпис Рахункової палати - збільшено штатну чисельність працівників з 445 до 540 штатних одиниць; до структури кожного департаменту було введено третій відділ; відбувся суттєвий перерозподіл обов'язків у підрозділах, які виконують контрольні функції; створено новий департамент з питань доходів державного бюджету. Вдосконалення організаційно-штатної структури було спрямоване на підвищення ефективності діяльності Рахункової палати як вищого органу в системі фінансового контролю.

Пріоритетним напрямом кадрової роботи залишалося підвищення кваліфікації державних службовців. Упродовж 2006 року було організовано 50 навчальних заходів, у яких протягом року брали участь 332 працівники Рахункової палати, що становить понад 77 відс. загальної чисельності. Отримали документи про освіту встановленого зразка (свідоцтво, посвідчення, сертифікат) 58 осіб, з них 56 - у межах України та 2 - за її межами.

За результатами навчання працівників Рахункової палати за кордоном були організовані короткотермінові семінари з поширення зарубіжного досвіду для всіх категорій державних службовців палати.

6.2. Інформаційно-аналітична система та інформаційне забезпечення Рахункової палати

У 2006 році здійснено ряд заходів щодо розвитку Інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати (ІАС РП) в цілому та її аналітичної складової - систем аналізу та контролю фінансово-економічних показників Державного бюджету України (ФЕП) і моніторингу макроекономічних показників (МЕП). Введено в експлуатацію автоматизовані системи "Колегія" і "Моніторинг рішень Колегії", які мають стати основним, об'єднуючим елементом ІАС РП, введено в експлуатацію і атестовано Комплексну систему захисту інформації ІАС РП. Створено абонентський пункт спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи органів виконавчої влади (СІТС), з підключенням його до головного комутаційного центру СІТС. Здійснювалося удосконалення і подальший розвиток інших складових ІАС РП, а також виконано заходи з інформатизації територіальних управлінь Рахункової палати.

ІАС РП надає можливість працівникам Рахункової палати отримувати доступ з робочого місця та здійснювати аналіз інформації про стан виконання Державного бюджету України і соціально-економічний розвиток держави (включаючи регіональний розріз), матеріали інформаційних та інформаційно-аналітичних агентств, здійснювати моніторинг чинного законодавства України, містить інформацію про нові надходження до інформаційних фондів (включаючи бібліотечний) та електронних інформаційних ресурсів.

У 2006 році розпочато виконання довготермінового проекту з розроблення стратегії розвитку ІАС РП. Цим проектом передбачено розроблення Концепції розвитку ІАС РП на наступні роки, технічного завдання та проекту розвитку ІАС РП. Концепція має визначити основні напрями з розвитку ІАС РП, які враховуватимуть зміни правового поля, що регулює відносини у сфері бюджету та діяльність Рахункової палати, у тому числі, у сфері інформатизації, і які відбулися після затвердження діючої Концепції. Одним з головних напрямів має бути інтеграція функціонуючих автоматизованих систем ІАС РП та інформаційних ресурсів. Об'єднуючим елементом повинна стати введена в експлуатацію у 2006 році АС "Колегія".

АС "Колегія" дозволяє автоматизувати процеси планування діяльності Колегії Рахункової палати і департаментів, забезпечити контроль і супроводження всіх планових питань на всіх етапах їх проходження: від включення в план - до прийняття рішення Колегією.

У 2006 році завершено створення комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) в ІАС РП. Виконано заходи щодо введення її в експлуатацію, отримано атестат відповідності, зареєстрований ДСТСЗІ СБУ. Створення КСЗІ здійснювалося на виконання вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".

Завершено створення комутаційного вузла зв'язку та підключення до СІТС, що дозволило Рахунковій палаті здійснювати з використанням захищених каналів зв'язку обмін інформацією з іншими державними органами, а з розвитком системи - також з територіальними управліннями Рахункової палати та органами місцевого самоврядування. Отримано атестати відповідності КСЗІ вузла комутації і АРМ контролю виконання доручень Кабінету Міністрів України.

Продовжувалося виконання заходів щодо інформатизації територіальних управлінь Рахункової палати: здійснено проектування та побудову сегментів ЛОМ у територіальних управліннях (мм. Донецьк, Київ, Одеса); виконано постачання, розгортання та налаштування серверів, ПТК, програмного забезпечення у цих територіальних управліннях, підключено і налаштовано відокремлені ПТК до мережі Інтернет (у тому числі і в територіальному управлінні в м. Севастополь).

У грудні 2006 року розпочато виконання науково-дослідних робіт з розвитку підсистем моніторингу фінансово-економічних та макроекономічних показників проводилися в рамках Національної програми інформатизації та за рахунок коштів, виділених у Державному бюджеті України на 2006 рік для її реалізації. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 552-р "Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2006 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування" Рахунковій палаті виділено 200 тис. грн. на виконання завдання Національної програми інформатизації. Роботи будуть завершені у березні 2007 року.

Здійснювалося супроводження функціонуючого програмного забезпечення ІАС РП та комп'ютерного обладнання.

Налагоджена співпраця у сфері інформаційної взаємодії з центральними органами державної влади, головними розпорядниками державних коштів, інформаційними агентствами, періодичними виданнями та іншими установами дозволяє отримувати великий обсяг економічної інформації, фінансової звітності, статистичних даних, аналітичних збірників та бюлетенів. Крім цього, інформаційні ресурси Рахункової палати поповнюються за рахунок книг, газет та журналів, довідників, нормативно-правових актів тощо. Загальний обсяг бібліотечного фонду складає понад 150 тис. примірників.

Протягом 2006 року до бібліотечного фонду Рахункової палати надійшло понад 5 тисяч документів з фінансово-економічних, статистичних, банківських та правових питань. Загальна кількість фінансової звітності, економічної інформації, статистичних даних, збірників та бюлетенів налічує понад 650 найменувань. Періодичність їх отримання - від щоденних експрес-доповідей до щомісячних, щоквартальних та щорічних збірників.

З метою підвищення ефективності та оперативності використання інформаційних ресурсів налагоджено отримання значної частини документів в електронному вигляді. Станом на 01.01.2007 в електронних базах даних інформаційних ресурсів Рахункової палати сконцентровано понад 950 тис. електронних документів, щоденне надходження яких складає до 9 МБайт або понад 500 документів.

Для створення умов раціонального та максимально повного використання інформаційних ресурсів Рахункової палати, в інформаційно-довідковій підсистемі інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати функціонує підсистема "Електронна бібліотека Рахункової палати", яка за тематичними і спеціалізованими рубриками містить переліки та каталоги документів і літератури з фінансів, аудиту, бухгалтерського обліку, банківської діяльності, правових засад аудиту, фінансового контролю, міжнародної діяльності, що зберігаються у бібліотечному фонді.

Здійснювалося супроводження веб-порталу Рахункової палати. Відмічено значне зростання кількості відвідувачів порталу, у тому числі - закордонних. Загальна кількість звернень за 2006 рік становила понад 800 тисяч (діаграма 10). Такий інтерес пояснюється значними обсягами розміщених матеріалів за результатами роботи Рахункової палати, у тому числі матеріалів проведеної у вересні 2006 року Міжнародної конференції "Роль Вищих органів фінансового контролю у боротьбі з корупцією та шахрайством", які розміщувалися на україномовних, російськомовних та англомовних сторінках, а також - фотоматеріалів, що ілюстрували міжнародні та інші заходи.

Діаграма 10. Динаміка відвідувань веб-порталу
Рахункової палати за 2004-2006 роки

За наказом Голови Рахункової палати та у відповідності з методикою, розробленою Робочою групою EUROSAI з ІТ, проведено самооцінку ІТ Рахункової палати. Самооцінка проводилася групою працівників Рахункової палати у відповідності з методикою Робочої групи EUROSAI з ІТ.

6.3. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" витрати на утримання Рахункової палати затверджено:

• по КПК 6511010 "Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету" - у сумі 43 млн. 846 тис. грн.,
• по КПК 6511020 "Створення інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати" - у сумі 2 млн. 354 тис. гривень.
  
  

Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 07.12.2006 № 06-9/9-973 Рахунковій палаті затверджені обсяги фінансування у сумі 200 тис. грн. за бюджетною програмою 6511900 "Розроблення моделей та методів автоматизованого аналізу стану виконання державного бюджету".

Загалом обсяги фінансування Рахункової палати у 2006 році за трьома програмами склали 46 млн. 400 тис. гривень.

Загальна структура витрат Рахункової палати, що забезпечували її діяльність у 2006 році, наведена у діаграмі 11.

Діаграма 11. Структура видатків Рахункової палати у 2006 році

Особливістю фінансування у 2006 році було наступне.

Протягом серпня-жовтня 2006 року Міністерство фінансів України самостійно, без звернень головних розпорядників коштів, зокрема і Рахункової палати, вносило зміни у бік зменшення в помісячні плани асигнувань з метою збільшення їх обсягів у листопаді-грудні 2006 року. Такий підхід до планування помісячних асигнувань створював певні труднощі у фінансово-господарській діяльності палати та змушував Рахункову палату неодноразово звертатись до Міністерства фінансів України для виправлення ситуації.

Враховуючи необхідність завершення реконструкції адмінбудинку Рахункової палати в м. Одесі, було здійснено три перерозподіли річних призначень, зокрема, перерозподіл видатків розвитку між бюджетними програмами за КПК 6511010 "Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету" та КПК 6511020 "Створення інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати", що потребувало звернення до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

На жаль, у звітному році збереглась "традиційна" практика виділення бюджетних асигнувань Державним казначейством України - у першій половині місяця здійснювалось 100 відсоткове фінансування заробітної плати з нарахуваннями та видатків на оплату енергоносіїв, фінансування інших напрямків здійснювалось до 20 відс. асигнувань. Тобто, виділення бюджетних асигнувань на здійснення видатків з утримання Рахункової палати відбувалось лише в останні дні місяця.

Впродовж всього року придбання матеріальних цінностей, робіт та послуг здійснювалось з дотриманням вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів", наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 "Про порядок укладання угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів", який висновком Міністерства юстиції України від 17.07.2006 № 12/70 скасовано, та постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

У 2006 році в Рахунковій палаті знаходилось на виконанні 158 договорів, у тому числі 52 договори на обслуговування територіальних управлінь.

Продовжувалося зміцнення матеріально-технічної бази Рахункової палати, поліпшення умов праці її фахівців і персоналу.

З цією метою Рахункова палата забезпечувала свою діяльність господарськими і канцелярськими товарами, засобами зв'язку, телебачення, радіомовлення, пожежно-охоронною сигналізаціями, здійснювала обслуговування транспортними засобами, сприяла вирішенню соціальних питань і медичного обслуговування працівників Рахункової палати, в належному стані утримувались адмінбудинки, інженерне і енергетичне обладнання Рахункової палати, виконувались опоряджувальні роботи з благоустрою прилеглої до будинків Рахункової палати території, розроблялись заходи з капітального і поточного ремонту в Рахунковій палаті і контролювалось їх виконання, забезпечувалась діяльність територіальних управлінь.

Протягом 2006 року введено в експлуатацію адмінбудинок у м. Одесі, по вул. Фонтанська дорога, 6. Триває робота з розробки проектно-кошторисної документації для реконструкції будівлі у м. Києві, по вул. В.Гетьмана, 8/26 для розміщення структурних підрозділів Рахункової палати, у тому числі територіального управління по м. Києву та Київській області.

Значна увага приділялася заходам щодо забезпечення діяльності існуючих територіальних управлінь та орендно-енергетичного забезпечення діяльності нових територіальних управлінь.

* * *

За 10-річний період своєї діяльності Рахункова палата набула значного досвіду у проведенні контрольно-аналітичних та експертних заходів щодо використання бюджетних коштів, аналізу соціально-економічних процесів, які відбуваються в державі, впровадженні передових форм і методів проведення різних видів аудиту.

У звітному періоді Рахункова палата забезпечила реалізацію завдань та положень, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про Рахункову палату", Бюджетним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами України.

У той же час, ми бачимо необхідність подальшого інституційного розвитку Рахункової палати, підвищення ефективності, результативності та водночас економності її роботи. Для цього у 2007 році потрібно реалізувати наступні завдання:

• посилення контрольної функції шляхом розширення безпосередньої участі у таких ефективних заходах впливу як парламентські слухання;
• доопрацювання проекту нової редакції Закону України "Про Рахункову палату". В ньому слід передбачити посилення ролі Рахункової палати в системі державного фінансового контролю, розширення повноважень Рахункової палати згідно з внесеними змінами до статті 98 Конституції України, інші зміни чинного законодавства, що стосуються діяльності Рахункової палати, набутий досвід проведення контрольних заходів, міжнародні стандарти та практику роботи ВОФК провідних країн світу;
• розробка проекту Концепції цілісної системи державного фінансового контролю в Україні. Викликано це тим, що діяльність органів державного фінансового контролю в Україні не носить системного і скоординованого характеру, має місце дублювання функцій і неузгодженість їх дій. Також потребує чіткого визначення система взаємовідносин між органами зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю;
• відпрацювання нових методологічних підходів до проведення контрольних заходів, зокрема щодо наповнення доходної частини державного бюджету. На основі узагальнення здійсненої роботи та реалізації прийнятих Колегією Рахункової палати рішень необхідно забезпечити подальше формування і розвиток системи стандартів зовнішнього фінансового контролю;
• втілення Рекомендацій за результатами Міжнародної конференції "Роль вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією та шахрайством" (м. Київ 19-21 вересня 2006 року);
• посилення дієвості заходів щодо виявлення та запобігання фактів корупції і шахрайства в ході проведення кожного контрольного заходу;
• організаційне становлення та початок безпосередньої роботи спеціальної підгрупи з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів у рамках робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, а також продовження участі в діяльності підкомітетів INTOSAI щодо розробки оновлених керівних принципів проведення різних видів аудиту;
• посилення контролю та відповідальності керівництва об'єктів контрольних заходів за своєчасним та повним виконанням рекомендацій, висловлених Колегією Рахункової палати, за результатами проведених Рахунковою палатою заходів;
• подальший розвиток мережі та становлення роботи територіальних управлінь Рахункової палати;
• вдосконалення форм і методів інформування громадськості про результати контрольно-аналітичних та експертних заходів, що проводяться Рахунковою палатою.
  
  

Звіт Рахункової палати за 2006 рік затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 12.04.2007 № 10-4.

СИМОНЕНКО В.К.
ГОЛОВА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Додаток 1

Основні об'єкти контрольно-аналітичних
заходів Рахункової палати у 2006 році

• Кабінет Міністрів України;
• Секретаріат Кабінету Міністрів України;
• Міністерство фінансів України;
• Міністерство закордонних справ України;
• Міністерство економіки України;
• Міністерство внутрішніх справ України;
• Міністерство оборони України;
• Міністерство юстиції України;
• Міністерство освіти і науки України;
• Міністерство культури і туризму України;
• Міністерство охорони здоров'я України;
• Міністерство аграрної політики України;
• Міністерство промислової політики України;
• Міністерство транспорту і зв'язку України;
• Міністерство палива та енергетики України;
• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Міністерство праці та соціальної політики України;
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
• Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту України;
• Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства;
• Державне казначейство України;
• Державна податкова адміністрація України;
• Державне управління справами;
• Державна судова адміністрація України;
• Державна служба автомобільних доріг України;
• Державний комітет України по земельних ресурсах;
• Державний комітет України з енергозбереження;
• Державний комітет лісового господарства України;
• Державний комітет України по водному господарству;
• Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики;
• Державний комітет України з державного матеріального резерву;
• Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;
• Адміністрація Державної прикордонної служби України;
• Національне космічне агентство України;
• Служба безпеки України;
• Антимонопольний комітет України;
• Фонд державного майна України;
• Державна митна служба України;
• Державний комітет статистики України;
• Центральна виборча комісія;
• Державний департамент з питань зв'язку та інформатизації;
• Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву;
• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
• Вищий адміністративний суд України;
• Національний банк України;
• НАК "Нафтогаз України";
• Національний депозитарій України;
• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Національна комісія регулювання електроенергетики України;
• Державна іпотечна установа;
• Державна пробірна служба;
• Головне управління розвідки Міністерства оборони України;
• Антитерористичний центр при Службі безпеки України;
• Державний центр зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття;
• Український центр реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектору (м. Київ);
• Управління державної охорони України;
• Департамент консульської служби;
• Національна комісія з питань регулювання зв'язку;
• Державна інспекція зв'язку;
• Державний департамент морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот);
• Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря;
• Закарпатська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Одеська, Харківська, Херсонська обласні державні адміністрації;
• Київська міська державна адміністрація;
• Головні обласні управління по земельних ресурсах у Львівській, Волинській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях;
• Київське, Дніпропетровське, Запорізьке, Львівське, Волинське, Рівненське, Тернопільське, Одеське, Миколаївське, Херсонське, Донецьке, Луганське обласні управління юстиції;
• Державні управління екології та природних ресурсів у Волинській та Львівській областях;
• Волинське та Львівське обласні виробничі управління водних ресурсів та водного господарства;
• Одеське обласне виробниче управління по водному господарству;
• Західно-Бузьке басейнове управління водних ресурсів;
• Аграрна біржа України та її відділення в м. Києві та Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях;
• Регіональні відділення Державного фонду сприяння молодіжному будівництву у м. Києві, Київській області;
• Головне управління у справах захисту від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Київської міської держадміністрації;
• Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації;
• Центри зайнятості у м. Київ, Київській, Львівській, Одеській, Тернопільській областях;
• Севастопольська міська державна адміністрація;
• Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві;
• Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;
• Міністерство будівельної політики, архітектури і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;
• Центральне казенне підприємство пробірного контролю;
• Апеляційний суд м. Києва;
• Державна виконавча служба Київської області;
• Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка);
• Національна академія наук України;
• Академія педагогічних наук України;
• Українська академія аграрних наук;
• Інститут вищої освіти АПН України (м. Київ);
• Інститут засобів навчання АПН України (м. Київ);
• Інститут інноваційних технологій та змісту освіти;
• Інститут технічної механіки НАН України і НКА України (м. Дніпропетровськ);
• Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова (м. Дніпропетровськ);
• Інститут геології і геохімії горючих копалин (м. Львів);
• Інститут світової економіки і міжнародних відносин (м. Київ);
• Інститут відновлюваної енергетики (м. Київ);
• Інститут хірургії та трансплантології Академії медичних наук України;
• Інститут цукрових буряків УААН;
• Інститут тваринництва центральних районів УААН;
• Інститут садівництва УААН;
• Український науково-дослідний інститут олій та жирів УААН;
• Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН;
• Національний науковий центр "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" УААН;
• Науково-дослідний інститут Головного управління розвідки Міністерства оборони України;
• Об'єднаний інститут воєнної розвідки при Національній академії оборони України;
• Технологічний інститут молока і м'яса Української академії аграрних наук;
• Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів;
• Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Консервпромкомплекс";
• Національний науковий центр "Інститут механізації і електрифікації сільського господарства";
• Державний науково-дослідний інститут організації та механізації шахтного будівництва (м. Харків);
• Український державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи;
• Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовиведення;
• Дніпропетровський державний виробничо-технічний центр стандартизації і метрології "Облагростандарт";
• Український метрологічний науково-впровадницький центр "Зерноприлад";
• Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень;
• Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти АПН України (м. Київ);
• Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України (м. Львів);
• Південний науковий центр АПН України (м. Одеса);
• Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" НАН України;
• Галузевий центр економічних досліджень ДП "Донецький науково-дослідний вугільний інститут" (м. Донецьк);
• Всеукраїнський центр фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх";
• Науково-практичний центр ендокринної хірургії і трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров'я;
• Національний аграрний університет;
• Державна школа вищої спортивної майстерності;
• Центральна школа вищої спортивної майстерності фізкультурно-спортивного товариства "Україна";
• Центральна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з видів єдиноборств та Центральна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з легкої атлетики Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України;
• Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України;
• Українська дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ";
• Дунайській біосферний заповідник НАНУ;
• Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник;
• Всеукраїнська асоціація пекарів;
• Національна акціонерна компанія "Украгролізинг";
• Українська добровільна асоціація "Укрефірпарфюмерпром";
• Українська агропромислова науково-виробнича асоціація "Украгронауксервіс";
• Дирекція художніх виставок України;
• Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років";
• Національний художній музей України;
• Національний науково-дослідний реставраційний центр України;
• Національний музей у м. Львові імені Андрія Шептицького;
• Служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Головному управлінні культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації;
• Центр практичної інформатики (м. Київ);
• Інноваційний центр (м. Київ).
• Державна компанія "Укрспецекспорт";
• Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини;
• Державне підприємство "Дельта - Лоцман";
• Державне підприємство "Макіїввугілля";
• Державне підприємство "Севастопольське управління океанічного риболовства";
• Севастопольське державне підприємство "Атлантика";
• Державне підприємство Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут;
• Державне госпрозрахункове підприємство Служби безпеки України "Укрінформзв'язок";
• Державне підприємство Міністерства оборони України "Укроборонлізинг";
• Державне підприємство "Об'єднане підприємство транспортного забезпечення Державного управління справами";
• Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго";
• Державне підприємство "Укробороносервіс";
• Державне підприємство "Український державний центр радіочастот";
• Державне підприємство "Інформаційно-аналітичне агентство";
• Державне авіаційне підприємство "Україна";
• Державне підприємство "Управління капітального будівництва" МНС;
• Державне підприємство "Управління Софіївського групового водопроводу";
• Державне підприємство дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова";
• Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія";
• ДП "Науково-дослідний інститут "Оріон";
• ДП "Укррезерв";
• ДП "Ресурспостач";
• ДП "Суднобудівний завод імені 61 комунара" м. Миколаїв;
• ДП "Донецький науково-дослідний вугільний інститут" (м. Донецьк);
• ДП "Дирекція з реконструкції, реставрації та розширення Національного художнього музею України";
• ДП "Олімпійський навчально-спортивний центр";
• ДП "Павлоградський хімічний завод";
• ДП "Луганськвуглереструктуризація";
• Державне госпрозрахункове зовнішньо-торгівельне підприємство "Спецтехноекспорт";
• Державне госпрозрахункове зовнішньо-торгівельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт";
• Державне конструкторське бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля;
• ЗАТ "Укркондитер";
• ЗАТ "Укрпиво";
• ЗАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія"-УкрЕско;
• ВАТ "Дністровська гідроакумулююча електрична станція";
• ВАТ "Київський ювелірний завод";
• ВАТ "Державний ощадний банк України";
• ВАТ "Мостобуд" (м. Київ);
• ВАТ "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології";
• ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова";
• ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" (м. Львів);
• ВАТ "Автоматгірмаш імені В.А. Антіпова" (м. Донецьк);
• ВО "Бурвуглекомплекс";
• ДАК "Укрресурси";
• Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд;
• ДК "Укртрансгаз";
• Фізкультурно-спортивне товариство "Україна";
• Фізкультурно-спортивне товариство "Спартак";
• ДУО "Політехмед";
• Корпорація "Таско";
• АНТК ім. О.К.Антонова;
• Київський державний авіаційний завод "Авіант";
• Підприємство об'єднання громадян "Центральний аероклуб Товариства сприяння оборони України ім. О.К.Антонова";
• Державна госпрозрахункова зовнішньо-торгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш";
• Державна спеціалізована фірма "Прогрес".