ЗВІТ
Рахункової палати України
за 2006 рік

Київ 2007

Шановні народні депутати України!

2006 рік для Рахункової палати був особливим.

Десять років минуло відтоді, як Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про Рахункову палату", і вона почала свою діяльність як конституційний, незалежний орган фінансового контролю в державі. Всі ці роки, здійснюючи свою діяльність від імені Верховної Ради України, Рахункова палата неухильно дотримувалась таких основоположних засад як законність, плановість, об'єктивність, незалежність та гласність.

2006 рік став роком, коли Рахункова палата нарешті змогла працювати, контролюючи повний цикл бюджетного процесу - з 1 січня набула чинності стаття 98 Конституції України, якою поновлено повноваження Рахункової палати щодо контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України. Це значно посилює контрольну функцію парламенту. Така потреба існувала завжди і раніше, але тепер для її врахування створені набагато кращі умови.

Пріоритетним у звітному році було подальше поглиблення безпосередньої співпраці з комітетами Верховної Ради України в частині реалізації висновків та пропозицій (прийнятих рішень) Колегії Рахункової палати. Практично всі Звіти або матеріали за результатами контрольних заходів розглядалися профільними комітетами при підготовці парламентських слухань з того чи іншого питання. В цьому процесі брали активну участь і спеціалісти Рахункової палати.

Минулий рік був характерним і тим, що Рахунковою палатою у практичну діяльність запроваджено передові, сучасні стандарти і методи проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Виходячи з набутого досвіду роботи та реальних потреб суспільства в отриманні об'єктивної, вичерпної інформації щодо використання державних коштів, які за своєю суттю є коштами народу, більшість проведених Рахунковою палатою контрольних заходів поєднують одночасне проведення фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності.

Протягом року продовжувалась плідна співпраця з вищими органами фінансового контролю (ВОФК) іноземних держав та Міжнародною організацією вищих органів контролю державних фінансів (INTOSAI) і Європейською організацією вищих органів контролю державних фінансів (EUROSAI). Під час ІV засідання робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища у Люксембурзі було створено спеціальну підгрупу з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів, яку очолила Рахункова палата України.

Постановою Верховної Ради України від 23.02.2006 № 3473 була підтримана ініційована Рахунковою палатою та проведена під егідою EUROSAI Міжнародна конференція "Роль Вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією та шахрайством". Конференція стала значною подією в суспільно-політичному житті країни. Її тема була визнана однією з пріоритетних для ВОФК, оскільки шахрайство та корупція не визнають кордонів і мають міжнародний характер, потребують спільних зусиль заінтересованих сторін для боротьби з цим соціальним злом і його попередженням.

Здобутки Рахункової палати за весь період діяльності підтверджують, що Рахункова палата, як державна інституція, є самостійним, дієздатним конституційним органом фінансово-економічного контролю. Вона справедливо здобула авторитет джерела незалежної, відповідальної, неупередженої, фахової, експертної думки як в Україні, так і за її межами.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про Рахункову палату" подаємо Верховній Раді України схвалений Колегією Звіт Рахункової палати за 2006 рік.

Представлений Звіт містить основні результати діяльності Рахункової палати за 2006 рік, приклади системних порушень, виявлених у ході здійснення контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Сподіваємося, що ці матеріали стануть корисними у Вашій депутатській діяльності.

Голова Рахункової палати
В.К.Симоненко

ЗМІСТ

1. Основні результати контрольно-аналітичних та експертних заходів

2. Заходи, вжиті за результатами контрольно-аналітичної та експертної роботи

3. Правове, методичне та нормативне забезпечення діяльності Рахункової палати

4. Міжнародне співробітництво

5. Гласність у роботі Рахункової палати

6. Забезпечення функціонування Рахункової палати

Додаток 1

1. Основні результати
контрольно-аналітичних та експертних заходів

1.1. Особливості діяльності Рахункової палати в 2006 році

Рахункова палата є незалежним органом спеціальної конституційної компетенції. Такий статус дозволяє розповсюджувати на неї загальновживане у всьому світі та прийняте в INTOSAI визначення - вищий орган фінансового контролю держави. Рахункова палата має повноваження щодо здійснення державного контролю в обсязі, що відповідає Лімській декларації керівних принципів аудиту, схваленій у 1997 році ІХ конгресом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю.

2006 рік був особливим в історії розвитку Рахункової палати. 11 липня виповнилося 10 років з того часу як Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про Рахункову палату". Цим було закладено основи принципово нової для нашої держави інституції - незалежного вищого органу фінансового контролю, який здійснює свою діяльність від імені Верховної Ради України на принципах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності. Саме це було покладено в основу діяльності Рахункової палати під час здійснення нею своїх завдань і функцій.

Весь період діяльності Рахункової палати, звітний рік, отримані результати контрольно-аналітичних та експертних заходів підтвердили правильність шляху, наміченого у 1996 році та пройденого за 10 років Рахунковою палатою.

За ці роки Рахунковою палатою проведено майже 5,5 тисяч контрольно-аналітичних та експертних заходів, перевірено понад 4,4 тисячі об'єктів.

За результатами цих заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств понад 4 тисячі Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України.

У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень (незаконного, у т.ч. нецільового), а також неефективного використання коштів державного бюджету та державних позабюджетних фондів на загальну суму понад 51,6 млрд. гривень:

• незаконне, у т.ч. нецільове - 31,4 млрд. грн.;
• неефективне - 20,2 млрд. гривень.

У зв'язку з розширенням повноважень Рахункової палати, пов'язаних з внесенням змін до 98 статті Конституції України, а також з метою підвищення ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, оптимізації і актуалізації напрямів проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів у 2006 році було внесено зміни до структури та напрямів діяльності Рахункової палати. Реалізацію поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечують департаменти:

• з питань фінансової та бюджетної політики (головний контролер-директор департаменту - Головань М.М.);
• з питань доходів державного бюджету;
• з питань правового забезпечення та державних закупівель (головний контролер-директор департаменту - Пилипенко В.П.);
• з питань оборони та правоохоронної діяльності (головний контролер-директор департаменту - Невідомий В.І.);
• з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій (головний контролер-директор департаменту - Шулежко М.Я.);
• з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності (головний контролер-директор департаменту - Заремба І.М.);
• з питань науки та гуманітарної сфери (головний контролер- директор департаменту - Фліссак Я.А.);
• з питань соціальної політики (головний контролер-директор департаменту - Вітковська Л.В.);
• з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ (головний контролер-директор департаменту - Іваненко Ю.В.);
• з питань надходження та використання коштів державного бюджету в регіонах (головний контролер-директор департаменту - Самусь Г.Ю.).

Відповідно до вимог чинного законодавства Рахункова палата впродовж звітного року продовжувала здійснювати контрольно-аналітичну та експертну діяльність, яка забезпечує єдину систему контролю за виконанням державного бюджету і бюджетів державних цільових фондів. Це передбачає проведення цілісного та взаємопов'язаного комплексу контрольних та експертних заходів.

Така система контролю інтегрована до основних складових бюджетного процесу і передбачає безперервний трирічний цикл контролю за формуванням та виконанням бюджетів кожного фінансового року, що реалізується на трьох послідовних стадіях - попереднього контролю проекту бюджету, поточного контролю виконання бюджету та подальшого контролю виконання бюджету.

У 2006 році Рахунковою палатою здійснювався контроль бюджетів трьох років - 2007 року (на стадії формування проекту бюджету), 2006 року (в ході поточного виконання) та 2005 року (виконаного бюджету). Бюджети кожного фінансового року знаходяться на одному з етапів трирічного циклу.

Комплекс заходів, що здійснюється в рамках зазначеного попереднього, поточного та подальшого контролю, суттєво доповнюється тематичними контрольними та аналітичними заходами, які здійснюються у відповідності із планом роботи Колегії Рахункової палати.

З прийняттям Колегією Рахункової палати Загальних рекомендацій з проведення аудиту ефективності використання державних коштів здійснення цього виду аудиту набуває більш системного, впорядкованого характеру. Більшість проведених контрольних заходів являють собою синтез фінансового аудиту, аудиту відповідності і аудиту ефективності з превалюванням останнього. Саме таке поєднання на сьогодні можна вважати найбільш оптимальним та результативним.

Значно посилено у звітному році і увагу до простежування результатів реагування центральних та місцевих органів виконавчої влади, об'єктів контрольно-аналітичних заходів на Висновки Колегії Рахункової палати, особливо за повним та якісним виконанням пропозицій і рекомендацій за результатами проведених контрольних заходів.

Рахункова палата України, керуючись пунктом 12 статті 6 Закону України "Про Рахункову палату", здійснює співробітництво з вищими контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

Протягом звітного року зроблено значний крок у відносинах з міжнародними організаціями вищих органів фінансового контролю INTOSAI та EUROSAI. Рахункова палата стала повноправним, реально працюючим членом більшості комітетів, підкомітетів та робочих груп цих організацій.

Співпраця з Вищими органами фінансового контролю Республіки Польща, Литовської Республіки, Словацької Республіки, Російської Федерації, Китайської Народної Республіки набула сталих форм. Протягом 2006 року Рахунковою палатою було укладено Угоди про співробітництво з Рахунковим комітетом з контролю за виконанням республіканського бюджету Республіки Казахстан та Рахунковою палатою Азербайджанської Республіки.

Впродовж 2006 року завершено два паралельних аудити Рахункової палати та Вищої контрольної палати Республіки Польща, за результатами яких підписано Комюніке про аудит впровадження програм державного прикордонного розвитку в рамках модернізації та будівництва пунктів пропуску між Україною та Республікою Польща і Спільний звіт про аудит виконання протиповеневих заходів на прикордонних водах України та Республіки Польща.

Враховуючи актуальність проблеми корупції та шахрайства, яка на сьогодні представляє загрозу національній безпеці не тільки нашої країни, а й багатьом країнам, що знаходяться в процесі політичного, економічного та соціального становлення, а також економічно розвинутих країнах, Рахункова палата ініціювала проведення під егідою EUROSAI та за безпосередньою участю INTOSAI у вересні 2006 року Міжнародної конференції "Роль Вищих органів фінансового контролю в боротьбі з корупцією та шахрайством", у якій взяли участь делегації ВОФК 25 країн.

В ході роботи конференції було здійснено обговорення важливих і актуальних проблем, пов'язаних з виявленням і попередженням корупції та шахрайства в системі управління державними фінансовими ресурсами, обмін знаннями та досвідом, визначено роль і місце в цьому процесі Вищих органів фінансового контролю, а також вироблено конкретні конструктивні пропозиції щодо посилення методів боротьби з цим соціальним злом. За результатами роботи конференції її учасники ухвалили відповідні Рекомендації.

Вагомим результатом міжнародної діяльності Рахункової палати у звітному році було успішне завершення багатоетапної підготовчої роботи щодо створення спеціальної підгрупи з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів у рамках робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, рішення про створення якої прийнято у листопаді 2006 року в Люксембурзі під час IV засідання робочої групі EUROSAI з аудиту навколишнього середовища.

У 2006 році продовжувалось формування мережі регіональних представництв Рахункової палати, діяльність яких була спрямована, насамперед, на забезпечення зовнішнього контролю за надходженням та використанням коштів державного бюджету на регіональному рівні.

Кількість територіальних управлінь протягом минулого року зросла більше ніж у 2 рази порівняно з 2005 роком - з трьох до семи. На сьогодні повноцінно функціонують територіальні управління по Дніпропетровській та Запорізькій областях (у м. Дніпропетровськ, начальник управління - Кармазін В.Я.); по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (у м. Львів, начальник управління - Піхоцький В.Ф.); по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (у м. Одеса, начальник управління - Олійник О.І.), по Донецькій та Луганській областях (у м. Донецьк, начальник управління - Кудінов Д.Г.), по Харківській, Сумській та Полтавській областях (у м. Харків, начальник управління - Косінов С.А.), по м. Kиєву та Київській області (у м. Київ, начальник управління - Миколенко П.П.); по АР Крим та м. Севастополю (у м. Севастополь, начальник управління - Борисов В.М.).

Сфера діяльності семи територіальних управлінь, що функціонують нині, розповсюджена на 16 областей України, а також міста Київ та Севастополь.

Впродовж року територіальні управління проводили як координовані з департаментами Рахункової палати, так і самостійні контрольні заходи щодо перевірки законності, ефективності та доцільності витрачання коштів Державного бюджету України і державних цільових фондів органами державної влади, установами, організаціями, підприємствами, незалежно від форми власності, які знаходяться на відповідній території.

1.2. Підсумки роботи Колегії

Колегія Рахункової палати є її керівним органом, яка, відповідно до ст. 9 Закону України "Про Рахункову палату", розглядала всі питання організації роботи Рахункової палати, планування, проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, методології контрольної, аналітичної і експертної діяльності.

В основу діяльності Колегії покладено принцип колегіальності та норми Закону України "Про Рахункову палату", Бюджетного кодексу України, Регламенту Рахункової палати.

Колегія Рахункової палати була сформована 23 травня 1997 року. Ротація членів Колегії здійснювалася відповідно до постанов Верховної Ради України від 17.06.2004 року та 25.03.2005 року.

До складу Колегії входять: Голова Рахункової палати, два його заступники, Секретар Рахункової палати та дев'ять головних контролерів - директорів департаментів, які затверджені Верховною Радою України таємним голосуванням.

У 2006 році було проведено 31 засідання Колегії Рахункової палати, на яких розглянуто 109 питань.

Контрольно-аналітичні, правові та методичні питання, які розглядалися на засіданнях Колегії впродовж звітного року, склали 83 відс. від загальної кількості питань (діаграма 1).

Діаграма 1. Класифікація питань, розглянутих
Колегією Рахункової палати у 2006 році

Враховуючи десятирічний досвід роботи Рахункової палати і виходячи з необхідності підвищення результативності та ефективності, у 2006 році Колегія зосередила свою діяльність на:

• забезпеченні виконання повноважень Рахункової палати, у зв'язку зі змінами до Конституції України щодо контролю за доходною частиною державного бюджету;
• поглибленні контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах;
• актуалізації та проблемності питань, що включаються до плану роботи;
• більш широкому застосуванні форм і методів аудиту ефективності при проведенні контрольних заходів та встановленні причинно-наслідкових зв'язків виявлених порушень і недоліків;
• узагальненні досвіду виявлення системних порушень головними розпорядниками бюджетних коштів;
• реалізації заходів щодо охоплення контролем більшої кількості об'єктів та обсягів державних коштів;
• втіленні міжнародного досвіду та проведенні паралельних аудитів з вищими органами фінансового контролю зарубіжних країн;
• реагуванні органів державної влади та об'єктів перевірки на висновки і пропозиції Рахункової палати за результатами контрольних та контрольно-аналітичних заходів, розгляді Верховною Радою України законодавчих пропозицій Рахункової палати з питань державного бюджету і фінансів України;
• розбудові та інституційному розвитку Рахункової палати.
  
  

Відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про Рахункову палату", та норм Бюджетного кодексу України, Колегія надавала Верховній Раді України висновки щодо виконання державного бюджету за І квартал, І півріччя та 9 місяців 2006 року, виконання доходної частини Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів, а також Висновки і пропозиції за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

В ході підготовки 16 Звітів здійснена перевірка використання бюджетних коштів на виконання трьох національних, трьох загальнодержавних, десяти державних та двох комплексних програм або окремих їх напрямів. Загалом, 20 відс. від загальної кількості питань, підготовлених департаментами за звітний період, складають питання щодо перевірки цих програм.

Зокрема, це стосується:

Національних програм: Національна програма інформатизації; "Енергетична програма України до 2010 року"; "Поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки".

Загальнодержавних програм: "Формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"; "Програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"; "Реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки".

Державних програм: "Розвиток трансплантації на 2002-2005 роки"; "Організаційне забезпечення діяльності судів на 2003-2005 роки"; "Використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року"; "Розвиток транспортно-дорожнього комплексу України на 2000-2004 роки"; "Розвиток туризму на 2002-2010 роки", "Ліси України на 2002-2015 роки"; "Удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на 2002-2006 роки"; "Створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні"; "Забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки"; "Розвиток Національної депозитарної системи України".

Комплексних програм: "Фізичне виховання - здоров'я нації"; "Профілактика злочинності на 2001-2005 роки".

Колегія Рахункової палати системно контролює всі напрями використання державних коштів.

Одним з основних напрямів, що постійно перебуває в полі зору Колегії Рахункової палати, є контроль за використанням бюджетних коштів на вирішення соціальних питань.

Зокрема, особлива увага приділялася Колегією контролю за використанням бюджетних коштів на:

• виплату допомоги при народженні дитини;
• забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• запровадження механізму утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом "гроші ходять за дитиною";
• використання та повернення бюджетної позики, спрямованої на погашення заборгованості із заробітної плати;
• використання коштів державного бюджету Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву;
• формування і виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
• формування та виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• розвиток та реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення;
• погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України;
• погашення заборгованості з оплати праці та інших пільгових виплат працівникам бюджетних установ.
  
  

Питання державної підтримки та забезпечення промислового потенціалу країни, транспорту, дорожнього будівництва обговорювалися при розгляді Колегією Звітів про результати перевірок та аналізів використання коштів державного бюджету на:

• виконання державних науково-технічних програм та прикладні розробки у сфері промисловості;
• будівництво магістральних ліній електропередач;
• забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу;
• завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден;
• будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку;
• будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжя;
• реструктуризацію вугільної промисловості, виділених державному підприємству "Луганськвуглереструктуризація";
• реалізацію Національної програми інформатизації;
• реалізацію Проекту "Розвиток приватного сектору";
• будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд;
• реалізацію Проекту створення Української енергозберігаючої компанії (УкрЕско);
• заходи Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки в частині оновлення рухомого складу міського електротранспорту;
• будівництво Дністровської ГАЕС.
  
  

Проблеми фінансування аграрного комплексу та підтримки вітчизняного сільгоспвиробника обговорювалися на Колегії під час розгляду результатів аналізів та перевірок використання бюджетних коштів на:

• розвиток АПК;
• наукові розробки у сфері стандартизації сільськогосподарської продукції;
• виконання Аграрним фондом своїх функцій;
• виконання Державним комітетом України по земельних ресурсах державного замовлення на проведення земельної реформи та забезпечення охорони земельних ресурсів.
  
  

Питання обороноздатності держави і матеріального забезпечення Збройних Сил України, правоохоронної діяльності виносилися на розгляд Колегії за результатами перевірок використання коштів державного бюджету, передбачених на:

• формування та виконання державного оборонного замовлення;
• виконання Програми відновлення непорушних запасів матеріальних засобів Збройних Сил України та тилове забезпечення;
• виконання Комплексної програми профілактики злочинності;
• забезпечення розвідувальної діяльності у сфері військової оборони Головному управлінню розвідки;
• здійснення заходів по боротьбі з тероризмом на території України;
• виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів.
  
  

Постійна увага приділялася проблемам державного боргу, використання та повернення отриманих під державні гарантії позик, реалізації проектів міжнародних фінансових організацій. Це стосується розглянутих та затверджених Колегією Звітів:

• про результати аудиту системи управління державним боргом;
• про результати аналізу та перевірки здійснення державних внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України.
  
  

Колегією розглянуто ряд питань, що стосуються використання бюджетних коштів на науку і освіту, а саме:

• планування та використання коштів Державного бюджету України Національною академією наук України на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки;
• підготовки фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України III-ІV рівнів акредитації;
• виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;
• планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Академії педагогічних наук України на науку;
• планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству палива та енергетики України на науку.
  
  

Проблеми охорони навколишнього природного середовища обговорювалися при розгляді Колегією Звітів з питань:

• впровадження системи поводження з твердими побутовими відходами як вторинною сировиною;
• використання коштів Державного бюджету України, виділених у 2000-2005 роках на виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі;
• виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища у 2004-2005 роках при створенні глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю;
• використання коштів державного бюджету у 2004-2005 роках, спрямованих на заходи по охороні навколишнього природного середовища при реалізації державних проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг загальнодержавного значення;
• виконання заходів першого етапу Державної програми "Ліси України";
• використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2006 роках на утилізацію твердого ракетного палива.
  
  

В рамках міжнародних угод проведено паралельні аудити:

• про виконання протиповеневих заходів на прикордонних водах України та Республіки Польща;
• стану захисту від забруднення вод басейну річки Західний Буг.
  
  

Окремий напрям діяльності Колегії стосувався аналізу і контролю питань, пов'язаних з економічною діяльністю держави, зокрема, розгляду Звітів про:

• результати аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішеннями судів впродовж 2005 року та І півріччя 2006 року;
• результати аудиту стану запасів матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву в 2005 році та І півріччі 2006 року та виконання плану надходжень до державного бюджету від реалізації державних запасів товарів;
• результати аудиту законності та обгрунтованості списання Державним казначейством України збитків Державного бюджету України за рішеннями органів державної та судової влади;
• результати перевірки ефективності використання бюджетних коштів на здійснення державної політики у сфері державного пробірного контролю;
• перевірку стану надходження і використання коштів адміністративного збору за 2003-2005 роки та І півріччя 2006 року;
• результатів перевірки використання коштів Державного бюджету України на створення Національної депозитарної системи України.
  
  

Колегією розглянуто ряд питань, що стосуються охорони здоров'я, розвитку культури та спорту, а саме, про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на:

• централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я;
• виконання Державної програми розвитку трансплантації;
• санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів;
• виконання державних програм підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;
• розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні;
• музейну справу та виставкову діяльність.
  
  

Значна увага приділялася Колегією питанням дотримання бюджетного законодавства та нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу. З цих питань були підготовлені Звіти про:

• результати аналізу стану нормативно-правового забезпечення Кабінетом Міністрів України виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік";
• результати аналізу нормативно-правового забезпечення формування та здійснення видатків на фінансування державних програм розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;
• узагальнення контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2005 році, з питань державних закупівель, формування та розміщення державного замовлення.
  
  

Колегією розглянуто ряд питань, пов'язаних із взаємовідносинами Державного бюджету України з місцевими бюджетами, зокрема, про:

• результати перевірки використання коштів субвенції з Державного бюджету України, виділених міському бюджету м. Львова у 2005 році на збереження історичної забудови міста та об'єктів історико-культурної спадщини;
• результати перевірки використання субвенцій з державного бюджету міському бюджету м. Севастополь на компенсацію втрат доходів, на розвиток соціально-економічної сфери міста та стану міжурядових розрахунків, пов'язаних з перебуванням в Україні Чорноморського флоту Російської Федерації за 2003-2005 роки;
• використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об'єктах комунальної власності;
• результати перевірки формування та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Львівської області на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів.
  
  

У звітному році особлива увага приділялась питанням наповнення доходної частини Державного бюджету України, зокрема, розглянуто Звіти щодо:

• результатів аудиту повноти та своєчасності перерахування до державного бюджету виконавчого збору;
• результатів перевірки Державної компанії "Укрспецекспорт" та її дочірніх підприємств з питань повноти та своєчасності перерахування коштів, отриманих від реалізації державного майна, до доходів Державного бюджету України;
• перевірки надходження до Державного бюджету України коштів за вчинення консульських дій;
• результатів аудиту стану запасів матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву та виконання плану надходжень до державного бюджету від реалізації державних запасів товарів;
• результатів аудиту виконання заходів першого етапу Державної програми "Ліси України";
• результатів перевірки коштів державного бюджету на будівництво магістральних ліній електропередач;
• здійснення ефективного використання радіочастотного ресурсу;
• результатів аналізу управління державним майном в Україні.
  
  

Питанням банківської діяльності і фінансових установ присвячено Звіти:

• про перевірку виконання кошторису Національного банку України;
• про результати аналізу виконання заходів щодо створення та розвитку Національної депозитарної системи України.
  
  

Постійну увагу Колегія приділяла вдосконаленню контрольно-аналітичної діяльності. З цією метою на засіданнях Колегії розглядалися питання щодо методики здійснення перевірки формування та використання коштів спеціального фонду; загальні рекомендації з проведення аудиту ефективності використання державних коштів.

На засіданнях Колегії також розглядалися питання використання коштів державного бюджету Центральною виборчою комісією, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, Державним комітетом фінансового моніторингу України, Державним казначейством України, Державною іпотечною установою, Державним управлінням справами.

На виконання функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про Рахункову палату", здійснювався щорічний контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету України, аналізувалися звіти Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України.

Позапланові контрольні заходи проводилися виключно за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або доручень Верховної Ради України, звернень її комітетів та запитів народних депутатів України, з яких Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Так, на виконання доручень Верховної Ради України або звернень народних депутатів України відповідно до:

• постанови Верховної Ради України від 04.11.2005 № 3075-ІУ Колегія розглянула "Звіт про результати перевірки використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2005 рік на реалізацію Національної програми інформатизації";
• доручення Голови Верховної Ради України від 06.06.2005 № 01-4/766 та запиту народного депутата України Гладія М.В., оголошеного на засіданні Верховної Ради України 13.01.2006 за № 11/10-3711, підготовлено і розглянуто "Звіт про результати аналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК у 2005 році";
• звернення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 12.07.2005 за № 06-9/9-1021 - "Звіт про результати перевірки використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
  
  

Крім того, на виконання доручень керівництва Рахункової палати, територіальні управління самостійно проводили перевірки щодо використання коштів державного бюджету за запитами народних депутатів України:

Стретовича В.М., оголошеного на засіданні Верховної Ради України від 02.11.2005 за № 11/10-1547, щодо перевірки використання коштів державного бюджету Львівським обласним управлінням Державної компанії "Укрекокомресурси";

Слабенка С.І. від 30.03.2006 № 6/55 щодо перевірки здійснення державними органами влади у Волинській області операцій з конфіскованим майном;

Круглова М.П. від 18.05.2006 № 128 щодо перевірки правомірності розподілу у 2006 році коштів субвенції з державного бюджету на проведення виборів депутатів місцевих рад, селищних, міських голів між районами і містами Миколаївської області;

За результатами розгляду звітів Колегією, з метою інформування народних депутатів України про діяльність Рахункової палати, на основі матеріалів контрольно-аналітичних заходів підготовлено 15 інформаційних бюлетенів.

1.3. Основні підсумки роботи Рахункової палати

1.3.1. Загальні результати діяльності

У звітному році департаментами Рахункової палати проведено 645 контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Контрольними заходами були охоплені всі регіони України. Перевірено 759 об'єктів (додаток 1 - основні об'єкти контрольно-аналітичних заходів Рахункової палати у 2006 році), у тому числі 551 (73 відс.) - центральні органи виконавчої влади, державні установи, організації тощо. 94 об'єкти (12 відс.) перевірялися вперше.

За результатами проведених контрольно-аналітичних та експертних заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 507 Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України. Всі зазначені документи містили також переліки рекомендацій щодо виправлення і поліпшення ситуації, недопущення та запобігання різного роду порушень і недоліків у майбутньому, а також підвищення ефективності, результативності та економності використання коштів Державного бюджету України як у розрізі кожного напряму використання бюджетних коштів, так і в цілому.

До Верховної Ради України направлено 118 документів, Секретаріату Президента України - 10, народним депутатам України - 51, Кабінету Міністрів України - 84, Міністерству фінансів України - 6, органам прокуратури та іншим правоохоронним органам - 34, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади - 131, установам, організаціям, підприємствам - 73 документи (діаграма 2).

Діаграма 2. Структура Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів
за результатами контрольної діяльності, направлених
у 2006 році для відповідного реагування

У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено, відповідно до статей 116 та 119 Бюджетного кодексу України, бюджетних правопорушень (незаконного, у тому числі нецільового), а також неефективного використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму 10 млрд. 738,3 млн. гривень. З цієї суми незаконне, у тому числі нецільове використання коштів складає 6 млрд. 954,6 млн. грн., неефективне - 3 млрд. 783,7 млн. гривень (діаграма 3).

Діаграма 3. Обсяги виявлених Рахунковою палатою
бюджетних правопорушень та неефективного
використання бюджетних коштів

Структура виявлених порушень у використанні бюджетних коштів (діаграма 4) свідчить, що впродовж останніх років питома вага виявлених фактів незаконного та неефективного використання коштів Державного бюджету України, за незначним винятком - 2005 рік, залишається сталою - превалювання бюджетних правопорушень, які кваліфікуються як незаконне, у тому числі нецільове використання бюджетних коштів.

Діаграма 4. Структура виявлених порушень
у використанні бюджетних коштів

Аналіз результатів проведених впродовж 2006 року контрольно-аналітичних заходів свідчить, що більшість бюджетних правопорушень продовжують мати системний характер, вони повторюються із року в рік. Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягів порушень у 2006 році були бюджетні правопорушення, які можна класифікувати у наступні узагальнені види:

• відволікання коштів держбюджету у дебіторську заборгованість;
• втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень;
• планування та використання коштів бюджету без відповідних обгрунтувань (розрахунків, наявності державних цільових програм та відповідних бюджетних програм);
• використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства;
• порушення, пов'язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку;
• незаконне здійснення платежів за відсутності паспорта бюджетної програми;
• наявність завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв'язку з необгрунтованим складанням кошторисних призначень;
• використання коштів Державного бюджету України з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";
• використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення, з порушенням чинного законодавства;
• бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо.
  
  

Щодо неефективного використання коштів державного бюджету у 2006 році слід виділити наступні:

• неефективне використання коштів внаслідок необгрунтованих управлінських рішень;
• неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання;
• неефективне використання коштів через відсутність обгрунтованого прогнозування і планування;
• неефективне використання коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття;
• неефективне використання бюджетних коштів на сплату відсотків і штрафних санкцій за залученими кредитами та заподіяння втрат державного бюджету від сплати різного виду зборів та платежів;
• неефективне використання коштів резервного фонду;
• неефективне використання коштів внаслідок придбання матеріалів та обладнання, які тривалий час не використовувались;
• збитки, завдані державі від неефективного управління матеріальними цінностями держрезерву;
• витрати державного бюджету, пов'язані з працевлаштуванням випускників вищих навчальних закладів, що отримали освіту за державні кошти, у недержавний сектор економіки або внаслідок відрахування з неповажних причин;
• неефективне використання коштів на проведення науково-дослідних робіт тощо.
  
  

1.3.2. Аналіз виявлених бюджетних правопорушень

У ході проведених фахівцями Рахункової палати в 2006 році контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень, тобто незаконного, у тому числі нецільового використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму майже 7 млрд. гривень. Структура цих порушень наведена в діаграмі 5.

Діаграма 5. Структура виявлених бюджетних порушень у 2006 році

Впродовж останніх років види бюджетних правопорушень, що здійснюються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, не зазнають значних змін. Дещо змінюється тільки структура порушень, тобто, в одному році найбільші обсяги правопорушень виявляються за одним видом правопорушення, в іншому році - за іншим. Особливістю 2006 року слід вважати явне збільшення та посилення такого негативного явища, як "паразитування" господарюючих суб'єктів на державних коштах та ресурсах. Проявляється це в прийнятті управлінських рішень щодо роздачі, фактично, безоплатній, державних матеріальних ресурсів; утворення необгрунтованої дебіторської заборгованості; визнання боргу суб'єктів підприємницької діяльності як державного.

У звітному році залишаються значними обсяги виявлених спеціалістами Рахункової палати фактів оплати бюджетними організаціями невиконаних послуг, робіт, неотриманих товарно-матеріальних цінностей, тобто, утворення фіктивної дебіторської заборгованості, а також фактів відволікання коштів державного бюджету у дебіторську заборгованість на тривалий час. Загальні обсяги зазначених бюджетних правопорушень склали понад 3 млрд. грн. або 45 відс. загальної суми встановлених у 2006 році правопорушень.

За результатами аудиту ефективності управління матеріальними цінностями в системі державного резерву в 2005 році та І півріччі 2006 року встановлено, що у звітності Держкомрезерву числиться дебіторська заборгованість у сумі 2,9 млрд. грн., строк якої перевищує 3 роки і має високий ризик неповернення.

Причинами утворення таких значних обсягів дебіторської заборгованості стали рішення, які приймались Кабінетом Міністрів України щодо надання товарно-матеріальних цінностей із запасів Держкомрезерву на умовах позичок і безоплатно, а також відсутність належного контролю за своєчасним їх поверненням, що призвело до вимивання запасів матеріальних цінностей державного резерву та сприяло накопиченню боргів перед державою в особливо великих розмірах.

Найбільшими боржниками були енергогенеруючі компанії, хімічні підприємства, Міністерство оборони України, ДП "Укррезерв", ДАК "Хліб України", ДАК "Укрресурси", цукрові заводи та ряд інших. Відповідно, основну частину боргу у складі дебіторської заборгованості займав борг за відпущені нафтопродукти - 1,8 млрд. грн., вугілля - 553,7 млн. грн., зерно та зернопродукти - майже 412 млн. гривень.

Зважаючи на розмір заборгованості та неспроможність енергогенеруючих компаній розрахуватися з Держкомрезервом, Кабінет Міністрів України у 2002 році своєю постановою передбачив реструктуризацію заборгованості за відпущені паливно-енергетичні ресурси. Внаслідок цього, Держкомрезервом призупинено претензійно-позовну роботу щодо погашення заборгованості.

Аудиторами Рахункової палати встановлено також, що протягом значного періоду велика кількість товарно-матеріальних цінностей, які, згідно зі звітністю, рахуються в запасах державного матеріального резерву, самовільно використані підприємствами-відповідальними зберігачами на власні потреби. Однак розрахунки з Держкомрезервом за цю продукцію підприємствами не проведені. Не дивлячись на неодноразові подання Держкомрезервом позовів до судів про стягнення з цих підприємств заборгованості, питання до цього часу залишається невирішеним.

Внаслідок постійних реорганізацій Держкомрезерву протягом останніх років із одночасною зміною керівництва та через зволікання і незадовільний рівень роботи юридичної служби, Держкомрезервом не забезпечувалось вжиття дієвих заходів щодо погашення дебіторської заборгованості, яка виникла у минулі роки, що призвело до збільшення суми безнадійної (сумнівної) заборгованості та значних втрат держави.

Перевіркою ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я у 2004-2005 роках, встановлено, що Міністерством охорони здоров'я України під час придбання товарів, робіт та послуг порушувались законодавчо встановлені терміни авансування. Зокрема, в порушення вимог статей 22 і 51 Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 "Про порядок укладення угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів", здійснювалось авансування товарів, робіт та послуг від одного місяця до року, що створило умови для безкоштовного користування суб'єктами господарювання різних форм власності коштами державного бюджету у загальній сумі понад 81,7 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням та має ознаки безвідсоткового кредитування.

У третьому кварталі 2004 року Міністерством проведено попередню оплату в сумі 30 млн. грн. санітарних автомобілів, придбаних у ЗАТ "Оптима-Трейд". Автомобілі було поставлено лише у третій декаді лютого 2005 року, тобто, у термін від 55 до 85 днів.

Державне українське об'єднання "Політехмед" ще у жовтні 2004 року здійснило попередню оплату медичного обладнання, придбаного у ТОВ "Укрмед" у сумі 1,4 млн. гривень. Однак на час перевірки (лютий 2006 року) придбане обладнання до ДУО "Політехмед" не надійшло, а комерційна структура майже півтора року користувалася бюджетними коштами.

Відволікання 41,9 млн. грн. бюджетних коштів у дебіторську заборгованість встановлено і перевіркою використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З цієї суми близько 22 млн. грн. становила заборгованість, яка утворилась внаслідок фінансування шляхом взаємозаліків, проведених ще у 1997-98 роках, через несвоєчасне врегулювання платіжних відносин між замовниками та виконавцями послуг. А саме, на зазначену суму не було отримано житло для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як це передбачалось при проведенні взаємозаліків.

Крім того, у період, що перевірявся, Головне управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Київської міської державної адміністрації усі виділені кошти, в сумі 17,5 млн. грн., спрямувало на інвестування будівництва житла, у зв'язку з чим, станом на 01.01.2006, обсяги дебіторської заборгованості значно збільшились.

Аналогічне порушення щодо відволікання бюджетних коштів у дебіторську заборгованість терміном понад 8 місяців допущено і Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго". Це було встановлено перевіркою використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству палива та енергетики України на будівництво магістральних ліній електропередач.

Вже при укладанні договору між ДП "НЕК "Укренерго" та ВАТ "Запоріжтрансформатор", всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", якою визначено граничний термін надання авансів за рахунок бюджетних коштів 3 місяці, передбачалось надання авансу в сумі 24,1 млн. грн., при умові постачання трансформаторів через 8 місяців після попередньої оплати.

Таким чином, комерційне підприємство за рахунок коштів державного бюджету отримало безвідсотковий кредит.

Порушення у вигляді попередньої оплати на загальну суму 5,6 млн. грн. виявлено і при перевірці використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Державної програми розвитку трансплантації на 2002-2005 роки. Міністерством охорони здоров'я України при закупівлі лікарських засобів, обладнання та виробів медичного призначення кошти державного бюджету відволікались у дебіторську заборгованість на термін від одного місяця до трьох років.

Відповідно до змін, внесених до укладеної угоди, ЗАТ "Бакмед" отримало дозвіл на постачання медичного обладнання покупцеві - ДУО "Політехмед" протягом 85 календарних днів з моменту попередньої оплати у сумі 2,9 млн. гривень.

Така ж ситуація мала місце під час придбання лікарських препаратів ДП "Укрвакцина" на 1,4 млн. грн. у ТОВ "Докфатм" та ТОВ "Оптіма-Фарм ЛТД", які були поставлені через 35-45 днів після попередньої оплати.

У 2006 році Рахунковою палатою виявлені значні втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень, обсяги яких збільшились у порівнянні з 2005 роком (842 млн. грн.) і склали 1071,7 млн. гривень.

За результатами аналізу управління державним майном в Україні встановлено, що Державна госпрозрахункова установа "Агентство з питань банкрутства", створена Міністерством економіки України за рішенням Уряду, спрямовувала свою діяльність, в першу чергу, на отримання власного прибутку, що не сприяло виконанню завдань із захисту інтересів держави. Це призвело до втрат державного бюджету через незаконне визнання боргу суб'єктів підприємницької діяльності, як державного, у сумі 133,1 млн. євро (792 млн. гривень).

Зокрема, в порушення вимог статті 1 Закону України від 29.11.2001 №2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" цією установою в 2005 році було розроблено план санації та продано всі майнові активи ВАТ "Макіївський металургійний комбінат". В результаті цього, акціонерне товариство залишилося без майна, проте з великими борговими зобов'язаннями за кредитами, взятими під гарантії Уряду. Внаслідок незаконних дій Агентства, прострочена заборгованість підприємства підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Крім того, Агентством з питань банкрутства зазначене майно реалізовувалось за значно заниженою ціною. Низку об'єктів незавершеного будівництва ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на перших торгах, які відбулись 21.02.2005, було продано за ціною 32 млн. грн., що удвічі дешевше від їх початкової вартості, яка була визначена в сумі 63,8 млн. гривень. Отже, і за рахунок цього державі було завдано прямі збитки у сумі 31,8 млн. гривень.

Аналогічні порушення на загальну суму 20 млн. грн. були виявлені і в результаті аналізу використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку.

У 2004 та 2005 роках в м. Харкові управлінням капітального будівництва під гарантії Харківської облдержадміністрації на будівництво метрополітену були отримані кредити на зазначену суму, які передбачалося погасити за рахунок коштів місцевого бюджету. В договорі поруки поручитель зобов'язувався перед банком відповідати за виконання у повному обсязі боргових зобов'язань усім своїм майном та грошовими коштами.

Однак, згідно зі статтею 17 Бюджетного кодексу України, гарантії щодо виконання боргових зобов'язань можуть надавати лише міські ради у межах повноважень, встановлених рішенням про місцевий бюджет. Обласні ради таких повноважень не мають.

Тобто, Харківською облдержадміністрацією, шляхом укладання договорів гарантій з порушенням чинного законодавства, повернення запозичених коштів незаконно перекладено на державний бюджет.

В результаті аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішеннями судів впродовж 2005 року та І півріччя 2006 року виявлено, що діяльність Державної податкової адміністрації України з питань адміністрування та відшкодування ПДВ не була спрямована на ліквідацію або суттєве скорочення бюджетної заборгованості. Це, в свою чергу, не давало можливості платникам податків погасити або значно скоротити податкову заборгованість і відновити податкові надходження.

Органи Державної податкової адміністрації України та Держказначейства України не забезпечили прозорого та вчасного повернення зазначеного податку на виконання рішень суду і поставили платників податків у залежність від суб'єктивного управління цими процесами, в результаті чого були запроваджені збиткові для бюджету процедури відшкодування ПДВ та створені умови для корупції і зловживань.

За незаконними висновками ДПА, без урахування черговості надходжень на виконання судових рішень протягом перевіреного періоду, за реєстрами відшкодовано ПДВ на загальну суму 15,1 млн. гривень.

Держказначейство України не забезпечило прозорості, законності та ефективності застосування процедур відшкодувань ПДВ за рішеннями суду, виконавши судові рішення минулих років (2000, 2003 та 2004 роки) на суму 27,6 млн. грн. значно пізніше рішень, які надійшли у перевірений період. Виконання цих рішень Держказначейством України здійснювалося за погодженням з Міністерством фінансів України, яким приймалися остаточні рішення. При цьому строк та черговість виконання органами Держказначейства судових рішень з відшкодування ПДВ залишилися нормативно неврегульованими.

В цілому, внаслідок прийняття державними органами влади незаконних управлінських рішень, втрати бюджету склали 42,7 млн. гривень.

Рахунковою палатою при проведенні аудиту законності та обгрунтованості списання коштів Державного бюджету України за рішеннями органів державної та судової влади встановлено, що запроваджений Державною судовою адміністрацією України механізм списання Держказначейством України збитків за рішенням суду, зокрема, погашення кредиторської заборгованості, суперечив вимогам бюджетного законодавства.

Виконання рішень судів здійснювалося територіальними підрозділами на підставі рішень центрального апарату Державної судової адміністрації, що визначали об'єкти фінансування та розміри бюджетних асигнувань. Цим порушувались вимоги статей 37 та 35 законів України про Державний бюджет України на 2005 та 2006 роки, якими передбачалось, що безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.

За таких умов з рахунку держбюджету списано для погашення кредиторської заборгованості 11,1 млн. грн., що, цілком обгрунтовано, Рахунковою палатою відноситься до втрат бюджету.

Крім того, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рішеннями судів про відшкодування шкоди, завданої юридичним особам органами державної митної служби при конфіскації їх майна та його реалізації, в порушення вимог бюджетного законодавства примусово стягнуто 14,2 млн. грн., які тимчасово обліковувалися на рахунку Державної митної служби у банку "Аваль" і належали перерахуванню до державного бюджету.

Прийняття незаконних управлінських рішень призводило до різноманітних видів втрат коштів державного бюджету. Наприклад, у 2006 році втрати 35 млн. грн. зазнав Державний бюджет України внаслідок незадовільної організації стягнення простроченої заборгованості. Такий факт виявлено аудиторами Рахункової палати у ході перевірки ефективності витрачання бюджетних коштів, що виділяються на заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки та її придбання у 2005 році.

Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" продовжувалась практика довгострокового авансування виробників сільськогосподарської техніки за рахунок коштів державного бюджету та надання у фінансовий лізинг техніки неплатоспроможним господарствам.

Незадовільна організація НАК "Украгролізинг" претензійної роботи щодо стягнення простроченої заборгованості за техніку, надану в лізинг у 1998-1999 роках, призвела до того, що борг лізингоотримувачів перед НАК "Украгролізинг" станом на 01.01.2006 становив 279,9 млн. гривень. При цьому на початок 2005 року через банкрутство, припинення господарської діяльності і ліквідацію лізингоотримувачів державним бюджетом, практично, втрачено зазначені 35 млн. гривень.

Впродовж 2006 року були виявлені і числені факти за таким видом бюджетного правопорушення, як планування та використання коштів бюджету без відповідних обгрунтувань (розрахунків, наявності державних цільових програм та відповідних бюджетних програм).

За питомою вагою в загальному обсязі порушень, пов'язаних із незаконним використанням бюджетних коштів, це порушення складає майже 11 відс. або 760,2 млн. гривень.

Характерним є те, що такі порушення були виявлені, переважно, виявлені в ході перевірок, що стосуються використання бюджетних коштів на соціальні питання.

Найбільшу суму таких порушень - 363,6 млн. грн. - виявлено при перевірці ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я у 2004-2005 роках.

Встановлено, що Міністерством охорони здоров'я України кошти, передбачені на виконання Національної програми боротьби з туберкульозом в Україні, Державної програми "Онкологія" та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, спрямовувались на закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги. І це при тому, що видатки на придбання обладнання зазначеними програмами не планувались.

За відсутності контролю з боку Міністерства фінансів України та всупереч вимогам статті 87 Бюджетного кодексу України МОЗ України планувало зазначені видатки без відповідних обгрунтованих розрахунків. Такі дії і призвели до використання коштів державного бюджету з бюджетним правопорушенням.

Міністерство охорони здоров'я України не забезпечило також дотримання бюджетного законодавства і при використанні коштів Державного бюджету України, виділених йому на виконання Державної програми розвитку трансплантації на 2002-2005 роки.

Міністерством, у рамках реалізації названої Державної програми, використано 7,6 млн. грн. бюджетних коштів на закупівлю обладнання для Науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії та трансплантації Запорізької медичної академії післядипломної освіти, який утримується за рахунок коштів державного бюджету.

У той же час, Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (додаток 5 "Розподіл видатків на централізовані заходи і програми на 2005 рік між адміністративно-територіальними одиницями") видатки на придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров'я, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не передбачались.

Планування та використання коштів Державного бюджету України Національною академією наук України на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки у 2004-2005 роках здійснювалось без належного обгрунтування та ув'язки кошторисних призначень з тематикою науково-дослідних робіт, що встановлено аудиторами Рахункової палати.

Крім того, НАН України за період, що перевірявся, запланувала 10,5 млн. грн. на виконання 81 прикладної науково-дослідної роботи, термін виконання яких минув у попередні роки. Зазначене дало змогу створювати резерв бюджетних коштів, які направлялися на забезпечення діяльності НАН України.

З бюджетними правопорушеннями НАН України використано 107,8 млн. грн., з них: 75,1 млн. грн., передбачених на виконання прикладних наукових розробок, спрямовано на проведення фундаментальних, пошукових та інших НДР, а 32,7 млн. грн. - на розвиток власної інфраструктури.

При здійсненніаналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК, встановлено, що при підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", Мінфіном України та Мінагрополітики України до видатків державного бюджету без належного обгрунтування та розрахунків включено три бюджетні програми: "Здійснення фінансової підтримки розвитку підприємств молочної переробки", "Здешевлення вартості страхових премій (внесків) фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку" та "Засновницький внесок до статутного фонду (капіталу) аграрної біржі" на загальну суму 100 млн. гривень.

Відсутність необхідних розрахунків та обгрунтувань при включенні відповідних бюджетних програм до державного бюджету була характерною для Міністерства аграрної політики України, про що свідчать результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції у 2005 році та І кварталі 2006 року.

Аудиторами Рахункової палати встановлено, що, в порушення Бюджетного кодексу України, Міністерство фінансів України при складанні та розгляді проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не проводило аналізу бюджетного запиту на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, поданого Мінагрополітики з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

В результаті до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" безпідставно, без необхідних розрахунків і обгрунтувань включено видатки на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції в сумі 40,6 млн. гривень.

Крім того, Мінагрополітики включило до Тематичного плану наукових розробок у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції на 2005 рік 354 розробки галузевих стандартів, технічних умов та настанов, які мали здійснюватись за рахунок коштів суб'єктів господарювання, загальною кошторисною вартістю понад 8,6 млн. гривень.

Аналізом використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України, встановлено незаконне використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені бюджетними програмами, у загальній сумі 59,9 млн. гривень.

За рахунок коштів субвенції, що виділялася з державного бюджету для завершення розрахунків з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян допускалось погашення поточної заборгованості за енергоносії підприємств у сумі 42,6 млн. грн., що суперечить вимогам статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.12.2005 № 580-р Міністерством фінансів України відшкодовано Ощадбанку України 17,3 млн. грн. витрат за рахунок невикористаних асигнувань, передбачених для погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян, хоча Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" здійснення видатків на цю мету не передбачалось.

Тотожним плануванню та використанню коштів бюджету без відповідних обгрунтувань фактично є і незаконне здійснення платежів за відсутності паспорта бюджетної програми, що доведено аудитом управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій.

Державне казначейство України, в порушення вимог статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", якою передбачено, що платежі здійснюються виключно за наявності паспортів бюджетних програм, перерахувало Аграрному фонду 304 млн. грн. до затвердження паспорта бюджетної програми "Формування державного продовольчого резерву та проведення заставних та інтервенційних закупівель Аграрним фондом".

Результати контрольних заходів, здійснених спеціалістами Рахункової палати у 2006 році, свідчать, що неналежне ведення бухгалтерського обліку, зокрема, заниження в обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей продовжує залишатись нормою для розпорядників бюджетних коштів. Загальні обсяги виявлених у звітному році зазначених бюджетних порушень збільшились у порівнянні з 2005 роком більше, ніж у два рази і склали 310,3 млн. гривень.

Результати аналізу використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України показали, що Міністерством фінансів України, в порушення наказу Державного казначейства України від 31.03.2005 № 58 "Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2005 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевого бюджетів", у звітності про використання у 2005 році коштів державного бюджету на заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень, відображені недостовірні і завищені на суму 263,3 млн. грн. дані щодо здійснених фактичних видатків (виплат громадянам).

Крім того, окремі постійно діючі регіональні комісії не погашали у дводенний строк розрахункові чеки на суму проведених розрахунків з оформленням акта, які вони повинні здійснювати на підставі отриманих повідомлень, чим порушували вимоги пункту 13 Порядку проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян, шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 № 664. Таких фактів встановлено на суму 10,2 млн. гривень. Загальна ж сума викривлення фінансової звітності склала 273,5 млн. гривень.

Характерним виявилось таке порушення і при проведенні аудиту ефективності виконання заходів із санаторно-курортного та реабілітаційного лікування працівників правоохоронних органів у 2005 році та І півріччі 2006 року.

Аудиторами було встановлено, що, в порушення вимог статті 13 Закону України "Про оцінку земель", експертна оцінка землі не проводилась. Вартість земельних ділянок, відведених санаторно-курортним закладам, та будівель і споруд не була взята на бухгалтерський облік, що не відповідало вимогам статті 10 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Керівництвом Оздоровчого комплексу "Маяк" військово-медичного управління Служби безпеки України, незважаючи на наявність рішення Бердянської міської ради народних депутатів від 26.02.98 № 20 про передачу в постійне користування земельної ділянки вартістю 21,2 млн. грн., зазначена земельна ділянка за бухгалтерським обліком в складі оборотних активів санаторно-курортного закладу не відображена.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на музейну справу та виставкову діяльність у 2005 році та І півріччі 2006 року встановлено, що внаслідок відсутності належного контролю з боку управління фінансування, обліку та звітності Мінкультури, об'єкт незавершеного будівництва вартістю 7,8 млн. грн., що знаходився на балансі Національного художнього музею України, у 2004 році знято, а на баланс державного підприємства "Дирекція з реконструкції, реставрації й розширення об'єктів Національного художнього музею України" не поставлено, що призвело до викривлення річної бухгалтерської звітності за 2004 та 2005 роки.

Факти наявності завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв'язку з необгрунтованим складанням кошторисних призначень у загальній сумі 222,1 млн. грн. встановлені Рахунковою палатою у ході цілого ряду аудитів, проведених у 2006 році.

Аудитом ефективності використання Центральною виборчою комісією коштів державного бюджетувиявлено завищення асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів з цієї причини на загальну суму 194,5 млн. гривень.

Зокрема, сума середнього нерозподіленого вільного залишку асигнувань, що утворився, починаючи з дати затвердження бюджетних призначень до внесення остаточних змін до кошторисів видатків окружних та дільничих виборчих комісій, склала 82,8 млн. грн.; сума завищення додаткового обсягу бюджетних призначень на оплату праці членів виборчих комісій в день голосування та дні підрахунку голосів - 50,9 млн. грн.; сума завищення бюджетних призначень по Центральній виборчій комісії внаслідок недостатньої обгрунтованості видатків - 3,3 млн. грн., а по окружних та дільничих виборчих комісіях - 29,7 млн. гривень.

Аудит управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій засвідчив, що Мінагрополітики своїм наказом від 01.08.2005 № 354 безпідставно завищило розмір позики на пшеницю м'яку 6-го класу. За розрахунком Міністерства обсяги позики передбачались, виходячи з ціни 336 грн. за 1 тонну, а наказом затверджено 390 грн. за 1 тонну. Такі дії привели до того, що з державного бюджету надлишково надано бюджетних позик на суму 12,5 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції у 2005 році та І кварталі 2006 року встановлено, що за відсутності розрахунків і обгрунтувань щодо використання коштів, які виділяються Мінагрополітики на наукові розробки у сфері стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції, до Тематичного плану були включені розробки без врахування пріоритетів. Виконавці робіт визначались без необхідного відбору, вартість розробок встановлювалась за відсутності необхідних обгрунтувань, що призвело до завищення кошторисної вартості робіт на суму 4,2 млн. гривень.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 роцівстановлено, що при формуванні фонду оплати праці його обсяги завищено на 2,3 млн. грн., внаслідок невиконання ДУС вимог Указу Президента України від 08.02.2005 № 208 "Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України" щодо передачі РНБО штатної чисельності та відповідних бюджетних призначень ліквідованого Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Завищення сталося також за рахунок скорочення граничної чисельності працівників Секретаріату Президента України без відповідного зменшення бюджетних призначень, та за рахунок скорочення майже у 5 разів чисельності відряджених до ДУС військовослужбовців.

У ході проведення Рахунковою палатою практично кожного контрольного заходу виявився такий вид бюджетного правопорушення як використання коштів Державного бюджету України з порушеннями Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Завдяки активним діям Рахункової палати щодо запобігання таких правопорушень, їх загальний обсяг дещо знизився і склав у 2006 році 172 млн. гривень.

Найбільш характерними порушеннями законодавства щодо закупівель були порушення, які безпосередньо стосуються конкурентності та прозорості державних закупівель, а саме: правильного вибору процедур закупівель, переваги відкритих торгів перед іншими процедурами, вибору критеріїв для оголошення переможця з точки зору законності та ефективності витрачання бюджетних коштів, тобто правових норм, правильне та неухильне виконання яких запобігає проявам корупції у цій сфері.

Найбільший обсяг порушень, 26,2 млн. грн., виявлено в ході перевірки використання за 2003-2005 роки субвенцій з державного бюджету міському бюджету м. Севастополь, що надавалися у зв'язку з розміщенням на його території Чорноморського флоту Російської Федерації.

В порушення вимог пункту 2 статті 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон) головними розпорядниками коштів у зазначений період було укладено угоди з порушенням встановлених термінів на загальну суму майже 16,7 млн. гривень.

Крім того, в порушення статті 1 цього ж Закону, замовником торгів - управлінням транспорту та зв'язку Севастопольської МДА - договір на придбання тролейбусів за рахунок бюджетних коштів з переможцем торгів не укладався. Разом з тим, договори на поставку тролейбусів у 2003 році на загальну суму 2,2 млн. грн. укладались, фактично, на підставі витягу з протоколу засідання міського тендерного комітету.

У 2005 році Севастопольська МДА також не дотримувалась встановлених термінів надання повідомлень про результати торгів для публікації в інформаційно-аналітичний бюлетень "Вісник державних закупівель", чим порушувала вимоги зазначеної статті Закону.

Результати перевірки використання у 2004-2005 роках коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, також свідчать про те, що при закупівлі житла порушувались норми названого Закону.

Закупівля житла для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснювалась розпорядниками коштів, переважно, без застосування відповідних конкурентних процедур, тендери проводились формально, в окремих випадках житло придбавалось взагалі без проведення процедури закупівлі, що є порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Всього, таким чином, у 2004-2005 роках використано 25,4 млн. гривень.

Порушення вимог законодавства щодо проведення тендерних торгів виявлені і в результаті проведення аналізу ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2005 році та I півріччі 2006 року державному підприємству "Луганськвуглереструктуризація" на реструктуризацію вугільної промисловості".

Аудиторами Рахункової палати встановлено, що, з порушенням норм Закону, загалом, використано 19,5 млн. грн. бюджетних коштів, передбачених на виконання заходів з реструктуризації.

Державним підприємством "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" були допущені випадки порушення вимог статті 17 Закону щодо термінів оприлюднення звіту про результати процедури закупівлі в інформаційній мережі Інтернет на суму 7,7 млн. гривень.

Тендерні процедури з забезпечення екологічної безпеки за проектами ліквідації шахт на суму 5,2 млн. грн. проводились за відсутності дозволів Державного комітету України з нагляду за охороною праці чи його територіального органу на початок виконання робіт підвищеної безпеки.

Без проведення торгів виконувалися роботи з оперативного та технічного обслуговування розподільчих мереж відособленим підрозділом "Енергоуправління" ДП "Свердловськантрацит" на суму 0,5 млн. грн. та ряд інших порушень, допущених при проведенні тендерних торгів та укладанні договорів за їх результатами.

В ході перевірки використання коштів субвенції з Державного бюджету України, виділених міському бюджету м. Львова у 2005 році на збереження історичної забудови міста та об'єктів історико-культурної спадщини, виявлено, що управлінням капітального будівництва Львівської міської ради без проведення передбачених процедур закупівель за державні кошти використано 14,9 млн. грн. коштів субвенції. З них: без проведення встановлених законом процедур закупівель укладено і оплачено 8 угод загальною сумою 2,1 млн. грн. на виконання робіт з реконструкції каналізаційного колектора з одним і тим же виконавцем - ДП ІЦ "Техно-ресурс".; на реконструкцію житлових будинків використано 1,4 млн. грн.; на виконання реставраційних робіт - 2,7 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2005 роках Одеському обласному виробничому управлінню по водному господарству, виявлено, що цим управлінням у 2004 році витрачено 13,5 млн. грн. бюджетних коштів на оплату робіт за договорами, укладеними в порушення вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Так, при проведенні закупівлі у 2004 році робіт з реконструкції майданчика водопровідних очисних споруд та будівництва насосних станцій підкачки с. Шевченково, с. Новоселівка, с. Фурманівка та с. Червоний Яр у торгах приймали участь 4 учасники. Переможцем торгів визначено ВАТ "Агробуд" з ціною тендерної пропозиції 5,3 млн. грн. та терміном проведення робіт 4 місяці. У той же час, тендерною документацією передбачалось проведення робіт протягом 3 місяців, а інші учасники торгів пропонували термін виконання коротший ніж переможець - від 2 до 3,5 місяця.

Не дотримано основні вимоги проведення тендерних торгів і в частині наявності декількох пропозицій щодо участі в процедурі закупівлі (статті 15 та 27 Закону). Оскільки пропозиції всіх учасників торгів із закупівлі робіт з будівництва магістрального напірного трубопроводу питної води від с. Баштанка до розгалуження на с. Дмитрівка, крім одного (ВАТ "СМУ-24"), взагалі не відповідали кваліфікаційним вимогам тендерної документації в частині визначення терміну виконання робіт, а пропонували довші строки, ніж передбачалось, то їх участь у торгах, як конкурентів, була фіктивною. Вартість робіт за договором - 6,7 млн. гривень.

Крім того, контракт вартістю 1,5 млн. грн. з ВАТ "ПМК-139", переможцем торгів по закупівлі робіт з реконструкції майданчика водопровідних очисних споруд Кілійського групового водопроводу, укладено на 10 календарних днів раніше, ніж був затверджений звіт про проведення торгів.

Перевірка використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден свідчить, що, за відсутності контролю з боку Міністерства промислової політики України, при організації закупівель за державні кошти у 2004 році Державне підприємство "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" не забезпечило належного дотримання норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти".

З 40 договорів, укладених за результатами торгів з обмеженою участю, 22 договори вартістю 4,9 млн. грн. укладено з порушенням статті 18 Закону, якою передбачено, що процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, якщо товари, роботи чи послуги мають складний або спеціалізований характер. Предметами закупівлі за цими договорами були сталь, прокат, дошки, фанера тощо, які не можуть розглядатись, як такі, що носять складний або спеціалізований характер, тому застосування даної процедури торгів незаконне.

З порушенням терміну подання тендерних пропозицій та терміну їх розкриття проведено торги, за якими укладено 47 договорів на суму 3,5 млн. грн. та 8,6 млн. грн., відповідно.

Як наслідок, всього з порушенням вимог Закону укладено договори на загальну суму 17 млн. грн., за якими сплачено 10,5 млн. грн. бюджетних коштів.

У 2006 році факти використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства України, виявлені Рахунковою палатою при здійсненні контрольних заходів, склали загальну суму майже 505,3 млн. гривень.

Аналіз використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України показав, що, незважаючи на вимоги частини 7 статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якою усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, Міністерством фінансів України (головним розпорядником) не вжито заходів щодо повернення до державного бюджету залишків невикористаних у 2004 році бюджетних коштів у сумі 97,6 млн. грн., які надійшли для виплати компенсації грошових заощаджень та викупу облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

Зазначені кошти залишилися на рахунках ВАТ "Державний ощадний банк України" та НАСК "Оранта" у 2005 році, хоча це не було передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і суперечило частині 2 статті 95 Конституції України, відповідно до якої виключно цим законом визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування.

Встановлені також непоодинокі факти перерахування коштів субвенції на загальну суму 98,2 млн. грн. з рахунку головного розпорядника цих коштів на рахунки одержувачів коштів за відсутності затверджених кошторисів, чим порушувались вимоги п.2 статті 51 Бюджетного кодексу України та пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228.

В ході перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту на розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні, встановлено, що Міністерством фінансів України та Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, всупереч статті 87 Бюджетного кодексу України, якою визначено перелік видатків, що здійснюються за рахунок Державного бюджету України, у 2005-2006 роках ще на стадії планування були передбачені видатки на надання фінансової допомоги фізкультурно-спортивним товариствам за рахунок бюджетних коштів на забезпечення їх статутної діяльності у сумі 10,2 млн. гривень. Фактично, фінансова допомога надана у повному обсязі.

Недотримання вимог Бюджетного кодексу України для зазначеного Міністерства стало нормою. Порушення тієї ж статті 87 встановлені аудиторами Рахункової палати і при проведенні перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту на виконання державних програм підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення. Зокрема, Міністерством, як головним розпорядником бюджетних коштів, був поданий до Міністерства фінансів України бюджетний запит на 2006 рік за відсутності затвердженої в установленому порядку державної цільової програми, яка передбачала б використання коштів державного бюджету на підготовку та участь спортсменів вищих категорій у змаганнях усіх рівнів.

Всупереч вимогам статті 36 Бюджетного кодексу України, аналіз бюджетного запиту Мінфіном України не проведений належним чином. Внаслідок цього, до Державного бюджету України на зазначену мету були незаконно включені видатки та використані бюджетні кошти у сумі 45,8 млн. гривень.

За результатами перевірки використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден, встановлено, що відсутність системного підходу з боку Кабінету Міністрів України до вирішення проблем, які виникають під час виконання іноземного замовлення з будівництва транспортних рефрижераторних суден, неналежного управління Міністерством промислової політики України державним майном та дій керівництва Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" щодо укладання свідомо збиткових контрактів на будівництво суден, призвели до залучення Урядом, протягом 1997-2005 років, коштів державного бюджету у сумі 97,9 млн. грн. для фінансування зобов'язань суб'єкта господарської діяльності та покриття його збитків, що суперечить вимогам статті 87 Бюджетного кодексу України.

Аудитом законності та обгрунтованості списання коштів Державного бюджету України за рішеннями органів державної влади виявлено, що підрозділами Міністерства оборони України та Державного департаменту з питань виконання покарань рахувалась на балансовому обліку кредиторська заборгованість за неотримане речове майно. В подальшому це надало змогу при звільненні працівників у запас здійснити компенсаційні виплати за невидане речове майно на суму 6,2 млн. грн., хоча вони не були передбачені бюджетними призначеннями. Такі виплати проведено в порушення вимог статті 23 Бюджетного кодексу України,

Службою безпеки України, всупереч вимогам цієї ж статті, заборгованість минулих років перед працівниками у сумі 19,5 млн. грн. було погашено за рахунок поточних витрат, встановлених на їх утримання за відповідними бюджетними програмами.

Крім того, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рішеннями судів про відшкодування шкоди, завданої юридичним особам органами державної митної служби при конфіскації їх майна та його реалізації, в порушення вимог бюджетного законодавства щодо порядку такого відшкодування, стягнуто в примусовому порядку кошти у сумі 14,2 млн. грн., які тимчасово обліковувалися на рахунку Державної митної служби України в банку АКПБ "Аваль" і підлягали перерахуванню до державного бюджету.

Як і в попередні роки, у звітному році були виявлені і бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення, їх обсяги склали 46,6 млн. гривень.

Зокрема, аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України ІІІ - ІV рівнів акредитації доведено, що існуюча в Міністерстві освіти і науки України система планування та використання коштів державного бюджету на підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням, не відповідала вимогам чинного законодавства.

Внаслідок цього, при виконанні зазначеного державного замовлення допущена низка порушень, а саме: перевищення у 2005 році фінансування з державного бюджету обсягів державного замовлення МОН та МВС України на 37,4 млн. грн.; завищення окремими державними замовниками показників прийому та випуску фахівців з вищою юридичною освітою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 570, на 7 млн. грн.; підготовкою МВС України у 2005 році 22 магістрів за спеціальністю "Управління у сфері правопорядку" за відсутності державного замовлення, що коштувало державі 0,4 млн. гривень.

В ході перевірки ефективності використання Міністерством промислової політики України коштів державного бюджету на виконання державних науково-технічних програм та прикладні розробки у сфері промисловості було виявлено, що у 2004-2005 роках та І півріччі 2006 року укладалися договори щодо державного замовлення за окремими бюджетними програмами та без укладання державних контрактів фінансувалися його виконавці на загальну суму 1,8 млн. гривень.

До того ж, фінансування здійснювалось Міністерством промислової політики України з порушенням норм Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" і Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266.

Незаконне використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України у загальній сумі 23,3 млн. грн. зафіксовано аудиторами Рахункової палати України у 2006 році при проведенні перевірок окремих головних розпорядників бюджетних коштів.

Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним комітетом статистики України у 2005 році та І півріччі 2006 року засвідчили, що внаслідок недотримання Мінфіном та Держкомстатом вимог ст.13 Бюджетного кодексу України вже на стадії планування видатків всі надходження до спеціального фонду спрямовувались як додаткове джерело покриття поточних та капітальних витрат за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері статистики", не забезпечених коштами загального фонду. Як наслідок, всупереч вимогам чинного законодавства, а саме: законів про Державний бюджет України на 2005 та 2006 роки, постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2001 №702 "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри" та ряду інших, цільові кошти призначені на проведення статистичних спостережень у сумі 16,8 млн. грн. були використані на утримання територіальних органів державної статистики.

В порушення вимог Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" Секретаріат Президента Україна та Державне управління справами, які, згідно з чинним законодавством, не можуть бути отримувачами благодійної допомоги і повинні здійснювати свою діяльність виключно за рахунок коштів державного бюджету, одержали в 2005 році благодійних внесків, грантів та дарунків на суму 4,5 млн. гривень. Ці факти встановлено в ході проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 році.

Під постійним контролем було використання коштів із резервного фонду державного бюджету.

В ході перевірки використання коштів резервного фонду Державного бюджету України у 2005 роцівстановлено, що при обгрунтуванні та прийнятті рішень про розподіл коштів фонду Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади 28,1 млн. грн. (п'яту частину загального обсягу виділених коштів) було розподілено з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, вимог Бюджетного кодексу України, Закону України "Про гуманітарну допомогу" та Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415.

У 2005 році Урядом також прийнято 5 рішень щодо виділення 20,8 млн. грн. резервного фонду для фінансування заходів, які не відносяться до непередбачених і видатки на які можливо було врахувати при складанні проекту державного бюджету. Так, за наявності у Законі України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" бюджетних призначень Державному комітету телебачення і радіомовлення України, як головному розпоряднику, на підготовку та проведення сьомої Європейської міністерської конференції з питань засобів масової інформації за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.2005 № 30-р із резервного фонду державного бюджету виділено 4 млн. гривень.

У плановому порядку, а не за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, також могли б фінансуватися видатки на будівництво, реконструкцію та ремонт систем та об'єктів теплопостачання державних професійно-технічних навчальних закладів. Однак Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 22.08.2005 № 354-р виділив із резервного фонду майже 8,4 млн. грн. Міністерству освіти та науки України на зазначені заходи.

За відсутності відповідних рішень Верховної Ради України або Президента України, Урядом приймались рішення щодо надання гуманітарної допомоги Демократичній Соціалістичній Республіці Шрі-Ланка, Ісламській Республіці Іран, надання допомоги США у зв'язку із стихійним лихом на суму 7,3 млн. грн. та інше.

Непоодинокі факти незаконного використання коштів позабюджетних фондів у загальній сумі 38,1 млн. грн. встановлено перевірками Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В ході перевірки використання у 2005 році коштів на виплату допомоги при народженні дитинивстановлено, що управління страховими коштами у 2005 році Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності супроводжувалося прорахунками і прийняттям необгрунтованих, незаконних управлінських рішень.

Неналежний державний нагляд з боку Міністерства праці та соціальної політики України за управлінням коштами Фонду та їх використанням призвів до незаконного використання коштів у сумі 31,7 млн. грн. за напрямами, які не відповідають завданням цього виду страхування.

Всупереч вимогам статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", страхові кошти у 2005 році спрямовувалися на: санаторно-курортне лікування непрацюючих ветеранів війни і праці; виплату заохочень; придбання новорічних подарунків та виготовлення бланків листків непрацездатності.

Результати аналізу і перевірки формування та виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2005 році та І півріччі 2006 року свідчать, що, в порушення вимог законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" за напрямами, не передбаченими чинним законодавством і які не є соціальними послугами, було використано 6,4 млн. грн. коштів бюджету Фонду.

В результаті проведення окремих контрольних заходів Рахунковою палатою було виявлено використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення, з порушенням чинного законодавства на загальну суму 54,1 млн. гривень.

Перевіркою формування та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Львівської області на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів за 2005 рік та I півріччя 2006 року встановлені порушення при використанні бюджетних коштів, передбачених на капітальні вкладення, на загальну суму 11,5 млн. гривень. З них, тільки через застосування під час будівництва 84 об'єктів газифікації проектно-кошторисної документації, яка не відповідала нормам чинного законодавства, тобто, проекти будівництва не містили позитивного висновку комплексної державної експертизи, з порушенням закону було витрачено 9,3 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2005 роках Одеському обласному виробничому управлінню по водному господарству встановлено, що через недостатній контроль з боку Держводгоспу України та управління Державного казначейства Одеської області, кошти державного бюджету в сумі 1,4 млн. грн., передбачені для здійснення захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, витрачено Одеським облводгоспом у 2004-2005 роках з порушенням вимог Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764.

В порушення вимог пунктів 8, 10 названого Порядку, Одеським облводгоспом подавались до обласного управління Держказначейства і приймались ним до сплати контракти з підрядними організаціями на виконання робіт та накази про затвердження проектно-кошторисної документації, в яких зазначена різна загальна вартість робіт по одних і тих же об'єктах.

Крім того, Одеський облводгосп у 2004-2005 роках, в порушення вимог Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483, здійснював оплату виконаних робіт за рахунок бюджетних коштів на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої для окремих ділянок водопроводів, без цілісного проекту. Загальна сума порушення склала 19,1 млн. гривень.

Крім порушень фінансового законодавства, кошти державного бюджету за період, що перевірявся, використовувались і з ознаками порушень інших норм чинних законів України.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету у 2004-2005 роках, спрямованих на заходи з охорони навколишнього природного середовища при реалізації державних проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг загального користування державного значення виявлено використання 142,6 млн. грн. державних коштів на проведення робіт з порушенням природоохоронного законодавства.

У перевіреному періоді в Україні реалізовувались 192 робочих проекти будівництва та реконструкції автодоріг державного значення (32 об'єкти), зведеною кошторисною вартістю 4,8 млрд. гривень.

Встановлено, що система управління та використання коштів державного бюджету, запроваджена Кабінетом Міністрів України на державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища при реалізації проектів будівництва (реконструкції) автомобільних доріг, не забезпечувала реалізації законодавства, контролю і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Проектування будівництва (реконструкції) автодоріг загального користування державного значення у 2004-2005 роках проводилось з порушенням державних будівельних норм, якими врегульовано розроблення та затвердження проектної документації для будівництва і порядок оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС) при будівництві. Зокрема, щодо проектування без розроблення матеріалів ОВНС у складі техніко-економічного обгрунтування інвестицій, без складання короткої ОВНС до матеріалів вибору і відведення земельної ділянки, майданчика (траси) будівництва і без заяви про екологічні наслідки діяльності.

Таким чином, ділянки автодоріг загальною протяжністю 17,9 км, у тому числі по Закарпатській (2,1 км), Кіровоградській (5 км), Миколаївській (1,2 км) та Одеській (9,6 км) областях, зведеною вартістю 130,3 млн. грн., прийняті в експлуатацію з порушенням статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Службою автомобільних доріг у Київській області при реконструкції автодороги Київ-Ірпінь будівництво на ділянці "житловий квартал "Романівка - Ірпінь" здійснювалось без позитивного висновку екологічної експертизи. Державне управління екології та природних ресурсів в Київській області робочий проект реконструкції цієї ділянки автодороги не погодило. Тобто, бюджетні кошти в сумі 12,3 млн. грн. було використано з порушенням статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу".

1.3.3. Аналіз виявлених фактів неефективного використання коштів державного бюджету

Рахункова палата постійно акцентує увагу суспільства та органів виконавчої влади на проблемі неефективного використання державних коштів. Дослідження саме цієї проблеми в розрізі економності, продуктивності та результативності залишається одним з пріоритетних напрямів діяльності Рахункової палати. Посилена увага з боку палати до зазначеної проблеми використання бюджетних коштів впродовж останніх років, привернення до неї уваги інших контролюючих органів та суспільства в цілому змусило розпорядників бюджетних коштів зосередитися на її вирішенні та вплинуло на зменшення порушень. Це позначилось, перш за все, на обсягах виявлених у звітному році фактів неефективних витрат державних коштів.

У 2006 році при проведенні Рахунковою палатою контрольних та контрольно-аналітичних заходів встановлено 127 випадків неефективного використання бюджетних коштів на загальну суму майже 3,8 млрд. гривень (діаграма 6).

Діаграма 6. Структура неефективного
використання бюджетних коштів у 2006 році

Неефективне використання коштів державного бюджету внаслідок прийняття необгрунтованих управлінських рішень, як і в минулі роки, було найбільш характерним та численним за кількістю виявлених випадків. Загальна сума неефективного використання коштів в результаті зазначених порушень склала 654,1 млн. грн., що становить 17 відс. від загальної суми усіх виявлених обсягів неефективного використання бюджетних коштів у 2006 році.

При проведенні аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток агропромислового комплексу у 2005 році, встановлено, що обсяги неефективного використання бюджетних коштів внаслідок таких рішень досягли 182,8 млн. гривень.

Запроваджена у звітному році система використання коштів державного бюджету на підтримку аграрного сектору економіки виявилася неефективною, оскільки не забезпечила стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку. Як наслідок, фінансовим результатом діяльності більше третини сільськогосподарських підприємств у 2005 році були збитки.

У зв'язку з неефективним управлінням з боку Міністерства аграрної політики України коштами державного бюджету, сільськогосподарські товаровиробники в 2005 році не отримали значні суми державної підтримки. Таку ситуацію було створено у зв'язку з несвоєчасним затвердженням порядків використання коштів по ряду бюджетних програм та здійсненням перерозподілу видатків між програмами, а також несвоєчасним поданням реєстрів головними управліннями агропромислового розвитку облдержадміністрацій.

Внаслідок несвоєчасного подання Мінагрополітики розподілу асигнувань по кодах бюджетної класифікації на його рахунках утворювалися залишки, які на окремі дати перевищували 100 млн. гривень. При цьому на кінець року залишилися нерозподіленими 4 млн. грн. коштів загального фонду державного бюджету. Крім того, за різними бюджетними програмами до державного бюджету було повернуто 51,7 млн. грн. невикористаних коштів.

Всього у 2005 році із загального фонду державного бюджету Міністерством не використано 55,7 млн. гривень.

Аналогічний стан склався і з використанням Мінагрополітики коштів спеціального фонду. По 5 бюджетних програмах з 7 передбачених у державному бюджеті, що фінансувались за рахунок коштів спеціального фонду, на кінець року залишились невикористаними кошти у загальній сумі 98,6 млн. гривень. З них, за бюджетними програмами "Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками" та "Фінансова підтримка розвитку хмелярства" - 23,7 млн. грн., за програмою "Формування державного продовольчого резерву та проведення заставних та інтервенційних Аграрним фондом" - 72,7 млн. грн. та за іншими - 2,2 млн. гривень.

Аудит використання коштів державного бюджету, виділених на операції фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки та її придбання, показав, що запроваджена відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" підтримка агропромислових підприємств шляхом надання їм у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки, через недостатнє фінансове забезпечення, не набула необхідного розвитку і забезпечила потребу лише 14,5 відс. сільськогосподарської техніки, за якою звернулися до НАК "Украгролізинг" сільськогосподарські виробники. При цьому невикористаними залишались 28,5 млн. грн. бюджетних коштів, передбачених на зазначену мету, що складає майже 22 відс. загальної суми, отриманої НАК "Украгролізинг".

Перевіркою обгрунтованості надання та своєчасності повернення коштів державного бюджету, спрямованих у 2004 році підприємствам державної форми власності на погашення заборгованості із заробітної плати, також було встановлено неефективне використання коштів державного бюджету внаслідок необгрунтованих управлінських рішень.

У попередні роки 278,6 млн. грн. коштів державного бюджету спрямовано на умовах повернення підприємствам державної власності для погашення заборгованості із заробітної плати. Однак виділення цих коштів мало разовий позитивний характер, спрямований на ліквідацію лише наслідків незадовільного фінансового стану державних підприємств. Подальше погіршення фінансового стану підприємств, що отримали бюджетні кошти, довело, що без усунення причин, які призвели до утворення заборгованості, виділення бюджетних коштів у такий спосіб є неефективним.

До того ж, відсутність скоординованих дій центральних виконавчих органів і достатніх повноважень для стягнення цих коштів у Міністерства праці та соціальної політики України, визначеного відповідальним за повернення державними підприємствами бюджетних коштів, взагалі ставить під сумнів їх повернення у сумі 99,7 млн. гривень.

У зв'язку з прийняттям необгрунтованих адміністративно-розпорядчих рішень щодо управління фінансовими ресурсами допущено неефективне використання 51 млн. грн. бюджетних коштів, про що свідчать результати аудиту управління коштами державного бюджету та виконання Аграрним фондом своїх функцій.

Міністерством аграрної політики України не забезпечено створення ефективної системи використання коштів державного бюджету, що виділялись Аграрному фонду на державну підтримку сільського господарства України.

Управління у 2005-2006 роках коштами державного бюджету, виділеними на формування державного продовольчого резерву, проведення заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, здійснювалось незадовільно.

Мінагрополітики не забезпечило у 2005 році виконання Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" в частині закупівлі 1,5 млн. тонн пшениці та жита, 180 тис. тонн цукру з цукрових буряків. Фактично, для формування державного продовольчого резерву закуплено 95,3 тис. тонн зерна та 25,2 тис. тонн цукру, що складає, відповідно, 6,4 та 14 відс. затверджених обсягів закупівлі.

Однією з причин невиконання показників зазначеного Закону було надходження більшої половини коштів з державного бюджету на цю мету у другій половині грудня 2005 року.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету на санаторно-курортне та реабілітаційне лікування працівників правоохоронних органів встановлено, що внаслідок прийняття необгрунтованих управлінських рішень відомча санаторно-курортна галузь правоохоронних органів з системи відновлення або реабілітації після перенесеної хвороби перетворилася у комерційну сферу організованого відпочинку або курортного туризму.

Відомчі оздоровчі заклади МВС України, Служби безпеки України та Адміністрації Держприкордонслужби протягом 2005 року працювали неритмічно, а їх наявні потужності використовувалися, в середньому, на 75 відс. від плану. В результаті, недоотримано до спеціального фонду державного бюджету понад 38 млн. гривень.

Внаслідок неналежної організації управління фінансовими і матеріальними ресурсами потужності ліжкового фонду оздоровчих закладів використовувалися неефективно. В результаті, тільки по п'яти оздоровчих закладах вартість утримання ліжкового фонду в 2005 році збільшилась на 6,6 млн. грн., що є неефективним використанням бюджетних коштів.

Аудитом ефективності стану відшкодування Державним казначейством України з Державного бюджету України податку на додану вартість за рішенням судів встановлено, що чинна законодавча та нормативно-правова база не забезпечувала ефективного регулювання порядку відшкодування цього податку, була суперечлива та недосконала, що не сприяло створенню умов для прийняття обгрунтованих управлінських рішень, зокрема, з адміністрування податків.

Внаслідок прогалин у правовому полі Державна податкова адміністрація України не забезпечила ефективного адміністрування податку на додану вартість, прострочивши терміни відшкодувань ПДВ, що призвело до сплати відсотків за рішеннями судів на загальну суму 46,6 млн. гривень.

У той же час, при існуючій бюджетній заборгованості за невиконаними рішеннями судів минулих років значні суми податку на додану вартість відшкодовувались позачергово. Упродовж 2005 року та першого півріччя 2006 року органами Державного казначейства України позачергово виконано рішень судів з відшкодування ПДВ на суму 27,6 млн. гривень.

Проведений Рахунковою палатою аудит ефективності використання Центральною виборчою комісією коштів державного бюджету засвідчив, що Комісія не забезпечила належного управління коштами, виділеними на проведення виборів народних депутатів України, що спричинило неефективне використання 32,1 млн. гривень.

Всупереч ст. 22 Бюджетного кодексу України ЦВК не здійснювала контроль за використанням коштів державного бюджету на уточнення загальних списків виборців. Складання та уточнення загальних списків виборців робочими групами, їх узагальнення і уточнення регіональними групами здійснено на неналежному рівні та не в повному обсязі. Узагальнені показники про використання у 2006 році коштів спеціального фонду на цю мету в ЦВК відсутні. Видатки загального фонду, що відображені у фінансових звітах розпорядників нижчого рівня, перевищують показники фінансового звіту ЦВК.

Результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я у 2004-2005 роках засвідчили, що внаслідок прийняття Міністерством охорони здоров'я України необгрунтованих управлінських рішень кошти державного бюджету, у сумі 25,4 млн. грн., використані неефективно.

За відсутності контролю з боку Міністерства фінансів України за виконанням паспорта бюджетної програми "Централізоване придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я", Міністерством охорони здоров'я у 2004 році здійснено закупівлю 77 автомобілів швидкої медичної допомоги з додатковим медичним обладнанням вартістю 390 тис. грн. (при плані 100 тис. грн.) за одиницю на загальну суму 30 млн. грн., які не передбачались результативними показниками, що характеризували виконання бюджетної програми.

В даному випадку, з вини тендерного комітету Міністерства, втрачена можливість додатково придбати для закладів охорони здоров'я регіонів ще 224 автомобілі швидкої медичної допомоги, а кошти державного бюджету, в сумі 22,4 млн. грн., використано неефективно.

Необгрунтовані управлінські рішення мали місце і у Міністерстві юстиції України, що встановлено аудитом законності та ефективності використання коштів державного бюджету, виділених зазначеному Міністерству у 2004-2005 роках та 9 місяців 2006 року.

Невиконання ним завдань державних цільових програм у повному обсязі, недосягнення кінцевих цілей за їх окремими напрямками, зокрема, за напрямком "Організація розробки проектів актів законодавства", спричинило неефективне використання бюджетних коштів у сумі 2,3 млн. гривень.

На 2004 рік Міністерству юстиції в межах виконання Програми інтеграції України до Європейського Союзу та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу планувалась розробка 5 законопроектів, з яких фактично розроблено 3. Аналогічна ситуація склалась і у 2005 році, з 6 запланованих законопроектів розроблено 4, з 30 запланованих експертиз проектів актів законодавства проведено лише 19.

До додаткових витрат державного бюджету призвели проведені з порушенням вимог Кодексу законів про працю України реорганізації Секретаріату (Адміністрації) Президента України. Протягом 2005 року та І кварталу 2006 року існувало три організації: Адміністрація Президента України, Секретаріат Президента України, ліквідований Указом Президента України від 14.10.2005 № 1442, та новостворений Секретаріат Президента України. Додаткові витрати державного бюджету на ліквідацію Адміністрації та Секретаріату тільки для виплати вихідної допомоги при звільненні працівників, грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію та компенсації за невикористану відпустку склали 1,9 млн. гривень. Крім цього, в порушення вимог ст. 49 Кодексу, 89 працівників Адміністрації впродовж 10-12 місяців не було звільнено або зараховано до Секретаріату, що призвело до додаткових витрат на оплату праці в сумі 0,96 млн. гривень. Такі висновки було зроблено за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 році.

Як правило, логічним наслідком прийняття необгрунтованих управлінських рішень та відсутності прогнозування і планування є неефективне управління бюджетними коштами шляхом їх тривалого утримання без використання на реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів та на поточних рахунках підвідомчих організацій, тривалого невикористання фінансування з державного бюджету, а іноді й повернення невикористаних коштів до державного бюджету. Таких "заморожених" коштів у звітному році виявлено на загальну суму 572,3 млн. гривень.

Аналізом використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України встановлено, що внаслідок неефективного управління і контролю з боку Міністерства фінансів України на рахунку Ощадбанку постійно обліковувалися значні залишки коштів загального фонду державного бюджету, передбачені на виплату компенсації грошовими коштами, зокрема, 95,5 млн. грн. невикористаних ще у 2004 році.

По закінченню бюджетного 2005 року невикористані асигнування, передбачені на цю мету, у сумі 343,6 млн. грн., повернуто до державного бюджету. З них 264 млн. грн. повернуто внаслідок неможливості їх повного використання Ощадбанком через перерахування цієї суми, в порушення встановленого помісячного розпису видатків, лише 23 грудня 2005 року.

За відсутності належного контролю Міністерства фінансів України та Державного казначейства України, використання коштів виконавчого збору із спеціального фонду державного бюджету державною виконавчою службою також було неефективним. Такі висновки зроблені за результатами аудиту повноти та своєчасності перерахування до державного бюджету виконавчого збору та його використання державною виконавчою службою.

Встановлені законодавством стимулюючі чинники діяльності державної виконавчої служби у вигляді 50 відс. відрахувань до спеціального фонду від обсягів стягнутого виконавчого збору застосовувались вкрай неефективно і без урахування існуючих проблем розвитку та соціальних питань державних виконавців.

Незважаючи на незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення органів державної виконавчої служби, майже половина коштів виконавчого збору, зарахованих до спеціального фонду державного бюджету, впродовж тривалого часу не використовувались, а їх залишок, станом на 01.01.2006 у сумі 45,4 млн. грн., досяг річних обсягів надходжень.

Перевіркою використання коштів державного бюджету та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини також встановлено неефективне використання бюджетних коштів, зокрема, шляхом тривалого їх утримання без використання.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" від 25.03.2005 №2505 за бюджетною програмою "Відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини" затверджені бюджетні призначення у сумі 158,9 млн. грн. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Необхідні для фінансування нормативні документи приймалися Урядом із значним затриманням. Порядок відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини затверджено Кабінетом Міністрів України 25.08.2005 року, через п'ять місяців після прийняття відповідного Закону.

Недосконалість планування та необгрунтованість включення до видаткової частини державного бюджету бюджетних призначень, за поданням Міністерства праці (головного розпорядника), з огляду на очікуваний дефіцит коштів на фінансування виплат допомоги при народженні дитини, з метою відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2005 рік на зазначені цілі, мали наслідком повернення до державного бюджету невикористаних асигнувань.

Фактично, у 2005 році за названою бюджетною програмою Міністерство праці та соціальної політики отримало фінансування у повному обсязі, але за відсутності потреби Фонду у коштах державного бюджету всі 158,9 млн. грн. по закінченню бюджетного року списано до державного бюджету.

Прикладом неефективного управління коштами слугують також результати аудиту ефективності управління матеріальними цінностями в системі державного резерву в 2005 році та І півріччі 2006 року. Через безконтрольність з боку Міністерства фінансів України та Держказначейства України протягом І півріччя 2006 року на спеціальному рахунку Держкомрезерву з передбачених 300 млн. грн. за бюджетною програмою "Заходи щодо формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів" без руху знаходилися 142,2 млн. гривень. Тобто, Комітетом порушувався принцип ефективності витрачання бюджетних коштів, передбачений п. 6 ст. 7 Бюджетного кодексу України.

Навіть Міністерство юстиції України, відповідальне за правовий порядок у державі, не повною мірою дотримувалось норм бюджетного законодавства. Так, протягом двох років Міністерством не використовувались 8,5 млн. грн. коштів спеціального фонду, отриманих від надання платних послуг державними нотаріальними конторами та відділами реєстрації актів громадського стану, передбачених на виконання бюджетної програми "Керівництво та управління у сфері юстиції". Встановлено це аудитом законності та ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству юстиції України у 2004-2005 роках та 9 місяців 2006 року.

Не тільки кошти державного бюджету, але й придбані за них матеріали та обладнання на загальну суму 119,7 млн. грн. тривалий час не використовувались, що також впливало на ефективність бюджетних витрат.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на централізовану закупівлю високовартісного обладнання, виробів медичного призначення та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я встановлено, що зазначене Міністерство несвоєчасно здійснило розподіл закуплених у 2004-2005 роках обладнання та автомобілів швидкої медичної допомоги для закладів охорони здоров'я регіонів загальною вартістю 40,8 млн. гривень.

Відсутність чіткої взаємодії Міністерства з місцевими органами виконавчої влади і закладами охорони здоров'я державного підпорядкування, безвідповідальність фінансово-економічної служби МОЗ України при управлінні коштами та здійсненні централізованих закупівель медичного обладнання призвели до неефективного використання коштів державного бюджету у сумі 67,5 млн. грн. та невикористання терміном до двох років обладнання внаслідок некомплектності поставок і відсутності спеціальних приміщень для його монтажу. В результаті, обладнання терміном від місяця до року не використовувалось у медичній практиці, що свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.

Всього у такій спосіб Міністерством охорони здоров'я України було "заморожено" державні кошти у сумі 108,3 млн. гривень.

Аналогічні факти встановлено перевіркою використання коштів державного бюджету, виділених на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден.

Відсутність з боку Кабінету Міністрів України системних підходів у вирішенні проблем, які виникали під час виконання Державним підприємством "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" м. Миколаїв іноземного замовлення з будівництва транспортних рефрижераторних суден, та неналежне управління Міністерством промислової політики України державним майном призвели до того, що бюджетні кошти у сумі 10,5 млн. грн., виділені на виконання зазначеного замовлення у 2004 році, спрямовано на придбання матеріалів та обладнання, які не були задіяні у добудові судна та більш ніж 11 місяців у 2005 році знаходились на складах заводу.

До того ж, у зв'язку з тривалими перервами у проведенні робіт з добудови судна виникала необхідність у здійсненні додаткових робіт та обладнання тимчасового енергозабезпечення. Всього вартість таких робіт у 2004 році складала 2,1 млн. грн., а у 2005 році - 0,5 млн. гривень.

Загальна сума неефективно використаних з названих причин коштів, передбачених у державному бюджеті на завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден, склала 13,1 млн. гривень.

Результати аудиту використання коштів державного бюджету, виділених у 2004-2006 роках на утилізацію твердого ракетного палива також показали, що у 2005 році Павлоградським хімзаводом (Дніпропетровська область) неефективно витрачено 7,1 млн. грн. на виготовлення та придбання у рамках контрактів з Національним космічним агентством України спеціального обладнання, яке протягом півторарічного періоду не використовувалось, оскільки спорудження будівель, у яких передбачено його монтаж, не розпочиналося.

Аналогічний стан засвідчив і аналіз ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2005 році та I півріччі 2006 року Державному підприємству "Луганськвуглереструктуризація" на реструктуризацію вугільної промисловості. Означеним державним підприємством неефективно витрачено 7,8 млн. грн. бюджетних коштів на придбання обладнання (насосів) для водовідливного комплексу, будівництво якого досі не завершене. При цьому придбане обладнання протягом року зберігається з порушенням вимог інструкції по експлуатації.

Неефективне управління бюджетними коштами спричинило виникнення таких недоліків та порушень як їх нераціональне спрямування на сплату відсотків і штрафних санкцій за залученими кредитами та заподіяння втрат (недонадходження) державного бюджету від сплати різного виду зборів та платежів. Загальний обсяг таких порушень становив 369,3 млн. гривень.

Неефективним використанням бюджетних коштів слід вважати 13,1 млн. грн., сплачених як відсотки за залученими кредитами, що встановлено аудиторами при проведенні аналізу внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України.

Рішення Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо комерційних зовнішніх запозичень через випуск ОЗВДП в обсязі 600 млн. євро (понад 3,6 млрд. грн.) не обумовлювалось реальним станом виконання Державного бюджету України, який мав у цей час значний профіцит - 3,2 млрд. гривень.

Результати аналізу управління державним майном в Україні свідчать, що до цього часу в державі не створено цілісної, ефективно функціонуючої системи управління державним майном. Кабінет Міністрів України не забезпечив належного контролю за ефективністю управління державними підприємствами та корпоративними правами держави. Фонд державного майна України не забезпечив планових надходжень коштів до державного бюджету у 2000-2004 роках від володіння корпоративними правами держави.

Динаміка надходження дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності цих років, підтверджує недостатній рівень управління корпоративними правами держави щодо спрямування зазначених доходів до Державного бюджету України.

Невиконання планових завдань з надходження дивідендів (доходу) п'ятьма господарськими товариствами (ДАЕК "Донбасенерго", ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "ЕК "Київенерго", ВАТ "ДЕК "Центроенерго", ДАЕК "Закарпаттяобленерго") завдало втрат держбюджету на загальну суму 225,4 млн. гривень.

Недонадходження до державного бюджету встановлено також перевіркою надходження до Державного бюджету України коштів за вчинення консульських дій та їх використання.

У 2005 році до доходів Державного бюджету України надійшло та зараховано коштів за вчинення консульських дій як на території України, так і за кордоном у загальній сумі 192,5 млн. гривень. План по доходах виконано лише на 63,8 відс., тобто, доходна частина Державного бюджету України недоотримала понад 109 млн. гривень.

Головною причиною невиконання надходжень консульського збору до державного бюджету у затверджених розмірах було встановлення в односторонньому порядку, згідно з Указами Президента України, безвізового режиму для громадян окремих країн, зокрема, Європейського Союзу та Швейцарської Конфедерації, Сполучених Штатів Америки, Канади та Японії. На долю цих країн припадає понад 70 відс. всіх коштів, що надходять за вчинення консульських дій за межами України.

Запровадження в односторонньому порядку пільг для іноземних громадян не узгоджується з нормами Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", якими передбачені такі дії на умовах взаємності (пункт 24 статті 4). Міжнародні угоди щодо безвізового режиму з цими країнами Україною не укладалися і до Верховної Ради України на ратифікацію не направлялися.

Таку ваду бюджетного процесу, як неефективне використання коштів через відсутність обгрунтованого прогнозування і планування також слід вважати наслідком необгрунтованих управлінських рішень. Загальна сума коштів, виявлених за цим видом порушень, склала 488,4 млн. гривень.

Аудитом ефективності використання ЦВК коштів державного бюджету, проведеним спеціалістами Рахункової палати, виявлено, що Центральна виборча комісія, серед інших порушень, допускала і недоліки в плануванні витрат державних коштів.

Постійне завищення ЦВК потреби бюджетних коштів на власне утримання та проведення виборів, за відсутності економічних розрахунків і обгрунтувань під час внесення пропозицій щодо збільшення видатків, обумовило утворення на її рахунку резервів нерозподілених коштів впродовж виборчого процесу на загальну суму 115,2 млн. гривень. Це призводило до відволікання коштів Державного бюджету України, які могли бути спрямовані на фінансування першочергових соціальних потреб суспільства.

На підставі пропозицій ЦВК щодо збільшення бюджетних призначень на 111,9 млн. грн., Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" обсяг бюджетних призначень було збільшено на 137,2 млн. грн., що на 22,6 відс. перевищувало заявлену потребу. Однак у листопаді 2006 року повернуто залишок коштів, невикористаних на проведення виборів народних депутатів України 26.03.2006, у сумі 113 млн. грн., а на рахунку ЦВК залишилося ще 2,2 млн. гривень.

Значне зростання обсягів бюджетних призначень, починаючи з 2004 року, відбулось у зв'язку з прийняттям нової редакції Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 30.06.2004, згідно з якою передбачалось створення 27 регіональних представництв ЦВК. Однак за 2,5 року керівництво ЦВК не визначилось щодо їх діяльності, регіональні представництва так і не створено, що свідчить про безпідставне планування видатків на їх утримання.

Визначення видатків виборчих комісій на підставі середніх норм, обрахованих ЦВК за максимальними показниками, та виділення додаткових асигнувань без аналізу витрачання коштів виборчими комісіями призвело до завищення видатків на оплату праці з нарахуваннями по виборчих комісіях на 75,2 млн. гривень.

Необгрунтоване включення протягом двох років до видатків Державного бюджету України призначень на реконструкцію адмінбудинку, без попереднього виконання необхідних проектних та підготовчих робіт, призвело до відволікання коштів державного бюджету тільки у 2006 році на суму 40 млн. гривень.

Аудитом використання впровадження системи поводження з твердими побутовими відходами як вторинною сировиною встановлено, що планування і фінансування видатків за бюджетною програмою "Створення потужностей по переробці відходів виробництва та споживання" здійснювалось Міністерством фінансів України з порушенням статей 35, 36, Бюджетного кодексу України.

Бюджетний запит на 2004 рік Мінфіном, як головним розпорядником коштів, за цією програмою не складався, в результаті чого проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", в частині планування видатків за вказаною бюджетною програмою, підготовлений Міністерством фінансів без відповідних обгрунтувань.

Наслідком цього стало те, що Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та наглядова рада Державного комітету "Укрекокомресурси" не здійснили своєчасних організаційних заходів на виконання бюджетної програми, концентрації і спрямування фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів на пріоритетні завдання і заходи щодо ресурсозбереження, що, в свою чергу, призвело до неефективного використання 90 млн. грн., передбачених ДК "Укрекокомресурси" за вказаною бюджетною програмою. За 2003-2005 роки зібрано лише 0,7 відс. обсягу утворених в цей період твердих побутових відходів та 22,5 відс. обсягу твердих побутових відходів, що використані як вторинна сировина.

Аналізом використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку встановлено, що будівництво метрополітенів в Україні здійснюється за відсутності генеральної схеми їх розвитку. Вимоги Уряду щодо розроблення генеральної схеми і забезпечення її реалізації на програмній основі, та розроблення програмних документів економічного і соціального розвитку Мінтрансзв'язку й Мінекономіки не виконувалися, що загальмувало розвиток метрополітенів, уповільнило розбудову існуючих та будівництво нових ліній, перешкодило планам розвитку великих міст і задоволенню їх транспортних потреб.

Недостатність обсягів грошових ресурсів поглиблювалась необгрунтованістю прогнозування та планування наявних бюджетних асигнувань, що призводить до їх неефективного використання в подальшому.

Будівництво метрополітену в м. Донецьк здійснювалось за відсутності регіональної Програми розвитку метрополітену, без визначених планових завдань та відповідального за їх виконання. Виділення коштів на будівництво метрополітену проводилось без урахування реальних потреб, оскільки навіть за умови щорічного фінансування будівництва в розмірі 50 млн. грн. (визначено потребою за попередні роки), метрополітен в м. Донецьку може бути побудовано лише через 13 років, що переводить будівництво в розряд довгобудів та спричиняє до його подорожчання. При цьому Мінтрансзв'язку не ініційовано проведення розрахунків доцільності подальшого продовження будівництва метрополітену та прогнозного економічного ефекту. Протягом 15 років жодний об'єкт не введено в експлуатацію. Замість розвитку метрополітену державні кошти, від 6 до 9 млн. грн. щорічно, спрямовуються на обслуговуючі процеси та підтримання недобудованих об'єктів. За весь період будівництва тільки Донецького метрополітену 87,4 млн. грн. коштів державного бюджету використано неефективно.

Результати аналізу та перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на розвиток АПК у 2005 році засвідчили, що за 2005 рік від збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на рахунки Мінагрополітики для розвитку хмелярства надійшло 25,5 млн. грн., але відсутність обгрунтованого прогнозування і планування призвела до перерахування Міністерством лише 13,7 млн. грн. або 53,5 відс. коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою "Фінансова підтримка розвитку хмелярства".

Решта коштів, у сумі 11,9 млн. грн., залишились нерозподіленими на реєстраційному рахунку Мінагрополітики.

Результати аудиту ефективності виконання заходів по охороні навколишнього природного середовища у 2004-2005 роках при створенні глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю показали відсутність достатнього обгрунтування при прогнозуванні і плануванні Міністерством транспорту та зв'язку України видатків на цю мету.

Аудитом, встановлено, що Мінтрансзв'язку не вживало заходів щодо визначення обсягів коштів за джерелами фінансування будівництва та розподілення по об'єктах будівництва, що ускладнювало планування та контроль руху коштів і створило умови їх неефективного використання.

Витрати Державного підприємства "Дельта-Лоцман" на створення глибоководного суднового ходу "Дунай-Чорне море" склали 90,9 млн. грн., що на 12,3 млн. грн. перевищувало заплановані обсяги, передбачені титулом будови. При цьому мети створення суднового ходу не досягнуто.

ДП "Дельта-Лоцман" - основним виконавцем будівельних робіт, в порушення ст. 51 Бюджетного кодексу, не забезпечено ефективного планування та належного контролю за витрачанням коштів, унаслідок чого 8 млн. грн., виділених підприємству у 2005 році, не використано і повернуто до державного бюджету.

На дату вводу каналу із запроектованих 1040 метрів огороджуючої дамби споруджено лише близько 400 метрів. За висновками комплексної державної експертизи, будівництво дамби необхідно було завершити до початку періоду осінньо-зимових штормів. Недобудована дамба та штормові вітри у пік річкового паводку стала причиною замулювання вже створеного суднового ходу.

Тобто, результати незавершених ДП "Дельта-Лоцман" днопоглиблювальним робіт з будівництва глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море зведені нанівець.

Загальна сума неефективно використаних коштів державного бюджету внаслідок недоліків у плануванні будівельних робіт, відсутності контролю за їх виконанням становила 10,5 млн. гривень.

Неефективне управління коштами через недоліки в плануванні встановлено також при проведенні аудиту законності та ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству юстиції України у 2004-2005 роках та 9 місяців 2006 року. В цілому, сума неефективного використання склала 7,3 млн. гривень.

Зокрема, в результаті необгрунтованого планування потреб коштів державного бюджету, низького рівня організації діяльності органів юстиції щодо забезпечення виконання державних програм, бюджетні асигнування не були використані в повному обсязі і 4,8 млн. грн. повернуто до бюджету.

Відсутність підтверджених розрахунками та економічними обгрунтуваннями кошторисних асигнувань за кожним кодом економічної класифікації видатків бюджетної програми "Керівництво та управління у сфері юстиції" та створення нерозподіленого фінансового ресурсу призвело до неефективного використання Міністерством юстиції України 2,5 млн. грн. загального фонду державного бюджету.

Внаслідок цього, 0,9 млн. грн. коштів державного бюджету не використовувались на придбання землі і нематеріальних активів, як це передбачалось кошторисом, а накопичувались протягом семі місяців, і тільки наприкінці року були спрямовані на придбання обладнання і предметів довгострокового користування. А 1,6 млн. грн., передбачені саме на придбання обладнання і предметів довгострокового користування, у свою чергу, не використовувались протягом п'яти місяців і лише 28.12.2004 спрямовані на передоплату товарів та послуг, що призвело до їх відволікання у дебіторську заборгованість.

При проведенні аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Державним управлінням справами у 2005 році виявлено, що забезпечення в установленому порядку послугами транспорту Президента України передбачено бюджетною програмою "Обслуговування діяльності Президента України", тому спрямування 3,2 млн. грн. за рахунок бюджетної програми "Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Секретаріату Президента України" на оплату літерних авіарейсів у межах України в черговий раз свідчить про відсутність чіткого розмежування витрат за відповідними бюджетними програмами. За рахунок коштів державного бюджету проведено оплату літерних авіарейсів, не пов'язаних з перевезенням вищої посадової особи держави, у сумі 0,8 млн. грн., що не передбачено чинним законодавством та призводить до додаткових витрат державного бюджету. Тільки здійснення чотирьох таких рейсів з перевезення працівників Секретаріату, ДУС та РНБОУ спричинило додаткові витрати державного бюджету в сумі майже 0,2 млн. гривень.

Забезпечення Державного підприємства "Об'єднане підприємство транспортного забезпечення Державного управління справами" (бюджетна установа) автомобільним транспортом здійснюється Державним управлінням справами без врахування реальної потреби. При збільшенні за останні п'ять років парку транспортних засобів в 3,5 раза в постійному користуванні знаходиться лише 66,6 відс., а безпосередньо використовується для виконання покладених на ДУС завдань лише 14,2 відс., що спричиняє додаткове навантаження на державний бюджет у сумі понад 5 млн. гривень.

Неефективними слід вважати і витрати державного бюджету, пов'язані з працевлаштуванням випускників вищих навчальних закладів, що отримали освіту за державні кошти, у недержавний сектор економіки або внаслідок відрахування з неповажних причин.

Аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на підготовку фахівців з вищою освітою за юридичним напрямом вищими навчальними закладами освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації доведено, що Міністерством освіти і науки України, його підвідомчими вищими навчальними закладами у 2005 році не забезпечувалось виконання вимог законодавства щодо обов'язкового працевлаштування випускників з юридичною освітою, які навчалися за рахунок коштів державного бюджету, та їх направлення у державний сектор народного господарства, як основного критерію ефективності підготовки фахівців.

Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України та Міністерство економіки України протягом 10 років не виконували вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96 № 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" щодо розробки та затвердження Порядку визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними угод про працевлаштування, що призводило до безвідповідального відношення замовників і випускників до взятих зобов'язань та, як наслідок, до неефективного використання бюджетних коштів.

Процедури відшкодування витрат, які понесла держава на навчання відрахованих з неповажних причин студентів (курсантів), чинне законодавство взагалі не передбачає.

Внаслідок відрахування 1059 студентів з неповажних причин та працевлаштування 1356 випускників юридичної спеціальності, які навчалися за рахунок коштів державного бюджету, у недержавний сектор економіки неефективно використано 36, 4 млн. грн. державних коштів.

Продовжується хибна практика неефективного використання коштів державного бюджету, виділених на проведення науково-дослідних робіт. У 2006 році загальний обсяг таких порушень, хоча й значно зменшився (2005 році майже 180 млн. грн.), але все ж складає чималу суму - 28,8 млн. гривень.

Результати перевірки планування та використання коштів Державного бюджету України Національною академією наук на прикладні розробки у сфері розвитку галузей економіки в 2004-2005 роках показали, що фінансування робіт, за якими не досягнуто запланований результат та рівень впровадження, а також, розробок інноваційних проектів, їх напрям не передбачений Законом України "Про інноваційну діяльність" і вони, фактично, не носять інноваційного характеру, призвело до неефективного використання коштів у сумі 6,8 млн. гривень.

У 2004-2005 роках Академією укладалися угоди на виконання науково-технічних інноваційних проектів з науковими установами економічного, історичного, літературного та інших напрямів, які за профілем своєї діяльності не можуть пропонувати інноваційну продукцію, що не передбачено п. 8 ст. 8 Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні". Всього було укладено 13 таких угод загальною вартістю 2,2 млн. грн., профінансовані вони повністю, що слід розцінювати як неефективне використання коштів державного бюджету.

За закінченими у цьому періоді роботами рекомендовані до впровадження на ВАТ "Селмі" чотири розробки вартістю 0,8 млн. грн., договори на впровадження яких на час перевірки відсутні.

Мало місце і виконання НДР не в повному обсязі загальною вартістю 1,2 млн. грн., тобто, кошти використані неефективно.

Внаслідок невизначення споживача інноваційного продукту, недосягнення запланованого результату, на виконання двох НДР неефективно та недоцільно спрямовано кошти державного бюджету в сумі 0,4 млн. гривень.

За відсутності замовлення з боку держави, НАН України подальше промислове впровадження досягнутих результатів не планувала та не простежувала. З цієї причини неефективно використовуються результати двох інноваційних проектів, на виконання яких витрачено кошти державного бюджету в сумі 1,6 млн. гривень. Ряд інноваційних розробок за своїми результатами готові до впровадження, проте в НАН України відсутній контроль за їх комерційним використанням.

Неефективне використання коштів державного бюджету на наукові розробки встановлено також аудитом планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству палива та енергетики України на науку у 2005 році та за 9 місяців 2006 року.

Відсутність у Мінпаливенерго цілісної системи науково-технічного супроводу та наукового забезпечення розвитку енергетичної галузі призвела до неефективного використання коштів державного бюджету в сумі майже 4,3 млн. гривень. З них: на проведення досліджень, призупинених внаслідок недосягнення запланованого результату або втрати актуальності розробки - 2,3 млн. грн.; досліджень, результати яких не впроваджено замовниками (Мінпаливенерго та підприємствами галузі) - 1,8 млн. грн. тощо.

Недоліки використання коштів, виділених на проведення науково-дослідних робіт, встановлено і аудитом планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Академії педагогічних наук України на науку в 2005 році та I півріччі 2006 року.

Внаслідок відсутності взаємодії з Міністерством освіти і науки України, несвоєчасним врахуванням науковцями змін у навчальних планах, пов'язаних з переходом на 12-річний термін навчання, на виконання двох науково-дослідних робіт за цією тематикою неефективно використано 0,2 млн. гривень.

На виконання двох науково-дослідних робіт за рахунок коштів Національної програми "Діти України", непередбачених її заходами, неефективно витрачено 0,2 млн. гривень.

Відсутність впровадження, використання доробок лише в практиці самої Академії педагогічних наук, знаходження результатів досліджень у стані рукописів по 27 науково-дослідних роботах, закінчених у 2005 році, спричинило неефективне використання ще 10,4 млн. гривень.

Всього на розробку невпроваджених та виконання непередбачених планами НДР Академією педагогічних наук України робіт неефективно використано 10,8 млн. грн. коштів державного бюджету.

Збитки у розмірі 46 млн. грн., завдані державі від неефективного управління матеріальними цінностями державного резерву, встановлені перевіркою стану розрахунків за міжурядовою угодою щодо будівництва промислового об'єкту Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.

З метою покриття фінансових збитків від діяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд дирекцією комбінату з дозволу Міністерства промислової політики України протягом тривалого часу здійснювався розпродаж, а, по суті, "проїдання" раніше створених активів.

У січні 2000 року дирекцією комбінату демонтовано двоколійну електрифіковану рудовозну залізницю. Це рішення прийнято у зв'язку з її розукомплектуванням та розкраданням. Зокрема, електроконтактну мережу (28,4 км) було розкрадено повністю, із 43,6 км грузової колії розкрадено 23,4 км, із 43,6 км порожнякової колії 20,6 км.

З дозволу Мінпромполітики демонтовано та продано 43,2 км рудовозної залізниці. З вартості незавершеного будівництва рудовозної залізниці списано 43,1 млн. грн., при цьому частина майна використана для оплати за послуги з демонтажу залізниці (понад 0,4 млн.. грн.), а на рахунки дирекції комбінату надійшло лише 1,2 млн. гривень.

Причиною такого стану стала безконтрольність за діяльністю дирекції комбінату з боку Мінпромполітики, яким за весь період її діяльності не здійснено жодної ревізії та перевірки цього об'єкта.

Під час проведення перевірки ефективності використання бюджетних коштів на здійснення державної політики у сфері державного пробірного контролю аудиторами Рахункової палати виявлено факти неефективного використання 8,8 млн. грн. на придбання основних фондів.

Спеціальне обладнання на зазначену суму поставлене Державній пробірній службі ще у 2000-2002 роках американською фірмою "Інтертек корпорейшен" для облаштування арбітражно-лабораторного центру, було оприбутковано на баланс тільки у 2004 році.

Однак на момент перевірки акредитацію названого центру, відповідно до міжнародних вимог, не проведено. Внаслідок цього, Державна пробірна служба, підпорядкована Міністерству фінансів України, не повною мірою може забезпечувати реалізацію державної політики у сфері державного пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а державні кошти витрачені на цю мету неефективно.

Неефективне управління коштами резервного фонду державного бюджету виявлено і у звітному році.

Перевіркою використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2005 році, доведено, що внаслідок прорахунків при плануванні, низького ступеня обгрунтованості використання коштів резервного фонду, несвоєчасного освоєння розпорядниками, а також виділення їх у кінці року, залишилися невикористаними та повернуті до державного бюджету 25,9 млн. гривень.

В результаті, не всі заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виконані. Зокрема, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи повернуто до державного бюджету 11,5 млн. грн., з них, 4,5 млн. грн. внаслідок невикористання бюджетних асигнувань в Автономній Республіці Крим, передбачених на виплати компенсацій населенню за птицю, вилучену у зв'язку із захворюванням на пташиний грип; 1,8 млн. грн. в Запорізькій області через невиконання запланованих заходів щодо облаштування тимчасових доріг на території 275-ї артилерійської бази ракет і боєприпасів (с. Новобогданівка Мелітопольського району).

Наприклад, кошти для облаштування тимчасових доріг на території 275-ї артилерійської бази ракет і боєприпасів у с. Новобогданівка Мелітопольського району з резервного фонду у сумі 1,8 млн. грн. виділено МНС у листопаді 2005 року. Внаслідок несприятливих для виконання заходів зимових умов і неможливості у зв'язку з цим освоїти кошти до кінця року, вони у повному обсязі були повернуті до державного бюджету.

З тієї ж причини - виділення коштів у кінці року, до державного бюджету повернуто і 7,2 млн. грн., які були передбачені для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха у м. Рені (Одеська область),

Вже третій рік Урядом не вживається заходів щодо повернення до Державного бюджету України 241,6 млн. грн., виділених з резервного фонду у попередні роки на умовах фінансової позики, незважаючи на неодноразові звернення Рахункової палати на цю проблему. В порівнянні з 2005 роком ця сума не зазнала вагомих змін в сторону зменшення, до державного бюджету було стягнуто 1,2 млн. грн., а сума боргу складає 240,4 млн. гривень.

Неефективне використання коштів встановлено і при перевірках державних цільових фондів. Про це свідчать результати аналізу і перевірки формування і виконання бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у 2005 році та І півріччя 2006 року.

Прийняття необгрунтованих управлінських рішень керівництвом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) призвело до неефективного використання державних коштів на загальну суму 469,4 млн. гривень.

Формування доходної частини бюджету Фонду було неповним внаслідок законодавчого обмеження джерел доходів, зменшенням кількості платників страхових внесків та існуючою недоїмкою.

Недонадходження страхових внесків до доходної частини Фонду станом на 01.01.2006 складало 203,2 млн. гривень. Третина цієї суми (70,9 млн. грн.) - безнадійний борг.

Крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" не передбачає охоплення зазначеним страхуванням військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності без права на пенсію. Розрахунково, у 2005 році з цієї причини бюджет Фонду недоотримав близько 130 млн. гривень.

Незважаючи на недонадходження страхових внесків до Фонду, у 2005 році його тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках у комерційних банках перевищували визначені чинним законодавством обсяги. На кінець року не використано 157,6 млн. грн., які були передбачені на матеріальну допомогу та соціальні послуги. У той же час, розміри допомоги по безробіттю для переважної більшості безробітних залишались незначними.

При розподілі коштів Фонду між регіонами та напрямами, визначеними законодавством, Державний центр зайнятості, у зв'язку з низькою якістю планування, залишає значну частку коштів нерозподіленою. На 2006 рік сума таких залишків становила 76,3 млн. гривень.

1.3.4. Результати перевірок виконання кошторису витрат Національного банку України, аналізів звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України

У звітному році відповідно до Закону України "Про Рахункову палату" проводились перевірка виконання кошторису витрат Національного банку України, аналіз звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України.

Перевірка виконання кошторису витрат Національного банку України у 2005 році показала, що Національним банком України за 2005 рік кошторис доходів і видатків виконано за основними параметрами: доходів отримано на 46 млн. грн. більше планових показників, економія витрат становила 82,9 млн. грн., а перевищення доходів над витратами зросло на 128,9 млн. грн. і склало 1 млрд. 643 млн. гривень.

Незважаючи на виконання основних показників кошторису, Національним банком України, відповідальним за справляння (стягнення) платежів до бюджету в частині сплати перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками, не забезпечено виконання фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України за 2005 рік у сумі 254,1 млн. грн. або понад 20 відсотків.

Аналіз фактичного стану виконання кошторису Національного банку України за 2005 рік та розміру фінансового результату засвідчив реальну можливість виконання ним фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України у 2005 році у повному обсязі.

Відповідальність за невиконання Національним банком України фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України за 2005 рік несуть Міністерство фінансів України, яке не організувало належним чином виконання цього показника Державного бюджету України, не аналізувало стан виконання кошторису банку, та, власне, Національний банк України, який мав реальну можливість забезпечити виконання своїх фінансових зобов'язань шляхом авансового перерахування, але не ініціював проведення цих операцій.

Перевірка також засвідчила, що процес погодження фінансових взаємовідносин між кошторисом Національного банку України та Державним бюджетом України на стадії їх планування залишається недосконалим та суб'єктивним.

Заниження прогнозних розмірів фінансових результатів з боку Національного банку України та неузгоджене збільшення фінансових вимог до банку з боку Міністерства фінансів України спричиняло необхідність суттєвого коригування кошторису Національного банку та створювало підгрунття для невиконання його фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України.

Внаслідок проведених протягом року змін доходну частину кошторису збільшено майже у 1,5 раза або на 938 млн. грн., що, при збільшенні планових витрат на 10 відс., дало зростання перевищенню попередньо запланованих доходів над витратами у 2 рази.

Це також свідчить про наявність значних, незадіяних на попередньому етапі планування, резервів у доходній частині кошторису Національного банку України.

Організація Національним банком України кошторисного процесу потребує подальшого вдосконалення. Зміни кошторисних призначень, що вносились протягом року не завжди були послідовними і необхідними та, як показав аналіз їх подальшого виконання, в окремих випадках - невиправданими. Незважаючи на велику кількість коригувань кошторисів та лімітів за окремими статтями їх доходів і витрат структурних підрозділів, у тому числі в грудні 2005 року, встановлено факти перевищення показників цих скоригованих витрат.

Недоліки в організації кошторисного процесу та відомчого контролю за використанням коштів призводили до порушень при здійсненні видатків на капітальні вкладення, оплату праці і соціальні виплати, а також неефективне та нераціональне використання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей.

Національним банком України не забезпечено виконання статті 6 Закону України "Про передачу колекції образотворчого мистецтва Акціонерного товариства "Градобанк" у державну власність. Причинами цього стало несвоєчасне перерахування вартості колекції та прийняття, у зв'язку з цим, Правлінням Національного банку України рішення про відмову в її передачі до Національного художнього музею України.

Незважаючи на те, що кошти з відшкодування заборгованості АТ "Градобанк" надійшли до банку у грудні 2005 року і колекція вивільнена ним з-під застави, рішення Правління Національного банку України щодо відмови в її передачі не скасовано і колекція до цього часу у державну власність не передана.

Аналіз звіту Фонду державного майна України про хід виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки у 2005 році засвідчив, що матеріали цього документа не характеризують повною мірою реальний стан виконання визначених завдань з управління державним майном та корпоративними правами держави.

У 2005 році приватизаційні процеси в Україні відбувалися за умов недостатнього та недосконалого правового забезпечення. Державна програма приватизації на 2006 рік та наступні роки не була прийнята. Не діяв прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про Фонд державного майна", до якого Президентом України було застосовано вето. На той час не було прийнято Закон України "Про управління об'єктами державної власності". Фондом державного майна не було забезпечено впорядкування законодавчої та нормативно-правової бази процесів приватизації.

Також не було сформовано остаточного єдиного реєстру об'єктів державної власності. Дані ФДМУ щодо кількості та вартості цих об'єктів не узгоджувалися з даними державних органів, уповноважених управляти державним майном, що не сприяло ефективності планування процесів приватизації та об'єктивному визначенню обсягів відповідних коштів для їх урахування у Державному бюджеті України.

Фондом державного майна у звітному році не здійснювалося управління діяльністю 369 (43 відс.) господарських товариств з часткою державної власності понад 10 відсотків. Представники Фонду не брали участі у загальних зборах акціонерів (учасників) цих підприємств, внаслідок чого держава була позбавлена можливості здійснювати функції управління та захищати свої корпоративні інтереси.

В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 № 155 "Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави", ФДМУ не здійснював аналіз діяльності усіх відповідальних представників держави.

Невжиття Фондом державного майна ефективних заходів щодо управління державним майном та незабезпечення балансоутримувачем відповідних умов його зберігання призводило до приведення майна у непридатний стан, зниження його вартості і, як наслідок, зменшення суми бюджетних надходжень у майбутні періоди.

Діяльність Фонду державного майна з підготовки об'єктів державної власності до приватизації не забезпечувала виконання планових завдань щодо надходження коштів від приватизації до державного бюджету.

Як і в попередні роки, забезпечення плану з надходження коштів до Державного бюджету України відбувалося через продаж пакетів акцій стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств - позапланової приватизації ВАТ "Криворіжсталь". Виконання планових завдань з приватизації склало лише 6,6 відсотка. Недонадходження коштів стало наслідком наступного:

• призупинення приватизаційних процесів відповідно до постанов Верховної Ради України "Про тимчасові обмеження процесів приватизації" від 13.01.2005 № 2349-IV та від 18.10.2005 № 2981- IV;
• відсутності ефективного правового регулювання питань управління державною власністю;
• неналежних умов для ефективного моніторингу планових та фактичних показників діяльності підприємств державного сектору;
• недостатності контролю за результатами діяльності державних підприємств.
  
  

У 2005 році поліпшилась робота щодо забезпечення надходження до державного бюджету коштів, нарахованих на акції (частки, паї), які перебувають у державній власності. Станом на 01.01.2006 року планові надходження по цій бюджетній статті перевищено у 3,4 раза. Проте дані Фонду державного майна щодо фактичного надходження дивідендів до державного бюджету за 2005 рік у сумі 1 млрд. 795,1 млн. грн., не відповідають даним звіту Державного казначейства України