23 квiтня 2019    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2006 рік
06.12.2006

 

Про результати аналізу
використання коштів державного бюджету на будівництво
метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську
та Донецьку

 

Київ 2006

 

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К. -

Голова Рахункової палати

Першин В.Л. -

Перший заступник Голови Рахункової палати

Яременко О.С. -

заступник Голови Рахункової палати

Юхимчук А.П. -

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В. -

головний контролер - директор департаменту з питань
соціальної політики

Головань М.М. -

головний контролер - директор департаменту з питань
фінансової та бюджетної політики

Заремба І.М. -

головний контролер - директор департаменту з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності

Іваненко Ю.В. -

головний контролер - директор департаменту з питань
державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ

Невідомий В.І. -

головний контролер - директор департаменту з питань
оборони та правоохоронної діяльності

Пилипенко В.П. -

головний контролер - директор департаменту з питань
правового забезпечення та державних закупівель

Самусь Г.Ю. -

головний контролер - директор департаменту з питань
надходження та використання коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А. -

головний контролер - директор департаменту з питань
науки та гуманітарної сфери

Шулежко М.Я. -

головний контролер - директор департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій

 

Про результати аналізу використання коштів державного бюджету на будівництво метрополітену в містах Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку / Підготовлено департаментом з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 12.04.2006 № 9-4 / - Київ: Рахункова палата України, 2006. - Випуск 9.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

 

Зміст

І. Вступ

ІІ. Правові та організаційні засади будівництва метрополітену за рахунок коштів державного бюджету

ІІІ. Стан планування видатків державного Бюджету щодо розвитку системи метрополітену

ІV. Стан використання коштів державного бюджету, виділених на будівництво метрополітену в Україні у 2003-2005 роках

V. Аналіз державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки

Висновки

 

І. Вступ

Метрополітен є провідним і найбільш ефективним видом рейкового міського пасажирського транспорту, що характеризується високою експлуатаційною швидкістю та перевізною спроможністю, перспективним в умовах великих міст з інтенсивним вуличним рухом.

Проблема розбудови метрополітенів стає особливо актуальною із зростанням територій і населення міст, утворенням мегаполісів, різким збільшенням кількості наземного транспорту, неможливістю реконструкції центральної частини великих міст із щільною забудовою, історичними та архітектурними пам'ятниками.

На сьогодні в Україні функціонують метрополітени:

Київський (експлуатується з 1960 року, діють 45 станцій з протяжністю ліній майже 60 км, щорічно перевозиться близько 600 млн. пасажирів);

Харківський (експлуатується з 1975 року, діють 28 станцій з протяжністю ліній 35 км, щорічно перевозиться близько 265 млн. пасажирів);

Дніпропетровський (експлуатується з 1995 року, діють 6 станцій з протяжністю лінії 8 км, щорічно перевозиться близько 120 млн. пасажирів).

Крім того, будується метрополітен з протяжністю першої лінії 10 кілометрів (6 станцій) у м. Донецьку.

З урахуванням характеру забудови, обсягу міських перевезень та чисельності населення існує потенційна потреба будівництва метрополітенів у Одесі, Запоріжжі, Львові, Маріуполі*.

*Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2005 № 50-р "Про схвалення Концепції Державної цільової програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2005-2010 роки".

 

Однак стан розвитку мережі метрополітенів є недостатнім. Поїздами метрополітенів в мм. Києві, Харкові і Дніпропетровську щороку перевозиться, в середньому, лише 14 відс. загальної кількості осіб, які користуються послугами міського транспорту, тоді як в країнах Західної Європи цей показник становить 50 і більше відсотків.

Забезпечення ефективності та прибутковості роботи метрополітену можливе у разі, коли протяжність ліній становить понад 30 кілометрів на 1 млн. жителів. Нині цей показник значно нижчий, зокрема, в Києві він становить 20 км на 1 млн. жителів.

 

ІІ. Правові та організаційні засади будівництва метрополітену
за рахунок коштів державного бюджету

Відповідно до статті 21 Закону України "Про транспорт" та статті 1 Закону України "Про міський електричний транспорт" метрополітен є складовою частиною міського електричного транспорту та єдиної транспортної системи України. Державне управління транспортною системою здійснюється Міністерством транспорту та зв'язку України (далі - Мінтрансзв'язку). Проте функції координації у сфері будівництва та розвитку мережі метрополітенів не передбачені ні Положенням про Мінтрансзв'язку*, ні Положенням про його структурний підрозділ - Департамент розвитку та координації систем транспорту та зв'язку України.

*Указ Президента від 27.08.2004 № 1009 "Про Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України".

 

З метою визначення обсягів будівництва перспективних мереж метрополітенів у містах та вирішення питань його матеріально-технічного забезпечення, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження "Про розроблення генеральної схеми розвитку метрополітенів в Україні"*, яким визначив Мінтрансзв'язку замовником розроблення генеральної схеми розвитку метрополітенів в Україні. Зазначене розпорядження Уряду протягом 12 років не виконано.

*Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.94 № 668-р.

 

Відповідно до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України"* і постанови Кабінету Міністрів України "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету"**, Міністерство економіки було визначено головним виконавцем та координатором розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткотерміновий період (1 рік). Також, затверджено структуру Державної програми, одним з розділів якої є "Транспорт, зв'язок та інформаційні технології". В порушення цієї постанови Уряду, Мінтрансзв'язку пропозицій щодо включення до Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткотерміновий період об'єктів будівництва метрополітену протягом 2003-2005 років не надавало.

*Закон України від 23.03.2000 № 1602-ІІІ "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

**Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету".

 

Отже, будівництво метрополітенів в Україні здійснюється за відсутності генеральної схеми їх розвитку. Вимоги Уряду щодо розроблення генеральної схеми і забезпечення її реалізації на програмній основі, та розроблення програмних документів економічного і соціального розвитку Мінтрансзв'язку й Мінекономіки, не виконувалися, що загальмувало розвиток метрополітенів, уповільнило розбудову існуючих та будівництво нових ліній, перешкодило планам розвитку великих міст і задоволенню їх транспортних потреб.

З метою вирішення проблем щодо будівництва і розвитку метрополітенів, голови Київської міської, Дніпропетровської, Харківської та Донецької обласних державних адміністрацій відповідним листом* зверталися до Прем'єр-міністра України. На підставі цього звернення Урядом дано доручення** відповідним центральним органам виконавчої влади щодо внесення пропозицій про прийняття Державної програми розвитку метрополітенів в Україні на 2005-2010 роки (далі - Програма). Згідно з вказаним дорученням Мінтрансзв'язку, з урахуванням наданих пропозицій, підготувало та направило до Уряду проект Концепції Державної цільової програми розвитку метрополітенів в Україні на 2005-2010 роки***.

* Лист голів Київської міської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької обласних державних адміністрацій від 28.04.2004 № 01-28/1935.

** Доручення Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 19847/1-04.

*** Лист Мінтрансзв'язку від 30.08.2004 № 3/12-2.1.

 

На виконання доручення* Першого віце-прем'єр-міністра України Мінтрансзв'язку підготувало, погодило з відповідними органами влади та у листопаді 2004 року направило до Кабінету Міністрів України проекти Програми та розпорядження "Про схвалення Державної цільової програми розвитку метрополітенів в Україні на 2005-2010 роки". Зазначені проекти на засіданні Уряду у 2004 році не розглядалися і були повернуті на доопрацювання.

*До доручення Президента України від 16.09.2004 № 1-1/1218. Доручення Кабінету Міністрів України від 21.09.2004 № 40990/2/1-04.

 

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.08.2005 Мінтрансзв'язку, Мінфіну, Мінекономіки разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Дніпропетровською, Харківською та Донецькою обласними і Київською міською державними адміністраціями доручено розробити у місячний строк Державну цільову програму розвитку метрополітенів в Україні на 2005-2010 роки*. Проте зазначене розпорядження Уряду** - протягом місяця розробити проект Програми, у встановлений термін не було виконано.

*Протокол засідання Кабінету Міністрів України від 17.08.2005 № 42.

**Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2005 № 350-р "Про схвалення Концепції Державної цільової програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2005-2010 роки".

 

В результаті порушення Мінтрансзв'язку, Мінфіном та Мінекономіки Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України* у частині строків розгляду проектів, узгоджений проект Програми внесено на розгляд Уряду лише у грудні 2005 року. Остаточна редакція проекту Програми (на період 2006-2010 років), з урахуванням попередніх зауважень Секретаріату Кабінету Міністрів України, повторно направлена до Уряду у лютому 2006 року.

*Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 № 915 "Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України".

 

Отже, через безконтрольність з боку Кабінету Міністрів України за виконанням прийнятих ним розпоряджень, несвоєчасне виконання Мінтрансзв'язку, Мінфіном та Мінекономіки рішень Уряду, Державна цільова програма будівництва та розвитку мережі метрополітенів, про необхідність якої йшлося у травні 2004 року, не приймалася протягом двох років, і була затверджена лише у березні 2006 року*.

*Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2006 № 257 "Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки".

 

До 1998 року усі метрополітени України перебували у віданні Мінтрансзв'язку. Розпорядженнями Уряду* та Київської міської держадміністрації** держпідприємство "Київський метрополітен" передано у власність територіальної громади м. Києва і зараховано до її комунальної власності з підпорядкуванням виконавчому органу Київської міської ради.

* Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.98 № 464-р.

** Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.98 № 2155 "Про зарахування державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва".

 

Іншим розпорядженням Уряду* держпідприємства "Дніпропетровський метрополітен", "Донецька дирекція будівництва метрополітену", "Харківський метрополітен" віднесено до сфери управління Мінтрансзв'язку.

*Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 № 684-р "Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку".

 

На виконання п.9 розділу 2 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України*, враховуючи позитивний досвід комунального підприємства "Київський метрополітен" по будівництву та експлуатації єдиної скоординованої мережі пасажирських перевезень у місті Києві, Мінтрансзв'язку направило до Харківської, Дніпропетровської та Донецької міських рад проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу державних підприємств "Харківський метрополітен", "Дніпропетровський метрополітен" і "Донецький метрополітен" у комунальну власність територіальних громад міст.

*Протокол засідання Кабінету Міністрів України від 17.08.2005 № 42.

 

Проте, згідно з відповідями, які надійшли до Мінтрансзв'язку, зазначені міські ради вважають, що без державної підтримки розвитку мережі метрополітенів, забезпечення беззбиткової тарифної та компенсаційної політики за перевезення пільгових категорій пасажирів, така передача є передчасною.

Враховуючи, що метрополітени в містах Донецьку, Дніпропетровську і Харкові є державними підприємствами, Мінтрансзв'язку, відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство*, зобов'язане здійснювати повноваження щодо планування, фінансування і контролю за використанням коштів державного бюджету, виділених на їх розвиток та будівництво. Крім того, Мінтрансзв'язку повинно готувати пропозиції щодо обсягів і напрямів капітальних вкладень у галузь транспорту. Однак у 2003-2005 роках бюджетні кошти на будівництво метрополітенів не передбачалися, бюджетні запити Міністерством не складалися. Як наслідок, бюджетні запити на отримання субвенцій з державного бюджету на будівництво та розвиток метрополітенів складалися безпосередньо Київською міською та відповідними обласними держадміністраціями.

*Указ Президента України від 27.08.2004 № 1009 "Про Положення про міністерство транспорту та зв'язку України".

 

Отже, Міністерство транспорту та зв'язку України, всупереч вимогам ст.4 Закону України "Про транспорт", протягом 2003-2005 років самоусунулося від управління розвитком метрополітену, як галузі транспорту в Україні. Мінтрансзв'язку фактично не виконувало функцій головного розпорядника бюджетних коштів при плануванні, фінансуванні та використанні коштів державного бюджету на будівництво метрополітенів у містах України, що призвело до відсутності координації та контролю за відповідними процесами на загальнодержавному рівні та нерівномірного розвитку метрополітенів в Україні.

У зв'язку з прийняттям постанови Уряду від 02.10.2003 № 1549*, замовником з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену визначено Дніпропетровську облдержадміністрацію. У результаті зміни замовника питання передачі незавершеного будівництва першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську досі не вирішено.

*Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1549 "Про замовника з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену".

 

Через відсутність у ДП "Дніпропетровський метрополітен" власних коштів на утримання незавершеного будівництва та згідно з роз'ясненнями Держбуду*, Мінтрансзв'язку неодноразово зверталося до Уряду щодо надання доручення Дніпропетровській облдержадміністрації прискорити прийняття на баланс незавершене будівництво першої черги Дніпропетровського метрополітену. Проте, це будівництво, вартістю 148 млн. грн., Дніпропетровською облдержадміністрацією досі не прийнято. Протягом двох років вона не виконує в повному обсязі функції замовника з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену.

*Лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.11.2001 № 8/4-565.

 

Отже, Кабінет Міністрів України протягом 1994-2005 років не забезпечив єдиного концептуального підходу щодо розвитку метрополітену в країні. Уряд не визначився щодо форми власності метрополітенів, яка надасть можливість забезпечити впровадження державної політики в галузі транспорту (метрополітенів). Зміни Урядом замовника (1997 та 2003 роки) будівництва Дніпропетровського метрополітену, який перебуває у державній власності, свідчать про непослідовність його дій та "виправдовують" невиконання Мінтрансзв'язку покладених на нього повноважень щодо управління будівництвом метрополітенів у мм. Харків, Дніпропетровськ та Донецьк.

 

ІІІ. Стан планування видатків державного Бюджету
щодо розвитку системи метрополітену

3.1. Проектно-кошторисне забезпечення будівництва метрополітенів

Будівництво метрополітену у м. Києві впродовж 2003-2005 років продовжувалося на підставі програми розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року* і Комплексної схеми транспорту міста Києва на період до 2020 року**. Проектно-кошторисна документація нових об'єктів Святошино-Броварської лінії, де здійснювалося будівництво, розроблялася ДП "ПІ Укрметротунельпроект" та ВАТ "Київ проект".

*Розпорядження Київської міськдержадміністрації від 14.06.2000 р. № 920 "Про Програму розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року".

**Рішення Х сесії ІV скликання Київської міської ради від 16.06.2005 № 433 "Про затвердження Комплексної схеми транспорту міста Києва на період до 2020 року".

 

Проекти на побудову дільниць затверджувалися розпорядженнями голови Київської міськдержадміністрації безпосередньо під час проведення будівництва.

У м. Харкові проектом будівництва метрополітену, який розроблено інститутом ВАТ "Харківметропроект" і затверджено Міністерством шляхів сполучення СРСР*, передбачено будівництво третьої черги метрополітену довжиною 5,66 км, 4 станції вартістю 177,6 млн. крб. в цінах 1991 року. Перерахована в базисні ціни 1997 року розрахункова кошторисна вартість дільниці склала 603,81 млн. гривень.

*Затверджено вказівкою Міністерством шляхів сполучення СРСР від 25.12.91 № Н-1972-у.

 

Довідково: згідно з генеральним планом розвитку м. Харкова до 2026 року* існуюча мережа метрополітену в м. Харкові повинна бути доповнена трьома дільницями.

*Розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто", затверджений Рішенням XXII сесії Харківської міської Ради IV скликання від 23.06.04 р. № 89 "Про затвердження генерального плану м. Харкова до 2026 року".

 

Проект будівництва метрополітену в м. Дніпропетровську розроблено державним проектно-дослідним інститутом "Метродіпротранс" (м. Харків) у 1981 році, в м. Донецьку - інститутом "Київметропроект" у 1990 році (у цінах 1984 року), відповідно до техніко-економічних обгрунтувань, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР*.

*В м. Дніпропетровську техніко-економічне обгрунтування, затверджене Міністерством шляхів сполучення від 08.04.1980 за № Ш-12550, в м. Донецьку - затверджене Міністерством шляхів сполучення СРСР від 06.06.88 № Н-2016у (за погодженням з Держпланом СРСР та Держбудом СРСР від 12.05.88 № СВ/13-158).

 

Проект будівництва першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську (9 станцій), загальною кошторисною вартістю 239 млн. 520 тис. рублів, затверджено розпорядженням Ради Міністрів СРСР* у 1982 році.

*Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 15.03.82 за № 456-р.

 

Загальна кошторисна вартість першої черги Донецького метрополітену (8 станцій, електродепо та інженерний корпус), відповідно до затвердженого проекту, в цінах 1984 року, складала 806 млн. 940 тис. рублів. Проект затверджено розпорядженням представника Президента України в Донецькій області від 18.08.93 № 492*.

*Розпорядження Представника Президента України Донецької обласної державної адміністрації від 18.08.93 № 492 "Про затвердження проекту будівництва першої черги метрополітену у м. Донецьку".

 

Згідно із зведеним кошторисним розрахунком, розробленим Дніпропетровською філією ДП ПІ "Укрметротонельпроект" і затвердженого ДП "Дніпропетровський метрополітен", вартість будівництва першої черги метрополітену в цінах 1997 року становить 1 млрд. 254 млн. 430 тис. грн., у тому числі: 415 млн.150 тис. грн. і 839 млн. 280 тис. грн., відповідно, першої та другої пускових дільниць.

Перерахована Донецькою дирекцією будівництва метрополітену кошторисна вартість першого пускового комплексу в цінах 1997 року згідно із зведеним кошторисним розрахунком, затвердженим 20.03.98 першим заступником міського голови, становила 780 млн.250 тис. гривень.

Довідково: згідно із роз'ясненням, наданим Держбудом України*, за відсутності змін проектних та технологічних рішень кошторисна документація на об'єкт не перераховується та не перезатверджується і може використовуватися як інвесторська кошторисна документація для планування капітальних вкладень та фінансування будівництва.

*Лист Держбуду України від 31.08.2005 № 71-925.

 

Кошторисна вартість першого пускового комплексу Донецького метрополітену перерахована ДП "ПІ Укрметротунельпроект" в цінах 2002 року склала 1 млрд. 506,2 млн. грн., а в цінах 2005 року (з мінімально необхідними спорудами та обсягом робіт, що забезпечують безпечний рух) - 2 млрд. 387,1 млн. гривень.

Отже, будівництво метрополітенів в містах Дніпропетровську, Донецьку і Харкові здійснюється на підставі проектів, які були розроблені ще у 80-і роки минулого століття. З того часу вказані проекти не переглядалися, незважаючи на зміни, які відбулися у виробничій та соціальній інфраструктурі, транспортній рухливості населення, тенденціях змін його кількості, перспективах забудови цих міст.

3.2. Планування видатків на будівництво метрополітенів

Для забезпечення складання проекту державного бюджету на відповідний рік постановою Кабінету Міністрів України* затверджено типову структуру програми розвитку галузі економіка, а також типовий перелік галузей економіки, для яких розробляється прогноз та програма розвитку галузей на середньостроковий (раз на п'ять років) період.

*Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету".

 

Відповідальним виконавцем з питання розроблення прогнозу та програми, у галузі "Транспорт і шляхи сполучення", визначено Мінтрансзв'язку. Слід зазначити, що Державна програма будівництва та розвитку мережі метрополітенів затверджена лише у березні 2006 року.

Місто Київ

Постановою Уряду* схвалено Основні положення Державної програми соціально-економічного розвитку м.Києва на період до 2010 року (далі - Державна програма). У розділі "Міський транспорт і зв'язок" передбачено зростання питомої ваги метрополітену в міському пасажироперевезенні. Станції та інші об'єкти метрополітену, будівництво яких передбачається в м. Києві у 1997-2010 роках за рахунок коштів державного бюджету та обсяги капіталовкладень за роками, визначені у Переліку об'єктів, який є додатком до цієї постанови.

*Постанова Кабінет Міністрів України від 15.12.97 № 1409 "Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року".

 

Пунктом 3 цієї постанови контроль за виконанням Державної програми покладено на Мінекономіки, Мінфін та Київську міськдержадміністрацію, а також зобов'язано щорічно подавати Уряду звіт про хід її реалізації.

Відповідно до зазначених вимог, на підставі звітів Київської міськдержадміністрації про хід реалізації Державної програми, Мінекономіки, починаючи з 2003 року, щорічно інформувало Уряд про хід її виконання.

Постановою Уряду було також доручено Мінекономіки, Мінфіну, іншим центральним органам виконавчої влади під час розроблення проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України на черговий рік враховувати заходи (за поданням Київської міськдержадміністрації), передбачені Державною програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року, та потреби у фінансових ресурсах для їх реалізації.

Зазначена Державна програма включена до Переліку державних цільових програм*, а її виконавцем визначена Київська міськдержадміністрація.

*Наказ Мінекономіки від 24.05.2001 № 114 "Про реєстрацію державних цільових програм".

 

Введення в дію дільниці Сирецько-Печерської лінії метро (від ст. "Дорогожичі" до ст. "Сирецька") і будівництво лінії від ст. "Харківська" до ст. "Бориспільська" з електродепо Державною програмою не передбачено.

Протягом 1998-2005 років з державного бюджету на будівництво Київського метрополітену виділено 98,5 млн. грн., що становить лише 19,1 відс. капітальних вкладень, передбачених Державною програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року.

Крім схваленої Урядом Державної програми, розпорядженням Київської міськдержадміністрації* схвалено власну Програму розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року (далі - Програма розвитку до 2010 року).

*Розпорядження Київської міськдержадміністрації* від 14.06.2000 № 920 "Про Програму розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року".

 

Програмою розвитку Київського метрополітену на період з 2000 по 2010 роки визначено перелік дільниць і об'єктів, будівництво яких заплановано на цей період, і передбачені капіталовкладення в сумі 1 млрд. 647,8 млн. грн., а також надано доручення при формуванні програм соціально-економічного й культурного розвитку Києва щорічно, до 2010 року, визначати джерела фінансування програми, виходячи з реальних можливостей міського бюджету.

Програмою розвитку до 2010 року передбачено ввести в дію 19,2 км ліній метрополітену і 7 станцій, а також 3 виходи з діючих станцій: "Дарниця", "Вокзальна" і "Львівська брама".

Через п'ять років рішенням сесії Київської міськради* затверджено Комплексну схему транспорту міста Києва на період до 2020 року (далі - Комплексна схема до 2020 року), і зобов'язано Київську міськдержадміністрацію розробити у 2005-2006 роках програму будівництва та реконструкції Київського метрополітену.

*Рішення Х сесії ІV скликання Київської міської ради від 16.06.2005 № 433 "Про затвердження Комплексної схеми транспорту міста Києва на період до 2020 року".

 

Комплексною схемою транспорту міста Києва передбачено фінансування на капітальне будівництво на період з 2005 по 2020 роки в сумі 8 млрд. 831,9 млн. грн., у тому числі з державного бюджету 4 млрд. 225 млн. 650 тис. грн. і 4 млрд. 606 млн. 250 тис. грн. за рахунок коштів бюджету м. Києва.

За цією схемою транспорту до 2020 року передбачено введення в дію у період 2005-2020 років 55,6 км ліній метрополітену і 42 станцій. На запланований строк загальна довжина ліній метрополітену становитиме 110,5 км., кількість станцій - 84 та 9 пересадочних вузлів.

Слід зазначити, що мають місце значні розбіжності між Державною програмою, Програмою розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року і Комплексною схемою транспорту міста Києва на період до 2020 року щодо об'єктів, термінів виконання робіт з будівництва Київського метрополітену та обсягів їх фінансування.

Наприклад, Програмою розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року передбачено введення в дію другого виходу на станціях "Дарниця" і "Вокзальна" Святошино-Броварської лінії, відповідно, у 2001 і 2003 роках, тоді як Комплексною схемою транспорту міста Києва до 2020 року встановлено термін введення в дію для цих об'єктів 2005-2007 роки. Станом на 01.03.2006 роботи з будівництва другого виходу на станції "Вокзальна" не розпочато.

Крім того, зазначеною Програмою розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року передбачено будівництво дільниці від ст. "Сирецька" до ст. "Виноградар" з оборотним електродепо, також електродепо Бортничі, що не знайшло відображення в Комплексній схемі транспорту міста Києва.

Будівництво дільниць від ст. "Харківська" до ст. "Червоний хутір" з електродепо "Харківське" та від ст. "Червоний хутір" до ст. "Дарницький вокзал" в Комплексній схемі транспорту міста Києва до 2020 року заплановано у період 2005-2007 роки, тоді як зазначене взагалі не передбачено Програмою розвитку Київського метрополітену на період до 2010 року.

В усіх програмах будівництва метрополітену в м. Києві у термін до 2005 року передбачено введення в дію станції "Львівська брама". На 01.03.2006 станцію "Львівська брама" не збудовано. Таким чином, рішення Київміськради і міськдержадміністрації щодо будівництва метрополітену протягом 2003-2005 років виконувалися не в повному обсязі.

Відповідно до законодавства* щорічними програмами економічного і соціального розвитку регіонів (далі - Програма), що затверджуються рішеннями сесій відповідних рад передбачаються заходи за рахунок власних ресурсів, залучення інвестицій і коштів державного бюджету.

*Закон України від 23.03.2000 № 1602-ІІІ "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.03 № 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету".

 

Зокрема, складовою Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва є окремий розділ щодо капітальних вкладень та введення в дію потужностей за замовленням Київміськдержадміністрації, в якому зазначені джерела фінансування капітальних вкладень, а також перелік об'єктів (у тому числі, лінії метрополітену).

Програмою на 2003 рік* передбачено на будівництво метрополітену обсяги капіталовкладень на суму - 129 млн. 240 грн., у тому числі: 1,5 млн. грн. - за рахунок коштів державного бюджету.

*Затверджена рішенням Київської міськради від 28.12.2002 № 233, доведена до відома КП "Київський метрополітен" розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 29.12.2002 № 2343 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2003 рік".

 

Програмою на 2004 рік* - 249 млн. 240 тис. грн., у тому числі 40 млн. грн. - субвенції з державного бюджету.

*Затверджена рішенням Київської міськради від 18.12.2003 № 268/1143, доведена до відома КП "Київський метрополітен" розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 23.12.2003 № 2417 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2004 рік".

 

Програмою на 2005 рік* - 490 млн.510 тис. грн., у тому числі: 15 млн. грн. за рахунок коштів державного бюджету.

*Затверджена рішенням Київської міськради від 29.12.2004 № 1051/2461, доведена до відома КП "Київський метрополітен" розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 05.01.2005 № 1 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2005 рік".

 

Планові показники будівництва метрополітену у м. Києві протягом 2003-2005 років становили 868 млн. 990 тис. грн., у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - 56,5 млн. грн. (або 6,5 відсотка). При складанні Державного бюджету України на 2006 рік Мінекономіки пропонувало виділити кошти на будівництво метрополітенів у містах Дніпропетровську, Донецьку та Харкові в обсязі 400 млн. гривень. Фінансування будівництва метрополітену у м. Києві з держбюджету не передбачалося. Проте, остаточно затвердженим Законом України "Про Державний бюджету України на 2006 рік"* на ці цілі виділено 200 млн. грн., у тому числі місту Києву - 90 млн. грн. або 45 відс. усього обсягу.

*Закон України від 20.12.2005 № 3235-ІV "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

 

Місто Донецьк

Програмами економічного і соціального розвитку Донецької області (затверджені рішеннями Донецької облради) на 2003 і 2004 роки заходи з будівництва метрополітену в м. Донецьку не передбачені. Програмою на 2005 рік до розділу 6.5.1. (транспорт), як одне з основних проблемних питань, що потребують вирішення у 2005 році, включено питання щодо недостатнього фінансування будівництва метрополітену в м. Донецьку.

У програмі соціально-економічного розвитку м. Донецька на 2003, 2004 і 2005 роки* до розділу "капітальне будівництво об'єктів виробничого призначення" включено будівництво метрополітену та передбачено капітальні вкладення.

* Затверджені рішеннями Донецької міської ради відповідно від 24.01.2003 № 4/3, від 20.01.2004 № 9/1 та від 09.02.2005 № 18/2.

 

Зокрема, на 2003 рік капітальні вкладення передбачено в сумі 71 млн. грн. у тому числі - 50 млн. грн. за рахунок коштів державного бюджету.

На 2004 рік - 12,5 млн. грн., у т.ч. - 11 млн. грн. за кошти держбюджету.

На 2005 рік - 75 млн. грн., у т.ч. - 50 млн. грн. за кошти держбюджету.

Необхідність фінансування будівництва метрополітену в м. Донецьку за рахунок коштів держбюджету враховано Донецькою облдержадміністрацією у ході підготовки пропозицій до проектів Державного бюджету України на 2003, 2004 і 2005 роки, які направлено на адресу Мінекономіки та Мінфіну.

Згідно з зазначеними пропозиціями, на будівництво першого пускового комплексу метрополітену в Донецьку потреба державних капітальних вкладень складала: у 2003 році - 50 млн. грн.; у 2004 та 2005 роках - 20 млн. грн. і 50 млн. грн., відповідно.

Місто Харків

Рішенням сесії Харківської обласної ради* на 2003 рік затверджено обсяг видатків на будівництво метрополітену в сумі - 34 млн. 904,4 тис. грн., з них 6 млн. 763,4 тис. грн. за рахунок субвенції з державного бюджету на інвестиційні проекти.

*Рішення сесії Харківської обласної ради від 23.12.2003 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 29.12.2002 "Про обласний бюджет на 2003 рік" з урахуванням змін та доповнень.

 

Рішенням сесії Харківської обласної ради* на 2004 рік затверджено видатки на будівництво метрополітену в обсязі 61 млн. 228,4 тис. грн., з них - 40 млн. грн. за рахунок субвенції з державного бюджету і 11 млн. грн. - субвенції на інвестиційні проекти (будівництво метрополітену).

*Рішення сесії Харківської обласної ради від 28.12.2004 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 23.12.2003 "Про обласний бюджет на 2004 рік".

Рішенням сесії Харківської обласної ради* на 2005 рік передбачено кошти на будівництво метрополітену в сумі 21 млн. 371 тис. грн., з них за рахунок субвенції з держбюджету на погашення кредитів банків - 15 млн. гривень.

*Рішення сесії Харківської обласної ради від 13.12.2005 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 27.01.2005 "Про обласний бюджет на 2005 рік".

Місто Дніпропетровськ

Пунктом 2.5.2 програми розвитку транспортного комплексу міста Дніпропетровська на період до 2006 року* передбачено до 2006 року закінчити будівництво першої лінії Дніпропетровського метрополітену та ввести в експлуатацію дві станції метро - "Театральна" і "Центральна".

*Програма розвитку транспортного комплексу міста Дніпропетровська на період до 2006 року, затверджена рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 № 17/4.

 

Затверджена кошторисна вартість будівництва першої черги метрополітену в м. Дніпропетровськ становить 1 млрд. 254,4 млн. гривень. За сім попередніх років (1996-2002) фактичний обсяг фінансування становив 60,8 млн. гривень.

Враховуючи низькі темпи будівництва та прохідницьких робіт, зумовлені обмеженістю фінансування з місцевого та державного бюджетів у попередні роки та незавершеного станом на 01.04.2006 будівництва першої лінії метрополітену, можна констатувати, що виконання зазначеної Програми фактично зірвано.

Довідково: протягом 2003-2005 років будівництво метрополітену в м. Дніпропетровськ профінансовано у сумі - 43,6 млн. гривень.

Протягом 2003-2005 років рішеннями сесій Київської міськради і Харківської облради, у зв'язку з додатковим виділенням коштів на будівництво метрополітену, щорічні програми коригувалися з метою забезпечення можливості виконання річних програм капітальних вкладень у цих регіонах.

Водночас кошти, виділені на будівництво метрополітенів у містах Дніпропетровську і Донецьку, в першу чергу, спрямовувалися на проведення невідкладних заходів з недопущення виникнення надзвичайних ситуацій у місцях проведення робіт, тобто, на обслуговуючі процеси.

Щорічне планування будівництва метрополітенів здійснювалося згідно з титулами будов, які погоджувалися з Мінекономіки. Відповідно до п. 7 Порядку затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності*, титули будов, будівництво яких розпочинається та перехідних, складаються замовниками і подаються до органів вищого рівня, до сфери управління яких вони належать, для погодження та затвердження.

* Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995 "Про Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності".

 

Згідно з вимогами п. 14 вказаного Порядку, титули перехідних будов розрахунковою кошторисною вартістю понад 5 млн. грн. повинні затверджуватися міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів АР Крим, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями за погодженням з Мінекономіки.

Проте з боку замовників мали місце порушення цього Порядку.

Зокрема, державні підприємства "Дніпропетровський метрополітен", "Донецька дирекція будівництва метрополітену", "Харківський метрополітен" віднесено до сфери управління Мінтрансзв'язку. Однак титули перехідних будов метрополітенів у цих містах на 2003 рік, за погодженням з Мінекономіки, затверджено відповідними облдержадміністраціями.

На 2004 рік титул перехідної будови метрополітену в м. Донецьку за погодженням з Мінекономіки затверджено Донецькою облдерж- і міськдержадміністраціями, у містах Дніпропетровську і Харкові - облдержадміністраціями.

В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995* будівництво об'єктів метрополітену в м. Києві здійснювалось за відсутності титулів будов. Затвердження проектів відбувалося по ходу виконання робіт.

* Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995.

 

Отже, Уряд і центральні органи виконавчої влади протягом 2003-2005 років не забезпечили єдиного підходу при здійсненні планування будівництва метрополітенів.

Внаслідок самоусунення Мінтрансзв'язку від управління процесами розвитку мережі метрополітенів в Україні, у період 2003-2005 років планування капіталовкладень для фінансування їх будівництва не носило системного характеру і здійснювалося на підставі окремих постанов Верховної Ради України, змін до законів про Державний бюджет України на відповідний рік та рішень Уряду.

Планування будівництва метрополітенів на регіональному рівні (крім м. Києва) щодо фінансування капіталовкладень здійснювалося хаотично і було зорієнтоване на можливості не місцевих, а державного бюджету.

 

ІV. Стан використання коштів державного бюджету,
виділених на будівництво метрополітену в Україні у 2003-2005 роках

4.1 Фінансування будівництва метрополітенів в Україні

Згідно з статутними документами, джерелами формування майна метрополітенів є: майно, передане органами державного управління; доходи від фінансово-господарської діяльності; від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; інше майно.

Фактичне фінансування будівництва метрополітенів в Україні протягом 2003-2005 років наведено в таблиці 1 та діаграмі 1.

Таблиця 1

Стан фінансування будівництва метрополітенів
в Україні протягом 2003-2005 років

тис. грн.

Міста України, в яких будується метрополітен

Чисельність населення станом
на 01.01.2005 року,
тис. осіб

Джерела фінансування

Всього по місту

кошти державного бюджету

кошти місцевого бюджету

кредити банків

інші джерела фінансування

1

2

3

4

5

6

7

Київ

2666,4

56500,0

954880,3

57000

22986,9

1091367,2

Питома вага, у відс.

-

5

88

5

2

100

Харків

1464,7

72763,4

68600

32000

-

173364,4

Питома вага, у відс.

-

42

40

18

-

100

Дніпропетровськ

1054,2

36000,0

7866,5

-

-

43866,5

Питома вага, у відс.

 

82

18

-

-

100

Донецьк

1000

26900

12500

-

5000*

44400

Питома вага , у відс.

-

61

28

-

11

100

Всього

-

192163,4

1043847

89000

27986,9

1352997,1

*Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

 

Як видно з таблиці 1, протягом 2003-2005 років на будівництво метрополітенів з державного бюджету було виділено 192 млн. 163,4 тис. гривень. Будівництво метрополітену в м. Києві, що є комунальною власністю, здійснювалося, в основному, за рахунок коштів місцевого бюджету, кошти державного бюджету склали 56,5 млн. грн. або 5 відсотків.

Діаграма 1

Видатки державного бюджету на будівництво
метрополітенів в Україні у 2003-2005 роках

У містах, де метрополітен є державною власністю, вирішення транспортних проблем міста покладено, як правило, на державний бюджет. Зокрема, кошти держбюджету в загальній сумі фінансування по місту склали: в Харкові - 72 млн. 763,4 тис. грн. (42 відс.), в Дніпропетровську - 36 млн. грн. (82 відс.), в Донецьку - 26,9 млн. грн. (61 відсоток).

Внаслідок відсутності державної програми кошти держбюджету на будівництво метрополітену надходили до розпорядників коштів нестабільно.

Так, фінансування будівництва метрополітену у 2003 році загальним обсягом 14 млн. 163,4 тис. грн. здійснювалося за рахунок:

  • державних централізованих капітальних вкладень у сумі 2,5 млн. грн. (м. Київ - 1,5 млн. грн., м. Дніпропетровськ - 1 млн. грн.);
  • субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у сумі 11 млн. 663,4 тис. грн. (м. Харків - 6 млн. 763,4 тис. грн., м. Донецьк - 4,9 млн. гривень).
  • У 2004 році загальний обсяг склав 127 млн. грн. з них :
  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у м. Харків - 11 млн. грн.;

  • субвенція з державного бюджету на виконання постанови Верховної Ради України від 18.09.2003* м. Харків - 30 млн. грн.;

    * Постанова Верховної Ради України від 18.09.2003 № 1199-IV "Про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Харкова у зв'язку з 350-річчям його заснування".

  • субвенція з державного бюджету на будівництво метрополітену на суму 86 млн. грн. (м. Київ - 40 млн. грн., м. Харків - 10 млн. грн., м. Донецьк - 11 млн. грн., м. Дніпропетровськ - 25 млн. грн.).
  • У 2005 році загальний обсяг склав 51 млн. грн. з них:
  • субвенція з державного бюджету на будівництво метрополітену на суму 51 млн. грн. (м. Київ - 15 млн. грн., м. Харків - 15 млн. грн., м. Донецьк - 10 млн. грн., м. Дніпропетровськ - 10 млн. грн.);
  • субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів м. Донецьк - 1 млн. гривень.

Такий стан фінансування будівництва призвів до суттєвих порушень.

Так, у м. Харкові управлінням капітального будівництва (начальник - Федорець О.Д.) під поруку Харківської облдержадміністрації на будівництво метрополітену були отримані кредити, зараховані до загального фонду обласного бюджету, які передбачалося погасити за рахунок коштів місцевого бюджету. В договорі поруки поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання у повному обсязі боргових зобов'язань усім своїм майном та грошовими коштами.

Розпорядженням Уряду* Харківській облдержадміністрації виділено кошти на будівництво метрополітену у м. Харкові за рахунок субвенції з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів у сумі 10 млн. гривень. З цієї суми 5 млн. грн. рішенням сесії Харківської обласної ради**, за погодженням з Мінфіном, було передбачено використати за напрямом "Інвестиційні проекти (будівництво метрополітену)" на погашення кредитів банків, отриманих управлінням капітального будівництва в 2003 році.

*Про спрямування коштів на реконструкцію і реставрацію Одеського державного академічного театру опери та балету і будівництво у м. Черкасах житлового будинку для сімей з дітьми-інвалідами та у м. Харкові метрополітену" від 21.09.2004 № 662-р.

**Від 23.12.2003 "Про обласний бюджет на 2004 рік".

 

Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" Харківській області було передбачено субвенцію з державного бюджету на будівництво метрополітену (включаючи погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи) у сумі 15 млн. гривень.

Проте рішенням сесії Харківської обласної ради* вказані кошти було спрямовано на погашення кредитів банків, отриманих облдержадміністрацією в 2003-2004 роках. Слід зазначити, що протягом 2003-2005 років рішення щодо надання дозволу на отримання кредитів для будівництва метрополітену сесіями облради не приймалися.

*Від 29.11.2005 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 13.12.2005 "Про обласний бюджет на 2005 рік" (із змінами).

 

Згідно з Законом України* "Про місцеве самоврядування в Україні", рада або, за її рішенням, інші органи місцевого самоврядування, можуть отримувати кредити в банківських установах. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 207**. Органи місцевого самоврядування можуть, у межах законодавства, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

*Від 21.05.97 № 280/97-ВР.

**Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 207 "Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів".

 

Водночас, згідно з ст.17 Бюджетного кодексу України, гарантії щодо виконання боргових зобов'язань можуть надавати лише міські ради у межах повноважень, встановлених рішенням про місцевий бюджет. Обласні ради таких повноважень не мають.

Статтею 74 Бюджетного кодексу України визначено, що крім випадку, передбаченого статтею 73, запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку. До того ж, держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів. Видатки на обслуговування боргу повинні здійснюватися за рахунок коштів загального фонду міського бюджету.

Таким чином, у 2004 та 2005 роках Харківською облдержадміністрацією в порушення вимог статей 16 і 74 Бюджетного кодексу України та Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 207, незаконно були укладені кредитні угоди та договори поруки до них на загальну суму 20000,0 тис. грн., повернення коштів за якими перекладено на державний бюджет.

У м. Дніпропетровську в 2005 році на будівництво метрополітену з державного бюджету було виділено кошти субвенції з державного бюджету на будівництво метрополітену у сумі 10 млн. грн., які були перераховані Держказначейством на рахунок головного розпорядника коштів (головне управління будівництва та архітектури обладміністрації) лише наприкінці грудня, що ускладнило процес їх освоєння й унеможливило повне використання. Не були освоєні 5 млн. 888,3 тис. грн. субвенції, які повернуті до державного бюджету

Отже, неефективне управління з боку Державного казначейства України (Голова Петрашко П.Г.) коштами державного бюджету призвело до нерівномірного фінансування видатків на будівництво метрополітену в м. Дніпропетровську у 2005 році.

У м. Донецьк у 2003-2005 роках на будівництво метрополітену з державного бюджету виділено та фактично поступило 26,9 млн. гривень.

Крім того, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", Донецькій області передбачалось виділення коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, які вивільняються у зв'язку із закриттям шахт (надалі - кошти Фонду) в загальній сумі 51 млн. 328,2 тис. гривень. Із зазначених коштів, розпорядженням* передбачено виділення ДП "Донецька дирекція будівництва метрополітену" 5 млн. грн. на створення 80 робочих місць, як замовнику-одержувачу та підприємству, що здійснює технічний нагляд. Однак, кошти перераховані генпідряднику за виконані будівельно-монтажні роботи.

*Розпорядження голови облдержадміністрації від 30.05.2003 № 335 "Про створення нових робочих місць для працівників вугільної промисловості, які вивільняються у зв'язку із закриттям шахт" (відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1954 та від 26.04.2003 № 606, ст. 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та керуючись постановою колегії Міністерства вугільної промисловості України від 24.02.1998 № 3).

 

Отже, кошти в сумі 5 млн. грн. використані ДП "Донецька дирекція будівництва метрополітену" не за цільовим призначенням, чим порушено статті 7,16 Закону України від 02.03.2000 № 1533 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Крім того, при здійсненні фінансування будівництва головним розпорядником коштів у м. Донецьку допускалися випадки затримки перерахування коштів їх безпосереднім одержувачам, чим порушено вимоги п.22 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490*, якою визначено, що одержані відповідними місцевими бюджетами суми субвенції перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства. Донецькою обласною державною адміністрацією (начальник Головного фінансового управління Ласіков С.А), у 2004-2005 роках кошти субвенції з державного бюджету на будівництво метрополітену в загальній сумі 9 млн. грн. та 11 млн. грн. (відповідно по роках) перераховувались Головному управлінню капітального будівництва (головному розпоряднику) із затримками - від 2 до 63 та від 9 до 26 днів, що призвело до ускладнення розрахунків з підрядниками. Заборгованість дирекції підрядникам за виконані роботи на 01.04.2004 складала 1,4 млн. гривень.

* Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490 "Про затвердження Порядку перерахування дотації вирівнювання, додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами".

 

4.2 Використання коштів державного бюджету, виділених на будівництво метрополітену в м. Києві

На будівництво метрополітену у м. Києві протягом 2003-2005 років було направлено кошти загальним обсягом 1 млрд. 91 млн. 367,2 тис. грн., з них кошти державного бюджету - 56,5 млн. гривень.

При будівництві Київського метрополітену, який є комунальною власністю, функції замовника на проектування та будівництво об'єктів метрополітену виконує "Дирекція будівництва метрополітену". Вона є структурним підрозділом комунального підприємства "Київський метрополітен". Будівництво метрополітену здійснюється генеральним підрядником - ВАТ "Київметробуд".

Кошти державного бюджету були направлені на будівництво трьох об'єктів, а саме: дільниця від ст. "Святошин" до ст. "Новобіличі", дільниця від ст. "Дорогожичі" до ст. "Сирецька" та другий вихід на ст. "Лісова".

Будівництво об'єктів було розпочато за проектною документацією, яка не пройшла державну експертизу і не була затверджена в установленому порядку.

Наприклад, на дільницях від ст. "Святошин" до ст. "Новобіличі" будівництво розпочато з липня 1998 року. При цьому державна експертиза проведена 28.12.2001, а проект затверджено розпорядженням Голови КМДА лише 23.10.2002, тобто, практично через 4 роки з початку будівництва.

Аналогічно, від ст. "Дорогожичі" до ст. "Сирецька" будівництво розпочато з вересня 1999 року, державна експертиза проведена у серпні 2004 року, а проект затверджено розпорядженням голови КМДА від 07.10.2004 року, тобто, через 4 роки з початку будівництва.

Будівництво першого пускового комплексу Сирецько-Печерської лінії метрополітену від ст. "Харківська" до ст. "Бориспільська" розпочато з серпня 2003 року, при цьому державна експертиза проведена у липні 2005 року, а проект затверджено розпорядженням голови КМДА від 22.08.2005, через 2 роки з початку будівництва.

Спорудження другого виходу на ст. "Лісова" тривало з серпня по листопад 2005 року, державна експертиза проведена 29.11.2005, а робочий проект затверджено розпорядженням голови КМДА від 28.12.2005, тобто, через місяць після завершення будівництва.

Необхідно зазначити, що до моменту затвердження проектної документації ні інвестор, ні замовник не несуть повної відповідальності перед державою за дотриманням обов'язкових вимог нормативів та нормативних документів з питань державної інвестиційної політики, раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів, прийняття рішень.

Зокрема, будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії від ст. "Либідська" до ст. "Виставковий центр", яке здійснювалося без затвердженого проекту, призвело до аварії на станції "Деміївська" 25.01.2006 року. Ліквідація наслідків аварії потребуватиме значних додаткових коштів.

Роботи з будівництва Сирецько-Печерської лінії дільниці від ст. "Дорогожичі" до ст. "Сирецька" виконані на 7 місяців пізніше визначеного проектом терміну. При тому, що Державна комісія прийняла об'єкт 11.10.2004, його зараховано до комунальної власності та передано у володіння і користування підприємствам для подальшого їх утримання та експлуатації 30.06.2005*, тобто, через 8 місяців після прийняття об'єкту.

*Рішення Київської міської ради "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади м.Києва закінченого будівництва об'єкта комунального призначення" № 472/3048.

 

В іншому випадку - другий вихід ст. "Лісова" вже експлуатується, проте акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкту на час перевірки відсутній.

Слід зазначити, що у 2003 році, при будівництві окремих об'єктів, мали місце випадки використання коштів, передбачених проектно-кошторисною документацією, на інші цілі. Так, в проект дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену було включено реконструкцію двох житлових будинків під виробничі будівлі ДП "ПІ Укрметротунельпроект" по вул. Воровського, вартістю 9 млн. 768,5 тис. грн., які не знаходяться на вказаній дільниці.

Зазначені будинки, згідно з рішенням виконавчого комітету Київради*, підлягали зносу з наступною передачею земельної ділянки Метрополітену під будівництво ст. "Львівська брама", але були збережені в процесі будівництва. Розпорядженням КМДА** ці будинки передані в господарювання ДП "ПІ Укрметротунельпроект", а Дирекції дозволено фінансування робіт з реконструкції будинків за рахунок кошторису Сирецько-Печерської лінії метрополітену. Витрати на реконструкцію одного будинку склали 5 млн. 61,2 тис. грн. (реконструкція другого будинку не проводилась).

*Рішення виконавчого комітету Київської міськради від 24.03.88 № 281 "Про відведення земельних ділянок підприємствам, установам та організаціям для будівництва об'єктів".

**Розпорядження КМДА від 18.11.97 № 1867 "Про подальше використання буд. на вул. Ш.Руставелі № 47".

 

Комунальним підприємством "Київський метрополітен", внаслідок прийняття Київською міською державною адміністрацією розпорядження від 18.11.97 № 1867, бюджетні кошти в сумі 5 млн. 61,2 тис. грн. що були передбачені на будівництво Сирецько-Печерської лінії метрополітену, використані на реконструкцію житлового будинку по вул. Воровського у м. Києві не за цільовим призначенням.

Фінансування робіт з будівництва за рахунок коштів державного бюджету в 2003-2005 роках в загальній сумі 56,5 млн. грн. здійснювалося КМДА, як головним розпорядником, за відсутності титулів на виконання проектно-вишукувальних робіт, титулів перехідної будови, затвердженої проектно-кошторисної документації чим порушено Порядок державного фінансування капітального будівництва*.

*Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".

 

Управління держказначейства в м. Києві, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 та статті 117 Бюджетного кодексу України, не повернуло документи на доопрацювання та профінансувало видатки за відсутності погоджених і затверджених у встановленому порядку відповідних документів (титулів на виконання проектно-вишукувальних робіт, титулів перехідної будови, затвердженої проектно-кошторисної документації). Отже, кошти в сумі 56,5 млн. грн. були використані Дирекцією будівництва метрополітену КП "Київський метрополітен" з порушеннями чинного законодавства.

4.3 Використання коштів державного бюджету, виділених на будівництво метрополітену в містах Харкові, Дніпропетровську та Донецьку

У м. Харкові протягом 2003-2005 років збудовано та введено в експлуатацію 2,6 км ліній метрополітену з двома станціями, продовжено будівництво другої дільниці. На виконання цих робіт з державного бюджету було виділено 72 млн. 763,4 тис. гривень, з них 20 млн. грн. використано на погашення кредитів, отриманих Харківською облдержадміністрацією у 2003-2004 роках для будівництва метрополітену. Оскільки бюджетні кошти, спрямовані на погашення кредитів, дирекцією метрополітену використані в якості коштів бюджету розвитку місцевого бюджету, принцип прозорості їх використання було втрачено.

Отже, кошти субвенції з державного бюджету в сумі 20 млн. грн. використані Харківською облдержадміністрацією з порушенням п.10 ст.7 Бюджетного кодексу України, яка передбачає застосування принципу прозорості бюджетної системи.

В 2003 році з державного бюджету кошти субвенції в сумі 6 млн. 763,4 тис. грн. надходили на один рахунок з бюджетом розвитку місцевого бюджету. Дирекцією будівництва метрополітену (начальник - Янсон В.Є.), при використанні коштів субвенції, в порушення п.23 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490*, у графі "призначення платежу" не робилися посилання на відповідну статтю закону про державний бюджет, що унеможливило контроль за повнотою використання цільових бюджетних коштів.

* Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490 "Про затвердження Порядку перерахування дотації вирівнювання, додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також між бюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України".

 

У 2004 році Дирекцією з будівництва укладено угоду з управлінням капітального будівництва Харківської облдержадміністрації, якою частково делеговані розпоряднику коштів функції замовника. При цьому, відповідно до угоди, із 46 млн. грн. субвенції з державного бюджету 133 тис. грн. перераховано управлінню. Чинним законодавством та нормативно-правовими актами України розподілення функцій замовника будівництва між декількома юридичними особами, згідно з роз'ясненням колишнього Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики*, не передбачається.

*Лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27.11.2001 № 8/4-565 "Щодо порядку визначення замовника".

 

Отже, Харківською облдержадміністрацією кошти державного бюджету в сумі 133 тис. грн. використано неефективно.

У м. Дніпропетровську замовником з будівництва метрополітену постановою Уряду* було визначено обласну держадміністрацію, яка поклала** ці функції на управління транспорту та зв'язку облдержадміністрації (ліквідовано в 2004 році). Фактично виконувала функції, не маючи на це повноважень, за відсутності статусу юридичної особи, Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену.

*Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1549 "Про замовника з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену".

**Розпорядження Дніпропетровської обласної держадміністрації від 28.11.2003 № 414-р-03 "Про замовника з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену".

 

Через невизначеність замовника будівництва метрополітену ставлення міської влади до перспективи розвитку метрополітену носило формальний характер та призвело до порушень законодавства.

Так, при потребі коштів на будівництво (2003-2005 роки) в загальній сумі 180 млн. грн., всього профінансовано 43 млн. 866,5 тис. грн., з яких 36 млн. грн. - кошти держбюджету. Отже, органи місцевої влади при будівництві метрополітену покладались, в основному, на кошти державного бюджету.

В порушення п.6 ст.318 Господарського кодексу України, яким визначено, що договір підряду укладає замовник, Дирекцією договори на капітальне будівництво були укладені з підрядниками (ВАТ "Дніпрометробуд, ВАТ "Будівельно-монтажний трест № 7, ВАТ "Дніпротротрансбуд").

Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 24.03.2004 № 136-р-2004*, в порушення вимог чинного на той час Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення**, без погодження з Мінтрансзв'язку, як органом, що затверджував проект, виключено із проекту пускового комплексу одну проміжну станцію та перегінний вентиляційний вузол, ліквідовано будівельний майданчик, що не було передбачено проектом.

*Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 24.03.2004 № 136-р-2004 "Про затвердження складу пускового комплексу другої пускової дільниці першої черги Дніпропетровського метрополітену від ст. "Вокзальна" до ст. "Площа Леніна" (ст. "Центральна")".

**Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.92 № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення".

 

Аналогічно, постійно діючим штабом з координації робіт на будівництві об'єктів ІІ пускової ділянки першої черги Дніпропетровського метрополітену* прийнято рішення щодо консервації об'єктів на стволі № 16, що також не було передбачено проектом будівництва.

*Протокол від 04.03.2004 № 24, підписаний заступником голови облдержадміністрації Е.В. Дубініним.

 

Відповідно до проекту, будівництво метрополітену кошторисною вартістю 1 млрд. 254,4 млн. грн. розпочато в 1981 році за двома пусковими комплексами. Першу пускову дільницю прийнято в експлуатацію у 1995 році. Протягом останніх трьох років продовжувалася добудова зданої в експлуатацію дільниці, будівництво другої пускової дільниці, електродепо, додаткових пристроїв цивільної оборони та консервація і ліквідація окремих об'єктів.

Впродовж 2003-2005 років кошти державного бюджету були спрямовані на погашення кредиторської заборгованості і оплату підрядникам за виконані будівельно-монтажні, проектні роботи та утримання служби замовника. При цьому мали місце численні випадки порушень бюджетного законодавства та неефективного використання коштів.

  • Так, з 12.08.2003 по 04.09.2003 Дирекцією 274,2 тис. грн. бюджетних коштів спрямовані на погашення кредиторської заборгованості за роботи, виконані у грудні 2002 року ВАТ "Дніпрометробуд". Проте у казначейських звітах Дирекції (форма 7мд) за грудень 2002 та серпень 2003 року дані щодо такої заборгованості відсутні. Тобто, Дирекцією з будівництва метрополітену (начальник - Доценко С.Ю.) порушено вимоги наказу Державного казначейства України від 31.01.2003 № 17*. За даними бухгалтерського обліку рахується така заборгованість, але не визначено, за рахунок недофінансування якого бюджету вона виникла.

    *Наказ Державного казначейства України від 31.01.2003 № 17 "Про затвердження Інструкції про порядок складання у 2003 році місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів".

     

  • Дирекцією в 2004 році укладено договір, згідно з яким частина функцій замовника була передана головному розпоряднику бюджетних коштів - управлінню капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації. Оскільки чинним законодавством не передбачається розподілення функцій замовника між декількома юридичними особами, Дніпропетровською облдержадміністрацією 150 тис. грн. субвенції з державного бюджету використано неефективно.

  • Кошти субвенції з державного бюджету на суму понад 1 млн. грн. використанні на закупівлю обладнання, яке більше року зберігалося на складі і станом на 01.04.2006 не було змонтоване та введене в експлуатацію. Тобто, Дніпропетровською дирекцією будівництва метрополітену понад 1 млн. грн. бюджетних коштів використано неефективно.

  • Управління державного казначейства в м. Дніпропетровську протягом 2005 року здійснювало фінансування з порушенням чинного законодавства. Так, за відсутності титулу перехідної будови та внутрішньобудівельного титулу ним здійснено фінансування Дніпропетровської дирекції будівництва метрополітену в обсязі 4 млн. 111,6 тис. грн., чим порушено вимоги статті 117 Бюджетного кодексу України та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764*.

    *Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".

     

    Незадовільне фінансування об'єктів капітального будівництва призводить до збільшення термінів будівництва та подорожчання їх проектної вартості , в першу чергу, за рахунок обслуговуючих процесів. За період 2003-2005 роки на обслуговуючі процеси з підтримання підземних виробіток у безаварійному стані витрачено 5 млн. 449,3 тис. гривень. За умови здачі об'єкта в експлуатацію, такі витрати відносяться на затрати експлуатуючої організації.

    Отже, Дніпропетровською дирекцією будівництва метрополітену 5 млн. 449,3 тис. грн. витрачено неефективно.

    У м. Донецьку будівництво метрополітену в 1991 році було розпочато за відсутності будь-якої проектно-кошторисної документації, що була затверджена лише у 1993 році. При кошторисній вартості проекту 780,3 млн. грн. фінансування здійснено в сумі 152,4 млн. грн. (20 відс.), з яких кошти державного бюджету склали 87,4 млн. грн. (57 відсотків).

    Протягом 15 років рішення щодо визначення замовника з будівництва метрополітену Урядом та Донецькою облдержадміністрацією не приймалося. Згідно з статутом, затвердженим Мінтрансзв'язку, функції замовника на проектування та будівництво виконує Донецька дирекція будівництва метрополітену.

    В 2003-2005 роках м. Донецьк в структурі видатків державного бюджету на будівництво метрополітену займає найменшу питому вагу - 14 відсотків. При будівництві метрополітену органи місцевої влади покладались, в основному, на кошти державного бюджету.

    Всього на зазначені цілі за період 2003-2005 роки було виділено 44,4 млн. грн., з яких кошти державного бюджету склали 31,9 млн. грн., місцевого бюджету - 12,5 млн. гривень.

    Виділення коштів на будівництво метрополітену проводиться без урахування реальних потреб, оскільки навіть за умови щорічного фінансування будівництва в розмірі 50 млн. грн. (визначено потребою за попередні роки), метрополітен в м. Донецьку може бути побудовано лише через 13 років, що переводить будівництво в розряд довгобудів та призводить до його подорожчання. При цьому Мінтрансзв'язку не ініційовано проведення розрахунків доцільності подальшого продовження будівництва метрополітену та прогнозного економічного ефекту.

    У 2005 році, вдруге, за завданням Голови Донецької обласної адміністрації Чупруна В.П., уточнено техніко-економічні рішення щодо проекту першого пускового комплексу для виявлення мінімально необхідного переліку споруд та технологічних систем. Із складу комплексу тимчасово виключені споруди та роботи, без яких можна експлуатувати дільниці першої черги, дотримуючись умов безпеки. Після уточнення техніко-економічних рішень по проекту, перерахована в цінах 2005 року кошторисна вартість склала 2 млрд. 387,1 млн. грн., і, порівняно із 1998 роком, зросла майже втричі. За виконання уточнення техніко-економічних рішень Дирекцією, згідно з договором, за рахунок субвенції з державного бюджету, за виконання цієї роботи сплачено "ПІ "Укметротунельпроект" 184,9 тис. гривень. Згідно з роз'ясненням Держбуду*, за відсутності змін проектних і технологічних рішень, кошторисна документація не перераховується, не перезатверджується і може використовуватись, як інвесторська кошторисна документація для планування та фінансування будівництва.

    *Лист Держбуду України від 31.08.2005 № 7/1-925 Дніпропетровській обласній державній адміністрації "Про перезатвердження проектно-кошторисної документації на будівництво метрополітену у м. Дніпропетровську".

     

    Отже, Дирекцією метрополітену двічі оплачено роботи за уточнення техніко-економічних рішень по проекту, внаслідок чого кошти державного бюджету в сумі 184,9 тис. грн. витрачено неефективно.

    За результатами перевірки стану справ на будівництві метрополітену в м. Донецьку, відділом державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України в Донецькій області, у травні 2005 року виявлено потенційно небезпечні об'єкти незавершеного будівництва. Припинення фінансування робіт з будівництва та утримання метрополітену може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру як на самих об'єктах, так і на прилеглих територіях на поверхні:

    - зокрема, у випадку обвалення стін котловану станції "Червоне містечко" зруйнуються житлові будинки, які розташовані поруч зі станцією, залишиться під землею прохідний комплекс, вартість якого становить 6,3 млн. гривень. У разі обвалу порід покрівлі вибою перегінного тунелю, розташованого під трамвайною лінією і адміністративним корпусом заводу "Кольормет" та на відстані менше 100 метрів від резервуару Мушкетівського водопровідного вузла, можуть зруйнуватися ці споруди. Можливе підвищене виділення метану та води з розроблених порід Мушкетівського насування, що призведе до затоплення підземних виробок та спричинить підняття ?рунтових вод і підтоплення прилеглих територій;

    - на станції "Пролетарська" можливий вимив суглинків зі стін котловану, що спричинить їх обвал і, як наслідок, руйнування двох вулиць;

    - зупинення робіт на підхідних виробках ствола № 18 може спричинити деформацію та обрушення порід покрівлі і привести до руйнування трамвайних колій та вулиці;

    - зупинення робіт на підхідних виробках ствола № 19 може спричинити деформацію та призведе до обрушення порід покрівлі і, як наслідок, руйнування газопроводів середнього та низького тиску, що, в свою чергу, може викликати катастрофічні наслідки, оскільки вони розташовані поряд з територією коксохімічного цеху Донецького металургійного заводу;

    - зупинення робіт на підхідних виробках ствола № 20 може спричинити деформацію та обрушення порід покрівлі і, як наслідок, руйнування трамвайної колії, підземних комунікацій та будівель по трьох вулицях та одному проспекту й інші.

    Згідно з орієнтовним розрахунком вартості сухої консервації об'єктів споруджуваного метрополітену витрати на проектні та будівельно-монтажні роботи по консервації об'єктів становитимуть 6,9 млн. грн., крім того, витрати на щорічне утримання законсервованих об'єктів становлять 8 млн. 518 тис. грн. з розрахунку на рік. Орієнтовна вартість робіт з повної ліквідації будівництва метрополітену майже дорівнює вартості виконаних будівельно-монтажних робіт - 152 млн. гривень.

    Отже, будівництво метрополітену в м. Донецьк, здійснюється за відсутності регіональної Програми розвитку метрополітену, визначених планових завдань та відповідального за їх виконання. Це призвело до того, що протягом 15 років жодний об'єкт не введено в експлуатацію. Замість будівництва метрополітену державні кошти у сумі 8,5 млн. грн. щорічно спрямовуються на обслуговуючі процеси та підтримання недобудованих об'єктів. Таким чином, витрачені на будівництво кошти державного бюджету, у загальній сумі 87,4 млн. грн., використано неефективно.

     

    V. Аналіз державної програми будівництва та розвитку
    мережі метрополітенів на 2006-2010 роки

    Кабінетом Міністрів України 07.03.2006 затверджена* Державна програма будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки, якою передбачено фінансування відповідних програмних заходів в обсязі 11 млрд. 115,8 млн. грн., з них 5 млрд. 698,4 млн. грн. є видатками державного бюджету.

    *Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2006 № 257 "Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки".

     

    Розподіл коштів на реалізацію програмних заходів з будівництва та розвитку метрополітенів за рахунок державного бюджету наведено в діаграмі 2.

    Діаграма 2. Обсяги фінансування за рахунок державного бюджету

    Із загальної суми, передбаченої у Програмі по КП "Київський метрополітен", видатки державного бюджету складають 49 відс., по ДП "Харківський метрополітен" - 51 відс., по ДП "Дніпропетровський метрополітен" - 55 відс., на будівництво метрополітену у м. Донецьку - 70 відсотків. В орієнтовному обсязі фінансування на будівництво метрополітену у м. Донецьку Програмою не визначено, за рахунок якого бюджету буде спрямовано 210 млн. грн. на придбання 84 одиниць рухомого складу. Зазначене є порушенням статті 9 Закону України "Про державні цільові програми"*, згідно з вимогами якої проект державної цільової програми повинен містити обсяги та джерела фінансування.

    * Закон України від 18.03.2004 № 1621-ІV "Про державні цільові програми".

     

    Крім фінансування заходів за рахунок державного бюджету Програмою також передбачено здійснювати фінансування за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел, зокрема, власних коштів метрополітенів. Проте основними заходами Програми не передбачено жодного, що здійснювався б із залученням цих коштів. Крім того, враховуючи, що фінансові результати від основної діяльності усіх діючих метрополітенів в Україні з року в рік мають від'ємне значення, збиткова тарифна та компенсаційна політика щодо перевезення пільгових категорій пасажирів і щорічне спрямування держадміністраціями відповідних дотацій унеможливлюють здійснення будь-яких заходів з будівництва та розвитку мережі метрополітенів за рахунок їх власних коштів.

    Відповідно до статті 4 Закону України "Про державні цільові програми" в системі планування та прогнозування економічного і соціального розвитку України програми повинні враховуватися під час складання проекту Державного бюджету України на відповідній рік шляхом визначення головними розпорядниками бюджетних коштів обсягів видатків на їх реалізацію у складі бюджетних програм та включення центральними органами виконавчої влади відповідних пропозицій до бюджетних запитів. Проте потреба коштів на 2006 рік ні Мінтрансзв'язку, ні відповідними держадміністраціями не врахована.

    Крім того, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"* передбачено субвенції на будівництво та розвиток метрополітенів Київській міській, Харківській, Дніпропетровській та Донецькій обласним держадміністраціям в обсязі лише 200 млн. грн., Уряд затвердив Програму, на виконання заходів якої у цьому році передбачено фінансування з державного бюджету 1 млрд. 528,5 млн. гривень. При цьому не визначено, за рахунок чого буде здійснюватися зазначене фінансування.

    *Закон України від 20.12.2005 № 3235 "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

     

    Пунктом 25 Основних заходів з будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-2010 роки (додаток до Державної програми) передбачено спрямування 2,1 млн. грн. на детальні дослідження та техніко-економічні обгрунтування будівництва нових метрополітенів у мм. Запоріжжі, Одесі, Львові.

    Мінтрансзв'язку, як розробник проекту Програми, залишив за собою лише контроль за її виконанням, а замовниками будівництва та розвитку метрополітенів визначив Київську міську та відповідні облдержадміністрації. Отже, згідно із закладеним у Програмі принципом складання бюджетних запитів на отримання коштів з державного бюджету, фінансування та контроль за використанням коштів знову буде здійснювати не Мінтрансзв'язку, як центральний орган виконавчої влади, а відповідні державні адміністрації. Таким чином, Мінтрансзв'язку самоусунулося від виконання своїх повноважень щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

    Закладені Кабінетом Міністрів України у Державну програму будівництва та розвитку мережі метрополітенів на період 2006-2010 роки принципи управління коштами державного бюджету продовжують практику їх неефективного планування та використання.

    Програма не відповідає вимогам Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про державні цільові програми" і не визначає джерел фінансування за окремими напрямками. Визначені Програмою кошти державного бюджету на фінансування будівництва метрополітенів розподілені між містами Київ, Харків, Дніпропетровськ та Донецьк з порушенням ст.7 Бюджетного кодексу України в частині дотримання принципів обгрунтованості, справедливості та неупередженості. Передбачені Програмою обсяги коштів державного бюджету на будівництво метрополітенів у мм. Дніпропетровську та Донецьку не забезпечують завершення їх до 2010 року згідно з проектними рішеннями.

     

    Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду
    матеріалів перевірки, зробила наступні висновки:

    1. Будівництво метрополітенів в Україні протягом 1994-2005 років здійснювалося за відсутності єдиного комплексного підходу та генеральної схеми розвитку. Вимоги Уряду щодо розроблення генеральної схеми, забезпечення її реалізації на програмній основі, розроблення програмних документів економічного і соціального розвитку Мінтрансзв'язку та Мінекономіки не здійснювалися.

    2. В результаті безконтрольності з боку Кабінету Міністрів України за виконанням прийнятих ним розпоряджень, несвоєчасної реалізації урядових рішень Мінтрансзв'язку, Мінфіном та Мінекономіки Державна цільова програма будівництва та розвитку мережі метрополітенів не приймалася впродовж двох років і була затверджена лише у березні 2006 року.

    3. На державному рівні планування будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні у період 2003-2005 років було відсутнє, планування капіталовкладень для фінансування будівництва метрополітенів не носило системного характеру і здійснювалося на підставі окремих постанов Верховної Ради України, змін до законів про Державний бюджет України на відповідний рік та рішень Уряду. Планування будівництва метрополітенів на регіональному рівні (крім м. Києва) щодо фінансування капіталовкладень було зорієнтоване на можливості не місцевих, а державного бюджету.

    4. Міністерство транспорту та зв'язку України, всупереч вимогам ст. 4 Закону України "Про транспорт", протягом 2003-2005 років фактично не виконувало функцій головного розпорядника бюджетних коштів при плануванні та використанні коштів державного бюджету на будівництво метрополітенів у містах України, що призвело до відсутності координації та контролю за відповідними процесами на загальнодержавному рівні, нерівномірного розвитку метрополітенів у містах Дніпропетровську, Донецьку та Харкові.

    5. Державним казначейством України (Голова - Петрашко П.Г.) у 2005 році здійснювалося неефективне управління коштами державного бюджету на будівництво метрополітену в м. Дніпропетровськ, що спричинило нерівномірне фінансування видатків. Як наслідок, кошти субвенції в сумі 5 млн. 888,3 тис. грн. не були освоєні і в кінці року повернуті до державного бюджету.

    6. В порушення державних будівельних норм у м. Києві набула поширення практика будівництва об'єктів метрополітену за проектною документацією, яка не пройшла державну експертизу та не була затверджена в установленому порядку, що створює передумови техногенних аварій.

    7. Управління державного казначейства в м. Києві (начальник - Копитов С.М.), в порушення вимог ст. 112 та 117 Бюджетного кодексу України, не призупинило фінансування видатків за відсутності погоджених і затверджених у встановленому порядку відповідних документів (титулів на виконання проектно-вишукувальних робіт, титулів перехідної будови, затвердженої проектно-кошторисної документації). В результаті, кошти державного бюджету в сумі 56,5 млн. грн. були використані Дирекцією будівництва КП "Київський метрополітен" (директор - Охотніков О.К.) з порушеннями чинного законодавства.

    8. Комунальним підприємством "Київський метрополітен" бюджетні кошти в сумі 5,1 млн. грн., передбачені на будівництво Сирецько-Печерської лінії метрополітену, використані на реконструкцію житлового будинку по вул. Воровського у м. Києві, тобто, не за цільовим призначенням.

    9. Харківською облдержадміністрацією (начальник управління капітального будівництва - Федорець О. Д.) у 2004 та 2005 роках, в порушення вимог статей 16 і 74 Бюджетного кодексу України та Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 207, незаконно були укладені кредитні угоди та договори поруки до них на загальну суму 20 млн. грн., повернення коштів за якими перекладено на державний бюджет.

    10. При будівництві метрополітенів мали місце численні випадки незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету.

    Так, Харківською облдержадміністрацією - неефективно використано 133 тис. гривень. Управлінням держказначейства в м. Дніпропетровську створено умови для незаконного використання Дніпропетровською дирекцією будівництва метрополітену 4 млн. 111,6 тис. гривень. Дніпропетровською Дирекцією з будівництва метрополітену (начальник Доценко С.Ю.) неефективно використано 1 млн. 599,6 тис. гривень. Донецькою дирекцією будівництва метрополітену неефективно витрачено 184,9 тис. гривень.

    11. Перевищення нормативного строку будівництва Донецького метрополітену збільшило його проектну вартість з 780,3 млн. грн. до 2 млрд. 387,1 млн. грн., тобто, майже втричі і, в першу чергу, за рахунок обслуговуючих процесів.

    12. Будівництво метрополітену в м. Донецьк здійснюється за відсутності регіональної Програми розвитку метрополітену, без визначених планових завдань та відповідального за їх виконання. Протягом 15 років жодний об'єкт не введено в експлуатацію. Замість розвитку метрополітену державні кошти, від 6 до 9 млн. грн. щорічно, спрямовуються на обслуговуючі процеси та підтримання недобудованих об'єктів. Таким чином, за весь період будівництва 87,4 млн. грн. коштів державного бюджету використано неефективно.

    13. Внаслідок порушення Донецькою обласною державною адміністрацією (начальник Головного фінансового управління Донецької облдержадміністрації Ласіков С.А.) вимог п. 22 та п.8.1.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490, у 2003-2005 роках кошти субвенцій з державного бюджету надходили до головних розпорядників із затримками до двох місяців, що призвело до ускладнення процесу освоєння отриманих коштів, несвоєчасного виконання будівельно-монтажних робіт, несвоєчасної виплати заробітної плати та сплати обов'язкових платежів до бюджету.

    14. Донецькою дирекцією, як отримувачем коштів, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, план використання бюджетних коштів на 2003 рік та звіт про надходження і використання 4,9 млн.грн. коштів субвенції з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів не складався.

    15. Закладені Кабінетом Міністрів України у Державну програму будівництва та розвитку мережі метрополітенів на період 2006-2010 роки принципи управління коштами державного бюджету продовжують практику їх неефективного планування та використання.

    Програма не відповідає вимогам Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про державні цільові програми" і не визначає джерел фінансування за окремими напрямками. Визначені Програмою кошти державного бюджету на фінансування будівництва метрополітенів розподілені між містами Києвом, Харковом, Дніпропетровськом та Донецьком з порушенням ст.7 Бюджетного кодексу України в частині дотримання принципів обгрунтованості, справедливості та неупередженості. Передбачені Програмою обсяги коштів державного бюджету на будівництво метрополітенів у мм. Дніпропетровськ та Донецьк не забезпечують завершення до 2010 року їх будівництва згідно з проектними рішеннями, отже, залишають їх у розряді "довгобудів".

     

  • Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
    Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України