Доповідь виконуючого обов´язки голови
Комітету з питань бюджету Супрун Л.П. на засіданні парламенту з питання розгляду у першому читанні проекту Закону про Державний бюджет України на 2006 рік

Витяг із стенограми засідання від 20 жовтня 2005 року, розміщеної на Web-сайті Верховної Ради України Супрун Л.П. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ми починаємо розгляд Закону про Державний бюджет, поданий урядом, на 2006 рік  в надзвичайно складній і  політичній, і економічній ситуації.

Можна підтримати було б пропозицію фракції БЮТа, що розглядати закон потрібно тільки в тих умовах, коли тут уряд буде в  повному складі. Бо фактично,   ми даємо об´єктивну оцінку документу, який поданий на наступний рік щодо фінансування видатків бюджету і формування бюджету і фактично від цього документу залежить розвиток економіки і життя людей в 2006 році.

 Хочу звернути вашу увагу, шановні колеги,  на одну особливість. Ми з вами сьогодні повинні критично оцінити цей поданий законопроект. Саме в цьому полягає функція Верховної Ради на першому читанні. Можна було б критикувати цей проект Закону і він підлягає критиці, оскільки не відповідає і вимогам Конституції, і вимогам Бюджетного кодексу. В ньому не врахована, практично, повністю третина  наших вимог бюджетної резолюції. Тільки третина врахована частково. І тільки одна третина врахована повністю.

В поданому Законі із 116 пунктів таким чином, не враховано 32 пункти бюджетної резолюції. Ми детально  розглядали цей документ, залучили до роботи всі місцеві органи самоврядування, залучили головних розпорядників, залучили експертів. Який наш висновок, ви бачите сьогодні в цих пропозиція   бюджетного комітету. Наше завдання підтримати ці критичні висновки і передати уряду на виконання цей документ тому, що ми сьогодні формуємо ставлення Верховної Ради до цього документу. Одночасно опрацьовано біля чотирьох тисяч пропозицій народних депутатів, комітетів Верховної Ради, депутатських фракцій, Національного банку, які згруповані у 2 тисячі 200 пропозицій, навіть більше.

В чому сутність цих пропозицій? Більшість поданих пропозицій передбачають збільшення витрат бюджету без надання реальних джерел. Можу сказати, що запропоновано збільшити фінансування із бюджету майже на 60 мільярдів, при цьому фракції пропонують приблизно на 25 мільярдів збільшити відповідне фінансування, комітети на 18 і народні депутати майже на 15 мільярдів.

Це стосується соціального захисту, соціального забезпечення, освіти, агарного сектора, оборони, охорони здоров´я, правоохоронної діяльності, транспорту, промисловості, будівництва, паливно-енергетичного комплексу, охорони навколишнього середовища, культури, духовно-фізичного розвитку, науки та інших. Тобто, бюджет сьогодні не задовольняє нікого. Тому ми пропонуємо в тексті наших висновків і пропозицій переглянути макропоказники, перестати втручатися в податкові закони України.

Тому, коли ми говоримо про формування доходної бази і пропозицій уряду щодо зниження окремих видів податків, то частково комітет підтримав ці пропозиції, зокрема щодо скорочення навантаження на заробітну плату при знятті певної частини страхового внеску до Фонду на соціальне страхування на випадок безробіття. Чому комітет підтримав таку пропозицію? Ми вважаємо, що оскільки за даними, які дає Кабінет Міністрів, близько 500 тисяч робочих місць створено, то, безперечно, навантаження на такий фонд може бути зменшено, але на наш запит, де ці робочі місця, ми не отримали до цього часу відповідь ні в розрізі регіонів, ні в розрізі галузей економіки і бачимо, що за даними фонду щодо страхування на випадок безробіття обсяг громадян, кількість громадян, які стали додатково на облік, тільки збільшився. Тобто, між словами і справою є величезний розрив.

Що стосується ще одного зниження податку. Це відрахування до Пенсійного фонду. В умовах, коли в наступному році уряд пропонує на 3 мільярди більше передати коштів платників податків із державного бюджету Пенсійному фонду, говорити про зниження цього, цієї ставки відрахування на пенсійні внески абсолютно є алогічним.

Ми повинні сьогодні робити все, щоб почала працювати економіка, а не робити вигляд, що хтось десь намагається знизити податки, особливо на фоні прийняття в березні місяці проекту, поданого урядом щодо повного навантаження податкового на всі підприємства, ліквідації спеціальних зон, коли мова йшла про реальні інвестиції, а не фіктивні інвестиції з офшорних компаній, коли мова йшла про галузеві пільги і підтримку вітчизняного товаровиробника, а не фіктивні пільги для невідомо кого, коли ми, фактично, підрубили автомобільну промисловість, суднобудування, літакобудування, навантаживши на них те, що сьогодні вони не в змозі платити, що, в свою чергу, призводить, фактично, до скорочення  діяльності таких підприємств і втрати робочих місць. І, безперечно, втрати доходів Державного бюджету.

Тільки прийняття подання викривленого закону щодо ввезення  нафтопродуктів, фактично, зупинило одним махом три величезні українські підприємства. Це нафтопереробні  заводи в Івано-Франківську, в Херсоні, в Одещині. І втрати від цього бюджету сьогодні виміряються мільярдами. Мільярдами! Близько 250 мільйонів кожен з цих заводів щомісячно платив до державного бюджету, не враховуючи податків, які сплачуються з доходів громадян, які отримували на цих підприємствах заробітну плату.

Замість цього зростають податки по імпорту. Тобто, ми годуємо сьогодні  іноземних поставників товарів і послуг. І таким чином,  ця проблема сьогодні не відображена щодо  вирішення в бюджеті 2006 року.

Можу сказати, що наші пропозиції  по доходній частині полягають і в тому, щоб нарешті перестати бути статистами. Якщо уряд це статист, то треба все  абсолютно ліквідувати державне управління, в місцевих органах самоврядування поставити банкомати по виплаті заробітної плати, і таким чином, функція, яка  сьогодні передбачена в бюджеті урядом для місцевого самоврядування, практично, буде виконана тому, що навантаження по Фонду оплати праці, шановні колеги, на місцеві органи самоврядування не знижується, а зростає.

Якщо у нас в 2005 році окремі бюджети максимально мали навантаження по Фонду оплати праці  за нормативними розрахунками в межі 82,6 відсотка, то в 2006 році таке навантаження буде складати по окремих регіонах 90,8 відсотка. Наші розрахунки по фондах оплати праці для  місцевих бюджетів показують, що сьогодні місцевим бюджетам не вистачає від 17 до 50 відсотків коштів для видатків тільки на елементарні речі, тільки на заробітну плату.

На жаль, урядом абсолютно не врахована наша вимога щодо нового підходу до розрахунків  місцевих бюджетів у відповідності до Закону "Про державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти", де ми повинні перестати  рахувати на койко-місце, ми повинні враховувати видатки місцевих бюджетів по соціальним послугам і по тим стандартам, які  сьогодні розроблені. На жаль, що вся робота над бюджетом була перенесена в уряді фактично на останні три  тижні перед поданням цього документу до Верховної Ради. І тому, податкова база, яка сьогодні включена до цього закону, абсолютно є не ефективною зміною законодавства.

Ми пропонуємо як комітет, і це записано в наших бюджетних висновках, уряду не гратися з податковими законами, а йти шукати консолідацію тут в парламенті щодо податкового законодавства і подавати окремий законопроект, яким можна буде врегулювати окремі норми податкового законодавства. При чому, якщо вони будуть погіршувати ситуацію, збільшувати тиск на платників податків, я думаю, що парламент таких пропозицій не підтримає, але зниження податкової бази і з одночасним її розширенням, ліквідація тіньових схем виплати заробітної плати, стимулювання вкладення коштів в інвестиційних через зняття податку на додану вартість при  ввезенні інвестицій в економіку, що загальмувало процес розвитку в Україні.

Ми обов´язково повинні підтримати, як і підтримаємо, я думаю, це буде спільна позиція Верховної Ради, відновлення і підтримка вітчизняного товаровиробника. Це не порушує нормативи, які  існують в ГАТ, ВТО, СОТ. Це не порушує загальної позиції України щодо введення цивілізованих форм виробництва і торгівлі на  світовому ринку, це тільки посилить наші позиці і зробить економіку України більш міцнішою і незалежною.

Наші пропозиції стосуються не тільки формування доходної частини по недопущенню зниження сплат до Пенсійного фонду, але і  розгляду питання щодо дефіциту державного бюджету. Я прошу вашої особливої уваги в цьому плані. Сьогодні норматив по дефіциту бюджету в Європі є близько 3 відсотків, Німеччина має дефіцит на рівні 9 відсотків. Чому ці країни йдуть таким шляхом? Тому, що вони впевнені, що вкладаючи кошти в розвиток, вони отримують довгострокове джерело фінансування для наступних бюджетів в своїх країнах.

Ми вважаємо, що вкладати кошти від приватизації тільки в погашення зовнішніх боргів, це означає гальмувати розвиток економіки. Тому, наша пропозиція, перестати проїдати ці гроші. Наша пропозиція, затвердити програми державного, економічного і соціального розвитку в розрізі галузей економіки, а не тільки за принципом: життя, любов, гармонія, еротика і все інше. Ми пропонуємо в обов´язковому порядку надати право і можливості для уряду тільки через закон "Про Державний бюджет" і прийняття рішення про державні програми на 2006 рік і на середньострокову перспективу, розглянути питання про збільшення дефіциту до 3 відсотків за однієї умови, що ці кошти будуть спрямовані на розвиток. Без додаткових вкладень, розраховувати на додаткові доходи Державного бюджету безперспективно. Ми ніколи не будемо мати економіку, що розвивається.

Сьогодні уряд позичає кошти на рівні 4,9 відсотка. Наша фінансова система фінансує на рівні 16-24, а для АПК, де ми даємо компенсації кредитних ставок, до 32 відсотків. Фактично, ми самі себе намагаємось обдурити, коли думаємо, що підтримка кредитна АПК, дійсно, дає зниження їм ставки, різними шляхами. У АПК просто вимиваються і вимагаються ці додаткові гроші, які вони утримують як компенсація від державного бюджету.

Тому, хочу окремо зупинитись на проблемі фінансування АПК в наступному році. Наша пропозиція, щоб видатки на АПК складали не менше 10 відсотків видаткової частини бюджету за виключенням трансфертів до Пенсійного фонду. Але ці гроші повинні йти, і так записано в наших пропозиціях, безпосередньо, на рахунки підприємств через казначейство. Не допускаючи ніякого маніпулювання з боку державних чиновників чи вимагання від них тих чи інших хабарів. Це єдиний шлях  дати підтримку реальну і нашому споживачеві,  бо в нього буде здешевлена продукція, і нашому виробникові, який сьогодні знаходиться в значно гірших умовах, ніж інші товаровиробники сільськогосподарської продукції в багатьох країнах світу, не тільки Європи, але і колишнього Радянського союзу, бо вони сьогодні не мають нічого, крім височенних ставок  по кредитах, неможливості отримати сільськогосподарську техніку, постійних коливань ринку. І, таким  чином,  ми не можемо поки що підтримати їх у повній мірі. Але  наша  пропозиція, яка вписана в цих  бюджетних висновках,  полягає у тому, щоб АПК відповідно отримало гроші - це гроші на розвиток. І ми вважаємо, що додаткові кошти, які повинні бути спрямовані в АПК,  не можуть бути менше, ніж 4 мільярди  в плюсі  проти того, що записано в урядовому законопроекті.

Крім того, ми пропонуємо збільшити кошти на соціальну сферу АПК, оскільки вдвічі пропонують комітет збільшити видатки на інвестиційний розвиток в регіонах, соціально-економічний розвиток в регіонах.

Крім того, ми також пропонуємо   до 450 мільйонів збільшити  обсяг коштів на газифікацію в сільській місцевості  в першу чергу. Нам сьогодні це необхідно. І ми також  записали, що, якщо уряд не вважає за потрібне вносити такі зміни  і давати кошти на газифікацію,  хай запропонують, як вирішити цю проблему  за рахунок зменшення тарифів, щоб обігрівати людей теплом за рахунок електроенергії. І це також  пропозиція була відпрацьована і погоджена з профільними комітетами.

Що стосується нашої постанови. Шановні колеги, я думаю, що всі, хто буде сьогодні виступати,  доповнить мій виступ і рішення комітету.  Можу сказати, що ми надзвичайно критично відносимося до  того документу, який поданий. І ця пропозиція - це  реальна оцінка повинна бути обов´язково підтримана Верховною Радою. Ми повинні передати в уряд  на доопрацювання і, на другому читанні перевірити, чи   будуть виконані наші доручення. Якщо вони  не будуть виконані, це означає, що уряд буде неспроможний  справитися з бюджетом наступного року.  І це вже треба буде приймати відповідне політичне  рішення під час розгляду законопроекту у другому читанні.

 У нас  у постанові є декілька пунктів, про які сьогодні  ми говоримо. Ми можемо погодитися з тим, щоб зняти пункт другий цієї постанови, оскільки він практично дублює  текст законодавства Бюджетного кодексу статті 41-ї.

Тому, на пропозицію, яка тут прозвучала від Петра Цибенка, також комітет може погодитися і запропонувати цю постанову з вилученням цього пункту, щоб прийняти її за основу, а потім проголосувати в цілому.

Шановні колеги, якщо якісь із ваших пропозицій, які ви побачите в цій таблиці, ви побачите, що враховані часткові, особливо це стосується третього додатку, ми вважаємо, що всі ці пропозиції слушні, але це питання другого читання. І ми повинні будемо доопрацьовувати цей документ з урахуванням тих пропозицій, які тут повністю визначені і будуть подані нам урядом на друге читання.

Прошу наше рішення...

Прошу підтримати наші висновки і схвалити їх, як бюджетні висновки Верховної Ради, бо фактично вони є виголошенням нашої позиції по відношенню до документу, який поданий урядом, і сформовані на основі ваших пропозицій. Дякую за увагу.