У Рахунковій палаті України

28-29.12.1999

Колегія Рахункової палати заслухала звіт про результати перевірки виконання Державною акціонерною компанією «Хліб України» зобов´язань перед Державним бюджетом України.

Перевіркою встановлено, що заборгованість ДАК «Хліб України» перед держбюджетом станом на 01.10.99 складає: за отриманими бюджетними позичками на закупівлю зерна - 1044,2 млн. грн., за отриманими на умовах повернення коштами резервного фонду Кабінету міністрів - 217,2 млн. гривень. Заборгованість перед Державним матеріальним резервом становить 192,4 млн. гривень.

Загальна заборгованість перед державою сільськогосподарських товаровиробників за отримані аванси, позички і товарно-матеріальні ресурси - 2440,8 млн. грн., що в перерахунку на пшеницю 3 класу складає 8,3 млн. тонн зерна. Борг товаровиробників перед Держкомрезервом за товарно-матеріальні ресурси, виділені в 1998-1999 роках, становить 2,7 млн. тонн зерна.

Сам порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами під майбутній урожай, запроваджений урядом у 1994-1999 роках, - неефективний, непрозорий та збитковий для держави і сільськогосподарських товаровиробників, що створило умови для різних зловживань.

Унаслідок застосування при розрахунках за поставлені мінеральні добрива і пально-мастильні матеріали практики встановлення цін на них в доларовому еквіваленті було втрачено значні обсяги зерна державних ресурсів.

Неефективні дії Кабінету міністрів призвели до зменшення валових зборів і запасів зерна, до необхідності закупівлі його за кордоном, а, отже, до підтримки іноземного, а не власного товаровиробника.

Члени колегії висловилися за припинення практики товарного кредитування сільськогосподарського виробництва та надання позичок на цю мету за рахунок коштів резервного фонду Кабінету міністрів. Відповідну інформацію з цього питання колегія вирішила направити Верховній Раді, Кабінету міністрів та Президенту України.

Розглянувши підсумки перевірки використання коштів другого траншу позики, наданої Міжнародним банком реконструкції та розвитку на реструктуризацію вугільної галузі, колегія Рахункової палати України зазначила, що з вини органів виконавчої влади, відповідальних за реалізацію цього проекту, він не дав очікуваного соціально-економічного результату.

Встановлено, що з отриманих Україною в межах даної позики 80 млн. дол. США, що позичалися для фінансування заходів, пов´язаних з реструктуризацією вугільної галузі, безпосередньо на ці заходи використано лише 175 тис. дол. США або 0,2 відсотка. Натомість 22,5 млн. доларів використано для обслуговування та погашення зовнішнього боргу, 40 млн.дол. спрямовано на вільний продаж і використано на поточне фінансування держбюджету без визначення конкретних напрямків, а 17,3 млн. дол. з 16 квітня 1999 року знаходяться без руху на депозитних рахунках Мінфіну в Національному банку України.

Відповідальні за виконання заходів, передбачених угодою з Міжнародним банком реконструкції та розвитку про надання позики на реструктуризацію вугільної галузі, Міністерство фінансів України та Міністерство вугільної промисловості, маючи тривалий підготовчий період, не організували з місцевими держадміністраціями належної підготовки інвестиційних проектів для наповнення кредитного портфеля і своєчасного використання позичених коштів. Це призвело до тривалого невикористання отриманих кредитних ресурсів та непродуктивного зберігання на рахунках Мінфіну в НБУ валютних коштів в сумі 17,3 млн. дол. США. В 1999 році за них нараховано та сплачено з державного бюджету 0,7 млн. дол. США, що є прямими збитками держави.

Угода між Мінфіном і Нацбанком України, яка б визначала умови використання залишків тимчасово вільних валютних коштів, не була укладена, нарахування відсотків за користування цими коштами не здійснювалося, що не дозволило компенсувати хоча б частку витрат на їх обслуговування.

Унаслідок невиконання умов угоди надання позики припинено. Держбюджет зазнав додаткових збитків у зв´язку з необхідністю сплати комісійних за резервування невикористаних 70 млн. дол. США кредитних ресурсів. У 1999 році такі збитки перевищили 100 тис. дол. США.

Мінфін разом з НБУ та комерційними банками визначили надто високу вартість кредитів для українських підприємств, чим суттєво знизили їх привабливість та ефективність.

Колегія вирішила направити Кабінету міністрів інформацію з пропозиціями щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які не забезпечили виконання передбачених угодою заходів реалізації проекту, і повідомити Верховну Раду України.

Колегія заслухала звіт про результати перевірки використання коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення на професійну підготовку та перепідготовку незайнятого населення і безробітних у 1998 році.

Члени колегії підкреслювали, що професійне навчання незайнятого населення ще не стало ключовим напрямом діяльності державної служби зайнятості. Рівень професійного навчання не відповідає державним стандартам і потребам ринку праці. При визначенні навчальної бази для підготовки та перепідготовки незайнятого населення за конкретними професіями та спеціальностями недостатньо запроваджується конкурсний відбір освітніх закладів.

У 1998 році Державним бюджетом на професійне навчання незайнятого населення передбачені витрати у сумі 75 млн. грн., із них на забезпечення навчання - 42,3 млн. грн., на надання матеріальної допомоги в період навчання - 32,7 млн. гривень. Фактично профінансовано 29 млн. грн., із яких на забезпечення витрат на навчання - 19 млн. грн., на матеріальну допомогу під час навчання - 10 млн. гривень.

Перевіркою встановлено також нецільове використання коштів на суму 56,5 тис. гривень.

Про результати обговорення колегія вирішила поінформувати Верховну Раду, а висновки для вжиття заходів направити Міністерству праці та соціального захисту і Державному центру зайнятості.

На засіданні колегії обговорено також результати перевірки формування та виконання єдиного кошторису доходів і видатків Національним університетом «Києво-Могилянська академія» у 1998 році та за 9 місяців 1999 року.

Зазначалося, що внаслідок неузгодженості законодавчо-нормативних актів, відсутності механізму розрахунків величин виплат, що носять стимулюючий характер, у вузі мають місце факти безпідставного включення в загальний фонд оплати праці зазначених виплат у сумі 792,1 тис. гривень.

Керівництво університету всупереч чинному законодавству утримує з абітурієнтів платежі за тестування при вступі до навчального закладу. Всього в 1998-1999 роках таких коштів отримано 339,1 тис. гривень. Крім цього, необгрунтовано, всупереч «Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами» беруться гроші за «надання додаткових навчальних послуг», яких у 1998 році та за 9 місяців 1999 року надійшло 321,8 тис. грн., що фактично є поборами зі студентів.

Про результати перевірки вирішено поінформувати Верховну Раду, а Національному університету «Києво-Могилянська академія» запропоновано усунути виявлені недоліки, зокрема припинити стягнення коштів за тестування абітурієнтів та фактично ненадані додаткові навчальні послуги.

Колегія розглянула ряд інших питань фінансово-економічного характеру.

Прес-служба Рахункової палати України

4 січня 2000 року