Розглянуто Колегією Рахункової палати

ВТРАЧЕНЕ ДЕСЯТИРІЧЧЯ - так оцінив Світовий банк співпрацю з Україною

24-26 жовтня

Цю тезу підтвердила своїм висновком Колегія Рахункової палати, розглянувши матеріали аналізу та перевірок використання позик, отриманих Україною від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) для підтримки інвестиційних проектів.

Недосконала система управління реалізацією проектів, які підтримуються позиками Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до складу Світового банку, призвела до невиконання умов більшості кредитних угод та порушення строків їх реалізації. В результаті вже анульовано або фактично втрачено для України майже 270 млн. дол. США. Сума непродуктивних втрат Державного бюджету через сплату комісійних за резервування коштів позик, які фактично не використовуються, склала понад 2,7 млн. дол. США.

Результативність використання більшої частини запозичених коштів є вкрай низькою. Із 14 підприємств - позичальників, які отримали їх на умовах окупності, 11 - фінансово неспроможні погасити прострочені фінансові зобов'язання перед Державним бюджетом у сумі 9,5 млн. дол. США. Така заборгованість має тенденцію до зростання.

Замість концентрації контрольних функцій та відповідальності за своєчасне та ефективне використання позик МБРР у Міністерстві фінансів, оскільки саме Міністр фінансів є представником України по цих угодах, Урядом створено дублюючі підрозділи в багатьох органах державного управління та значну кількість допоміжних структур без належних повноважень і важелів впливу на своєчасне і повне впровадження проектів.

Як зазначалось на Колегії Рахункової палати, мета - зменшення витрат на виробництво електроенергії від впровадження розпочатого 1996 року проекту розвитку ринку електроенергетики - не досягнута. Через невиконання взятих на себе зобов`язань 76 відс. загальної суми позики на впровадження проекту розвитку ринку енергетики (240 млн. дол. США) анульовано. Фінансового оздоровлення енергогенеруючих компаній не відбулося. Додаткові витрати Державного бюджету через сплату комісійних за резервування невикористаної частини позики склали 1,15 млн. дол. США. Фактично отримані у сумі 76 млн. дол. США кошти використано не на закупівлю сучасного устаткування, а на придбання мазуту та вугілля.

Реалізація інвестиційного проекту структурної перебудови вугільної галузі, що почалася 1996 року, ще й сьогодні далека від завершення. Із отриманих 35 млн. дол. США на інвестиційні цілі використано 5,1 млн. дол. США або 15 відс. від коштів, що надійшли, а 29,9 млн. дол. США тривалий час за цільовим призначенням не використовуються. Втрати державного бюджету від сплати комісійних за резервування неотриманих коштів через невиконання умов надання позик тільки у 2000 році склали 43 тис. дол. США.

Більшість заходів, передбачених проектом реабілітації гідроелектростанцій, не завершено внаслідок не вирішення ряду організаційних питань на початковій стадії впровадження проекту, а також у зв`язку із постійним дефіцитом коштів внутрішнього його фінансування. За 4,5 роки впровадження цього проекту вдалося використати лише 38 відс. коштів позики.

Єдиний інвестиційний проект з підтримки сільського господарства (розвиток насінництва) через 5 років після підписання угоди з МБРР так і не вдалося реалізувати до кінця. Залишились невикористаними 19,5 млн. дол. США або понад 60 відсотків цієї позики. Проект будівництва заводу для виробництва насіння кукурудзи взагалі не розпочато через прорахунки, допущені при його техніко-економічному обгрунтуванні. Це призвело до анулювання частини позики у сумі 10,9 млн. дол. США. За резервування невикористаних коштів сплачено комісійних 92 тис. дол. США, що є прямими втратами державного бюджету.

Не завершено у заплановані терміни будівництво заводу по обробці насіння соняшнику, а підприємство з виробництва насіння цукрового буряка не виведене на проектну потужність, тож підприємства-позичальники відмовилися від позичкових коштів на 7,8 млн. дол. США через неспроможність їх використання. Ці два підприємства працюють збитково і мають прострочені платежі до Державного бюджету України. Від такої реалізації проекту держава поки що несе тільки збитки.

Як свідчать матеріали перевірки Рахункової палати, необгрунтовано великі суми витрачались на послуги іноземних консультантів та утримання груп управління проектів. Так, оплата послуг одного іноземного консультанта Державному казначейству України у 1998 році дорівнювала 40 відс. загальної суми оплати праці всього центрального апарату цієї установи із граничною чисельністю 255 працівників. Розміри зарплати працівників груп управління проектами значно перевищують оплату праці вищих посадових осіб держави.

Колегія констатувала, що значна частина залучених від МБРР коштів не мала інвестиційного характеру та використовувалася для додаткового бюджетного фінансування окремих органів державного управління. Одночасно ці кошти внаслідок недосконалих нормативних документів Мінфіном не включалися до зовнішніх джерел фінансування Державного бюджету, проте повернення їх здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету. У такий спосіб витрачено 38 млн. дол. США або більше 15 % фактично отриманих коштів.

Колегія прийняла рішення направити матеріали про результати аналізу Президенту України, Верховній Раді та Кабінету Міністрів.

Прес-служба Рахункової палати України