Розглянуто Колегією Рахункової палати

Аміачна річка - валютний водопад, або чому "худне" Держбюджет України

Існуюча система зовнішньоторгівельних та транспортних операцій з аміаком - неефективна і завдає збитків Держбюджету України.

Такий висновок зробила Колегія Рахункової палати, розглянувши Аналіз системи розрахунків з Держбюджетом України при проведенні експортно-імпортних та транзитних операцій з аміаком.

В Україні діє система продажу хімічної продукції, при якій фактичним її продавцем є виробник. Факт перепродажу на митній території України імпортованої сировини (або продажу виробленої готової продукції) переведений на відносини посередників та нерезидентів. Фахівці Рахункової палати виявили, що участь українського виробника в цьому процесі прихована з метою зменшення платежів з податку на додану вартість на імпортовану сировину та відрахувань до бюджету з митних платежів.

Товарне виробництво аміаку здійснюється в Україні, як правило, з давальницького природного газу комерційних структур (нерезидентів), який надалі ними експортується через хімічні підприємства України. УДЗЕП "Укрзовнішхімпром" укладає з хімпідприємствами угоди на транспортування трубопровідним транспортом частини виробленого аміаку, який останнім не належить, а тарифи встановлені такі, що надання цих послуг збиткове. Заниження тарифів для нерезидентів у порівнянні з тарифами за транспортування аміаку російського походження призвело до недоодержання Україною за останні півтора року за ці послуги -14 млн. 668 тис. гривень.

Така система не лише завдає збитків Держбюджету, але й зменшує обсяг операцій на зовнішньому та внутрішньому валютних ринках, що веде до економічної залежності вітчизняних хімічних підприємств від іноземного капіталу.

Діяльність, пов'язана з виробництвом і експортом аміаку та азотовмісних речовин, у великій мірі залежить від так званої "газової труби", оскільки, технологічно та документально отримання газу та документів, що підтверджують право власності на нього, не співпадають у часі. Це створює умови для маніпулювання обсягами виробленої продукції. Окремі етапи виробничо-комерційного процесу штучно "підганяються документально" під встановлені законодавством умови щодо порядку розрахунків з бюджетом.

Під час проведеної Рахунковою палатою перевірки виявлено угоди, предмет та умови яких не відповідали дійсній меті їх укладання та здійсненим операціям. Аудитори констатували, що угоди на переробку давальницької сировини укладались підприємцями з метою заниження платежів до Держбюджету. Фактично здійснювалися торговельно-кредитні операції стосовно сировини - природного газу і купівля-продаж готової продукції - аміаку та міндобрив.

Внаслідок безпідставного заниження Мінпромполітики тарифів на транспортування та перевантаження аміаку, Україною недоодержано, а відповідно збільшено прибутки підприємств та нерезидентів за рахунок державних коштів тільки за 1999 рік на 31 млн. 641 тис. гривень. Фактично колишнім Мінпромполітики створено приховану систему (схему) надання пільг нерезидентам по транспортуванню та перевалці аміаку, зареєстрованим, переважно, в офшорних зонах, які "переробляють" імпортований газ як "давальницьку сировину" на вітчизняних підприємствах і експортують аміак. Основні розрахунки та одержання прибутків за сировину і вироблену продукцію здійснюються за кордоном.

Відбувається це у такий спосіб: хімічні підприємства напрацьовують готову продукцію, складують її, а потім штучно створюються умови участі в реалізації цієї продукції комерційних структур, шляхом домовленостей з ними про те, що ця продукція рахуватиметься виробленою з давальницької сировини останніх.

Так, Сєверодонецьке ДВП "Об'єднання Азот" Луганської області при укладанні з нерезидентами контрактів на переробку давальницької сировини (природного газу) та реалізації продукції на експорт, наперед передбачало умовами цих контрактів збитковість. При виконанні кабальних умов трьох контрактів це державне підприємство за рахунок власних коштів здешевило вартість виробленої продукції та покрило витрати на транспортування аміаку двом іноземним фірмам на 26,5 млн. гривень, внаслідок чого до бюджету Луганської області не надійшло 7,9 млн. гривень податку на прибуток.

Фінансові розрахунки та рух коштів між суб'єктами зазначених операцій в Україні будуються, як замаскований спосіб ухилення від належних до сплати в бюджет платежів та податків з подальшим використанням незаконно отриманих доходів на свою користь. Внаслідок такого стану справ Держбюджет і бюджети інших рівнів понесли значні втрати доходної частини (розрахунково за матеріалами аналізу) - 220 мільйонів гривень.

Під час проведення аудиту було виявлено десятки подібних фактів, які заслуговують на увагу Державної податкової адміністрації України.

На фоні цього доречно згадати, що шість прем'єрів протягом семи років "вирішують" питання використання валютних надходжень за транзитні операції з аміаком через територію України. Вперше Кабмін згадав про "свій" транзитний аміакопровід Тольятті-Одеса (довжиною 804 км по території України) наприкінці 1994 року, видавши відповідну постанову, якою доручалося Мінекономіки, Державномцу комітету по нафті і газу визначити порядок надходження та використання цих коштів. Постанова не була виконана.

Через три з половиною роки по тому Кабмін знову "згадує" про кошти, які не потрапляють до бюджету, і вже новою постановою зобов'язує Мінпромисловості, Мінфін та Мінекономіки визначити окремий порядок спрямування коштів за транзит аміаку через територію України. І ця урядова постанова посадовими особами названих міністретств була проігнорована.

Ще й наприкінці листопада 2000 року Кабмін не визначив механізму використання коштів, що надходять за транзит аміаку російського походження через територію України. Та і як їх визначити, коли всі ці кошти знаходяться на депозитних рахунках комерційних банків...

До того ж проведеною контролерами Рахункової палати перевіркою виявлено, що на українсько-російському кордоні відсутні лічильники обліку аміаку, що надходить з Росії. Транспортування аміаку російського походження територією України проводиться поза обліком, що створює умови для його безконтрольного використання.

Висновок про результати Аналізу Колегія Рахункової палати вирішила надіслати Президенту, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів та Раді національної безпеки і оборони.

Прес-служба Рахункової палати