Розглянуто Колегією Рахункової палати

Розв'язання проблеми затягується, або за такою «реструктуризацією» - екологічна катастрофа

В Україні відсутній єдиний системний підхід до реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди.

Такого висновку дійшла Колегія Рахункової палати, розглянувши Звіт про результати перевірки використання Міністерством промислової політики України (а згодом - Комітетом) коштів Державного бюджету, передбачених на реструктуризацію залізорудних підприємств з підземного видобутку руди.

Як відомо, підприємства цього профілю утворили фактично єдиний гідротехнічний комплекс, протяжністю майже 100 кілометрів. Вздовж нього і розташоване місто Кривий Ріг. В результаті інтенсивної експлуатації запасів Криворізького залізорудного басейну гірничодобувними підприємствами порушено понад 21 тисячу гектарів землі, а об`єми порожнин, що утворилися внаслідок видобутку руди, перевищили 26 млн. кубічних метрів. Це спричиняє зсуви гірських порід та підтоплення міських територій і загрожує екологічною катастрофою.

Перевіркою Рахункової палати встановлено, що при проведенні реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди відсутня цілісна система нормативно-правового забезпечення виконання необхідних заходів. Немає і затвердженої програми (з деталізацією напрямків, об`єктів, термінів) здійснення заходів. Це давало змогу Міністерству (Комітету) приймати неузгоджені між собою та непослідовні рішення стосовно реструктуризації залізорудних підприємств, що здійснювались за рахунок коштів Державного бюджету. Більшість робочих проектів, що були підставою для фінансування заходів, причетних до цієї проблеми, не пройшли державної експертизи. Міністерство, затверджуючи ці проекти, порушувало вимоги чинного законодавства.

У 1999-му та першому півріччі 2000 року кошти Державного бюджету, передбачені на реструктуризацію гірничодобувних підприємств Криворізького залізорудного басейну, фактично повністю використовувалися їх розпорядниками на соціальний захист працівників, проектні роботи та сплату за спожиту електроенергію. При загальному фінансуванні у цей період заходів з реструктуризації залізорудних підприємств - 23,2 млн. грн. видатки на соціальний захист працівників, оплату проектних робіт та на оплату за спожиту електроенергію становили близько 93 відсотків, а на заходи з фізичної ліквідації шахт направлялося лише 3 відсотки цієї суми. 500 тисяч гривень Державного бюджету було використано Міністерством промислової політики за розпорядженням Кабінету Міністрів (№ 1155, 1999р.), на заходи, не пов"язані з реструктуризацією залізорудних підприємств.

Як зазначалося на Колегії Рахункової палати, відсутність єдиного програмного нормативно-правового акта проведення реструктуризації підприємств із підземного видобутку залізної руди не дозволяє системно вирішувати питання, пов`язані із закриттям шахт.

Прес-служба Рахункової палати України