Розглянуто Колегією Рахункової палати
16.12.2003
Виконання Національної програми інформатизації визнано неефективним
Національна програма інформатизації, при її виключному значенні для прогресу у всіх сферах діяльності суспільства, не працює відповідно до положень і принципів, визначених Законом України "Про Національну програму інформатизації" і практично не має впливу на підвищення рівня керованості соціально-економічними процесами в країні,
- такого висновку дійшла Колегія Рахункової палати, розглянувши Звіт про результати перевірки використання коштів державного бюджету, виділених у 2002 - 9 місяців 2003 року на виконання завдань Національної програми інформатизації (НПІ).
Основною причиною такого становища є безсистемне та хаотичне виконання Програми, яка переважно проходить шляхом неконтрольованого придбання комп'ютерної техніки та створення окремих локальних відомчих інформаційних систем, не пов'язаних між собою загальною ідеєю та метою. При цьому пріоритети бюджетних асигнувань у цій сфері зміщено із загальнонаціональних інтересів на вузьковідомчі.
Перевірка показала, що в завданнях Програми практично не знаходять своє відображення проекти фундаментальних науково-технічних досліджень, підтримки вітчизняного виробництва засобів інформатизації, що не сприяє розвитку національного інтелектуального потенціалу у цій сфері і може призвести до повної залежності від зарубіжних країн та підриву інформаційної безпеки держави.
За наявності бюджетних програм на здійснення проектів інформатизації окремі міністерства реалізовували зазначені цілі за рахунок інших бюджетних програм, в результаті чого використання бюджетних коштів на інформатизацію стає неконтрольованим і значна їх сума не відображається як виконання НПІ, що ставить під сумнів реальність існування та перспективи реалізації Національної Програми.
Матеріали перевірки засвідчили, що впродовж останніх трьох років Верховною Радою України не затверджувались завдання НПІ на три роки і на поточний бюджетних рік, у порядку визначеному законодавством. Відсутність контролю та відповідальності за дотриманням законів України з інформатизації призвела до його ігнорування, в першу чергу, з боку Кабінету Міністрів України та Держкомзв'язку - Генерального державного замовника НПІ.
Аудитори Рахункової палати виявили відсутність належного контролю, що призводить до неефективного використання значних сум бюджетних асигнувань через тривале заморожування коштів на рахунках окремих відомств при недофінансуванні інших, використання їх за напрямком, що не відповідає бюджетній програмі, та неекономне витрачання. В результаті, з поля зору держави виключена значна частина проектів інформатизації державних органів, фінансування яких здійснюється за рахунок держбюджету.
Окрім того, аудиторами Рахункової палати виявлені факти неефективного використання коштів державного бюджету на суму 42164,2 тис. гривень та за напрямком, що не відповідає бюджетній програмі на суму 3434,3 тис. гривень.
На думку фахівців Рахункової палати, формування завдань НПІ не має відповідного програмно-цільового та аналітично-експертного забезпечення, системи критеріїв оцінки і відбору, тому являє собою не планомірний процес, а нескоординований відбір окремих проектів, не пов'язаних між собою головною ідеєю НПІ та, в окремих випадках, не обґрунтований.
Однією з причин такого становища є те, що статус Керівника НПІ на рівні заступника Голови Держкомзв'язку не відповідає значенню Програми для економіки і безпеки держави, визначеній законодавством, та не сприяє ефективній реалізації її завдань.
За висновками Колегії Рахункової палати необхідно відмітити, що значна частина вказаних вище недоліків набула хронічного характеру, свідченням чого є те, що запропоновані Рахунковою палатою за результатами попередньої перевірки зауваження і пропозиції та вимоги Ради національної безпеки з цього питання в переважній більшості не реалізовані.
На думку фахівців Рахункової палати безсистемний підхід до забезпечення виконання основних положень Програми призводить до зволікання загальнодержавних процесів інформаційної політики.
Колегія Рахункової палати вирішила направити висновки з цього питання Президенту України, Кабінету Міністрів та Верховній Раді.
|