Розглянуто Колегією Рахункової палати
02.12.2003
Професійне страхування - турбота чи безтурботність
Закон про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку створив умови для гарантованого соціального захисту постраждалих на виробництві незалежно від фінансового стану підприємства-винуватця, та перерозподілу коштів між суб'єктами господарювання на створення безпечних умов праці.
Водночас невідповідність страхових внесків роботодавців обсягам відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я особам, потерпілим на виробництві та законодавче необмеження строку звернення громадян за встановленням причинного зв'язку захворювання або каліцтва з умовами виробництва та відшкодуванням шкоди можуть призвести до повного розбалансування бюджету Фонду й унеможливити виконання ним поставлених завдань. Такий висновок зробила Колегія Рахункової палати, проаналізувавши формування і виконання бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за минулий рік.
Із запровадженням цього виду страхування втрачається причинно-наслідковий зв'язок вини та матеріальної відповідальності підприємства, а також вагомий економічний важіль примусу його створювати безпечні умови праці. Безвідповідальне ставлення підприємств до створення безпечних умов праці поглиблюється законодавчим призупиненням застосування знижок та підвищень до страхових тарифів та скасування штрафів за нещасні випадки та професійні захворювання.
Рівень виробничого травматизму в Україні при певній тенденції до зменшення залишається високим. Водночас з набранням чинності згаданого закону стрімко зростає кількість потерпілих від професійних захворювань, яка у 2002 році, порівняно з 2000, збільшилася у 2,8 раза.
У 2002 року кількість потерпілих на виробництві становила 2 відсотки застрахованих, більше половини з яких отримали ушкодження, працюючи на підприємствах з видобутку вугілля підземним способом. Як наслідок, основною за обсягом видатків статтею бюджету Фонду стало матеріальне забезпечення осіб, що отримали ушкодження здоров'я, працюючи на видобутку вугілля.
Система наповнення бюджету Фонду характеризується низьким рівнем платіжної дисципліни та недосконалим правовим забезпеченням, які обмежують його доходи. Внаслідок цього Фонд минулого року недоотримав щонайменше 238,6 млн. гривень.
Покладання на кошти Фонду фінансування погашення заборгованості підприємств вугледобувної галузі з регресних виплат, утвореної до запровадження цього виду страхування, розбалансовує його бюджет і у 2004 році може спричинити утворення заборгованості перед потерпілими за страховими виплатами.
Аудиторами Рахункової палати встановлено, що формування і фінансування Національної, галузевих і регіональних програм з охорони праці та програми розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників покладалися на кошти Фонду майже усіх робіт, у тому числі і тих, що не відповідають завданням цього виду страхування.
Результати перевірки засвідчили, що інвестиції на охорону праці становили лише 1,4 відс. загальних видатків Фонду, і не забезпечували поліпшення стану безпеки праці. На початок цього року жодної наукової розробки з охорони праці не передано у виробництво.
Покладання на Фонд відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому з вини підприємства, суперечить правовій концепції відшкодування цього виду шкоди, не сприяє впливу на керівників підприємств щодо створення безпечних умов праці та, крім того, може призвести до непередбачуваних фінансових наслідків для Фонду.
На думку фахівців Рахункової палати, законодавче визначення статусу Фонду як некомерційної самоврядної організації та організація діяльності його правління на громадських засадах не забезпечують належного державного управління фінансовими ресурсами. Управління коштами Фонду, його виконавчими органами здійснюється з окремими порушеннями законодавства та фінансової дисципліни. Як наслідок, в цілому неефективно використано 7,8 млн. грн. та на ці цілі, не передбачені законом, - 2,1 млн. гривень.
Про результати перевірки проінформовано Верховну Раду України та Кабінет Міністрів.
|