Висновки
за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України
"Про Державний бюджет України на 2005 рік"

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2005 рік передбачено у сумі 4 млрд. 973,3 млн. грн., у тому числі загального фонду - 4 млрд.272,2 млн. грн., спеціального фонду - у сумі 701,1 млн. гривень.

• За експертною оцінкою Рахункової палати, загальна сума доходів державного бюджету занижена на 9 млрд. 911,3 млн. грн., у тому числі внаслідок неповного врахування обсягу надходження податку на додану вартість у сумі 6 млрд. 625,5 млн. грн.; податку на прибуток підприємств - 1 млрд. 736 млн. грн.; рентної плати - 284,2 млн. грн.; дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств - 552,7 млн. грн.; інших доходів - 712,9 млн. гривень.

  Доходну частину державного бюджету необхідно також збільшити на 5 млрд. 518,5 млн. грн. за рахунок надходжень від приватизації державного майна, які враховано поза державним бюджетом як джерело його фінансування.

  Водночас в порушення вимог статті 9 Бюджетного кодексу України до доходів спеціального фонду державного бюджету безпідставно віднесені надходження коштів на суму 7 млрд. грн. від стягнення податкової заборгованості минулих років за загальнодержавними податками і зборами, а також враховано у загальній сумі надходжень для фінансування державного бюджету 3 млрд. 949,7 млн. грн. коштів від приватизації державного майна, тоді як зазначені кошти повинні повністю враховуватися у доходній частині загального фонду державного бюджету.

• Аналіз та експертиза видаткової частини державного бюджету свідчать про реальну можливість скорочення пропонованих видатків за окремими напрямами і програмами на загальну суму 6 млрд. 523 млн. грн. та спрямування вивільнених коштів на фінансування пріоритетних соціальних проблем.

• Встановлення граничного розміру дефіциту Державного бюджету України на 2005 рік у сумі 4 млрд. 973 млн. 281 тис. грн., у тому числі, з дефіцитом загального та спеціального фондів, суперечить статтям 14 та 15 Бюджетного кодексу України.

Формування спеціального фонду державного бюджету з дефіцитом у сумі 701 млн. 64,9 тис. грн. не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України і є неправомірним. Відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України спеціальний фонд державного бюджету включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень, а платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються лише в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Висновок:

1.2. Доходи Державного бюджету України

Додаток № 1 до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

• Надходження податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету на 2005 рік передбачені в сумі 18,3 млрд. грн., з них 13,3 млрд. грн. - за рахунок оподаткування прибутку прибуткових підприємств. Розрахунок податку на прибуток підприємств, наведений у Пояснювальній записці до проекту Державного бюджету України на 2005 рік, проведено, виходячи із прогнозованого на 2005 рік прибутку прибуткових підприємств у розмірі 57 млрд. грн., однак у реальному обчисленні цей показник проти 2004 року фактично знижується на 3,9 відс., що неадекватно економічному зростанню. З урахуванням очікуваного обсягу прибутку в 2004 році у сумі 54,5 млрд. грн., а також прогнозованого зростання реального валового внутрішнього продукту в 2005 році на 8,6 відс., підвищення цін виробників на 8,9 відс., прибуток прибуткових підприємств у наступному році має становити 64 млрд. гривень (54,5 х 1,086 х 1,089). Відповідно, надходження податку від прибуткових підприємств становитимуть 15 млрд. грн., що більше врахованого у законопроекті на 1,7 млрд. гривень.

• Законопроектом передбачається у 2005 році забезпечити стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств минулих років, у тому числі й суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливство та пов'язані з ним послуги, житлово-комунальних підприємств, підприємств НАК "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу на загальну суму 3 млрд. 165,8 млн. грн. та залучити отримані кошти до доходів державного бюджету, з них 705,3 млн. грн. пропонується залучити до доходів загального фонду і 2 млрд. 460,5 млн. грн. - до спеціального. Проте такий розподіл зарахування надходжень від сплати загальнодержавних податків не відповідає вимогам статей 9 та 29 Бюджетного кодексу України, чинній класифікації доходів бюджету та порушує принцип єдності бюджетної системи.

Таблиця 1

Розрахунок надходжень податку на прибуток підприємств

млн. грн.

Матеріали законопроекту, подані до Верховної Ради України, не містять детального розрахунку прогнозних надходжень податку на додану вартість у 2005 році. Обсяг прогнозних надходжень податку визначено, в цілому, у сумі 31,5 млрд. грн., у тому числі до загального фонду - 27,8 млрд. гривень. До спеціального фонду пропонується зарахувати 3,6 млрд. грн. податкової заборгованості минулих років з податку на додану вартість суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливство та пов'язані з ним послуги, житлово-комунальних підприємств, підприємств НАК "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу.

• Надходження податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів до загального фонду визначені в обсязі 22,1 млрд. грн., що на 20,2 відс. перевищує досягнутий показник поточного року, та відповідає обсягу, розрахованому з урахуванням очікуваних надходжень у поточному році в сумі 18,4 млрд. грн., темпу зростання промислового виробництва у 2005 році на 12 відс. та росту цін виробників на 8,9 відсотка (18,4 х 1,12 х 1,089 = 22,4).

• Прогнозний обсяг бюджетного відшкодування грошовими коштами на наступний рік встановлений у сумі 12,1 млрд. грн., що перевищує обсяг відшкодування, очікуваний у поточному році, на 1,3 млрд. грн., при тому, що в 2004 році вже погашено також бюджетну заборгованість за минулі роки. Враховуючи те, що, за повідомленням Уряду, бюджетна заборгованість з відшкодування цього податку за минулі роки повністю погашена і в 2005 році відшкодування платникам податку на додану вартість буде здійснюватися тільки за поточними розрахунками, планова сума бюджетного відшкодування є завищеною.

  Таблиця 2

  Розрахунок відшкодування податку на додану вартість у 2005 році

  млн. грн.

Прогнозований обсяг надходжень коштів, отриманих за вчинення консульських дій, у сумі 286,4 млн. грн., є заниженим. За 2001-2003 роки фактичні надходження коштів, отриманих за вчинення консульських дій, зросли з 175,4 млн. грн. до 278,7 млн. грн. або на 103,3 млн. грн., що пов'язано з розширенням мережі дипломатичних та консульських установ України за кордоном та значним збільшенням ними обсягу виконуваних робіт. Надходження коштів, отриманих за вчинення консульських дій, до державного бюджету за січень-серпень поточного року, склали 205 млн. грн., а очікуване надходження коштів за 2004 рік становитиме 307,8 млн. гривень.

Враховуючи, що умови та обсяги виконуваної роботи дипломатичних установ не зменшуються, надходження коштів, отриманих за вчинення консульських дій, у 2005 році становитимуть не менше очікуваних надходжень у 2004 році, тобто на 21,4 млн. грн. більше, ніж запропоновано в проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

В розподілі зазначених коштів слід врахувати доручення щодо збільшення до 20 відс. нормативу відрахувань до спеціального фонду коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, визначене пунктом 55 Пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік, затверджених постановою Верховної Ради України від 24.06.2004 № 1854-ІV.

Висновок:

Надходження коштів від збору передбачені в сумі 160 млн. грн. відповідає рівню фактичних та очікуваних надходжень поточного року і є заниженим через неврахування ряду факторів.

Справляння збору за ставкою у розмірі 1 відс. виручки, одержуваної від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива запроваджено Законом України від 09.04.99 № 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" з метою сприяння розвиткові виноградарства, садівництва та хмелярства. За даними Держкомстату, у 2003 році виробництво горілки та лікеро-горілчаних виробів зросло на 34,9 відс., пива - на 13,2 відс., коньяку - на 9,8 відсотка. У першому півріччі 2004 року горілки, інших міцних спиртових напоїв проти відповідного періоду 2003 року вироблено у два рази більше, вина ігристого - 1,7 раза, шампанського - 1,5 раза, вина виноградного - на 13,1 відс., пива - на 10,2 відс. та коньяку - на 8,5 відсотка. Одночасно, зростає продаж на душу населення алкогольних напоїв через оптово-роздрібну торговельну мережу. Так, у минулому році продаж горілки та лікеро-горілчаних виробів на душу населення становив 42,7 грн. проти 34 грн. у 2002 році, вина - 17,1 грн. проти 13,6 грн., коньяку - 9,6 грн. проти 7,5 грн., шампанського - 7,7 грн. проти 6,2 грн. та пива - 21,2 грн. проти 18,3 гривень. Загалом, продаж алкогольних напоїв на душу населення через оптово-роздрібну торговельну мережу збільшився на 19,3 грн. - з 83,2 грн. у 2002 році до 102,5 грн. у 2003 році.

Виходячи з даних, наведених у Пояснювальної записці до проекту Державного бюджету на 2005 рік, в наступному році вітчизняне виробництво алкогольних напоїв та пива зросте на 15,6 відсотка. Відтак, збільшиться їх продаж через оптово-роздрібну торговельну мережу, що призведе до зростання надходження збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. За оцінкою Рахункової палати, надходження цього збору, з урахуванням індексу споживчих цін (107 відс.), порівняно з урядовим прогнозом, можуть збільшитися майже на 38 млн. грн. і становити 197,9 млн. грн. (160 х 1,156 х 1,07).

Висновок:

Проектом бюджету надходження дивідендів, нарахованих на державну частку акцій господарських товариств, передбачені у сумі 300,6 млн. гривень. Понад третину цієї суми (102 млн. грн. або 34 відс.) становить заборгованість НАК "Нафтогаз України" зі сплати дивідендів за підсумками її господарської діяльності у 2000-2002 роках. Однак ряд акціонерних товариств не виконує своїх зобов'язань в частині сплати до бюджету належних державі дивідендів за минулі роки. Так, лише за ВАТ "Дніпроенерго", "ЕК "Київенерго", "Центренерго", ДАЕК "Донбасенерго", "Київобленерго", "Закарпаттяобленерго", ДП НАЕК "Енергоатом" рахується заборгованість за підсумками діяльності у 2000-2003 роках на загальну суму 441,9 млн. грн., яка в поточному році до державного бюджету не надійшла і, як доходи бюджету на 2005 рік, у розрахунках законопроекту не передбачені.

Із прогнозних розрахунків безпідставно виключені надходження 110,8 млн. грн. від ВАТ "Укртелеком" - основного платника дивідендів за останні три роки - у зв'язку з попередніми намірами щодо продажу 42,86 відс. пакету акцій товариства у поточному році. Однак продаж цього пакету акцій ВАТ "Укртелеком" перенесено на наступний рік, тому дивіденди, нараховані за підсумками господарської діяльності цього товариства за 2004 рік, необхідно відновити в розрахунках загальної суми їх надходжень до бюджету в 2005 році.

З урахуванням погашення у 2005 році наявної заборгованості за дивідендами, а також залучення дивідендів ВАТ "Укртелеком" за підсумками його господарської діяльності у 2004 році, сума надходжень дивідендів у 2005 році має бути збільшена не менше, ніж на 552,7 млн. грн. (441,9 + 110,8) і становитиме 853,4 млн. гривень.

Висновок:

Прогнозні надходження рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, визначені в сумі 546 млн. гривень. Надходження рентної плати розраховані, виходячи з обсягів товарної продукції нафти - 2,73 млн. тонн за ставкою 200 грн. за тонну. Проте, за даними проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2005 рік, загальний видобуток нафти (включаючи газовий конденсат) у наступному році становитиме 4,3 млн. тонн. За виключенням обсягів газового конденсату, видобуток нафти має становити 3,6 млн. тонн, що на 870 тис. тонн більше обсягу, врахованого у розрахунку надходжень рентної плати.

Виходячи з видобутку нафти в обсязі 3,6 млн. тонн і ставки платежу
200 грн. за тонну, надходження рентної плати за нафту, що видобувається в Україні, у 2005 році становитимуть 720 млн. гривень.

Висновок:

Прогнозні надходження рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, визначені в сумі 526,32 млн. гривень. Надходження рентної плати розраховані, виходячи з обсягів товарної продукції природного газу - 17,2 млрд. куб. м за ставкою 30,6 грн. за
1000 куб. метрів. Згідно з проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2005 рік, загальний видобуток природного газу в 2005 році становитиме 20,8 млрд. куб. м, що на 3,6 млрд. куб. м більше обсягу природного газу, врахованого в прогнозному розрахунку.

Надходження рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, розраховані, виходячи з видобутку природного газу в обсязі 20,8 млрд. куб. м за ставкою 30,6 грн. за 1000 куб. м, фактично мають становити у 2005 році 636,48   млн. гривень.

Висновок:

Планова сума надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених згідно з законодавством військових формувань, у сумі 518,9 млн. грн., є заниженою. За повідомленням Міністерства оборони, до загального обсягу надходжень не включено суму простроченої заборгованості НАК "Нафтогаз України", яка станом на 06.08.2004 складала 194,5 млн. гривень.

Висновок:

• Згідно з пунктом 9 додатку № 1 до постанови Верховної Ради України від 24.06.2004 № 1854-ІV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік", Кабінету Міністрів України доручалося передбачити загальний обсяг надходжень коштів від приватизації державного майна на 2005 рік у сумі не менше затвердженої на 2004 рік. Проте, згідно із статтею 22 законопроекту, надходження від приватизації до державного бюджету передбачені в загальній сумі 3 млрд. 949,7 млн. грн., що на 1 млрд. 265,9 млн. грн. менше плану на 2004 рік.

  Водночас згідно з листом Фонду державного майна від 14.09.2004 № 10-28-12588, надісланим на адресу Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів, вартість врахованих в орієнтовному переліку об'єктів приватизації державного майна на 2005 рік оцінюється в сумі 5 млрд. 518,5 млн. грн., з яких лише прогнозна вартість 42,86 відс. пакету акцій ВАТ "Укртелеком" складає 3 млрд. грн. та ВАТ "Одеський припортовий завод" - 1 млрд. гривень. Враховуючи зазначене, надходження від приватизації державного майна до державного бюджету можуть бути збільшені на 1 млрд. 568,9 млн. гривень.

• Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 9 та статті 29 Бюджетного кодексу України доходи від власності, до яких належать надходження від приватизації державного майна, відносяться до неподаткових надходжень, які є складовою частиною доходів державного бюджету. Незважаючи на те, що статтею 15 Бюджетного кодексу України джерелами фінансування бюджету визначені виключно державні внутрішні та зовнішні запозичення, Уряд четвертий рік поспіль пропонує надходження від приватизації державного майна визначити джерелом фінансування державного бюджету. При цьому надходження від відчуження державного майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що знаходиться у комунальній власності, залучаються до доходів місцевих бюджетів. Такі дії Уряду порушують принцип єдності бюджетної системи України, встановлений статтею 7 Бюджетного кодексу України, в частині єдиної бюджетної класифікації, єдності порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

  Водночас спрямування надходжень від продажу державної частки майна на фінансування дефіциту бюджету, а не на структурну перебудову економіки України (нагромадження), як це визначено статтею 1 Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХІІ "Про приватизацію державного майна", призводить до їх споживання у складі поточних витрат, тобто, "проїдання".

  Аналіз приватизаційних процесів, що відбуваються протягом останніх років, свідчить, що без чіткого визначення переліку об'єктів, які підлягають продажу у наступному році та через відсутність реальної ринкової вартості державної частки майна, визначеної експертним шляхом, виконання державного бюджету за приватизаційними надходженнями жодного разу не відповідало плановим показникам.

  Враховуючи, що Державна програма приватизації на 2005 рік не затверджена, в законопроекті "Про Державний бюджет України на 2005 рік" варто передбачити додаток з переліком пакетів акцій (часток) об'єктів державної власності, що підлягають продажу в 2005 році з прогнозним обсягом надходжень.

• Доцільно зберегти на 2005 рік положення щодо заборони акціонерним та холдинговим компаніям із державною часткою понад 50 відс., які є прибутковими та за результатами фінансово-господарської діяльності сплачують дивіденди до загального фонду Державного бюджету України, зменшувати державну частку у статутному фонді, як це передбачено статтею 109⁶ Закону України від 17.06.2004 № 1801-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".

Висновок:

Стаття 9.

• Відповідно до статті 9 законопроекту до 1 січня 2006 року пропонується зберегти існуючий порядок сплати податку на додану вартість (звільнення від оподаткування) за операціями з надання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. Втрати бюджету від надання цієї пільги у 2003 році становили 2,8 млрд. грн., у першому півріччі поточного року - 1,4 млрд. гривень. З метою компенсації втрат державного бюджету від надання пільг доцільно встановити у мінімальному розмірі рентну плату українських суб'єктів господарювання за перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. Рахункова палата вважає можливим і економічно необтяжливим для перевізників запровадити рентну плату в розмірі 3-5 відс. від суми плати, отриманої за надання зазначених послуг. Це дозволить збільшити надходження до бюджету, за розрахунками, на 400 млн. гривень.

• Згідно з абзацом четвертим статті 9 законопроекту у 2005 році перед­бачено звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України. У зв'язку з прийняттям змін до Податкового кодексу Російської Федерації в частині стягнення податку на додану вартість при експорті нафти (включаючи стабільний газовий конденсат) та природного газу до країн СНД за принципом країни призначення, які вводяться в дію з 1 січня 2005 року, а також аналогічним рішенням, прийнятим 15 вересня 2004 року в Астані на самміті глав країн-учасниць Угоди про створення ЄЕП, пропонується вилучити абзац четвертий статті 9 законопроекту.

Висновок:

Стаття 10.

Статтею 10 законопроекту передбачено ввезення в Україну в 2005 році 125 тис. тонн цукру-сирцю без додання ароматичних речовин або барвників з тростини за ставкою ввізного мита 30 євро за одну тонну терміном до 15 вересня 2005 року. Реалізацію квот на ввезення цукру-сирцю тростинного передбачається здійснювати за плату в розмірі не менше 60 євро за одну тонну виключно через аукціон лотами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Надходження від реалізації квот на ввезення цукру-сирцю тростинного передбачені у сумі 48 млн. гривень.

Проте, згідно із Законом України від 04.05.2001 № 2371-ІІІ "Про Митний тариф України", як повна, так і пільгова ставка ввізного мита на цукор-сирець без додання ароматичних речовин або барвників з тростини встановлені у розмірі 50 відс. митної вартості, але не менше як 0,3 євро за 1 кілограм (300 євро за одну тонну), що в 10 разів перевищує розмір ставки, передбачений законопроектом.

Таблиця 4

Розрахунок втрат бюджету внаслідок надання пільг
щодо ввезення цукру-сирцю тростинного у 2005 році

За експертною оцінкою, втрати бюджетних надходжень від запровадження пільгового режиму при сплаті ввізного мита на імпортовані 125 тис. тонн цукру-сирцю становитимуть понад 180 млн. гривень. Тому пропонується підвищити в статті 10 законопроекту ставку ввізного мита цукру-сирцю тростинного до 100 євро за одну тонну, що дозволить збільшити надходження ввізного мита на 59,1 млн. гривень.

Висновок:

Стаття 11.

Формування доходів спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктами 9, 10, 20, 25-27 статті 11 проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України, що спричиняє нормативну неврегульованість бюджетного процесу. Відповідно до частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України. Підставою для віднесення джерел надходжень до спеціального фонду бюджету є визначений у законодавчому порядку конкретний напрям їх використання, що дає право встановлювати розпорядникам коштів бюджетні призначення на проведення відповідних видатків.

У різні роки одні й ті ж джерела відносилися як до спеціального, так і до загального фонду, без урахування вимог діючого законодавства. Зокрема, законом про державний бюджет на 2004 рік надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів, а також надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях визначені джерелами формування спеціального фонду державного бюджету. Відповідно до пунктів 33 та 41 статті 2, пунктів 9, 10 та 20 статті 11 законопроекту зазначенні надходження розподілено між загальним і спеціальним фондами за відомчою ознакою (Національне космічне агентство, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони), без наявності відповідних законодавчих підстав, тоді як зазначені доходні джерела забезпечують загальнодержавні потреби і повинні зараховуватися до загального фонду державного бюджету.

До складу доходів спеціального фонду також включено податкову заборгованість минулих років окремих суб'єктів господарювання за загальнодержавними податками і зборами (обов'язковими платежами), які є джерелами формування загального фонду бюджету.

Відповідно до пунктів 25-27 статті 11 проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" включено до доходів спеціального фонду бюджету частину виручки від реалізації природного газу у 2000 році, що отримувалась як плата за транзит природного газу через територію України; податкова заборгованість минулих років суб'єктів господарюван­ня, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливство та пов'язані з ним послуги з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість; податкова заборгованість минулих років житлово-комунальних підприємств, НАК "Нафтогаз України" і підприємств паливно-енергетичного комплексу з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), податку на додану вартість, збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Водночас надходження від сплати цих податків, зборів та обов'язкових платежів відповідно до пунктів 2, 3, 7, 23 статті 2 проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" є доходами загального фонду бюджету. До надходжень загального фонду включено також податкову заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств (крім підприємств, податкову заборгованість яких пропонується зараховувати до спеціального фонду), заборгованість НАК "Нафтогаз України" зі сплати дивідендів, нарахованих на державну частку акцій за період роботи Компанії у 2000-2002 роках та 30 відс. заборгованості НАК "Нафтогаз України" із рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України на загальну суму 1 млрд. 131,0 млн. гривень.

Зазначений розподіл джерел надходжень між загальним і спеціальним фондами державного бюджету не узгоджується з принципом єдності бюджетної системи, передбаченим Бюджетним кодексом України, який забезпечується єдиною правовою базою та єдиним порядком виконання бюджету. При чому, виходячи з вимог Закону України від 25.06.91 № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування", такий розподіл носить ознаку проявів податкової дискримінації, що характеризується неоднаковими підходами до суб'єктів господарювання при визначенні обов'язків та механізмів сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Висновок:

1.3. Державний борг та фінансування Державного бюджету України

Протягом останніх років Урядом пропонується до затвердження Верховною Радою України проект Державного бюджету України з дефіцитом, а для його фінансування - запозичення коштів, що призводить до збільшення державного боргу.

Таблиця 5

Показники стану державного боргу та фінансування Державного бюджету України

млн. грн.

^* У загальній сумі внутрішніх запозичень та внутрішнього боргу випуск (заборгованість) ОВДП з метою відшкодування простроченої заборгованості з ПДВ становить 1926,0 млн. гривень.

На 2005 рік заплановано збільшення граничного розміру прямого зовнішнього боргу на 53,2 млн. дол. США (8907,8 млн. дол. США станом на 31.12.2005, проти 8855,5 млн. дол. США на 31.12.2004). Зовнішніх запозичень пропонується здійснити більше, ніж внутрішніх, на 3 млрд. 824,1 млн. гривень. Незважаючи на доручення Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік, Урядом не розроблена державна програма боргової політики.

Відповідно до статті 14 Бюджетного кодексу України, прийняття держав­ного бюджету з дефіцитом дозволяється в разі наявності обґрунтованих джерел його фінансування. Згідно з розрахунками Міністерства фінансів, у 2005 році передбачається запозичити до загального фонду державного бюджету із внутрішніх та зовнішніх джерел 8708,6 млн. грн., а також отримати від приватизації державного майна 3847 млн. грн., які є доходами державного бюджету і не можуть залучатися для фінансування дефіциту.

Висновок:

Стаття 14.

Вказана стаття дозволяє надання державних гарантій за кредитами міжнародних фінансових організацій, але не визначає граничний розмір таких гарантій, як цього вимагає стаття 18 Бюджетного кодексу України.

У другій частині цієї статті використовується термін "інше належне забезпечення" без його обґрунтування.

Висновок:

Додаток № 2 "Фінансування Державного бюджету України на 2005 рік".

Висновок:

1.4. Видатки Державного бюджету України

Проте законопроект не враховує доручення, визначене постановою Верховної Ради України від 24 червня 2004 року № 1854-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік" щодо запровадження у 2005 році Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери і, таким чином, видатки на цю мету не передбачені. Разом з тим, Єдина тарифна сітка затверджена ще у 2002 році постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". Однак термін введення в дію зазначеної постанови Урядом перенесено з 1 січня 2003 року на другий квартал 2003 року, а в травні 2003 року - на 2004 рік та встановлено, що розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду визначається Кабінетом Міністрів України. Чинні на сьогодні міжпосадові (міжкваліфікаційні) співвідношення в оплаті праці працівників бюджетної сфери є значно нижчими від визначених Єдиною тарифною сіткою. Проте до цього часу мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) Урядом не затверджено, не прийнято рішення і щодо остаточного терміну запровадження Єдиної тарифної сітки.

Висновок:

Зокрема, безпосередньо Пенсійному фонду (КПКВ - 6480000) передбачено у спеціальному фонді державного бюджету бюджетні призначення на відшкодування виплати пенсій за вісьмома різними пенсійними програмами на загальну суму 3 161,5 млн. грн.; Міністерству палива та енергетики (КПКВ - 1100000) у загальному фонді державного бюджету передбачено 710 млн. грн. на відшкодування виплати пенсій працівникам, які були безпосередньо зайняті повний робочий час на підземних роботах; Міністерству аграрної політики (КПКВ - 2800000) передбачено у загальному фонді 1 207 млн. грн. на компенсацію Пенсійному фонду різниці між сумою страхових внесків, сплачених сільськогосподарськими підприємствами-суб'єктами спеціального режиму оподаткування за спеціальною ставкою, та внесками, які були б сплачені ними на загальних підставах.

Бюджетні призначення для Пенсійного фонду, передбачені законопроектом у сумі 5 078,9 млн. грн., відповідають розрахункам щодо потреби Пенсійного фонду у додаткових цільових фінансових ресурсах. З урахуванням власних надходжень, передбачених кошторисом фонду, видатки Пенсійного фонду на виплату пенсій, визначених чинним законодавством, у 2005 році забезпечені ресурсами.

Проте проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і розрахунки кошторису Пенсійного фонду не враховують потребу фонду у загальній сумі 13 200 млн. грн. для забезпечення у 2005 році виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсій з метою збільшення розміру отримуваної пенсіонерами суми до рівня встановленого на 2004 рік прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (284 грн.), яка запроваджена з 1 вересня 2004 року постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2004 № 1215 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення".

Зазначеною постановою встановлено, що виплата адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду та державного бюджету. Для здійснення таких виплат розрахунково необхідно на місяць 1,1 млрд. грн. або 13,2 млрд. грн. на рік.

Виплата адресних дотацій, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2004 № 1215, фактично збільшує з 1 вересня 2004 року мінімальний розмір пенсії до розміру прожиткового мінімуму, і не підвищує пенсії, розмір яких перевищує мінімум, у зв'язку з чим порушено співвідношення між розмірами встановлених пенсій. Останнє суперечить вимогам Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування" і, зокрема, одному із основних принципів державного пенсійного страхування - диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Враховуючи, що метою здійснення у 2004 році пенсійної реформи було запровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення та встановлення розміру державних пенсій залежно від стажу та розміру заробітку, зазначене урядове рішення практично нівелювало результати здійсненого в ході пенсійної реформи перерахунку розміру пенсій залежно від заробітку та стажу роботи і відновило пенсійну "зрівнялівку".

Висновок:

Статті 45 та 50, додаток № 3

Міністерству фінансів передбачено у спеціальному фонді державного бюджету за КПКВ 3501160 видатки на здійснення компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень у сумі 6 млрд. грн. за рахунок коштів, що надійдуть в погашення заборгованості минулих років житлово-комунальних підприємств, НАК "Нафтогаз України" і підприємств паливно-енергетичного комплексу з податку на прибуток, податку на додану вартість, збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення, збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, а також повернення підприємствами житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та іншими підприємствами бюджетних позичок та кредитів, наданих під гарантію Уряду.

Статтею 45 законопроекту Кабінету Міністрів України надається право здійснювати у 2005 році розрахунки з погашення знецінених заощаджень громадян шляхом погашення їх заборгованості за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, а також квартирну плату станом на 1 вересня 2004 року в рахунок податкового боргу минулих років підприємств житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, які надають такі послуги. У разі відсутності заборгованості громадян із комунальних послуг, погашення їх заощаджень має здійснюва­тися в межах 20 відс. від нарахованої до сплати вартості таких послуг.

Таким чином, Уряд фактично пропонує проведення багатоступеневого заліку податкового боргу в рахунок часткового погашення знецінених заощаджень громадян. Умови погашення заощаджень не забезпечують однакове врахування прав та інтересів громадян: боржники із сплати комунальних та інших послуг отримають компенсацію у найбільших розмірах; громадяни, які не мають таких боргів будуть мати право на компенсацію заощаджень лише в межах 20 відс. поточних розрахунків, яка є значно меншою за розміром, ніж суми компенсації для громадян - боржників; велика кількість громадян - власників заощаджень, є пенсіонерами і, проживаючи в сім'ях дітей та не маючи власного житла, взагалі не оплачують будь-які комунальні послуги і, таким чином, позбавляються прав на отримання компенсації.

Здійснення у такий спосіб часткового погашення знецінених заощаджень громадян у 2005 році є одноразовою і недостатньо обґрунтованою акцією з огляду на пропоновані джерела коштів, порядок, механізм та умови проведення розрахунків. Разове та нерівноправне погашення частини знецінених заощаджень не вирішує наявної проблеми боргових зобов'язань держави перед громадянами, у загальній сумі
130,2 млрд. грн. і, навпаки, може призвести до негативної реакції в суспільстві.

Для вирішення зазначеної проблеми більш прийнятним і справедливим є реалізація спеціальної програми погашення знецінених заощаджень шляхом випуску Урядом цільових облігацій, оформлення ними боргових зобов'язань перед громадянами та проведення щорічного погашення таких облігацій протягом 10-15 річного терміну з віднесенням сум заборгованості на державний борг.

Висновок:

Стаття 66.

Статтею 66 законопроекту передбачено встановити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України від 21.11.92 №2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у сумі 90 грн. в розрахунку на одну особу. При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 60 відс. від рівня забезпечення прожиткового мінімуму, тобто, на сьогодні, лише 54 грн. на місяць; а розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям - 75 відс. від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї. При передбачуваному індексі інфляції (107 відс.), реального збільшення допомоги у 2005 році не передбачається. Про мізерність такої допомоги на фоні реального збільшення оплати праці та пенсій свідчить і стаття 71 проекту, якою пропонується прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць затвердити у розмірі 382 грн., для дітей віком до 6 років - 335 грн., від 6 до 18 - 422 гривні.

Висновок:

Додаток № 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2005 рік"

Відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, другий - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, третій - система недержавного пенсійного забезпечення. Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Заходи Уряду щодо реалізації пенсійної реформи є непослідовними. Працівники державних органів є державними службовцями, їх пенсійне забезпечення здійснюється на підставі Закону України від 16.12.93
№ 3723-ХІІ "Про державну службу". Значна кількість працівників інших установ і організацій бюджетної сфери також має право на пенсійне забезпечення відповідно до окремих законів, і розмір встановлюваної їм пенсії значно перевищує розмір пенсії, які встановлюються на підставі Закону України 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Водночас працівники установ освіти, культури, охорони здоров'я та деяких інших галузей бюджетної сфери отримують недостатню заробітну плату, а, відтак, їм встановлюються невеликі за розміром пенсії. Нині абсолютна більшість учителів та лікарів отримують пенсію в розмірі, меншому від встановленого прожиткового мінімуму. Однак пропозиція Уряду щодо створення недержавного пенсійного фонду працівників бюджетних установ за рахунок державного бюджету є неконкретною та необґрунтованою відповідними розрахунками. Тому, в умовах недостатності фінансових ресурсів на забезпечення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, здійснення пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду є недоцільним.

Висновок:

Додаток № 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2005 рік"

Відповідно до статті 3 Закону України від 18.09.91 № 1562-ХІІ "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" за рахунок коштів державного бюджету здійснюються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування державного значення. Фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг місцевого значення, згідно із статтею 4 зазначеного закону, здійснюється з місцевих бюджетів.

Крім того, згідно з положенням про Державну службу автомобільних доріг, затвердженим Указом Президента України від 19.01.2002 № 50, до компетенції Державної служби автомобільних доріг не відноситься управління дорогами місцевого значення.

Висновок:

Зокрема, Міністерство без достатніх підстав перебирає на себе функції інших органів влади та органів самоврядування. За бюджетною програмою за КПКВ 3401070 "Здійснення державними органами централізованих заходів з питань дітей, молоді, жінок та сім'ї" кошти у сумі 62,1 млн. грн. передбачається розподіляти на надання 60 Грантів Президента України для обдарованої молоді, виплату 60 Премій Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави, придбання
430 тисяч пакунків немовлят для новонароджених дітей тощо. Слід зазначити, що проблемами обдарованої учнівської та студентської молоді опікується Міністерство освіти та науки, за рахунок державного бюджету виплачуються підвищені стипендії, молодь здобуває відповідні вчені ступені, має інші заохочення. Премії за внесок у розбудову держави, присуджувані Комітетом з присудження Премії Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави, можливо виплачувати за рахунок державного бюджету безпосередньо організаціями та установами, де працюють лауреати цієї премії. Що стосується придбання 430 тис. пакунків немовлят, то це функції органів місцевого самоврядування і мають здійснюватись безпосередньо пологовими будинками та відділеннями лікарень.

Разом з тим, на здійснення заходів Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді та виконання Державної програми запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 21.02.2003 № 154, у загальному фонді державного бюджету передбачено лише 2 млн. грн., при тому, що на сьогодні безпритульних дітей, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування налічується понад 100 тисяч.

Також передбачені бюджетні призначення у сумі 30 млн. грн. на здійснення державними органами централізованих заходів з організації відпочинку та оздоровлення дітей та 22 млн. грн. - на відшкодування втрат від пільгового проїзду дітей у залізничному транспорті, тоді як ці проблеми мають вирішуватись органами місцевого самоврядування та Міністерством транспорту і зв'язку. До відання Міністерства віднесено і надання позашкільної освіти в МДЦК "Золотий ключик", хоча це питання знаходиться у сфері діяльності Міністерства освіти і науки.

Висновок:

Відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, державні капітальні вкладення - це кошти державного бюджету, передбачені на фінансування капітального будівництва, а капітальне будівництво - це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництво, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів).

Проте за рахунок державних капітальних вкладень неправомірно передбачені кошти Міністерству промислової політики в загальному фонді державного бюджету за КПКВ 2601800 на заходи із завершення будівництва транспортних рефрижераторних суден з високим ступенем готовності Суднобудівним заводом ім. 61 комунара (м. Миколаїв) у сумі 30 млн. гривень. Рефрижераторне судно будується за угодою з іноземним замовником - грецькою компанією "Ласкарідіс Шіппінг Компані" і буде передано за оплату, отже, доцільно здійснити його добудову за рахунок кредитних ресурсів банківської системи.

Також Міністерству промислової політики передбачено в загальному фонді державного бюджету за КПКВ 2601810 кошти у сумі 40 млн. грн. на підготовку виробництва літака АН-70 та створення літака АН-148. Водночас Міністерству оборони за КПКВ 2101280 передбачено 229,7 млн. грн. на придбання літака АН-70. Доцільно кошти на добудову літака Міністерству промислової політики не виділяти, а дозволити Міністерству оборони здійснити авансовий платіж на суму 40 млн. гривень.

Висновок:

Висновок:

Стаття 33.

Статтею 33 законопроекту передбачено бюджетні призначення за державними програмами реформування та розвитку житлово-комунального господарства, ліквідації наслідків підтоплення територій, проведення протизсувних робіт на суму понад 1,5 млрд. гривень. Проте розподіл зазначених коштів за напрямами видатків у розрізі територій відсутній.

Висновок:

1.5. Взаємовідносини між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами

Стаття 57.

Статтею 57 законопроекту передбачено надати місцевим бюджетам за рахунок загального фонду державного бюджету субвенцію на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів у загальній сумі 900 млн. гривень. Зазначені кошти передбачені в додатку № 3 до законопроекту за КПКВ 3511090, проте розподілу в розрізі територій та конкретних об'єктів немає. Передбачуваний розподіл цих коштів за пропозиціями депутатів Верховної Ради України обмежує права і можливості місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування щодо безпосереднього вирішення нагальних проблем комунального господарства на місцевому рівні і суперечить порядку проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 № 2145.

Висновок:

Стаття 58.

Положенням вказаної статті законопроекту надано право місцевим органам влади провадити видатки на заходи, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, на підставі відповідного рішення місцевого органу влади, погодженого з Міністерством фінансів. Статтею 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, за винятком державних професійно-технічних навчальних закладів.

Висновок:

Стаття 70.

Пунктом 2 статті 70 законопроекту передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві) зараховується нарівні до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, а також до міських, селищних і сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території.

У зв'язку з тим, що міста Київ та Севастополь є окремими адміністративно-територіальними регіонами з особливим статусом, доцільно передбачити норму щодо зарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до міських бюджетів міст Києва та Севастополя у повному обсязі.

Висновок:

Додаток № 7 "Показники міжбюджетних взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами на 2005 рік".

У додатку № 7 до законопроекту передбачено надання із спеціального фонду державного бюджету субвенції міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах у сумі 18 млн. гривень. Джерелом надання субвенції, як і в попередні роки, плануються 75 відс. коштів, що надійдуть внаслідок продажу акцій відкритих акціонерних товариств за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать матеріали перевірки Рахункової палати, роботи щодо ліквідації аварії, яка виникла на головній насосній станції Диканівських очисних споруд м. Харкова в червні 1995 році, були завершені ще в 1999 році. Надалі відповідно до Указу Президента України від 22.08.95 № 765 "Про заходи щодо залучення додаткових коштів для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова" проводиться реконструкція очисних споруд міста. Тобто, назва субвенції не відповідає напрямам використання коштів.

Загальна вартість робіт, яка підлягає виконанню відповідно до Заходів щодо забезпечення безаварійності роботи системи водовідведення м. Харкова, розроблених і затверджених Харківською міською радою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 108 "Про причини аварії на головній насосній станції Диканьківських очисних споруд м. Харкова, ліквідацію її наслідків та здійснення заходів щодо забезпечення безаварійної роботи підприємств водопровідно-каналізаційного господар­ства", визначена в сумі 140,7 млн. гривень. Виконання передбачених заходів планується завершити в 2005 році. У Пояснювальній записці до проекту державного бюджету на 2005 рік Уряд не наводить інформації щодо фактичного стану виконання робіт з реконструкції очисних споруд у м. Харкові. Відсутні також розрахунки щодо потреби в коштах, необхідних для їх завершення.

Висновок:

ІІ. Загальна оцінка та висновки щодо проекту Закону України
"Про Державний бюджет України на 2005 рік"

1. Проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" не узгоджується з вимогами окремих статей та положень Конституції України, Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

• Стаття 66 законопроекту в частині встановлення на 2005 рік рівня забезпеченості прожиткового мінімуму для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми в сумі 90 грн. у розрахунку на одну особу та стаття 48 - щодо особливих умов для надання пільг, компенсацій і гарантій, передбачених чинним законодавством для окремих категорій військовослужбовців та працівників бюджетних установ суперечать вимогам статей 22 і 46 Конституції України, які не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав, а також гарантують державну допомогу в розмірі не нижче прожиткового мінімуму.

• Пункт 1 статті 2 проекту передбачає зараховувати до доходів загального фонду державного бюджету податок з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (у тому числі, відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань установ, що утримуються із державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб. Зазначений порядок суперечить статям 64 та 65 Бюджетного кодексу України в частині закріплення податку з доходів фізичних осіб за бюджетами місцевого самоврядування, внаслідок чого місцеві бюджети втрачають 605,1 млн. гривень.

• Статтею 58 проекту закону пропонується надати право місцевим органам влади провадити видатки на заходи, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, незважаючи на те, що статтею 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати такі видатки, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

• Стаття 65 проекту закону дозволяє Верховній Раді Автономної Республіки Крим здійснювати перерозподіл надходжень коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, що суперечить статтям 69 та 71 Бюджетного кодексу України в частині визначення доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при обрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та джерел утворення бюджету розвитку місцевих бюджетів.

• Статтею 90 проекту закону на 2005 рік пропонується встановити розмір мінімальної заробітної плати в сумі 262 грн., тоді як Законом України від 11.05.2004 № 1704-IV "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік" прожитковий мінімум затверджено в сумі 342 грн., а статтею 17 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що основні державні соціальні гарантії, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати, розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

2. У проекті Державного бюджету України на 2005 рік не враховано ряд положень постанови Верховної Ради України від 24.06.2004 № 1854-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік".

• Зокрема, не враховано необхідність спрямування на розвиток аграрного сектору та села коштів в обсязі, не менше 10 відс. видаткової частини Державного бюджету України.

• Запропонований бюджет розвитку не забезпечує проголошену стратегію інноваційної моделі розвитку економіки держави.

• Законопроект передбачає непропорційне збільшення видатків за бюджетними програмами соціального спрямування. Так, темпи зростання видатків державного бюджету на охорону здоров'я (12,3 відс.), духовний та фізичний розвиток (8,2) значно нижчі від темпів зростання видатків в цілому (28,4 відсотка). Питома вага видатків на охорону здоров'я, духовний та фізичний розвиток у загальному обсязі видатків зменшилася, відповідно, на 0,6 і 0,3 відс. пункти.

• Не враховано пропозицію щодо запровадження у 2005 році Єдиної тарифної сітки для оплати праці працівників бюджетної сфери.

• Прожитковий мінімум, запропонований статтею 71 проекту Закону про державний бюджет на 2005 рік у сумі 382 грн., з урахуванням прогнозного рівня інфляції на 2005 рік (у середньому - 107 відс.), очікується на 1,4 відс. нижче існуючого у поточному році.

• Не враховано вимогу щодо неприпустимості включення до проекту закону статей, які обмежують надходження доходів до місцевих бюджетів.

• Субвенції соціального спрямування з державного бюджету місцевим бюджетам хоча і зростають на 10,1 відс., але їх питома вага у видатках зменшується на 1,1 відсотка.

3. Проект Державного бюджету України на 2005 рік сформовано, виходячи з припущень щодо уповільнення в 2005 році економічного зростання. З урахуванням динаміки розвитку економіки в попередні роки, прогнозований обсяг ВВП на 2005 рік становитиме лише 66,3 відс. ВВП 1990 року.

Прогнозується зменшення темпів приросту обсягів промислової продукції з 14 відс. у 2004 році та 15,8 відс. у 2003 році до 12 відс. у 2005 році. Планується уповільнення зростання валової продукції сільського господарства на 8,4 відс. пункта - з 13,2 у 2004 році до 4,8 відс. у 2005 році.

Прибуток прибуткових підприємств на 2005 рік визначений у сумі
57 млрд. грн., що, порівняно з очікуваним обсягом у 2004 році
(54,5 млрд. грн.) у реальному обчисленні (з урахуванням індексу цін виробників), зменшиться на 3,9 відс. пункта. Водночас збитки збиткових підприємств проти очікуваного за 2004 рік обсягу збільшаться до
29 млрд. грн. або на 1,8 відс. та 11,1 відс. фактичного обсягу за 2003 рік.

4. Внаслідок системних помилок та прорахунків у визначенні обсягів надходжень за окремими податками і платежами, доходна частина проекту Державного бюджету України є заниженою на 9,9 млрд. гривень.

• Хоча доходна частина зведеного бюджету на 2005 рік визначена у загальній сумі 110,5 млрд. грн., що на 33,8 відс. перевищує запланований обсяг на 2004 рік, приріст надходжень передбачається досягти за рахунок податків, які сплачуються громадянами, а також стягнення податкової заборгованості суб'єктів господарювання за минулі роки.

• За умов виключення суми податкової заборгованості минулих років, фактичні надходження доходів, нарахованих до сплати у 2005 році, становитимуть 102,4 млрд. грн. або 26,4 відс. ВВП проти 31 відс. за прогнозом на 2004 рік та 28,5 відс. у 2003 році, що не відповідає вимогам постанови Верховної Ради України від 24.06.2004 № 1854-ІV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік" щодо частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не нижче відповідних фактичних показників за попередні роки.

5. Незважаючи на проголошення Кабінетом Міністрів України наміру щодо відмови від безсистемного надання податкових пільг*, проект бюджету на наступний рік складено за умов збереження існуючого порядку пільгового оподаткування.

^* Див. стор. 4 супроводжувального листа Кабінету Міністрів до законопроекту.

• У наступному році поновлюються галузеві податкові пільги (для підприємств автомобілебудівної, бронетанкової галузей тощо), дію яких у 2004 році обмежено. Згідно з "Переліком пільг з податків і зборів (обов'язкових платежів) із розрахунком втрат доходів Зведеного бюджету від їх надання у 2005 році", наведеним у матеріалах до законопроекту, втрати зведеного бюджету наступного року через надання податкових пільг складуть 8,8 млрд. гривень.

6. Видаткова частина Державного бюджету України не враховує потреби фінансових ресурсів для запровадження Єдиної тарифної сітки оплати праці у бюджетній сфері, а також забезпечення у 2005 році виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсій з метою збільшення їх до рівня прожиткового мінімуму. Водночас у законопроекті передбачена низка програм і напрямів непріоритетного та другорядного характеру. Запропонована одноразова схема часткового погашення знецінених заощаджень громадян передбачає проведення багатоступеневих та непрозорих заліків у паливно-енергетичному та комунальному секторах, є соціально несправедливою і не вирішує наявної проблеми погашення боргових зобов'язань держави перед громадянами.

7. Посилення централізації фінансових ресурсів у державному бюджеті і повернення частини надходжень до місцевих бюджетів у вигляді трансфертів обумовлює низький фінансовий потенціал органів місцевого самоврядування і являється стримуючим фактором розвитку регіонів.

• Одним із основних принципів формування відносин між державою та місцевим самоврядуванням є чіткий розподіл на стабільній основі фінансових ресурсів між державним та місцевими бюджетами. Однак функції місцевого самоврядування не забезпечено адекватними фінансовими ресурсами. Доходи, закріплені за місцевими бюджетами, недостатні для виконання покладених на місцеві органи функцій, а податкові повноваження місцевих органів для збільшення доходної частини місцевих бюджетів є обмеженими. Трансферти з державного бюджету за рахунок загальнодержавних податків являють собою основне джерело доходів місцевих бюджетів. Водночас субвенції і трансферти з державного бюджету не є фінансовим ресурсом, яким місцеві органи можуть самостійно розпоряджатися для виконання власних функцій.

  У 1999 році питома вага трансфертів у доходах місцевих бюджетів становила 18,3 відс., у 2000 році вона зросла до 23,4 відс., у 2001 - 29 відс., у 2002 - 31,2 відс., у 2003 - 34,2 відс., а на 1 вересня 2004 року становила 41,4 відсотка. Проектом Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачається сформувати за рахунок трансфертів з державного бюджету 42,8 відс. доходної бази місцевих бюджетів, що становить 18 млрд. 89,5 млн. гривень. Відповідно, прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів без урахування трансфертів складає 24 млрд. 163,2 млн. грн. або лише 57,2 відс. їх загального обсягу, тоді як ще п'ять років тому він складав 81,7 відсотка.

• Формульний підхід в системі міжбюджетних відносин та методика розрахунку трансфертів не враховує реальних витрат на надання державних послуг і фактичної податкової спроможності місцевих громад.

• Недосконалість формульного підходу до формування міжбюджетних відносин змушує Уряд передбачати субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві, інших аварійних об'єктах комунальної власності та виконання інвестиційних проектів (на 2005 рік у сумі 900 млн. гривень). Однак необ'єктивний розподіл субвенції між територіями позбавляє права органи самоврядування використовувати вказані кошти на вирішення нагальних проблем регіонів.

• Погіршується економічна структура видатків місцевих бюджетів. Видатки місцевих бюджетів у 2005 році передбачаються в загальній сумі 42 млрд. 252,7 млн. грн., що, в реальному обчисленні (враховуючи рівень інфляції 107 відс.), становить 39 млрд. 488,5 млн. грн., тобто, на рівні показників, затверджених місцевими радами на 2004 рік (39 млрд. 499,2 млн. гривень).

• Частка видатків на оплату праці з нарахуваннями у загальному обсязі видатків (без урахування вилучень до державного бюджету і субвенцій з державного бюджету) складає 55,2 відс., а у зв'язку з необхідністю в першочерговому порядку проводити видатки з оплати енергоносіїв, придбання продуктів харчування та медикаменти, місцеві бюджети фактично залишаються бюджетами споживання, а не розвитку.

* * *

Проект Державного бюджету України не враховує вимог Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік, зокрема, в частині проголошеної стратегії інноваційного розвитку та передбачає уповільнення економічного зростання. Доходна частина державного бюджету є заниженою, а видаткова - не вирішує невідкладних проблем соціально-економічного характеру.

Проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" може бути прийнятий лише за умови приведення його у відповідність з вимогами Конституції України, Бюджетного кодексу України, усунення наявних помилок і методологічних прорахунків та забезпечення реалізації обраних пріоритетів бюджетної політики.

СИМОНЕНКО В.К.
ГОЛОВА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ