26 вересня 2017    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2000 рік
10.09.2000

Про результати перевірки повернення інноваційних позик Державному інноваційному фонду України шляхом передачі інноваційної продукції


Про результати перевірки цільового використання у 1999 році коштів Державного бюджету України на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу

Київ 2000

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки повернення інноваційних позик Державному інноваційному фонду України шляхом передачі інноваційної продукції / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 18.04.2000 року / Відпов. за випуск департамент контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів // Про результати перевірки цільового використання у 1999 році коштів Державного бюджету України на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу / За матеріалами Колегії Рахункової палати від 18.04.2000 року / Відпов. за випуск департамент контролю видатків на промисловість та енергетику. - Київ: Рахункова палата України, 2000. - Випуск 11.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


Про результати перевірки повернення інноваційних позик Державному інноваційному фонду України шляхом передачі інноваційної продукції

Діяльність Держіннофонду, пов´язана з фінансуванням інноваційних проектів та контролем за поверненням інноваційних позик у 1999 році, здійснювалася за відсутності належного нормативно-правового забезпечення. Нормативні акти видавалися Держіннофондом з порушенням чинного законодавства, без державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, у зв´язку з чим вони не мали юридичної сили, були необов´язковими до виконання і призвели до порушень фінансового характеру.

Держіннофондом та його регіональними відділеннями не вживалися дієві заходи щодо своєчасного повернення наданих інноваційних позик, значно збільшувалася прострочена заборгованість. У 1999 році, порівняно з початком року, вона зросла майже на 60 відс. і станом на 01.01.2000 склала 156,5 млн. гривень. Внаслідок наявного рівня інфляції у розмірі 119,2 відс., початкова вартість зазначених коштів тільки за 1999 рік зменшилася майже на 30,0 млн. гривень.

Зростання простроченої заборгованості з наданих інноваційних позик

Не виконано встановлене на 1999 рік завдання стосовно повернення інноваційних позик: із запланованих 86,7 млн. грн. фактично надійшло 19,5 млн. грн., або 22,5 відс., що призвело до втрат коштів державного бюджету на суму 67,2 млн. гривень.

Повернення інноваційних позик

В порушення чинного законодавства Держіннофондом не застосовувалися фінансові санкції до підприємств-боржників за невиконання умов інноваційних договорів з повернення коштів, в результаті державний бюджет за 1998-1999 роки недоотримав 165,5 млн. гривень.

Незадовільному стану із поверненням інноваційних позик сприяли недоліки у роботі Держіннофонду та його регіональних відділень:

  • відбір, проведення експертизи, затвердження та фінансування інноваційних проектів регіональні відділення Держіннофонду проводили з порушенням вимог встановленого порядку. Супроводження інноваційних проектів було формальним і суттєвого впливу на хід виконання інноваційних проектів не мало;

  • порушувалися вимоги чинного законодавства в частині надання додаткового фінансування та перенесення терміну дії інноваційних договорів, що призвело до вилучення коштів Держіннофонду на значний час з обігу і втрат їх номінальної вартості внаслідок інфляційних процесів;

  • відсутність механізму гарантованого повернення коштів, який мав бути розроблений Держіннофондом, створила передумови до невиконання зобов´язань підприємствами-позичальниками. Інноваційні договори не завжди укладалися при наявності гарантій повернення інноваційної позики договору страхування, банківської гарантії, або договору застави майна, що ставило під загрозу гарантію повернення коштів. Договори добровільного страхування відповідальності підприємства перед інвестором є недостатніми для гарантування повернення інноваційної позики, оскільки обумовлений у договорі перелік страхового випадку є надто обмеженим. Гарантії повернення коштів шляхом укладання договорів страхування не спрацьовують у зв´язку з невиконанням підприємствами-виконавцями інноваційних проектів умов договорів страхування;

  • претензійно-позовна робота Держіннофонду і його регіональних відділень була неефективною. У 1999 році вона проводилася по 183 інноваційних проектах на загальну суму 66,5 млн. грн., що складає 42,5 відс. до простроченої суми заборгованості, з них рішення суду про стягнення коштів винесено на суму 9,6 млн. грн., або на 14,4 відсотка. Питання про заборгованість з прострочених інноваційних позик на суму 56,9 млн. грн. знаходиться на розгляді, проте тривалість розгляду позовних справ, відповідно до встановленого Арбітражно-процесуальним кодексом України порядку, затягується на значний час, тому підприємства мають можливість маневрувати державними коштами та не виконувати умов інноваційних договорів.

За відсутності вільних залишків коштів на рахунках підприємств-позичальників та наявної заборгованості по інноваційних позиках Кабінетом Міністрів України прийнято протягом 1996-1999 років 17 розпоряджень з питань погашення заборгованості перед Держіннофондом шляхом безоплатної передачі підприємствами-боржниками інноваційної продукції на суму 16335,74 тис. грн., що складає 3-5 відс. від суми простроченої заборгованості. Контроль за їх виконанням покладався на віце-прем´єр-міністрів України Смолія В.А., Семиноженка В.П., Кінаха А.К. і на Державний інноваційний фонд.

Проте, розпорядженнями не були встановлені правові механізми проведення такої передачі, підстави та умови фактичних обставин її здійснення, ними надавався лише дозвіл на здійснення цих операцій.

На виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України підприємствами-боржниками продукція у 1996-1998 роках відвантажувалася, але відповідного відображення по доходах Держіннофонду не знайшла внаслідок відсутності механізму її заліку. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.98 № 1242 передбачалося, що у зв´язку з неможливістю повернення підприємствами-виконавцями інноваційних проектів наданих їм коштів, погашення заборгованості по інноваційних позиках здійснюється згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Проте, порядок Держіннофондом не був розроблений і не поданий на затвердження Кабінету Міністрів України. В результаті, питання погашення заборгованості шляхом поставки інноваційної продукції не були підкріплені відповідним механізмом їх реалізації.

У зв´язку з відсутністю затвердженого порядку, розпорядження Кабінету Міністрів України виконувалися з порушенням бюджетної та фінансової дисципліни. Не в усіх розпорядженнях були визначені взаємовідносини з державним бюджетом. Розпорядження Кабінету Міністрів України, видані у 1999 році, не відповідають частині 4 статті 15 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", відповідно до якої кошти від повернення у 1999 році позичок, наданих Держіннофондом підприємствам і організаціям для виконання інноваційних проектів, зараховуються до Державного бюджету України як надходження до цього фонду і спрямовуються на здійснення інноваційної діяльності.

Водночас зазначені розпорядження порушують частину 1 статті 18 та частину 2 статті 9 Закону України "Про бюджетну систему України", якими встановлено, що кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України і що доходи й видатки бюджетів повинні повністю в них відображатися, їх взаємозалік і компенсація забороняється, крім винятків, встановлених законами України.

Розпорядження Кабінету Міністрів України із зазначеного питання виконані частково. Підприємствами-боржниками в рахунок погашення заборгованості по інноваційних позиках передано продукції на суму майже 11,9 млн. грн. або на 72,6 відс. до визначених розпорядженнями обсягів.

Безоплатна передача підприємствами-боржниками інноваційної продукції
за розпорядженнями Кабінету Міністрів України

Формально до виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України ставилося Міністерство охорони здоров´я України, державні заклади і установи якого безоплатно отримали медичне обладнання і препарати. Міністерством не здійснювався контроль за затвердженими обсягами розподілу медичного обладнання і лікарських препаратів у розрізі медичних закладів. В порушення вимог розпоряджень допускалася безоплатна поставка інноваційної продукції державним закладам охорони здоров´я через комерційні структури, акти приймання-передачі інноваційної продукції, які підтверджують прийняття медичними закладами безоплатно отриманих медичних препаратів та медичного обладнання, у Міністерстві відсутні. З 9,5 млн. грн. безкоштовно отриманої продукції її оприбутковано на суму 1,9 млн. грн., як кредиторська заборгованість перед підприємством-постачальником, без проведення розрахунків з Головним управлінням Державного казначейства України. В результаті Міністерство охорони здоров´я України за 1996-1999 роки отримало додаткове фінансування на суму 9,5 млн. гривень.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.98 № 1123-р, в рахунок погашення заборгованості перед Держіннофондом по інноваційних позиках здійснено розрахунки за роботи, пов´язані з реконструкцією та оснащенням будинку Міністерства України у справах науки і технологій на суму 736 тис. грн. без зарахування вказаних сум як фінансування з державного бюджету.

На аналогічних умовах отримано матеріальні цінності від підприємств-боржників, що були виконавцями інноваційних проектів згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України:

  • від 20.04.98 № 247-р державними телерадіокомпаніями Держтелерадіо отримано професійне телевізійне обладнання на суму 194 тис. грн.;

  • від 13.11.98 № 943-р Науково-дослідним інститутом автоматизації та проектування динамічних об´єктів і систем НТУ "КПІ" Міністерства освіти і науки України отримано системи очищення та знесолення води на суму 115 тис. грн.;

  • від 30.07.99 № 761-р Радою національної безпеки і оборони України отримано інформаційні ресурси на суму 503 тис. грн.;

  • від 11.11.99 № 1230-р, в рахунок видатків Державного бюджету України, передбачених Міністерству транспорту України на фінансування "Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні" у 1999 році, підприємством "Унідор" виконано роботи по ремонту покриття на автодорогах на суму 818 тис. гривень.

Зазначені операції не знайшли відображення в доходах і видатках державного бюджету по відповідних кодах бюджетної класифікації, що призвело до додаткового позабюджетного фінансування названих бюджетних установ.

В умовах правової невизначеності Держіннофондом в односторонньому порядку, без врегулювання розрахунків з Головним управлінням Державного казначейства України, списано з підприємств-боржників заборгованість по інноваційних позиках за розпорядженнями Кабінету Міністрів України, прийнятими у 1996-1998 роках, коштів на суму 6 млн. гривень. Крім того, за розпорядженням, прийнятим у 1999 році, в порушення статті 15 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", списано заборгованість на суму 120 тис. гривень.

Для виконання функцій по консалтинговому та інжиніринговому обслуговуванню, експертній оцінці заставної вартості майна, забезпечення гарантій повернення інноваційних позик наказом від 21.01.98 № 14 Міннауки було створено Державне підприємство "Техма". Вказані функції ДП "Техма" дублювали аналогічні функції Держіннофонду і його структурних підрозділів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17.08.95 № 660 та від 02.03.98 № 243 "Питання Державного інноваційного фонду".


Схема погашення заборгованості підприємств
за інноваційними позиками Держіннофонду шляхом реалізації товарів (послуг),
майна і майнових прав через Державне підприємство "Техма"

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.99 № 2045 "Про заходи щодо погашення заборгованості підприємств за позиками Держіннофонду" ДП "Техма" додатково було надано функції щодо погашення заборгованості за інноваційними позиками шляхом реалізації поставленої боржниками товарної продукції, що суперечить Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", яким визначено, що розрахунки з державним бюджетом здійснюються виключно в грошовій формі, на бездисконтній основі, участь посередників, а також використання казначейських векселів та інших видів цінних паперів у розрахунках розпорядників бюджетних коштів, забороняється.

Таким чином, існуюча система фінансування інноваційних проектів не забезпечує виконання державної політики у сфері інноваційної діяльності, на яку виділяються значні бюджетні кошти на безвідсотковій основі, механізм гарантії їх повернення недосконалий. Практично, надаються безвідсоткові позички суб´єктам підприємницької діяльності, які недостатньо враховують напрямки, визначені в Положенні про діяльність Держіннофонду, умови розміщення коштів не забезпечують їх повернення за реальною вартістю. Розміщення коштів є неефективним, оскільки підприємства-виконавці інноваційних проектів здатні повернути лише до 20 відс. від належних сум.

За матеріалами звіту Рахунковою палатою надіслано інформацію Прем´єр-міністру України Ющенку В.А. з пропозиціями:

  1. В порядку законодавчої ініціативи подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про порядок збору та цільового використання коштів на інноваційну діяльність, передбачивши механізм відновлення цих коштів з урахуванням інфляційних процесів.

  2. Розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України питання про подальше виконання розпоряджень щодо безоплатної передачі інноваційної продукції в рахунок погашення заборгованості по інноваційних позиках перед Держіннофондом з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік".

  3. Доручити Міністерству фінансів України поновити по обліку доходів і видатків державного бюджету відповідних міністерств і відомств кошти на суму безоплатно отриманої інноваційної продукції у розмірі 11,9 млн. грн., у тому числі:

    • Міністерства охорони здоров´я України 9,5 млн. грн.;

    • Міністерства транспорту України 818 тис. грн.;

    • Держкомітету з питань науки і інтелектуальної власності, створеного на базі Міністерства України у справах науки і технологій 736 тис. грн.;

    • Ради національної безпеки і оборони України 503 тис. грн.;

    • Держтелерадіо України 194 тис. грн.;

    • Міністерства освіти і науки України 115 тис. гривень.

    У зв´язку з цим відмінити раніше проведений Держіннофондом в односторонньому порядку залік заборгованості по інноваційних договорах у сумі 6,1 млн. гривень.

  4. Виходячи з вимог статті 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", розглянути питання про ліквідацію Державного підприємства "Техма", створеного з порушенням чинного законодавства.

Міністерству освіти і науки України: висновок Колегії Рахункової палати про результати перевірки повернення інноваційних позик Державному інноваційному фонду України шляхом передачі інноваційної продукції для вжиття необхідних заходів щодо усунення виявлених порушень.


Про результати перевірки цільового використання у 1999 році коштів Державного бюджету України на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу


Регламентація заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення
нових видів цивільної продукції

Конверсія підприємств оборонного комплексу, яка розпочалася ще за радянських часів, передбачала радикальні заходи щодо скорочення витрат на виробництво військової техніки та використання потенціалу військово-промислового комплексу для збільшення виробництва товарів народного споживання, технічної реконструкції народного господарства і зміцнення експортного потенціалу. Тому ще на час існування Радянського Союзу розроблявся проект закону про конверсію підприємств оборонного комплексу, який, у зв´язку з припиненням існування СРСР, не був прийнятий. Питання конверсії підприємств оборонного комплексу залишається законодавчо неврегульованим до цього часу.

В Україні на сьогодні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би у повному обсязі реґулював правові відносини з питань конверсії підприємств оборонного комплексу. Існуюче нормативно-правове поле здійснення конверсії включає в себе такі нормативно-правові акти:

1. Постанову Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 79, якою затверджено Положення про Державний фонд сприяння конверсії.

2. Розпорядження Президента України від 11.03.92 № 40, яким доручалося Кабінету Міністрів України розробити цільову комплексну програму конверсії оборонної промисловості та машинобудування.

3. Постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 229 "Про використання науково-технічного і виробничого потенціалу військово-промислового комплексу для розвитку економіки", якою схвалено розроблені Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Міністерством економіки, Міністерством фінансів напрями використання потенціалу підприємств і організацій для розв´язання пріоритетних завдань розвитку економіки на основі комплексних цільових науково-технічних програм, а також доручено зазначеним міністерствам щорічно при формуванні державного бюджету визначати джерела і обсяги фінансування заходів, пов´язаних з конверсією військового виробництва, з урахуванням воєнної доктрини, життєво важливих потреб економіки та наявності фінансових і матеріальних ресурсів.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 272, якою затверджено Концепцію державної промислової політики, що включає основні завдання у сфері конверсії і диверсифікації оборонної промисловості.

Отже, на сьогодні окремої, цілісної програми проведення конверсії підприємств оборонного комплексу не створено. Відсутні також законодавчо визначені поняття конверсії підприємств оборонного комплексу та напрями використання бюджетних коштів на здійснення заходів з конверсії.

Аналіз названих нормативно-правових актів дозволив зробити висновок. Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.92 № 79 "Про затвердження положення про Державний фонд сприяння конверсії" не скасована, то напрями спрямування коштів на заходи з конверсії, визначені у пункті 3 Положення про Державний фонд сприяння конверсії, затвердженого цією постановою, є єдиним правовим змістом конверсії.

Слід зазначити, що Міністерство промислової політики, використовуючи кошти державного бюджету на фінансування заходів з конверсії, у своїй діяльності керувалося Положенням про Державний фонд сприяння конверсії та Інструкцією про порядок створення і використання коштів Державного фонду сприяння конверсії.

Але, згідно з пунктом 8 Інструкції про порядок створення і використання коштів Державного фонду сприяння конверсії цільові асигнування, які направляються до Фонду з республіканського (державного) бюджету, повинні щорічно затверджуватися в Державному бюджеті України окремим рядком.

Аналіз же відповідних положень законів про державний бюджет на 1992-1999 роки свідчить, що кошти для Державного фонду сприяння конверсії з Державного бюджету України окремим рядком не виділялися.

Пункт 10 цієї ж Інструкції передбачає, що суб´єкти підприємницької діяльності облік операцій по відрахуванню до Фонду зобов´язані проводити по рахунку "Розрахунки по позабюджетних платежах", з чого можна зробити висновок, що Державний фонд сприяння конверсії є позабюджетним галузевим фондом. Фінансування такого Фонду за рахунок коштів державного бюджету суперечить частині 5 статті 18 Закону України "Про бюджетну систему України", яка забороняє використання бюджетних коштів для фінансування позабюджетних фондів.

Отже, з моменту набрання чинності нової редакції Закону України "Про бюджетну систему України" (опубліковано - ВВР, 1995, N 26, ст.195) нормативні акти, які регулювали діяльність Фонду, необхідно було привести у відповідність із вимогами частини 5 статті 18 Закону України "Про бюджетну систему України".

Крім цього, фінансування з державного бюджету позабюджетних фондів суперечить пункту 2 статті 16 Закону України "Про систему оподаткування", який передбачає, що: " Державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах" (редакція від 18.02.97).

Таким чином, Положення про Державний фонд сприяння конверсії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.92 № 79 "Про затвердження положення про Державний фонд сприяння конверсії", і спільна Інструкція Міністерства фінансів України та Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 28.05.92 "Про порядок створення і використання коштів Державного фонду сприяння конверсії" регулюють порядок витрачання виключно коштів позабюджетного Державного фонду сприяння конверсії і не поширюються на порядок використання коштів Державного бюджету України на 1999 рік, що виділені на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції.

Проте напрями використання коштів державного бюджету по статті "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції" і напрями витрачання коштів Державного фонду сприяння конверсії є тотожними поняттями, оскільки останні становлять єдиний нормативно визначений зміст конверсії.


Перевірка цільового використання у 1999 році коштів державного бюджету
на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу

Фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу у 1999 році проводилося за рахунок коштів Державного бюджету України по статті "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції" (код функціональної класифікації 140201). Згідно з розписом видатків Державного бюджету України на 1999 рік, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.99 № 45 і доведеним Міністерству промислової політики України листом Міністерства фінансів від 22.02.99 № 05-303, зазначені кошти передбачалися за кодом економічної класифікації видатків 1170 "Дослідження і розробки, державні програми".

Фінансування зазначених видатків державного бюджету проводилося через органи Державного казначейства України.

Державним бюджетом України на 1999 рік Міністерству промислової політики України (далі Міністерство) по КФК 140201 було передбачено 35 млн. гривень. У такому ж розмірі Міністерством фінансів України Міністерству після прийняття Закону "Про Державний бюджет України на 1999 рік" доведені і ліміти асигнувань державного бюджету по цій статті.

Зведений кошторис видатків Міністерства на 1999 рік затверджено заступником Міністра Прядком В.В. 30 березня 1999 року у сумі 150 млн. грн., у тому числі, по КФК 140201 35 млн. гривень.

Протягом року ліміти асигнувань державного бюджету по КФК 140201 змінювалися тричі. Вперше, постановою від 22 березня 1999 року № 432 Кабінет Міністрів України обмежив видатки Державного бюджету України на 1999 рік по КФК 140201 і визначив їх у розмірі 23,7 млн. гривень. Наприкінці року, 9 грудня, відповідно до абзацу 4 статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" Міністерство фінансів України за згодою Комітету Верховної Ради України з питань бюджету збільшило ліміти асигнувань по КФК 140201 на 5 млн. грн. шляхом відповідного зменшення по КФК 140202 (кошти на розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування), що відповідає перерозподілу коштів у межах одного розділу функціональної класифікації. І вже 30 грудня 1999 року Міністерство фінансів України, посилаючись на доручення Кабінету Міністрів України від 24.11.99 № 25776/90 та від 22.09.99 № 20261/72, збільшило ліміти асигнувань по КФК 140201 на 2 млн. гривень. Таким чином, остаточно ліміт асигнувань державного бюджету по КФК 140201 на кінець 1999 року склав 30,739 млн. гривень.

Фактичні видатки у 1999 році по КФК 140201 склали 24,415 млн. грн. або 61 відс. планових призначень. При цьому Міністерством у звітному році проведено вексельних взаємозаліків з кредиторами на суму 12,462 млн. грн. або 51 відс. фактичних видатків.

Довідково: починаючи з 1992 року, майже щорічно фактичні видатки по цій статті були нижчими від запланованих (1993 рік 43,3 відс., 1994 рік 53,5 відс., 1995 рік 66,8 відс., 1996 рік 59,3 відс, 1998 рік 91,5 відс.) і лише у 1992 та 1997 роках фактичні видатки дорівнювали плановим (табл. 1).

Фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу
і створення нових видів цивільної продукції у 1992-1999 роках

 

1992р.

1993р.

1994р.

1995р.

1996р.

1997р.

1998р.

1999р.

Передбачено Держбюджетом

0,3339

7,717

50,0

95,1

116,4

50,0

24,0

40,0

Фактичні видатки

0,3339

3,343

26,73

63,53

69,0

50,0

21,96

24,41

Слід зазначити, що здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу за останні роки зводилося до проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт за договорами, які Міністерство укладало з підприємствами та науковими установами в межах комплексних цільових науково-технічних програм, затверджених як постановами Кабінету Міністрів України, так і міністром (більшість комплексних цільових науково-технічних програм затверджена міністром у 1992-1994 роках). Крім цього, деякі договори укладалися відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України та міністра.

За даними Міністерства, станом на 1 січня 1999 року діяло 675 договорів, укладених Міністерством з 499 підприємствами та науковими установами, а станом на 1 січня 2000 року 614 договорів з 442 підприємствами та науковими установами.

При цьому у 1999 році за рахунок коштів на здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу Міністерством проведено оплату по 227 договорах, укладених з 102 підприємствами та науково-дослідними установами.

При існуванні на початок 1999 року кредиторської заборгованості за укладеними договорами у сумі 55,2 млн. грн. Міністерство, в порушення частини 2 статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", щодо заборони розпорядникам коштів державного бюджету брати зобов´язання на здійснення видатків та платежів Державного бюджету України у розмірах, які перевищують бюджетні асигнування, затверджені їм на 1999 рік, продовжувало протягом 1999 року укладати нові договори, тобто, брати на себе нові зобов´язання. Так, у 1999 році Міністерством підписано 30 нових договорів на суму 4,239 млн. гривень. Вартість виконаних робіт за новими договорами склала 4,13 млн. гривень.

Зокрема, Міністерством (міністром В.М.Гуреєвим) укладено угоду з Українським державним виробничим підприємством "Ізотоп" на виконання робіт із створення державного регістра джерел іонізуючого випромінювання з "Розробки документації по організаційному та програмному забезпеченню Регістра" (договір № 3563-35/07 від 31 березня 1999 року вартістю 620 тис. грн.). Вартість виконаних робіт у сумі 200 тис. грн., по-перше, збільшила загальну кредиторську заборгованість Міністерства станом на кінець минулого року, по-друге, зазначені роботи взагалі не мають ніякого відношення до робіт, оплата яких передбачена за рахунок бюджетних коштів, пов´язаних з фінансуванням заходів з конверсії.

Міністерством (Першим заступником міністра В.Г.Падалкою) у 1999 році укладено угоду з Інститутом проблем критичних технологій і надійності радіоелектроніки на виконання робіт з розробки науково-методологічного апарату забезпечення безвідмовності радіоелектроніки на етапі її проектування (договір від 01.01.99 № 2419-4 вартістю 350 тис. грн.). Інститут виконав роботи, передбачені договором в 1999 році, у повному обсязі. Проте Міністерством із 350 тис. грн. сплачено Інституту лише 40 тис. грн., що збільшило загальну кредиторську заборгованість Міністерства по КФК 140201 ще на 310 тис. гривень.

Тобто, укладаючи нові договори та додаткові угоди заборгованість Міністерства за виконані роботи, за його даними, замість зменшення, зросла на 6,1 млн. грн. і станом на 01.01.2000 становила 61,3 млн. гривень.

Таким чином, не виконуючи своїх зобов´язань перед кредиторами, а, навпаки, збільшуючи їх, Міністерство не тільки порушувало закон про державний бюджет, але і своїми діями погіршувало фінансовий стан підприємств, оскільки підприємства своєчасно не отримували оплату за виконані ними роботи.

Зобов´язання понад виділені ліміти, за даними Міністерства, мали місце при фінансуванні заходів з конверсії і у 1998 році.

При наявності кредиторської заборгованості за виконані роботи у 1999 році мали місце факти несвоєчасного розподілу Міністерством бюджетних коштів, отриманих на рахунок 14020126000001. Так, з 26 березня по 1 квітня 1999 року несвоєчасно розподілено 1,53 млн. грн., з 1 квітня по 19 квітня не розподілено понад 170 тис. грн., з 19 квітня по 24 квітня не розподілено 506 тис. гривень.

Варто відмітити, що враховуючи наявну кредиторську заборгованість на початок 1999 року, яка перевищувала ліміти асигнувань з Державного бюджету України більш ніж у 1,5 раза, Міністерство мало затвердити у зведеному кошторисі видатки по КФК 140201 не в загальній сумі, а в розрізі підприємств, по договорах за якими числилась кредиторська заборгованість.

Відсутність у затвердженому кошторисі розподілу коштів по КФК 140201 між підприємствами дозволяла Міністерству довільно управляти бюджетними коштами. Отримуючи повідомлення від Головного управління Державного казначейства України про виділені з державного бюджету кошти та неодноразово вносячи зміни до Зведеного кошторису по КФК 140201 (мотивуючи ці зміни необхідністю відокремленого фінансування деяких підприємств), Міністерство мало змогу спрямовувати кошти на свій розсуд, у тому числі, авансувати деякі підприємства при існуючій значній заборгованості за вже виконані роботи перед іншими підприємствами. Такий стан справ влаштовував і Кабінет Міністрів України, оскільки видаючи окремі розпорядження, він міг вирішувати окремі питання, зокрема й такі, що не відносилися до заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу. (Наприклад: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.99 № 425-р про надання фінансової допомоги підприємству та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.99 № 1005-р про проведення виставки).

Крім цього, при фінансуванні виконаних робіт Міністерство застосовувало неоднакові підходи по відношенню до усіх підприємств. З початку року Головне управління Державного казначейства України здійснювало фінансування Міністерства по КФК 140201 через відкритий в казначействі реєстраційний рахунок № 14020126000001. Наприкінці квітня до реєстраційного рахунку Міністерства почали надходити платіжні вимоги кредиторів на безспірне списання (стягнення) коштів. Тому Міністерство, уникаючи оплати вимог кредиторів щодо безспірного списання коштів та не маючи заперечень з боку Головного управління Державного казначейства України, змінило порядок оплати виконаних робіт за укладеними договорами почало вносити зміни до Зведеного кошторису по КФК 140201, посилаючись на необхідність відокремленого фінансування підприємств, як таких, що є підвідомчими йому.

Таким чином, підприємствам, які включалися реєстрами змін в Зведений кошторис Міністерства щодо видатків по КФК 140201, відкривалися окремі реєстраційні рахунки в територіальних управліннях казначейства. Після цього підприємства фінансувалися вже безпосередньо не з реєстраційного рахунку Міністерства в Головдержказначействі, а з власних реєстраційних рахунків (див. схему на стор. 23).

Тим самим, Державне казначейство не лише не забезпечило належного контролю за своєчасним, повним та законним рухом коштів державного бюджету на фінансування заходів з конверсії, а й наданням дозволу на відкриття численних регіональних реєстраційних рахунків самоусунулося від дієвого контролю за використанням коштів державного бюджету.

Несвоєчасне погашення Міністерством боргів за раніше виконані роботи призводило ще й до додаткового витрачання коштів державного бюджету на оплату державного мита за розгляд справ Арбітражними судами. Так, за розглядом справи по примусовому стягненню боргу з Міністерства відкритому акціонерному товариству НВП "Сатурн", м. Київ, оплачено 4882 грн. держмита. Всього станом на 01.01.2000 в картотеці рахунку Міністерства, відкритого у Головдержказначействі, числиться 7 визнаних Арбітражними судами позовів підприємств-кредиторів на загальну суму боргу 1,763 млн. гривень.

У 1999 році при використанні коштів державного бюджету по статті "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції" Міністерство, керуючись пунктом 18 інструкції "Про порядок створення і використання коштів Державного фонду сприяння конверсії", якою передбачено, що кошти фонду можуть бути використані на інші цілі, не передбачені цією інструкцією, та безпідставно ототожнюючи статтю Державного бюджету України і Державний фонд сприяння конверсії, використовувало бюджетні кошти не за призначенням.

Примітка: схема діяла з 7 січня до 27 квітня 1999 року.

Примітка: схема діяла з 27 квітня до 31 грудня 1999 року.

Схеми руху коштів Державного бюджету України і проведення оплати виконаних робіт Міністерством промислової політики у 1999 році по КФК 140201

Так, у 1999 році Міністерством за рахунок бюджетних коштів, виділених на конверсію підприємств оборонного комплексу, сплачено підприємствам 4,88 млн. грн. або 20 відс. фактичних видатків, у тому числі, за рахунок взаємозаліку 2,9 млн. грн., за роботи, пов´язані із збором та аналізом інформації, розробкою та супроводженням галузевих комплексних науково-технічних програм, організацією виставок, підготовкою кадрів тощо.

Зокрема:

  • відповідно до договору від 15.01.99 № 92110/07-33-99 (підписаного Першим заступником міністра В.Г.Падалкою) Міністерством сплачено ВАТ "Ірва" за маркетингові дослідження міжнародного ринку за результатами участі у міжнародній виставці "Севіт-99" бюджетних коштів у сумі 408,7 тис. гривень;

  • відповідно до договору від 26.03.99 № 92112/07-33-99 (підписаного міністром В.М.Гуреєвим) Міністерством сплачено ВАТ "Ірва" за маркетингові дослідження міжнародного ринку за результатами участі у всесвітньому промисловому ярмарку "Ганновер-Мессе 99" коштів державного бюджету у сумі 472,8 тис. гривень;

  • відповідно до договору від 21.03.97 (підписаного заступником міністра В.В.Прядком) та додаткової угоди Міністерством профінансовано Академію підготовки кадрів машинобудування за "Вивчення графічних пакетів та комп´ютерних методів статистичної обробки інформації" та "Підготовку матеріалів допідсумкової колегії Міністерства та їх розгляд на засіданні Кабінету Міністрів України" з коштів державного бюджету 42,9 тис. гривень;

  • відповідно до трьох договорів 1997-1999 років Міністерством сплачено ВАТ "УкрНДІАТ" за "Організацію виробництва спеціальної малотиражної, оперативної буклетно-каталожної продукції для потреб Мінпромполітики" (договір підписано заступником міністра В.В.Прядком), "Створення системи інформаційної підтримки" (договір підписано Першим заступником міністра В.Г.Падалкою) та на "Підготовку, оформлення та участь Української експозиції на міжнародному авіакосмічному салоні "Макс 99" (договір підписано міністром В.М.Гуреєвим) бюджетних коштів у сумі 212 тис. гривень.

Отже, у 1999 році Міністерством із загальної кількості 227 профінансованих за рахунок бюджетних коштів договорів 88 (38,8 відс.) профінансовано за тематиками, які не мають ніякого відношення до фінансування заходів, пов´язаних з конверсією.

Слід також додати, що широке та неправильне тлумачення Міністерством статті "Видатки на здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції", тобто, розуміння її як двох окремих, непов´язаних одна з одною частин: 1) здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу та 2) створення нових видів цивільної продукції, дало змогу Міністерству фінансувати за рахунок цієї статті виконання робіт підприємствами, які не відносяться до підприємств оборонного комплексу.

Проте, вимоги статті 8 Закону України "Про бюджетну систему України", яка визначає, що бюджетна класифікація це єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, свідчить про те, що зміст статті бюджетної класифікації "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції" слід розуміти як єдиний, взаємопов´язаний, нерозривний напрямок використання коштів державного бюджету.

Крім цього, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 03.12.97 № 265 "Про запровадження нової бюджетної класифікації України" доходи та видатки згруповані саме за такими принципами, а редакція змісту статті видатків співпадає з закріпленою у Законі України "Про Державний бюджет України на 1999 рік", а саме: "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції" (абзац 2 пункту 14 розділу ІІ Класифікації видатків бюджету, Додаток № 2 до наказу Мінфіну від 03.12.97 № 265), то єдиною об´єднуючою, однорідною ознакою, яку можна застосувати для всього речення є конверсія. Тобто, створення нових видів цивільної продукції, як один з етапів конверсії підприємств оборонного комплексу, повинно відбуватися саме на підприємствах оборонного комплексу, що підлягають конверсії.

Таким чином, Міністерством не за призначенням, крім договорів, роботи по яких пов´язані із збором та аналізом інформації, розробкою та супроводженням галузевих комплексних науково-технічних програм, організацією виставок, підготовкою кадрів тощо, профінансовані роботи по договорах, які укладені з підприємствами, що не відносяться до підприємств оборонного комплексу. Таких договорів Міністерством у 1999 році було профінансовано на суму 2,39 млн. грн., або 9,8 відс. фактичних видатків.

Зокрема: профінансовані за рахунок коштів державного бюджету згідно з укладеними з Міністерством договорами Асоціація "Автобус", м.Львів, на суму 474 тис. грн.; ВАТ "Львівський автобусний завод", на суму 100 тис. грн.; ВАТ "Укравтобус", на суму 490 тис. грн.; ВАТ "Турбоатом", на суму 215,5 тис. грн.; ВАТ "УкрНДІхіммаш", на суму 175,9 тис. грн. та інші. Всього протягом 1999 року Міністерство профінансувало за рахунок бюджетних коштів по 46 договорах 21 підприємство, які, за даними Міністерства, не відносяться до підприємств оборонного комплексу.

Під час проведення перевірки виявлені непоодинокі факти надання Міністерством, в порушення статті 18 Закону України "Про бюджетну систему України", за рахунок коштів державного бюджету на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу, фінансової допомоги окремим підприємствам, прямо не передбаченої законами про Державний бюджет України на 1997-1999 роки.

Так, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року № 425-р Міністерством 4 травня 1999 року укладено договір № 7473/07 з ВАТ "Селмі" про надання товариству фінансової допомоги на поворотній основі у сумі 1 млн. грн. для проведення дослідно-конструкторських робіт та здійснення інших заходів щодо виробництва мас-спектрометрів нового покоління. Фінансова допомога надана підприємству терміном на один рік. Згідно з розподілом Міністерства від 05.05.99 № 39 кошти ВАТ "Селмі" перераховані Держказначейством в повному обсязі. Неспівпадання дати видання розпорядження Кабінетом Міністрів України та дати укладання договору Міністерством ще раз підтверджує існування системи довільного, безпідставного використання коштів державного бюджету.

У 1997-1998 роках за рахунок коштів державного бюджету Міністерство також надавало фінансову підтримку і суднобудівним підприємствам м.Миколаєва, у тому числі фінансову допомогу на зворотній основі зі сплатою відсотків за її користування.

Так, згідно з:

  • договором від 04.04.97 № 22-04/3-7353, укладеним Міністерством (підписано заступником міністра В.В.Прядком) з державними підприємствами "Чорноморський суднобудівний завод" і "Суднобудівний завод імені 61 комунара", суднобудівні заводи отримали (з нарахуванням 20 відс. річних за користування коштами) фінансову допомогу у сумі 1,8 млн. грн. та 1,2 млн. грн., відповідно. Термін повернення підприємствами фінансової допомоги разом з відсотками встановлено 30 грудня 1997 року;

  • договором від 14.01.98 № 7401/07, укладеним Міністерством (підписано заступником міністра В.О.Куратченком) з державним підприємством "Суднобудівний завод імені 61 комунара", підприємство отримало фінансову допомогу у сумі 700 тис. грн. для завершення будівництва рефрижераторних суден, у тому числі і на заробітну плату. Термін повернення заводом коштів встановлено 1 січня 2000 року.

Станом на 1 лютого поточного року суднобудівні заводи кошти Міністерству не повернули. Міністерство лише у лютому 2000 року звернулось до підприємств з претензією щодо повернення наданих їм бюджетних коштів.

Крім цього, згідно з договором від 07.10.98 № 7445/07, укладеним Міністерством (підписано тимчасово виконуючим обов´язки заступника міністра С.О.Бауліним) з ВАТ "Суднобудівний завод "Океан", Міністерство профінансувало на зворотній основі завод у сумі 1 млн. грн. для погашення кредиту за договором позички від 17 листопада 1997 року № 3.4-33 між Першим Українським Міжнародним банком та ВАТ "Суднобудівний завод "Океан" під договір-гарантію Мінфіну від 17 листопада 1997 року № 22-04/18. Слід зазначити, що підставою для укладання договору була постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.97 № 1131 та спільний наказ Міністерства фінансів України і Міністерства промислової політики України від 22 жовтня 1998 року № 213/385.

Пунктом 1 спільного наказу доручалося Головному управлінню Державного казначейства здійснювати погашення кредиту та відсотків за його користування в сумі 8 млн. грн., який був наданий ВАТ "Суднобудівний завод "Океан" згідно з кредитною угодою від 17 листопада 1997 року № 3.4-33 Першим Українським Міжнародним банком, за гарантійними зобов´язаннями Міністерства фінансів України (договір-гарантія від 17 листопада 1997 року № 22-04/18), в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 1998 рік Міністерству промислової політики на фінансування конверсії (КФК 140201, КЕКВ 1170).

Оскільки за рішенням Вищого Арбітражного суду України від 08.10.98 № 8/44 Національний банк України в безспірному порядку стягнув на користь Першого українського міжнародного банку ще 7 млн. грн. за наданий кредит за кредитною угодою від 17 листопада 1997 року № 3.4-33, з єдиного казначейського рахунку Головдержказначейства, і зазначені видатки в обліку виконання Державного бюджету України враховані по КФК 140201, КВК 260, КЕКВ 1170, Міністерство уклало договір (підписано міністром В.М.Гуреєвим) на погашення боргу з ВАТ "Суднобудівний завод "Океан" від 16 березня 1999 року № 7464/07 на суму 7 млн. гривень.

Графіком погашення заводом фінансової допомоги у сумі 7 млн. грн. передбачалось її поквартальне погашення, починаючи з І кварталу 2000 року. Станом на 1 квітня 2000 року коштів від заводу не надходило, а Міністерство претензій заводу щодо повернення фінансової допомоги не виставляло.

Таким чином, за рахунок статті "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції" Міністерством профінансовано гарантійні зобов´язання Міністерства фінансів України.

За рахунок коштів державного бюджету по КФК 140201 Міністерством у 1999 році оплачувалися роботи по реконструкції основних засобів та ремонту інженерних мереж житлових будинків, що не передбачено напрямами використання коштів на здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу.

Так, згідно з розподілом Міністерства від 30.08.99 № 75 за рахунок бюджетних коштів профінансовано КиДАЗ "Авіант" на суму 40 тис. грн. для виконання робіт по ремонту інженерних мереж житлових будинків по проспекту Перемоги.

Головне управління Держказначейства України відповідно до розподілу Міністерства від 20 жовтня 1999 року № 89 оплатило заборгованість Міністерства за виконані у 1998 році АТ "Електромеханічний завод "Магніт" (м.Канів) роботи з реконструкції промислово-опалювальної котельні (акт виконаних робіт від 09.12.98 № 1/98 до договору від 04.08.98 № 2417-4/07) (підписано заступником Міністра В.В.Прядком) у сумі 75 тис. грн., а також перерахувало зазначеному підприємству ще 155 тис. грн. на проведення робіт по реконструкції котельні товариства, що передбачали заміну котла, який раніше ремонтувався (кошторис від 19.10.99, затверджений Першим заступником Міністра В.Г.Падалкою).

Слід зазначити, що роботи по реконструкції котельні відносяться до капітального будівництва. Більш того, роботи, що виконувалися згідно з договором від 04.08.98 № 2417-4/07 підлягали фінансуванню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.98 №1236 "Про перерозподіл коштів за об´єктами, що підлягають фінансуванню за рахунок коштів, одержаних від зміни понижуючого коефіціента при застосуванні норм амортизації" за рахунок коштів, одержаних від зміни понижуючого коефіціента при застосуванні норм амортизації. Або необхідно було передбачити фінансування зазначених робіт за рахунок коштів місцевого бюджету.

Фактично, враховуючи, що товариством для власних потреб потужність котельні використовується лише на 29 відс., а решта виробленого тепла відпускається на сторону, для опалення будинків м.Канів, місцеві органи виконавчої влади за рахунок коштів державного бюджету вирішують проблеми міста та місцевого бюджету.

У 1999 році кошти, передбачені державним бюджетом для здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції, використовувалися і для проведення Міжнародної спеціалізованої виставки з авіакосмічної тематики "Авіасвіт XXI", хоча проведення виставок також не належить до напрямів використання коштів на здійснення заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу. Головдержказначейство відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.99 № 1005-р перерахувало кошти у сумі 512 тис. грн. за розподілом Міністерства від 18.10.99 № 85 підприємству КиДАЗ "Авіант" на проведення робіт по підготовці проведення зазначеної виставки.

Отже, Міністерством у 1999 році на напрями, не передбачені заходами з конверсії підприємств оборонного комплексу, витрачено близько 9 млн. грн. або 37 відс. загального фінансування по КФК 140201, к тому числі, надано фінансову допомогу на поворотній основі в розмірі 1 млн. гривень. Крім того, у 1997-1998 роках Міністерством за рахунок КФК 140201 надано фінансову допомогу на поворотній основі суднобудівним заводам у розмірі 11,7 млн. гривень. Заводами зобов´язання щодо повернення фінансової допомоги не виконані.

Узагальнююча структура фінансування Міністерством договорів у 1999 році має такий вигляд:

Структура фінансування договорів у 1999 році за рахунок коштів державного бюджету по КФК 140201

Слід також зазначити, що Міністерство у 1999 році за рахунок коштів по КФК 140201 проводило оплату рахунків по договорах, виконання робіт по яких було призупинено.

Зокрема:

  • по договору від 01.01.94 №6832 з НВК "Курс", виконання якого призупинено з 1996 року і стан виконання складає 81,5 відс., у 1999 році сплачено 70 тис. гривень;

  • по договору від 01.01.96 № 4720 з НВО "Славутич", виконання якого призупинено з 1999 року і стан виконання складає 91,9 відс., у 1999 році сплачено 55 тис. гривень;

  • по договору від 01.07.93 № 4314 з ВАТ "Укравтобуспром", виконання якого призупинено з 1997 року і стан виконання складає 71,3 відс., у 1999 році сплачено 123 тис. гривень;

  • по договору від 15.07.96 № 91132 з СКТБ "Елемент", виконання якого призупинено з 1999 року і стан виконання складає 8,7 відс., у 1999 році сплачено 10 тис. гривень;

  • по договору від 01.08.96 № у-13 з Державним НДІ хімічних продуктів, виконання якого призупинено з 1997 року і стан виконання складає 87,1 відс., у 1999 році сплачено 86,5 тис. гривень.

Всього по 57 договорах, які фінансувалися у 1999 році за рахунок КФК 140201 і виконання яких було призупинено, Міністерством у 1999 році сплачено 4455 тис. грн, та станом на 01.01.2000 ще числиться кредиторська заборгованість Міністерства у сумі 1348 тис. гривень. Середній стан виконання таких договорів складає 41,5 відсотка.

Наведені факти свідчать про неефективність використання бюджетних коштів, оскільки кінцевий результат, передбачений договорами, не отримано і навряд чи буде отримано, а кошти державного бюджету витрачені. При цьому актуальність тематики, закладена в договорах, з часом втрачається, тому продовження окремих призупинених договорів через кілька років навряд чи буде доцільним.

Вибірковою перевіркою правильності оплати у 1999 році робіт, виконаних у минулих роках, виявлено, що в окремих випадках оплата робіт проводилась в порушення Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250.

Так, Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України і Український науково-дослідний і конструкторський інститут хімічного машинобудування (далі Інститут) уклали договір від 24 вересня 1992 року № 010-5248/07 на розробку хімічного і нафтового обладнання для забезпечення потреб хімічної, нафтопереробної і целлюлозно-паперової промисловості України. Кінцевим терміном виконання робіт за договором встановлено грудень 1996 року. Вартість робіт складала 2,2 тис. гривень. Розрахунки за виконані роботи повинні були проводитись по етапах календарного плану з авансовими платежами у розмірі 25 відс. суми витрат по роках. Надалі між Міністерством і Інститутом укладались додаткові угоди щодо продовження термінів виконання та збільшення вартості робіт.

Заборгованість Міністерства за виконані у 1995-1996 роках за цим договором роботи станом на 01.11.97 складала 176 тис. гривень. Пунктом 1.2 додаткової угоди від 12.11.97 № 7, укладеної між Міністерством і Інститутом передбачалося, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.96 № 703, беручи до уваги фактичне надходження коштів на фінансування науково-технічних робіт, сторони договору погодились зменшити заборгованість Мінмашпрому України і виплатити виконавцю робіт 132 тис. грн. в першу чергу, по надходженню фінансування з бюджету. Тобто, заборгованість Міністерства була зменшена на 43,9 тис. гривень. Однак протягом 1997-1998 років Міністерство зазначену заборгованість не погасило.

Після звернення НВО "Укрхіммаш" до Міністерства (лист від 13.05.99 № 152), останнє (листом від 10.09.99 № 12/5-1-261) повідомило НВО "Укрхіммаш" про відміну Міністерством додаткової угоди № 7 і поновлення сум боргу Міністерства перед Інститутом з 132 тис. грн. до 176 тис. грн., а також запропонувало розрахуватись з кредитором шляхом вексельного взаємозаліку. Вексельний взаємозалік було проведено 5 жовтня 1999 року на суму 176 тис. гривень. При проведенні взаємозаліку Міністерством не враховано, що у зв´язку з відміною додаткової угоди від 12.11.97 № 7, строк позовної давності по оплаті виконаних у 1995-1996 роках робіт минув і сума 176 тис. грн. оплаті Інституту, відповідно до вимог пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250, не підлягала.

Протягом 1999 року Міністерство проводило часткове погашення заборгованості за виконані роботи, надані послуги шляхом укладання додаткових угод ("дисконтних") з підприємствами-кредиторами про зменшення заборгованості Міністерства за виконані роботи. Керуючись пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.96 № 703 "Про деякі заходи щодо вдосконалення договірних взаємовідносин та проведення заліку взаємної заборгованості суб´єктів підприємницької діяльності і оформлення розрахунків векселями", яким рекомендовано підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності, включаючи бюджетні, провести до 1 серпня 1996 року перегляд умов договорів, у тому числі бартерних, з резидентами на поставлену продукцію (виконані роботи, надані послуги) для зменшення сум зобов´язань за домовленістю сторін, а також періодично проводити перегляд умов договорів з урахуванням інфляційних процесів та впливу цінового фактора і дотриманням зазначених вимог у 1999 році, Міністерство уклало лише одну "дисконтну" угоду на суму 78,3 тис. грн. з АТ "Електромеханічний завод "Магніт".

Так, за даними перевірки ГоловКРУ (акт перевірки від 10.07.98 № 05-21/60 ) у 1997 році Міністерство в результаті укладання "дисконтних" договорів погасило свою заборгованість за виконані роботи на суму 16,6 млн. грн., а за І квартал 1998 року на суму 1,95 млн. гривень.

При цьому, проведеними зустрічними перевірками (перевірки проводило ГоловКРУ) виявлено, що на всіх перевірених підприємствах фінансовий результат від розрахунків по "дисконтних" угодах є збитковим, і в результаті дій Міністерства у 1997-1998 роках збитки підприємств зросли на 18,55 млн. гривень.

Таким чином, укладаючи угоди про зменшення заборгованості за виконані підприємствами роботи на підставі зазначеної постанови, Міністерство погіршувало фінансовий стан підприємств і призводило до зростання їх збитковості.

Перевіркою також виявлено, що в порушення пунктів 18-20 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250, яким передбачено проводити інвентаризацію розрахунків перед складанням річного звіту, Міністерство не завершило інвентаризацію розрахунків за виконані роботи за укладеними договорами.

За даними Міністерства, кількість підприємств, які виконували у 1999 році роботи за укладеними договорами зменшилась з 499 на початок року до 442 на кінець 1999 року. При цьому, кількість діючих договорів протягом 1999 року зменшилась з 675 до 614. Однак, станом на 1 січня 2000 року у журналі обліку актів звіряння розрахунків з підприємствами зазначено лише 56 актів, а станом на 9 березня поточного року 114 актів.

Крім цього, вибірковою перевіркою достовірності існуючої заборгованості виявлено, що працівники Міністерства допускають помилки в розрахунках за виконані роботи:

  • актом звіряння розрахунків за виконані роботи ЗМКБ "Прогрес" станом на 1 січня 2000 року визначено, що за Міністерством рахується борг у сумі 168,5 тис. гривень. Зазначений борг складається з двох сум: за виконані згідно з актом від 10.01.96 № 1 роботи на суму 130 тис. грн. і залишку несплаченого боргу в сумі 38,5 тис. грн. за актами виконаних робіт від 20.12.94. Тобто, на дату складання акта звіряння розрахунків сума несплаченого боргу 38,5 тис. грн. не підлягала сплаті ЗМКБ "Прогрес" і не повинна була числитись в загальній заборгованості Міністерства відповідно до вимог пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в України;

  • відповідно до зведеної відомості руху заборгованості Міністерства за 1999 рік перед Жулянським машинобудівним заводом "Візар" станом на 01.01.2000 числиться заборгованість 90,8 тис. грн., однак в акті звіряння розрахунків з машинобудівним заводом від 3 березня 2000 року Міністерство підтверджує свою заборгованість у сумі 83 тис. грн., тобто на 7,8 тис. грн. менше;

  • допущена помилка і при оформленні акта звіряння розрахунків Міністерства з ВО "Полярон", в якому недостовірно відображено борг Міністерства в розрізі актів виконаних робіт і їх частковій оплаті.

Викладене свідчить, що заборгованість Міністерства за виконані підприємствами роботи згідно з договорами, укладеними на проведення заходів з конверсії, яка числиться в балансі (код 740) у складі загальної заборгованості Міністерства (93,8 млн. грн.) не можна вважати такою, що є достовірною.

Таким чином, результати перевірки дають підстави зробити висновок, що законодавча невизначеність поняття конверсія та напрямів фінансування заходів конверсії дозволяли Міністерству довільно, на свій розсуд укладати договори та фінансувати за рахунок коштів державного бюджету виконані роботи як по підприємствах, що не відносяться до оборонного комплексу і не мають ніякого відношення до конверсійних підприємств, так і роботи, пов´язані із збором та аналізом інформації і супроводженням галузевих науково-технічних програм, організацією виставок, підготовкою кадрів тощо, тобто такі, що не мають відношення до змісту конверсії. Загальна сума бюджетних коштів, спрямованих у 1999 році на зазначені цілі, становила 9 млн. грн. або 37 відс. фактичних видатків по статті "Видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції". Крім цього, правова невизначеність конверсії давала змогу Міністерству безконтрольно, за рахунок бюджетних коштів, надавати окремим підприємствам фінансову допомогу.

За результатами розгляду зазначеного питання Колегією Рахункової палати направлені інформації Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України про результати перевірки цільового використання у 1999 році коштів Державного бюджету України на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу, а Державному комітету промислової політики України Висновок про результати перевірки цільового використання у 1999 році коштів Державного бюджету України на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу.

Колегія Рахункової палати внесла пропозиції Верховній Раді України законодавчо врегулювати визначення та зміст конверсії, визначивши при цьому порядок та напрями здійснення заходів з конверсії, а також підприємства, які відносяться до таких, що підлягають конверсії. Припинити фінансування заходів з конверсії з Державного бюджету України на 2000 рік та до законодавчого врегулювання зазначених питань не передбачати таких видатків при прийнятті державного бюджету на наступні роки.

Кабінету Міністрів України внесено пропозицію розглянути питання щодо скасування постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.92 №79 "Про затвердження Положення про Державний фонд сприяння конверсії" та Інструкції про порядок створення і використання фонду сприяння конверсії, затвердженої спільним наказом від 28.05.92 Міністерством фінансів України № 05-305 та Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 21/7-37.

Державному комітету промислової політики України запропоновано:

  • вжити заходів щодо повернення наданої підприємствам у минулі роки фінансової допомоги;

  • зупинити практику укладання нових договорів до врегулювання порядку проведення заходів з конверсії та закінчення фінансування раніше укладених договорів;

  • усунути порушення у веденні обліку коштів Державного бюджету України, передбачених на здійснення заходів з конверсії та провести інвентаризацію розрахунків з метою встановлення реальної кредиторської заборгованості за виконані роботи.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України