23 квiтня 2019    
Пошук
Головна » Архів » Офіційні повідомлення » 2018 рік
17.09.2018

Запровадження ефективного моніторингу за виробництвом пального значно збільшить надходження до Держбюджету з акцизу на пальне, - Рахункова палата

В Україні має бути запроваджена ефективна система моніторингу обсягів виробництва пального. Це дозволить збільшити надходження до Держбюджету з акцизу на пальне та зменшити обсяг тіньового обігу пального. До відповідного висновку прийшла Рахункова палата, заслухавши Звіт про результати аудиту ефективності функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального з метою контролю за надходженням акцизного податку.

В Рахунковій палата зазначають, що ДФС, яка забезпечує функціонування системи адміністрування, погодилася з результатами звіту.

Згідно зі Звітом надходження до держбюджету за 2016‑2017 рік та перше півріччя 2018 року склали майже 107 млрд грн. Водночас такі показники забезпечені переважно за рахунок підвищення ставок акцизу та знеціненням національної валюти.

Відсутність модернізації нафтопереробних підприємств та зменшення обсягів поставок нафти призвели до скорочення виробництва пального в Україні. За оцінками експертів, 80 відсотків моторних палив імпортуються і є значна залежність від цінових коливань на світових ринках нафти.

В Рахунковій палаті зазначають, що, на жаль, сьогодні є всі підстави говорити, що існують значні ризики нелегального виробництва пального, яке реалізується за готівку. «Звичайно продаж такого пального не відображається в системі електронного адміністрування реалізації пального. І звичайно держбюджет не отримує належні податки. Фахівці Рахункової палати, проаналізувавши обсяги легально видобутої та імпортованої в Україну нафти та потужностей працюючих нафтопереробних заводів вважають, що у 2016‑2017 роках обсяг тіньового ринку бензину та дизпалива міг становити до 4,6 млн тон. І є ризик, що за ці два роки бюджет недоотримав, за розрахунками, близько 25 млрд грн акцизного податку з пального», - наголосив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

У Звіті відзначається, що сьогодні фактично здійснюється контроль за обігом лише легального пального. «І тому органи державної влади повинні бути зацікавлені у запровадженні дієвого контролю за обсягами виробництва, обігу та якості пального. Адже це додаткові кошти до бюджету на вирішення нагальних потреб, яких бракує. Адже акцизний податок на бензин та дизпаливо - це одна з можливостей будувати та ремонтувати дороги. І належний контроль за сплатою акцизу дасть можливість виділяти ще більше коштів на ці цілі», - зауважив Голова Рахункової палати.

Аудит також показав, що відсутність ефективного державного моніторингу обсягів виробництва в Україні пального ускладнює прогнозування надходжень акцизного податку з цієї продукції та контроль за повнотою його сплати. Зокрема, Міненерговугілля та Держстат не володіють повними та достовірними даними щодо обсягів виробництва цієї продукції.

«Запровадження в Україні з 1 березня 2016 року системи електронного адміністрування реалізації пального суттєво не покращило держконтроль за обігом пального», - зауважив відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Цезар Огонь.

Державна фіскальна служба впродовж періоду, що досліджувався, не забезпечила на належному рівні функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального та належного контролю за справлянням акцизного податку.

«Були нараховані штрафи на суму понад 370 млн грн за реалізацію пального без реєстрації платниками акцизного податку, 119 млн грн. - за порушення порядку реєстрації акцизних накладних або розрахунки корегування до таких накладних, понад 30 млн грн. - за неподання або несвоєчасне подання звітності з акцизного податку. Але стягнення цих штрафних санкцій не на високому рівні. У перевірених під час аудиту головних управліннях ДФС рівень сплати вказаних штрафних санкцій становив від 0,01 відсотка до 1,5 відсотка», - підкреслив член Рахункової палати Цезар Огонь.

Аудит також встановив, що не були повністю перевірені дані актів проведення інвентаризації обсягів залишку пального, поданих платниками акцизного податку з пального.

Впродовж березня‑листопада 2016 року органи ДФС перевірили лише 59 відсотків актів інвентаризації, а отже були ризики ухилення від сплати податку через завищення обсягів наявного пального станом на 1 березня 2016 року та складання акцизних накладних без сплати акцизного податку.

ДФС також не забезпечено системного контролю за повнотою сплати акцизного податку з пального при ввезенні цієї продукції в Україну. Зокрема, були випадки, коли митниці ДФС не забезпечили належного дотримання вимог законодавства щодо митного оформлення пального.

Ще одна проблема - відсутність на Енергетичній митниці ДФС габаритно-вагових комплексів, що не дає можливості під час митного контролю та оформлення перевірити фактичну вагу ввезеного пального.

Результати аудиту також показали, що мають бути врегульовані процедури та механізми взаємодії ДФС з Антимонопольним комітетом, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Державною прикордонною службою, правоохоронними та іншими державними органами при здійсненні контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального.

Про результати аудиту буде поінформовано Верховну Раду. Рішення будуть направлені Кабміну та ДФС для вжиття відповідних заходів.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України