23 жовтня 2018    
Пошук
Головна » Діяльність Рахункової палати » Офіційні повідомлення
29.05.2018

Водне господарство Одеської, Миколаївської та Херсонської областей утримується, а не розвивається

 

Рахункова палата перевірила, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти, виділені на захист від шкідливої дії вод та розвиток водного господарства на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Проведений аудит показав, що соціально-економічний та екологічний стан Одеської, Миколаївської та Херсонської областей значно залежить від розв'язання питань забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, розбудови та утримання у функціональному стані системи протипаводкового захисту, у тому числі на українській частині річки Дунай, та розвитку меліорації земель. Незважаючи на те, що з 2000 року в Україні діяли відповідні державні програми, ці проблемні питання не вирішені і по сьогодні. Аудиторами Рахункової палати встановлено, що водогосподарськими організаціями Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, які перебувають у віданні Державного агентства водних ресурсів України, протягом 2015-2017 років за відповідними бюджетними програмами використано 3,5 млрд грн, з яких видатки на утримання становили 94,7 % і лише 187 млн грн (5,3 %) - капітальні видатки. Використання зазначеного обсягу бюджетних коштів дало змогу забезпечити водними ресурсами населення цих областей та подачу води споживачам агропромислового комплексу.

Через відсутність фінансових ресурсів на розвиток водного господарства та використання наявного фінансового ресурсу в окремих випадках з недотриманням норм бюджетного законодавства, нерезультативно та непродуктивно, майже півмільйона населення - близько тисячі населених пунктів (40 %) Одеської, Миколаївської та Херсонської областей досі не мають централізованого водопостачання. 70 % таких населених пунктів використовують привізну воду, яка за показниками якості не відповідає встановленим нормам. 418 селищ та 200 тис. га сільгоспугідь цього регіону щороку ризикують бути затопленими.

Протипаводкова система річки Дунай в Одеській області побудована за спрощеними проектами та введена в експлуатацію у середині минулого століття, з того часу не мала капітального ремонту. 250 тисяч чоловік, які мешкають на придунайській території перебувають під постійною загрозою затоплення.

Меліоративні системи Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, які розраховані на зрошення 844,3 тис. га земель, вже понад 10 років використовуються лише на 40 % площ. При цьому бюджетні кошти (31 млн грн за 2015-2017 роки) витрачаються на утримання зрошувальної системи, яка не використовується і постійно розкрадається. За період, що перевірявся, протяжність меліоративних систем на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей скоротилася на 460 метрів, з ладу виведено 68 од. насосно-силового обладнання та пошкоджено 896 метрів електромереж, обсяг нанесених державі збитків становить 5,4 млн гривень. Разом з тим з 81 відкритого кримінального провадження винні особи встановлені лише за 12, а обсяг відшкодованих збитків становив усього 110,7 тис грн за іншими кримінальними провадженнями винних не встановлено, нанесені державі збитки не відшкодовано.

Зростає навантаження на державний бюджет і у зв'язку з численними аваріями на міжгосподарських трубопроводах. Так, за останні три роки на ліквідацію 849 аварій витрачено 668 млн грн бюджетних коштів.

Аудитори Рахункової палати наголошують на необхідності посилення як договірної дисципліни, так і стану ведення претензійно-позовної роботи. Через безконтрольність водогосподарських організацій, у зв'язку зі списанням протягом 2015-2017 років дебіторської заборгованості, втрати державного бюджету становили 829 млн гривень.

Також необхідно забезпечити належний внутрішній контроль як з боку головного розпорядника (Міністерства екології та природних ресурсів України) та розпорядника другого рівня (Державного агентства водних ресурсів України), так і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня - водогосподарських організацій. Аудиторами Рахункової палати встановлено, що в період 2015-2017 років розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня кошти державного бюджету у сумі 1,9 млн грн використано з недотриманням норм бюджетного законодавства, 1,4 млн грн - нерезультативно та непродуктивно, 9,6 млн грн - через неефективне управління у зв'язку з невикористанням повернено до державного бюджету.

Крім того, через розпорошення коштів державного бюджету за відповідними бюджетними програмами кількість недобудованих об'єктів на території Одеської та Херсонської областей збільшилася до 20, що в подальшому призводить до зростання вартості їх будівництва та необхідності додаткових видатків із державного бюджету.

«Наслідки від можливих надзвичайних ситуацій по всіх напрямках, які були проаналізовані в рамках аудиту використання бюджетних коштів, виділених на захист від шкідливої дії вод та розвиток водного господарства на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, можуть становити мільярди гривень, - відзначив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан. - Треба припиняти традицію лише рятувати і утримувати. Для збереження та розвитку водного господарства необхідно визначити додаткові джерела та обсяги фінансування, зокрема з залученням механізмів державно-приватного партнерства та державної підтримки».

Рахункова палата за результатами розгляду матеріалів аудиту рекомендує Кабінету Міністрів України та відповідним центральним органам виконавчої влади вжити невідкладних заходів щодо вирішення питань централізованого водопостачання сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, розбудови та утримання у функціональному стані систем протипаводкового захисту, збереження та розвитку зрошувальних систем та зрошуваних земель в Україні.

З цією метою є потреба у визначенні додаткових джерел та обсягів фінансування, у тому числі з застосуванням механізмів державно-приватного партнерства та державної підтримки, зокрема шляхом пільгового кредитування, лізингу, відшкодування витрат.

Крім того, Рахунковою палатою рекомендовано Кабінету Міністрів України та відповідним центральним органам виконавчої влади вжити невідкладних заходів щодо усунення виявлених аудитом порушень та недоліків і притягнення винних у цьому осіб до відповідальності, включаючи спрямування матеріалів до правоохоронних органів.

Рахункова палата також рекомендує Кабінету Міністрів України розробити та прийняти Стратегію збереження та розвитку зрошувальних систем та зрошуваних земель в Україні. Зазначеною Стратегією необхідно передбачити здійснення: інвентаризації систем зрошення та зрошуваних земель; оцінку стану їх фактичної придатності до використання та економічної доцільності відновлення до стану належного використання.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України