23 жовтня 2018    
Пошук
Головна » Діяльність Рахункової палати » Офіційні повідомлення
20.04.2018

Рахункова палата перевірила ефективність контролю за надходженням екологічного податку

 

Рахункова палата розглянула Звіт про результати аудиту ефективності виконання повноважень органами державної влади в частині контролю за повнотою і своєчасністю надходження екологічного податку з викидів у атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти.

Незважаючи на певний спад виробництва в Україні, стабільно високим залишається забруднення повітряного середовища великих міст і промислових центрів, практично дві третини населення проживає на територіях, де стан атмосферного повітря не відповідає встановленим нормам. Питання збереження природно­ресурсного потенціалу для країни є актуальним і, насамперед, пов'язане зі створенням ефективних механізмів екологічного регулювання, у тому числі за допомогою екологічного податку[1].

Результати аудиту Рахункової палати засвідчили, що в Україні не створено ефективної й дієвої системи державного контролю за обсягами та видами викидів та скидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і водні об'єкти. Діюча система справляння екологічного податку не стала інструментом державного впливу на поліпшення охорони навколишнього природного середовища та не стимулює суб'єкти господарювання до зменшення обсягів викидів та скидів і дотримання їх нормативів і лімітів.

Підприємствам вигідніше заплатити екологічний податок, ніж встановлювати більш дороге природоохоронне обладнання. Екологічний податок став свого роду платою за користування навколишнім середовищем, проте він не виконує своєї стимулюючої функції для упередження забруднення довкілля.

Серед проблем, які потребують негайного вирішення, аудитори виокремлюють розміри ставок податку на викиди та відсутність обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють викиди, а також невідповідність інформації у базах даних контролюючих відомств.

 

Розміри ставок

Установлений розмір ставки екологічного податку, на думку Рахункової палати, є низьким. Досвід країн ЄС свідчить про те, що причини дієвості екологічних податків за забруднення в країнах полягають у високих ставках, які спрямовані на те, щоб підприємствам було вигідніше здійснювати заходи з охорони довкілля, а не забруднювати його. Особливо небезпечними є викиди парникових газів, зокрема двоокису вуглецю. За даними Світового банку, система оподаткування викидів двоокису вуглецю запроваджена більш як у 40 країнах і 20 окремих юрисдикціях (містах, регіонах). Ставки податку на такі викиди варіюються від одного до 150 дол. США. В Україні у 2016 році цей показник становив 33 копійки за тонну, у 2017 - 37 коп./тонну. Підвищення ставки лише до одного долара США за тонну додасть до бюджету майже 4 млрд гривень на рік.

Протягом 2016-2017 років ставки екологічного податку з викидів у атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти збільшувалися (на 26,7 та 12 відсотків). Проте на надходженнях у бюджет це не позначилося. При щорічному збільшенні обсягу викидів надходження податку у 2016 році збільшилися в 2,5 раза, а вже у 2017 році - зменшилися на 17,3%.

Водночас планування надходжень екологічного податку здійснювалося за відсутності розробленої Мінфіном методики прогнозування, що призвело до необŽрунтованих розрахунків планових надходжень податку та, відповідно, низького рівня виконання показника у 2015 році (49 відс.) та значного перевиконання у 2016 році (майже у 2 рази).

 

Облік і невідповідність баз даних

Аудитори також відзначають, що Мінприроди досі не розробило та не затвердило порядок обліку суб'єктів господарювання, які мають дозволи на викиди забруднюючих речовин у повітря. За його відсутності близько 90% суб'єктів, які здійснюють викиди, не підпадають під критерії об'єктів, що справляють шкідливий вплив на довкілля, а отже, залишаються поза обліком. Відсутні й законодавчо визначені обов'язкові терміни проведення інвентаризації таких суб'єктів, що призводить до втрати контролю за обсягами викидів забруднюючих речовин, дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо охорони атмосферного повітря, повнотою надходжень екологічного податку до державного бюджету.

До неефективності та низької результативності контролю за обсягами викидів та скидів забруднюючих речовин, повнотою і своєчасністю надходження екологічного податку призводить і відсутність взаємодії та обміну інформацією між Мінприроди (видача дозволів на викиди забруднюючих речовин), обласними державними адміністраціями (скасування дозволів на спеціальне водокористування), органами Держекоінспекції (встановлення фактів порушення вимог законодавства у сфері охорони атмосферного повітря) та ДФС (справляння екологічного податку).

За результатами вибіркового зіставлення наданих Держекоінспекцією переліків суб'єктів господарювання, які здійснювали викиди за відсутності відповідного дозволу, та звітуючих у фіскальній службі платників екологічного податку встановлено, що близько 20% таких суб'єктів господарювання податкову звітність не подавали.

 

Податковий контроль

Аудитом встановлено, що ДФС не забезпечено належної організації та проведення дієвих заходів контролю за поданням платниками екологічного податку податкової звітності та дотриманням ними норм повноти і своєчасності його сплати. Це призвело до низької результативності контрольно-перевірочної роботи і недонадходжень до державного бюджету.

Внаслідок бездіяльності посадових осіб ГУ ДФС у Вінницькій та Івано-Франківській областях протягом 2015-2016 років не застосовувались до платників податків штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України (в 14 випадках за неподання, в 85 випадках за несвоєчасне подання податкової звітності з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скиди у водні об'єкти).

За результатами зіставлення річних даних статистичної звітності за формою № 2-ТП (повітря), звітності за формою № 2-ТП-водгосп, документів з обŽрунтуванням обсягів викидів для підприємств та звітів про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря виявлено непоодинокі випадки неподання платниками податкової звітності при одночасному звітуванні про здійснені викиди/скиди до органів статистики чи Держводагентства. Як наслідок, ймовірна сума заниження нарахувань екологічного податку за викиди в атмосферне повітря та скиди у водні об'єкти, за оцінкою Рахункової палати, становила 2,9 млн грн (у тому числі 0,6 млн грн до державного бюджету).

Неподання податкової звітності або декларування обсягів викидів діоксиду вуглецю платниками екологічного податку не у повному обсязі призвело до ймовірних недонадходжень податку до бюджету у 2016 році у сумі 1,3 млн грн, у тому числі 0,3 млн грн до державного бюджету.

 

Державний нагляд

Через неналежний контроль Держекоінспекції, її територіальними органами не забезпечено ефективного державного нагляду (контролю) у сфері охорони атмосферного повітря, охорони і раціонального використання води, відтворення і охорони водних ресурсів. За результатами значної кількості проведених перевірок територіальними органами Держекоінспекції (33 тис.) від загальної суми пред'явлених претензій та позовів за шкоду, заподіяну атмосферному повітрю/водним ресурсам, до державного бюджету надійшло лише 18 відс. (7,5 млн грн) у сфері охорони атмосферного повітря та 11 відс. (83 млн грн) у сфері охорони вод, раціонального використання та відтворення водних ресурсів.

Результативність проведення територіальними органами Держекоінспекції перевірок природоохоронного законодавства у 2017 році, порівняно з 2015 роком, знизилася у 16 разів.

 

Пропозиції аудиторів

Рахунковою палатою в ході аудиту напрацьовано низку пропозицій до оптимізації нормативно-правового забезпечення питань охорони навколишнього природного середовища, адміністрування екологічного податку за викиди в атмосферне повітря та скиди у водні об'єкти. Зокрема, необхідно:

- встановити строки проведення підприємствами інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та подання за її результатами відповідних звітів;

- унормувати одиниці виміру гранично допустимих/дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, що сприятиме достовірності даних щодо обсягів таких викидів;

- для стимулювання суб'єктів господарювання до зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти встановити диференціацію ставок екологічного податку в розрізі регіонів країни та запровадити застосування коефіцієнтів до ставок за понаднормативні викиди та понадлімітні скиди;

- запровадити обов'язкове подання платниками екологічного податку за викиди в атмосферне повітря разом з податковою декларацією копії статистичної звітності про охорону атмосферного повітря.

 

До речі.

За пропозицією Рахункової палати, наданою у 2017 році за результатами аудиту ефективності виконання повноважень органами державної влади в частині контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до державного бюджету рентної плати за спеціальне використання води, вже з другого півріччя 2017 року Держекоінспекцією запроваджено надання її територіальними органами до органів ДФС щоквартальної інформації про виявлені порушення вимог водного законодавства, зокрема, про факти самовільного використання водних ресурсів за відсутності відповідних дозволів, перевищення встановлених у дозволі лімітів та наднормативних скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти.



[1]  Його метою є стимулювання суб'єктів господарювання до зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти, встановлення прямої залежності між розміром податкових відрахувань та ступенем негативного впливу на довкілля, мобілізація коштів до бюджетів різних рівнів для фінансування витрат на охорону та раціональне використання природних ресурсів.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України