26 вересня 2017    
Пошук
Головна » Гласність » Події
26.06.2017

Народним обранцям про аудити в медичній галузі

 

20 червня аудитори Рахункової палати представили членам Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я результати аудитів ефективності використання коштів субвенції на забезпечення лікування хворих на ниркову недостатність методом гемодіалізу та державного бюджету на здійснення заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки.

 

Аудит використання коштів на гемодіаліз

Заступник директора департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах Ігор Стефанюк наголосив, що лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу на сьогодні залишається важливим інструментом для продовження їх життя. На жаль, в Україні кількість таких хворих постійно зростає - на 1 млн. населення в рік реєструється до 250 нових пацієнтів. В 2015 році в країні таких пацієнтів було 7610 осіб. І з них понад 63 % отримували лікування методом гемодіалізу. Таке лікування дороговартісне: воно проводиться виключно на апаратах імпортного виробництва та на імпортних медикаментах і витратних матеріалах, здебільшого, тричі на тиждень. Тож, середня вартість процедури на одного громадянина становить біля 260 тис. грн. в рік. Самостійно забезпечити собі таке лікування більшість наших громадян не можуть. Але повинні, якщо хочуть жити.

Метою аудиту Рахункової палати було встановити правильність визначення та розподілу, своєчасність і повноту перерахування, законність та ефективність використання коштів згаданої медичної субвенції. Проводилася також оцінка стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів та дотримання вимог законодавства стосовно реалізації соціальних гарантій з надання медичної допомоги цій категорії хворих.

Аудитори сформулювали основні проблеми системи лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу. На їхню думку це:

• недосконалість інструментів формування потреби в цільових коштах;

• неурегульованість процедур закупівлі медичних послуг з гемодіалізу;

• ускладнений доступ хворих до процедури через недостатню сформованість системи надання такої допомоги;

• відсутність належного контролю за плануванням і використанням коштів, медикаментів і витратних матеріалів.

 

 

Зокрема, відсутність нової моделі закупівлі товару "медична послуга" з наданням можливості хворим вільно вибирати надавачів послуг з гемодіалізу зумовила залежність медичних закладів, які отримують гемодіалізне обладнання "штучна нирка" безкоштовно або в тимчасове користування, від постачальників витратних матеріалів, що сумісні виключно із цими апаратами.

Тільки в п'яти досліджених регіонах (Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, Львівська, Черкаська області) з наявного в медзакладах обладнання 87 відс. отримано безкоштовно або в тимчасове користування.

За таких умов лікарні змушені закуповувати витратні матеріали, які підходять саме до цього обладнання. При цьому середня вартість однієї процедури гемодіалізу лише за вартістю витратних матеріалів суттєво коливалася в розрізі регіонів: від 1,2 тис. грн до 2,5 тис. гривень.

Крім того, комунальні лікарні недостатньо забезпечені діалізними місцями та відповідним обладнанням, у результаті обладнання використовується зі значним навантаженням, а сеанси гемодіалізу проходять у неналежних умовах. Зокрема, у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. І. Пирогова відділення гемодіалізу працює 7 днів на тиждень у 4 зміни, з яких остання закінчується близько 3-ї години ночі.

 

Аудит програми протидії захворюванню на туберкульоз

Про нього йшлося у виступі члена Рахункової палати - директора департаменту з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності Ігоря Заремби. Він зазначив, що метою цього аудиту стала оцінка повноти виконання завдань і заходів та досягнення очікуваних результатів, визначених Програмою. А також оцінка стану продуктивності, результативності, економності та законності використання коштів держбюджету, виділених у 2015-2016 роках на цю мету.

- Ми дійшли висновку, що Міністерство охорони здоров'я не змогло належно організувати і виконати заходи і показники Програми, - зазначив аудитор.

Всього на виконання Програми було спрямовано понад 3,2 млрд. грн, з них 2,1 млрд. грн.. - бюджетні кошти і 1,1 млрд. грн. - міжнародна допомога від Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

 

 

Виконані заходи дали змогу зменшити порівняно з 2011 роком рівень загальної захворюваності на туберкульоз на 13,9 %, смертності від туберкульозу і поєднаної інфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД) - на 37,5 і 31,1 %. відповідно. Водночас збільшився рівень захворюваності на туберкульоз серед дітей віком до 14 років та поєднану інфекцію (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД) на 8,6 і 25,7 відсотка. Збільшилася також кількість випадків захворювання на особливо небезпечну, високовартісну і тривалу у лікуванні форму туберкульозу - мультирезистентний туберкульоз. У 2014 році Україна увійшла до п'ятірки країн світу з найвищим рівнем захворюваності на туберкульоз цієї форми. За визначенням вітчизняних фахівців, масштаби поширення такого туберкульозу створюють реальну загрозу соціально-економічному розвитку держави.

Заходи, які вживаються МОЗ для запобігання поширенню цього захворювання, є недостатніми. Національна стратегія інформаційної кампанії з питань протидії захворюванню на туберкульоз МОЗ не затверджена. Робота з інформування населення щодо профілактики захворювання ведеться на неналежному рівні.

Більшість запланованих у Програмі показників відносно профілактики і лікування хворих на туберкульоз також не досягнено. У 2016 році вимогам інфекційного контролю відповідало лише 72,6 % закладів первинної лікувально-профілактичної допомоги та 66,8 % протитуберкульозних закладів. Як наслідок - рівень захворюваності працівників цих закладів порівняно з 2011 роком збільшився на 124 %.

- В Україні переважно сформовано відповідне нормативно-правове забезпечення у сфері протидії захворюванню на туберкульоз, - зазначив Ігор Заремба. - Проте, незважаючи закінчення дії досліджуваної нами Програми МОЗ досі не затверджено ні концепції ні проекту нової загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз. Не встановлено порядку проведення хіміопрофілактики для дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу. Не розроблено й уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної(спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги дітям, хворим на туберкульоз. При всьому цьому в Україні показник захворюваності на туберкульоз на 35 % перевищує епідемічний поріг. Отже, подолання туберкульозу потребує визначення на рівні держави відповідних заходів та належного їх фінансування.

Голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець попросила Рахункову палату проконтролювати виконання Міністерством усіх зауважень викладених у звітах та поінформувати про них Комітет.

На засіданні також йшлося про співпрацю Комітету з питань охорони здоров'я та Рахункової палати у сфері підвищення ефективності використання коштів державного бюджету, що виділяються на охорону здоров'я та визначення шляхів забезпечення їх раціонального та ефективного використання.

 

 

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України