Розглянуто Колегією Рахункової
палати
10.08.2010
Вигідна позика МБРР комунальників
не надихає
Ще у 2006 р., підтримавши
ініціативу Мінжитлокомунгоспу,
Уряд, за погодженням з Мінекономіки
і Мінфіном, запровадив проект
«Розвиток міської інфраструктури»,
спрямований на підвищення якості
питної води та належне очищення
каналізаційних стоків, і запозичив
на такі цілі 140 млн. дол. США
(понад 1 млрд. грн.) у Міжнародного
банку реконструкції та розвитку.
Проте, як констатувала Колегія
Рахункової палати після розгляду
результатів аудиту реалізації цього
проекту, Мінжитлокомунгосп не
здійснив якісної підготовки до
впровадження проекту і його
реалізації. Незважаючи на створення
максимально вигідних фінансових
умов, міністерство не забезпечило
повного та своєчасного використання
отриманої державою позики
відповідно до законодавчо
визначених обсягів і термінів.
Рівень освоєння запозичених коштів
складає лише 3 відсотки.
Колегія окремо наголосила:
проект передбачає вирішення
важливих соціально-екологічних
проблем щодо забезпечення населення
якісною водою, належного очищення
каналізаційних стоків, переробки
твердих побутових відходів.
Виділити одночасно значну суму
коштів на подолання цих проблем
держава не в змозі, і тому позика
МБРР мала фактично порятувати
ситуацію, яка болить майже кожній
людині, торкаючись питань її
здоров'я, екології, харчування,
побуту тощо. Однак донині міські
інфраструктури не модернізуються,
проблеми залишаються не вирішеними,
результати за проектом не
отримані.
Аудитори назвали однією з головних
причин незадовільної реалізації
проекту - невиконання Урядом, МЖКГ,
Мінекономіки (координатор
співробітництва з міжнародними
фінансовими організаціями) та
Мінфіном (представник позичальника)
нормативно-правових актів у сфері
співробітництва з МФО і зокрема за
зазначеним проектом.
На всіх етапах планування,
підготовки, управління, контролю та
моніторингу проект супроводжували
серйозні проблеми, які своєчасно не
вирішувалися. У результаті, після 1
року і 8 місяців (понад третину
часу, відведеного для виконання)
проект усе ще перебуває на
початковій стадії реалізації.
Мінжитлокомунгосп не вжив
необхідних заходів для організації
виконання міжнародної угоди про
позику, не організував своєчасного
й обŽрунтованого планування
закупівель обладнання та послуг за
проектом, не контролював
впровадження заходів комунальними
підприємствами. Як наслідок, у
рамках найбільшої за обсягами
(близько 60 відс.) частини проекту,
що стосується енергозбереження,
розпочалася лише підготовка до
тендерів, і вже на цьому етапі
виникли високі ризики невчасного
виконання заходів.
Реалізацію проекту
Мінжитлокомунгосп фактично переклав
на консультантів, угоди з якими не
передбачають відповідальності за
своєчасне та якісне виконання
завдань, тоді як обсяги та умови
оплати праці визначені довільно без
узгодження з Мінпраці та Мінфіном.
Оплата послуг консультантів
здійснювалась у повному обсязі
навіть за неякісного виконання або
невиконання завдань, визначених
договорами.
Через безконтрольність з боку
Мінжитлкомунгоспу виконавці заходів
проекту на місцях (комунальні
підприємства Одеси,
Івано-Франківська та Чернігова)
також зволікають з його
реалізацією. Так, «Агентство
програм розвитку Одеси» із
затримкою в середньому на 7 місяців
уклало контракти за обсягами, що
становлять лише 7 відс. від суми,
призначеної на фінансування
субпроекту для міста. При цьому
жодний захід не завершено, існує
ризик не встигнути виконати основні
роботи з реабілітації
каналізаційної системи міста
протягом часу дії проекту. Однак на
зарплату консультантів, що
супроводжують ці заходи, Одеса вже
витратила 1 млн. грн. із
запозичень.
Обсяги укладених
«Івано-Франківськводоекотехпромом»
контрактів дорівнюють лише 5 відс.
суми, виділеної на субпроект,
водночас 85 відс. цих контрактів
започатковано з затримками в
середньому на 4 місяці. Зокрема,
затримано поставки допоміжного
обладнання для лабораторії
водоканалу. Основні ж роботи за
субпроектом з реабілітації
каналізаційних споруд взагалі не
розпочалися.
Підприємство «Чернігівводоканал»
спецтехніку для модернізації
господарських об'єктів закупило
вчасно (її вартість становить 20
відс. від суми, виділеної на
субпроект), проте тривалий час не
могло використовувати за
призначенням, оскільки основні
роботи із заміни і реабілітації
ділянок водопровідних та
каналізаційних мереж міста
розпочалися фактично через рік
після її закупівлі.
Колегія Рахункової палати
зазначила, що не вперше аналізує
ефективність використання
запозичених Україною міжнародних
коштів на соціально значущі
проекти. Узагальнюючи матеріали
перевірок, можна стверджувати, що
"матриця" використання таких
фінансів одна й та ж: кредит
отримано на надзвичайно вигідних
умовах під заходи, що реально
потребують чималих коштів, проте
освоюються вони вкрай повільно,
недолуго, неконтрольовано і -
безрезультативно. Бо в основі
всього - тотальна
безвідповідальність.
|
Головна сторінка
