Розглянуто Колегією Рахункової
палати
03.08.2010
Чиновницька байдужість до
інсулінової залежності
За статистикою, на цукровий діабет
в Україні страждає близько 10 відс.
населення. Висока соціальна
небезпечність цієї хвороби, щорічне
прогресуюче збільшення кількості
хворих, лікування яких постійно
потребує значного фінансування з
державного і місцевих бюджетів,
визначили актуальність проблеми та
зумовили проведення Рахунковою
палатою відповідного аудиту в п'яти
областях України.
Зарезультатами аналізу і перевірки
використання бюджетних коштів на
забезпечення лікування хворих на
цукровий діабет у
Дніпропетровській, Запорізькій,
Одеській, Миколаївській та
Херсонській областях Колегія
Рахункової палати зазначила, що
відповідальні виконавці Державної
цільової програми "Цукровий діабет"
на 2009-2013 роки, зокрема
облдержадміністрації зазначених
областей, не забезпечили належного
виконання заходів, спрямованих на
лікування, діагностику та
профілактику цієї хвороби.
Рівень захворюваності на
інсулінозалежний цукровий діабет в
перевірених регіонах щороку зростає
і в 2009 р. перевищив
загальноукраїнські показники: на
Херсонщині - на 22,1 відс.,
Дніпропетровщині - на 18,6 відс., у
Запорізькій області - на 12,3
відсотка. Темпи поширення
захворюваності у Миколаївській
області у 2009 р. випереджають
загальноукраїнські показники на 0,5
відсотка. Смертність хворих на
цукровий діабет на Одещині більш
ніж удвічі перевищує середні
показники по Україні.
Однієюз головних причин такого
становища аудитори називають
спрямування коштів державного та
місцевого бюджетів переважно на
медикаментозне забезпечення хворих.
Водночас завдання державної і
регіональних програм, що
передбачають розвиток профілактики,
діагностики і лікування хворих на
неінсулінозалежний діабет,
зменшення кількості ускладнень, які
призводять до інвалідності й
смертності, не виконуються.
Колегія звернула увагу на ту
обставину, що видатки на виконання
програми "Цукровий діабет" формує
не МОЗ, а Мінфін. Визначення
розміру коштів, що враховуються в
місцевих бюджетах для виконання
заходів програми Мінфін здійснював
одноосібно, при цьому не
враховувалася визначена МОЗ та
облуправліннями охорони здоров'я
потреба в таких коштах. Через це
розбалансовано систему управління
коштами, створено умови для
безвідповідальності з боку МОЗ, яке
фактично усунуто від управління
коштами. Водночас обласні
управління охорони здоров'я не
зуміли забезпечили пропорційне
фінансування всіх заходів,
передбачених програмами, формально
підходять до формування потреби у
медпрепаратах та їхніх запасах.
Мінфін не профінансував у 2008 р.
заплановані в держбюджеті видатки
на централізовану закупівлю
обладнання і програмного
забезпечення для створення та
підтримки програмно-апаратного
комплексу «Державний реєстр хворих
на цукровий діабет» в сумі 15 млн.
грн. і не передбачив такі видатки
на 2009-2010 роки. Це призвело до
невиконання одного з головних
завдань Державної цільової програми
з боротьби з цукровим діабетом - не
запроваджено ефективної системи
реєстрації, обліку та подальшого
супроводу хворих, оскільки не
створено Державний реєстр хворих на
цукровий діабет.
Існуючі на сьогодні в областях
реєстри недосконалі, ведуться
формально і не забезпечують
проведення довготривалого
моніторингу стану здоров'я хворих.
Управління охорони здоров'я
перевірених п'яти областей
планували заходи з лікування хворих
на цукровий діабет та визначали
обсяги фінансування за відсутності
достовірних даних про кількість
хворих, про потребу в необхідних
ліках. У 2009 р. це призвело до
накопичення залишків інсулінів
(майже піврічна потреба у ліках) на
суму в 45,7 млн. грн., зокрема у
Дніпропетровській області 19,2 млн.
грн., Одеській - 8,5 млн. грн.,
Херсонській - 7,2 млн. грн.,
Запорізькій - 6,5 млн. грн. та
Миколаївській - 4,3 млн. гривень.
Водночас в окремих медичних
закладах цих регіонів потреба у
препаратах інсуліну була задоволена
лише частково, тому ліки купували
за рахунок додаткових коштів
місцевих бюджетів. А подекуди
хворим на діабет доводилося
купувати препарати власним коштом.
Наприклад, у Білгород-Дністровську
на Одещині у 2009 р. потреба в
інсулінах за рахунок бюджету була
задоволена лише на 60,7 відсотка,
що свідчить про неефективне
управлінням бюджетними коштами.
«Причина не в нестачі
коштів, а системі організації
процесу виконання Державної
програми, - зазначив голова
Рахункової палати Валентин
Симоненко. - Чому кошти розподіляє
Мінфін, а не МОЗ?! Чому МОЗ дев'ять
років створює реєстр хворих, а його
досі немає? Час проломити цю
систему
безвідповідальності!».
Загальна сума встановлених порушень
чинного законодавства при закупівлі
робіт і послуг за бюджетні кошти,
плануванні видатків, формуванні
звітності, за результатами
перевірки Рахунковою палатою
виконання програми "Цукровий
діабет" в п'яти областях, загалом
склала
31,4 млн. гривень.
|
Головна сторінка
