Розглянуто Колегією Рахункової
палати
22.06.2010
Чи має Україна шанси зіскочити з
"ядерного гачка"?
Україна належить до держав з
розвинутою ядерною енергетикою. На
чотирьох діючих атомних
електростанціях (АЕС) України
функціонують 15 енергоблоків, які
генерують половину від щорічного
обсягу електроенергії. Стратегічною
метою розвитку ядерної енергетики є
збільшення потужностей галузі у два
рази до 2030 року, що досягається
як за рахунок продовження строку
експлуатації діючих, так і введення
нових потужностей на АЕС.
Власне ядерне паливо Україна не
виробляє, тож повністю залежить від
зовнішнього його постачальника (на
даний час це ВАТ «ТВЕЛ», Російська
Федерація), що є чинником
потенційної загрози енергетичній
безпеці державі. Збільшення
кількості АЕС лише посилюватиме
таку залежність.
Щоб її позбутися, 17 років тому
була прийнята Комплексна програма
зі створення в Україні власного
виробництва ядерного палива. Проте
за цей тривалий час наша держава
так і не зменшила своєї залежності
від зовнішніх постачальників
ядерного палива. Про це засвідчили
результати відповідного аудиту
реалізації Комплексної програми.
За 17 років ні Кабмін, ні
Мінпаливенерго не створили цілісної
системи нормативно-правового,
програмного та організаційного
забезпечення процесу створення в
Україні власного виробництва
ядерного палива. У 2009 р.
з'явилася ще одна державна
програма, але жодна належним чином
не фінансується і не виконується.
На Колегії Голова
Рахункової палати В. К. Симоненко
наголосив: "Головна причина
невиконання програм навіть не
гроші, а те, що ніхто в нашій
країні предметно і відповідально не
опікується цим питанням. Де ми були
17 років назад, там і
залишилися".
Законами, прийнятими у сфері
енергетики, заснування
ядерно-паливного циклу не
регулюється. Існуючі ж нормативні
акти програмного характеру, укази
Президента, постанови Уряду та
рішення органів центральної влади
не узгоджуються між собою щодо
визначення конкретних обсягів
фінансування.
Водночас існуючі програми зі
створення ядерно-паливного циклу в
Україні не вирішують завдань із
концентрації фінансових,
матеріально-технічних ресурсів та
виробничого і науково-технічного
потенціалу, мають здебільшого
декларативний характер.
Через це більша частина видатків
перекладається на державний бюджет.
Фактично виконання завдань і
заходів Комплексної програми не
підкріплене позабюджетним
фінансовим ресурсом (хоча обсяг
такого фінансування має становити
майже 2/3 загальної вартості), що в
цілому унеможливлює її реалізацію у
визначений термін.
У 2008-2009 роках і І кварталі 2010
р. Мінпаливенерго як головний
розпорядник бюджетних коштів
планувало та фінансувало видатки
держбюджету вкрай незадовільно, що
призвело до неефективного
використання коштів для створення
власного виробництва ядерного
палива. У зазначений період на цю
мету за бюджетною програмою "Заходи
з реалізації Комплексної програми
створення ядерно-паливного циклу в
Україні" міністерством використано
майже 703 млн. грн., з яких із
порушенням чинного законодавства та
неефективно - 500 млн. (71 відс.).
Зокрема, Мінпаливенерго, порушуючи
порядок використання бюджетних
коштів і здійснюючи не передбачені
порядком витрати, фінансувало у
2008-2009 роках заходи бюджетної
програми ще до затвердження планів
робіт. Підприємства галузі не
дотримувались податкового
законодавства, завищували вартість
робіт, чим відволікали бюджетні
кошти, призначені на заходи зі
створення власного виробництва
ядерного палива. З порушенням
чинного законодавства та без
належно затвердженої
проектно-кошторисної документації
фінансувалося капітальне
будівництво.
Аудитом установлено, що видатки на
заходи з реалізації Комплексної
програми ядерно-паливного циклу
здійснюються за рахунок коштів
спецфонду держбюджету. При цьому
єдиним стабільним джерелом його
формування є кошти збору у вигляді
цільової надбавки до діючого тарифу
на електричну та теплову енергію.
Надходження до спеціального фонду
держбюджету за рахунок інших джерел
не здійснювалися.
Зокрема, у 2009 р., внаслідок
відсутності фактичних надходжень до
спецфонду держбюджету за рахунок
реалізації галузевих резервів
атомно-промислового комплексу, не
надійшло 212 млн. гривень. Тож
заходи з реалізації Комплексної
програми ядерно-паливного циклу
були недовиконаними.
За таких умов мета бюджетної
програми і кінцевий результат її
виконання - забезпечення
енергетичної безпеки держави в
частині створення власного
виробництва ядерного палива - не
досягається.
|
Головна сторінка
