Регулярні звіти про доходи і видатки Державного
бюджету України мають бути оприлюднені.

Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням
коштів до Державного бюджету України та їх використанням
здійснює Рахункова палата.

Конституція України (статті 95 і 98)

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ СТАНУ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

КИЇВ 2010

Бюлетень підготовлено за матеріалами Звіту про результати аналізу стану заборгованості з виплати заробітної плати. - Київ: Рахункова палата України, 2010.

Відповідальні за випуск:

головний контролер - директор департаменту
з питань соціальної політики
Вітковська Л.В.

начальник управління стандартів,
аналітики та розвитку Шах Г.А.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

З м і с т

Вступ

1. Нормативно-правове забезпечення питань, пов'язаних із своєчасною виплатою заробітної плати.

2. Аналіз структури та динаміки заборгованості з виплати заробітної плати

3. Аналіз результатів діяльності органів, на які покладено функції контролю за додержанням законодавства про оплату праці

4. Погашення заборгованості з виплати заробітної плати за рахунок коштів Стабілізаційного фонду

5. Погашення заборгованості з виплати заробітної плати за рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Висновки

ВСТУП

Заробітна плата - одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Вона є показником досягнень і прорахунків суспільства.

Проблема несвоєчасної виплати заробітної плати - одна з найгостріших соціальних проблем, яка до цього часу не розв'язана, чим порушуються права працівників на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, своєчасне одержання винагороди за працю, гарантовані статтями 43 та 48 Конституції України.

Заборгованість із виплати заробітної плати досягла свого максимального рівня у 1999 році, впродовж 2000-2007 років вона скоротилась до 668,7 млн. грн., а починаючи з 2008 року знову розпочалось її зростання.

1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ СВОЄЧАСНОЮ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною третьою статті 15 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону № 108).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (стаття 24 Закону № 108).

У разі втрати працівниками частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, провадиться компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Питання щодо виплати компенсації працівникам врегульовано із січня 2001 року Законом України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Законом України від 21.09.2000 № 1979 "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення" встановлена кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення термінів виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі.

З метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати прийнято Закон України від 21.10.2004 № 2103 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" (далі - Закон № 2103), яким внесено зміни до статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону № 108, відповідно до яких для власника підприємства або уповноваженого ним органу встановлено обов'язок першочергової виплати заробітної плати перед іншими платежами, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. До прийняття Закону № 2103 норми цих законів не визначали позачерговості виплати заробітної плати порівняно з іншими платежами, що, у свою чергу, не гарантувало своєчасності її виплати в порушення вимог статті 43 Конституції України.

Пунктом 3 прикінцевих положень Закону № 2103 доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом (з 11.11.2004) подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із зазначеним Законом. Однак зміни до законів України та інших нормативних актів досі не внесені, що призвело до виникнення правової неузгодженості норм Закону № 2103 з нормами чинного законодавства стосовно внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В умовах кризи поширеним явищем стало банкрутство підприємств. Утворення спеціальної організації з метою гарантування виплат заборгованості із заробітної плати працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці 1992 року № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця (далі - Конвенція). На сьогодні Конвенція ратифікована Україною частково. Залишилась нератифікованою частина третя Конвенції, яка передбачає захист вимог працівників за допомогою установ-гарантів, якщо роботодавець не може здійснити виплату через неплатоспроможність.

Мінпраці з 2004 року проводиться робота над проектом Закону України "Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця", яким передбачено визначити правові, фінансові, організаційні засади та обсяги компенсації працівникам втраченої у зв'язку з ліквідацією підприємства-банкрута заробітної плати та інших грошових виплат, передбачених законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та утворити державний цільовий фонд - Фонд гарантованих трудових виплат України(далі - Фонд), який має бути сформовано за рахунок збору, що сплачується роботодавцями, у відсотках до фонду оплати праці, благодійних внесків та інших надходжень відповідно до законодавства. Норми законопроекту поширено на кредиторів-працівників, грошові вимоги яких визнані господарським судом погашеними за недостатністю майна ліквідованого підприємства-банкрута та на всіх роботодавців, на яких не поширюється дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з прикінцевими положеннями законопроекту, для недопущення збільшення податкового навантаження на фонд оплати праці роботодавців передбачалось встановити збір до Фонду за рахунок перерозподілу страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (за винятком внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), а функції виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів покладались на державну службу зайнятості.

Законопроект неодноразово доопрацьовувався та надсилався на розгляд до зацікавлених міністерств і відомств, сторін соціального партнерства. Однак і на теперішній час його не погоджено.

Протягом 2009 року не підтримали законопроект Мін'юст, зазначивши ряд недоліків юридичного характеру, та Мінфін, який, зокрема, наголосив, що законопроект внесений без необхідних фінансово-економічних розрахунків та прогнозу очікуваних соціальних результатів його реалізації, що позбавляє Мінфін можливості здійснити аналіз відповідних видатків. Категорично заперечують проти створення Фонду Всеукраїнська асоціація роботодавців, Федерація роботодавців України, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Спілка орендарів та підприємців України.

Кабінетом Міністрів України прийнято рішення повернутись до питання створення Фонду та ратифікації Україною частини третьої Конвенції після стабілізації фінансово-економічної ситуації в Україні.

Неприйняття Закону України "Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця" є однією з причин, що унеможливлює вирішення питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів.

Таким чином, незважаючи на прийняття цілої низки законів про забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, на сьогодні нормативно-правова база, яка регулює це питання, є неповною, що не сприяє створенню надійного механізму захисту прав громадян. Потребують законодавчого визначення додаткові державні гарантії працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця.

2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ДИНАМІКИ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Динаміку заборгованості з виплати заробітної плати за 1997-2009 роки, за даними Держкомстату, наведено в діаграмі 1.

Відповідно до даних діаграми, станом на 01.01.2008 був досягнутий найнижчий, починаючи з 1997 року, рівень заборгованості з виплати заробітної плати - 668,7 млн. грн., однак вже протягом 2008 року заборгованість зросла у 1,8 раза і на початок 2009 року становила 1188,7 млн. грн. (такий рівень заборгованості в Україні спостерігався на початку 2005 року). Впродовж 2009 року заборгованість із виплати заробітної плати зросла ще на 284,6 млн. грн., або на 23,9 відс., і станом на 01.01.2010 становила 1473,3 млн. гривень.

Рівень заборгованості понад 100 млн. грн. станом на 01.01.2010 зафіксовано в Донецькій області - 266,2 млн. грн., у м. Києві - 140,4 млн. грн., у Луганській області - 132,4 млн. грн., у Харківській - 119,5 млн. гривень.

Співвідношення суми невиплаченої заробітної плати станом на 01.01.2010 до фонду оплати праці, нарахованого за грудень 2009 року, становило 6,2 відсотка. Для порівняння: станом на 01.01.2009 - 5,3 відс. до фонду оплати праці за грудень 2008 року.

Динаміка та структура заборгованості з виплати заробітної плати, за даними Держкомстату, станом на 1 січня наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Згідно з даними таблиці, по структурі заборгованості з виплати заробітної плати, що склалась станом на 01.01.2010, на економічно активні підприємства (установи і організації) припадає 65 відс., на підприємства-банкрути - 31 відс. та на економічно неактивні підприємства - 4 відс. від загальної суми заборгованості.

У 2008-2009 роках збільшення загальної суми заборгованості головним чином зумовлено зростанням боргів з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств. Упродовж 2008 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств зросла у 3,1 раза, а протягом 2009 року - на 25,7 відсотка.

Кількість працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату станом на 01.01.2010, становила 325 тис. осіб і зменшилась протягом 2009 року на 46,7 тис. осіб, або на 12,6 відсотка. При цьому заборгованість із виплати заробітної плати з розрахунку на одного працівника зросла і станом на 01.01.2010 становила 2476 грн. (на 01.01.2009 - 1820 гривень).

Найбільша заборгованість спостерігалась на економічно активних підприємствах промисловості. Так, на початок 2009 та 2010 років вона становила відповідно 55 та 49 відс. від загальної суми заборгованості працівникам таких підприємств. Протягом 2009 року серед економічно активних підприємств найсуттєвіше зростання боргу було зафіксовано на підприємствах рибальства та рибництва - у 6 разів, фінансової діяльності - у 3,3 раза, готельного та ресторанного бізнесу - у 2,5 раза, транспорту та зв'язку - у 2,2 раза.

У структурі заборгованості з виплати заробітної плати за формами власності станом на 01.01.2010 питома вага заборгованості підприємств державної форми власності становила 10,7 відс., комунальної форми власності - 11,3 відс., інших форм власності - 78 відсотків. Протягом 2009 року серед підприємств найбільше (у 2,2 раза) зросла заборгованість із виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах комунальної форми власності.

Заборгованість із виплати заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів упродовж 2009 зросла на 87,6 млн. грн., або на 24 відсотки.

За результатами аналізу стану додержання законодавства про оплату праці та даними державних статистичних спостережень встановлено, що причинами зростання та накопичення заборгованості з виплати заробітної плати залишається високий рівень збитковості підприємств, низька платіжна дисципліна, практика передачі суб'єктами господарювання продукції без попередньої оплати, низький рівень претензійно-позовної роботи зі стягнення заборгованості, недостатня ефективність управління державним майном, застосування процедур реструктуризації, санації та банкрутства неефективно працюючих підприємств.

Отже, переважна більшість чинників зростання заборгованості з виплати заробітної плати є наслідком відсутності ефективної системи управління підприємствами та належного контролю з боку відповідних органів державного управління.

3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ, НА ЯКІ ПОКЛАДЕНО ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ

Відповідно до статті 35 Закону України "Про оплату праці", контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють Мінпраці та його органи, фінансові органи, органи Державної податкової адміністрації України, професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Центральні органи державної виконавчої влади, згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю, здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їх управління.

• Мінпраці, згідно з Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1543, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю.

У складі Мінпраці діє Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці). Основним завданням Держнаглядпраці, відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 50, є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду, зокрема, за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці). Такий нагляд здійснюється шляхом проведення перевірок суб'єктів господарювання всіх форм власності. За їх результатами посадові особи територіальних органів Держнаглядпраці складають протоколи про адміністративні правопорушення та передають їх на розгляд до місцевих судів.

Протягом 2008 року державними інспекторами праці територіальних державних інспекцій праці Держнаглядпраці проведено 8562 перевірки на 6189 підприємствах-боржниках. За результатами здійснених контрольних заходів передано до суду 6478 протоколів про адміністративні правопорушення, винесено 2432 постанови про накладення штрафів за невиконання законних вимог посадових осіб Держнаглядпраці щодо усунення виявлених правопорушень, передано до правоохоронних органів матеріали за результатами 2857 перевірок, направлено 3382 подання власникам підприємств про притягнення посадових осіб цих підприємств до дисциплінарної відповідальності. Загалом до адміністративної відповідальності притягнуто 8910 посадових осіб підприємств-боржників із виплати заробітної плати. Загальна сума накладених судами та державними інспекторами праці штрафних санкцій становить 1,7 млн. гривень.

Протягом 2009 року Держнаглядпраці та його територіальні органи здійснили 11165 перевірок (на 30 відс. більше, ніж у 2008 році) на 8199 підприємствах-боржниках. За результатами проведених контрольних заходів передано до суду 8180 протоколів про адміністративні правопорушення, винесено 2621 постанову з накладанням штрафних санкцій на винних посадових осіб, внесено 4239 подань до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення керівників підприємств-боржників до кримінальної відповідальності. Усього до адміністративної відповідальності притягнуто 10801 посадову особу підприємств-боржників із виплати заробітної плати.

Загальна сума накладених судами та державними інспекторами праці штрафних санкцій становить 3,8 млн. гривень. Водночас Держнаглядпраці встановлені випадки, коли судами при виявленні порушень законодавства про працю накладались штрафи у розмірах, менших за законодавчо встановлені.

Згідно з інформацією Держнаглядпраці, з початку 2009 року за переданими до місцевих судів матеріалами щодо притягнення до адміністративної відповідальності винних посадових осіб у порушенні законодавства про працю винесено 35 відс. рішень про накладання штрафу у мінімальних розмірах. У той же час мали місце численні випадки (за 10 місяців 2009 року зареєстровано 1406 випадків), коли судами накладались штрафи у розмірах, що менші за мінімальні їх розміри, передбачені статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (мінімальний розмір штрафу - 510 гривень), що не сприяло усуненню порушень трудового законодавства та дало змогу роботодавцям уникати передбаченої законодавством відповідальності. Найбільше таких порушень допущено судами Кіровоградської, Закарпатської, Полтавської, Одеської та Чернігівської областей.

Держнаглядпраці протягом 2008 - 2009 років при проведенні перевірок стану дотримання вимог законодавства про працю на окремих підприємствах встановлено факти невідповідності суми заборгованості з виплати заробітної плати, відображеної в статистичній звітності, фактичним обсягам, відображеним у первинних бухгалтерських документах.

У ході перевірки ТОВ"Завод ЖБК-5" (м. Харків) встановлено, що в січні 2008 року мала місце заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 0,1 млн. грн., яка виплачена у березні, при цьому в статистичній звітності станом на 01.03.2008 вона не була відображена; перевіркою ДП "48 завод залізничної техніки" (м. Харків) встановлено, що станом на 01.03.2009, за даними первинних бухгалтерських документів, мала місце заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 0,5 млн. грн., при цьому в статистичній звітності на цю ж дату зазначена заборгованість, відображена в сумі 0,4 млн. грн., або на 0,1 млн. грн. менше.

Рахунковою палатою встановлено, що за рік державним наглядом за додержанням законодавства про працю охоплюється лише близько 5 відс. із понад 1 млн. зареєстрованих роботодавців, які використовують найману працю. Така ситуація насамперед зумовлена тим, що гранична чисельність працівників Держнаглядпраці не дозволяє забезпечити повною мірою виконання поставлених завдань. На регіональному рівні на одного інспектора праці припадає в середньому 14427 суб'єктів господарювання при річному нормативі - 60, що у 240 разів перевищує встановлені нормативи.

Указом Президента України від 25.05.2004 № 576 "Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати" Кабінету Міністрів України доручалось вжити заходів щодо зміцнення Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, розширення його компетенції, поліпшення умов матеріально-технічного забезпечення та оплати праці державних інспекторів праці, вдосконалення форм і методів їх роботи. У 2007 році на виконання доручення Прем'єр-міністра України з метою посилення державного контролю за додержанням законодавства про працю Міністерством праці був розроблений проект постанови Кабінету Міністрів України щодо збільшення чисельності державних інспекторів праці Держнаглядпраці та його територіальних органів із розрахунку два державні інспектори на одну адміністративно-територіальну одиницю. Мінекономіки та Мін'юст погодили проект постанови без зауважень. Мінфін висловив зауваження, які були враховані при доопрацюванні, однак до цього часу зазначена постанова Кабінету Міністрів України не прийнята.

• За результатами перевірок додержання законів про оплату праці, проведених Генеральною прокуратурою України протягом 2008-2009 років, встановлено численні факти умисної невиплати керівниками підприємств заробітної плати, недодержання визначеного законодавством її мінімального розміру, незаконні розрахунки "в конвертах" та в натуральній формі, приховані трудові відносини. Роботодавцями не дотримуються вимоги закону щодо індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою термінів виплати. Залишається надзвичайно гострою проблема погашення боргу із заробітної плати на підприємствах, які банкрутують.

Тільки протягом 2009 року за результатами перевірок у сфері оплати праці прокурорами порушено 1,9 тис. кримінальних справ, з яких 1,6 тис. передано до суду. Внесено 12,4 тис. документів реагування, за результатами розгляду яких до відповідальності притягнуто 7,7 тис. посадовців. Після втручання прокурорів погашено більше 1,1 млрд. грн. заборгованості з виплати заробітної плати.

• Держкомстатом разом з територіальними органами державної статистики на виконання протокольного доручення № 70 засідання Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 проведено перевірку даних 264 економічно активних державних та казенних підприємств щодо стану заборгованості з виплати заробітної плати. Встановлено факти невідповідності суми заборгованості з виплати заробітної плати, відображеної в статистичній звітності, фактичним обсягам, відображеним у первинних бухгалтерських документах.

Територіальними органами державної статистики проведено перевірки з виходом безпосередньо на 49 підприємств, на шести з яких виявлено приховування суми невиплаченої заробітної плати у розмірі 1,7 млн. грн., що у 2,5 раза більше, ніж відображено у звітах, наданих цими підприємствами.

Держкомстатом також здійснено аналіз інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати, отриманої Мінпраці від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в рамках щотижневого моніторингу (станом на 02.10.2009). Порівняння даних конкретних підприємств показало, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади занижують або взагалі не повідомляють інформацію щодо наявних сум заборгованості на підприємствах, які належать до сфери їх управління. Найбільш значні суми розбіжностей виявлені в інформації Мінпромполітики.

Найвагоміші суми заборгованості, відсутні в даних моніторингу, але відображені у статистичній звітності, зафіксовані, зокрема, на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві та заводі ім. Малишева (понад 10 млн. грн.), Київському державному авіаційному заводі "Авіант" (понад 5 млн. гривень).

• Контроль за своєчасністю та повнотою оплати праці у 2008-2009 роках здійснювався також з боку Державної податкової адміністрації України.

Упродовж 2008 року за рахунок спільних дій органів державної податкової служби та місцевих органів влади, проведення індивідуальної роботи з керівниками підприємств щодо своєчасності виплати заробітної плати та за наслідками контрольно-перевірочної роботи погашено заборгованість із виплати заробітної плати на загальну суму 1333 млн. гривень. Про факти виявлених порушень законодавства про оплату праці 18,3 тис. матеріалів передано до органів прокуратури. Протягом 2009 року за результатами контрольно-перевірочної роботи погашено заборгованість із виплати заробітної плати на суму 3369,4 млн. грн., а 15,4 тис. матеріалів про факти виявлених порушень передано до органів прокуратури.

• Впродовж 2008-2009 років питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати неодноразово розглядались на засіданнях Кабінету Міністрів України.

У 2008 році керівникам міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства-боржники з виплати заробітної плати, було доручено (пункт 1 розділу 6 витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 № 19):

- проаналізувати стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати на кожному з підприємств, визначити причини, які обумовлюють наявність зазначеної заборгованості, розробити та здійснити заходи щодо їх усунення та фінансового оздоровлення підприємств-боржників, забезпечивши погашення заборгованості на економічно активних підприємствах до 01.09.2008;

- скласти графіки погашення заборгованості на кожному підприємстві, а також запровадити щотижневий моніторинг стану погашення заборгованості на підприємствах, а його результати щомісяця до 15 числа подавати Мінпраці для узагальнення та контролю за виконанням графіків і здійсненням заходів, спрямованих на погашення заборгованості.

Мінпраці доручалось забезпечити узагальнення щомісячних звітів центральних та місцевих органів виконавчої влади та інформувати Кабінет Міністрів України про стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-боржниках, що належать до сфери управління відповідних органів виконавчої влади, а також вжити заходів для притягнення їх керівників до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Однак зазначені заходи не дали очікуваних результатів. Заборгованість з виплати заробітної плати працівникам економічно активних підприємств у 2008 році не тільки не була погашена, але й зросла в 3,1 раза.

У 2009 році Урядом було запроваджено щотижневий моніторинг стану погашення заборгованості з виплати заробітної плати замість щомісячного.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 № 370 "Про запровадження спеціального моніторингу погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із заробітної плати, страхових внесків до Пенсійного фонду України та обов'язкових платежів до державного та місцевих бюджетів", міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям доручалось:

- утворити (поновити) у тижневий строк спеціальні тимчасові комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати на чолі з міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

- забезпечити подання щопонеділка Мінпраці інформації стосовно заборгованості з виплати заробітної плати, страхових внесків до Пенсійного фонду України та обов'язкових платежів до державного та місцевих бюджетів підприємств, установ та організацій, що підпорядковані їм та належать до сфери їх управління.

Координація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, проведення організаційної роботи в цьому напрямі та аналіз її результатів покладались на Міністра праці та соціальної політики Денісову Л.Л.

Мінпраці доручено здійснювати узагальнення щотижневої інформації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про результати моніторингу та подання її на розгляд Кабінету Міністрів України, а також Державній податковій адміністрації та Державному казначейству для вжиття відповідних заходів.

Однак, як встановлено за результатами контрольного заходу, впливу на стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати щотижневий моніторинг не мав.

Водночас при наданні міністерствами щотижневої інформації були встановлені випадки викривлення сум заборгованості.

У ході перевірки, здійсненої в Мінвуглепромі, встановлено, що станом на 01.10.2009, за даними оперативної інформації, переданої до Мінпраці, сума заборгованості з виплати заробітної плати становила 15 млн. грн., у той же час, за даними бухгалтерського обліку, зазначена заборгованість становила 105,1 млн. грн., за даними звіту з праці, - 108,3 млн. гривень.

Таким чином, сума заборгованості з виплати заробітної плати, за оперативною інформацією, переданою до Мінпраці, порівняно з даними бухгалтерського обліку на відповідну дату занижена на 90,1 млн. грн., або у 7 разів, порівняно з даними статистичної звітності - на 93,3 млн. грн., або у 7,2 раза.

• З метою здійснення контролю за своєчасністю виплати заробітної плати у 2008 році було поновлено роботу Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2005 № 875. Комісію очолила Міністр праці та соціальної політики Денісова Л.Л., до її складу увійшли Міністр економіки Данилишин Б.М., Міністр фінансів Пинзеник В.М., Міністр юстиції Онищук М.В. (як заступники голови Комісії), посадові особи Держкомстату, Фонду держмайна, Мінагрополітики, Міноборони, Мінпромполітики та інші.

Протягом 2008 року було проведено три засідання Комісії, на яких розглядались питання про стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати за видами економічної діяльності та регіонами України; про роботу регіональних комісій з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат; про виконання керівниками підприємств і організацій умов контрактів у частині погашення заборгованості із заробітної плати.

У 2009 році постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 № 863 "Про посилення контролю за погашенням заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат" (далі - Постанова № 863) затверджено Положення про Комісію в новій редакції, яким значно розширено її повноваження. Зокрема, у випадках, передбачених законом, Комісія може приймати рішення, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, тоді як попереднім Положенням рішення Комісії, що належать до її компетенції, були обов'язковими для розгляду центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Персональний склад Комісії затверджено Міністром праці та соціальної політики Денісовою Л.Л. 12.10.2009 у кількості 28 осіб. Заступниками голови Комісії затверджені Вітренко Ю.М. - заступник Міністра економіки та Матвійчук В.М. - заступник Міністра фінансів.

У 2009 році було проведено лише 2 засідання Комісії - 23 жовтня та 22 грудня.

На першому засіданні Комісії доручалось Мінпромполітики та Фонду державного майна розглянути питання про вжиття заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах, де станом на 02.10.2009 було зафіксовано найбільші суми такої заборгованості: ДП "Генератор" -11,2 млн. грн., ДП "Кремнійполімер" - 7,1 млн. грн., казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" - 6,6 млн. грн., ВАТ "Харківметробуд" - 4,4 млн. гривень. Мінфіну Комісією було доручено забезпечити рівномірне, своєчасне та повне перерахування субвенцій місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та перерахувати передбачені в державному бюджеті на 2009 рік кошти на функціонування ДП "Донецька дирекція будівництва метрополітену" з метою погашення заборгованості із заробітної плати; Держнаглядпраці - провести аналіз переданих до судів матеріалів про притягнення до відповідальності винних у порушенні законодавства про працю і прийнятих стосовно них рішень та підготувати відповідне звернення до Голови Верховного Суду, провести у IV кварталі 2009 року перевірки щодо дотримання законодавства про працю на підприємствах, зазначених у резолюції учасників Всеукраїнської акції протесту профспілок. Враховуючи довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати, виконавчим комітетам Харківської та Одеської міських рад Комісією було доручено розірвати контракти з керівниками КСП "Харківгорліфт" і КП "Міські дороги".

Однак, незважаючи на наділення Комісії повноваженнями приймати рішення, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, окремі її рішення не виконувались. Зокрема,заборгованість із виплати заробітної плати на казенному підприємстві "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та ДП "Генератор" не тільки не була погашена, але й зросла і станом на 01.12.2009 становила 12,8 млн. грн. та 16,7 млн. грн. відповідно; ДП "Донецька дирекція будівництва метрополітену" протягом 2009 року фінансування з державного бюджету не отримало; Харківська міська рада не погодилась виконати рішення Комісії, вважаючи виникнення заборгованості із заробітної плати не виною керівника підприємства, а наслідком низької платоспроможності населення, що призвело до виникнення заборгованості з оплати послуг "Харківгорліфта"; Одеською облдержадміністрацією контракт з керівником КП "Міські дороги" також не розірвано.

На черговому засіданні Комісії розглядались питання про стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, що перебувають у стадії банкрутства, а також на державних підприємствах, що належать до сфери управління Мінпромполітики, Міноборони та Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Згідно з даними протоколів, на засіданнях не розглядались питання про визначення шляхів, механізмів, способів вирішення проблемних питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати. В основному розглядались випадки невиплати заробітної плати на конкретних підприємствах, що є предметом розгляду тимчасових комісій.

• Після прийняття Постанови № 370 протягом 2009 року відновили роботу тимчасові комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, утворені при міністерствах, відомствах і місцевих держадміністраціях.

За інформацією, наданою тимчасовими комісіями міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, протягом 2009 року проведено 225 засідань, у ході яких було попереджено про дисциплінарну відповідальність 194 керівника підприємств і розірвано 41 контракт. Погашено заборгованість із виплати заробітної плати за 2009 рік на суму 65,8 млн. грн., у тому числі шляхом повернення ПДВ - 7,6 млн. грн., погашення дебіторської заборгованості - 21 млн. грн., повернення з бюджету - 1,5 млн. грн., інших джерел - 35,7 млн. гривень.

Однак слід відзначити, що результати роботи тимчасових комісій суттєво відрізнялись. Зокрема, Мінпромполітики, у якого заборгованість порівняно з іншими міністерствами була найбільшою і станом на 01.01.2009 становила 144,4 млн. грн., протягом 2009 року провело лише 2 засідання тимчасових комісій. Внаслідок вжитих заходів, заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах, які належать до сфери управління Мінпромполітики, скоротилась з початку року лише на 13,2 відсотка.

Одночасно Міністерством транспорту та зв'язку протягом 2009 року проведено 24 засідання тимчасової комісії, попереджено про адміністративну відповідальність 18 керівників підприємств, розірвано 2 контракти, оголошено догани 4 керівникам підприємств. Як наслідок, заборгованість на підприємствах Мінтрансзв'язку протягом 2009 року скоротилась з 14,5 млн. грн. до 1,3 млн. грн., або в 11 разів.

Місцеві органи виконавчої влади протягом 2009 року провели 5354 засідання тимчасових комісій, на яких попереджено про дисциплінарну відповідальність 10699 керівників підприємств та розірвано 88 контрактів. Крім того, вжиті заходи дали змогу скоротити заборгованість із виплати заробітної плати на 1389,5 млн. гривень.

• З метою недопущення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям, Кабінет Міністрів України (протокол засідання від 23.07.2009 № 48) доручив Мінвуглепрому, Державному казначейству, ДПА та Пенсійному фонду забезпечити першочергове спрямування коштів, що виділяються з державного бюджету, та коштів, отриманих від реалізації вугілля, виключно на виплату заробітної плати працівникам держаних вугледобувних підприємств із сплатою нарахованих податків та платежів до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів протягом жовтня- листопада 2009 року. Відповідно до протоколу № 70 засідання Кабінету Міністрів України від 29.10.2009, термін погашення заборгованості, що утворилася зі сплати нарахованих податків та платежів до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів, було продовжено до 01.01.2010.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України в порушення пункту 6 статей 19 і 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини другої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" своїми протокольними рішеннями було відстрочено майже на 3 місяці сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів державними вугледобувними підприємствами. Як наслідок, Пенсійним фондом у 2009 році недоотримано страхових внесків у сумі 1108,2 млн. грн., іншими фондами державного соціального страхування - 445,5 млн. гривень.

Отже, заходи Кабінету Міністрів України з погашення заборгованості з виплати заробітної плати впродовж 2008-2009 років були безсистемними, неефективними та в окремих випадках суперечили вимогам чинного законодавства.

Діяльність Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат не забезпечила вирішення проблеми погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Проведення щотижневого моніторингу та подання відповідних інформаційних матеріалів до Мінпраці тільки відволікало керівників відповідних міністерств від виконання покладених на них завдань у зазначеній сфері.

Державні органи, уповноважені здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, впродовж 2008-2009 років вживали певні заходи для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та ліквідації заборгованості. Водночас ці заходи були недостатніми для вирішення зазначеної проблеми.

4. ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА РАХУНОК КОШТІВ СТАБІЛІЗАЦІЙНОГО ФОНДУ

Напрями використання коштів Стабілізаційного фонду у 2009 році визначені частиною першою статті 76 Закону України від 26.12.2008 № 835 "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (далі - Закон № 835) і не передбачали спрямування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати. Водночас Кабінету Міністрів України (частина третя статті 76 Закону № 835) надано право за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету, здійснювати перерозподіл напрямів використання та розподіл нерозподілених коштів Стабілізаційного фонду.

Порядок використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 № 289 (далі - Порядок № 289), набрав чинності з 04.04.2009. У пункті 3 Порядку № 289 зазначається, що виділення бюджетних коштів за кожним напрямом здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України після затвердження відповідного порядку використання зазначених коштів, у якому обов'язково вказуються умови їх надання - на безповоротній основі або на умовах повернення.

Ще до затвердження Порядку № 289 Мінвуглепром (Міністр Полтавець В.П.) звернувся до Прем'єр-міністра України Тимошенко Ю.В. з проханням відкрити в лютому 2009 року фінансування із Стабілізаційного фонду в обсязі 29,4 млн. грн. для виплати заробітної плати шахтовуглебудівельникам за грудень 2008 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2009 № 201 "Деякі питання виплати заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств та придбання побутового палива для пільгової категорії осіб" (далі - Постанова № 201), Мінвуглепрому із Стабілізаційного фонду було виділено 24 млн. грн. на погашення заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств.

Постановою № 289 перерозподіл коштів Стабілізаційного фонду передбачалось здійснити за рахунок зменшення обсягу витрат за напрямом "здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням рівня техніки безпеки шахт, ліквідацією шахт". Постановою також було визначено, що кошти, виділені Мінвуглепрому, використовуються тільки для виплати заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств, яка утворилася та не погашена на день набрання чинності цією постановою і підтверджена вугледобувними підприємствами Мінвуглепрому.

При цьому слід відзначити, що Постанова № 201 була прийнята Кабінетом Міністрів України з порушенням вимог статті 76 Закону № 835, оскільки перерозподіл напрямів використання коштів Стабілізаційного фонду не було погоджено із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету. Погодження перерозподілу коштів Стабілізаційного фонду відбулось майже через місяць після прийняття Постанови № 201. При цьому комітетами Верховної Ради України було наголошено на необхідності неухильного дотримання Кабінетом Міністрів України вимог статті 76 Закону № 835 та неприпустимості прийняття постанов Кабінету Міністрів України щодо перерозподілу коштів Стабілізаційного фонду без отримання відповідних погоджень комітетів Верховної Ради України.

Крім того, у порушення Порядку № 289 Постановою № 201 не було визначено умов виділення бюджетних коштів із Стабілізаційного фонду - на безповоротній основі або на умовах повернення, вимог щодо надання звіту про їх використання, норм про повернення до Стабілізаційного фонду невикористаних залишків бюджетних коштів, а також не передбачено здійснення контролю за цільовим використанням розподілених бюджетних коштів.

Мінфіном 14.04.2009 за Мінвуглепромом було закріплено бюджетну програму КПКВ 1301170 "Погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам шахтовуглебудівельних підприємств" і збільшено надходження та видатки за спеціальним фондом на суму 24 млн. грн., які передбачені на квітень 2009 року.

Метою бюджетної програми КПКВ 1301170, згідно з паспортом, визначено виконання зобов'язань з виплати заробітної плати шахтобудівельникам.

Показниками її результативності визначено показники продукту - кількість працівників, яким погашається заборгованість, - 3132 осіб; кількість підприємств, на які спрямовано бюджетні кошти для погашення заборгованості із заробітної плати, - 11 підприємств; показник якості - рівень відшкодування витрат з погашення заборгованості з оплати праці за зобов'язаннями за актами виконаних робіт на державних вугледобувних підприємствах.

Водночас дані про фактичну кількість працівників, яким була погашена заборгованість із заробітної плати, що визначено показником продукту, в Мінвуглепромі відсутні.

Галузевою комісією Мінвуглепрому (голова комісії - Міністр Полтавець В.П.) на засіданні 14.04.2009 на підставі актів звіряння заборгованості вугледобувних підприємств за виконані шахтовуглебудівельними підприємствами будівельно-монтажні роботи станом на 16.03.2009, інвентаризаційних відомостей заборгованості з виплати заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств видатки за КПКВ 1301170 розподілено між 16 вугледобувними підприємствами та, згідно з випискою Державного казначейства від 14.04.2009, кошти в сумі 24 млн. грн. перераховані на їх рахунки відкритих асигнувань.

Протягом квітня-травня 2009 року галузева комісія Мінвуглепрому двічі приймала рішення про перерозподіл видатків за бюджетною програмою КПКВ 1301170 між вугледобувними підприємствами на загальну суму 2,2 млн. грн. (9,3 відс. загальної суми) у зв'язку з помилковими включеннями в надані документи інших витрат або через надмірні перерахування, що перевищують наявну заборгованість працівників шахтовуглебудівельних підприємств.

Наприклад, ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (далі - ДП "ДВЕК") та ДП "Селидіввугілля" відмовили ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" в оплаті індексації та трьох відсотків річних за прострочені зобов'язання здійснення розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи. Відтак залишились невикористаними на казначейських рахунках відкриті асигнування ДП "ДВЕК" на суму 1,1 млн. грн. та ДП "Селидіввугілля" - 0,8 млн. гривень.

Зазначений перерозподіл коштів (через тиждень після початкового розподілу) зумовлений неузгодженістю наданих вугледобувними та шахтовуглебудівельними підприємствами підтверджуючих документів.

У ході аналізу наданих Мінвуглепрому документів, що підтверджують заборгованість із виплати заробітної плати і були враховані при розподілі бюджетних коштів, встановлено ряд порушень:

• підтверджуючі документи, надані Мінвуглепрому на загальну суму 14,7 млн. грн., не були належним чином оформлені, зокрема:

- шахтовуглебудівельними підприємствами ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка", ВАТ "Первомайське шахтобудівельне управління", ВАТ "Трест Луганськшахтопроходка" надано відомості щодо заборгованості з виплати заробітної плати на загальну суму 3 млн. грн. без особистих підписів працівників;

-замість оригіналів надано 14 копій актів звіряння за виконані роботи між вугледобувними та шахтовуглебудівельними підприємствами, завірених лише шахтовуглебудівельними підприємствами, на суму 11,5 млн. гривень;

• до загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати працівників шахтовуглебудівельних підприємств, згідно з інвентаризаційними відомостями, крім суми заборгованості з виплати заробітної плати та нарахувань, включено інші витрати, які були враховані Мінвуглепромом (заступник голови галузевої комісії - перший заступник Міністра Офіцеров С.П.) при розподілі асигнувань, а саме:

- відшкодування Пенсійному фонду фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на суму понад 1 млн. грн., у тому числіВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" - 0,9 млн. грн., ВАТ "Укрзахідвуглебуд" - 56,2 тис. грн., ДВАТ "Свердловське шахтопроходницьке управління по бурінню стволів свердловин" ДП ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" - 92 тис. гривень;

- витрати за розрахунково-касове обслуговування на суму 26,9 тис. грн., у тому числі ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" - 19,5 тис. грн., ДВАТ "Свердловське шахтопроходницьке управління по бурінню стволів свердловин" ДПВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" - 7,4 тис. гривень.

Таким чином, Мінвуглепромом у порушення частини першої пункту 3 Постанови № 201 бюджетні кошти за КПКВ 1301170 у сумі понад 1 млн. грн. спрямовано не на погашення заборгованості з виплати заробітної плати, а на інші витрати;

• до загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями) працівникам ДВАТ "Свердловське шахтопроходницьке управління по бурінню стволів свердловин" ДПВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" (1,4 млн. грн.), згідно з інвентаризаційними відомостями, включена сума нарахованої заробітної плати за березень 2009 року - 0,3 млн. грн., яка фактично не є заборгованістю із заробітної плати, погашення якої передбачено Постановою № 201.

Отже, Мінвуглепромом у порушення частини першої пункту 3 Постанови № 201 кошти за КПКВ 1301170 у сумі 0,3 млн. грн. було спрямовано на виплату поточної заробітної плати.

Перевіркою встановлено, що на момент прийняття Постанови № 201 близько 30 відс. загальної суми заборгованості із заробітної плати станом
на 01.01.2009 шахтовуглебудівельними підприємствами вже було погашено, при цьому залишилась кредиторська заборгованість вугледобувних підприємств за виконані в попередні роки шахтовуглебудівельними підприємствами роботи, що не відповідає інформації, викладеній у зверненні Мінвуглепрому до Кабінету Міністрів України щодо погашення заборгованості за грудень 2008 року.

Відповідно до інвентаризаційних відомостей із заборгованості із заробітної плати, у трьох з дванадцяти підприємств заборгованість вказана за січень-лютий 2009 року, а в актах звіряння враховані неоплачені зобов'язання за виконані роботи минулих років:

- згідно з актом звіряння взаємних розрахунків ДВАТ "Трест Донецьквуглебуд" з ДВАТ "Шахтоуправління Донбас", уся сума заборгованості за виконані роботи (0,5 млн. грн.) рахувалась станом на 01.01.2009, водночас, відповідно до інвентаризаційної відомості, сума заборгованості із заробітної плати перед працівниками ДВАТ "Трест Донецьквуглебуд" утворилась у
січні-лютому 2009 року;

- відповідно до актів звіряння взаємних розрахунків ДВАТ "Свердловське шахтопроходницьке управління по бурінню стволів свердловин", вся сума заборгованості за виконані роботи (1,4 млн. грн.) рахувалась станом на 01.01.2009, а згідно з інвентаризаційною відомістю, сума заборгованості із заробітної плати перед працівниками цього підприємства утворилась у січні-березні 2009 року;

- згідно з актами звіряння взаємних розрахунків з вугледобувними підприємствами за виконані ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" будівельно-монтажні роботи, із загальної суми заборгованості 6,6 млн. грн. зазначені роботи на суму 6,5 млн. грн., або 98,1 відс., виконані станом на 01.01.2009, решта - у січні-лютому 2009 року. При цьому сума заборгованості із заробітної плати, відповідно до інвентаризаційних відомостей, за вересень-жовтень 2008 року становила 63,3 тис. грн., або 3,7 відс. загальної суми заборгованості ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" перед працівниками, решта - 1,6 млн. грн.., або 96,3 відс. - за січень 2009 року.

За поясненням посадових осіб Мінвуглепрому, у зв'язку з тим, що вугледобувні підприємства не могли здійснювати розрахунки за виконані роботи, шахтовуглебудівельними підприємствами заробітна плата виплачувалась за рахунок інших джерел.

Контрольною групою Рахункової палати надіслано запит підприємствам щодо використання коштів Стабілізаційного фонду на погашення заборгованості із заробітної плати згідно з Постановою № 201. Зведені дані шахтовуглебудівельних підприємств щодо виплати, відповідно до Постанови № 201, заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

(тис. грн.)

Таким чином, на погашення заборгованості із заробітної плати (з нарахуваннями) шахтовуглебудівельними підприємствами, відповідно до Постанови № 201, за КПКВ 1301170 використано 24 млн. грн., у тому числі безпосередньо виплачено працівникам 12,4 млн. грн., або 51,6 відс. коштів, виділених із Стабілізаційного фонду.

При цьому в порушення частини першої пункту 3 Постанови № 201 трьома шахтовуглебудівельними підприємствами виплачено працівникам заробітну плату за березень 2009 року, що не є заборгованістю із заробітної плати: ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка" було виплачено 0,4 млн. грн., ДВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" - 0,3 млн. грн., ДВАТ "Макіїввуглебуд" - 0,2 млн. гривень. Отже, не за цільовим призначенням використано кошти Стабілізаційного фонду в сумі майже 1 млн. гривень.

За лютий 2009 року виплачено 4,5 млн. грн., або 36,6 відс. суми, спрямованої на погашення заборгованості працівникам шахтовуглебудівельних підприємств.

Заробітна плата, згідно з колективними договорами шахтовуглебудівельних підприємств, виплачується з 11-го по 31-й день місяця або навіть після надходження коштів за виконані роботи (ВАТ "Трест "Донецькшахтопроходка"). Наприклад, термін виплати заробітної плати працівникам ВАТ "Трест "Красноармейськшахтобуд" - 14-16-й або 28-30-й день, ВАТ "Луганськшахтопроходка" - 15-й день місяця. Таким чином, станом на дату прийняття постанови № 201 (16.03.2009) нарахована за лютий 2009 року заробітна плата мала виплачуватись саме в цей період і фактично не є заборгованістю з виплати заробітної плати.

Отже, фактично на погашення заборгованості з виплати заробітної плати було використано 6,9 млн. грн., або 55,7 відс. коштів, виділених із Стабілізаційного фонду, у тому числі за 2007-2008 роки - 4,1 млн. грн., або 32,8 відс., за січень 2009 року - 2,8 млн. грн., або 22,9 відсотка. Решта виділеної із Стабілізаційного фонду суми була використана на сплату утримань і нарахувань - 11,1 млн. грн., або 46,4 відс., при цьому на погашення заборгованості минулих періодів перед Пенсійним фондом - 4,4 млн. грн., або 18,5 відс. загальної суми використаних коштів.

У порушення частини першої пункту 3 Постанови № 201 кошти Стабілізаційного фонду використані не за цільовим призначенням на інші витрати: на відшкодування Пенсійному фонду фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій використано майже 0,5 млн. грн., на оплату розрахунково-касового обслуговування - 25 тис. гривень.

Таким чином, Постанова № 201 була прийнята Кабінетом Міністрів України в порушення вимог частини третьої статті 76 Закону № 835, а саме без погодження перерозподілу напрямів використання коштів Стабілізаційного фонду з комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету. Погодження перерозподілу коштів Стабілізаційного фонду із зазначеними комітетами Верховної Ради України відбулось майже через місяць після прийняття Постанови № 201.

Мінвуглепром за відсутності чіткого механізму спрямування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств спрямував кошти Стабілізаційного фонду на власний розсуд - шляхом погашення кредиторської заборгованості вугледобувних підприємств за виконані шахтовуглебудівельними підприємствами будівельно-монтажні роботи.

Шахтовуглебудівельними підприємствами використано не за цільовим призначенням понад 1,4 млн. грн.: майже 1 млн. грн. використано на виплату заробітної плати за березень 2009 року, 0,4 млн. грн. відшкодовано Пенсійному фонду за фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, 25 тис. грн. використано на розрахунково-касове обслуговування.

5. ПОГАШЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ З ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА РАХУНОК БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Порядок погашення у 2009 році заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями), що утворилася станом на 01.04.2009, за рахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 312 (далі - Порядок № 312).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 312, погашення заборгованості з виплати заробітної плати здійснювалось через територіальні органи Державного казначейства за рахунок підтвердженої, відповідно до Закону України від 03.04.97 № 168 "Про податок на додану вартість", суми податку на додану вартість, що заявлена платником податку до відшкодування на поточний банківській рахунок.

Податковими органами формувались реєстри таких платників для бюджетного відшкодування в межах суми заборгованості на підставі поданих платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяв про перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок, відкритий у територіальному органі Державного казначейства для подальшого погашення заборгованості, та відомостей про суму заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями).

Органи державної податкової служби в установленому порядку подавали до територіальних органів Державного казначейства висновки про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що не перевищувала суми заборгованості. Згідно з пунктом 2 Постанови № 312, Державне казначейство інформувало Мінпраці щодо стану розрахунків за рахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Однак проведення перевірки достовірності відомостей щодо сум заборгованості із заробітної плати, яка виникла станом на 01.04.2009, поданих платниками, зазначеною постановою не передбачено.

Відповідно до пункту 19 протоколу наради Уряду, проведеної 02.03.2009 з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах державної і недержавної форм власності, Мінпраці доручалось забезпечити на постійній основі надання до сформованих Державною податковою адміністрацією реєстрів з відшкодування податку на додану вартість інформації про суми заборгованості з виплати заробітної плати та заборгованості перед фондами загальнообов'язкового соціального страхування відповідних платників податку.

З метою недопущення невиконання Постанови № 312, Державна податкова адміністрація впродовж квітня-серпня п'ять разів зверталась до Мінпраці з проханням надати остаточний перелік підприємств і організацій, які мають заборгованість станом на 01.04.2009 та які потребують першочергової уваги податкових органів щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати, однак такий перелік був отриманий ДПА України лише наприкінці вересня 2009 року.

За інформацією Державного казначейства, внаслідок запровадження механізму погашення заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями) за рахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у період з 02.04.2009 по 01.01.2010, згідно з Постановою № 312, в органах Державного казначейства було відкрито рахунки 157 підприємствам.

За інформацією Державної податкової адміністрації щодо проведення відшкодування податку на додану вартість на виплату заробітної плати, у тому числі платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів, бюджетне відшкодування отримали 74 підприємства на суму 100,2 млн. грн., з них на виплату заробітної плати спрямовано 61,4 млн. грн., або 61,3 відсотка.

Протягом 2009 року найбільше бюджетне відшкодування податку на додану вартість на погашення заборгованості з виплати заробітної плати отримали підприємства Луганської області у загальній сумі 41,9 млн. грн., зокрема ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" - 25,5 млн. грн.,; Сумської області - 12,9 млн. грн., з них ВАТ "Сумихімпром" - 10,3 млн. грн.; Дніпропетровської області - 10,3 млн. грн., з них ВАТ "Дніпрошина" - 4,3 млн. грн.; Київської області - 8,4 млн. грн.,з них ЗАТ "Росава" - 6,9 млн. грн. і ППФ "Зовнішторгсервіс" - 1,2 млн. гривень.

Не отримали бюджетного відшкодування податку на додану вартість на погашення заборгованості з виплати заробітної плати підприємства міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим, Харківської та Рівненської областей.

Запровадження Урядом цільового відшкодування податку на додану вартість призвело до утворення підприємствами штучної заборгованості із заробітної плати.

Згідно з даними Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації, заборгованість із заробітної плати на ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" станом на 01.04.2009 була відсутня. У той же час, відповідно до заяви від 15.04.2009, наданої цим підприємством до податкових органів, сума заборгованості з виплати заробітної плати (з нарахуваннями) станом на 01.04.2009 становила 25,5 млн. грн., у тому числі в лютому - 11,8 млн. грн., у березені - 13,7 млн. гривень. Таким чином, на підприємстві ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" була штучно створена заборгованість із виплати заробітної плати для першочергового отримання відшкодування податку на додану вартість.

У ході аналізу встановлені непоодинокі випадки бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно до Постанови № 312, на погашення заборгованості з виплати заробітної плати підприємствам, що взагалі не мали такої заборгованості станом на 01.04.2009.

Спільне підприємство "Інтерсплав" (Луганська область) звернулось до Державної податкової адміністрації України та Мінпраці щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати за рахунок невідшкодованого податку на додану вартість. Залишок сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування (за даними ДПА), станом на 01.04.2009 становив 14,4 млн. грн., станом на 01.01.2010 -11,2 млн. гривень.

За інформацією, наданою Держкомстатом і Головним управлінням праці та соціального захисту населення Луганської обласної держадміністрації, заборгованість з виплати заробітної плати СП "Інтерсплав" станом на 01.04.2009 була відсутня. Водночас на погашення заборгованості з виплати заробітної плати СП "Інтерсплав" відшкодовано податок на додану вартість на суму 0,2 млн. гривень.

У цілому, відповідно до Постанови № 312, бюджетне відшкодування податку на додану вартість на погашення заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 6,7 млн. грн. отримали 16 підприємств, що взагалі не мали такої заборгованості станом на 01.04.2009.

Цільове відшкодування податку на додану вартість суб'єктам господарювання на погашення заборгованості з виплати заробітної плати не передбачено Законом України "Про податок на додану вартість" і порушує визначений Законом України "Про систему оподаткування" принцип рівності платників.

Запровадження Урядом цільового відшкодування податку на додану вартість не вирішило проблеми погашення заборгованості з виплати заробітної плати та призвело до утворення підприємствами штучної заборгованості із заробітної плати для першочергового отримання такого відшкодування.

Внаслідок неподання Мінпраці переліку підприємств, які мали заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.04.2009, відсутності належного контролю з боку Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 312 здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість не за цільовим призначенням у загальній сумі 6,7 млн. грн. підприємствам, які не мали заборгованості із заробітної плати.

КОЛЕГІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ МАТЕРІАЛІВ АУДИТУ
ЗРОБИЛА ТАКІ ВИСНОВКИ:

1. Гостра соціальна проблема несвоєчасної виплати заробітної плати на сьогодні так і не розв'язана, чим порушуються права громадян на достатній життєвий рівень та своєчасне одержання винагороди за працю, гарантовані Конституцією України.

Заходи Кабінету Міністрів України з погашення заборгованості з виплати заробітної плати впродовж 2008-2009 років були безсистемними, неефективними та в окремих випадках суперечили вимогам чинного законодавства, що спричинило стрімке зростання заборгованості із заробітної плати протягом цих років. Переважна більшість чинників зростання заборгованості є наслідком відсутності ефективної системи управління підприємствами та належного контролю з боку відповідних органів державного управління.

Протягом 2008 року заборгованість із виплати заробітної плати зросла у 1,8 раза (такий рівень заборгованості в Україні спостерігався у 2005 році), упродовж 2009 року - ще на 23,9 відс. і станом на 01.01.2010 сума боргу досягла 1,5 млрд. гривень. При цьому збільшення суми невиплаченої заробітної плати впродовж 2008-2009 років відбулось за рахунок економічно активних підприємств.

2. Рішення Кабінету Міністрів України щодо спрямування коштів Стабілізаційного фонду на погашення заборгованості з виплати заробітної плати прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає меті створення цього фонду.

2.1. Постанова № 201 була прийнята Кабінетом Міністрів України в порушення вимог частини третьої статті 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" без погодження перерозподілу напрямів використання коштів Стабілізаційного фонду з комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету. Погодження перерозподілу коштів Стабілізаційного фонду комітетами Верховної Ради України відбулось майже через місяць після прийняття зазначеної постанови.

2.2. Мінвуглепром за відсутності чіткого механізму спрямування коштів на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам шахтовуглебудівельних підприємств спрямував кошти Стабілізаційного фонду на власний розсуд - шляхом погашення кредиторської заборгованості вугледобувних підприємств за виконані шахтовуглебудівельними підприємствами будівельно-монтажні роботи.

2.3. За відсутності контролю з боку Мінвуглепрому (Міністр Полтавець В.П.) шахтовуглебудівельними підприємствами використано не за цільовим призначенням понад 1,4 млн. грн.: майже 1 млн. грн. використано на виплату заробітної плати за березень 2009 року, 0,4 млн. грн. відшкодовано Пенсійному фонду за фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, 25 тис. грн. використано на розрахунково-касове обслуговування.

3. Кабінетом Міністрів України в порушення Закону України "Про податок на додану вартість" запроваджено цільове відшкодування податку на додану вартість у рахунок погашення заборгованості з виплати заробітної плати, що не вирішило проблеми з її погашенням, створило нерівні умови отримання платниками вказаного відшкодування та призвело до нецільового використання бюджетних коштів у сумі 6,7 млн. грн. на відшкодування податку підприємствам, які не мали заборгованості із заробітної плати.

4. Кабінетом Міністрів України в порушення пункту 6 статей 19 і 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини другої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" власними протокольними рішеннями відстрочено майже на 3 місяці сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів державними вугледобувними підприємствами, що призвело до недоотримання Пенсійним фондом України страхових внесків у сумі 1108,2 млн. грн., іншими фондами державного соціального страхування - 445,5 млн. гривень.

5. Запровадження Кабінетом Міністрів України щотижневого моніторингу стану погашення заборгованості із заробітної плати та діяльність Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат (голова Комісії - Міністр праці та соціальної політики Денісова Л.Л.) не вирішили проблеми погашення заборгованості з виплати заробітної плати і були недоцільними. Проведення такого моніторингу та подання відповідних інформаційних матеріалів до Мінпраці тільки відволікало керівників відповідних міністерств від виконання покладених на них завдань у зазначеній сфері.

6. Державні органи, уповноважені здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, впродовж 2008-2009 років вживали заходи для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та ліквідації заборгованості, проте вони були недостатніми для вирішення зазначеної проблеми.

Незважаючи на встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення термінів виплати заробітної плати, практика накладення судами штрафів у розмірах, що менші за мінімальні їх розміри, передбачені статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дає можливість роботодавцям уникати передбаченої законодавством відповідальності та не сприяє усуненню порушень трудового законодавства.

7. Незважаючи на прийняття цілої низки законів щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, на сьогодні нормативно-правова база, яка регулює це питання, є неповною, що не сприяє створенню надійного механізму захисту прав громадян.

Потребують законодавчого визначення додаткові державні гарантії працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця. Неприйняття Закону України "Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця", проект якого розробляється з 2004 року, є однією з причин, що унеможливлює вирішення питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів.

СИМОНЕНКО В.К.

ГОЛОВА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ