Розглянуто Колегією Рахункової
палати
09.02.2010
Чорне море з чорними плямами
Прийняття Бухарестської конвенції
про захист Чорного моря (1992 рік),
Одеської декларації міністрів
охорони довкілля Причорноморських
держав (1993 рік), стратегічного
плану дій щодо захисту та
збереження Чорного моря свідчить
про глибоку занепокоєність світової
спільноти екологічним станом
Азовського і Чорного морів. Тож
наукове забезпечення заходів з
охорони та відтворення морського
середовища є чи не основним
чинником у реалізації зазначених
документів.
Наскільки законно, обгрунтовано і
результативно використані у
2007-2009 роках кошти державного
бюджету, виділені науково-дослідним
установам Національної академії
наук України, що розміщені в
Севастополі, на наукові
дослідження, показав аудит,
проведений Рахунковою палатою.
За висновками Колегії, НАН України
не створила ефективної системи
управління коштами державного
бюджету, спрямованими на зазначені
цілі. Одна з причин - відсутність
як законодавчо визначених
пріоритетних напрямів розвитку
науки і техніки на п'ять років
(2007-2011 рр.), так і комплексного
плану науково-технічних заходів.
НАН України та підвідомчі наукові
установи укладали між собою
договори на наукові розробки, проте
проведені дослідження ніяк не
вплинули на забезпечення поліпшення
екологічного стану Чорного та
Азовського морів. Тобто виділені на
науку кошти державного бюджету
перекладалися з "кишені" НАН до
"кишень" науково-дослідних
інститутів фактично без видимих
результатів, ще й мали місце значні
управлінські та фінансові
порушення.
Як наслідок, НАН України та її
наукові установи в Севастополі не
забезпечили концентрації фінансових
ресурсів на виконанні найважливіших
наукових заходів. Загалом, основна
мета діяльності наукових установ у
Севастополі, а саме: наукове
забезпечення збереження
біологічного різноманіття Чорного і
Азовського морів, раціональне
використання його ресурсів та
запобігання негативному
антропогенному впливу на морське
середовище Азово-Чорноморського
басейну - не досягнута.
|
Головна сторінка
