Розглянуто Колегією Рахункової
палати
09.02.2010
Київ - європейська столиця?
Столицям держав світу надано
спеціальний статус, який вирізняє
їх від інших міст. Адже столиця -
це національно-політичний,
соціально-економічний,
культурно-історичний центр країни,
тут розміщені всі керівні органи
держави, офіційні іноземні
представництва, відбуваються
загальнодержавні місії тощо. Такий
статус має і столиця України -
Київ. Тож, відповідно до
міжнародної практики і вітчизняного
законодавства, для забезпечення так
званих специфічних функцій столиці
Київ отримує гарантовані
першочергові видатки з державного
бюджету.
Аудит ефективності використання
зазначених коштів здійснюється
Рахунковою палатою за підсумками
кожного з останніх трьох років.
Перевірка використання державних
коштів у 2009 році показала, що
Кабмін, Мінфін і КМДА не
забезпечили умов для усунення
порушень і недоліків, виявлених за
результатами аудитів у 2007 і 2008
роках. Не відбулося поліпшення і в
2009 році. Гарантовані першочергові
видатки держави на забезпечення
функцій столиці, що мали бути
віднесені до захищених статей
держбюджету, були "поставлені в
чергу" до джерела їх отримання -
Стабілізаційного фонду. Через це
посилилася і так напружена ситуація
з вирішенням існуючих проблем
життєдіяльності Києва, які набули
вже масштабного характеру. Із
затверджених у законі про державний
бюджет на 2009 рік 570 млн. грн.
українська столиця отримала лише 49
відс., що призвело до невиконання
запланованих обсягів робіт на 13 з
15 об'єктів, визначених до
фінансування.
Управління видатками на виконання
функцій столиці та формування
переліку об'єктів фінансування
перебрав на себе Уряд і Мінфін.
Київ виявився де-факто позбавленим
свого специфічного статусу у
фінансовому плані, опинився у
становищі другорядного повітового
містечка. Київська
держадміністрація була практично
відсторонена від планування
видаткових коштів державного
бюджету на виконання функцій
столиці у необхідних обсягах.
Схоже, такий стан справ цілком
задовольняв КМДА. Вона і не
намагалася відвоювати своє право
здійснювати столичні функції, як це
передбачено законом про столицю.
Гроші дайте, а нас не чіпайте!
Згідно із законом, управління
коштами забезпечується органами
виконавчої влади та самоврядування
Києва, однак Уряд визначив Мінфін
головним розпорядником коштів
Стабфонду, який не виконав
більшості функцій, визначених
Бюджетним кодексом функцій.
Безсистемність у прийнятті
управлінських рішень з боку
Кабміну, Мінфіну та КМДА,
незадовільна організація планування
та фінансування витрат унеможливили
введення в експлуатацію "пускових"
об'єктів столиці, посилили і так
катастрофічний стан діючих,
затримали на невизначений час
введення "довгобудів", що призвело
до збільшення вартості будівництва
у 2-7 разів. Зазначене негативно
вплинуло на виконання заходів
Державної програми з підготовки до
ЄВРО-2012.
Відсутність чіткої вертикалі
підпорядкованості, сталих бюджетних
повноважень розпорядників бюджетних
коштів усіх рівнів та одержувачів,
що є ключовим аспектом забезпечення
прозорості бюджетного процесу,
призвела до накопичення невирішених
проблем, зокрема, у
водопровідно-каналізаційному,
транспортному господарствах, галузі
охорони здоров'я тощо. Так, аудитом
Рахункової палати виявлено
неефективне управління коштами
Стабілізаційного фонду в сумі 159,3
млн. грн. (59 відс. від загального
обсягу 270 млн. грн.), виділених на
будівництво і реконструкцію
об'єктів
водопровідно-каналізаційного
господарства столиці.
Внаслідок незавершеності
будівництва трьох колекторів і двох
водопроводів не поліпшено умов
водопостачання, пожежогасіння та
водовідведення як центральної
частини Києва, так і околиць, де
мешкає більш ніж 300 тис. людей.
Друга нитка головного міського
каналізаційного колектора, яка
проходить на території НСК
«Олімпійський» і віднесена до
заходів з підготовки до Євро-2012,
профінансована за рахунок коштів
держбюджету лише в обсязі 37 відс.
до плану. Міський бюджет
профінансував роботи на об'єкті
лише в обсязі 11 відс. (1,1 млн.
грн.). І це при тому, що вказаний
колектор, будівництво якого
розпочато у 1993 році, мав бути
введений в експлуатацію у 2000
році. Кошторисна документація не
переглядалася протягом 12 років,
термін здачі об'єкта і досі не
визначений. Вартість будівництва
орієнтовно зросте до 1 млрд. грн.,
тобто майже у 3 рази.
Відсутність у системі
централізованої каналізації Києва
дублюючої нитки головного колектора
не дає змоги переключити нині діючу
першу нитку (зношена на 100 відс. і
перебуває в аварійному стані) на
новий колектор, а це створює
загрозу екологічної катастрофи у
Правобережній частині столиці.
Водночас міська програма ремонту,
реконструкції та розвитку
каналізаційного господарства на
2006 - 2010 роки виконана лише на
21 відсоток.
Результати аудиту засвідчили, що
вливання державних фінансових
ресурсів фактично є "латанням
дірок" міського господарства,
мільйони гривень провалюються у
"бездонну бочку" системи
водопостачання та водовідведення.
На Колегії Голова Рахункової палати
відзначив: "Фактично
кошти є, немає політики реалізації
столичних функцій, контролю як з
боку міста, так і Кабміну. Маємо
непрофесійний підхід до реалізації
найгостріших соціальних проблем
столиці. Уряду і КМДА, насамперед,
необхідно зосередити увагу на
глобальному вирішенні таких
загальнодержавних завдань, як
забезпечення Києвом столичних
функцій. Якщо цього не станеться,
то подальша політика
безвідповідальності врешті-решт
може закінчитися для міста
екологічною
катастрофою."
|
Головна сторінка
