Розглянуто Колегією Рахункової палати

19.12.2009

Дотаційний єралаш в Криму

Дотації з державного бюджету місцевим є джерелом фінансування видатків, що забезпечують виконання функцій держави на місцях - у містах, областях, а також у Криму. Майже 60% бюджету півострову становлять саме міжбюджетні трансферти, що є сумною українською реалією децентралізації і фінансової забезпеченості місцевого самоврядування.

Саме в Кримській Автономії аудитори Рахункової палати перевірили, наскільки ефективно плануються і використовуються бюджетні кошти на здійснення повноважень, встановлених Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим", що надходять за рахунок двох різних дотацій - окремої додаткової дотації і у складі дотації вирівнювання. Ці кошти, починаючи з 2004 року, передбачались у законах України про державний бюджет.

Колегія Рахункової палати, розглянувши результати аудиту, дійшла висновку, що механізм планування та використання коштів окремої додаткової дотації та дотації вирівнювання на зазначену мету є непрозорим, не містить обŽрунтованих розрахунків, створює передумови для "ручного" керування фінансовими ресурсами з боку Мінфіну.

Кабміном у формулі розподілу обсягу дотації вирівнювання вказано, що обсяг специфічних видатків для бюджету Автономної Республіки Крим повинен визначатись за окремим розрахунком. Проте методики розрахунку даного показника не існує, а розмір видатків щороку визначається фіксованою сумою.

Також протягом останніх шести років Мінфін України та Мінфін АР Крим планували і визначали обсяги додаткової дотації з державного бюджету на здійснення повноважень, встановлених Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим", фактично на власний розсуд. При чому робили це в умовах законодавчої невизначеності заходів, на які кошти повинні спрямуватися, що не відповідає встановленому ст.7 Бюджетного кодексу України принципу обŽрунтованості формування бюджету.

У результаті обсяги дотацій не розраховувались відповідно до потреб, а затверджувалися протягом 2004 - 2009 років буквально навмання - щороку в сумах від 90 до 110 млн.гривень.

Таке планування Мінфіном призвело до того, що зафіксована законодавчо додаткова дотація для АР Крим фактично прирівнялася до інших додаткових дотацій для вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів.

У той же час законодавча невизначеність напрямів розподілу додаткової дотації, відсутність в АР Крим дієвого контролю за її використанням створили передумови для розпорошення коштів. Наслідком цього стали неефективне управління бюджетними ресурсами та неможливість отримати звітність про їх використання на місцях.

Так, Керченська міськрада в умовах недостатності бюджетних призначень на вирішення соціально-економічних проблем міста не забезпечила належного рівня управління наявними фінансовими ресурсами в обсязі 8724,6 тис. грн., або 70,4 відс. від загальної суми коштів виділених у 2007 році бюджету м. Керч коштів з бюджету АР Крим на здійснення конституційних повноважень автономії (12400,0 тис. грн.). Зазначені кошти фактично використовувалися протягом 2008 - 2009 років, унаслідок чого не забезпечено повною мірою своєчасного вирішення соціальних проблем мешканців м. Керч.

Дотаційний єралаш з коштами на провадження конституційних повноважень у Криму, законодавча неврегульованість методики їх обрахунку і напрямів витрачання, з одного боку, призвів до невизначеності реальних обсягів потреби в них, а з іншого - поставили Автономію у становище прохача фінансових ресурсів.

Прес-служба Рахункової палати