Регулярні звіти про доходи і видатки Державного
бюджету України мають бути оприлюднені.

Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням
коштів до Державного бюджету України та їх використанням
здійснює Рахункова палата.

Конституція України (статті 95 і 98)

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТУ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ, ВИДІЛЕНИХ МІНІСТЕРСТВУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

КИЇВ 2009

Бюлетень підготовлено за матеріалами Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству освіти і науки України на наукові дослідження. - Київ: Рахункова палата України, 2009.

Відповідальні за випуск:

головний контролер - директор департаменту
з питань науки та гуманітарної сфери
Фліссак Я.А.

начальник управління стандартів,
аналітики та розвитку Шах Г.А.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

Зміст

Вступ

1. Нормативно-правові та організаційні засади діяльності Міністерства освіти і науки України у сфері наукових досліджень

2. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству освіти і науки України на наукові дослідження

2.1. Діяльність вищих навчальних закладів та наукових установ у сфері фундаментальних і прикладних досліджень

2.1.1. Порядок формування тематики наукових робіт

2.1.2. Результати виконання наукових досліджень та використання коштів

2.2. Наукові та науково-технічні розробки за державними цільовими програмами і державним замовленням

2.2.1. Виконання державних цільових програм

2.2.2. Виконання державного замовлення

2.3. Використання коштів на проведення фундаментальних досліджень у сфері державного управління

2.4. Аналіз діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень

2.5. Виконання МОН функцій із забезпечення реалізації наукових результатів

2.6. Визначення фінансових параметрів бюджетних програм та їх виконання

Висновки

Вступ

У розвинутих країнах до 90 відс. приросту валового продукту забезпечується за рахунок впровадження нових технологій. Водночас, за аналітичною довідкою Міністерства освіти і науки України¹ з 12618 науково-дослідних робіт (далі - НДР) вартістю 3,1 млрд. грн., що виконувалися у 2007 році за рахунок бюджетних коштів, вагомі результати досягнуто по 510 НДР (4 відс.), в тому числі ті, що завершилися розробленням високотехнологічної продукції - 183 (1,4 відсотка). В результаті, частка України на ринку високотехнологічної продукції, яка оцінюється у 2,5 -3 трлн. дол. США, становить приблизно 0,05-0,1 відсотка².

¹"Основні результати виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок України за рахунок коштів державного бюджету у 2007 році".

²Рекомендації парламентських слухань на тему: "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації", схвалені постановою Верховної Ради України від 27.06.2007 № 1244-V.

Наведені дані свідчать про неналежний вплив результатів наукової діяльності на економічні процеси у державі, внаслідок чого вітчизняний науковий потенціал значною мірою є певним навантаженням на бюджет без відповідної віддачі. Відсутність інноваційних змін у державі суттєво вплинула і на ступінь ураження України кризою.

Створення національної інноваційної системи є одним із реальних шляхів подолання кризових явищ в економіці і потребує забезпечення взаємодії науки, освіти та наукоємного виробництва. Міністерство освіти і науки України поєднує у собі перші дві складові цієї системи і є найбільшим, після Національної академії наук України, споживачем бюджетних коштів на здійснення наукових досліджень.

В ході аудиту Рахунковою палатою досліджено стан забезпечення Міністерством освіти і науки України організації наукової діяльності у вищих навчальних закладах та установах для досягнення економічної ефективності використання бюджетних коштів, що виділяються державою на науку.

1. Нормативно-правові та організаційні засади діяльності Міністерства освіти і науки України
у сфері наукових досліджень

► Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери визначені Законом України від 13.12.91 № 1977"Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - Закон № 1977), відповідно до ст. 1 якого основними формами науково-технічною діяльності є науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, виготовлення дослідних зразків, інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Зокрема, завершення прикладних НДР передбачає впровадження розробок та використання результатів досліджень для забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.

► Обов'язки держави щодо підтримки наукової та науково-технічної діяльності та шляхи її здійснення визначено статтями 31 та 34 Закону № 1977, а саме: держава забезпечує підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державних цільових і науково-технічних програм, концентрацію ресурсів для їх виконання через бюджетне забезпечення, яке здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування. Фінансування науки з державного бюджету визначено і Бюджетним кодексом України (п. 4 ст. 87).

Довідково. Базове фінансування, зокрема, надається для забезпечення фундаментальних наукових досліджень; найважливіших для держави напрямів досліджень; розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності (порядок його надання визначається Урядом). Програмно-цільове фінансування здійснюється, як правило, на конкурсній основі для науково-технічних програм і окремих розробок, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; проведення найважливіших прикладних науково-технічних розробок, які виконуються за державним замовленням.

На сьогодні норми Закону № 1977 в частині бюджетного фінансування наукових досліджень фактично не діють, оскільки з 2007 року не визначено пріоритетні напрями розвитку науки і техніки³; з 2000 року не застосовується затверджене постановою Уряду від 01.03.99 № 304 Положення про порядок визначення обсягів базового фінансування фундаментальних наукових досліджень за рахунок коштів державного бюджету, норми якого, в частині подання переліків науково-дослідних установ, не узгоджуються з чинним законодавством у сфері закупівель, що передбачає конкурсний відбір виконавців.

³Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" до 2006 року було визначено сім пріоритетних напрямів: фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства; збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток; новітні біотехнології; діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань; нові комп'ютерні засоби та технології інформатизації суспільства; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі; нові речовини і матеріали.

Затвердження у державному бюджеті видатків на науково-дослідні роботи за невизначеності пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки зумовлює виконання досліджень за розсудом замовника та виконавця, отже створює передумови для неефективного використання відповідних коштів.

► Відповідно до свого Положення⁴, Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

⁴Положення про Міністерство освіти і науки України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2006 № 1757.

До повноважень МОН у сфері науки Положенням, зокрема, віднесено забезпечення проведення комплексного аналізу стану вітчизняної та світової науки і техніки, прогнозування тенденцій їх розвитку і взаємозв'язку з виробничою, економічною, соціальною та оборонною сферами; підготовка пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та пріоритетів інноваційної діяльності; організація в установленому порядку проведення наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм; подання Уряду пропозицій щодо визначення замовників і керівників державних наукових, науково-технічних програм; щорічне формування разом з Міністерством економіки України (далі - Мінекономіки) державного замовлення на підставі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції й інше.

Статтею 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" також встановлено, що державне замовлення на науково-технічну продукцію щорічно формується центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції. При цьому ст. 18 Закону України від 18.03.2004 № 1621 "Про державні цільові програми" передбачає участь у формуванні держзамовлення у сфері наукової діяльності Мінекономіки, центрального органу виконавчої влади у цій сфері та Міністерства фінансів України (далі - Мінфін).

Незважаючи, що наведеними вище законами МОН визначено головним органом у системі формування державного замовлення на науково-технічну продукцію, Міністерство не виконує у цій частині своїх функцій, і, крім потреб освіти, не бере участі у формуванні державних наукових програм та державного замовлення. Ці функції фактично одноосібно виконує Мінекономіки, оскільки вони прописані у Положенні цього органу⁵.

⁵Згідно з Положенням про Мінекономіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, це Міністерство бере участь у розробленні стратегії державної науково-технічної та інноваційної політики, формує державне замовлення на постачання продукції для державних потреб та координує роботу державних замовників щодо його розміщення і виконання. Таким чином, функції МОН та Мінекономіки дублюються.

Міністерство фінансів України⁶ теж не залучає МОН до формування й визначення параметрів державного замовлення на науково-технічну продукцію поза межами потреб самого Міністерства освіти і науки України.

⁶Мінфін, за своїм Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1837, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, бере участь у розробленні та виконанні державних цільових програм.

Зазначене свідчить, що Урядом не забезпечується належна координація роботи цих міністерств в частині проведення науково-технічної політики, розроблення і виконання загальнодержавних науково-технічних програм.

Довідково. Відповідно до Закону України від 16.05.2008 № 279 "Про Кабінет Міністрів України", Уряд забезпечує розвиток і зміцнення науково-технічного потенціалу України, розроблення і виконання загальнодержавних науково-технічних програм ; вживає заходів щодо вдосконалення державного регулювання у науково-технічній сфері , стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій; спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя.

В результаті, МОН у питаннях державного замовлення на науково-технічну продукцію виступає лише як головний розпорядник бюджетних коштів нарівні з іншими центральними органами виконавчої влади.

► Механізм формування головними розпорядниками бюджетних коштів тематики наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт встановлено Порядком формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1084 (далі - Порядок замовлення НДР № 1084).

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що для формування замовлення замовник, згідно з пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, розробляє за програмно-цільовим принципом та затверджує Концепцію наукового забезпечення розвитку відповідної сфери суспільного виробництва, у якій визначаються мета наукового забезпечення, якісні і кількісні характеристики наукової та науково-технічної продукції, яка випускатиметься на основі проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт, місце і очікувані техніко-економічні, правові та соціальні результати її впровадження у виробництво. Фактично, за бюджетними програмами, що досліджувалися Рахунковою палатою, відповідні концепції МОН не затверджувалися.

За інформацією департаменту науково-технологічного розвитку МОН, відповідні показники містять паспорти бюджетних програм, а показники державних цільових програм - визначені рішеннями Уряду.

Проте, вказані документи не містять характеристики науково-технічної продукції, яка випускатиметься на основі проведення НДР; місце та очікувані результати її впровадження у виробництво. Результативні показники бюджетного паспорту, головним чином, базуються на кількісних показниках витрат і продукту; щодо якості, то стовідсоткові відповідність розробок світовому рівню і впровадження їх результатів у виробництво є декларативними.

► Наукові дослідження у сфері закупівель чинним законодавством віднесено до послуг, придбання яких здійснюється за певними процедурами.

Довідково. До 02.04.2008 був чинним Закон України від 22.02.2000 № 1490 "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", відповідно ч.2 ст. 33 якого закупівлі науково-технічних, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір або є завданнями та заходами державних цільових програм, здійснювалися за процедурою закупівлі в одного виконавця.

З 2 квітня 2008 року діяло Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 № 274, п. 7 якого встановлено, що дія Положення не поширюється на закупівлю науково-технічних, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір згідно з порядком проведення конкурсів наукових проектів. В інших випадках, згідно з п. 69 Положення, відповідна закупівля проводиться за процедурою двоступеневих торгів.

У 2008 році закупівлю науково-дослідних робіт та розробок МОН здійснювало за результатами конкурсного відбору.

► В МОН організацію наукової та науково-технічної діяльності здійснює департамент науково-технологічного розвитку, до складу якого входять відділи координації наукових досліджень вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ) та наукових установ; науково-технічних програм; державного замовлення і відділ прогнозування та інформаційно-аналітичного забезпечення.

Відповідно до п. 12 Порядку замовлення НДР № 1084, стан виконання замовлення контролюється замовником шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також організації супроводження виконання відповідного цільового науково-технічного проекту представниками замовника. Проте, у положеннях про департамент науково-технологічного розвитку та його відділах проведення планових та позапланових перевірок не передбачено.

В МОН створено контрольно-ревізійний сектор, яким у 2008 році перевірки з питань використання коштів державного бюджету на здійснення наукової діяльності не проводилися.

2. Аудит ефективності використання коштів
Державного бюджету, виділених Міністерству освіти
і науки України на наукові дослідження

У загальному фонді державного бюджету на 2008 рік МОН, як головному розпоряднику, на наукову діяльність затверджено видатки в обсязі 458,1 млн. грн. за 11 бюджетними програмами, з них аудитом охоплено 5 програм з обсягом коштів 297,8 млн. грн.⁷, що складає 65 відс. загальних призначень МОН на науку.

⁷За іншими програмами фінансується міжнародна діяльність у сфері науки, державні стипендії науковцям, підтримка об'єктів національного надбання, фінансування досліджень антарктичної експедиції та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Бюджетні програми за КПКВ 2201040 та КПКВ 2201060⁸ містять у своїй назві терміни "прикладні дослідження і розробки", "наукові та науково-технічні розробки", однак, терміни " прикладна розробка" та "науково-технічна розробка" Законом № 1977 не визначені.

⁸Бюджетна програма за КПКВ 2201040 "Прикладні дослідження і розробки за напрямами науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ"; бюджетна програма за КПКВ 2201060 "Наукові та науково-технічні розробки за державними цільовими програмами і державним замовленням".

Довідково. Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми державних статистичних спостережень № 3‑наука (річна) "Звіт про виконання наукових та науково-технічних робіт", затвердженою наказом Держкомстату від 20.08.2007 № 306, науково-технічні розробки -це систематичні роботи, що базуються на існуючих знаннях , отриманих у результаті досліджень і/чи практичного досвіду, і направлені на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв , послуг, систем і методів, чи на значне вдосконалення об'єктів, що вже існують.

Державним стандартом ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт"(далі - ДСТУ 3973‑2000) визначено термін "науково-технічна продукція" - науковий або науково-прикладний результат науково-технічної діяльності, призначений для застосування споживачем.

Зважаючи на застосовані в Законі України "Про державний бюджет на 2008 рік" терміни, результати прикладних досліджень МОН повинні мати споживача і сприяти розвитку економіки держави.

Проте, матеріали аудиту засвідчили, що в економіку, в т.ч. у виробництво, інтегрується менше 25 відс. прикладних досліджень. В цілому із 659 завершених робіт, що аналізувалися в рамках п'яти бюджетних програм, впроваджено у навчальний процес та використовуються для подальших досліджень - 273 НДР (41,4 відс.), впроваджено в інші сфери, у т.ч. виробництво - 144 (21,9 відсотка). Не впроваджено на час проведення аудиту - 242 НДР (36,7 відс.), на проведення яких неефективно використано майже 67,2 млн. грн., з них у 2008 році - 28,6 млн. гривень.

2.1. Діяльність вищих навчальних закладів та наукових установ у сфері фундаментальних і прикладних досліджень

2.1.1. Порядок формування тематики наукових робіт

► У 2008 році видатки вищих наукових закладів і наукових установ МОН на проведення фундаментальних та прикладних досліджень затверджено в сумах, відповідно, 143,7 млн. грн. та 123,3 млн. гривень.

Метою бюджетної програми за КПКВ 2201020⁹ визначено здійснення наукової теоретичної та експериментальної діяльності, шляхом проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на підвищення якості підготовки спеціалістів і наукових кадрів, наукове забезпечення реформування системи освіти, розробки стандартів. Відповідно, за КПКВ 2201040 - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей.

⁹Бюджетна програма за КПКВ 2201020 "Фундаментальні дослідження у вищих навчальних закладах та наукових установах".

За напрямом бюджетних програм за КПКВ 2201020 і КПКВ 2201040 здійснювалося базове фінансування наукових досліджень установ МОН.

В рамках цих бюджетних програм, згідно з їх паспортами, вирішувалися завдання з одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини; їх взаємозв'язок, як джерело економічного зростання, а також використання нових знань у виробленні і реалізації стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку (без їх конкретизації).

При цьому, всупереч п. 4 Порядку замовлення НДР № 1084, замовлення на виконання у 2008 році фундаментальних та прикладних досліджень здійснювалося МОН за відсутності затвердженої Концепції та без проведення аналітичних досліджень перспектив розвитку науки та визначення реальних потреб економіки України за результатами НДР.

Довідково. Міністерством ще у 2001 році розроблено Концепцію наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої освіти, яка не відповідає вимогам п. 3 Порядку замовлення НДР № 1084; проект не затверджено.

Таким чином, у фінансуванні фундаментальних досліджень МОН надавало пріоритет забезпеченню потреб самої галузі та не передбачало впровадження результатів науково-технічної діяльності у господарський обіг.

► Починаючи з 2006 року МОН прийнято низку розпорядчих документів щодо процедури відбору наукових проектів на конкурсній основі:

> наказом від 01.06.2006 № 422 затверджено Положення про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації (далі - Положення МОН № 422). Проте, в документі не враховано вимоги ст. 42 Закону № 1977 та ДСТУ 3973‑2000, оскільки не обумовлено порядок визначення майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, створені за кошти державного бюджету; не передбачено укладання договорів з виконавцями з визначенням прав і обов'язків. Основним документом для виконання НДР визначено кошторис та тематичний план установи, а не Технічне завдання (далі - ТЗ) на створення наукової продукції;

> наказом від 01.06.2006 № 423 затверджено Положення про проведення конкурсного відбору Міністерством освіти і науки України наукових проектів, які виконуються підвідомчими ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та науковими установами Міністерства за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (далі - Положення про конкурс № 423), яким передбачено проведення конкурсу у два етапи: І етап - конкурс проектів на рівні установ-заявників; ІІ етап - на рівні Міністерства;

Довідково. Відповідно до пункту 2.1. Положення про конкурс № 423, організаційне та експертне забезпечення проведення конкурсу здійснює Департамент науково-технічного розвитку, Наукова рада Міністерства освіти і науки України (далі - Рада) та секції Ради за фаховими напрямами (далі - Секції).

> розпорядженням від 11.07.2006 № 121 затверджено та наказом від 27.11.2008 № 1075 оновлено склад Наукової ради МОН (27 осіб) та 22 фахових секцій (від 7 до 44 осіб). При чисельному складі Ради і Секцій до них не включено представників потенціальних споживачів наукової продукції;

> наказом від 03.04.2007 № 272 " Про проведення конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться за рахунок видатків загального фонду держбюджету починаючи з 2008 року" (далі - Наказ МОН № 272) затверджені форми заявок та експертних висновків. МОН цим наказом оголосило конкурс на комплексні проекти прикладних розробок, впровадження яких може суттєво вплинути на розвиток економіки і сприятиме конкурентоспроможності економіки країни, та, за пропозиціями ВНЗ і наукових установ, до виконання яких можуть бути залучені декілька закладів.

За інформацією Міністерства, на 2007 рік установами запропоновано 60 комплексних проектів прикладних робіт, на 2008 рік - 50. Проте ці проекти не реалізувалися за невизначеністю пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, а також потребою вивчення напрямів науково-технічної діяльності ВНЗ та наукових установ.

► Рахунковою палатою встановлено, що запроваджені конкурсні засади не забезпечили об'єктивного відбору наукових проектів, визначення їх вартості та потреби певних галузей економіки в їх результатах, так:

> ВНЗ на І етапі Конкурсу не дотримувалися Положення № 423 в частині необхідності попереднього обговорення проектів на засіданнях кафедр, лабораторій, наукових структурних підрозділів та їх експертизи; до переліку нових тематик досліджень установами безальтернативно включалися всі запропоновані проекти НДР, які подавалися Міністерству на ІІ етап конкурсу;

> в порушення п. 28 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 830 (далі - Положення № 830) та п. 5.6 Положення МОН № 422, МОН не вимагалася і підвідомчими закладами не обгрунтовувалася заявлена вартість виконання НДР та не здійснювався розрахунок витрат на весь період їх проведення.

Фактично, вартість виконання досліджень визначалася виходячи із затверджених на рік асигнувань і суттєво відрізнялася від заявленої при поданні на конкурс.

Зокрема, вОдеському національному університеті ім. І.І. Мечникова на виконання робіт за тематичним планом на 2008 рік передбачено спрямувати майже 9,7 млн. грн., що у 3 рази перевищує планову вартість, визначену у запитах (3,4 млн. гривень);

> експертизу проектів (конкурс) МОН здійснювало шляхом їх розгляду на Секціях, з наданням щонайменше двох висновків. Результати експертизи проектів на 2008 рік затверджено наказом МОН від 27.11.2007 № 1044 і доведено установам для формування тематичних планів і рекомендовано включати до них проекти з середньою та високою оцінкою (19- 36 балів).

Довідково. Наказом затверджено 8 критеріїв та 36 балів: незадовільна оцінка, якщо за рядом категорій (зокрема, актуальність і наукова новизна) проект отримав не більше 10 балів або оцінку "0" за однією з них або разом менше 18 балів; середня - 19 - 26 балів; висока - 27 - 36 балів. Згідно з наказом МОН № 1044, з поданих на конкурс 608 проектів НДР, середні та високі оцінки отримали 512 , низьку оцінку та відхилено - 96 (з них прикладних - 59).

Слід зазначити, що у критеріях оцінки проекту майбутнє впровадження результатів НДР не віднесено до визначальних чи суттєвих факторів, оскільки оцінювалося 3 балами з 36 за 8 критеріями. При цьому, МОН застосовувало однаковий підхід до оцінювання фундаментальних та прикладних робіт;

> за невизначеності МОН пріоритетів досліджень та наділення закладів повноваженнями самостійно обирати тематики, останніми не надавався пріоритет проектам з високою оцінкою.

Так, у порушення п. 2 Наказу МОН № 1044 , НТУ "Харківський політехнічний інститут" до тематичного плану НДР на 2008 рік включено проекти 2 прикладних досліджень з незадовільною експертною оцінкою ( 13 та 17,5 балів), на виконання яких у 2008 році витрачено 243,8 тис. гривень.

2.1.2. Результати виконання наукових досліджень та використання коштів

Наказом від 18.03.2008 № 193 МОН затвердило 143 підвідомчим закладам обсяги фінансування на 2008 рік, на підставі яких складено та Міністерством затверджено кошториси, інші планово-фінансові документи та погоджено тематичні плани науково-дослідних робіт.

► Аудитом встановлено, що у порушення п. 8 Порядку замовлення НДР № 1084, Міністерство не укладало з бюджетними закладами договори на виконання тематики досліджень, та у порушення ДСТУ 3973‑2000 не затверджувало ТЗ з детальним визначенням вимог до результатів виконання замовлення і порядку перевірки застосування та обліку науково-технічних розробок. Технічні завдання складались у довільній формі і не всіма установами.

Внаслідок фінансування Міністерством, як замовником наукових досліджень, підвідомчих установ без конкретизації зобов'язань сторін, змісту та вимог щодо виконання НДР, у 2008 році кошти загального фонду державного бюджету у сумі понад 246,8 млн. грн. або увесь обсяг затверджених асигнувань (КПКВ 2201020 - 143,7 млн. грн., КПКВ 2201040 - 103,1 млн. грн.) розподілено в розрізі установ з порушенням чинного законодавства.

Довідково. З небюджетними науковими установами та державними підприємствами у 2008 році укладено 16 договорів вартістю біля 1,5 млн. гривень.

► За відсутності договорів та ТЗ, тематичні плани були єдиним документом, де визначалася річна вартість кожної НДР. Окремі установи не дотримувалися визначеної вартості та проводили видатки на власний розсуд в межах загальних затверджених асигнувань. Ігнорування проектного показника вартості досліджень як Міністерством, так і підвідомчими закладами підтверджує, що і при плануванні, і фактично фінансується не виконання НДР, а утримання установи. Так:

> по НДІ Українознавства у 2008 році середня вартість досліджень майже у 10 разів перевищувала вартість робіт по закладах системи МОН. Водночас, зміст виконання високовартісних робіт чітко не визначено, ТЗ не затверджено, етапи робіт не виконувалися та не враховувалися при складанні щорічних тематичних планів. Науково-дослідним інститутом виконувалася НДР "Українознавство в побудові громадянського суспільства в Україні" вартістю майже 1,7 млн. грн. (2007 рік - 763,3 тис. грн., 2008 рік - 935,7 тис. грн.), результатом якої мало бути представлення у 2008 році Концепції побудови громадянського суспільства в Україні, користувача якої не визначено. Обсяг розробленої Концепції складає три аркуші, документальні підтвердження її розгляду науковою радою закладу відсутні. Концепцію планувалося опублікувати в журналі "Українознавство" та видати бібліографічний довідник "Українознавство в іменах", що, фактично, на час аудиту (лютий 2009 року) не зроблено, отже кошти в сумі 1,7 млн. грн. використано неефективно;

> прикладні розробки (однакові за назвою), на які за договорами з 13 регіональними центрами науково-технічної та економічної інформації у 2008 році спрямовано 872,2 тис. грн., за своїм змістом передбачали збирання, накопичення, переробку, зберігання, поширення та використання науково-технічної інформації, а також виконання інших завдань, пов'язаних з реалізацією цих функцій, що, по суті, є наданням науково-технічних послуг.

Довідково. Науково-технічні послуги- це діяльність, пов'язана з дослідженнями і розробками і сприяє створенню та застосуванню науково-технічних знань. До них належать, у тому числі, збір даних про соціально-економічні явища; розвідка корисних копалин; патентно-ліцензійна діяльність. Науково-технічні послуги не належать до наукових досліджень та розробок (Інструкція Держкомстату України щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 3‑наука).

► У 2008 році підвідомчими установами МОН за бюджетними програмами за КПКВ 2201020 та КПКВ 2201040 виконувалося 2020 НДР, на що спрямовано біля 248,3 млн. грн., з них завершено 1141 НДР (фундаментальні - 644, прикладні - 497), які у 2008 році профінансовано у сумі 135,6 млн. гривень.

Довідково. Оскільки наказом МОН від 19.12.2008 № 116 подання та розгляд звітів про науково-технічну діяльність виконавців НДР передбачено до 20.04.2009, аналіз результативності завершених досліджень проведено шляхом зустрічних перевірок та запитів (охоплено 23 відс. установ та 51,5 відс. завершених НДР).

Всього по 33 установах проаналізовано результативність завершених 588 НДР (фундаментальних - 355, прикладних - 233) загальною вартістю 186,3 млн. грн., в т.ч. на 2008 рік - 78,6 млн. гривень.

Незважаючи на те, що результати фундаментальних досліджень передбачалося впровадити у навчальний процес та застосовувати при виконанні прикладних НДР, по третині цих досліджень відсутні навіть рекомендації щодо використання їх результатів.

Загалом у 30 ВНЗ із завершених у 2008 році 355 фундаментальних досліджень у навчальний процес запроваджено результати 147 НДР (41,4 відс.), в інші сфери - 86 НДР (24,2 відсотка). Відсутні рекомендації щодо використання результатів 122 досліджень (34,4 відс.), на які (розрахунково) витрачено понад 35 млн. грн., у т.ч. у 2008 році - 14,3 млн. гривень.

Отримані від ВНЗ дані стосовно прикладних НДР також свідчать про низький відсоток впровадження їх результатів. Так, у 33 ВНЗ із завершених у 2008 році 233 прикладних розробок на час проведення аудиту впроваджено у навчальний процес результати 55 НДР (23,6 відс.); на окремих підприємствах - 58 НДР (24,9 відсотка). Не впроваджено результати 120 розробок (51,5 відс.), на виконання яких витрачено понад 32,1 млн. грн., у т.ч. у 2008 році - 14,3 млн. гривень. Проте, розпорядчими документами МОН відповідальності за неефективне використання установами бюджетних коштів не встановлено. Лише з 2009 року МОН запроваджує трирічний моніторинг впровадження завершених досліджень.

Водночас, наприклад, дослідниками НТУ "Харківській політехнічний інститут" розроблена модульна теплоустановка TS (для експлуатації на підприємствах теплових мереж, дахових та модульних котельнях), використання якої дозволяє отримати економію теплової енергії від 12 до 40 відс. та економію палива (газу) від 8 до 17 відсотків. Впровадження установки на державному рівні лише в бюджетній сфері оцінено щорічною економією біля 600 млн. гривень .

За поясненнями дослідників, через відсутність державної політики щодо стимулювання інноваційної діяльності, випробування отриманих в процесі виконання НДР теоретичних даних та їх перевірка на базі підприємств проводиться на неофіційній основі. Незацікавленість підприємств у співпраці з вченими на стадії виконання НДР та впровадження їх результатів пояснюється комерційними ризиками та потребою додаткових дослідно-конструкторських робіт для використання досліджень, які здебільшого містять тільки теоретичні описи технологій.

Зокрема, до цього часу не використовується технологія комплексної переробки вітчизняного льону, створена науковцями Київського національного університету технології та дизайну (КНУТТ) на підставі теоретичних досліджень 1996- 2004 років, які підтверджені завдяки особистим стосункам з виробником; науковцем отримано охоронні документи.

Відсутність координації з боку МОН у визначенні перспективних розробок та концентрації фінансових і матеріальних ресурсів на їх виконання створює умови для втрати права першості на відкриття та створення новітніх технологій, отримання на них охоронних документів, а відтак, втраті існуючих напрацювань і неефективного, внаслідок цього, використання бюджетних коштів.

В КНУТТ розпочато створення інтелектуального бактерицидного текстилю з унікальними властивостями, який є перспективним для використання, і розробки у цьому напрямі виконуються російськими та європейськими дослідниками. Незважаючи на світове визнання здобутків українських вчених, неналежне фінансування та ряд чинників, наведених вище, роблять проблемним випереджальне створення цієї новітньої технології в Україні.

► За відсутності належної уваги до визначення майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, впровадження результатів наукових досліджень, отримання охоронних документів та їх відчуження здійснюється з ігноруванням інтересів держави та з порушенням чинного законодавства.

Тернопільським національним педагогічним університетом впровадження на ряді підприємств завершеної у 2008 році НДР "Енергозберігаючі інтелектуальні системи управління швидкісними режимами технологічних процесів" вартістю 123,9 тис. грн. проведено безкоштовно та, у порушення ст. 10 Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", на бездоговірних засадах.

У Київському національному університеті будівництва і архітектури оформлено на фізичних осіб - співробітників Університету майнові права по 36 патентах, отриманих у 2008 році за результатами досліджень, оскільки заклад не має коштів на оформлення і підтримку патентів .

Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова , в порушення ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", без проведення незалежної оцінки майна, за 25,3 тис. грн. відчужено на користь комерційних структур 5 патентів на корисні моделі.

Отримані Львівським національним університетом ім. І. Франка у 2007- 2008 роках 5 патентів на загальну суму 230,7 тис. грн. (первісна вартість ) оприбутковані лише під час проведення перевірки .

Втраті об'єктів інтелектуальної власності (далі - ОІВ) сприяє й те, що заклади не обліковують закінчені НДР, а облік отриманих охоронних документів (патентів) здійснюється лише частиною виконавців і на позабалансовому рахунку, що є однією з основних перешкод ефективному менеджменту у сфері управління майновими правами, що належать державі¹⁰.

¹⁰Понад два роки з часу прийняття Закону України від 14.09.2006 № 143 "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" МОН не прийнято відомче положення про відповідний структурний підрозділ.

Водночас результати досліджень доводяться широкому загалу через публікації у спеціалізованих виданнях, у т.ч. зарубіжних, що є свідченням рівня робіт. За даними Міністерства, у зарубіжних реферованих виданнях науковцями ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та наукових установ МОН опубліковано у 2007-2008 роках 21548 статей, в т.ч. з фундаментальної тематики - 8178.

► Не сприяє доведенню НДР до результату, реального для впровадження, деформована структура видатків на дослідження, яка забезпечує головним чином, оплату праці (КПКВ 2201020 - 94,3 відс., КПКВ 2201040 - 79,7 відс.). У той же час видатки на придбання необхідних для виконання НДР матеріалів (сировина, реактиви тощо) майже не плануються.

Впровадження у навчальний процес результатів фундаментальних досліджень (видання підручників, посібників, монографій) заклади здійснюють за рахунок інших джерел (спецфонду, спонсорів, особисто авторів). За прикладними дослідженнями така структура фінансування унеможливлює не тільки створення результату , готового для впровадження на виробництві, а й якісного проведення необхідної кількості поточних дослідів .

► Матеріали аудиту засвідчили відсутність належної матеріально-технічної бази, необхідної для якісного проведення досліджень.

Станом на 01.01.2009 знос матеріально-технічної бази Вінницького національного технічного університету склав 76 відс., Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського - від 54 до 100 відс., відповідно, і в інших ВНЗ.

Закупівля дороговартісного обладнання для наукових досліджень ВНЗ здійснювалася за державним замовленням. У 2008 році Міністерству за КПКВ 2201040 на ці цілі затверджено 18,7 млн. грн., які розподілено між п'ятнадцятьма ВНЗ (11,8 відс. бюджетних установ, що виконують НДР).

Рахунковою палатою встановлено, що МОН в цій частині не виконувало покладені на нього функції державного замовника. Замовлення сформовано без визначення переліку найбільш необхідного обладнання, сфери його застосування та черговості придбання; розміщення держзамовлення в сумі 18,7 млн. грн., у порушення п. 3 ст. 2 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", здійснювалося безпосередньо установами.

Наслідком таких дій Міністерства стало придбання у 2008 році трьома ВНЗ¹¹ мікроскопів на суму понад 4,1 млн. грн. (виробник - ВАТ "Selmi"¹²), які на час проведення аудиту (лютий 2009 року) відсутні через несправність, а їх вартість безпідставно включена у вартість завершених НДР. Ціми ж закладами не використовувалося й інше придбане обладнання вартістю 375,6 тис. грн., що свідчить про неефективне витрачання бюджетних коштів.

¹¹Національна металургійна академія України, Український державний хіміко-технологічний університет (м. Дніпропетровськ), Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган Барановського.

¹²Все придбане за держзамовленням обладнання на суму 18,7 млн. грн. виготовлено ВАТ "Selmi", контрольний пакет акцій якого належить російському унітарному підприємству "ПО "ЭХЗ".

У Донецькому ВНЗ мікроскоп, придбаний у 2008 році, на початок лютого 2009 року продовжував перебувати на відповідальному зберіганні постачальника, що є прихованим кредитуванням комерційної структури, інше спецустаткування вартістю 375,6 тис. грн. не розпаковане знаходилося на складі Університету.

У двох ВНЗ м. Дніпропетровська мікроскопи через дефекти одразу передані в ремонт виробнику, а передбачена договором поставки пеня (за постачання невідповідної продукції) у сумі 38,7 тис. грн. постачальнику не нарахована, не стягнута, і, відповідно, не внесена до державного бюджету, як це передбачено п. 15 ст. 2 розд. І Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Міністерством не організовано ефективну систему взаємодії між ВНЗ та науковими установами щодо використання наявної дослідної та виробничої бази, що спричинює дублювання робіт та не сприяє досягненню більш вагомих наукових результатів.

Національний університет ім. Т.Шевченка, який не має дослідного виробництва та інших підрозділів, необхідних для підтвердження та просування розробок, лише у 2009 році підписав угоду про співробітництво з НТУ "КПІ".

► Крім того, встановлено, що внаслідок безконтрольності з боку МОН, сім підвідомчих ВНЗ та наукових установ з порушенням чинного законодавства на наукову діяльність використали понад 18 млн. грн., з них у 2008 році - 11,7 млн. грн., а саме, допущено фінансування не за напрямом досліджень; порушено правила реєстрації робіт, обліку витрат за ними, а також при здійсненні видатків на проведення капітальних робіт і преміювання.

2.2. Наукові та науково-технічні розробки за державними цільовими програмами і державним замовленням

Метою бюджетної програми за КПКВ 2201060 МОН визначило виконання державних цільових програм¹³ та державного замовлення.

¹³Державна цільова програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки, що здійснюються з використанням коштів держбюджету, узгоджені за строками, виконавцями та ресурсним забезпеченням (ст. 1 Закону України "Про державні цільові програми").

У 2008 році Міністерство освіти і науки України виконувало:

> заходи чотирьох державних цільових науково-технічних програм, державним замовником і координатором яких воно виступає: Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004 - 2010 роки (далі - Програма "Українська мова"); Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки" (далі - Програма "ІКТ"); Державної цільової науково-технічної та соціальної програми "Наука в університетах" на 2008 - 2012 роки (далі - Програма "Наука в університетах") та Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 - 2012 роки (далі - Програма "Прогноз");

> заходи двох державних цільових програм: Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі (далі - Програма "Розвиток о. Зміїний") та Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки (далі - "Українське Придунав'я"), державним замовником і координатором яких є Мінекономіки;

> найважливіші науково-технічні розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

2.2.1. Виконання державних цільових програм

Рішеннями Уряду, якими затверджені вказані програми, визначена їх мета, виконавці, заходи, завдання та прогнозні обсяги фінансування за роками. При цьому, розподіл обсягів коштів між виконавцями по п'яти програмах, за винятком Програми "Розвиток о. Зміїний", відсутнє. МОН подало до Мінекономіки по чотирьох програмах, що ним координуються, обсяг коштів на 2008 рік без їх розподілу між виконавцями. Стан забезпечення потреби у коштах наведено у діаграмі 1.

Діаграма 1. Дані щодо забезпечення потреби Міністерства освіти
і науки України у коштах державного бюджету на виконання
державних цільових програм у 2008 році

(тис. грн.)

Отже, у 2008 році на виконання чотирьох програм, державним замовником яких є МОН, потребу коштів враховано на 8,1 відс.; по двох програмах, державним замовником яких є Мінекономіки - на 20,8 відсотків.

В ході аудиту встановлено, що державний замовник - МОН не володіє інформацією щодо заходів та коштів, які заплановано іншими виконавцями, що свідчить про незабезпечення ним координуючої та контролюючої функцій.

Академією педагогічних наук України у 2007- 2008 роках передбачалися (як додаткова потреба) кошти на виконання заходів Програми "ІКТ" (відповідно, 1,6 млн. грн. та 1,5 млн. грн.), проте, через відсутність фінансування, заходи не виконувалися.

НАН України на 2008 рік планувалося виконання двох програм ( "Українське Придунав'я" - 800 тис. грн. та "Розвиток о. Зміїний" - 2,25 млн. грн.), пропозиції по яких Мінфіном не враховано.

Таким чином, за відсутності у постановах Уряду розподілу обсягів фінансування між виконавцями, зобов'язань Мінфіну та Мінекономіки щодо безумовного забезпечення коштами затверджених заходів, а також офіційно оформлених зобов'язань виконавців програм перед їх замовниками, організаційно створено передумови для некоординованого та неповного виконання поставлених завдань державних цільових програм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 443 "Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2008 році" (далі - Постанова КМУ № 443), як державне замовлення для МОН, затверджено на виконання заходів шести програм - майже 9,2 млн. грн. та на виконання найважливіших науково-технічних розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки - понад 7,2 млн. грн., які профінансовано у повному обсязі.

► У 2008 році за шістьма державними цільовими програмами передбачалася участь МОН у виконанні 49 заходів із загальним обсягом фінансування 76,9 млн. грн., затверджено лише 9,2 млн. грн. (11,7 відс.), які Міністерством направлені на виконання 26 заходів.

В рамках виконання програм, за результатами проведених конкурсів та незалежної експертизи, МОН укладено 92 договори на виконання наукових досліджень на загальну суму понад 9 млн. грн., з яких у 2008 році виконання робіт завершено за 61 договором.

Аналіз показав, що в рамках чотирьох програм, замовником яких є МОН, завершено науково-технічні проекти спрямовані, переважно, на задоволення потреб освітніх та наукових закладів системи Міністерства, а саме: забезпечення високотехнологічною продукцією (комп'ютерними програмами, базами даних, посібниками, підручниками, в т.ч. електронними); підключення мережі університетів і наукових установ до національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі (УРАН) тощо:

> основними результатами виконання Програми "Українська мова", яка ставила за мету створення належних умов для розвитку і розширення сфери функціонування української мови, стало створення електронних підручників з мови, баз даних, видання ряду спеціалізованих підручників та посібників;

> за Програмою "ІКТ" виконувалися завдання з розробкипрограмних засобів для загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів та інформаційних ресурсів . Створено електронні підручники та енциклопедії навчального призначення (головним чином, з фундаментальних дисциплін, технічних спеціальностей); банк атестованих курсів дистанційного навчання; програмних продуктів функціонування електронних наукових бібліотек і архівів; підключення оптичних мереж університетів і наукових установ до національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі (УРАН).

За двома науковими проектами, які виконувалися за Програмою "ІКТ", не забезпечено досягнення цілей (неотримання грифу МОН; припинення роботи через недостатність коштів), в результаті спрямовані на цю мету бюджетні кошти у сумі 170 тис. грн. (2008 рік - 50 тис. грн.) використано неефективно. Обмежене фінансування не дозволило виконати окремі заходи Програми "ІКТ" на належному технічному рівні;

> Програмою "Прогноз" за мету ставилося створення єдиної системи прогнозно-аналітичних і стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку для підвищення ефективності державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності (термін виконання проектів 2008-2009 роки). Через обмежене фінансування, у 2008 році не виконано два заходи цієї Програми, які, за змістом, мали забезпечити системні засади координації науково-технічної діяльності;

> Програмою "Наука в університетах" передбачено створення правових, економічних і організаційних умов для активізації наукової діяльності та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом в університетах; утворення університетів дослідницького типу для підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок. У 2008 році невиконаним залишився основний і найбільший за обсягом коштів (13,5 млн. грн.) захід Програми "Оснащення матеріально-технічної бази наукових досліджень університетів дослідницького типу", який Мінекономіки не включено до фінансування.

Довідково . В цілому з 2008 по 2012 роки передбачено оновити матеріально-технічну базу наукових досліджень університетів на 20 відс., у т.ч. в 2008 році - на 2 відсотка;

>для виконання заходів Програми "Розвиток о. Зміїний" МОН укладено 26 договорів на загальну суму майже 3,1 млн. грн., з яких 2 НДР завершено у 2008 році. В рамках досліджень вивчалися геологічні процеси, перспективи нафтогазоносності континентального шельфу, проблеми озеленення і екосистеми острова, збереження й відновлення тваринного і рослинного світу, потенціал відновлювальної енергетики, можливості опріснювання води та інше.

Продовженням програми з 2007 по 2011 роки на МОН та НАН України покладено комплексне дослідження навколишнього природного середовища острова і континентального шельфу, на що МОН затверджено 23 млн. гривень.

Водночас, виконання однієї НДР припинено, в результаті , спрямовані на її виконання 80 тис. грн., використано неефективно.

Науково-технічною радою результати НДР "Збагачення екосистеми острова Зміїний з метою оптимального забезпечення інфраструктури зеленими насадженнями" визнано неоптимальними і роботу припинено;

> Програма "Українське Придунав'я"у 2008 році МОН не виконувалася, що пояснено неможливістю досягти запланованих показників в рамках виділених 300 тис. гривень¹⁴.

¹⁴Кошти переорієнтовано на Програму "Розвиток о. Зміїний".

Довідково. До основних завдань Програми "Українське Придунав'я" віднесено збереження, раціональне використання та відновлення природних ресурсів, поліпшення екологічної ситуації та підвищення екологічної безпеки регіону (природно-заповідний фонд Українського Придуна'я складає 53,8 тис. га). В рамках цих завдань МОН бере участь у розробленні системи територіального екологічного моніторингу та економічного обгрунтування використання природних ресурсів.

2.2.2. Виконання державного замовлення

На 2008 рік МОН до Мінекономіки подано пропозиції щодо фінансування науково-технічних проектів за шістьма пріоритетними напрямами науки і техніки¹⁵. Постановою КМУ № 443 для МОН затверджено державне замовлення на виконання 102 наукових розробок на суму понад 7,2 млн. гривень.

¹⁵Роботи затверджено за напрямами: "Проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства", "Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток", "Новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань", "Нові комп'ютерні засоби та технології інформатизації суспільства", "Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі", "Нові речовини і матеріали".

Критерії формування державного замовлення на поставку продукції для державних потреб затверджено наказом Мінекономіки від 03.10.2005 № 314. Оцінювання замовлення на розробку новітніх технологій у сфері науки і техніки та забезпечення розвитку матеріально-технічної бази науки за визначеними восьма критеріями, фактично, не здійснювалося.

У 2008 році укладено 31 договір на загальну суму 2,3 млн. гривень. З них, в порушення чинного законодавства, без участі у конкурсі та без державної експертизи, прийнято до виконання три проекти на загальну суму 460 тис. гривень¹⁶.

¹⁶Пункт 6 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 266.

Обов'язковою умовою розробок за держзамовленням є впровадження створеної науково-технічної продукції, тому МОН вимагало від виконавців наукових проектів врахування у запитах експертної оцінки витрат на її впровадження; визначення майбутніх споживачів науково-технічної продукції та реального попиту на вказану продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринку. При цьому, Міністерством не ставилася перед виконавцями умова щодо подання письмових підтверджень потенційних споживачів їх науково-технічної продукції, виконавці теж недотримувалися відповідних вимог і, як наслідок, наукові результати більшості закінчених робіт не впроваджено.

У 2008 році закінчено 70 прикладних науково-технічних проектів. За представленою документацією, переважна більшість цих досліджень, особливо для галузей промисловості, проводилася за невизначеності конкретного споживача наукової продукції та, відповідно, відсутності актів впровадження наукових результатів. Частину з них, за звітами виконавців, можна впровадити лише за умов залучення інвестицій та технічного переоснащення виробництва. Узапитах вказувався очікуваний економічний ефект без обрахунків, фактичний економічний ефект не визначався навіть за проектами, наукові результати яких апробовано.

Сумою в 4 млн. грн. оцінений можливий прибуток на одному заводі від впровадження результатів НДР "Дослідження та розроблення енерго- і ресурсо-зберігаючої технології виробництва паливного етанолу з поновлювальної рослинної сировини" (вартість НДР -- 120 тис. грн.), проте, акти впровадження розробок відсутні.

Для впровадження результатів НДР "Розроблення комплексних фізико-хімічних способів впливу на розплави силумінів для поліпшення їх структури і властивостей" спрямованої на ресурсозбереження (вартість НДР 200 тис. грн.) на ВАТ "Втортех" (м. Бровари) необхідно провести модернізацію плавильного та розливного обладнання.

Результати НДР "Розроблення п'єзокерамічних сканерів для сканувальних зондових наномікроскопів" апробовано на трьох підприємствах, які, в свою чергу, повідомили, що виготовлення п'єзокерамічних сканерів можливо, якщо на них буде замовлення.

Відповідно до паспорту бюджетної програми, через інструмент державного замовлення реалізувалася державна політика щодо технологічного оновлення економіки України шляхом використання наукового потенціалу ВНЗ та наукових установ для розробки найважливіших технологій, які відповідають світовому рівню і за якими передбачено стовідсоткове впровадження. За завершеними 70 розробками паспортом передбачено створення нових технологій (46), нових видів техніки (12), нових матеріалів (12). Оскільки за такими параметрами результати виконаних робіт МОН не розподілено, аудиторами Рахункової палати, на підставі інформацій виконавців, проведено аналіз щодо результативності використання розробок за поділом на 5 груп (таблиця 1).

Таблиця 1

Результати аналізу виконаних наукових досліджень і розробок,
проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів
державного бюджету у 2008 році

Наведені дані свідчать, що результати 20 НДР використовуються в навчальному процесі, в інші галузі впроваджено результати лише 4 НДР.

Таким чином, результативних показників, визначених паспортом бюджетної програми, щодо рівня якості не досягнуто, що спричинено невизначеністю на стадії формування держзамовлення споживача. Не впроваджено результати 46 робіт, на виконання яких загалом витрачено понад 6,3 млн. грн., в т.ч. у 2008 році - 3,2 млн. грн., що є неефективним використанням коштів державного бюджету на виконання держзамовлення.

Не впроваджено створені новітні технології для обробки деталей у машинобудуванні, приладобудуванні; нанотехнологічне обладнання; інженерні методи реабілітації територій гірничодобувних регіонів; антимікробні засоби; лікарські і ветеринарні препарати; технології переробки сільгоспкультур; створення харчових продуктів тощо. З них ряд досліджень і випробувань технологій проводилися на базі наукових установ НАН України.

Зокрема, не впроваджено у ядерно-енергетичну, металургійну, метро- та шахтобудівнику галузі ресурсозберігаючу технологію самотвердіючих корозійностійких композиційних матеріалів, за якою створено експериментальну партію матеріалів, що за показниками досконаліші за відомі зарубіжні аналоги і дешевші у 1,5 -2 рази¹⁷.

¹⁷Виконавець - Українська інженерно-педагогічна академія. Вартість НДР - 160 тис. грн., економічний ефект від реалізації матеріалів очікувався на рівні 75 млн. грн. щорічно.

Однією з причин є виконання розробок на рівні теоретичних обгрунтувань, внаслідок чого їх результати застосовуються лише у навчальному процесі.

Внаслідок, дослідження, що фінансувалися за програмно-цільовим принципом, реалізуються, головним чином, через публікації у спеціалізованих виданнях, виступах тощо та фіксуються у наукових звітах.

Через непроведення незалежної експертизи результатів виконаних досліджень, на яку кошти МОН не плануються, відсутнє підтвердження об'єктивності запису МОН у звітах про виконання паспортів щодо стовідсоткової відповідності результатів наукових розробок світовому рівню.

За обгрунтуваннями Київського національного університету ім. Т. Шевченка, впровадження малогабаритних твердотільних накопичувачів водню для електричних джерел живлення дасть десятки мільйонів гривень щорічно (сфера застосування - мобільні телефони, портативні комп'ютери, переносна побутова та радіоапаратура тощо). За висновком цього ж виконавця, результати роботи можуть бути впроваджені в навчальний процес радіофізичного факультету, при створенні й модернізації лекційних курсів та практичних занять (вартість НДР -160 тис. гривень).

Донецьким національним університетом закінчено НДР вартістю 180 тис. грн. "Створення інформаційно-аналітичної системи управління ресурсами МОН України". За результатами НДР впроваджено систему управління фінансами у галузі освіти і науки, паралельну вже функціонуючій у Головному інформаційно-обчислювальному центрі МОН.

Підставою для виконання наведеної роботи визначено наказ МОН від 30.08.2007 № 773 "Про запровадження комп'ютерної уніфікованої системи контролю за фінансовими потоками" (користувач - Департамент економіки та фінансування МОН). У технічному завданні відсутній перелік форм статистичної та фінансової звітності , які мають оброблятися за допомогою створеної системи. Фактично ж ВНЗ в електронному вигляді подають лише форми фінансової звітності, проте, ці ж дані обробляються Головним ІОЦ МОН. Водночас, цими системами не охоплено статистичну інформацію щодо наукової діяльності ВНЗ та наукових установ Міністерства (форми 1‑наука, 3‑наука). Водночас, Університет запропонував розроблену за результатами НДР систему управління фінансами на здобуття Державної премії в галузі освіти і науки за 2008 рік.

2.3. Використання коштів на проведення фундаментальних досліджень у сфері державного управління

На 2008 рік, МОН, як головному розпоряднику, затверджено видатки за бюджетною програмою за КПКВ 2201560¹⁸ у сумі понад 2,1 млн.гривень.

¹⁸Бюджетна програма за КПКВ 2201560 "Фундаментальні дослідження у сфері державного управління".

Мета вказаної бюджетної програми - розробка принципів, підходів та вирішення теоретико-методологічних засад удосконалення державного управління. Проте, вказана сфера діяльності не віднесена до функціональних повноважень МОН.

Рахунковою палатою встановлено, що МОН не є замовником досліджень у сфері державного управління, не користується їх результатами та не здійснює контроль за доцільністю витрачання коштів на такі роботи. Не координувалися відповідні роботи і Головдержслужбою, до основних завдань якої Положенням, затвердженим Указом Президента України від 02.10.99 № 1272, віднесені організація та координація наукових досліджень з питань державної служби.

Фінансування, за розподілами МОН, отримували Національна академія державного управління при Президентові України (далі - Академія) та чотири її регіональних центри, які включено до мережі установ Міністерства.

Довідково. Через Державне управління справами фінансуються прикладні дослідження Академії, а до 2007 року фінансувалися й фундаментальні дослідження у сфері державного управління.

За відсутності контролю з боку МОН, Державного управління справами та Головдержслужби, Академією, в порушення Порядку замовлення НДР № 1084, тематика НДР затверджувалася самостійно та на безконкурсній основі. Концепція наукових досліджень у сфері державного управління не розроблялася.

Вченою радою Академії на 2008 рік ухвалено такі пріоритети у науковій сфері: модернізація системи професійної підготовки державних службовців та реформування Національної академії державного управління при Президентові України, яку розпочато у 2006 році¹⁹.

¹⁹Згідно з Указом Президента України від 02.06.2006 № 474.

На виконання Указу Президента України від 02.06.2006 № 474 Академією розроблено "Дорожню карту", де визначено основні стратегічні напрямки модернізації системи професійного навчання державних службовців.

У 2008 році Академією виконувалося 16 фундаментальних НДР, які розглянуто та затверджено Науковою радою МОН та Експертною радою при НАН України. Без розгляду цими радами і без включення до Комплексного проекту Академії на 2008 рік виконувалося 4 НДР вартістю 115 тис. гривень.

В порушення вимог п.п. 26, 40 Положення № 830, планові калькуляції кошторисної вартості НДР та картки фактичних витрат в Академії відсутні, отже кошти у сумі понад 2,1 млн. грн. на їх виконання у 2008 році заплановано та витрачено на утримання установи²⁰, тобто, з порушенням чинного законодавства.

²⁰Значна частина посад науковців (40 відс.), затверджених для виконання наукових робіт, залишалися вакантними, проте кошти використано у повному обсязі.

У 2008 році Академією завершено 10 фундаментальних НДР, результати яких впроваджено у навчальний процес Академії та видано 348 публікацій.

Незважаючи, що тематика фундаментальних НДР сформована Академією на підставі пропозицій органів державної влади та місцевого самоврядування і однією з вимог, визначених Науково-експертною радою Академії, було практичне використання результатів НДР цими органами, документи, що підтверджують застосування наукових рекомендацій (акти впровадження тощо) відсутні. Оскільки роботи, крім самої Академії, іншими споживачами незатребувані, кошти на їх виконання використано не лише з порушенням чинного законодавства, а й неефективно.

2.4. Аналіз діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень

Основна мета бюджетної програми за КПКВ 2201030²¹ - підтримка на конкурсній основі фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, що проводяться науковими установами, ВНЗ, вченими.

²¹Бюджетна програма за КПКВ 2201030 "Забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень".

Реалізацію бюджетної програми забезпечує державна наукова установа Державний фонд фундаментальних досліджень (далі - ДФФД), який створено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.92 № 155 з метою забезпечення державної підтримки розвитку фундаментальних досліджень та віднесено до сфери управління МОН.

У державному бюджеті на 2008 рік за КПКВ 2201030 затверджено понад 12,3 млн. грн., з них: видатки споживання - близько 1,2 млн. грн. (утримання ДФФД, потребу враховано на 100 відс.), видатки розвитку - 11,1 млн. грн. (підтримка фундаментальних досліджень, потребу враховано на 70,2 відсотка)²².

²²Протягом 2004-2008 років фінансування видатків споживання ДФФД зросло у 3,4 рази (з 341 тис. грн. до 1,2 млн. грн.), а видатків розвитку - у 2,1 рази (з 5,3 млн. грн. до 11,1 млн. грн.).

Довідково. Питання збільшення обсягів фінансування фундаментальних досліджень і, зокрема, ДФФД, неодноразово ставилися перед Урядом низкою указів Президента України (від 30.04.2004 № 499; від 11.07.2006 № 606; від 16.05.2008 № 444).

Рекомендаціями парламентських слухань від 27.06.2007 № 1244 на тему: "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації" запропоновано з 2008 року встановити фінансування ДФФД у розмірі 0,1 відс. ВВП , що при затвердженні держбюджету на 2008 рік не було враховано.

Згідно з п.11 Положення про ДФФД²³, органами управління Фонду є наглядова рада²⁴, рада Фонду²⁵ (керівний орган Фонду) та дирекція Фонду.

²³Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001 № 1717.

²⁴Головою Міжвідомчої ради є Президент НАН України.

²⁵Склад ради Фонду у кількості 25 чол. затверджено постановою Уряду від 14.01.2004 № 33.

В ході аудиту встановлено, що наглядова рада, функції якої виконує Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень, фактично, з 2006 року не діє; питання діяльності ДФФД нею не розглядалися. В результаті, рада Фонду свої повноваження виконувала шляхом проведення засідань та прийняття відповідних рішень.

У порушення п.15 Положення про ДФФД, після ротації складу ради Фонду (18.04.2008), новий склад не затверджено постановою Уряду.

У 2008 році ДФФД конкурсний відбір проектів проводив згідно з затвердженим головою Фонду Положенням про проведення конкурсів наукових проектів та наукову діяльність Державного фонду фундаментальних досліджень України (далі - Положення про конкурси ДФФД), яким визначено 13 напрямів підтримки досліджень²⁶.

²⁶Напрями підтримки: ініціативні наукові проекти; фінансова підтримка досліджень молодих учених; регіональні наукові проекти; міжнародні проекти; видавничі проекти; організація українських і міжнародних наукових заходів на території України; проекти організації експедицій; проекти підтримки центрів колективного користування унікальними приладами і устаткуванням; проекти участі українських учених у міжнародних заходах за кордоном; конкурс орієнтованих фундаментальних досліджень; інноваційно-орієнтовані проекти на основі фундаментальних досліджень; написання науково-популярних статей; написання аналітичних оглядів.

Згідно з Положенням, ДФФД надає науковим установам і ВНЗ (незалежно від форм власності), науково-освітнім центрам, творчим науковим колективам та окремим вченим грантову підтримку на виконання досліджень за 9 науковими напрямами²⁷.

²⁷Напрями досліджень: 1. Математика, інформатика і механіка; 2. Фізика і астрономія; 3. Хімія; 4. Наукові основи перспективних технологій; 5. Біологія; 6. Науки про Землю та проблеми навколишнього середовища; 7. Фундаментальні аспекти гуманітарних наук; 8. Фундаментальні соціально-економічні проблеми; 9. Проблеми прогнозування розвитку науки та освіти.

Порядок проведення конкурсів, перелік наукових напрямів, пріоритетність тем, загальні принципи їх фінансування визначає рада ДФФД.

Довідково. З часу заснування до 2007 року Фондом проведено 26 конкурсів, надано майже 5 тис. грантів (із 21 тис. пропозицій), видано 13 тис. публікацій.

У 2008 році грантова підтримка надавалася за п'ятьма напрямами:

- фінансова підтримка досліджень молодих учених (гранти Президента України) - 70 грантів на суму понад 1,5 млн. гривень;

- міжнародні проекти (47 спільних досліджень на суму майже 2,3 млн. грн. з Білоруським республіканським фондом фундаментальних досліджень та 2 НДР на суму 500 тис. грн. - з Національним науковим фондом США);

- ініціативні наукові проекти (грантова підтримка фундаментальних досліджень ВНЗ - 161 проект на суму понад 6,4 млн. гривень);

- чотири цільові проекти за пріоритетною тематикою на суму 200 тис. грн.;

- три видавничі проекти на суму 100 тис. грн. (за рахунок поточних видатків надано підтримку ще трьом видавничим проектам).

Рахунковою палатою встановлено, що у паспорті бюджетної програми одні й ті ж гранти враховано декілька разів за різними конкурсами, а загальна кількість грантів не підсумована. Отже, не зважаючи на те, що паспорт складено формально, Міністерство фінансів України його погодило.

Внаслідок незабезпеченості коштами, у 2008 році надано грантову підтримку 287 проектам (передбачалося - 334) та залучено до виконання НДР 987 науковців (на 353 осіб менше запланованого). Середня вартість одного проекту (показник ефективності) склала 38,4 тис. грн. при визначеній у паспорті вартості - 40 тис. гривень. Показники продукту (публікації, семінари, конференції тощо) виконано у повному обсязі.

► Щорічні гранти Президента України започаткованіз 2003 року Указом Президента України від 09.04.2002 № 315 "Про додаткові заходи щодо підтримки молодих учених", організацію і забезпечення яких покладено на МОН та ДФФД. Положення про порядок надання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених затверджено Указом Президента України від 24.12.2002 № 1210.

Довідково. Встановлено такі розміри грантів: для докторів наук (до 35 років) - 7 грантів по 30 тис. грн.; докторантів (до 33 років) -20 грантів по 25 тис. грн.; кандидатів наук (до 30 років) -50 грантів по 20 тис. грн. кожний.

При оголошенні конкурсу на здобуття грантів Президента України у 2008 році, Фондом до основних вимог віднесено: здатність внести істотний внесок у розширення й поглиблення наукових знань; новизна в постановці й методах проведення досліджень; значна наукова й практична значимість.

Розпорядженням Президента України від 26.06.2008 № 207 за відібраними радою Фонду проектами призначено 71 грант (докторам наук - 7, докторантам - 14, кандидатам наук - 50). МОН України укладено 70 договорів (отримано одну відмову у зв'язку із стажуванням за кордоном).

Аудитом встановлено, що радою Фонду не враховано негативну рекомендацію експертного висновку щодо фінансування НДР " Розроблення моделі розвитку національного бухгалтерського обліку в системі управління підприємством в новій економіці України", отже кошти у сумі 25 тис. грн. на її виконання витрачено неефективно.

В роботі, фактично, проаналізовано порядок ведення бухгалтерського обліку суб'єктів різних форм господарювання в нових економічних умовах відповідно до національно прийнятих положень бухгалтерського обліку та звітності в порівнянні з іншими країнами світу, отже елементи новизни і оригінальності відсутні.

Незалежну державну експертизу завершених робіт не проведено. За інформацією закладів, наданою на запит Рахункової палати, результати робіт використовуються у навчальному процесі.

► У 2008 році продовжувалася перша грантова підтримка проектів фундаментальних досліджень ВНЗ зарезультатами конкурсу, оголошеного у грудні 2006 року; всього виконувалося 206 проектів, з яких понад 90 відс. - дослідження у сфері перспективних технологій, точних і природничих наук.

Довідково. В умовах конкурсу передбачено термін виконання проектів 2007 - 2008 роки (чотири етапи), середній річний обсяг фінансування одного проекту - 50 тис. гривень. На конкурс надійшло 863 заявки. До УДЦНТІЕ ²⁸ на первинну (по суті) експертизу 05.03.2007 подано 672 проекти, у той час як результати попередньої (формальної) експертизи розглянуто радою Фонду лише 22.03.2007 і відхилено 191 проект. Отже, відбір проектів проведено непрозоро.

²⁸Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи.

В рамках доведених обсягів фінансування, радою Фонду прийнято рішення про фінансування у 2007 році 150 проектів (перша черга), у 2008 році - додатково 50 проектів другої черги. Незважаючи на це рішення, наказом МОН від 02.08.2007 № 720 затверджено виконання 206 договорів на загальну суму майже 3,8 млн. грн. або 18,2 тис. грн. на один проект (передбачено виконання одного етапу робіт замість двох). Незважаючи на дворічний термін виконання НДР, у 2007 році всі 206 проектів по закінченню першого етапу закрито обліковими картками, а при укладанні угод на виконання 2-4 етапів назва наукового проекту змінювалася і робота реєструвалася в Українському інституті науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ) як нова.

Негативним наслідком таких дій стала невідповідність обсягів фінансування та кількості виконуваних у 2008 році проектів, тому радою Фонду було призупинено 45 робіт, на виконання яких у 2007 році витрачено 819 тис. гривень. На відібрані 161 проекти спрямовано понад 6,4 млн. грн. (середня вартість одного проекту 40 тис. грн.), які, у свою чергу, через неповне фінансування у визначений конкурсом термін не завершено.

Через невиважені рішення МОН і ДФФД та розпорошення ресурсів, роботи у заплановані терміни не виконано, отже неефективно використано кошти державного бюджету в сумі 10,2 млн. грн. (2007 рік - 3,8 млн. грн., 2008 рік - 6,4 млн. гривень).

Результати 161 звіту розглянуто радою Фонду без прийняття рішення, оскільки асигнування 2009 року дозволяють продовжити виконання лише 30 проектів, а 131 проект, на які витрачено 7,6 млн. грн. необхідно буде призупинити.

Водночас, неповне фінансування проектів, фактично, знімає з виконавця відповідальність за досягнення кінцевого результату.

► У 2008 році Фондом укладено договори на виконання чотирьох наукових проектів в рамках підтримки орієнтованих досліджень (на суму 200 тис. грн. по 50 тис. грн. кожен) та трьохвидавничих проектів (на суму 100 тис. гривень).

Всупереч Положенню про конкурси ДФФД, усі сім проектів на загальну суму 300 тис. грн. затверджено без проведення конкурсу та без застосування тендерних процедур, визначених п. 69 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 № 274.

Отже, кошти в сумі 300 тис. грн. використано з порушенням чинного законодавства.

► У 2008 році ДФФД укладено 49 договорів на виконання наукових проектів в рамках міжнародного співробітництва²⁹.

²⁹Нормативно-правовою підставою міжнародного співробітництва Фонду є відповідні міжурядові угоди та укладені на їх основі угоди про співробітництво ДФФД з Білоруським республіканським фондом фундаментальних досліджень (БРФФД) та з Національним Науковим Фондом Сполучених Штатів Америки (ННФ США).

Фінансування робіт здійснювалося за принципом "Сторона фінансує партнера своєї країни". При цьому співвідношення розмірів фінансування угодами не визначалося і в подальшому письмово не обумовлювалося.

Довідково. Фактично, з Білоруссю дотримувався паритет -10 тис. дол. на виконання проекту в рік; із США - за весь період на виконання однієї роботи від України -500 тис. грн., від американської сторони - 500 тис. дол. Терміни виконання проектів - два роки.

Відповідно до Угод про співробітництво, права на об'єкти промислової та інтелектуальної власності, одержані при виконанні проекту на кошти гранту, реалізуються згідно із законодавством країни, що діє у цій сфері; результати досліджень належать обом Сторонам та їх використання здійснюється відповідно до конкретних домовленостей, які, фактично, не визначалися.

Водночас, ряд досліджень завершено патентами на корисну модель, розробкою нових технологій, методів лікування тощо.

У 2008 році завершено 47 НДР, що виконувалися в рамках другого конкурсу спільних проектів з БРФФД (понад 90 відс. проектів - за напрямами точних і природознавчих наук), за результатами яких видано 16 монографій, 231 статтю, отримано 17 патентів.

Аналіз експертних висновків проектів показав, що визначальними при відборі НДР були інтереси зарубіжного партнера, особливо це стосується проектів, що виконуються спільно з американською стороною.

Зокрема, дві роботи в галузі матеріалознавчих досліджень, що виконувалися у 2008 році в рамках другого конкурсу з ННФ, посіли за результатами експертизи п'яте та четверте місце з семи у своїй групі. Проте, американською стороною вони були визнанні найбільш пріоритетними³⁰.

³⁰Роботи передбачають розробку основ створення нового класу термоелектричних наноматеріалів (для використання, зокрема, у сфері альтернативної енергетики); моделювання нових органічних наноматеріалів з передбачуваними та контрольованими властивостями (можлива сфера застосування - діагностика біологічних об'єктів, хімія, дисплеї, транзистори, керований транспорт ліків). Термін закінчення проектів - 2009 рік.

Для забезпечення цих досліджень, у 2008 році передбачено кошторисами та придбано спецустаткування вартістю 144 тис. грн., при цьому, у порушення п. 22 Положення № 830, у договорах відсутні умови щодо його використання після закінчення НДР.

Аналогічно визначено переможця і в рамках першого конкурсу з ННФ (термін виконання 2006-2007 роки): затверджений проект за результатами української експертизи посів шосте місце із семи, проте, з американської сторони його визнано найбільш пріоритетним³¹.

³¹До завдань роботи віднесено розробку і виготовлення спеціального устаткування для тестування і дослідження характеристик мікросенсорів температури і тиску в рідкому гелії, зокрема, для вивчення турбулентності у природних явищах (торнадо), земних і астрономічних, та для інших технологічних застосувань.

За даними облікової картки - результати роботи впроваджено. Проте Фонд не володіє інформацією про практичне впровадження і подальше використання НДР, на яку витрачено 500 тис. грн., щодо її впливу на економіку і суспільство, а також стосовно отримання Україною комерційної вигоди.

► Відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу", проекти державного значення підлягають обов'язковій науковій і науково-технічній експертизі. Вимоги щодо обов'язкової експертизи поданих запитів та виконаних наукових проектів передбачено і пунктами 6.2 та 6.3 Положення про конкурси ДФФД .

Проведення експертизи забезпечувалося ДФФД лише як обгрунтування витрат державного бюджету, проте незалежне оцінювання реальності досягнення поставлених завдань з пропозиціями щодо подальшого застосування результатів досліджень не проводилося.

Видатки на експертизу нових проектів ДФФД планувалися у недостатньому обсязі, внаслідок чого не забезпечувалося проведення двох експертиз одного проекту. Водночас, за вимогами ННФ США, проводилося від 4 до 14 експертиз одного проекту. Видатки на проведення експертизи виконаних робіт не передбачалися та відповідна експертиза не здійснювалася. Отже, показник якості (відповідність НДР світовому рівню -100 відс.), який задекларовано у звіті про виконання паспорту бюджетної програми , є необгрунтованим.

У системі МОН проведення наукової експертизи нових проектів виконує УДЦНТІЕ на підставі договорів. При цьому процедура укладання договорів та звітування про проведення експертизи були непрозорими ³².

³²У договорах не зазначалася кількість переданих на експертизу проектів, умови щодо надання за кожним проектом експертного висновку встановленого зразку. Результати експертизи оформлялися анотованим і заключним науковим звітом. При цьому за окремими роботами рейтингові таблиці не були їх складовими, а передавалися окремо (без фіксування актами прийому-передачі). Окремі матеріали звіту являли собою внутрішні документи УДЦНТІЕ з оцінювання його діяльності.

Незважаючи на те, що МОН, при укладанні договорів на проведення експертизи, визначало критерії оцінки проектів, результати експертизи Міністерством враховувалися за загальною рейтинговою оцінкою, при цьому ігнорувалися певні ключові позиції.

За конкурсом з БРФФД, однією з обов'язкових умов оцінювання було надання пріоритету участі українських молодих учених (до 30 років), аспірантів, студентів. Натомість, керівниками досліджень були науковці у віці від 50 років (з них 75 відс. - понад 60 років) та понад 60 відс. дослідників - віком від 50 років.

► Відповідно до свого Положення, ДФФД сприяє практичному використанню результатів наукових проектів, зокрема, шляхом передачі їх до державних науково-технічних програм і зацікавлених відомств та організацій, публікує звітні матеріали виконаних наукових проектів у наукових виданнях фонду, у т.ч. в інформаційно-аналітичних публікаціях.

За рахунок свого кошторису Фонд видає серію "Бібліотека ДФФД" , яка складається з 11 найменувань видань (у 2008 році нові найменування не видавалися, оскільки кошти використано на підтримку видавничих проектів установ НАН України та інші проекти). Перспективний план видання серії та порядок її розсилки відсутні.

У 2006 році видано збірник статей "Пріоритети наукової співпраці ДФФД і БРФФД", до якого увійшли 30 оглядів досліджень у сфері точних та природничих наук. У 2007 році видано "Анотаційний збірник завершених інноваційно-орієнтованих проектів Державного фонду фундаментальних досліджень". До Збірника включено короткий опис результатів 168 досліджень, з них 154 - у сфері точних та природознавчих наук. У збірниках описи подано, практично, без пропозицій можливих сфер застосування результатів.

Результати досліджень, які проводилися ДФФД на умовах грантової підтримки, недоступні для широкого загалу, а форма їх подачі не дозволяє визначити сферу можливого застосування.

Анотаційний збірник у паперовому та електронному варіантах надано усім департаментам МОН, академіям наук України, Мінпромполітики, Мінекономіки, МОЗ та Державному агентству з інвестицій та інновацій. Проте реагування цих структур відсутнє, що свідчить про незацікавленість відповідних міністерств та організацій у використанні наукових результатів.

2.5. Виконання МОН функцій із забезпечення реалізації наукових результатів

Міністерство освіти і науки України, як замовник наукових досліджень, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету, не дотримувалося вимог п.13 Порядку замовлення НДР № 1084 та п. 7.3 ДСТУ 3973‑2000 щодо пропонування отриманої науково-технічної продукції заінтересованим суб'єктам господарювання; організації та визначення способів впровадження результатів НДР для застосування споживачем; укладання договорів між замовником, виконавцем та користувачем цієї продукції. Таким чином, порядок та умови передачі і використання прав на науково-технічну продукцію не визначалися.

Приймання робіт здійснювалося за фактом надання анотованих, проміжних та заключних звітів, а впровадження наукових результатів покладалося на виконавця. Не дотримуючись ДСТУ‑3973‑2000, МОН не затвердило галузевий порядок постачання продукції на виробництво.

Оскільки ВНЗ не укладали угоди з виконавцями робіт (виконання проводилося на підставі наказів керівника), в порушення ст. 42 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", визначення суб'єктів права інтелектуальної власності, зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони прав на створені об'єкти інтелектуальної власності, визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду суб'єктам права інтелектуальної власності, не проводилося.

Таким чином, механізм впровадження творчих здобутків науковців відсутній, відтак не забезпечена їх матеріальна зацікавленість у впровадженні. Водночас, не забезпечується охорона майнових прав держави на використання результатів НДР, виконаних за рахунок бюджетних коштів.

З метою забезпечення розвитку національного промислового і науково-технічного потенціалу, його ефективного використання для вирішення завдань соціально-економічного розвитку держави та забезпечення технологічності виробництва вітчизняної продукції, прийнято Закон України від 14.09.2006 № 143 "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій"³³ (далі - Закон № 143).

³³Відповідно до Закону №143, МОН, зокрема, узгоджує з реальними потребами виробників продукції програми наукових досліджень, проектних та конструкторських робіт, пов'язаних із створенням складових необхідних технологій; здійснює відбір на конкурсних засадах пропозицій з розроблення нових конкурентоздатних технологій та забезпечує їх фінансову підтримку; проводить державну реєстрацію договорів з трансферу технологій.

У державному бюджеті в 2007-2008 роках спеціальні бюджетні програми з реалізації повноважень у сфері трансферу технологій не затверджувалися. За іншими програмами МОН фінансування інноваційних проектів не здійснювало, а отже, свої повноваження у цій сфері не виконувало.

Довідково. Міністерство обрахувало потребу у сумі 120,7 млн. грн. на безвідсоткове кредитування проектів технологічних парків та відшкодування відсоткових ставок. На 2009 рік потребу подано у сумі 147,2 млн. грн., у т.ч. за державною цільовою програмою "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" - 21,3 млн. грн., які не були враховані.

На запит Рахункової палати, Державне агентство України з інвестицій та інновацій повідомило, що у 2007 році виконувало бюджетні програми, за якими надано фінансову підтримку у сумі 144,5 млн. грн. інноваційним та інвестиційним проектам (через механізм здешевлення кредитів) та надано кредити у сумі 767,4 млн. грн. на реалізацію таких проектів, у першу чергу, з виробництва альтернативних джерел палива.

Установи МОН не були учасниками цих програм. У 2008 році фінансування цих програм не здійснювалося.

Міністерством тільки у 2008 році розроблено технології впровадження механізмів державного регулювання трансферу технологій³⁴ (за результатами НДР вартістю 200 тис. грн., виконавцем якої був УкрІНТЕІ).

³⁴Зокрема, розроблено типові положення про структурні підрозділи у сфері трансферу технологій; Положення про Державний реєстр технологій, створених за державні кошти, форми відповідних договорів; створено методичне забезпечення користувача щодо формування реєстру, інформаційно-пошукову систему реєстрів.

До цього часу Урядом не затверджено Порядок передачі підприємствам, установам та організаціям майнових прав на технології, що створені за державні кошти, прийняття якого передбачено ст. 10 Закону № 143.

Довідково. У проекті Порядку , розробленому Фондом державного майна України, відсутні норми щодо здійснення головними розпорядниками контролю за використанням майнових прав на технології, що, на думку МОН, негативно впливатиме на захист інтересів держави, авторів технологій, підприємств, установ та організацій, цивілізоване використання прав інтелектуальної власності, комерціалізацію науково-технічних розробок, створених за рахунок державних коштів, та облік об'єктів права інтелектуальної власності. Порядком також не врегульовано питання щодо отримання бюджетними установами коштів від реалізації технологій та від продукції, розробниками яких вони є, оскільки Цивільним кодексом України та іншими законами не передбачено особливості набуття та передачі майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти, що створені за державні кошти.

Невизначеність питання права на прибуток, який може бути отриманий в результаті використання наукових розробок (об'єктів інтелектуальної власності) створених за державні кошти, також гальмує їх впровадження.

На веб-сайті УкрІНТЕІ у рубриці трансфер інноваційних технологій розміщено перелік з 616 технологій, створених за рахунок коштів державного бюджету для 104 галузей народного господарства³⁵.

³⁵Найбільшу кількість технологій зареєстровано в галузях: ресурсозберігаючі технології - 30, машинобудування - 65, медицина - 40, нові матеріали і речовини - 35, приладобудування - 87, хімічні технології - 47, сільське господарство - 27 технологій.

При цьому, у таких важливих галузях як матеріалознавство, інформаційні ресурси і технології, молекулярна біологія і генетика, фізика високих тисків, фізика напівпровідників (загалом 49 галузей), наукові розробки за якими проводилися за рахунок бюджетних коштів, не зареєстровано жодної технології, що свідчить про приховування наявних результатів через недосконалість чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, МОН вважає, що однією з причин зменшення частки фінансування наукової сфери з боку іноземних держав є те, що найбільш вагомі вітчизняні розробки вже придбані іноземними замовниками, а вкладання коштів у вітчизняні наукові дослідження, з огляду на застарілу матеріально-технічну базу і відсутність нових перспективних розробок, є недоцільним.

Пунктом 15 Порядку замовлення НДР № 1084 на МОН покладено функції щодо узагальнення інформації, аналіз результативності виконання замовлення й ефективності застосування науково-технічних розробок суб'єктами господарювання, подання до Уряду аналітичної довідки про стан розвитку науки і техніки та результати наукової і науково-технічної діяльності, а також підсумків моніторингу впровадження наукової (науково-технічної) продукції, який здійснюється протягом трьох років з моменту її створення³⁶.

³⁶Внесено змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 713.

З цією метою МОН розробляється електронна база даних про створену науково-технічну продукцію³⁷.

³⁷Відповідно до "Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 № 1118, формування бази передбачено завершити до кінця 2009 року.

В ході аудиту проведено анкетування керівників наукових проектів наукових установ та ВНЗ системи МОН (30 установ) та НАН України (10 установ) щодо об'єктивності системи організації МОН конкурсів наукових проектів та надання грантової підтримки, відповіді отримано від 41 наукового керівника 12 установ (8 - системи МОН, 4 - НАН України). Респондентами до недоліків віднесено: відсутність прозорої процедури отримання грантів та недоведення до авторів запитів результатів експертних висновків, випадки надання грантів за безпосередньою протекцією чиновників МОН, відсутність належної експертизи результатів досліджень.

2.6. Визначення фінансових параметрів бюджетних програм та їх виконання

Відповідно до ст. 34 Закону № 1977 видатки на наукову і науково-технічну діяльність є захищеними статтями видатків держбюджету і починаючи з 2005 року затверджуються у держбюджеті як видатки розвитку.

Додатком до наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" видатки розвитку визначені як такі, що пов'язані з розширеним відтворенням.

Отже, держава забезпечує фінансування науки як сфери, що має забезпечити реальні потреби економіки і суспільства. Проте вже на етапі планування фінансових показників бюджетних програм відповідний пріоритет за основу не береться.

► На 2008 рік за п'ятьма бюджетними програмами, що досліджувалися аудитом, затверджено видатки державного бюджету на науку у сумі - 368,7 млн. грн., з них: за загальним фондом - 297,8 млн. грн. (71,4 відс. потреби), за спеціальним - 70,9 млн. гривень.

Відповідні дані в розрізі бюджетних програм наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Видатки на науку, затверджені в Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в розрізі бюджетних програм

(тис. грн.)

Як свідчать дані таблиці, до Мінекономіки подано пропозиції, що на 153,9 млн. грн. або 40 відс. перевищували розраховану потребу, яку, у свою чергу, задоволено затвердженими призначеннями у цілому на 71,4 відсотки. При цьому за державними цільовими програмами і держзамовленням - лише на 17 відсотків.

Аналіз визначення потреби бюджетних коштів показав, що ВНЗ та наукові установи пропозиції до проекту державного бюджету на 2008 рік подали до 01.08.2007, а результатиконкурсного відбору нових робіт оголошено наказом МОН від 27.11.2007 № 1044. Отже, бюджетний запит сформовано за невизначеності переліку наукових робіт. Необгрунтовані переліком НДР і пропозиції, які, відповідно до вимог п. 10 Порядку замовлення НДР № 1084, подано до Мінекономіки (перелік НДР було надано за КПКВ 2201060 лише в частині державного замовлення на найважливіші новітні технології.)

Як встановлено аудитом, фактично потребу в коштах визначено за показниками попередніх років з урахуванням зростання середньої заробітної плати по галузі, що суперечить п. 5.6 Положення про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації, затвердженого наказом МОН від 01.06.2006 № 422.

Довідково. У 2008 році Мінекономіки наполягало на обмеженні видатків на рівні 2007 року, а Мінфін вимагав скорочення поточних видатків не менше ніж на 15 відс. проти 2007 року, у т.ч. шляхом концентрації ресурсів на головних напрямах діяльності. Водночас, МОН подало до Мінекономіки потребу, збільшену в 2,4 рази проти 2007 року; показники бюджетних запитів подано в межах граничних обсягів, які проти 2007 року зросли в 1,2 рази.

Додаткову потребу обгрунтовано, в основному, необхідністю забезпечення фонду оплати праці для збереження чисельності на рівні 2007 року³⁸.

³⁸У цілому, за даними статистичного збірника "Наукова та інноваційна діяльність в Україні за 2007 рік", по системі МОН кількість працівників у сфері науки у 2007 році становила 9653 чол., з них фахівців, зайнятих у науковій та науково-технічній роботі - 7827 чол. (81,1 відс.), в т.ч. дослідників - 6966 чол. (72,2 відсотка).

Міністерство фінансів України при визначенні обсягів фінансування керувалося саме цими обгрунтуваннями, а не забезпеченням концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України.

Отже, незважаючи на віднесення видатків на науку до видатків розвитку, потреба коштів базувалася не на вартості необхідних для економіки і суспільства досліджень, а на забезпеченні фонду оплати праці для збереження існуючої чисельності науковців, нормативи визначення якої відсутні. Оцінити реальний рівень забезпечення потреби коштів на проведення наукових досліджень неможливо, адже обраховано не вартість робіт, а утримання наукових установ та відповідних структурних підрозділів ВНЗ.

За бюджетною програмою за КПКВ 2201040 МОН затвердило у паспорті фінансові показники з врахуванням результатів конкурсного відбору наукових робіт. Внаслідок формального визначення установами потреби у коштах та відсутності у Міністерства інформації щодо напрямів науково-технічної діяльності ВНЗ, на проведення наукових робіт зі створення нових технологій, нетрадиційних джерел енергії, зразків нової техніки, приладів, систем зв'язку затверджено лише 22,7 млн. грн., але це становить 242,6 відс. поданої установами потреби, а на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки затверджено 77,8 млн. грн. або 86,7 відс. потреби.

Таким чином, незважаючи на збільшення асигнувань на проведення науково-технічних робіт, їх питома вага становила лише 22,6 відс. загальних видатків за цією бюджетною програмою, оскільки ВНЗ і наукові установи орієнтувалися на виконання наукових досліджень для внутрішнього використання.

► Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 443 МОН на 2008 рік затверджено обсяги державного замовлення у сфері науки:

√ за КПКВ 2201060 - у загальній сумі майже 16,4 млн. грн., в т.ч.: роботи за державним замовленням (102 розробки за 6 пріоритетними напрямами) - 7,2 млн. грн.; державні цільові програми і програми розвитку окремих регіонів - 9,2 млн. грн. (на виконання п'яти державних програм);

√ за КПКВ 2201040 - 18,7 млн. грн. на фінансову підтримку технічного забезпечення науки (закупівля 18 комплектів обладнання та устаткування).

► Паспорти бюджетних програм в установленому порядку затверджено спільним наказом МОН та Мінфіну від 21.02.2008 № 116/256 (зміни внесено наказом від 27.10.2008 № 966/1304). У порушення п. 8 "Правил складання паспортів бюджетних програм", затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098 (із змінами), МОН не складало систематизовані плани заходів щодо виконання бюджетних програм.

Показниками затрат за програмами визначено кількість установ, працівників (виконавців), грантів, конкурсів; продукту - кількість НДР, публікацій, монографій, семінарів, одиниць обладнання, створених нових видів техніки та технологій, отриманих охоронних документів; ефективності - витрати на виконання однієї НДР; якості - відповідність НДР світовому рівню та стовідсоткове впровадження результатів розробок у виробництво (встановлення стовідсоткового рівня якісних показників було вимогою Міністерства фінансів України).

Таким чином, затверджені показники паспортів бюджетних програм не відображають реальні результати наукової діяльності МОН - отримані і використані нові знання про закономірності розвитку природи і суспільства, їх взаємозв'язку (гіпотези, теорії, методи тощо); показники якості не обгрунтовані реальними оцінками та договорами про впровадження, отже визначення результативних показників МОН та Мінфіном здійснювалося формально.

► За даними Звіту про виконання державного бюджету за видатками на 01.01.2009:

- із загального фонду - за п'ятьма бюджетними програмами МОН виділено та здійснено касові видатки у сумі 297,8 млн. грн. (100 відс. затверджених);

- із спеціального фонду - за чотирма бюджетними програмами затверджено 185,5 млн. грн., отримано понад 173 млн. грн. (93,3 відс.), касові видатки склали майже 171,4 млн. гривень.

Основним джерелом надходжень до спеціального фонду - є плата за послуги, що надаються ВНЗ та науковими установами за функціональними повноваженнями (163,3 млн. грн. або майже 95 відс. надходжень).

З них 31 млн. грн. або близько 20 відс. за походженням є бюджетними (за договорами з МОН на виконання завдань державних програм, держзамовлення тощо).

Основну суму (89,4 млн. грн. або 55 відс.) від прикладної наукової діяльності за господарськими договорами мають 10 із 89 ВНЗ, які отримують відповідні кошти. Таким чином, реальні здобутки має незначний сектор установ.

Зокрема, у 2008 році Національним технічним університетом "Харківський політехнічний інститут" виконано за міжнародними освітніми і науковими грантами 32 проекти на суму понад 300 тис. грн. та на замовлення вітчизняних і закордонних підприємств (Росії, Австрії, Швейцарії, Індії, Італії, Південної Кореї) 270 НДР на суму понад 4 млн. грн. (розробки з впровадження високих технологій, нових конструкцій машин, механізмів і обладнання з високими техніко-економічними показниками), результати яких замовниками впроваджено. Проте на загальнодержавному рівні, внаслідок відсутності державної підтримки та неефективної діяльності МОН, результати робіт не впроваджено.

За інформацією МОН тривала процедура оформлення договорів та обслуговування коштів на рахунках Державного казначейства України є причиною відмови 25-27 відс. потенційних замовників від наукових послуг установ системи МОН. Таким чином втрачаються реальні можливості залучення коштів підприємств для створення інноваційних наукових результатів.

КОЛЕГІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ МАТЕРІАЛІВ АУДИТУ, ЗРОБИЛА НАСТУПНІ ВИСНОВКИ:

1. Міністерство освіти і науки України , як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності (відповідальні - Перший заступник Міністра Гуржій А.М. - по 11.02.2008, заступник Міністра Стріха М.В. - з 12.02.2008), за наявності потужного наукового потенціалу у всіх галузях життєдіяльності держави, не забезпечило проведення аналітичних досліджень перспектив розвитку науки у взаємозв'язку з реальними потребами економіки України в наукових результатах та обмежилося участю у формуванні державного замовлення на науково-технічну продукцію лише в частині потреб галузі освіти. Декларуючи інноваційне спрямування наукової діяльності, МОН фінансує підпорядковані вищі навчальні заклади та наукові установи, переважно, в частині забезпечення навчальних процесів.

Як наслідок, головна мета бюджетних програм у сфері науки щодо одержання і використання знань для практичних цілей, як джерела економічного зростання держави , залишилася недосягнутою, що є негативним фактором в умовах економічної кризи.

2. З 2007 року фінансування наукової діяльності в державі здійснюється за відсутності закону про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, прийняття якого не забезпечено Урядом та Міністерством освіти і науки України.

Не визначено МОН пріоритети наукової діяльності й у галузі освіти та не розроблено концепцію її розвитку. Наукові розробки продукуються за невизначеності їх споживача; моніторинг впровадження та досягнення економічної і соціальної ефективності наукових результатів не здійснюється. Координація і контроль, як на етапі планування та проведення наукових досліджень, так і на етапі впровадження наукових результатів, не забезпечуються.

Як результат, із проаналізованих в ході аудиту завершених у 2008 році 659 НДР не впроваджено 242, на виконання яких неефективно витрачено біля 67,2 млн. грн. коштів державного бюджету.

Інформацією щодо економічної ефективності задекларованих, як впроваджені у сфери виробництва 144 НДР, на які витрачено 44,6 млн. грн. бюджетних коштів, виконавці і МОН не володіють.

У навчальний процес запроваджено результати 273 НДР. Суттєвого впливу на якісні параметри навчання наукові результати проведених раніше досліджень у галузі освіти не мали. Підсумки тестування засвідчили, що педагогічним складом середніх шкіл забезпечено надання високого рівня знань лише 3 відс. випускників. З аспірантів академічних установ, які є випускниками ВНЗ, у 2006 та 2007 роках закінчили навчання із захистом дисертації лише 8,5 відсотка.

3. Запроваджені МОН конкурсні засади відбору тематик наукових досліджень не забезпечили об'єктивності і прозорості цього процесу. Майбутнє впровадження результатів НДР не віднесено до визначальних факторів оцінки доцільності виконання розробки. За невизначеності на державному рівні пріоритетів наукових досліджень Міністерство наділило підпорядковані заклади певними повноваженнями: самостійно визначати тематики для подання їх на конкурс та здійснювати вибір робіт за результатами конкурсу. Як наслідок, переважна більшість поданих на конкурс та 80 відс. обраних тематик стосуються потреб освіти, а не вирішення економічних проблем. При цьому, проектам з високою оцінкою перевага не надавалась.

У 2008 році, всупереч чинному законодавству, наукові дослідження на суму 460 тис. грн. замовлено за межами конкурсу та без експертизи, а лише на підставі адміністративних рішень (заступник Міністра - Стріха М.В.).

Непрозорість конкурсу та необ'єктивність розподілу фінансових ресурсів на виконання НДР, а відтак, недовіру до державних органів, підтверджено результатами анкетування науковців, проведеного в рамках аудиту.

За ігнорування принципу концентрації ресурсів на головних напрямах діяльності, МОН санкціонувалося розпорошення коштів на виконання значної кількості наукових досліджень.

Внаслідок такого формування наукових планів, через недосягнення поставлених завдань, порушення встановлених термінів виконання досліджень, припинення робіт як недоцільних або через недостатнє фінансування на виконання 165 проектів неефективно використано бюджетні кошти в сумі майже 10,5 млн. гривень. У 2008 році не завершено виконання 161 проекту, витрати на які склали близько 10,2 млн. грн., з них у 2008 році призупинено виконання 45 робіт. Аналогічного рішення очікує у 2009 році ще 131 проект.

Неповне фінансування проектів, фактично, знімає з виконавця відповідальність за досягнення кінцевого результату, а самі дослідження виявляються незатребуваними ні замовником, ні суспільством.

4. Міністерство освіти і науки України не дотримується основних вимог, визначених політикою держави, щодо регулювання видів досліджень і їх спрямування на досягнення результату, можливого для практичного застосування в галузях економіки.

Через формальне затвердження тематик наукових робіт та відсутність контролю з боку МОН вищими навчальними закладами за рахунок прикладних розробок профінансовано 10,5 млн. грн. на виконання 29 фундаментальних досліджень. Разом з тим, Міністерством викривлено державну статистичну звітність в частині достовірності показників фінансування досліджень за їх напрямами.

5. Декларативно затверджуючи бюджетні призначення на науку, як видатки розвитку, Міністерство потребу у коштах державного бюджету у цій сфері визначає не на підставі об'єктивної оцінки ресурсів, необхідних для досягнення наукових результатів, а на забезпеченні фонду оплати праці для збереження наявної чисельності науковців.

Внаслідок такого планування неефективно витрачено коштів державного бюджету у сумі майже 2,6 млн. гривень. На утримання підприємств - регіональних центрів науково-технічної та економічної інформації, які виконували роботу, що законодавством не кваліфікується як наукові дослідження, спрямовано 872,2 тис. грн.; НДІ українознавства на науково-дослідну роботу "Розробка Концепції побудови громадянського суспільства в Україні", споживач якої не визначений, результати не розглядалися науковою радою та не оприлюднені, списано біля 1,7 млн. грн., які, фактично, витрачено на утримання закладу.

6. Через відсутність взаємодії між наукою і виробництвом не забезпечується державна політика у цій сфері щодо підтримки інновацій. З моменту набрання чинності Закону України від 14.09.2006 № 143 "Про державне регулювання у сфері трансферу технологій" Міністерство не реалізує окремі норми цього законодавчого акту. Не виконано вимоги ст. 10 цього Закону в частині затвердження Порядку передачі підприємствам, установам та організаціям майнових прав на технології, створені за державні кошти.

В результаті, при значному наявному та затребуваному вітчизняними і закордонними підприємницькими структурами науковому потенціалі, неефективною залишається система обліку і впровадження наукових результатів, створених за бюджетні кошти, а відтак, економічний ефект їх витрачання не досягається.

Отримання охоронних документів та їх відчуження здійснюються без врахування інтересів держави та з порушенням чинного законодавства. Патенти на дослідження, що замовлялися МОН і фінансувалися державою, оформлялися на виконавців - фізичних осіб, без визначення майнових прав замовника. Належний облік створених об'єктів інтелектуальної власності установами не забезпечувався.

7. МОН, як державним замовником, не забезпечено координацію дій і контроль за діяльністю співвиконавців чотирьох державних цільових програм, що ставили за мету вирішення проблем діяльності освітніх та наукових закладів.

Формальне затвердження постановами Уряду зазначених програм, без розподілу обсягів фінансування і завдань між виконавцями, а також зобов'язань Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України в частині забезпечення їх фінансування, має наслідком невиконання завдань у визначені терміни. В результаті, затримується створення системних засад координації науково-технічної діяльності, не виконуються завдання з оснащення матеріально-технічної бази наукових досліджень університетів дослідницького типу.

Зазначене посилюється деформованою структурою видатків на наукові дослідження, 94 відс. яких становить фонд оплати праці, застарілістю матеріально-технічної та відсутністю дослідної баз установ, що унеможливлює доведення НДР до результату, реального для промислового впровадження.

8. Міністерство освіти і науки України, порушуючи законодавство, усунулося від виконання функцій державного замовника, переклавши на ВНЗ повноваження з освоєння 18,7 млн. грн. бюджетних коштів на придбання обладнання. Наслідком таких дій Міністерства стало придбання у виробника, ВАТ "Selmi", технічно несправного обладнання на суму 4,1 млн. грн. та безпідставне списання його вартості на закінчені раніше НДР. Інше придбане обладнання, вартістю 375,6 тис. грн., також у науковому процесі не використовується. Договори поставки виконано з порушеннями, проте з постачальника не стягнуто і не сплачено до держбюджету пеню у розмірі 38,7 тис. гривень.

9. Внаслідок прийняття двох державних програм (Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі та Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки), що стосуються вирішення однотипних територіальних проблем, одним з виконавців яких є МОН, не забезпечується концентрація ресурсів та, відповідно, досягнення цілей - забезпечення сталого розвитку регіону; підвищення рівня життя населення; вирішення соціально-економічних проблем.

10. Міністерством освіти і науки України не забезпечено ефективну діяльність підпорядкованого йому Державного фонду фундаментальних досліджень (керівник Кияк Б.Р.), створеного з метою грантової підтримки на конкурсній основі фундаментальних наукових досліджень вченими наукових установ і вищих навчальних закладів.

10.1. Організована ДФФД система державної підтримки фундаментальних досліджень не забезпечує концентрації ресурсів на фундаментальних дослідженнях, важливих для економіки держави та застосування їх результатів для розвитку практичної науки та її трансформації в економіку і суспільство.

10.2. Експертиза НДР проводиться Фондом тільки для обгрунтування витрат державного бюджету. Натомість незалежна оцінка реальності досягнення поставлених завдань з пропозиціями щодо застосування результатів досліджень не здійснюється.

10.3. Пріоритет грантової підтримки спільних проектів надавався інтересам зарубіжного партнера, особливо проектів, що виконуються разом з американською стороною. Через нездійснення Фондом моніторингу впровадження результатів досліджень, відсутні дані щодо економічної ефективності витрат у сумі 500 тис. грн. на завершену НДР з проблем прогнозування явища торнадо. В порушення вимог чинного законодавства гранти на суму 300 тис. грн. надано на виконання проектів, що не проходили конкурсний відбір.

10.4. Фондом не забезпечується доступність результатів фундаментальних досліджень широкому загалу, а форма їх подачі не дозволяє визначити сферу можливого застосування. Як результат, поінформовані у такий спосіб про результати наукових досліджень, міністерства не виявили заінтересованості у практичному застосуванні результатів досліджень.

11. З порушенням законодавства формує план і проводить фундаментальні наукові дослідження у сфері державного управління Національна академія державного управління при Президентові України. До повноважень МОН не віднесено зазначений напрям діяльності. Цей орган не є користувачем відповідної наукової продукції та не здійснює функції головного розпорядника в частині контролю за законністю і ефективністю використання коштів.

Не координувалися відповідні роботи і Головдержслужбою, незважаючи на наявність таких завдань і повноважень у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 02.10.99 № 1272. Не затребувані результати досліджень й органами державної влади та місцевого самоврядування, для яких вони виконувалися.

За відсутності контролю з боку головного розпорядника, Національна академія державного управління при Президентові України планування і облік витрат на проведення НДР не здійснює, отже, кошти на цю мету, в сумі 2,1 млн. грн., заплановано та витрачено з порушенням чинного законодавства.

12. Формальними й такими, що не відображають реальні результати наукової діяльності Міністерства освіти і науки України, є затверджені спільно з Міністерством фінансів України показники паспортів бюджетних програм. МОН не забезпечує затвердження коштів на проведення експертизи наукових результатів. Як наслідок, дані звітів про досягнення стовідсоткової відповідності наукових результатів світовому рівню та стовідсоткового впровадження наукових результатів не мають об'єктивного підтвердження.

13. Порушуючи Порядок формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1084, Міністерство освіти і науки України, без укладання договорів з підвідомчими установами та без визначення змісту і вимог щодо виконання НДР, профінансувало їх на загальну суму 248,3 млн. гривень.

Через незабезпечення подальшого контролю за використанням бюджетних коштів виконавцями досліджень заплановано з порушеннями майже 6,4 млн. грн.; використано з порушеннями чинного законодавства 39,8 млн. грн. (2008 рік - біля 33,6 млн. грн.) та неефективно - понад 87 млн. грн. (2008 рік - 40,2 млн. грн.). Таким чином , у 2008 році 25 відс. бюджетних коштів витрачено з порушеннями чинного законодавства та неефективно.

СИМОНЕНКО В.К.

ГОЛОВА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ