23 квiтня 2019    
Пошук
Головна » Архів » Бюлетені » 2001 рік
17.09.2001

Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України

Київ 2001

Члени Колегії Рахункової палати України:

Симоненко В.К.

Голова Рахункової палати

Маліков В.В.

Перший заступник Голови Рахункової палати

Мельничук В.Г.

заступник Голови Рахункової палати

Хропатий Б.Ф.

Секретар Рахункової палати

Вітковська Л.В.

директор департаменту контролю видатків на державне управління

Головань М.М.

директор зведеного департаменту контролю та аналізу бюджетів України

Зіпір А.П.

директор департаменту контролю видатків на промисловість та енергетику

Іваненко Ю.В.

директор департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ

Невідомий В.І.

директор департаменту контролю видатків на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави

Немировський В.Л.

директор департаменту контролю використання коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів

Огородник В.С.

директор департаменту контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру

Пилипенко В.П.

директор департаменту контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету

Тахтай В.Є.

директор департаменту організації та здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах

Фліссак Я.А.

директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку

Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України /Підготовлено за матеріалами Звіту департаменту контролю державного боргу та діяльності банківських установ, затвердженого постановою Колегії Рахункової палати від 22.11.2001 № 27-2/ Київ: Рахункова палата України, 2001. - Випуск 21.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов´язкове.


1. Обставини утворення заборгованості колишнього СРСР по заощадженнях громадян України та правове врегулювання її на міждержавному рівні

Одним з основних видів діяльності установ Ощадного банку СРСР республіканських ощадних кас, було залучення тимчасово вільних коштів населення на вклади, обслуговування обігу державних цінних паперів та проведення розрахунково-касового обслуговування населення. Кошти, що залучалися на вклади, акумулювалися на кореспондентських рахунках Ощадбанку (ощадкас) протягом року.

Щорічно, після закінчення календарного року, відповідно до встановленого порядку, загальна сума залишку коштів на кореспондентському рахунку Ощадбанку (ощадкас) України заключними оборотами списувалася на кореспондентський рахунок Правління Ощадбанку колишнього Союзу РСР, а останнє передавало їх Держбанку СРСР та Міністерству фінансів СРСР для фінансування витрат Державного бюджету колишнього Союзу РСР.

Загальна сума акумульованих і списаних відповідно до вищезазначеного порядку коштів з кореспондентського рахунку Ощадбанку (ощадкас) України на кореспондентський рахунок Правління Ощадбанку колишнього Союзу РСР станом на 1 січня 1991 року становила 84,3 млрд. руб., що відповідало залишку вкладів населення на вищезазначену дату.

13 березня 1992 року у м. Москві 11 республік колишнього СРСР підписали міждержавну Угоду про принципи та механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР, згідно з якою до державного внутрішнього боргу відноситься заборгованість Уряду колишнього СРСР.

Ст. 2 цієї Угоди було визначено, що сторони приймають зобов´язання по погашенню державного боргу колишнього СРСР перед населенням у сумах пропорційно залишку заборгованості, що рахується на 1 січня 1991 року на балансах організацій Ощадбанку СРСР на території кожної із сторін.

Відповідно до ст. 3 всі видатки по обслуговуванню державного внутрішнього боргу колишнього Союзу РСР за період, починаючи з 1 січня 1992 року, здійснюються сторонами за рахунок їх державних бюджетів.

До державного внутрішнього боргу згідно із ст. 1 Угоди відноситься заборгованість Уряду колишнього СРСР населенню по залишку вкладів в ощадних банках, за випущеними та не погашеними державними позиками випуску 1982 і 1990 років, включаючи нараховану компенсацію, доходи та проценти по них, суми компенсації на внески громадян за довгостроковими договорами страхування, а також інша заборгованість Держбанку СРСР, Держстраху СРСР та Ощадбанку СРСР по коштах, використаних на фінансування видатків союзного бюджету.

Ст. 5 доручалося Мінфінам сторін прийняти на свої баланси від Держбанку СРСР відповідні суми державного боргу колишнього СРСР перед населенням, переоформивши на борг цих держав у порядку, погодженому з центральними (національними) банками.

Угода набула чинності з моменту її підписання.

Від імені України ця Угода була підписана Головою Ради Міністрів України В.П.Фокіним, з урахуванням пропозицій Республіки Білорусь. Вона полягала в тому, що, оскільки заборгованість виникла у зв´язку з вилученням союзними органами коштів у Ощадбанку, вказана Угода повинна підписуватися одночасно з Угодою про розподіл активів і пасивів колишнього Державного банку СРСР.

Угода про розподіл активів і пасивів колишнього Держбанку СРСР між центральними банками держав-учасниць СНД була укладена 20 березня 1992 року у м. Києві і передбачала створення спільної комісії центральними банками держав СНД, яка б на підставі надання Центробанком Росії необхідних матеріалів розробила механізм розподілу активів і пасивів Держбанку СРСР станом на 1 січня 1992 року і винесла його на розгляд глав держав. Ця Угода не була підписана Російською Федерацією.

Президент Російської Федерації Б.Єльцин листом від 05.05.92 за № ПР-880 повідомив Робочу групу СНД, посилаючись на лист Центрального банку Російської Федерації, про те, що розподіл активів і пасивів колишнього Держбанку СРСР фактично і юридично здійснений, оскільки суверенні держави суб´єкти колишнього СРСР, актами про суверенітет і незалежність розповсюдили свої права на активи і пасиви банківської системи, тому баланс колишнього Держбанку СРСР, по суті, був консолідованим балансом усіх республіканських банків колишніх суб´єктів СРСР.

Законом України від 16 вересня 1992 року № 2604-ХІІ "Про державний внутрішній борг України" передбачено включення до складу боргових зобов´язань Уряду України частини боргових зобов´язань Уряду колишнього Союзу РСР, взятої на себе Україною.

Таким чином, Україна, як самостійна держава, взяла на себе зобов´язання щодо повернення громадянам їх заощаджень у сумі 84,3 млрд. руб., проте Міністерством фінансів України не була виконана умова Угоди про прийняття на баланс цієї суми боргу.


2. Обставини утворення заборгованості України по заощадженнях громадян України та правового врегулювання її на державному рівні

Постановою Верховної Ради України від 20.03.91 № 873-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" Український республіканський банк Ощадного банку СРСР з усіма активами і пасивами оголошено власністю України.

Протягом 1991 року вклади населення збільшилися на 31,8 млрд. руб. і їх залишок становив на 02.01.92 116,1 млрд. руб. (84,3+31,8).

Кількість рахунків вкладників станом на 02.01.92 становила 53,7 мільйона.

21 листопада 1996 року було прийнято Закон України за № 537/96-ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

Частиною першою ст. 1 Закону були встановлені зобов´язання держави перед громадянами України, які, внаслідок знецінення, втратили грошові заощадження, вкладені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та Держстраху СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.

Ст. 2 вищезазначеного Закону держава зобов´язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантує їх компенсацію у встановленому порядку.

Ст. 3 встановлювалося, що заощадження громадян, зазначені у частині першій ст. 1, відновлюються у співвідношенні 1 крб. заощаджень на 1,05 грн. станом на 1 жовтня 1996 року.

Ст. 4 компенсація зазначених у частині першій ст. 1 заощаджень громадян гарантується державою у сумі, яка на 1 жовтня 1996 року становила 131,96 млрд. грн., у тому числі:

  • по зобов´язаннях, прийнятих на себе Україною відповідно до Угоди про принципи та механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР 84,3х1,05=88,52;

  • по вкладах, що надійшли в установи Ощадбанку у 1991 році 31,8х1,05=33,38;

  • облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року 0,6х1,05=0,61;

  • облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року 1х1,05=1,05;

  • державні казначейські зобов´язання СРСР 0,2х1,05=0,21;

  • сертифікати Ощадного банку СРСР 0,4х1,05=0,42;

  • по страхових внесках 7,4х1,05=7,77.

Отже, загальна сума боргових зобов´язань держави по знецінених грошових заощадженнях, поміщених в установи Ощадного банку України та страхові внески громадян в установах колишнього Укрдержстраху в період до 2 січня 1992 року дорівнює 131,96 млрд. грн. і складається на 75 відс.
(98,58 млрд. грн.) з боргових зобов´язань колишнього СРСР, прийнятих на себе Україною та на 25 відс. (33,38 млрд. грн.) з боргових зобов´язань безпосередньо України.

Крім цього, частиною другою ст. 1 встановлено, що компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, вкладені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, які знаходились на рахунках Ощадного банку України не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років, але сума їх до цього часу не визначена.


3. Стан обліку боргових зобов´язань держави по знецінених грошових заощадженнях

Відповідно до Угоди про принципи та механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР заборгованість Уряду колишнього СРСР населенню за залишками вкладів в Ощадбанках, за випущеними і непогашеними державними позиками випуску 1982 і 1990 рр., включаючи нараховану компенсацію, доходи і відсотки по них, а також інша заборгованість Держбанку СРСР, Держстраху СРСР та Ощадбанку СРСР за коштами видатків союзного бюджету була прийнята на себе Україною з віднесенням до державного внутрішнього боргу.

Законом України від 16 вересня 1992 року № 2604-ХІІ "Про державний внутрішній борг України" передбачено включення до складу боргових зобов´язань Уряду України частини боргових зобов´язань Уряду колишнього Союзу РСР, прийнятої на себе Україною.

Ст. 4 Закону України від 21 листопада 1996 року № 537/96-ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" заощадження громадян були віднесені на державний внутрішній борг України, частина якого щодо компенсації цих заощаджень на 1 жовтня 1996 року становила 131,96 млрд. гривень.

Постановою Верховної Ради України від 12.07.96 № 327/96-ВР "Про структуру бюджетної класифікації України" визначено, що до структури державного внутрішнього боргу відноситься заборгованість за компенсаційними виплатами населенню в установах Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху та за залишками вкладів населення, централізованими колишнім Ощадбанком СРСР, та компенсаціями за ними.

Проте вже 17 січня 1997 року Законом України за № 8/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" було вилучено положення про те, що заощадження громадян України відносяться на державний внутрішній борг України.

Зобов´язання держави щодо погашення знецінених заощаджень громадян не було включено також і до складу структури державного внутрішнього боргу України станом на 1 січня 1996 року, яка була затверджена Законом України від 23 січня 1997 року № 21/97-ВР. Надалі, в порушенні ст. 6 Закону України від 16 вересня 1992 року № 2604-ХІІ "Про державний внутрішній борг України", така структура не затверджувалася Верховною Радою України жодного разу.

Таким чином, законодавство України щодо порядку обліку боргових зобов´язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян України має суперечливий характер. Існує конкуренція норм різних законодавчих актів, що мають однакову юридичну силу. Так, згідно з міждержавною Угодою від 13 березня 1992 року про принципи та механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР та Закону України "Про державний внутрішній борг" така заборгованість є внутрішнім боргом держави. Водночас у Законах України від 21 листопада 1996 року № 537/96-ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" та від 23 січня 1997 року № 21/97-ВР "Про структуру державного внутрішнього боргу України станом на 1 січня 1996 року і граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1996 та 1997 роки" ця заборгованість не включена до складу державного внутрішнього боргу.

Це є однією з причин незадовільного, вкрай повільного й такого, що здійснюється за залишковим принципом виконання боргових зобов´язань держави перед своїми громадянами. Відсутність зазначених зобов´язань держави у складі внутрішнього державного боргу дає змогу Уряду та Міністерству фінансів України ухилятися від виконання цих зобов´язань у повному обсязі.

  • Довідково: у Російській Федерації гарантовані заощадження визнані державним внутрішнім боргом Російської Федерації, який гарантується державною власністю та всіма активами, що знаходяться у розпорядженні її Уряду.

Єдиною установою, що здійснює облік компенсації громадянам України втрат від знецінених грошових заощаджень, є Ощадний банк України.

Згідно з Законом України від 21 листопада 1996 року № 537/96 ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (ст. 5) проіндексовані суми вкладів громадян знаходяться на позабалансовому рахунку Ощадного банку і повинні складати 124,19 млрд. грн. (загальна сума державних гарантій 131,96 млрд. грн. мінус страхові внески 7,7 млрд. гривень).

Перевіркою встановлено, що за 1997 рік станом на 01.01.98 на позабалансовому рахунку № 9155 (який постановою Правління НБУ від 21.11.97 № 388, реєстр. № 493 від 28.11.97 замінено на позабалансовий рахунок 9760 "Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку") зафіксовано залишок відновлених заощаджень у сумі 121590,2 млн. грн., що на 2599,8 млн. грн. менше суми, передбаченої Законом (див. таблицю 1).

Рік

Сума відновлених заощаджень станом на 01.10.96 згідно з Законом України від 21.11.96
№ 537/96-ВР

Перераховано Ощадному банку України з Державного бюджету

Залишки на позабалансових рахунках 9155 та 9760 на кінець року

Зміна залишків на позабалансо­вих рахунках 9155 та 9760 між попереднім та наступним роком (+збільшення ;
-зменшення)

1996

124190,0

0

 

 

1997

 

30,0

Рах. 9155 121590,2

- 2599,8

1998

 

20,0

Рах. 9760 121863,6

273,4

1999

 

10,0

121880,9

17,3

2000

 

198,4

121797,1

- 83,8

Станом
на 01.10.01

 

127,96

121661,0

- 136,1

Різниця суми залишків станом на 01.01.98 (2599,8 млн. грн.) пов´язана з наступним:

  • Ощадний банк в загальну суму компенсації не включив вартість цінних паперів (2290 млн. грн.), які, згідно з Законом, також підлягають компенсації і повинні були обліковуватись на позабалансовому рахунку № 9155 (9760), як це передбачено листом НБУ від 27.03.97 № 12-112/367-2432. Облік боргових зобов´язань по цінних паперах Ощадний банк здійснює лише при безпосередньому зверненні до нього власників таких паперів. При цьому на суму вартості цих паперів збільшувалися суми залишків на позабалансовому рахунку № 9760 протягом 1998-2001 років. В результаті запровадження Ощадним банком такої методики обліку загальна сума компенсації на позабалансовому рахунку № 9760 впродовж 1997-1999 років, незважаючи на перераховані з державного бюджету кошти на її погашення, не зменшувалася, а навпаки зростала;

  • Ощадний банк не включив до загальної суми компенсації нерухомі вклади у сумі 279,8 млн. грн., розмір яких не перевищує 10 руб., по яких не було проведено жодної операції крім зарахованих відсотків протягом п´яти років з дня останньої операції згідно з інструкцією "Про порядок здійснення операцій по вкладах населення" від 03.10.80 № 15, затвердженої Головою Правління Державних трудових ощадних кас СРСР, яка була чинна на 1992 рік.

Тобто, запроваджений Ощадним банком порядок обліку вкладів громадян на позабалансовому рахунку Ощадного банку не враховує та не повною мірою відображає той розмір вкладів громадян, який підлягає компенсації згідно із Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" та не забезпечує належної прозорості контролю за рухом коштів на позабалансовому рахунку № 9760 залежно від обсягів бюджетних коштів, що направляються на погашення заборгованості по знецінених заощадженнях.


4. Результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України та аналіз нормативно-правових документів

Незважаючи на значну кількість прийнятих впродовж 1992-1996 років нормативно-правових документів, що регулювали питання компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху, вирішального впливу на позитивне вирішення цього питання вони не мали, оскільки жодний з названих документів законодавчо не визначив та не закріпив зобов´язання держави перед громадянами України, які, внаслідок знецінення, втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.

  • Довідково: Україна практично останньою серед країн колишнього СРСР врегулювала у кінці 1996 року на законодавчому рівні свої зобов´язання перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.

  • Так, робота щодо поновлення та захисту заощаджень громадян Росії, що були розміщені в Ощадному банку Російської Федерації та його установах у період до 20 червня 1991 року, розпочалася Урядом РФ у 1995 році. Заощадження громадян, які держава гарантує повернути, визначені Федеральним Законом РФ від 10 травня 1995 року № 73-ФЗ "Про поновлення та захист заощаджень громадян Російської Федерації".

21 листопада 1996 року прийнято Закон України за № 537/96-ВР "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

  • Частиною першою ст. 1 Закону встановлені зобов´язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.

Ст. 2 держава зобов´язувалася забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантувала їх компенсацію в установленому порядку.

Це положення Закону не було виконано у повному обсязі. Так, за даними Мінстату індекс споживчих цін з січня 1992 року до жовтня 1996 року склав 40977730 відс. в карбованцевому обрахуванні або 409,8 відс. в перерахуванні на гривні. Тоді, виходячи із суми грошових заощаджень в установах Ощадного банку, Держстраху та державних цінних паперів, яка на 2 січня 1992 р. складала 125,7 млрд. крб., втрати вкладників від їх знецінення становили на 1 жовтня 1996 року 515 млрд. гривень.

Тобто, при здійсненні компенсації у грошовому виразі (як це визначено у статтях 3 та 4 Закону), населення втратило 383 млрд. грн. (515-132).

Ст. 6 встановлювалося, що компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно у грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 1997 року. Крім цього, зазначалося, що відновлення заощаджень громадян України здійснюється шляхом переведення їх у цільові боргові зобов´язання держави у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України та Національним банком України. Такий порядок не було розроблено.

Ст. 7 Закону було встановлено, що заощадження повертаються поетапно, залежно від віку вкладника, суми вкладу, інших обставин, у межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.

Протягом 1997-2001 років виплати з державного бюджету на погашення знецінених заощаджень громадян жодного разу не визначалися у залежності від суми вкладу.

У 1997, 1998 роках до названого Закону внесені зміни, які погіршили вирішення питання компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень.

17 січня 1997 року було прийнято Закон України за № 8/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", яким скасовано ряд важливих положень цього Закону.

Зокрема, із ст. 4 вилучено положення, що заощадження громадян України відносяться на державний внутрішній борг України, а із ст. 6 положення стосовно того, що відновлення заощаджень громадян України здійснюється шляхом переведення їх у цільові боргові зобов´язання держави, у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

Наступні зміни до зазначеного Закону внесені Законом України від 24 березня 1998 року за № 201/98-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", яким:

  1. Частину другу ст. 7 змінено, а саме, перелік груп вкладників і черговість виплат, що встановлювалися постановою Верховної Ради України, було викладено у такій редакції:

    "Перелік груп вкладників і черговість виплат проіндексованих грошових заощаджень, а також обсяг виплат згідно із ст. 8 цього Закону у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, встановлюються Кабінетом Міністрів України".

  2. У частині першій ст. 8 було визначено, що у разі смерті вкладника спадкоємці, які взяли на себе організацію похорону, при пред´явленні ощадної книжки вкладника та свідоцтва про смерть можуть одержати частину проіндексованого вкладу, сума якої визначається, виходячи з розміру державної допомоги на поховання, збільшеної у 5 разів. Внесеними змінами позицію "збільшено у 5 разів" виключено, тобто, у разі смерті вкладника спадкоємці тепер можуть отримати в установах Ощадбанку, тільки суму, виходячи з розміру державної допомоги на поховання (150 грн.).

Частиною другою статті визначено, що зазначена сума протягом семи календарних днів перераховується Міністерством фінансів України і Національним банком України на рахунок Ощадного банку України. Фактично зазначена норма Закону не виконувалася і навіть не враховувалася у постановах Кабінету Міністрів України щодо цього.

Таким чином, поступово, лише протягом півтора року, з Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" вилучено найбільш вагомі положення, які б мали сприяти вирішенню питання, що розглядається, а окремі з тих, які залишилися, Урядом не виконувалися.

Суми видатків на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України почали передбачатися у Державному бюджеті України з 1997 року.

Фактичні платежі з державного бюджету протягом 1997 2001 років склали 390,96 млн. грн., з них через Ощадний банк 386,36 млн. грн. та через НАСК "Оранта" 4,6 млн. гривень (див. таблицю 2).

Роки

План на рік

Факт (у т.ч., Ощадбанку України)

Відхилення

Відс. виконання

1997

200

30

-170

15,0

1998

370*

20

-350

5,4

1999

200

10

-190

5,0

2000

200

200 (198,4)

-

100

2001
9 місяців

200
(130,96**)

130,96 (127,96**)

-


100

Всього

1170

390,96 (386,36)

-779,04

33,4

* Указом Президента України від 08.08.98 № 860 видатки на ці цілі зменшені до 100 млн. грн., зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" не вносилися.

** планові та фактичні видатки за 9 місяців 2001 року.

4.1. Ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік" були затверджені видатки на погашення заборгованості держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року у сумі 200 млн. гривень.

Верховна Рада України постановою від 17 липня 1997 року № 472/97-ВР "Про виплату у 1997 році установами Ощадного банку України грошових заощаджень громадян відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" визначила Кабінету Міністрів України у 1997 році виплатити громадянам України по грошових заощадженнях, поміщених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку колишнього СРСР на загальну суму 200 млн. грн., як це передбачалося ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік", у такому порядку:

  • 120 млн. грн. особам, яким станом на 1 січня 1997 року виповнилося 80 років і більше;

  • 80 млн. грн. спадкоємцям або іншим юридичним і фізичним особам, згідно із ст. 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" частково, у розмірі (сумі) державної допомоги на поховання. Невиплачена частина суми вкладу має бути сплачена спадкоємцям у наступні роки.

Крім цього, Кабінету Міністрів України та Національному банку України доручалося у місячний термін розробити порядок перерахування з державного бюджету установам Ощадного банку України коштів для компенсації грошових заощаджень громадян.

Оскільки прийняті рішення не дали очікуваних результатів у вирішенні питання повернення цих коштів, Верховна Рада України постановою від 15 жовтня 1997 року № 571/97-ВР зазначила, що:

  • Кабінет Міністрів України та Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України незадовільно виконують вимоги Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" і постанови Верховної Ради України "Про виплату у 1997 році установами Ощадного банку України грошових заощаджень громадян відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України";

  • робота по реалізації цієї надзвичайно важливої державної соціальної акції органами виконавчої влади та установами Ощадного банку України проводиться вкрай повільно;

  • не визначено порядок і не розпочато перерахування коштів з державного бюджету установам Ощадбанку, не проведено в установлені строки одноразову індексацію вкладів, порушено право вкладників на повернення до установ Ощадбанку невикористаних для приватизації державного майна компенсаційних сертифікатів;

  • члени Правління Ощадного банку безвідповідально поставилися до своїх виступів у засобах масової інформації і вдалися до дій з відновлення грошових заощаджень громадян, що виходять із суб´єктивного тлумачення окремих положень Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян", які суперечать цьому законодавчому акту, створюють нові, не передбачені Законом правовідносини в частині використання компенсаційних сертифікатів, відновлення грошових заощаджень і в ході приватизації державного майна порушують права та інтереси більшості громадян України, які є вкладниками.

З метою захисту прав вкладників, забезпечення виконання Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" та постанови Верховної Ради України про виплату заощаджень у 1997 році, Верховна Рада України постановила здійснити ряд заходів, які сприяли б відновленню грошових заощаджень громадян України, зокрема, щодо проведення одноразової індексації грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР, що діяли на території України.

31 жовтня 1997 року Кабінет Міністрів України і Національний банк України постановою № 1210 затвердили Порядок перерахування у 1997 році з Державного бюджету України установам Ощадного банку коштів для компенсації грошових заощаджень громадян України.

Порядком встановлено, що кошти для компенсації грошових заощаджень громадян України перераховуються з державного бюджету установам Ощадного банку у межах, передбачених статтею 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік".

Перерахування коштів здійснюється з жовтня 1997 року Головним управлінням Державного казначейства на кореспондентський рахунок Ощадбанку в Нацбанку подекадно рівними частками.

За жовтень 1997 року було перераховано з державного бюджету коштів на зазначені цілі у сумі 10 млн. грн. або тільки 5 відс. річних призначень замість 33 відс., як це було встановлено.

Заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання постанов Верховної Ради України від 17 липня 1997 року № 472/97-ВР та 15 жовтня 1997 року № 571/97-ВР, Верховна Рада України постановою від 13 листопада 1997 року № 634/97-ВР "Про хід виконання Постанови ВРУ "Про незадовільне виконання Кабінетом Міністрів України та Ощадним банком України Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" та Постанови ВРУ "Про виплату у 1997 році установами Ощадбанку України грошових заощаджень громадян відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України постановила: визнати незадовільною роботу міністерств і відомств щодо виконання зазначеного Закону. Уряд було попереджено, що у разі подальшого неналежного виконання ним вимог Закону в частині перерахування Ощадбанку коштів, визначених на повернення знецінених заощаджень громадян України та стосовно права вкладників на повернення до установ Ощадбанку невикористаних компенсаційних сертифікатів, Верховна Рада України буде змушена розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України.

Доручалося:

  • Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці разом з Кабінетом Міністрів України розглянути пропозицію щодо проведення часткової вексельної компенсації вкладів населення; підготувати пропозиції стосовно впорядкування обліку залишків на рахунках, де обраховуються компенсаційні сертифікати;

  • Кабінету Міністрів України та Національному банку України здійснити випуск облігацій з метою залучення коштів для виплати установами Ощадбанку грошових заощаджень відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

Передбачалося включити в порядок денний сесії Верховної Ради України до розгляду у другій декаді грудня 1997 року питання про проекти законів України про Державний компенсаційний фонд і його формування та про внесення змін до ст. 6 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" стосовно запровадження безготівкових форм використання громадянами проіндексованих вкладів. При цьому наголошувалося, що розгляд зазначених законопроектів здійснити у невідкладному порядку.

Проте доручення Верховної Ради України не були виконані, а протягом листопада та грудня з державного бюджету виділено лише 20 млн. гривень.

Таким чином, за 1997 рік видатки на погашення заборгованості держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року були профінансовані лише на 15 відсотків.

4.2. Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" від 30 грудня 1997 року № 796/97-ВР затверджені видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощаджен­нях громадян в установах Ощадбанку та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, у сумі 370 млн. гривень.

У лютому 1998 року Верховна Рада України заслухала та обговорила інформацію Кабінету Міністрів України щодо стану відновлення і повернення заощаджень громадян і постановою від 11 лютого 1998 року № 109/98-ВР "Про інформацію КМУ щодо стану погашення заборгованості по заробітній платі, пенсіях, стипендіях та відновлення і повернення заощаджень громадян" постановила: Кабінету Міністрів України розробити та подати на затвердження Верховної Ради України проект Державної програми відновлення заощаджень громадян України. Така Програма відсутня до цього часу.

Кабінет Міністрів України лише через п´ять місяців після прийняття Закону про державний бюджет, постановою від 8 червня 1998 р. № 825 "Про виплату у 1998 році установами Ощадбанку України грошових заощаджень громадян України відповідно до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" постановив провести у 1998 році виплати громадянам України за грошовими заощадженнями, поміщеними до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку колишнього СРСР, що діяли на території України, на загальну суму 370 млн. грн., подекадно, починаючи з ІІІ кварталу 1998 року. Крім цього, встановлено, що Ощадбанк щомісячно подає звіти Міністерству фінансів України за погодженою з ним формою.

Ст. 19 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" повернення заощаджень громадян за економічною структурою видатків відносилося до трансфертів населенню та входило до переліку захищених статей видатків державного бюджету.

У зв´язку з прийняттям Указу Президента України від 8 серпня
1998 р. № 860 "Про скорочення видатків Державного бюджету України на 1998 рік" Кабінет Міністрів України постановою від 29 вересня 1998 р. № 1556 "Про внесення змін до постанови Кабінету України від 8 червня 1998 р. № 825" вніс зміни, зменшивши при цьому виплати громадянам за грошовими заощадженнями до 100 млн. грн., тобто, на 270 млн. гривень. Тобто, при загальному зменшенні видатків державного бюджету на 19 відс., видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян були зменшені на 73 відсотки.

Фактично перераховано Ощадному банку України на ці цілі 20 млн. грн. у IV кварталі 1998 року, що склало лише 5 відс. до суми, затвердженої Законом про державний бюджет та 20 відс. до суми з урахуванням змін внесених Указом Президента України.

Це означає, що Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів порушили статті 7 та 19 Закону України "Про Державний бюджет України на 1998 рік".

4.3. У 1999 році видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року здійснювалися відповідно до ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" (прийнятий 31 грудня 1998 року) і були передбачені у сумі 200 млн. гривень.

Ст. 19 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" повернення заощаджень громадян за економічною структурою видатків відносилося до трансфертів населенню, пов´язаних з соціальним захистом і соціальним забезпеченням та входило до переліку захищених статей видатків державного бюджету.

Кабінет Міністрів України майже через три місяці після прийняття Закону постановою від 25 березня 1999 р. № 457 "Про виплату в 1999 році установами Ощадного банку грошових заощаджень громадян України" встановив провести у 1999 році виплату громадянам України грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку колишнього СРСР, що діяли на території України, та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року на загальну суму 200 млн. грн., подекадно рівними частками, починаючи з І кварталу 1999 року. Постановою встановлено, що Ощадбанк щомісячно подає звіти Міністерству фінансів України за погодженою з ним формою.

Фактично протягом 1999 року було перераховано Ощадному банку України з державного бюджету на ці цілі лише 10 млн. грн. (5 відс. річних призначень). Ці перерахування здійснено у квітні та травні 1999 року.

Ігнорування Урядом та Мінфіном протягом 1997-1999 років положень законів про Державний бюджет України щодо забезпечення захищених видатків на погашення заборгованості по знецінених заощадженнях громадян створило умови для їх несправедливого використання та порушення соціальних прав більшості цієї категорії громадян України.

Отримуючи з державного бюджету значно менші, ніж було визначено чинним законодавством, суми коштів для здійснення зазначених платежів, Ощадний банк у свою чергу не мав змоги забезпечити їх у повному обсязі щодо всіх визначених категорій вкладників.

У цій ситуації кошти змогла отримати незначна кількість вкладників, яка зверталася до ощадних кас раніше, ніж інші, що також мали право на отримання компенсації. Це створило додаткову соціальну напругу в суспільстві та збільшувало недовіру громадян до дій державної влади і банківської системи.

Слід зазначити, що саме у цей період Урядом та Мінфіном було утворено "фінансову піраміду", пов´язану з неконтрольованим випуском облігацій державної внутрішньої позики (ОВДП), яка призвела до низки фінансових криз в економіці держави і мала безпосередній вплив на незадовільний стан повернення заощаджень громадянам.

Починаючи з 2000 року, порядок витрачання цих цільових коштів та стан їх фінансування змінилися.

Згідно з Законами України про Державний бюджет України на 2000 та 2001 роки Міністерство фінансів України є головним розпорядником коштів (загальнодержавні видатки), передбачених у державному бюджеті по видатках на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку і страхових внесках до колишнього Укрдержстраху та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року № 13 "Про вдосконалення системи головних розпорядників коштів державного бюджету", головні розпорядники несуть відповідальність за обгрунтованість планування видатків і ефективність використання коштів, установлюють форму звітності про їх використання одержувачами, отримують від них звіти та аналізують ефективність використання бюджетних коштів.

Витрачання коштів у помісячному розрізі здійснювалося у 2000, 2001 роках відповідно до Розпису Державного бюджету України, який затверджується Міністром фінансів України. Крім того, на Міністерство фінансів України Кабінетом Міністрів України покладені функції контролю за використанням цих коштів (постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2000 № 817 та від 26.03.2001 № 275).

Тобто, саме Міністерству фінансів належить визначальна роль у плануванні та витрачанні коштів, передбачених на погашення знецінених заощаджень громадян України, які законами про державний бюджет на 2000, 2001 роки віднесено до захищених статей.

На підставі Розпису видатків державного бюджету Державним казначейством України складаються тижневі Пропозиції щодо здійснення видатків загального фонду Державного бюджету, які підписуються Головою Державного казначейства та погоджуються Міністром фінансів, відповідно до яких Держказначейство перераховує кошти в рахунок погашення заборгованості по знецінених заощадженнях громадян на кореспондентський рахунок Ощадного банку в Національному банку України.

Враховуючи вищевикладене, одним з об´єктів цієї перевірки було визначено Міністерство фінансів України.

Проте, Державний секретар Міністерства фінансів України М.М.Каленський, грубо порушуючи норми Закону України "Про Рахункову палату", не допустив працівників Рахункової палати до перевірки витрачання цих коштів, мотивуючи відмову відсутністю об´єкту перевірки зазначеного питання у Міністерстві фінансів.

Такі дії керівництва Мінфіну перешкоджають Рахунковій палаті виконувати свої функції, визначені чинним законодавством.

4.4. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку і страхових внесках до колишнього Укрдержстраху та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року (КФК 250401) передбачені у сумі 200 млн. гривень.

Ст. 26 Закону повернення заощаджень громадян за економічною структурою видатків відносилося до трансфертів населенню, пов´язаних із соціальним захистом і соціальним забезпеченням та входило до переліку захищених статей видатків державного бюджету (КЕКВ 1340).

Розписом видатків Державного бюджету України на 2000 рік (затверджений Міністром фінансів України І.О. Мітюковим 31 березня 2000 року) передбачено здійснити фінансування зазначених видатків, починаючи з квітня, кожного місяця, відповідними сумами до кінця року.

Кабінет Міністрів України лише через три місяці після прийняття Закону, 17 травня 2000 р. постановою № 817 "Про виплату у 2000 році установами відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та колишнього Укрдержстраху грошових заощаджень і страхових внесків громадян України", встановив провести у 2000 році виплату громадянам України грошових заощаджень і страхових внесків, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку колишнього СРСР, що діяли на території України, і колишнього Укрдержстраху, та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року на загальну суму 200 млн. грн. і здійснити її у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на 2000 рік.

Постановою було встановлено: відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" за погодженням з Міністерством фінансів та Національним банком розробити у місячний термін положення про порядок проведення у 2000 році установами ВАТ "Державний ощадний банк України" виплати заощаджень громадянам України, Ощадному банку до 15 числа місяця, що настає за звітним місяцем, подавати Міністерству фінансів звіт про проведення компенсаційних виплат у 2000 році за формою, встановленою Міністерством фінансів.

Фактично, Державним казначейством було здійснено перерахування коштів до Ощадного банку, що представлено в таблиці 3.

 

Планові призначення (млн. грн.)

Номер розпо-рядже­ння

Дата пере-рахування коштів

Сума коштів, пере-рахованих Ощадбанку

Відхилен­ня

Квітень

15

-

 

0

-15

Травень

15

773

29/05/2000

30

+15

Червень

15

1021

30/06/2000

15

0

Липень

20

1220

27/07/2000

20

0

Серпень

20

-

-

0

-20

Вересень

20

-

-

0

-20

Жовтень

28,4 Ощадбанк
1,6
"Оранта" *

2076

31/10/2000

68,4

+40

Листопад

30

2273

22/11/2000

30

0

Грудень

35

2791

29/12/2000

35

0

Всього

200

 

 

198,4

-

Причинами відсутності видатків протягом чотирьох місяців з початку року стало несвоєчасне прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" (17 січня 2000 р.), Розпису Державного бюджету України (31 березня 2000 р.),. постанови Кабінету Міністрів України № 817 "Про виплату у 2000 році установами відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та колишнього Укрдержстраху грошових заощаджень і страхових внесків громадян України" (17 травня 2000 року).

Державним казначейством не виконувалися вимоги ст. 26 Закону про державний бюджет щодо першочергового порядку фінансування видатків по захищених статтях. Видатки по функції код 250401 на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян у серпні та вересні не профінансовано взагалі.

Наведених дані свідчать, що Державне казначейство здійснювало перерахування коштів Ощадному банку на ці цілі, як правило, в останні дні місяця, кварталу, року, що стало однією з головних причин неможливості їх своєчасного використання та отримання відповідними категоріями громадян України.

Як наслідок, на рахунках Ощадного банку України утворювалися значні перехідні залишки коштів, які протягом тривалого часу не використовувалися за призначенням. Так, із профінансованих у 2000 році на ці цілі коштів, у сумі 198,4 млн. грн., на початок 2001 року залишилися невикористаними за призначенням 82,4 млн. грн. або понад 40 відсотків.

Ощадним банком, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2000 № 817 "Про виплату у 2000 році установами відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та колишнього Укрдержстраху грошових заощаджень і страхових внесків громадян України" розроблено та затверджено (Головою Правління В.Н.Грибковим) Положення про порядок проведення у 2000 році установами відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" виплати заощаджень громадян України від 29.05.2000 за № 11/2-49, яке було погоджено з Міністерством фінансів України та Національним банком України 29.05.2000 за № 043-512-0Б.

Перевіркою встановлено, що ОПЕРУ Ощадного банку своєчасно та в повному обсязі перераховувались кошти, отримані з державного бюджету до обласних управлінь (див. таблицю 4).

Дата перерахування коштів Держказначейством Ощадбанку

Сума,
тис. грн.

Дата перерахування коштів Ощадбанком обласним управлінням

Сума,
тис. грн.

29.05.2000

30 000

29.05.2000

30 000

30.06.2000

15 000

03.07.2000

15 000

27.07.2000

20 000

28.07.2000

20 000

31.10.2000

68 400

31.10.2000

68 400

22.11.2000

30 000

23.11.2000

30 000

29.12.2000

35 000

29.12.2000

35 000

Всього:

198 400

 

198 400

Кошти, що надходили на кореспондентський рахунок Ощадного банку, розподілялись за аналітичною структурою між громадянами відповідно до "Порядку перерахування коштів з державного бюджету установам відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та колишнього Укрдержстраху для компенсації в 2000 році грошових заощаджень та страхових внесків громадян України" (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2000 № 817.

У першу чергу здійснено перерахування коштів для виплати інвалідам війни в розмірі 14,3 млн. грн. (по 48 грн. кожному), а кошти, що залишились, мали перераховуватись у такому співвідношенні:

  • 88,7 відс. установам Ощадбанку для виплат громадянам, яким станом на 01.01.97 виповнилося 80 років і більше, - відповідно до розподілених та невиплачених сум у 1997-1999 роках;

  • 9,7 відс. установам Ощадбанку для виплат пенсіонерам та інвалідам на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року відповідно до питомої ваги залишків облігацій;

  • 1,6 відс. НАСК "Оранта" для виплати страхувальникам або застрахованим колишнього Укрдержстраху, яким станом на 01.01.2000 виповнилося 80 років і більше, або їх спадкоємцям.

Оскільки Головне управління Державного казначейства України безпосередньо перераховувало НАСК "Оранта" кошти для виплати страхувальникам або застрахованим колишнього Укрдержстраху, яким станом на 01.10.2000 виповнилося 80 років і більше, або їх спадкоємцям, то всі суми коштів, що направлялись до Ощадбанку, розподілялись для компенсації грошових заощаджень. Тобто, після стовідсоткового перерахування коштів, які передбачались інвалідам війни, решта розподілялась у співвідношенні 90,1 відс. - для виплат громадянам, яким станом на 01.01.97 виповнилося 80 років і більше, а 9,9 відс. - для виплат пенсіонерам та інвалідам на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

Розподіл бюджетних коштів, які направлені на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України за категоріями вкладників (економічний розподіл) у 2000 році, представлено в таблиці 5.

Категорії вкладників

Дата розподілу коштів, що надійшли від Держказначейства

 

29.05.00

03.07.00

27.07.00

31.10.00

23.11.00

29.12.00

Всього

Інваліди війни

14,300 100

 

 

 

 

 

14,300 100

Вкладники, яким станом на 01.01.97 виповнилось 80 років

14,1457 90,1

13,515 90,1

18,020 90,1

45,6193 100

 

 

91,3000 100

На викуп облігації цільової позики

1,5540 9,9

1,485 9,9

1,980 9,9

4,9807 100

 

 

10,000 100

Спадкоємцям померлих у 1997 р.

 

 

 

10,4664 58,8

17,640 58,8

20,580 58,8

48,6864 100

Спадкоємцям померлих у 1998-1999 рр.

 

 

 

7,3336 41,2

12,360 41,2

14,420 41,2

34,1136 100

Всього

30,000

15,000

20,000

68,4000

30,000

35,000

198,400

Оскільки ні Кабінетом Міністрів України, ні Міністерством фінансів України, ні Ощадним банком не визначено, за якими принципами має обраховуватись чисельність вкладників по кожній категорії і за якими критеріями має здійснюватись розподіл коштів по регіонах, то порядок розподілу коштів по обласних управліннях, відділеннях і філіях Ощадбанку здійснювався за різними методиками, а в окремих випадках суб´єктивно.

Перевіркою встановлено, що розподіл перших трьох траншів коштів, що надійшли від Держказначейства 29.05.2000; 03.07.2000 і 27.07.2000 Ощадбанк здійснював відповідно до питомої ваги кількості рахунків на 02.01.92 по вкладах 80-річних вкладників станом на 01.01.97, а розподіл коштів, що надійшли 31.10.2000 Ощадбанк здійснив суб´єктивно, без визначення будь-яких критеріїв, із значним коригуванням сум виділених коштів майже по всіх областях, враховуючи обсяг використання коштів обласними управліннями станом на день перерахування.

У свою чергу, Головне управління ВАТ "Державний ощадний банк України" по місту Києву та Київській області, отримавши кошти від ОПЕРУ Ощадбанку, здійснювало розподіл коштів між відділеннями залежно від кількості відкритих рахунків вкладників, які народилися до 1916 року, пропорційно кількості таких рахунків в загальній їх кількості по місту Києву та Київської області. Управління також здійснювало перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Для інвалідів війни Ощадбанк протягом 2000 року здійснював розподіл коштів по регіональних управліннях відповідно до питомої ваги цієї категорії громадян по регіонах за даними Мінстату України. При цьому не враховувався факт наявності чи відсутності у цих громадян вкладів в Ощадбанку на встановлену законодавством дату. Постановами Кабінету Міністрів України передбачалося здійснювати виплати компенсацій цій групі громадян України в першу чергу, що і було зроблено. Розподіл коштів по обласних управліннях Ощадбанку в 2000 році виконувався в обсягах відповідно до чисельності інвалідів у кожній області. Виплата коштів здійснювалась при явці вкладника в установу банку на підставі ощадної книжки з пред´явленням документа, що підтверджує статус інваліда війни.

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області здійснювало розподіл коштів між відділеннями без урахування цієї категорії вкладників, залежно від питомої ваги загальної кількості відкритих у відділенні рахунків у загальній кількості рахунків в управлінні. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Кошти для пенсіонерів та інвалідів на викуп облігацій Державної цільової позики 1990 року розподілялись відповідно до питомої ваги загальної суми залишків зазначених у постановах Кабінету Міністрів України облігацій (без вартості облігацій на купівлю автомашин та відеомагнітофонів) по регіонах, обрахованих шляхом інвентаризації Ощадним банком залишків облігацій, які не були викуплені у населення за відповідними видами товарів. Проте перевіркою встановлено, що в 2000 році Ощадбанк кошти, які надійшли від Держказначейства 31.10.2000 у сумі 4980700 грн. для цієї групи вкладників, розподілив по обласних відділеннях непропорційно питомій вазі невикуплених облігацій, а з урахуванням залишків коштів в обласних відділеннях Ощадбанку для цієї групи вкладників. У 2000 році три транші коштів, що надійшли 29.05.2000; 03.07.2000 і 27.07.2000 Ощадбанк розподілив між обласними відділеннями відповідно до питомої ваги вартості невикуплених облігацій, а при розподілі траншу, що надійшов 31.10.2000, здійснив коригування суми перерахування коштів по всіх областях.

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області здійснювало розподіл коштів між відділеннями залежно від кількості відкритих компенсаційних рахунків по зазначених облігаціях кожному конкретному відділенні. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2000 № 817 передбачено виплату компенсації по знецінених заощадженнях у розмірі державної допомоги на поховання (150 грн.) у межах залишку проіндексованого вкладу окремо для спадкоємців вкладників, померлих у 1997 р., і померлих у 1998 і 1999 роках. Ощадбанк здійснював розподіл коштів між регіонами пропорційно до питомої ваги померлих громадян відповідно, у 1997 і 1998 роках, по регіонах за даними Мінстату України без урахування факту наявності чи відсутності у цих громадян вкладів в Ощадбанку на встановлену законодавством дату.

Перевіркою встановлено, що в 2000 році Ощадбанк при розподілі коштів між обласними відділеннями для групи спадкоємців вкладників померлих у 1997 р. здійснював пропорційно питомій вазі померлих у 1997 р., а для спадкоємців вкладників померлих у 1998-1999 р. р. - пропорційно питомій вазі померлих за цей період.

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області здійснювало розподіл коштів між відділеннями пропорційно питомій вазі всіх вкладних рахунків кожного відділення в загальній кількості вкладів. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

У 2000 р., з моменту надходження першого траншу бюджетних коштів (29.05.2000) до кінця року на всіх субрахунках (за економічним розподілом) рахунку № 2906 в системі Ощадбанку знаходились значні залишки бюджетних коштів.

Кредитовий залишок по балансовому рахунку № 2906 Ощадбанку станом на 01.06.2000 01.01.2001 відображено в таблиці 6.

Дата

Громадяни, яким станом на 01.01.2001 випов-нилося 80 і більше років

Спадкоємці вкладників, які померли в 1997 р. (1997-2000 рр.)

Заборгованість по облігаціях Державної безпроцентної позики 1990 р.

Інвалідам війни

Спадкоємці вкладників, які померли в 1998-1999 рр.

Всього

2000 рік

 

 

 

 

 

 

01.06

 

 

 

 

 

27477,003

01.07

15629,217

0,831

173,714

8726,371

20,368

24550,501

01.08

15654,066

3,436

1966,503

7105,122

0

24729,127

01.09

2132,206

0,484

319,217

6263,158

0

8715,065

01.10

783,290

0,334

115,099

5646,340

0

6545,063

01.11

46085,303

10466,592

5024,698

5286,161

7333,600

74196,354

01.12

27897,791

19719,148

493,136

4804,320

5607,301

58521,696

01.01

27498,711

35556,216

135,437

4442,108

14749,666

82382,138

В розрізі економічного розподілу (станом на 01.01.2001) найбільша величина залишку складає 35,556 млн. грн. для спадкоємців, вкладники яких померли в 1997-2000 роках (субрахунок № 2906/02). По відношенню до суми надходжень (48686,4 тис. грн.) залишок складає 73,0 відсотки. На субрахунку громадян, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 і більше років № 2906/01 залишки складають (на 01.01.2001) - 27,498 млн. грн., що становить 30,1 відс. від суми надходжень (91300,0 тис. гривень).

Аналіз залишків бюджетних коштів по балансовому рахунку № 2906 Ощадбанку станом на 01.01.2001 представлено в таблиці 7.

Дата

Грома-дяни, яким станом на 01.01.2001 виповни-лося 80 і більше років

Спадко-ємці вклад-ників, які померли в 1997 р.

Заборго-ваність по облігаціях Державної безпро-центної позики 1990 р.

Інва-лідам війни

Спадко-ємці вкладників, які померли в 1998-1999 рр.

Всього

2000 рік

 

 

 

 

 

 

Надійшло на рахунок № 2906

91300,0

48686,4

100000,0

14300,0

34113,6

198400,0

Залишки бюдж. коштів станом на 01.01.2001

27498,711

35556,216

135,437

4442,108

14749,666

82382,138

Питома вага за­лишків бюдж. коштів у сумі над­ходжень, відс.

30,1

73,0

1,3

31,1

43,2

41,5

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2000 року № 817 в першу чергу (29.05.2000) були виділені кошти в сумі 14300 тис. грн. для виплати компенсації інвалідам війни (по 48 гривень кожному, якщо зазначена сума не перевищує залишок проіндексованого вкладу). Перевіркою встановлено, що з моменту надходження коштів (з 29.05.2000) для цієї групи вкладників і протягом 6 місяців 2000 року на субрахунку № 2906/04 знаходились значні залишки невикористаних бюджетних коштів. На початок 2001 року ці залишки складали 4442,108 тис. грн. або 31,1 відс. від виділеної для цієї категорії вкладників суми.

Загальна сума залишків коштів станом на 01.01.2001 складала 82382,138 тис. грн. або 41,5 відс. від виділеної в 2000 р. з Державного бюджету суми (198400 тис. гривень).

Такі значні за величиною залишки бюджетних коштів на балансовому рахунку № 2906 Ощадбанку обумовлені, з одного боку, тим, що Держказначейство перераховувало Ощадбанку ці кошти окремими траншами наприкінці місяця, кварталу, року, а з іншого недосконалістю запровадженої Ощадним банком системи визначення критеріїв розподілу коштів як за категоріями вкладників, так і в розрізі регіонів.

В Угоді № 6/99 між Держказначейством і Ощадним банком від 30.12.99 серед переліку балансових рахунків, залишки бюджетних коштів на яких приймаються для розрахунку при нарахуванні відсотків, відсутній рахунок № 2906. Таким чином, Ощадний банк не сплачував відсотки за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів, що обліковувалися на балансовому рахунку № 2906.

У листопаді грудні 2000 року середні залишки бюджетних коштів складали 68,4 млн. гривень.

Розрахунок показує, що в результаті цього лише за листопад-грудень 2000 року державний бюджет втратив доходів на суму понад 1,5 млн. грн. при обліковій ставці Національного банку України за цей період 27 відсотків.

Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів і Держказначейство прозвітували про стовідсоткове використання коштів на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян, що були передбачені в Законі України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", проте 82,382 млн. грн. до вкладників у 2000 році фактично не надійшли, але й до державного бюджету не повернулися.

4.5. У 2001 році видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку і страхових внесках до колишнього Укрдержстраху та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року здійснювались відповідно до ст. 18 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", якою були затверджені у сумі 200 млн. гривень.

Ст. 30 Закону повернення заощаджень громадян за економічною структурою видатків відносилося до трансфертів населенню, пов´язаних з соціальним захистом і соціальним забезпеченням та входило до переліку захищених статей видатків державного бюджету.

Розписом Державного бюджету України на 2001 рік, який був затверджений 29 січня 2001 року Міністром фінансів України І.О.Мітюковим, встановлені видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку і страхових внесках до колишнього Укрдержстраху та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року помісячно, починаючи з лютого 2001 року.

Постанова Кабінету Міністрів України була прийнята лише через три місяці після прийняття Закону про державний бюджет, а саме, 26 березня 2001 р. за № 275 "Про виплату у 2001 році грошових заощаджень і страхових внесків громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку РСР, що діяли на території України, і установи колишнього Укрдержстраху", якою Уряд встановив: провести у 2001 році виплату громадянам України грошових заощаджень і страхових внесків, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку колишнього СРСР, що діяли на території України, і колишнього Укрдержстраху, та викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на 2001 рік.

Постановою був затверджений Порядок перерахування коштів з державного бюджету ВАТ "Державний ощадний банк України" для компенсації у 2001 році грошових заощаджень громадян України та встановлено: відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" за погодженням з Міністерством фінансів розробити в місячний термін положення про порядок проведення у 2001 році установами ВАТ "Державний ощадний банк України" компенсаційних виплат заощаджень громадянам України та до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подавати Міністерству фінансів звіт про проведення компенсаційних виплат у 2001 році за встановленою формою.

Державним казначейством було здійснено перерахування коштів до Ощадного банку (див. таблицю 8).

Назва місяця

Видатки на погашення заборго-ваності по знецінених заощад-женнях громадян відповідно до бюджетного розпису
(тис. грн.)

Видатки на погашення знецінених заощаджень, що перера-ховуються до Ощадбанку відповідно до постанови КМУ від 26.03.01 р.
№ 275 (тис. грн.)

Номер розпоряд-ження на перера-хування коштів Ощадбанку

Дата пере-рахува­ння коштів

Сума коштів пере-рахова­них Ощадбанку (тис. грн.)

Відхилення

Лютий

1.921,1

1.921,1

-

-

-

-1.921,1

Березень

17.019,3

17.019,3

-

-

-

-17.019,3

Квітень

17.510,9

17.414,1

709

26/04/01

36.354,5

+18.940,4

Травень

18.228,4

17.444,6

862

22/05/01

17.444,6

-

Червень

17.690,6

16.930,0

1100

25/06/01

16.930,0

-

Липень

18.992,8

18.176,1

1305

25/07/01

18.176,1

-

Серпень

19.407,2

18.865,1

4077

22/08/01

18.865,1

-

Вересень

20.187,6

20.187,6

4160

27/09/01

20.187,6

-

Всього за 9 місяців

130.957,9

127.957,9

 

 

127.957,9

-

Перевіркою встановлено, що Державне казначейство не виконувало вимоги щодо фінансування видатків по захищених статтях та не дотримувалося Розпису Державного бюджету України на цей рік і почало здійснювати перерахування коштів Ощадбанку лише у квітні поточного року.

Причиною цього стало несвоєчасне, із запізненням на 3 місяці, прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26 березня 2001 р. за № 275 "Про виплату у 2001 році грошових заощаджень і страхових внесків громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку РСР, що діяли на території України, і установи колишнього Укрдержстраху".

Отже, як свідчать результати перевірки за підсумками дев´яти місяців 2001 року (за наростаючим підсумком), Державним казначейством України видатки на погашення заборгованості по знецінених заощадженнях громадян, що були поміщені в установи Ощадбанку, профінансовані у повному обсязі, але з порушенням помісячного розподілу Розпису Державного бюджету України. Як і в 2000 році кошти, як правило, перераховувалися наприкінці місяця, чим порушувалися вимоги статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" щодо першочергового порядку фінансування цих витрат.

На виконання постанови Уряду від 26.03.2001 № 275 "Про виплату у 2001 році грошових заощаджень і страхових внесків громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку РСР, що діяли на території України, і установи колишнього Укрдержстраху", Ощадним банком України розроблено та затверджено (Головою Правління Ощадбанку В.Н.Грибковим) Положення про порядок проведення у 2001 році установами відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" виплати заощаджень громадян України від 11.04.2001 №11/2 за погодженням з Міністерством фінансів України від 12.04.2001 № 043-508.

Перевіркою встановлено, що ОПЕРУ Ощадного банку своєчасно та в повному обсязі перераховувались кошти, отримані з державного бюджету до обласних управлінь (див. таблицю 9).

Дата перерахування коштів Держ­казначейством Ощадбанку

Сума,
тис. грн.

Дата перерахування коштів Ощад­банком обласним управлінням

Сума,
тис. грн.

26.04.2001

36 354,500

27.04.2001

36 354,500

22.05.2001

17 444,600

23.05.2001

17 444,600

25.06.2001

16 930,000

25.06.2001

16 930,000

25.07.2001

18 176,100

26.07.2001

18 176,100

22.08.2001

18 865,100

23.08.2001

18 865,100

Всього:

107 770,300

 

107 770,300

Кошти, що надходили на кореспондентський рахунок Ощадного банку, розподілялись за аналітичною структурою між громадянами відповідно до "Порядку перерахування коштів з державного бюджету відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" та Національній акціонерній страховій компанії "Оранта" для компенсації в 2001 році грошових заощаджень та страхових внесків громадян України" (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2001 № 275.

У першу чергу, здійснено перерахування коштів для виплати громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 100 років і більше (загальна сума 6 млн. грн., але не більше 2000 грн. за кожною ощадною книжкою), та інвалідам війни (загальна сума 28,2 млн. грн., по 100 грн. кожному) в межах залишку проіндексованого вкладу. Кошти, що залишились, мали перераховуватись у такому співвідношенні:

  • 79,8 відс. Ощадбанку для виплат громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 років і більше;

  • 15,9 відс. Ощадбанку для виплат пенсіонерам та інвалідам на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року відповідно до питомої ваги залишків облігацій;

  • 4,3 відс. НАСК "Оранта" для виплати страхувальникам або застрахованим колишнього Укрдержстраху, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 років і більше.

Оскільки Головне управління Державного казначейства України безпосередньо перераховувало НАСК "Оранта" кошти для виплати страхувальникам або застрахованим колишнього Укрдержстраху, яким станом на 01.01.2000 виповнилося 80 років і більше, то всі суми коштів, що направлялись до Ощадбанку, розподілялись для компенсації грошових заощаджень. Тобто, після стовідсоткового перерахування коштів, що передбачались для виплат громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 років і більше та інвалідам війни, решта розподілялась у співвідношенні 83,38 відс. для виплат громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 років і більше, а 16,62 відс. для виплат пенсіонерам та інвалідам на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.

Розподіл бюджетних коштів, які направлені на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України за категоріями вкладників (економічний розподіл) у 2001 році представлено в таблиці 10.

Категорії вкладників

Дата розподілу коштів, що надійшли від Держказначейства

 

27.04.2001

23.05.2001

25.06.2001

26.07.2001

23.08.2001

Всього

Інваліди війни

28,200 100

 

 

 

 

28,200 100

Вкладники, яким станом на 01.01.2001 виповнилось 80 років

1,79650 83,38

14,54600 83,38

14,11718 83,38

15,15614 83,38

9,68418 83,38

55,30000 100

Вкладники, яким станом на 01.01.2001 виповнилось 100 років

6,000
100

 

 

 

 

6,000
100

На викуп облігації цільової позики

0,35800 16,62

2,89860 16,62

2,81282 16,62

3,01996 16,62

1,91062 16,62

11,00000 100

Спадкоємцям померлих у 1997-2000 р.р.

 

 

 

 

7,2703 7,53

7,2703 7,53

Всього:

36,3545

17,4446

16,9300

18,1761

18,8651

107,7703

За таким принципом здійснювався розподіл другого, третього та четвертого траншів коштів, що надходили з Держказначейства до Ощадбанку.

При розподілі п´ятого траншу, який надійшов 23.08.2001, у сумі 18,8651 млн. грн., включено третю групу громадян-спадкоємців на поховання вкладників, які померли в 1997-1999 роках (виділено 7270300 грн.), оскільки за рахунок цього траншу перераховано повністю суми коштів, що передбачались постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2001 № 275 для виплат громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 років і більше (55,3 млн. грн.) та для виплат пенсіонерам та інвалідам на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року (11 млн. грн.).

Перевіркою встановлено, що протягом 2001 року Ощадбанк здійснював розподіл коштів для 80-літніх вкладників за двома різними принципами. Перші два транші коштів, що надійшли від Держказначейства 27 квітня та 23 травня 2001 року були розподілені між обласними відділеннями Ощадбанку відповідно до питомої ваги суми вкладів цієї категорії вкладників станом на 01.01.98, а три інші транші, які надійшли 25 червня, 27 липня та 23 серпня, - відповідно до питомої ваги кількості рахунків на 02.01.92 станом на 01.01.97.

Крім того, визначаючи питому вагу вкладників цієї категорії, Ощадний банк при розподілі перших двох траншів порушив постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2001 № 275 і розширив цю категорію вкладників, включивши до неї тих громадян, яким станом на 01.01.2001 виповнилось 78 років (тобто, вкладників, які не досягли 80-річного віку). При розподілі третього та четвертого траншів Ощадбанк не тільки змінив принцип розподілу (питому вагу суми вкладів станом на 01.01.98 замінено на питому вагу кількості рахунків на 02.01.92 станом на 01.01.97.), а й здійснив коригування суми перерахування коштів окремим областям (Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Чернівецькій).

У свою чергу, Головне управління по місту Києву та Київській області, отримавши кошти з ОПЕРУ Ощадбанку, здійснювало розподіл коштів між відділеннями пропорційно питомій вазі вкладних рахунків кожного відділення в загальній їх кількості по місту Києву та Київської області без урахування віку вкладників. Управління здійснювало також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Для інвалідів війни Ощадбанк протягом 2001 року здійснював розподіл коштів по регіональних управліннях відповідно до питомої ваги цієї категорії громадян по регіонах за даними Мінстату України. При цьому не враховувався факт наявності чи відсутності у цих громадян вкладів в Ощадбанку на встановлену законодавством дату. Постановами Кабінету Міністрів України передбачалося здійснювати виплати компенсацій цій групі громадян України в першу чергу, що й було зроблено. Розподіл коштів по обласних управліннях Ощадбанку в 2001 році виконувався в обсягах відповідно до чисельності інвалідів у кожній області. Виплата коштів здійснювалась при явці вкладника в установу банку на підставі ощадної книжки з пред´явленням документа, що підтверджує статус інваліда війни.

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області здійснювало розподіл коштів між відділеннями без урахування цієї категорії вкладників, а залежно від питомої ваги загальної кількості відкритих у відділенні рахунків у загальній кількості рахунків в управлінні. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Кошти для пенсіонерів та інвалідів на викуп облігацій Державної цільової позики 1990 року розподілялись, як і в 2000 році, відповідно до питомої ваги загальної суми залишків, зазначених у постановах Кабінету Міністрів України облігацій (без вартості облігацій на купівлю автомашин та відеомагнітофонів) по регіонах, обрахованих шляхом інвентаризації Ощадним банком залишків облігацій, які не були викуплені у населення за відповідними видами товарів. Проте перевіркою встановлено, що три транші коштів, що надійшли від Держказначейства 27.04.2001; 23.05.2001 і 23.08.2001 Ощадбанк розподілив між обласними відділеннями відповідно до питомої ваги невикуплених облігацій, а при розподілі двох траншів, що надійшли 25.06.2001 і 23.08.2001, здійснив коригування суми перерахування коштів окремим областям (Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській).

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області у 2001 році здійснювало розподіл коштів між відділеннями, як і в 2000 році, в залежно від кількості відкритих компенсаційних рахунків по зазначених облігаціях у кожному конкретному відділенні. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2001 № 275 передбачено виплату компенсації по знецінених заощадженнях в розмірі державної допомоги на поховання (150 грн.) у межах залишку проіндексованого вкладу для спадкоємців вкладників, померлих у 1997-2000 роках.

Перевіркою встановлено, що в 2001 році кошти, що надійшли 23.08.2001 для спадкоємців вкладників померлих у 1997-2000 р.р., розподілені між обласними відділеннями Ощадбанку без урахування померлих вкладників у 2000 році. За усним поясненням заступника начальника управління розвитку ощадної справи Грищенко Г.Й., при отриманні наступного траншу коштів буде проведено коригування їх розподілу між обласними відділеннями Ощадбанку.

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області здійснювало розподіл коштів між відділеннями пропорційно питомій вазі всіх вкладних рахунків кожного відділення в загальній кількості вкладів. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Кошти для виплати вкладникам, яким на 1 січня 2001 року виповнилось 100 років і більше, розподілялись між регіонами відповідно до питомої ваги цієї категорії громадян за даними Мінстату України, без урахування факту наявності чи відсутності у цих громадян вкладів в Ощадбанку на встановлену законодавством дату.

Головне управління Ощадбанку по місту Києву та Київській області здійснювало розподіл коштів між відділеннями пропорційно питомій вазі всіх вкладних рахунків кожного відділення в загальній кількості вкладів в управлінні. Здійснювався також перерозподіл коштів за зверненнями клієнтів банку.

Оскільки у 2000 році бюджетні кошти в сумі 82,3 млн. грн. не були використані Ощадним банком за цільовим призначенням, у тому числі, у зв´язку з надходженням значних сум в кінці року, Кабінет Міністрів України постановою від 26.03.2001 № 275 дозволив Ощадбанку спрямувати у 2001 році залишки коштів, які надійшли у 2000 році з державного бюджету на його рахунок для здійснення компенсаційних виплат, але станом на 31 грудня 2000 р. не були виплачені громадянам за їх зверненнями, на проведення компенсаційних виплат відповідним категоріям вкладників у порядку та розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2000 № 817.

Незважаючи на те, що такий дозвіл отримано тільки 26 березня 2001 року, виплати цих коштів здійснювалися Ощадним банком протягом січня березня. За цей період було використано бюджетних коштів у сумі 19,1 млн. гривень. Таким чином, у 2001 році одночасно, діяло 2 порядки щодо проведення установами Ощадбанку виплати заощаджень громадянам України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2001 р. № 275 в першу чергу (27.04.2001) у повному обсязі були виділені кошти в сумі 6000 тис. грн. для виплати громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 100 років і більше (до 2000 грн. за кожною ощадною книжкою), та інвалідам війни (загальна сума 28,2 млн. грн., по 100 грн. кожному), в межах залишку проіндексованого вкладу.

Другий, третій та четвертий транші бюджетних коштів, що надійшли з Держказначейства відповідно 23.05.2001; 25.06.2001 та 27.07.2001 були, розподілені між вкладниками віком 80 років і більше та направлені на викуп облігацій цільової позики.

З моменту надходження коштів (з 27.04.2001) для вкладників, яким виповнилося 100 років і більше та інвалідів війни, і протягом 5 місяців 2001 року на субрахунках № 2906/04 і № 2906/06 знаходились значні за величиною залишки невикористаних бюджетних коштів.

Кредитовий залишок по балансовому рахунку № 2906 Ощадбанку станом на 01.02.2001 01.09.2001 представлено в таблиці 11.

Дата

Грома-дяни, яким станом на 01.01.2001 випов-нилося 80 і більше років

Спадко-ємці вклад-ників, які померли в 1997 р.

Заборго-ва­ність по облігаціях Дер-жавної безпро-цент­ної позики 1990 р.

Інва-лідам війни

Спадко-ємці вклад-ників, які померли в 1998-1999 р.р.

Грома-дяни, яким станом на 01.01.2001 випов-нило­ся 100 і більше років

Всього

01.01. 2001

 

 

 

 

 

 

82382,137

01.02

27519,270

33510,736

75,611

4270,376

2332,542

0

67708,535

01.03

27526,150

32395,441

47,882

4149,236

1011,446

0

65130,155

01.04

27300,047

31835,213

30,563

4010,244

0

0

63176,067

01.05

10916,785

13662,773

342,940

29793,469

0

5959,766

60675,732

01.06

11141,376

6079,534

1060,798

16347,647

0

5285,082

39914,438

01.07

14069,453

3052,260

2234,945

12941,327

0

5149,882

37447,867

01.08

15851,991

1368,774

2526,792

11457,129

0

5072,500

36277,185

01.09

13414,099

5073,371

1478,295

10637,084

0

5038,152

35641,000

Станом на 01.09.2001 на субрахунку № 2906/04 (компенсації інвалідам війни) знаходились залишки невикористаних коштів у сумі 10637,084 тис. грн. або 37,7 відс. від виділеної для цієї категорії вкладників суми; а на субрахунку № 2906/06 (компенсації громадянам, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 100 років і більше) залишки складали 5038,152 тис. грн. або 84 відс. від виділеної суми.

Протягом 2001 року залишається високою питома вага залишків коштів на субрахунку № 2906/02 спадкоємців, вкладники яких померли в 1997-2000 роках 5073,371 тис. грн., або 69,8 відс. від суми надходжень (7270,3 тис. гривень). На субрахунку громадян, яким станом на 01.01.2001 виповнилося 80 і більше років № 2906/01 залишки складають (на 01.09.2001) 13414,099 тис. грн., що становить 24,2 відс. від суми надходжень (55300,0 тис. гривень).

Аналіз залишків бюджетних коштів по балансовому рахунку № 2906 Ощадбанку станом на 01.02.2001 01.09.2001 представлено в таблиці 12.

Дата

Грома-дяни, яким станом на 01.01.2001 випов-нилося 80 і більше років

Спадкоємці вкладників, які померли в 1997 р.

(1997-2000 рр.)

Забор-гованість по облігаціях Державної без-процентної позики 1990 р.

Інвалідам війни

Грома-дяни, яким станом на 01.01.2001 випов-нилося 100 і більше років

Всього

2001 рік

 

 

 

 

 

 

Надійшло на рахунок
№ 2906

55300,0

7270,3

11000,0

28200,0

6000,0

107770,3

Залишки бюджетних коштів станом на 01.09.2001

13414,099

5073,371

1478,295

10637,084

5038,152

35641,000

Питома вага залиш­ків бюджет­них коштів у сумі над­ходжень, відс.

24,2

69,8

13,4

37,7

84,0

33,1

За користування залишками бюджетних коштів протягом 2001 року Ощадний банк, як і в попередні роки, не сплачував відсотки до державного бюджету, оскільки рахунок № 2906 не був віднесений Держказначейством до тих, за якими сплачуються відсотки за користування тимчасово вільними бюджетними коштами.

У січні - березні 2001 року середні залишки бюджетних коштів складали майже 70 млн. гривень. Розрахунок показує, що лише за цей період втрати державного бюджету склали понад 2,1 млн. грн. при обліковій ставці Національного банку України 25 відсотків

Головною причиною наявності значних залишків бюджетних коштів в Ощадному банку є недосконалість нормативно-правових документів стосовно порядку витрачання цих коштів.

Так, для більшої частини вкладників (крім тих, яким виповнилося 80 і більше років) виділені з державного бюджету цільові кошти не перераховувалися безпосередньо на їх рахунки, а виплачувалися лише після звернення вкладників до установ Ощадного банку.

Цьому сприяло й те, що в Ощадному банку відсутня система повідомлення кожного громадянина-вкладника, якому належить виплатити кошти по знецінених заощадженнях, подібно, наприклад, до порядку, який запроваджений Ощадбанком для інформування колишніх клієнтів банку "Україна" щодо виплати їм частини коштів згідно з "Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладникам банків у разі їх ліквідації" (розробленого відповідно до п. 6 Указу Президента України від 10.09.98 № 996 та затвердженого Правлінням НБУ від 11.01.2001 № 8).

Порівняльний аналіз положень порядків, що регулювали виплату компенсаційних коштів Ощадним банком протягом 1997-2001 років показав наступне:

  • категорії вкладників, які мали право на компенсацію, постійно змінювалися;

  • для одних категорій вкладників виплати компенсацій здійснювались тільки на один вкладний рахунок, а для інших за кожним;

  • протягом 1997-1999 років передбачалось подекадне перерахування цільових коштів з державного бюджету до Ощадного банку, а з 2000 року щомісячне;

  • не визначалися принципи, за якими має обраховуватись чисельність вкладників по кожній категорії і за якими критеріями має здійснюватись розподіл коштів по регіонах, в результаті чого розподіл коштів Ощадбанком здійснювався за різними методиками.

Перевірка запровадженого в 2000-2001 роках механізму бухгалтерського обліку та порядку безпосередньої виплати цільових коштів, які виділялись з державного бюджету на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян України, в Радянському та Старокиївському відділеннях Ощадбанку м. Києва показала, що вони не забезпечують прозорість для контролю за використанням цих коштів. Перераховані Дежказначейством кошти на спеціальний рахунок Ощадбанку № 2906 "Кредиторська заборгованість за індексацією грошових заощаджень" в районних відділеннях Ощадбанку перераховувались на рахунок № 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку". Тобто, на цьому етапі бюджетні кошти змішувались з іншими небюджетними коштами і далі перераховувались на рахунки 2620 "Поточні рахунки фізичних осіб"; 2630 "Короткострокові депозити фізичних осіб"; 2635 "Довгострокові депозити фізичних осіб", рух коштів по яких є банківською таємницею.

Згідно з п. 2 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, є банківською таємницею, а Рахункова палата не включена до переліку установ, на вимогу яких банк може розкривати ці відомості. Це не дозволило Рахунковій палаті здійснити у повному обсязі перевірку дотримання чинного законодавства при використанні цих коштів за цільовим призначенням і, в першу чергу, на стадії проведення Ощадним банком операцій по зарахуванні компенсаційних виплат на рахунки вкладникам і безпосередньої їх виплати громадянам.

Впродовж 1999-2001 років на розгляд Верховної Ради України було внесено близько 20 законопроектів щодо вдосконалення механізму погашення заборгованості держави по вкладах населення в Ощадному банку України та колишнього Укрдержстраху.

Всі ці законопроекти вносилися за ініціативою народних депутатів і жодного разу за ініціативи Кабінету Міністрів України.

На сьогодні жоден із цих законопроектів не набрав чинності (на два Закони, прийняті Верховною Радою України, Президентом України накладено вето).

У жовтні 2001 року Конституційний Суд України розглянув справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та жителів Харківської області щодо відповідності Конституції України статей 7, 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" і вирішив:

  1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення статті 7 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (зі змінами) в частині щодо повернення заощаджень громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, відновлених та проіндексованих згідно з цим Законом в установах Ощадного банку України, залежно "від віку вкладника" та "інших обставин" (положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення).

  2. Визнати таким, що відповідає Конституції України, положення статті 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" щодо отримання частини вкладу, у розмірі державної допомоги на поховання, спадкоємцями померлого вкладника.

Після прийняття цього рішення єдиним критерієм повернення заощаджень залишилася лише сума вкладу.

Ця обставина вимагає докорінної зміни нормативно-правової бази, створеної Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів та Ощадним банком України стосовно цієї проблеми.


На підставі розгляду матеріалів перевірки
Колегія Рахункової палати зробила наступні висновки:

  1. Створена Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України та Ощадним банком система фінансування видатків з погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку є недосконалою.

  2. Недосконалість такої системи зумовлена:

    • постійними запізненням прийняття урядових рішень про встановлення порядку виплати цих цільових коштів після прийняття законів про державний бюджет;

    • зміною категорій вкладників і кількості вкладних рахунків, що підлягають компенсації;

    • відсутністю безпосереднього перерахування для більшої частини вкладників виділених з державного бюджету коштів, виплатою їх лише після звернення вкладників до установ Ощадного банку;

    • здійсненням Ощадним банком розподілу коштів по обласних управліннях, відділах, філіях за різними методиками, а в окремих випадках суб´єктивно;

    • створенням нерівних умов для вкладників при розподілі і використанні бюджетних коштів, що порушувало конституційні права громадян України.

  3. Нормативно-правова база, яка регулює питання використання бюджетних коштів на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян, потребує докорінної зміни.

  4. Стан виконання державних гарантій відновлення заощаджень громадян України є незадовільним. Загальна сума заборгованості за знеціненими грошовими заощадженнями населення майже за 5 років (1997-2001 р.р.) зменшилася лише на 0,3 відс. (391 млн. грн.) від гарантованої державою до повернення суми. Цьому сприяла правова невизначеність їх обліку у складі державного боргу, недосконала система фінансування видатків з погашення заборгованості, а також порушення при їх здійсненні.

  5. Низка важливих положень прийнятого у листопаді 1996 року Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" не реалізована, а внесені в нього протягом 1997-1998 років зміни суттєво погіршили вирішення питання компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень.

  6. Існуюча система обліку знецінених заощаджень громадян не забезпечує відображення їх реального розміру та державних гарантій їх повернення.

    Заборгованість по знецінених грошових заощадженнях громадян України через конкуренцію норм різних законодавчих актів, що мають однакову юридичну силу, у складі державного внутрішнього боргу Міністерством фінансів України не обліковується. В результаті, боргові зобов´язання держави перед громадянами України документально не оформлено.

    Розмір боргових зобов´язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян України, що обліковуються на позабалансовому рахунку Ощадного банку, не відповідає сумі зобов´язань, визначених Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", у зв´язку з не відображенням Ощадним банком боргових зобов´язань по державних цінних паперах у сумі понад 2 млрд. гривень.

    За оцінкою Рахункової палати України загальна сума заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян Україна станом на 1 жовтня 2001 року становить 131,6 млрд. гривень.

  7. Попри постійну наявність впродовж 2000 2001 рр. на рахунку Ощадного банку (№ 2906) значних залишків невикористаних за цільовим призначенням коштів державного бюджету, плата за їх користування Ощадним банком не здійснювалася.

    Ця ситуація спричинена невключенням Державним казначейством України цього рахунку до переліку рахунків, на які нараховуються відсотки за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів, а також незабезпеченням Міністерством фінансів України, як головним розпорядником цих бюджетних коштів, їх ефективного та своєчасного використання.

    В результаті, державний бюджет тільки у листопаді грудні 2000 року та січні березні 2001 року розрахунково втратив можливих доходів за користування Ощадним банком тимчасово вільними бюджетними коштами на суму 3,6 млн. гривень.

  8. Система контролю та звітності про використання коштів на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку є недосконалою.

    Всупереч звітування Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів і Держказначейством про стовідсоткове використання коштів на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", 82,4 млн. грн. до вкладників у 2000 році фактично не надійшли, але й до державного бюджету не повернулися.

    Ощадний банк при звітуванні про використання отриманих бюджетних коштів відносить до категорії виплачених сум перерахування коштів на рахунки вкладників, а не фактично отримані ними кошти, мотивуючи це відсутністю відповідної звітності.

  9. Банківська таємниця та відсутність Рахункової палати у переліку органів, що мають право на її розкриття, не дозволяють здійснити у повному обсязі перевірку дотримання чинного законодавства при використанні бюджетних коштів за цільовим призначенням безпосередньо на стадії зарахування їх банком на рахунки вкладників.

  10. Міністерство фінансів, як головний розпорядник бюджетних коштів, передбачених на погашення боргових зобов´язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян України, не забезпечило їх законне та ефективне використання, в результаті, при їх використанні встановлено факти порушення чинного законодавства, фінансування цих видатків не у повному обсязі, не першочергово та неефективно.

    Протягом 1997-1999 років Міністерством фінансів та Державним казначейством передбачені у Законах України про Державний бюджет України видатки на погашення заборгованості по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадбанку профінансовано лише на 8 відс., таким чином, до вкладників не надійшло гарантованих державою 710 млн. гривень.

    Незважаючи на те, що у 2000-2001 роках рівень фінансування цих видатків досяг 100 відсотків, вони перераховувалися Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України не у першочерговому порядку, як це передбачено законодавством для захищених статей, а, як правило, у кінці звітного періоду (місяця, кварталу, року), а в окремі місяці взагалі не фінансувалися. Це спричинило несвоєчасне отримання вкладниками належних їм коштів.

    Із перерахованих Ощадному банку у 2000 році 198,4 млн. грн. 82,4 млн. грн. або 41 відс. отриманої суми залишилися невикористаними. Рішення про подальше їх використання було прийнято Урядом тільки в кінці березня 2001 року.

Відповідно до статей 28 і 30 Закону України "Про Рахункову палату" інформацію за результатами перевірки надіслано Президенту України, а висновки і пропозиції Кабінету Міністрів України для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.

Про цей сайт | Адміністратор | Лист до редакції
Розробник ЗАТ "Софтлайн", Україна© Рахункова палата України