ЗВІТ
Рахункової палати України
за 2008 рік

Київ 2009

Відповідно до статті 35 Закону України "Про Рахункову палату" подаємо Верховній Раді України схвалений Колегією Звіт Рахункової палати за 2008 рік.

Представлений Звіт містить основні результати діяльності Рахункової палати за 2008 рік, приклади системних порушень, виявлених у ході здійснення контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Сподіваємося, що ці матеріали стануть корисними у Вашій депутатській діяльності, особливо при опрацюванні та прийнятті законопроектів, спрямованих на подолання фінансово-економічної кризи та забезпечення стабільної і ефективної економіки в Україні.

Голова Рахункової палати
В.К.Симоненко

ЗМІСТ

1. РЕАЛІЗАЦІЯ РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ

1.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ У 2008 РОЦІ

1.2. ПІДСУМКИ РОБОТИ КОЛЕГІЇ

1.3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРТНИХ ЗАХОДІВ

1.3.1. Загальна характеристика діяльності

1.3.2. Контроль, аналіз та експертиза формування і виконання Державного бюджету України

1.3.3. Аналіз виявлених бюджетних правопорушень

1.3.4. Аналіз виявлених фактів неефективного використання
коштів державного бюджету

1.3.5. Аналіз виявлених фактів неналежного адміністрування
доходів державного бюджету

1.3.6. Результати перевірок виконання кошторису витрат Національного банку України, аналізів звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України

1.4. РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ ТА ОКРЕМИХ НАПРЯМІВ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

1.5. ПІДСУМКИ ПАРАЛЕЛЬНИХ ТА КООРДИНОВАНОГО АУДИТІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

2. РЕАГУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ НА ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ КОЛЕГІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ У СФЕРІ ПОВНОВАЖЕНЬ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

4. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

5. ГЛАСНІСТЬ У РОБОТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

6.1. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

6.2. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

6.3. ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Додаток 1

Додаток 2

1. РЕАЛІЗАЦІЯ РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ

1.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ У 2008 РОЦІ

Принципи законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності є наріжним каменем, системою координат, в яких Рахункова палата здійснює свою діяльність як постійно діючий конституційний орган зовнішнього державного фінансово-економічного контролю. Цими принципами вона керується не тільки в проведенні всіх контрольно-аналітичних та експертних заходів, а й, що дуже важливо, по відношенню до себе з усіх питань забезпечення функціонування Рахункової палати.

Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про Рахункову палату", іншими нормативно-правовими актами України визначено, що Рахункова палата здійснює контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Для найефективнішого виконання визначених цими актами функцій і повноважень, спираючись на досвід, набутий у ході проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, враховуючи зміни чинного законодавства, зміни і пріоритети соціально-економічного розвитку держави та суспільства, Рахунковою палатою визначено оптимальні, на сьогодні, основні напрями діяльності, за якими проводились аудити.

З метою підвищення ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, оптимізації і актуалізації напрямів проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, у 2008 році було внесено зміни до структури та штатного розпису Рахункової палати. Реалізацію поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували департаменти:

    з питань бюджетної політики (головний контролер - директор департаменту Головань М.М.);

    з питань доходів державного бюджету (заступник директора департаменту Огонь Ц.Г.);

    з питань правового забезпечення (головний контролер - директор департаменту Пилипенко В.П.);

    з питань оборони та правоохоронної діяльності (головний контролер-директор департаменту - Невідомий В.І.);

    з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій (головний контролер - директор департаменту Шулежко М.Я.);

    з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності (головний контролер - директор департаменту Заремба І.М.);

    з питань науки та гуманітарної сфери (головний контролер - директор департаменту Фліссак Я.А.);

    з питань соціальної політики (головний контролер - директор департаменту Вітковська Л.В.);

    з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ (головний контролер - директор департаменту Іваненко Ю.В.);

    з питань надходження та використання коштів державного бюджету в регіонах (головний контролер - директор департаменту Самусь Г.Ю.).

Протягом року було здійснено реструктуризацію територіальних управлінь Рахункової палати. При формуванні територіальних управлінь було взято за основу адміністративно-територіальний поділ України, специфіку регіонального виробництва, соціально-економічного, історичного та етнічного розвитку, природно-кліматичні особливості тощо.

Сфера діяльності восьми територіальних управлінь, що функціонують нині, розповсюджена на 21 область України, Автономну Республіку Крим, а також міста Київ та Севастополь. На сьогодні створено і повноцінно функціонують територіальні управління:

-          по м. Києву та Київській, Черкаській та Чернігівській областях (у м. Київ);

-          по Дніпропетровській та Запорізькій областях (у м. Дніпропетровськ);

-          по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (у м.  Львів);

-          по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (у м. Одеса);

-          по Донецькій та Луганській областях (у м. Донецьк);

-          по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю (у м. Севастополь);

-          по Харківській, Сумській та Полтавській областях (у м. Харків);

-          по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях (у м. Вінниця).

Протягом року продовжувалось фахове становлення територіальних управлінь Рахункової палати. Набуття досвіду відбувалось шляхом проведення як координованих департаментами Рахункової палати аудитів, так і самостійних контрольних заходів щодо перевірки законності, ефективності та доцільності формування надходжень та витрачання коштів Державного бюджету України і державних цільових фондів органами державної влади, установами, організаціями, підприємствами, незалежно від форми власності, які знаходяться на відповідній території.

Згідно з вимогами чинного законодавства Рахункова палата протягом звітного року продовжувала здійснювати контрольно-аналітичну та експертну діяльність, яка забезпечує єдину систему контролю за виконанням державного бюджету і бюджетів державних цільових фондів. Це передбачає проведення цілісного та взаємопов’язаного комплексу контрольних і експертних заходів.

Така система контролю інтегрована до основних складових бюджетного процесу і передбачає безперервний трирічний цикл контролю за формуванням та виконанням бюджетів кожного фінансового року, що реалізується на трьох послідовних стадіях - попереднього контролю проекту бюджету, поточного контролю виконання бюджету та  подальшого контролю виконання бюджету.

У 2008 році Рахунковою палатою здійснювався контроль бюджетів трьох років - 2009 року (на стадії формування проекту бюджету), 2008 року (в ході поточного виконання) та 2007 року (виконаного бюджету). Бюджети кожного фінансового року знаходяться на одному з етапів трирічного циклу.

Комплекс заходів, що здійснюється в рамках зазначеного попереднього, поточного та подальшого контролю, суттєво доповнюється тематичними контрольними та аналітичними заходами, які здійснюються у відповідності із планом роботи Колегії Рахункової палати.

2008 рік став для Рахункової палати роком визначних здобутків у міжнародному співробітництві. Беззаперечним визнанням професіоналізму, компетенції та аудиторського авторитету Рахункової палати України стало її обрання на VII Конгресі EUROSAI у місті Кракові (Республіка Польща) до Ради керуючих EUROSAI. Участь у Раді керуючих дозволить Рахунковій палаті, як одному з восьми постійних членів Ради, активно впливати на прийняття рішень, пов’язаних з діяльністю EUROSAI, схвалення проекту бюджету та винесення його на розгляд Конгресу, нагляд за виконанням Статуту EUROSAI тощо.

Учасники VII Конгресу EUROSAI, взявши до уваги існуючу потребу більш глибокого вивчення проблеми зростання кількості аварій і катастроф природного або техногенного характеру та необхідність залучення зусиль ВОФК для запобігання і ліквідації цих небезпечних явищ та враховуючи наміри спеціальної підгрупи діяти автономно, відповідно до Статуту EUROSAI, прийняли рішення про створення Спеціальної групи з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, яка співпрацюватиме в координації з робочою групою EUROSAI з аудиту навколишнього середовища. Країнами-членами EUROSAI було визначено, що Головою новоствореної Спеціальної групи буде Рахункова палата України.

В рамках роботи очолюваної Рахунковою палатою України спеціальної підгрупи EUROSAI WGEA з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів, що була провісником вищезазначеної спеціальної групи, у звітному році відбулося завершення та підписання сімома Вищими органами фінансового контролю спільного Звіту за результатами міжнародного координованого аудиту Чорнобильського Фонду "Укриття".

Підписання Звіту за результатами міжнародного координованого аудиту
Чорнобильського фонду "Укриття"
(м. Краків, Польща, червень 2008 року)

Крім того, на VI засіданні робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, яке відбулося у жовтні 2008 року в м. Києві, Рахункову палату України було обрано до складу Наглядового комітету зазначеної робочої групи, що включає 8 ВОФК країн Європи.

У звітному році було завершено три паралельні аудити, проведені Рахунковою палатою України з ВОФК Словацької Республіки та Республіки Польща, у другому півріччі розпочато ще 3 контрольні заходи з ВОФК Болгарії, Казахстану та Польщі, завершення яких та підготовка відповідних підсумкових документів планується у 2009 році.

1.2. ПІДСУМКИ РОБОТИ КОЛЕГІЇ

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про Рахункову палату" Колегія Рахункової палати є керівним органом Рахункової палати, яка розглядала питання організації роботи Рахункової палати, планування, проведення контрольно-ревізійних, аналітичних та експертних заходів, методології контрольної, аналітичної і експертної діяльності.

В основу діяльності Колегії покладено принцип колегіальності та норми Закону України "Про Рахункову палату", Бюджетного кодексу України, Регламенту Рахункової палати.

Колегія Рахункової палати була сформована 23 травня 1997 року. Ротація членів Колегії здійснювалася відповідно до постанов Верховної Ради України від 17.06.2004 та 25.03.2005 років.

На сьогодні до складу Колегії входять: Голова Рахункової палати, Заступник Голови Рахункової палати, Секретар Рахункової палати та дев’ять головних контролерів - директорів департаментів, які затверджені Верховною Радою України таємним голосуванням.

У відповідності зі своїми завданнями та функціями Колегія Рахункової палати у звітному році зосереджувала свою діяльність на:

    підвищенні ефективності та якості контрольно-аналітичної  роботи;

    забезпеченні системного підходу на всіх етапах підготовки і проведення контрольно-аналітичних заходів;

    посиленні контролю за доходною частиною державного бюджету;

    поглибленні контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах;

    плануванні питань, що стосуються загальнодержавних та регіональних проблем;

    удосконаленні форм і методів проведення аудиту, зокрема аудиту ефективності, фінансового аудиту, аудиту відповідності, встановленні причинно-наслідкових зв’язків виявлених порушень;

    аналізі виявлених системних порушень та підготовці відповідних рекомендацій і пропозицій;

    охопленні контролем більшої кількості об’єктів та обсягів коштів державного бюджету, загальнодержавних цільових фондів;

    інтенсифікації контролю за використанням коштів державного бюджету;

    розвитку міжнародного співробітництва та вивченні міжнародного досвіту вищих органів фінансового контролю зарубіжних країн щодо контрольної діяльності та втіленні його при проведенні паралельних і спільних аудитів;

    забезпеченні гласності та прозорості в діяльності Рахункової палати;

    розвитку сучасних інформаційних технологій в забезпеченні фінансового контролю.

На постійному контролі Колегії перебуває стан реагування органів державної влади та об’єктів аудиту на висновки і пропозиції Рахункової палати за результатами контрольних та контрольно-аналітичних заходів, розгляду Верховною Радою України законодавчих пропозицій Рахункової палати з питань державного бюджету і фінансів України.

У 2008 році було проведено 29 засідань Колегії Рахункової палати, на яких розглянуто 160 питань (діаграма 1). Порівняно з минулим роком, інтенсивність роботи Колегії зросла на 13 відсотків.

Департаментами і територіальними управліннями здійснено 1130 контрольно-аналітичних та експертних заходів, за результатами яких підготовлено 125 Звітів та Висновків.

Колегією забезпечувалося виконання одного з основних завдань і повноважень Рахункової палати - здійснення аналізу бюджетного процесу та  контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України і їх використанням.

Впродовж року Колегія надавала Верховній Раді України  висновки щодо виконання державного бюджету за І квартал, І півріччя і 9 місяців, виконання доходної частини Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів, а також Висновки і пропозиції за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

Завдання Рахункової палати щодо контролю за фінансуванням програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля втілено при  підготовці 18 Звітів за результатами аудиту використання бюджетних коштів на виконання 23 державних цільових програм або окремих їх напрямів. Загалом, 14 відс. від загальної кількості контрольно-аналітичних питань, підготовлених департаментами та територіальними управліннями Рахункової палати за звітний період, складають питання щодо аудиту цих програм.

Зокрема, це стосується:

Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;

Загальнодержавних програм: космічної програми України на 2003-2007 роки; "Питна вода України" на 2006-2020 роки; реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки; розвитку високих наукоємних технологій; адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; підтримки молоді на 2004-2008 роки; збереження і використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки; розвитку рибного господарства України на період до 2010 року;

Державних програм: забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки; удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства на 2002-2006 роки; розвитку Національної депозитарної системи України; розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року; розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки; розвитку культури на період до 2007 року; приведення небезпечних об’єктів виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на 2005-2014 роки; Державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на 2007-2010 роки;

Комплексних програм: захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року; ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України; комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2006-2015 роки; розвитку системи зв’язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004-2010 роки; комплексного розвитку Українського Придунав’я на 2004-2010 роки; паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки.

Колегія Рахункової палати забезпечувала охоплення контролем всіх напрямів використання державних коштів, одним із пріоритетних був контроль за використанням бюджетних коштів на вирішення соціальних питань та забезпечення належних умов праці. Зокрема, Колегією особлива увага приділялася контролю за використанням бюджетних коштів на:

    соціальний захист ветеранів війни;

    забезпечення інвалідів автомобілями;

    створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де  ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості;

    виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям;

    фінансову підтримку громадських організацій інвалідів;

    здійснення заходів державної політики з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї;

    підвищення розмірів оплати праці працівників бюджетних установ, стипендій і допомог учням та студентам навчальних закладів;

    впровадження інвестиційних технологій у виробництво технічних засобів реабілітації інвалідів на Львівському казенному експериментальному підприємстві засобів пересування та протезування;

    забезпечення санаторно-курортним оздоровленням у 2007 році громадян Рівненської та Львівської областей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

    призначення (перерахунок) та повноту виплати пенсій Пенсійним фондом України;

    функціонування Міжнародного дитячого центру "Артек";

    упорядкування умов оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки.

Державна підтримка та забезпечення промислового і енергетичного потенціалу країни обговорювалися при розгляді Колегією Звітів про результати аудитів та перевірок використання коштів державного бюджету:

    на державну підтримку літакобудування;

    на здійснення будівництва Ташлицької ГАЕС;

    на забезпечення фізичного захисту ядерних та радіаційних об’єктів Міністерства палива та енергетики України;

    на здійснення заходів з інноваційної діяльності;

    на виконання заходів Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій;

    передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Питання державної безпеки, правоохоронної діяльності, обороноздатності держави і матеріального забезпечення Збройних Сил України та силових структур виносилися на розгляд Колегії за результатами аудитів ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на:

    виконання заходів з утилізації звичайних  видів боєприпасів;

    виконання заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у с. Новобогданівці Мелітопольського району Запорізької області;

    забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту;

    виконання заходів у сфері космічної діяльності;

    проведення заходів протидії корупції;

    виконання органами державної влади заходів Національного плану дій і забезпечення належного виконання рішень судів;

    виконання Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки;

    розробку, впровадження та функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

    виконання заходів з питань підтримання громадського порядку в суді, забезпечення безпеки учасників судового процесу;

    виконання правоохоронними органами дозвільних функцій;

    забезпечення судово-експертної діяльності;

    забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України.

Питання розвитку транспорту, дорожнього будівництва та житлово-комунального господарства порушувалося у звітах про результати контролю за використанням державних коштів на:

    будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення;

    будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності;

    ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-відбудовних робіт та упередження аварій в комунальній сфері Автономної Республіки Крим;

    виконання заходів з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення;

    капітальний  ремонт та модернізацію ліфтів житлового фонду.

Питання створення нових транспортних водних шляхів та безпеки судноплавства виносилися на розгляд Колегії за результатами аудитів ефективності  використання бюджетних коштів на:

    створення глибоководного судноплавного ходу Дунай - Чорне море;

    функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства.

Проблеми фінансування аграрного комплексу, підтримки вітчизняного сільгоспвиробника та розвитку рибного господарства обговорювалися на Колегії під час розгляду результатів аудитів та перевірок з питань:

    формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом України;

    сортовипробування та охорони прав на сорти рослин;

    виконання проекту "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру";

    запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин та протиепізоотичних заходів;

    часткової компенсації втрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії;

    розвитку рибного господарства.

Значна увага приділялася Колегією питанням, що стосуються охорони здоров’я, культури та спорту, а саме, про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України на:

    спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я;

    виконання заходів з імунопрофілактики населення;

    централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я;

    створення центру із застосування технології позитронно-емісійної томографії для раннього виявлення онкологічних захворювань;

    діяльність Державного комітету архівів України по формуванню Національного архівного фонду, розвитку архівної справи та використанню коштів державного бюджету;

    збереження історико-культурної спадщини в заповідниках та здійснення заходів з охорони, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам’яток культурної спадщини;

    створення  та розвиток  матеріально-технічної бази спорту;

    проведення технічного переоснащення обласних державних телерадіокомпаній та будівництво апаратно-студійного комплексу Національної телекомпанії;

    запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях.

Колегією розглянуто ряд питань, що стосуються використання бюджетних коштів на науку і освіту, а саме, на:

    підготовку фахівців, науково-педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

    методичне забезпечення діяльності навчальних закладів;

    випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга" та розповсюдження офіційної інформаційної продукції;

    функціонування державної системи охорони археологічної спадщини та використання коштів Державного бюджету України на археологію Національною академією наук України;

    здійснення зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти.

Проблеми охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та запобігання надзвичайних ситуацій обговорювалися при розгляді Колегією Звітів з питань:

    виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;

    підтримки екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення;

    виконання протипаводкових програм;

    використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на створення системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

    використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб;

    виконання Державної програми приведення небезпечних об’єктів виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

Беручи до уваги постійне зростання обсягів видатків Державного бюджету на створення та розвиток інформаційних систем, Колегія Рахункової палати при плануванні контрольних заходів значну увагу приділяла питанням аудиту інформаційних технологій, який на сьогодні існує у світовій практиці як окремий напрям аудиту ефективності і дозволяє оцінити комплексно відповідність технічних параметрів створених інформаційних систем параметрам, що встановлені проектною документацією, та відповідність отриманих результатів фактично здійсненим видаткам.

Аудит інформаційних технологій здійснювався як складова аудиту використання коштів державного бюджету органами державної влади:

    Центральною виборчою комісією - на створення Державного реєстру виборців;

    Міністерством праці та соціальної політики України - на створення інформаційно-аналітичної системи установ Мінпраці;

    Міністерством юстиції України - на функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих впроваджень;

    Міністерством фінансів України - на створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи фінансових і фіскальних органів,

а також аудиту ефективності використання органами місцевого самоврядування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів.

Враховуючи інституційний розвиток Рахункової палати та становлення і діяльність її територіальних управлінь, особлива увага приділялася питанням взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами та використанню бюджетних коштів на соціально-економічний розвиток регіонів. На засіданнях Колегії затверджено звіти про:

    результати аудиту використання у 2006-2007 роках коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Артемівськ на соціально-економічний розвиток;

    результати аудиту ефективності виконання Програми забезпечення  виконання у 2007 році  м. Києвом функцій столиці України;

    результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію та надбудову будинку, розташованого у м. Києві по вул. Солом’янській, 2-а, для розміщення Апеляційного суду м. Києва;

    результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету на заходи, пов’язані з поліпшенням екології і соціально-економічний розвиток м. Кривий Ріг та прилеглих до нього населених пунктів;

    результати перевірки використання коштів державного бюджету на соціально-економічний розвиток м. Севастополя;

    результати аудиту ефективності використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для стимулювання розвитку регіонів, у тому числі депресивних територій;

    результати аудиту збереження і проведення комплексної реконструкції та реставрації Одеського державного академічного театру опери та балету;

    результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Харківської, Сумської та Полтавської областей на виконання інвестиційних проектів;

    результати аудиту використання  коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Одеси на проведення заходів по запобіганню руйнування земляного насипу Хаджибейського лиману;

    результати аудиту ефективності використання у 2005-2007 роках коштів державного бюджету на заходи щодо передачі у комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі вугледобувних підприємств Луганської області;

    результати аудиту ефективності використання у 2007 році та І півріччі 2008 року субвенції, передбаченої у державному бюджеті міському бюджету м. Ялта на створення "Школи майбутнього";

    результати аудиту ефективності використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, ремонт та реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

    результати аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів;

    результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених у 2006-2008 роках як тваринницька дотація і державна підтримка виробництва продукції рослинництва, виробникам сільськогосподарської продукції у Рівненській та Тернопільській областях;

    результати аудиту використання  у 2007 році та у І півріччі 2008 року коштів субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на комплексну реконструкцію, розширення та технічне переоснащення комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Донецьк";

    результати аналізу міжбюджетних трансфертів за 2006-2007 роки та І квартал 2008 року на прикладах Львівської і Тернопільської областей;

    результати аудиту виконання програм-переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.

Постійна увага приділялася проблемам державного боргу, використання та повернення отриманих під державні гарантії позик, реалізації проектів міжнародних фінансових організацій. Це стосується розглянутих та затверджених Колегією Звітів про:

    результати аудиту ефективності використання грантів Міжнародного банку реконструкції та розвитку, наданих Україні для підготовки проектів розвитку;

    результати аудиту ефективності використання кредиту, наданого Європейським банком реконструкції та розвитку для реалізації Проекту "Фінансування Української ЕСКО (друга фаза)";

    результати аудиту стану реалізації Проекту реконструкції Старобешівської ТЕС (за підтримки кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку);

    результати аудиту обґрунтованості боргових операцій, повноти і достовірності звітності про державний борг за 2007 рік;

    результати аудиту стану реалізації Проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку;

    результати аудиту ефективності використання коштів на реалізацію Проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку "Фонд соціальних інвестицій";

    результати аналізу стану обліку та управління умовними державними борговими зобов’язаннями.

На виконання повноважень Рахункової палати щодо контролю за доходною частиною Державного бюджету України, Колегією розглянуто Звіти щодо:

    результатів перевірки стану планування та дієвості контролю за повнотою нарахування і своєчасністю сплати ввізного мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності в Україну;

    результатів аналізу обґрунтованості відстрочення і розстрочення податкових зобов’язань та списання податкового боргу і їх впливу на виконання доходів Державного бюджету України;

    результатів аудиту ефективності системи справляння плати за оренду державного майна до державного бюджету на території Дніпропетровської області;

    результатів перевірки обґрунтованості планування та дієвості контролю за повнотою нарахування і своєчасністю сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;

    результатів аналізу стану державного регулювання азартних ігор в Україні;

    результатів аудиту стану виконання повноважень державними органами влади в частині планування та повноти надходження рентних платежів за видобуток вуглеводнів до Державного бюджету України;

    результатів аудиту стану виконання повноважень державними органами влади в частині повноти надходжень податків та неподаткових платежів до Державного бюджету України при припиненні діяльності юридичних осіб в Харківській і Полтавській областях;

    результатів аудиту формування і стягнення до загального та спеціального фонду державного бюджету портового (адміністративного) збору в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях;

    результатів аудиту стану залучення до спеціального фонду державного бюджету та ефективності використання плати за послуги, що надаються органами і підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, згідно з їх функціональними повноваженнями;

    планування і ефективності контролю за надходженням частини прибутку, що вилучається до Державного бюджету України, та дивідендів господарських організацій, нарахованих на акції, які є у державній власності.

Питанням банківської діяльності і фінансових установ присвячено Звіти про:

    результати перевірки виконання кошторису Національного банку України;

    результати аудиту ефективності використання Державним комітетом фінансового моніторингу України коштів державного бюджету на функціонування системи фінансового моніторингу України;

    результати аудиту ефективності діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В співпраці з міжнародними фінансовими установами та відповідно до міжнародних угод про співпрацю з вищими органами фінансового контролю Колегією розглянуто:

    результати аудиту річних фінансових звітів за 2007 рік в рамках позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на впровадження Проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги",

    результати Міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття".

Питанням, пов’язаним з міжнародною діяльністю держави, присвячено Звіт про результати аудиту використання бюджетних коштів на функціонування і розвиток закордонних дипломатичних установ України.

На постійному контролі Колегії знаходяться питання дотримання бюджетного законодавства та нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу. Зокрема, Колегією розглянуті питання про:

    результати аналізу нормативно-правового забезпечення Кабінетом Міністрів України виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік";

    результати аналізу формування, розміщення і виконання державного замовлення на поставку продукції для державних потреб за результатами контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2007 році;

    результати аналізу функціонування діючої системи державних закупівель та результати контрольних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2007 році;

    результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Результативність або врахування законодавчих пропозицій Рахункової палати з питань державного бюджету і фінансів свідчать про ефективність діяльності Рахункової палати. У звітному році на засіданні Колегії було розглянуто питання щодо врахування пропозицій Колегії Рахункової палати за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".

Колегія Рахункової палати у звітному році приділяла увагу питанням вдосконалення форм і методів проведення контрольно-аналітичних заходів. Так, Колегією розглянуто питання щодо методики проведення аналізу та експертизи виконання Державного бюджету України за доходами.

На засіданнях Колегії розглядалися питання використання коштів державного бюджету Центральною виборчою комісією, Міністерством фінансів України, а також аудитів ефективності використання коштів державного бюджету на збереження та розвиток садово-паркового комплексу "Феофанія"; на створення інформаційно-аналітичної системи установ системи Міністерства праці та соціальної політики України тощо.

На виконання функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про Рахункову палату", здійснювався щорічний контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету України, аналізувалися звіти Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України.

Позапланові контрольні заходи проводилися за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або доручень Верховної Ради України, звернень її комітетів та запитів народних депутатів України, з яких Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Так, із загальної кількості розглянутих на Колегії контрольно-аналітичних питань 6 питань або 5 відс. підготовлено відповідно до:

доручення Президента України від 08.08.2008 № 1-1/1800 - "Звіт про результати аудиту ефективності виконання протипаводкових програм";

звернення Голови Верховної Ради України Яценюка А.П. від 08.10.2008 № 11/9-6 - "Звіт про результати перевірки використання коштів резервного фонду державного бюджету, виділених Рівненській обласній державній адміністрації на часткову компенсацію втрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року";

постанови Верховної Ради України від 22.09.2005 № 2897-ІV - "Звіт про результати аудиту виконання проекту "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру" у 2007 році";

запитів та звернень голів Тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України,  народних депутатів України: "Звіт про результати перевірки використання коштів державного бюджету на соціально-економічний розвиток м. Севастополя"; "Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я"; "Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду".

За результатами розгляду звітів Колегією, з метою інформування народних депутатів України про діяльність Рахункової палати, на основі матеріалів контрольно-аналітичних заходів підготовлено 16 інформаційних бюлетенів.

1.3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРТНИХ ЗАХОДІВ

1.3.1. Загальна характеристика діяльності

Рахунковою палатою у звітному році здійснено 1130 контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Контроль за використанням бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів здійснювався у 23 областях України та в Автономній Республіці Крим. Перевірено 1158 об’єктів, що в 1,3 раза більше ніж у 2007 році (додаток 1 "Основні об’єкти контрольно-аналітичних заходів Рахункової палати у 2008 році").

За результатами проведених контрольно-аналітичних та експертних заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 865 Звітів, Висновків, інформацій, актів та листів для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України. Всі зазначені документи містили обґрунтовані, виважені та конкретні переліки рекомендацій щодо виправлення і поліпшення ситуації, недопущення та запобігання різного роду порушень і недоліків у майбутньому, а також підвищення ефективності, результативності та економності використання коштів Державного бюджету України як у розрізі кожного напряму використання бюджетних коштів, так і в цілому.

До Верховної Ради України направлено 402 документи, Президенту України та Раді національної безпеки і оборони України - 51, народним депутатам України - 16, Кабінету Міністрів України - 114, Міністерству фінансів України - 42, органам прокуратури та іншим правоохоронним органам - 30, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади - 186, установам, організаціям, підприємствам - 24 документи (діаграма 2).

У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено, відповідно до статей 116 та 119 Бюджетного кодексу України, бюджетних правопорушень (незаконного, у тому числі нецільового), неефективного використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 19 млрд. 6,7 млн. гривень. З цієї суми незаконне, у тому числі нецільове використання коштів складає 4 млрд. 744 млн. грн., неефективне - 7 млрд. 848,4 млн. грн., порушення адміністрування доходів - 6 млрд. 414,3 млн. гривень (діаграма 3).

Аналіз результатів проведених впродовж 2008 року контрольно-аналітичних заходів свідчить, що більшість бюджетних правопорушень продовжують мати системний характер, вони повторюються із року в рік. Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягів порушень у звітному році були бюджетні правопорушення, які можна класифікувати у наступні узагальнені види:

    використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства;

    використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав;

    планування з порушенням чинного законодавства;

    використання коштів Державного бюджету України з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";

    незаконне виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

    відволікання коштів держбюджету у дебіторську заборгованість;

    наявність завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв’язку з необґрунтованим складанням кошторисних призначень;

    нецільове використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення;

    втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень;

    порушення, пов’язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку;

    бюджетні правопорушення, пов’язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо.

Що стосується порушень, які характеризують неефективне використання державних коштів, то вони набули системного характеру, повторюються з року в рік. Так, найбільш характерними були наступні:

    неефективне використання та втрати бюджетних коштів внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень;

    неефективне управління коштами через недоліки в плануванні або відсутність обґрунтованого прогнозування і планування;

    неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання;

    неефективне використання коштів спеціального фонду державного бюджету;

    неефективне використання коштів на проведення науково-дослідних робіт;

    неефективне використання коштів на придбання основних засобів (обладнання);

    неефективне використання коштів сплачених відсотків за залученими кредитами та штрафних санкцій тощо.

Основними порушеннями та недоліками при адмініструванні доходної частини державного бюджету, виявленими у звітному році, були:

    недоотримання податків та зборів внаслідок звуження податкової бази;

    неналежний контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та виконанням умов надання пільг;

    неправомірне списання та реструктуризація податкового боргу тощо.

1.3.2. Контроль, аналіз та експертиза формування і виконання Державного бюджету України

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 2, 6, 7, 22 та 30 Закону України "Про Рахункову палату" проведено аналіз виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", використання коштів державного бюджету у 2008 році та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

За результатами аналізу виконання Державного бюджету України за 2007 рік Колегія Рахункової палати зробила наступні висновки.

Державний бюджет України виконувався в умовах економічного зростання та прискорення інфляційних процесів. За підсумками року, приріст реального валового внутрішнього продукту становив 7,6 відс., порівняно з прогнозованими 6,5 відсотка. Споживчі ціни зросли на 16,6 відс., що є найбільшим значенням за останні сім років і перевищило річний прогноз (7,5 відс.) у 2,2 раза. За таких умов, при зростанні номінальних доходів населення на 30,6 відс., реальні доходи, з урахуванням цінового фактора, збільшилися на 12,8 відсотка.

Річний план доходів не виконано на 2,4 млрд. грн. або 1,4 відсотка. При запланованих 168,3 млрд. грн. до державного бюджету надійшло 165,9 млрд. гривень. Порівняно з попереднім роком, доходи державного бюджету номінально зросли на 32,4 млрд. грн. або 24,3 відсотка. Проте реальні доходи, приведені до порівняних умов, з урахуванням індекса-дефлятора ВВП у розмірі 1,217, зменшилися на 2 відсотки.

При плані доходів загального фонду у сумі 125,4 млрд. грн., фактично надійшло 126,1 млрд. грн. або більше запланованого на 0,7 млрд. грн. та 0,5 відсотка. Проте на кінець року залишилися невідшкодованими 8,6 млрд. грн. податку на додану вартість, що більше, порівняно з попереднім роком, на 1,8 млрд. грн. або 27 відсотків. Впродовж минулого року борги платників податків перед бюджетом зменшилися на 1,5 млрд. грн. або 18,8 відс., однак їх скорочення відбулося, переважно, за рахунок списання, відстрочення, розстрочення податкових зобов’язань та взаєморозрахунків.

Видатки державного бюджету не виконані на 11,8 млрд. грн. або 6,4 відс. і проведені в сумі 174,3 млрд. грн. при запланованих 186,1 млрд. гривень. Номінальні видатки зросли, у порівнянні з попереднім роком, на 37,2 млрд. грн. або 27,1 відс., а реальні - на 4,4 відсотка.

Видатки загального фонду державного бюджету виконано в сумі 136,8 млрд. грн. при плані 142,5 млрд. грн. або на 5,7 млрд. грн. та 4 відс. менше плану. Заходи Уряду, які вживалися впродовж року щодо поліпшення розрахункової дисципліни, дали можливість зменшити кредиторську заборгованість загального фонду в частині основної діяльності в 4 рази, з 1,7 млрд. грн. до 0,4 млрд. гривень. Проте недоліки у плануванні видатків, проведенні закупівель, управлінні бюджетними коштами тощо призвели до зростання дебіторської заборгованості загального фонду в частині основної діяльності на 1,4 млрд. грн. або в 2,2 раза.

До спеціального фонду державного бюджету надійшло 39,8 млрд. грн. або 125,1 відс. затвердженого обсягу та 92,9 відс. річного плану з урахуванням внесених змін. Частка загальнодержавних податків і зборів у доходах спеціального фонду за минулий рік зменшилася, порівняно з попереднім роком, на 7,2 відс. пункта і становила 50,9 відс., тоді як їх номінальні обсяги зросли на 1,6 млрд. грн. або 8,4 відсотка. Видатки спеціального фонду проведені в сумі 37,4 млрд. грн. або 117,5 відс. затвердженого обсягу та 85,8 відс. плану з урахуванням внесених змін.

При затвердженому граничному розмірі дефіциту в сумі 19,1 млрд. грн. державний бюджет виконано з дефіцитом 9,8 млрд. гривень. Впродовж року загальний обсяг державного та гарантованого боргу збільшився на 8,2 млрд. грн. або 10,2 відс., до 88,7 млрд. грн., що відповідало безпечному рівню та не породжувало ризиків фінансової дестабілізації. Але негарантовані державою зовнішні боргові зобов’язання корпоративного сектору економіки зросли в 1,7 раза і на кінець року становили 69,4 млрд. дол. або 82 відс. загального валового зовнішнього боргу проти 75 відс. у попередньому році.

Вперше за останні роки на 2,7 відс. збільшилася частка власних доходів місцевих бюджетів, хоча питома вага трансфертів із державного бюджету в доходах місцевих бюджетів залишалася значною і становила на кінець року 43,4 відсотка.

Макроекономічні диспропорції, які сформувалися в 2006 році, значно загострилися. Зокрема, уповільнилось економічне зростання, посилились інфляційні процеси, стрімко погіршився платіжний баланс, зросла уразливість економіки від зовнішньої кон’юнктури в умовах поглиблення кризи на світових фінансових ринках, не визначено перспективи приватизації тощо. Зазначені проблеми створили ризики щодо виконання державного бюджету та ряду соціальних завдань.

Висновок Колегії Рахункової палати щодо результатів виконання Державного бюджету України в першому кварталі 2008 року засвідчив, що головним фактором макроекономічної нестабільності було суттєве посилення інфляційних процесів. Досягнутий за перший квартал 2008 року індекс споживчих цін у розмірі 109,7 відс. перевищив урядовий річний прогноз.

Заходи Уряду з питань ціноутворення мали, передусім, адміністративний характер і не забезпечували зниження цін. Монетарна політика Національного банку України призвела до обмеження грошової пропозиції та відповідного зменшення монетизації економіки, що створювало додаткові ризики уповільнення економічного розвитку.

При плані на січень-березень 2008 року доходів загального фонду державного бюджету у сумі 34,5 млрд. грн. фактично надійшло 37,5 млрд. грн., а заплановані видатки у сумі 43 млрд. грн. проведені на 39,8 млрд. гривень. Таким чином, за умов перевищення плану надходжень до загального фонду на 3 млрд. грн. або 8,6 відс., планові призначення за видатками не виконані на 3,2 млрд. грн. або 7,5 відсотка. Більша частина проведених видатків мала соціальне спрямування.

Залишалися невирішеними системні проблеми у виконанні видаткової частини державного бюджету, притаманні попереднім звітнім періодам. Погіршення платіжної дисципліни розпорядників коштів призвело до зростання кредиторської заборгованості з основної діяльності на 0,5 млрд. грн. або у 2 рази.

Основною складовою фінансування державного бюджету на 2008 рік визначено кошти від приватизації державного майна у сумі 8,9 млрд. гривень. Проте їх надходження за січень-березень становило 0,2 млрд. грн. або лише 12,4 відс. планового показника звітного періоду і 2,4 відс. річного обсягу. Тому, за умов перевиконання доходів і неповного проведення запланованих видатків, замість запланованого на звітний період дефіциту в сумі 8,8 млрд. грн. державний бюджет виконано з профіцитом у сумі 1,2 млрд. гривень.

Невиконання плану надходжень коштів від приватизації державного майна, невизначеність перспектив щодо приватизаційних процесів, ускладнення ситуації на зовнішньому і внутрішньому ринках запозичень створили суттєві ризики як в частині фінансування державного бюджету, так і його виконання в цілому.

Враховуючи макроекономічні ризики, а також рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп щодо невідповідності Конституції України окремих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рахункова палата зробила висновок про необхідність суттєвої комплексної корекції державного бюджету України.

За результатами виконання Державного бюджету України у першому півріччі 2008 року Колегія Рахункової палати зазначила, що збереження наявної динаміки економічного розвитку може забезпечити за підсумками року зростання реального валового внутрішнього продукту на 6,8 відс., враховане при затвердженні державного бюджету.

Наслідком підвищення споживчих цін у звітному періоді на 15,5 відс., що в 3,7 раза більше відповідного показника минулого року і в 1,6 раза - урядового річного прогнозу, стало реальне зниження прожиткового мінімуму, а відтак, основних державних соціальних гарантій. Тому, нагальною була необхідність перегляду їх розмірів, а також наявної методики розрахунку прожиткового мінімуму.

Зростання цін виробників промислової продукції майже в 2,7 раза перевищило відповідний показник минулого року та в 1,9 раза - річний прогноз, що створило додаткові відкладені інфляційні очікування і стало чинником зростання споживчих цін у наступні періоди.

Перевиконання доходів загального фонду державного бюджету на 8,3 млрд. грн. або 11 відс. досягнуто за умов невідшкодування платникам 8,2 млрд. грн. податку на додану вартість, надміру сплачених податків і зборів у сумі 3,8 млрд. грн., а також надходження авансових платежів у сумі 3,4 млрд. гривень.

Планові призначення за видатками загального фонду державного бюджету не виконані, в цілому, на 4,9 млрд. грн. або 5,5 відсотка. У повному обсязі видатки проведено лише за 48 бюджетними програмами або менше 6 відс. їх загальної кількості (без урахування видатків з обслуговування державного боргу, трансфертів та резервного фонду державного бюджету).

Номінальне зростання видаткової частини державного бюджету, порівняно з відповідним періодом 2007 року, на 26,2 млрд. грн. або 44,7 відс., в першу чергу, обумовлено збільшенням її соціальної складової. Як наслідок, кошти загального фонду державного бюджету майже повністю (97,4 відс.) спрямовані на поточне споживання.

За умов перевиконання доходів та неповного проведення видатків державний бюджет виконано з профіцитом у сумі 1,9 млрд. грн. замість запланованого дефіциту в сумі 15,4 млрд. гривень. Невиконання плану надходжень від приватизації державного майна, невизначеність перспектив приватизаційних процесів, недостатня результативність розміщень облігацій внутрішньої державної позики створили суттєві ризики у частині забезпечення фінансування державного бюджету.

У Висновку, затвердженому Колегією Рахункової палати за наслідками виконання Державного бюджету України за дев’ять місяців 2008 року, відмічено, що за вказаний період до державного бюджету надійшло 169,2 млрд. грн. або 74,1 відс. планового річного обсягу. Доходи загального фонду виконано в сумі 134,4 млрд. грн., що становило 107,2 відс. плану на звітний період та 76,4 відс. річного плану. До спеціального фонду зараховано 34,8 млрд. грн. або 73,8 відс. затвердженого річного обсягу. Видатки державного бюджету проведені на суму 165,1 млрд. грн. або 69,1 відс. річних призначень. Загальний фонд виконано в сумі 134,2 млрд. грн. або 96,9 відс. плану та 69,7 відс. річного обсягу. Видатки спеціального фонду проведено на суму 30,9 млрд. грн., що становило 66,7 відс. річних призначень.

У звітному періоді залишилися невирішеними системні проблеми податкової та бюджетної політики, зокрема:

- обсяги невідшкодованого платникам податку на додану вартість досягли максимального значення - 11 млрд. гривень. За умов проведення відшкодування грошовими коштами в сумі, що перевищила затверджений на рік обсяг, залишки невідшкодованого платникам податку на додану вартість з початку року зросли в 1,3 раза;

- платіжна дисципліна платників податків погіршилася. Незважаючи на розстрочені та відстрочені податкові зобов’язання у сумі 10,3 млрд. грн. та списання 4,3 млрд. грн. податкового боргу, заборгованість перед бюджетами зросла на 1,1 млрд. грн. або 16,7 відс. і становила 7,4 млрд. гривень;

- за умов перевиконання доходів загального фонду на 9,1 млрд. грн. або 7,2 відс. планові призначення за видатками не виконані на 4,2 млрд. грн. або 3,1 відсотка. У запланованих обсягах здійснено видатки лише за 55 бюджетними програмами на загальну суму 26,5 млрд. грн., що становило 28,1 відс. планових призначень;

- поточні видатки загального фонду збільшилися, порівняно з відповідним періодом минулого року, на 38 млрд. грн. або 42,9 відс., до 126,7 млрд. грн., а їх частка у видатках загального фонду перевищила 94 відсотки;

- головними розпорядниками бюджетних коштів не забезпечено виконання в передбачуваних обсягах захищених статей видатків;

- в результаті недосконалого управління бюджетними ресурсами, недотримання бюджетними установами фінансової дисципліни при взятті зобов’язань та проведенні платежів, кредиторська заборгованість установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, зросла у звітному періоді на 2,4 млрд. грн. і становила 7,7 млрд. грн., а дебіторська - на 2,8 млрд. грн. і перевищила 12 млрд. гривень;

- внаслідок неповного проведення запланованих видатків державний бюджет виконано з профіцитом майже 3 млрд. грн. при затвердженому граничному річному розмірі дефіциту в сумі 18,8 млрд. гривень. При цьому загальний фонд виконано з дефіцитом у сумі 0,7 млрд. грн., а спеціальний - з профіцитом 3,7 млрд. гривень.

Виконання державного бюджету відбувалося за умов уповільнення ділової активності, спричиненого системними прорахунками в державній економічній політиці, передусім, стимулюванням споживання, а не виробництва. Надмірний споживчий попит, при нерозвиненості внутрішнього ринку, призвів до стрімкого зростання імпорту. Як наслідок, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг максимального значення - 8,4 млрд. доларів США. Його фінансування здійснювалося завдяки значним надходженням довгострокових ресурсів, головним чином, негарантованих кредитів банківському сектору. Водночас підтримка платіжного балансу за рахунок залучення прямих іноземних інвестицій значно послабилася.

В результаті нарощування імпорту його частка у внутрішньому споживанні держави досягла 46 відс., що перевищувало порогове значення зовнішньоекономічної безпеки. У банківській системі нарощувалися накопичені в попередні періоди дисбаланси. Зокрема, зросли диспропорції між строковим розміщенням кредитних ресурсів і залученими депозитами, а також між кредитуванням населення та реального сектору економіки, посилилась валютна розбалансованість кредитного портфеля. Обмеження і подорожчання внутрішніх кредитних ресурсів уповільнило темпи зростання обсягів кредитування реального сектору економіки.

Споживчі ціни зросли на 16,1 відс. і набули найвищого значення за останні вісім років. Посилення інфляційних процесів призвело до зниження якості життя населення. Реальна мінімальна заробітна плата знизилася на 1,7 відс., а пенсія залишилася на рівні січня-вересня 2007 року. При цьому номінально мінімальна заробітна плата становила лише 81 відс. прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб. Водночас сума невиплаченої заробітної плати збільшилася на 27 відс. і на 01.10.2008 склала близько 0,8 млрд. гривень. Борг перед працівниками економічно активних підприємств, відповідно, збільшився в 1,9 раза, до 0,5 млрд. грн. і, головним чином, утворився впродовж 2008 року.

Було також зазначено, що передумовою мінімізації наслідків кризових явищ у сфері економіки та фінансів є проведення ефективної бюджетної політики. Тому необхідно вжити заходів щодо повноти і своєчасності надходження платежів до бюджетів та державних цільових фондів, державної підтримки реального сектору економіки, раціонального витрачання бюджетних коштів, посилення контролю за своєчасністю виплат заробітної плати, пенсій, інших соціальних допомог.

Рахунковою палатою на підставі статей 40 і 41 Бюджетного кодексу України та статей 7 і 27 Закону України "Про Рахункову палату" проведено аналіз та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", схваленого урядовою постановою від 13.09.2008 № 824 і поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

У самому проекті закону не було передбачено повною мірою реалізацію цілей і завдань, визначених Бюджетною декларацією на 2009 рік, схваленою постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 № 160. Зокрема, не проведена оптимізація спеціального фонду шляхом передачі окремих джерел надходжень та відповідних видатків до загального фонду; не передбачено переходу до розподілу коштів за принципом оплати наданих послуг (виконаних робіт) шляхом планування їх під конкретне державне замовлення, а не утримання відповідної установи; не здійснено упорядкування структури головних розпорядників бюджетних коштів та оптимізацію кількості бюджетних програм. Не реалізовано завдання щодо розроблення та затвердження Стратегії реформування податкової системи України, а також наміри Уряду щодо удосконалення системи наданих послуг, компенсацій і гарантій та підвищення ефективності системи соціального захисту.

В порушення Конституції України проектом передбачалось продовження практики обмеження соціальних виплат, встановлених чинним законодавством, шляхом надання прав щодо визначення їх розмірів Кабінету Міністрів України.

Також законопроектом продовжено практику попередніх років щодо внесення законом про державний бюджет змін до податкових норм, що суперечить чинному податковому та бюджетному законодавству.

Аудиторами зроблено висновок, що ризики, пов’язані з подальшим зростанням ціни на імпортний природний газ та посиленням рецесійних процесів у світовій економіці, знижують вірогідність прогнозованих макроекономічних показників, врахованих при складанні проекту державного бюджету на 2009 рік, і потребують суттєвого їх уточнення.

Як засвідчила експертиза законопроекту, у 2009 році не передбачалось поліпшення якості життя населення. Розміри державних соціальних гарантій і стандартів, за прогнозом, номінально підвищаться на 4,8 відс., проте в реальному обчисленні, з урахуванням інфляції, знизяться на 4,3 відсотка. Водночас відсутність прозорості у визначенні розміру прожиткового мінімуму, зокрема, щодо повноти врахування впливу інфляційних процесів, не дасть змоги оцінити реальний рівень життя населення країни.

Проект Державного бюджету України на 2009 рік було сформовано на дефіцитній основі. Фінансування державного бюджету більше ніж наполовину планувалось за рахунок нових запозичень, що призведе до зростання обсягу державного боргу та витрат на його погашення і обслуговування. Було передбачено продовження практики надання суб’єктам господарської діяльності нових кредитів під гарантію Уряду, проте питання, пов’язані з погашенням простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, законодавчо не врегульовано.

Також існували суттєві ризики у забезпеченні фінансування державного бюджету, зумовлені кризою на світових фінансових ринках, невизначеністю приватизаційних процесів та проблемами із розміщенням облігацій внутрішньої державної позики, що склались і в поточному році.

Незважаючи на застосування нових підходів, проектом державного бюджету не передбачено принципових змін в частині формування прогнозних обсягів місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин.

Експертиза обґрунтованості проекту доходної частини державного бюджету засвідчила наявність значного нерозподіленого фінансового ресурсу, це дозволить збільшити надходження, щонайменше, на 10 млрд. 569,8 млн. грн. за рахунок додаткових надходжень збору за спеціальне водокористування у сумі 254,5 млн. грн., платежів за користування надрами - 474,7 млн. грн., податку на додану вартість - 6 млрд. 506,6 млн. грн., рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні - 300 млн. грн., збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності - 2 млрд. 391,6 млн. грн., а також власних надходжень бюджетних установ - 642,4 млн. гривень.

Водночас Колегія Рахункової палати пропонувала скоротити окремі непершочергові видатки на загальну суму 655 млн. грн., а саме: вилучити видатки на виконання рішень судів на користь суддів; скоротити видатки на створення та функціонування Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування; зменшити обсяг коштів на створення та розповсюдження національних фільмів до рівня 2008 року; привести обсяги видатків з державного бюджету, передбачені на будівництво, реконструкцію та ремонт аеропортів державної і комунальної власності, у відповідність з Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; вилучити кошти, передбачені на поповнення статутного капіталу Державної іпотечної установи, та вилучити видатки спеціального фонду, передбачені на проведення структурних реформ в енергетичному секторі, як такі, що не мають конкретно визначених джерел надходжень.

Крім того, запропоновано вилучити нереальні джерела фінансування державного бюджету, насамперед, надходження від приватизації в сумі майже 8 млрд. грн. та скоротити граничний розмір дефіциту державного бюджету.

Врахування запропонованих змін дало б можливість стабілізувати державні фінанси та мінімізувати вплив світової фінансової кризи.

1.3.3. Аналіз виявлених бюджетних правопорушень

У ході проведених фахівцями Рахункової палати в 2008 році контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень, тобто незаконного, у тому числі нецільового використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму понад 4,7 млрд. гривень. Структура цих порушень наведена в діаграмі 4.

Правовий нігілізм, що з кожним роком поширюється у всіх сферах взаємовідносин, наочно, повномасштабно проявляється у бюджетній сфері. Найбільш поширеним видом бюджетного правопорушення вже другий рік поспіль є використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства, і в першу чергу - Бюджетного кодексу України та законів про державний бюджет. Загальні обсяги таких правопорушень склали 2,2 млрд. грн. (46,2 відс. загальної суми, виявлених бюджетних порушень).

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров’я України у 2006 та 2007 роках на спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я, встановлено, що в порушення вимог статті 87 Бюджетного кодексу України, видатки із загального фонду державного бюджету, призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги, у сумі 251,5 млн. грн. заплановано та використано для медичного обслуговування прикріпленого населення, працівників міністерств, відомств, інших підприємств.

Крім того, за відсутності контролю з боку Міністерства охорони здоров’я України, в порушення статей 16 і 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я, в мережі Міністерства функціонувало 33 неакредитованих заклади охорони здоров’я, на утримання яких у 2006 та 2007 роках заплановано і використано кошти загального фонду державного бюджету у сумі 336,4 млн. гривень.

В порушення вимог статті 6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" МОЗ не видано 15 загальнодержавним закладам охорони здоров’я ліцензії, які засвідчують право на провадження медичної практики. Як наслідок, у 2006-2007 роках 64,3 млн. грн. незаконно використано на утримання медичних закладів, що здійснювали свою діяльність без ліцензій.

Аудитом ефективності виконання Програми забезпечення виконання у 2007 році м. Києвом функцій столиці України встановлено, що, в порушення вимог статті 87 Бюджетного кодексу України і статті 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", Кабінет Міністрів України постановою від 12.05.2007 № 718 "Про затвердження Програми забезпечення виконання у 2007 році м. Києвом функцій столиці України" передбачив здійснення за рахунок субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Києва на виконання функцій столиці фінансування видатків на будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт будівель центральних органів виконавчої влади та судових органів.

Зокрема, передбачалось у 2007 році на проведення робіт з реконструкції та капітального ремонту адміністративних будівель Державної податкової адміністрації України, Апеляційного суду м. Києва, Держкомстату, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виділяти кошти з державного бюджету як за рахунок субвенції на виконання м. Києвом функцій столиці, так і за рахунок видатків на утримання цих установ. Загальна сума коштів державного бюджету, використаних на зазначені заходи, склала 140,6 млн. гривень. Проте такі видатки не відносяться до столичних функцій, визначених Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ" і були незаконним механізмом виділення додаткових фінансових ресурсів на утримання центральних органів виконавчої і судової влади.

Аудит використання у 2006-2007 роках та за 9 місяців 2008 року коштів державного бюджету, направлених на запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин та протиепізоотичні заходи, виявив, що в порушення статті 22 Бюджетного кодексу України Мінагрополітики не забезпечило внутрішній контроль за використанням коштів державного бюджету, які виділялись на запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин та здійснення протиепізоотичних заходів. В результаті 69,2 млн. грн., або кожну п’яту гривню, виділену з державного бюджету на вказану мету, було використано з порушенням чинного законодавства.

Через безконтрольність з боку Мінфіну, Мінагрополітики у 2005-2007 роках кошти державного бюджету в сумі 17 млн. грн., які, відповідно до бюджетної програми "Запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин", спрямовувалися Тульчинському, Сквирському, Коломийському та Хмельницькому ветеринарно-санітарним заводам на створення цехів для переробки неякісної продукції, використано на інші цілі. Як наслідок, на сьогодні в Україні не діє жодного цеху для переробки неякісної продукції в біологічний газ та комплексне органічне добриво з використанням біологічного газу у технологічних процесах, будівництво яких передбачалось Державною програмою реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів на 2005-2010 роки.

Недостатній контроль з боку Держказначейства України у 2006-2007 роках також призвів до того, що бюджетні кошти в сумі 20,7 млн. грн., виділені за бюджетною програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро", було витрачено на цілі (надання послуг з транспортування та зберігання ветеринарних препаратів і придбання лабораторного обладнання), що не передбачені Порядком використання коштів державного бюджету на протиепізоотичні, лікувальні, лабораторно-діагностичні, радіологічні та інші ветеринарно-санітарні заходи.

За результатами перевірки використання у 2007 році коштів додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на підвищення розмірів оплати праці працівників бюджетних установ, стипендій і допомог учням та студентам навчальних закладів було встановлено, що, всупереч вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", місцевими органами влади допускалося використання коштів дотації на покриття потреби видатків на оплату праці госпрозрахункових неприбуткових комунальних підприємств і закладів.

У Дніпропетровській, Миколаївській, Тернопільській областях за рахунок коштів дотації профінансовано 7,8 млн. грн. на виплату заробітної плати працівникам госпрозрахункових неприбуткових комунальних підприємств і закладів, які отримують фінансову підтримку з місцевих бюджетів на виконання програм соціально-культурного та економічного розвитку (дитячо-юнацькі спортивні школи олімпійського резерву, спортивні клуби, театри, філармонія, центр дозвілля, кінофірма, хореографічна студія).

Під час аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Державному агентству України з інвестицій та інновацій на здійснення заходів з інноваційної діяльності, встановлено, що у 2007 році підвідомча Державному агентству України з інвестицій та інновацій Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, в порушення Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.07.2004 № 1515 "Про затвердження Положення про встановлення обмежень на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг", здійснювала кредитну діяльність за відсутності ліцензії з надання фінансових послуг. Всього з порушенням законодавства у 2007 році ця спеціалізована державна небанківська інноваційна фінансово-кредитна установа використала 798,8 млн. грн. бюджетних коштів на кредити та фінансову підтримку на здешевлення кредитів суб’єктам інноваційної діяльності. При цьому надання окремих кредитів здійснювалося з порушенням статті 19 Закону України "Про інноваційну діяльність", а саме: без відповідних гарантій повернення коштів, за відсутності інформації щодо фінансово-економічного стану поручителів та достовірності документів, наданих позичальником і поручителем для одержання кредиту.

В ході перевірок, що проводилися Рахунковою палатою у звітному періоді, виявлено факти фінансування центральними органами виконавчої влади організацій і структурних підрозділів інших відомств. Зокрема, аудитом ефективності забезпечення фізичного захисту ядерних та радіаційних об’єктів Міністерства палива та енергетики України виявлено, що за відсутності контролю з боку Міністерства фінансів України та в порушення статей 35 і 36 Бюджетного кодексу України, статті 24 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" у 2005-2008 роках Мінпаливенерго фінансувало видатки у загальній сумі 17,6 млн. грн. на здійснення фізичного захисту Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС", яке перебувало у сфері управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Поширеним видом бюджетного правопорушення, яке в тому чи іншому вигляді повторюється з року в рік, є планування коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства, що становить в загальному обсязі виявлених порушень 14,7 відс., або 697,4 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров’я України у 2006 та 2007 роках на спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я, виявлено, що, всупереч вимогам статті 35 Бюджетного кодексу України, Міністерством охорони здоров’я подано до Міністерства фінансів бюджетні запити, які містять недостовірні дані щодо використання коштів загального фонду державного бюджету на забезпечення спеціалізованою і високоспеціалізованою медичною допомогою населення України та включають видатки на утримання 15 закладів охорони здоров’я, не віднесених до затвердженого Урядом Переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету. Крім того, за рахунок зазначених коштів Міністерством заплановано та проведено видатки на утримання лікарських і фельдшерських здоровпунктів та медичного персоналу зуботехнічних лабораторій і ортопедичних відділень медичних закладів, які за законодавством здійснюються за рахунок коштів підприємств та власних надходжень бюджетних установ.

У свою чергу, Міністерством фінансів України, порушуючи вимоги статті 36 Бюджетного кодексу України, неналежним чином проведено аналіз бюджетних запитів та включено до законів про Державний бюджет України на 2006 та 2007 роки видатки на зазначену мету у сумі 132,3 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням.

При здійсненні аналізу ефективності використання коштів державного бюджету Центральною виборчою комісією у 2007 році встановлено, що Центральна виборча комісія, як головний розпорядник коштів, всупереч вимогам статей 35 та 22 Бюджетного кодексу України, не здійснила обґрунтоване планування видатків державного бюджету на забезпечення діяльності ЦВК у 2007 році та виконання встановлених повноважень, а також не забезпечила належний внутрішній контроль за витрачанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня.

Визначення виборчими комісіями обсягів видатків, виходячи із середніх норм, обрахованих ЦВК за завищеними показниками, без подальшого уточнення та перерозподілу асигнувань, виділення додаткових коштів без проведення моніторингу використання раніше наданих спричинило завищення у 2007 році видатків на проведення позачергових виборів на 45,9 млн. гривень.

Перевірка використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству промислової політики України на державну підтримку літакобудування, виявила, що стан планування та фінансування видатків держбюджету щодо підтримки літакобудування був незадовільним та не сприяв ефективному використанню бюджетних коштів. Зокрема, Мінпромполітики у 2007 році на виконання завдань бюджетної програми "Державна підтримка літакобудування та космічної галузі на створення та впровадження у виробництво сучасної техніки через механізм здешевлення кредитів" було необгрунтовано спрямовано коштів на 168,9 млн. грн. або майже у 12 разів більше, ніж передбачалось на цей рік Державною програмою розвитку авіаційної промисловості на період до 2010 року, і на 56,7 млн. грн. більше, ніж передбачено на весь час її дії (2002-2010 роки).

Крім того, Міністерством промислової політики спрямовано 26 млн. грн. на фінансування робіт з валідації літака Ан‑148, які взагалі не були передбачені даною державною програмою.

Аудитом використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на виконання заходів з імунопрофілактики населення, встановлено, що МОЗ із коштів державного бюджету, передбачених на виконання заходів з імунопрофілактики населення, у 2007 році за відсутності затвердженої в установленому порядку відповідної державної цільової програми заплановано та використано 50 млн. грн. для закупівлі вакцин проти краснухи, паротиту, гепатиту В та гемофільної інфекції, щеплення проти яких відповідно до статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не є обов’язковими.

Міністерство охорони здоров’я України не забезпечило також дотримання бюджетного законодавства і при використанні коштів Державного бюджету України на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я. В порушення статті 87 Бюджетного кодексу України, кошти державного бюджету в сумі 7,6 млн. грн. за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, в тому числі на умовах фінансового лізингу", заплановані та використані Міністерством на закупівлю обладнання для надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю за відсутності відповідної державної цільової програми.

У ході проведення Рахунковою палатою практично кожного четвертого контрольного заходу було виявлено порушення норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". У порівнянні з 2007 роком загальний обсяг таких правопорушень збільшився на 248,3 млн. грн. і склав 510,6 млн. грн. або 10,8 відс. загальної суми виявлених бюджетних правопорушень.

Найбільш характерним порушенням законодавства щодо закупівель були порушення, які безпосередньо стосуються конкурентності та прозорості державних закупівель, а саме: правильного вибору процедур закупівель, переваги відкритих торгів перед іншими процедурами, вибору критеріїв для оголошення переможця з точки зору законності та ефективності витрачання бюджетних коштів, тобто правових норм, правильне та неухильне виконання яких запобігає проявам корупції у цій сфері.

Значний обсяг порушень - на суму майже 70 млн. грн. - виявлено в ході аудиту стану збереження та проведення комплексної реконструкції і реставрації Одеського державного театру опери та балету. В порушення вимог статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" укладено договір з виробничим будівельно-монтажним об’єднанням ЗАТ "Одесбуд" на виконання робіт з комплексної реконструкції і реставрації Одеського державного академічного театру опери та балету без урахування обов’язкових основних умов тендерної документації щодо встановлення гарантійних термінів усіх видів робіт та визначення фінансових санкцій.

Незважаючи на хронічну обмеженість бюджетних ресурсів, необхідних для забезпечення повноцінної діяльності Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, продовжувалась практика щодо систематичних порушень норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". За результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у 2007 році та І півріччі 2008 року на забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб, виявлено, що всупереч вимогам статті 27 цього Закону тендерні пропозиції учасників і переможців торгів, з якими укладено договори на суму 36,9 млн. грн., не відповідали умовам тендерної документації. В порушення статті 34 укладалися договори, умови яких відрізнялися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі та змінювалися цінові пропозиції вже після підписання договорів. Таких порушень виявлено на суму 8,2 млн. гривень.

Як встановлено Рахунковою палатою, порушення чинного законодавства України щодо закупівель були виявлені і перевіркою виконання кошторису Національного банку України за 2007 рік. НБУ кошти у сумі 26,4 млн. грн., які передбачені кошторисом поточних доходів і витрат на 2007 рік для забезпечення житлом працівників банку, було інвестовано у придбання безвідсоткових (цільових) облігацій, які надають право отримання у власність квартир після їх погашення. В порушення вимог статей 1 і 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" придбання облігацій було здійснено без проведення тендерних процедур.

Порушення вимог законодавства щодо проведення тендерних торгів виявлені і аудитом обґрунтованості боргових операцій, повноти і достовірності звітності про державний борг за 2007 рік. Зокрема, Міністерством фінансів України без застосування встановлених законодавством тендерних процедур протягом 2006-2007 років проводилась пролонгація терміну дії договорів, укладених у 2004-2005 роках з юридичною фірмою Linklaters та її субпідрядною українською юридичною організацією "Магістр&Партнери".

Таким чином, всупереч вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", без проведення тендерних процедур витрачено 4,5 млн. грн. (890,3 тис. дол. США) бюджетних коштів.

Аналогічні порушення виявлені і під час проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на створення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море. Так, державним підприємством "Дельта-Лоцман" на створення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море з порушенням вимог статей 2, 4 і 7 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" використано 46,3 млн. гривень.

Всупереч Закону, не дотримано основних принципів державних закупівель, зокрема, відкритості та прозорості на всіх стадіях державних закупівель та вільного доступу, відкритості і доступності інформації з питань закупівель. До участі в торгах допущені учасники, які не мали дозволів та ліцензій на виконання певних робіт, не підтвердили наявність відповідного обладнання для виконання спеціальних робіт, без надання відповідних гарантій виконання зобов’язань за договором.

Порушення вимог законодавства щодо застосування процедур закупівлі виявлено і в результаті перевірки ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству юстиції України на забезпечення судово-експертної діяльності. За бюджетними програмами "Проведення судових експертиз" та "Прикладні розробки у сфері методики проведення судових експертиз" здійснено витрати у сумі 8,2 млн. грн. на науково-дослідну діяльність без проведення тендерних процедур та укладання відповідних договорів на проведення експертними установами науково-методичних розробок. Крім того, ці розробки, в порушення законодавчо визначеної методології ведення бухгалтерського обліку, Мін’юстом не взято на баланс.

Впродовж 2008 року фахівцями Рахункової палати були виявлені факти використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав на загальну суму 660,5 млн. гривень.

Під час аудиту ефективності використання коштів державного бюджету в 2004-2007 роках на збереження та розвиток садово-паркового комплексу "Феофанія" було встановлено, що, в порушення вимог Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995, та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, Національною академією наук України за відсутності титулу будови та внутрішньо будівельного титулу використано бюджетних коштів на суму 76,6 млн. гривень.

Результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, пов’язані з поліпшенням екології і соціально-економічний розвиток міста Кривий Ріг та прилеглих до нього населених пунктів Дніпропетровської області, показали, що управлінням містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради не забезпечено дотримання вимог чинного законодавства при складанні, затвердженні та погодженні проектно-кошторисної документації, що призвело до незаконного використання коштів у сумі 44,6 млн. гривень.

Зокрема, в порушення п. 2 зазначеного Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів підприємств державної власності, управлінням за відсутності затвердженого та погодженого в установленому порядку титулу будови (об’єкта) витрачено коштів субвенції у сумі 31,4 млн. гривень.

Аудитом використання коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Одеси на проведення заходів по запобіганню руйнування земляного насипу Хаджибейського лиману виявлено, що внаслідок відсутності належного контролю з боку Одеського міськвиконкому управлінням капітального будівництва допущено порушення норм законодавства при використанні коштів субвенції у 2004 та 2007 роках у сумі 36,8 млн. гривень.

В порушення Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи і Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, будівництво здійснювалось за відсутності позитивного висновку комплексної державної експертизи. Зведений кошторисний розрахунок першочергових заходів у 2004 році та у 2007 році Одеською обласною державною адміністрацією не затверджувався, титул будови у 2004 році та титул перехідної будови у 2007 році не затверджено і не погоджено Кабінетом Міністрів України, відповідним міністерством та Мінекономіки.

Крім того, управління капітального будівництва, всупереч вимогам Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду від 05.12.2000 № 273, та статті 78 Земельного кодексу України, роботи по будівництву насосної станції випуску та скидного трубопроводу здійснювало без відповідного дозволу та відведення земельної ділянки під зазначене будівництво.

Аналогічні порушення законодавства було виявлено під час аудиту ефективності використання коштів субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам Харківської, Сумської та Полтавської областей на виконання інвестиційних проектів на загальну суму 45 млн. грн. або 62 відс. до загального обсягу фінансування.

Під час аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Державному комітету телебачення і радіомовлення України на проведення технічного переоснащення обласних державних телерадіокомпаній та будівництво апаратно-студійного комплексу Національної телекомпанії України, виявлено, що неналежний контроль Держкомтелерадіо, як головного розпорядника бюджетних коштів, спричинив планування, затвердження Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та використання у 2007 році Національною телекомпанією України коштів державного бюджету на будівництво апаратно-студійного комплексу в сумі 17 млн. грн. за відсутності проведеної в установленому порядку комплексної державної експертизи об’єкта будівництва та без затвердженого внутрішньобудівельного титулу.

Результати аудиту ефективності використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для стимулювання розвитку регіонів, у тому числі депресивних територій показали, що всупереч вимогам Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483, в Донецькій, Волинській та Луганській областях видатки на капітальне будівництво за рахунок коштів субвенції здійснювались за відсутності затвердженої проектно-кошторисної документації або позитивного висновку комплексної державної експертизи, будівельні роботи проводились без відповідного дозволу, надавались підрядним організаціям аванси на виконання робіт у розмірі, який перевищував 30 відс. вартості річного обсягу робіт. Всього з порушенням зазначених Порядків було використано коштів субвенцій на загальну суму 16,7 млн. гривень.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству промислової політики України на державну підтримку літакобудування, встановлено, що у 2007 році Мінпромполітики в порушення вимог Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки літакобудування та космічної галузі, спрямованої на створення та впровадження у виробництво сучасної техніки, шляхом здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 226, спрямовано 16,3 млн. грн. виконавцям проектів та підприємствам літакобудування на відшкодування сум фактично сплачених у 2007 році або нарахованих, але не сплачених відсотків за короткотерміновими кредитами. У той же час, вищезазначений Порядок використання бюджетних коштів передбачав відшкодування лише за користування середньостроковими (до трьох років) і довгостроковими (до п’яти років) кредитами.

Аналізом використання коштів на виконання заходів Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій виявлено, що Комітетом з питань конкурсного відбору проектів з розроблення високих наукоємних технологій Міністерства промислової політики України відбір проектів у рамках вказаної програми здійснювався з порушенням вимог Порядку відбору проектів з розроблення наукоємних технологій та контролю за їх реалізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 № 1679.

Зокрема, були укладені договори на фінансування проектів, що не мали висновку про результати науково-технічної експертизи, підпадали під дію інших державних цільових програм, не відповідали завданням зазначеної програми та їх спрямованості на розроблення високих наукоємних технологій, виконавці проектів мали заборгованість перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Крім того, не дотримувалась вимога Порядку в частині обсягу фінансування кожного проекту за рахунок коштів держбюджету, яка не може перевищувати 30 відс. загальної вартості проекту, відповідно, за рахунок власних коштів мало фінансуватися не менше 70 відс. вартості. В результаті, без належних нормативно-правових підстав використано 11,3 млн. грн. бюджетних коштів.

Продовжує існувати хибна практика відволікання коштів державного бюджету у дебіторську заборгованість на тривалий час. Сума таких порушень у 2008 році нараховує 130,5 млн. гривень.

Найбільш значна сума дебіторської заборгованості - 75,9 млн. грн. була виявлена Рахунковою палатою в Міністерстві охорони здоров’я України за результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я. Зокрема, встановлено, що, внаслідок неналежного контролю з боку Міністерства та його представника з закупівлі - ДП "Укрмедпостач", в порушення постанови Уряду від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", яка обмежує терміни попередньої оплати товарів, робіт, послуг за рахунок бюджетних коштів 90 днями, у 2007 році було поставлено обладнання для закладів охорони здоров’я з порушенням вказаного терміну від трьох до восьми місяців. Зазначені дії мали ознаки безвідсоткового кредитування комерційних структур, що є бюджетним правопорушенням.

Порушення  такого ж характеру були виявлені Рахунковою палатою і за результатами аудиту використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на виконання заходів з імунопрофілактики населення. Через безконтрольність з боку Міністерства, в порушення вимог зазначеної постанови Уряду № 1404 та умов договорів на придбання вакцин, у 2007 році ДП "Укрвакцина" здійснено попередню оплату за вакцини на термін понад три-п’ять місяців на загальну суму 10,8 млн. гривень.

Перевіркою ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у 2007 році та І півріччі 2008 року на забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб, встановлено, що Міністерством під час придбання пожежних автоцистерн порушено законодавчо встановлені терміни авансування. В порушення вимог статті 51 Бюджетного кодексу України після перерахування авансу в сумі 20,2 млн. грн. (80 відс. від суми договору) утворилась прострочена дебіторська заборгованість у сумі 7,8 млн. грн., оскільки постачальник здійснив поставку техніки не в повному обсязі (45 автоцистерн із 92 за договором) та з суттєвими технічними недоліками.

В рамках аудиту ефективності використання коштів, виділених у 2007 році Луганській області на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості, було встановлено, що через відсутність контролю за цільовим використанням коштів з боку Луганської обласної державної адміністрації та ДК "Луганськлегінвест" кошти, виділені на створення нових робочих місць, на тривалий час відволікались у дебіторську заборгованість. Станом на 01.01.2008 дебіторська заборгованість за непоставлене обладнання та невиконані роботи становила 5,9 млн. грн., або 14 відс. загального обсягу коштів, виділених підприємствам на створення нових робочих місць.

Триває негативна практика минулих років незаконного виділення коштів з резервного фонду Державного бюджету України. Перевіркою ефективності використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2007 році встановлено, що в порушення статті 24 Бюджетного кодексу України, Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415, та інших законодавчих актів, які регламентують це питання, продовжували прийматись рішення про виділення коштів для здійснення видатків постійного характеру без необхідних обґрунтувань та вивчення ситуації на місцях.

Зокрема, через ігнорування Міністерством фінансів України звернень Міністерства освіти і науки України щодо необхідності затвердження  видатків на оплату праці залучених фахівців за бюджетною програмою "Проведення у 2008 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти" у державному бюджеті в рамках відповідної бюджетної програми, Кабінет Міністрів України, для забезпечення проведення незалежного оцінювання, розпорядженням від 23.04.2008 № 672 на умовах повернення виділив на оплату праці залучених фахівців з резервного фонду державного бюджету 46,4 млн. грн., що суперечить пункту 1 статті 24 Бюджетного кодексу України та пунктам 2, 6 і 7 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету.

Також кошти резервного фонду у сумі 6,6 млн. грн., виділені Кабінетом Міністрів України згідно з розпорядженням від 13.04.2007 № 188-р для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в системі водопостачання м. Севастополя, направлені на три заходи, які мали постійний характер, отже мали бути передбачені при складанні проекту бюджету.

Всього у 2007 році Уряд прийняв рішень про виділення коштів на цілі, які не відповідають законодавчо встановленим напрямам, на загальну суму 60,5 млн. грн. або 9,6 відс. від загального обсягу коштів, виділених з резервного фонду. У той же час, як і в минулі роки, в порушення п. 22 зазначеного Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, а також інших законодавчих актів, проекти рішень щодо виділення коштів на загальну суму 145,7 млн. грн. готувались і подавались на затвердження Уряду іншими центральними органами виконавчої влади, а не Міністерством економіки України, до функцій якого належить ця процедура.

Виявлено в ході аудиту і факти завищення асигнувань та зайво одержані бюджетні кошти у зв’язку з необґрунтованим складанням кошторисних призначень. Зокрема, аудитом використання у 2007 році коштів субвенцій з державного бюджету міському бюджету м. Києва на створення центру із застосування технології позитронно-емісійної томографії для раннього виявлення онкологічних захворювань встановлено, що при формуванні проекту створення центру із застосуванням зазначеної технології генеральний проектувальник (ПП "Медсервіс-партнер") та служба "Київдержекспертиза" не забезпечили дотримання  вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в частині звільнення від оподаткування медичного обладнання. В результаті, затверджена розпорядженням КМДА від 24.03.2008 № 389 проектно-кошторисна документація  будівництва  центру незаконно завищена на 47 млн. гривень.

Під час аудиту використання коштів державного бюджету, виділених на підтримку екологічного безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення у 2007 році та за І квартал 2008 року, виявлено, що, в порушення пунктів 1.10 та 1.12 Правил складання паспортів бюджетних програм та інформації про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098, Мінфіном і МНС не забезпечено відповідність змісту паспорта бюджетної програми нормам Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" після прийняття до нього змін.

Це призвело до того, що, в порушення статті 64 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", кошти державного бюджету в сумі 23 млн. грн., виділені на підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, направлені одержувачам коштів понад суми видатків, передбачених паспортом бюджетної програми на 2007 рік.

За результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту на створення та розвиток матеріально-технічної бази спорту, Рахунковою палатою виявлено нецільове використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення, на загальну суму 60,7 млн. гривень.

У 2007 році зазначені кошти державного бюджету, що були виділені на виконання бюджетної програми "Створення та розвиток матеріально-технічної бази спорту вищих досягнень" та призначалися на розвиток матеріально-технічної бази мережі існуючих спортивних баз олімпійської підготовки, в порушення статті 87 Бюджетного кодексу України, були направлені і використані Мінсім’ямолодьспортом, за сприяння Міністерства фінансів України, на створення нових спортивних споруд для масового спорту зі штучним льодовим покриттям у регіонах України.

Внаслідок цього, залишаються у незадовільному матеріальному стані та не використовуються для тренувань збірних команд України половина з 72 спортивних об’єктів зі статусом баз олімпійської підготовки та 16 з 28 баз зі статусом баз паралімпійської підготовки.

У ході проведення контрольних заходів спеціалістами Рахункової палати виявлено і факти втрат, яких зазнав Державний бюджет України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень.

Результати аудиту ефективності діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб засвідчили, що Адміністративною радою Фонду, всупереч Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенню про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб приймалися незаконні управлінські рішення про збільшення розміру сум гарантування та поширення їх виплат на вкладників, які вже отримали гарантовану суму, у тому числі і після закінчення терміну позовної давності. Оскільки зазначений Закон не передбачає механізм проведення додаткового відшкодування коштів за вкладами у разі зміни (збільшення) гарантованої суми вже після дня настання недоступності вкладів, незаконне витрачання коштів через такі дії склало 11,1 млн. гривень.

Аудитом використання коштів Державного бюджету України та кредитних ресурсів на будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення виявлено, що у 2007 році внаслідок виконання судових рішень щодо погашення позивних вимог, які, відповідно до статті 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", є збитками держави, втрати склали 21,3 млн. гривень.

Зокрема, на виконання державою гарантійних зобов’язань по кредитній угоді в рамках Генеральної Угоди про співробітництво з реконструкції та експлуатації автодороги Київ-Одеса, укладеної у 2003 році між Мінтрансом, Укравтодором та Міжнародною будівельною компанією Torno Internazionale SpA, за рішенням Господарського суду м. Києва з Укравтодору  у 2007 році було стягнуто борг у сумі 16,8 млн. гривень.

Через суперечливість та неузгодженість чинного земельного законодавства та відсутність нормативного акту, який би чітко визначав порядок вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, місцеві суди приймали рішення про стягнення із Служби автомобільних доріг в Одеській області грошових коштів на виплату компенсацій вартості земельних ділянок, використаних під будівництво автодоріг. Всього в 2007 році за рішеннями судових органів із Служби стягнуто 4,5 млн. грн. в рахунок погашення позовних вимог землевласників (землекористувачів).

З року в рік  спеціалістами Рахункової палати виявляються непоодинокі випадки неналежного ведення бухгалтерського обліку, заниження в обліку вартості основних фондів та інших товарно-матеріальних цінностей, неоприбуткування за бухгалтерським обліком суми вартості матеріальних цінностей.

Через відсутність належного контролю за достовірністю бухгалтерської звітності з боку головного розпорядника коштів - Мінрегіонбуду, аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках та здійснення заходів з охорони, паспортизації та реставрації пам’яток культурної спадщини встановлено, що, в порушення вимог Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства України від 17.07.2000 № 64, балансова вартість трьох пам’яток архітектури Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника та п’яти пам’яток архітектури Національного заповідника "Замки Тернопілля" занижена, відповідно, на 3 млн. грн. та 6,6 млн. гривень.

Контрольними заходами, що проводилися Рахунковою палатою у звітному періоді, зафіксовано і випадки придбання автомобілів з перевищенням граничних сум витрат. Аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, встановлено, що, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2001 № 314 "Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують державні органи" Комітет на 2007 рік перевищив ліміт легкових автомобілів, що перебувають на балансі територіальних управлінь, на 199 одиниць, а на 2008 рік - на 195 автомобілів.

Встановлено, що легкові автомобілі Держгірпромнагляд визначив як спеціальні, проте фактично вони не мали спеціального оснащення, оформлені й зареєстровані в органах ДАІ як звичайні легкові автомобілі, в аналітичному та бухгалтерському обліку не розмежовуються. Внаслідок придбання та утримання понадлімітних легкових автомобілів державі завдано збитків у сумі 4,1 млн. гривень.

Перевіркою використання бюджетних коштів на функціонування і розвиток закордонних дипломатичних установ України встановлено, що за окремими дозволами Міністерства закордонних справ України у 31 закордонній дипломатичній установі у 27 країнах було придбано 55 легкових автомобілів на загальну суму понад 2,1 млн. дол. США за цінами, що значно перевищували граничну вартість, встановлену наказом МЗС від 28.05.2003 № 99. Внаслідок таких дій перевитрати бюджетних коштів склали 518,2 тис. дол. США, що становить 2,6 млн. гривень.

Як і в попередні роки, у звітному році були виявлені бюджетні правопорушення, пов’язані з розміщенням та виконанням державного замовлення. Зокрема, аудитом ефективності планування та використання коштів Державного бюджету України, отриманих Державним комітетом телебачення і радіомовлення України на розповсюдження офіційної інформаційної продукції та на випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга", встановлено, що існуюча в Державному комітеті телебачення і радіомовлення України система планування та використання  коштів державного бюджету на виготовлення та розповсюдження друкованої продукції за державним замовленням не відповідала вимогам чинного законодавства.

Внаслідок цього, при виконанні державного замовлення допущено ряд порушень, а саме: остаточні розрахунки на суму 7,6 млн. грн. з 53 видавництвами за виготовлену друковану продукцію здійснювалась за відсутності відповідних документальних підтверджень доставки видань, як це передбачалось умовами договорів відповідно до статті 193 Господарського кодексу України; в порушення п.1.11 Правил складання паспортів бюджетних програм та Звіту про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098, за умови збільшення бюджетних призначень у І півріччі 2008 року на 5 млн. грн. Держкомтелерадіо не забезпечено відповідне перезатвердження Паспорту бюджетної програми, а також інших порушень на суму 4,1 млн. гривень.

1.3.4. Аналіз виявлених фактів неефективного використання коштів державного бюджету

Однією з суттєвих вад бюджетного процесу є неефективне використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів, загальний обсяг яких за результатами контрольно-аналітичних та експертних заходів, проведених Рахунковою палатою у 2008 році, склав понад 7,8 млрд. гривень (діаграма 5).

Першоосновою цього явища, як правило, є управлінські, адміністративні рішення. Необґрунтовані, суб’єктивні, некваліфіковані рішення, прийняті без відповідного прогнозування та планування, породжують цілий ланцюг марнотратства - від неефективного витрачання бюджетних коштів, тривалого їх утримання без використання до прямих втрат бюджету. Тільки ці основні напрями неефективного використання коштів у звітному році становили майже 85 відсотків.

Внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень загальна сума неефективного використання коштів склала 1 млрд. 269,9 млн. грн., що становить 16,2 відс. від загальної суми усіх виявлених у 2008 році обсягів неефективного використання державних коштів.

Як встановлено аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у 2007 році та І півріччі 2008 року на аварійно-рятувальні роботи, прийняття керівництвом Міністерства наказу від 12.09.2006 № 603 щодо утворення аварійно-рятувальних служб та аварійних загонів у підрозділах МНС в регіонах призвело до паралелізму та неузгодженості їх дій, розпорошення бюджетних коштів, що спричинило неефективне використання 275,1 млн. гривень. Нерозпорядливість та неефективне управління бюджетними коштами, передбаченими на придбання спеціальної аварійно-рятувальної і пожежної техніки та обладнання, несвоєчасне і неповне їх використання протягом року мало наслідком повернення до державного бюджету 15,5 млн. гривень.

Загальна ж сума неефективно використаних бюджетних коштів, виділених Міністерству на аварійно-рятувальні роботи, склала 290,6 млн. гривень.

Аудит ефективності діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб показав, що претензійно-позовна робота Фонду до ліквідаторів банків щодо повернення витрачених коштів на компенсаційні виплати є неефективною. Вжитими Фондом заходами відшкодовано лише один відсоток заборгованості банків, що ліквідуються. Сумнівна дебіторська заборгованість Фонду постійно зростає і сягнула вже майже 290 млн. гривень.

Незважаючи на це, Фондом не залучалися до задоволення законних вимог правоохоронні та судові органи, сумнівну заборгованість ним списано з балансу на позабалансові рахунки.

Як засвідчив аудит використання коштів державного бюджету на формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом України у 2007 році, завдання по формуванню державного продовольчого резерву Фонд не виконав: продовольчий резерв зерна пшениці і жита сформовано на 66,5 відс., цукру - на 14 відсотків.

Основними причинами невиконання визначених Кабінетом Міністрів України обсягів закладання зерна пшениці та жита до державного продовольчого резерву була недостатність коштів, виділених з державного бюджету на його формування, а також затримка з початком закупівлі збіжжя і це призвело до того, що закладка проводилася за максимально високими цінами.

В результаті таких дій Аграрного фонду допущено неефективне управління коштами державного бюджету в сумі 110,7 млн. грн. або 21 відс. від загальної суми відкритих асигнувань, а своєчасне використання цих коштів дало б змогу закупити додатково понад 100 тис. тонн зерна до державного продовольчого резерву.

Необґрунтовані управлінські рішення керівництва Міністерства охорони здоров’я України щодо управління процесом виконання бюджетних програм, які передбачають централізовані закупівлі товарів для медичних закладів, були виявлені і в ході аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я. Такі дії призвели до відволікання коштів, передбачених на придбання обладнання, яке з різних причин впродовж тривалого часу у медичній практиці не використовувалось, отже, бюджетні ресурси у сумі 86,2 млн. грн. витрачено неефективно.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету Центральною виборчою комісією у 2007 році встановлено, що Центральною виборчою комісією не було забезпечено належну реалізацію повноважень, визначених Законом України "Про Державний реєстр виборців" щодо виконання організаційно-технічних заходів для його створення, внаслідок чого у 2007 році первинне наповнення Реєстру не розпочалося. Отже, Комісія не забезпечила організаційно-методичне супроводження створених органів ведення та адміністрування Державного реєстру виборців.

Невиконання органами ведення Реєстру покладених на них основних функцій призвело до неефективного використання бюджетних коштів в сумі 47,1 млн. грн., у тому числі 20,5 млн. грн. коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих на створення та функціонування цих органів, а також 26,6 млн. грн., виділених місцевим держадміністраціям на утворення органів ведення та адміністрування Реєстру за бюджетними програмами щодо здійснення виконавчої влади у відповідних регіонах.

При проведенні аудиту ефективності виконання Програми забезпечення виконання у 2007 році м. Києвом функцій столиці України встановлено, що внаслідок необґрунтованого надання Міністерством фінансів України основного обсягу коштів субвенції з державного бюджету (понад 50 відс.) у листопаді-грудні 2007 року та несвоєчасного їх перерахування Головним фінансовим управлінням Київської міської держадміністрації та головними галузевими управліннями одержувачам коштів призвело, в цілому, до неефективного використання коштів субвенції на суму 90,4 млн. гривень.

Аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, показав, що "завдяки" неналежному керуванню виконання бюджетної програми зі створення уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС) на вугледобувних підприємствах для підвищення техніки безпеки її мета не досягнута. Роботи за договорами, укладеними у 2007 році, не завершені, система УТАС не встановлена на жодній з шахт. Складові системи УТАС, які ДП "Петровський завод вугільного машинобудування" відвантажує шахтам, не монтувалися, а залишалися на заводі на відповідальному збереженні. Тобто, бюджетні кошти у сумі 70 млн. грн. використано неефективно.

Неефективне управління бюджетними коштами було також встановлено при аудиті ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству освіти і науки України на здійснення зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти.

За відсутності оперативності та виваженості у прийнятті МОН України відповідних управлінських рішень щодо побудови системи незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти, мета бюджетної програми у повному обсязі не досягнута, а кошти державного бюджету витрачалися неефективно.

Через неналежні управлінські рішення та організаційні прорахунки МОН України, у 2006 році не використано на поставлені завдання, спрямовані на досягнення мети бюджетної програми, 29,1 млн. грн. (20 відс. врахованої потреби), що було неефективним управлінням коштами; у 2007 році, внаслідок недосконалої системи здійснення державних закупівель, не використано 2,4 млн. гривень. Всього, внаслідок неефективного управління коштами МОН України допущено порушення на загальну суму 31,5 млн. гривень.

Одним з найбільш характерних за обсягом та численним за кількістю виявлених Рахунковою палатою випадків було неефективне управління коштами через недоліки в плануванні або ж відсутність обґрунтованого прогнозування і планування. Загальна сума коштів, виявлених за такими випадками, склала 4 млрд. 321,1 млн. грн., що становить 55,1 відс. від загальної суми усіх виявлених обсягів неефективного використання державних коштів.

Як встановлено аудитом  використання у 2007-2008 роках  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям, внаслідок допущених Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України прорахунків у плануванні та відсутності затвердженої методики визначення потреби коштів на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям, затверджені у державному бюджеті призначення субвенції на 2007 рік перевищили фактичну потребу на 747,5 млн. грн. та залишилися невикористаними.

Результати аудиту використання у 2007 році та у І півріччі 2008 року коштів державного бюджету, виділених на комплексну реконструкцію, розширення та технічне переоснащення комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Донецьк", показали, що внаслідок прорахунків у плануванні, зокрема, затримки затвердження комплексного проекту будівництва та титулу будови нової штучної злітно-посадкової смуги, кошти субвенції з державного бюджету на комплексну реконструкцію, розширення та технічне переоснащення комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Донецьк" почали перераховуватися Мінтрансзв’язку на особовий рахунок Донецької облради лише з другого півріччя 2007 року. До того ж, вони надходили із затримками та не у повному обсязі, що затримало початок будівельних робіт на півроку. Це призвело до неефективного управління коштами державного бюджету в загальній сумі 140 млн. гривень.

Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Державному агентству України з інвестицій та інновацій на здійснення заходів з інноваційної діяльності, встановлено, що у 2006-2008 роках, як і в попередні періоди, державна інноваційна політика в Україні здійснювалася непослідовно та безсистемно, за відсутності цілісної стратегії її проведення. Концепцію розвитку національної інноваційної системи та План заходів щодо її реалізації досі не затверджено Урядом.

Державне агентство України з інвестицій та інновацій не забезпечило обґрунтованого розрахунку потреб коштів державного бюджету, необхідних для виконання бюджетних програм з інноваційного розвитку. Незважаючи та те, що бюджетні програми було профінансовано майже повністю, залишились невикористаними 120,2 млн. грн. бюджетних коштів, що свідчить про завищення потреби видатків при формуванні бюджетного запиту та відволікання додаткових коштів, наданих з державного бюджету.

Результати аудиту ефективності використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, ремонт та реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів вказали на несвоєчасне затвердження Кабінетом Міністрів України Переліку об’єктів, що фінансуються у 2007 році за рахунок Субвенції; неналежне планування Міністерством фінансів України коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, ремонт та реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; фінансування значного обсягу субвенції у IV кварталі 2007 року, тобто, у період, коли специфіка галузі не дозволяє виконувати роботи; довготривале прийняття окремими місцевими органами влади рішень щодо розподілу коштів субвенції. Все це спричинило повернення коштів по завершенню 2007 року до державного бюджету у сумі 96,8 млн. грн. (або 12,5 відс. від обсягу фінансування) й стало однією з причин невиконання запланованого обсягу робіт. Залишились невикористаними і були повернуті до державного бюджету кошти субвенції.

За результатами проведеного аналізу законності, своєчасності призначення (перерахунку) та повноти виплати пенсій Пенсійним фондом України встановлено, що прийняття впродовж 2007-2008 років законодавчих актів, що впливали на підвищення розміру пенсії, викликало необхідність залучення Пенсійним фондом України короткострокових позичок з державного бюджету на покриття касових розривів. Фактично, у 2007 році Пенсійним фондом укладено з Держказначейством 3 договори про надання короткострокових позичок та 27 додаткових договорів щодо внесення змін до них на загальну суму 15,4 млрд. гривень. Залишок непогашених позичок мав тенденцію до зростання: станом на 01.01.2008 він складав 2,4 млрд. грн., а на 01.06.2008 - зріс до 6,7 млрд. гривень. При цьому в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2004 № 1477 щодо повернення позичок в межах бюджетного періоду за дозволом Мінфіну укладено договір від 27.12.2007 на суму 3,1 млрд. грн., з терміном погашення позички до 31.01.2008 року.

Таким чином, при покритті касових розривів Пенсійний фонд України, порушуючи встановлені терміни повернення короткострокових позичок, відволікав значні суми коштів державного бюджету, що, у свою чергу, призвело до неефективного використання бюджетних коштів у сумі 3,1 млрд. гривень.

Необґрунтовані управлінські рішення призводили, в окремих випадках, і до прямих втрат державного бюджету. Загальна сума таких втрат склала 373,9 млн. гривень.

Результати аудиту використання у 2007 році та у І півріччі 2008 року коштів субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на комплексну реконструкцію, розширення та технічне переоснащення комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Донецьк" показали, що Міністерством транспорту та зв’язку України та Донецькою обласною радою не було забезпечено контроль за використанням коштів субвенції з державного бюджету при виборі проектної організації. За рахунок змін проектних рішень зростання вартості будівництва, в порівнянні з первинним проектом, склало 127,5 млн. грн., що слід розцінювати не чим іншим, як втратами державного бюджету.

Крім того, комунальне підприємство "Дирекція по капітальному будівництву та реконструкції міжнародного аеропорту Донецьк" здійснювало технічний нагляд за виконанням будівельних робіт з комплексної реконструкції, розширення та технічного переоснащення комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Донецьк" за відсутності у штаті фахівців, що мають кваліфікаційний сертифікат, як це передбачено Законом України "Про архітектурну діяльність" та Порядком здійснення технічного нагляду, затвердженим постановою Уряду. Це також призвело до того, що кошти державного бюджету в сумі майже 0,6 млн. грн. на здійснення технічного нагляду використані не лише неефективно, але і були прямими втратами державного бюджету.

Отже, загальна сума втрат внаслідок неефективних дій як Міністерства, так і комунального підприємства, склала майже 128,1 млн. гривень.

Аудитом ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання заходів з утилізації звичайних видів боєприпасів, встановлено, що у 2007 році державними замовниками з утилізації боєприпасів - Міністерством оборони України, Міністерством промислової політики України та Національним космічним агентством України, внаслідок необґрунтованих управлінських рішень та наступних неефективних практичних дій з утилізації боєприпасів ними допущені втрати бюджету в загальній сумі 122,2 млн. гривень. Такі значні обсяги втрат виникли за рахунок того, що третина від запланованого у 2007 році до утилізації обсягу боєприпасів не утилізована, а, головне, вартість виконаних робіт суттєво перевищувала заплановану.

Утилізація, в основному, полягала в розбиранні боєприпасів, без знищення, переробки або переведення у безпечний стан пороху та вибухових речовин. При цьому 3,3 тис. тонн вибухонебезпечних продуктів утилізації - порохів та вибухових речовин, не знищено або не переведено у безпечний стан.

Міністерство фінансів України при затверджені показників паспортів бюджетних програм не враховувало положення Концепції Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, якою визначена планова вартість утилізації однієї тони боєприпасів - 1,4 тис. гривень. За наявності одних і тих же виконавців робіт щодо утилізації, для Міноборони середня вартість утилізації однієї тонни затверджена у сумі 3 тис. грн., а для Мінпромполітики - 3,9 тис. гривень. Водночас для НКАУ середня вартість утилізації однієї тонни, у порівнянні з іншими державними замовниками, зросла більше ніж у два рази і склала 7,9 тис. гривень.

Міністерство економіки України, погоджуючи граничні ціни без аналізу фактичної вартості виконання робіт з утилізації тієї чи іншої номенклатури боєприпасів, допускало непоодинокі випадки погодження різних цін на одну і ту ж номенклатуру боєприпасів для різних державних замовників.

Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання заходів у сфері космічної діяльності, засвідчив, що кошти у сумі 58,4 млн. грн., спрямовано на виготовлення, страхування та запуск космічного апарату "Січ‑1М" і мікросупутника МС‑1‑ТК.

Невдалий запуск з космодрому "Плесецьк" (Російська Федерація) космічного апарату Січ‑1М з мікросупутником МС‑1‑ТК унеможлив створення постійно діючого угрупування космічних апаратів спостереження Землі, і знизив ефективність створення системи космічного моніторингу. У зв’язку з цим, практично призупинено перспективні розробки в напрямі систем супутникового зв’язку і мовлення.

Крім того, 25,1 млн. грн. використано неефективно на погашення кредиторської заборгованості, утвореної в рамках виконання Національної програми 1998-2002 років за виготовлення теплового макету КА МС‑1‑ТК, відзначення 50‑річчя ДП "КБ "Південне".

Як наслідок, витрачені бюджетні кошти, у сумі 83,5 млн. грн., які не вирішили існуючих проблем супутникового зв’язку і мовлення та створення системи космічного моніторингу, слід вважати втратами бюджету.

В ході проведення аудиту ефективності використання бюджетних коштів на створення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море виявлено, що в результаті сумнівних схем фінансування, що застосовувались ДП "Дельта-Лоцман" при створенні глибоководного судноплавного ходу (ГСХ) Дунай-Чорне море на виконання наказів Мінтрансу, було створено передумови для можливої втрати права державної власності на стратегічну гідротехнічну споруду - ГСХ Дунай-Чорне море.

Аудитом встановлено, що між ДП "Дельта-Лоцман" та ТОВ "Український фарватер" укладено договір про спільну діяльність щодо будівництва, експлуатації гідротехнічних споруд ГСХ Дунай-Чорне море та отримання прибутку. Договір було укладено на 15 років (до 28.04.2019). Слід зазначити, що це товариство створено за кілька днів до підписання договору, маючи мінімальний статутний фонд.

Відповідно до цього договору забезпечувалось фінансування спільної діяльності із розподілом майна, згідно з яким ТОВ "Український фарватер" має право на часткову спільну власність - гідротехнічні споруди та інші об’єкти морської частини ГСХ, включаючи огороджуючу дамбу.

В результаті виконання договору ДП "Дельта-Лоцман" у 2004-2005 роках сплачено на користь ТОВ "Український фарватер" 6,4 млн. гривень. При цьому останнє не виконувало умови договору про спільну діяльність. Незважаючи на це, лише наприкінці 2007 року договір було розірвано у судовому порядку. Наступним рішенням суду, у червні 2008 року, вирішено стягнути з ТОВ "Український фарватер" на користь ДП "Дельта-Лоцман" ці кошти. Враховуючи, що на сьогодні місцезнаходження ТОВ "Український фарватер" невідоме, зазначена заборгованість фактично є безнадійною і, як наслідок, надалі буде віднесена на збитки держави.

Логічним підсумком прийняття необґрунтованих управлінських рішень, недоліків у прогнозуванні та плануванні стало також і неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання на реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів, несвоєчасне перерахування коштів з рахунків головних розпорядників коштів на рахунки підвідомчих установ. Загальна сума коштів, виявлених за цими видами порушень, склала 693,8 млн. гривень.

Як показали результати аудиту  використання у 2007-2008 роках  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям, у Дніпропетровській, Львівській та Одеській областях фінансовими органами цих регіонів, в порушення п. 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, у 2007 і 2008 роках допускались затримки в перерахуванні коштів субвенції (з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям) з рахунків районних (міських) бюджетів на рахунки управлінь праці та соціального захисту населення терміном від 2 до 33 операційних днів на суму 330 млн. грн., як правило, у зв’язку з несвоєчасним поданням органами праці і соціального захисту населення на місцях реєстрів про фактично нараховані суми допомог, що негативно вплинуло на своєчасність проведення таких виплат.

Аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених у 2006-2008 роках як тваринницька дотація і державна підтримка виробництва продукції рослинництва виробникам сільськогосподарської продукції у Рівненській та Тернопільській областях, виявив, що головні управління агропромислового розвитку Рівненської та Тернопільської обласних державних адміністрацій, маючи значні обсяги заборгованості перед сільгоспвиробниками, не забезпечили ефективне управління коштами за КПКВ 2801210 "Бюджетна тваринницька дотація та фінансова підтримка виробництва продукції рослинництва", що спричинило утворення довготриваючих залишків нерозподілених коштів на їх рахунках в сумах 60,5 і 54 млн. гривень, відповідно.

Основними причинами затримки розподілів коштів було несвоєчасне надходження від головного розпорядника відповідних наказів, кошторисів, лімітних довідок по розподілу бюджетних асигнувань, запізніле подання документів претендентами на отримання бюджетних коштів, а також неможливість використати кошти, які надходять по окремо взятому напрямку дотації, на інші напрями.

Аудитом ефективності використання субвенції із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності встановлено, що недотримання п. 22 Порядку перерахування дотації вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490, яким передбачено перерахування коштів субвенції на рахунки головних розпорядників коштів протягом 1 операційного дня, призводило до того, що головними фінансовими управліннями Донецької, Київської та Одеської облдержадміністрацій перерахування здійснювалося  із затримкою від 2 до 86 днів проти визначеного терміну на загальну суму 94,1 млн. гривень.

В ході аудиту використання коштів Державного бюджету України та кредитних ресурсів на будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення виявлено, що внаслідок неприйняття Мінфіном та Держказначейством відповідних управлінських рішень щодо використання кредитних коштів, отриманих у 2007 році на будівництво, реконструкцію та капремонт автодоріг загального користування за кредитними договорами між Морганбанком та Укравтодором, на рахунках Укравтодору, служб автодоріг в Харківській, Черкаській, Чернігівській областях та ДП "ШРБУ‑100" до 5 місяців залишались невикористаними 50,9 млн. гривень.

Результати проведених контрольних заходів у звітному році свідчать про наявність фактів неефективного використання коштів спеціального фонду державного бюджету.

Аудит  ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству палива та енергетики України на здійснення будівництва Ташлицької ГАЕС, виявив, що загальна сума неефективно використаних коштів спеціального фонду державного бюджету на це будівництво склала 78,4 млн. гривень. Неритмічне та не в повному обсязі фінансування Мінпаливенерго будівництва Ташлицької ГАЕС призвело до неможливості освоєння значного обсягу капіталовкладень за рахунок спецфонду підрядними організаціями, утворення поточної дебіторської заборгованості на суму 41,2 млн. гривень. Крім того, незважаючи на потребу вирішення соціальних та економічних проблем у населених пунктах у зоні будівництва Ташлицької ГАЕС, призначені за цим напрямом 34,8 млн. грн. спеціального фонду спрямовувалися в інші населені пункти, що не було передбачено відповідним розпорядженням Уряду.

Більше 29 млн. грн. коштів спеціального фонду держбюджету неефективно використано і Міністерством внутрішніх справ України. Взагалі, аудитом стану залучення коштів до спеціального фонду державного бюджету та ефективності використання плати за послуги, що надаються органами та підрозділами МВС України згідно з їх функціональними повноваженнями, встановлено, що система залучення до бюджету та використання коштів за надані адміністративні послуги в Міністерстві була непрозорою, недосконалою, зорієнтованою, фактично, на отримання доходів на умовах, зручних для надавачів послуг. Розміри плати за послуги не відповідали економічно обґрунтованим витратам, пов’язаним з їх наданням.

За відсутності в МВС стандартів надання та економічного обґрунтування собівартості платних адміністративних послуг, їх вартість завищувалася через включення до неї грошового забезпечення працівників, які утримувалися за рахунок загального фонду державного бюджету.

Залучені до МВС кошти спеціального фонду за надані платні послуги, внаслідок прорахунків при плануванні власних надходжень, відсутності аналізу повноти їх залучення до спеціального фонду державного бюджету та неналежного контролю на всіх стадіях руху цих коштів, використовувалися неефективно.

Так, відсутність плановості та безконтрольність при здійсненні закупівель за рахунок коштів спеціального фонду в усіх перевірених підрозділах Міністерства призвела до втрат бюджетних коштів та неефективного їх використання на суму 15,7 млн. гривень. А 13,4 млн. грн., передбачені бюджетними призначеннями на забезпечення органами внутрішніх справ захисту прав і свобод громадян та охорону громадського порядку, фактично, були використані на підготовку кадрів у системі МВС, медичне забезпечення, забезпечення діяльності внутрішніх військ і навіть утримання дитячих дошкільних закладів та оздоровчих таборів.

У значно більших розмірах, ніж у попередній звітний період, виявлено факти неефективного використання коштів на проведення науково-дослідних робіт. Якщо у 2007 році Рахунковою палатою було виявлено фактів такого виду порушень на загальну суму 15,1 млн. грн., то у 2008 році у 20 разів більше - 303,5 млн. гривень.

Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання заходів у сфері космічної діяльності, засвідчив, що при плануванні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) Національне космічне агентство України не враховувало рівень фактичного їх фінансування у попередні роки та реальні можливості державного бюджету. Як наслідок, кошти розпорошувались по численних проектах, тривалий час заморожувались на виконанні окремих етапів робіт, що призводило до зростання обсягів незавершеного виробництва, уповільнення перспективних та пріоритетних розробок.

Із використаних за 2003-2007 роки за проектами Національної програми  асигнувань у сумі 425,1 млн. грн. кошти, 297,2 млн. грн. (66 відс.) спрямовано у незавершені НДДКР (проекти "Циклон‑4", "Січ‑2", "Хвиля", "Навігація", 3 РН "Циклон‑3", інші проекти).

Фактичні результати виконаних заходів Програми не відповідали очікуваним результатам, передбаченим Законом України "Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007 роки". Зокрема, не виготовлено передбачені програмою космічні апарати "МС‑2‑8", "Січ‑2", "Січ‑3", РН "Циклон‑4", РН "Маяк", космічний ультрафіолетовий телескоп Т‑170 і систему керування космічного апарата для комплексу "Спектр‑УФ". Україна на сьогодні не має жодного власного супутника.

Аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, було виявлено, що кошти держбюджету в сумі 2,9 млн. грн. на виконання бюджетної програми "Прикладні розробки у сфері охорони праці" були використані Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду неефективно, оскільки жодна з тематик, які виконувалися, безпосередньо не випливали з заходів та завдань державних програм з проблем охорони праці.

Невизначення Мінекономіки тематики робіт за пріоритетними напрямами у сфері охорони праці дозволило Держгірпромнагляду замовляти роботи (розробки проектів нормативно-правових актів з питань охорони праці, аналіз стану травматизму та ін.), які за своїм змістом не є науково-дослідними. Більше того, згідно з Положенням про Держгірпромнагляд та положень про його структурні підрозділи, розробка таких актів була функціональним обов’язком його структурних підрозділів.

У звітному році Рахунковою палатою виявлено і непоодинокі факти неефективного використання коштів на придбання основних засобів (обладнання). Загальна сума таких фактів склала 168,7 млн. гривень.

Так, результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я засвідчили, що через непредставлення Міністерством охорони здоров’я України підвідомчим медичним закладам інформації щодо майбутніх централізованих поставок обладнання та особливих умов до приміщень для його монтажу, унеможливлювалося вчасне введення його в експлуатацію. Закуплені впродовж 2004-2007 років 214 одиниць дороговартісного обладнання, на загальну суму 87,7 млн. грн., на час аудиту через непідготовленість приміщень для їх монтажу не встановлено, а зберігається в закладах охорони здоров’я або ж відповідальному зберіганні у постачальників.

Як встановлено аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Державному комітету телебачення і радіомовлення України на проведення технічного переоснащення обласних державних телерадіокомпаній та будівництво апаратно-студійного комплексу Національної телекомпанії України, низький рівень організації переоснащення телерадіокомпаній та відсторонення посадових осіб Держкомтелерадіо від контролю за виконанням укладеного Контракту призвели до того, що впродовж 2007-2008 років телевізійне обладнання загальною вартістю 13,5 млн. грн. не використовувалося від одного до восьми місяців після його поставки.

Через неналежну увагу Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів України до проблем провідної у забезпеченні державної інформаційної політики України Національної телекомпанії України залишається недобудованим її апаратно-студійний комплекс, на будівництво якого з 1983 по 1995 рік виділено близько 60 відс. його кошторисної вартості. До 2006 року кошти на закінчення будівництва не виділялися.

В результаті неефективних управлінських рішень з боку Держкомтелерадіо видатки на 2007 рік на будівництво апаратно-студійного комплексу для НТКУ зменшено на 90 відс. і доведено лише до 1,7 млн. грн., що мало наслідком невиконання запланованих обсягів робіт та унеможливило введення в експлуатацію закупленого обладнання на суму 15,7 млн. гривень.

Загальна ж сума неефективно використаних бюджетних коштів на придбання обладнання тільки за останні роки склала 29,2 млн. гривень.

Результати аудиту ефективності функціонування Міжнародного дитячого центру "Артек" після реконструкції показали, що за даними бухгалтерського обліку на початок 2008 року придбане МДЦ "Артек" для реконструкції об’єктів обладнання, на суму 15 млн. грн., перебувало в монтажі у підрядників від трьох до п’яти років. Зокрема: у ВКП "Монтажагробуд" на суму 9,8 млн. грн. з 2004 року; у ВБФ "Євробуд" на суму 2,6 млн. грн. з 2005 року; у ПП "Заубер" з 2006 року на суму 2,6 млн. гривень. Претензійна робота щодо виконання робіт з монтажу вказаного обладнання або повернення коштів МДЦ "Артек" не ведеться.

Неефективно використаними коштами слід вважати і 220,8 млн. грн. сплачених відсотків за залученими кредитами та штрафних санкцій.

Перевіркою використання коштів Державного бюджету України, передбачених Міністерству промислової політики України на державну підтримку літакобудування, встановлено, що за бюджетною програмою КПКВ 2601320 "Державна підтримка літакобудування та космічної галузі на створення та впровадження у виробництво сучасної техніки через механізм здешевлення кредитів" у 2007 році Міністерство промислової політики України спрямовувало бюджетні кошти літакобудівним підприємствами на відшкодування відсотків за кредитами, які безпосередньо не були пов’язані із створенням, впровадженням і виробництвом авіаційної техніки.

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ДП Київський авіаційний завод "Авіант", ДП "Харківський державний машинобудівний завод "ФЕД" та Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" 37,9 відс. від залучених кредитних коштів спрямували на погашення раніше отриманих кредитів, відсотків за їх користування, а також на витрати, які, згідно з вимогами чинного законодавства, не відносяться до витрат на виробничу діяльність.

Отже, за відсутності належного контролю з боку Мінпромполітики, кошти держбюджету у сумі 31,9 млн. грн. були спрямовані підприємствами літакобудування на компенсацію відсотків за кредитами, витрати за якими безпосередньо не були пов’язані зі створенням, впровадженням та виробництвом авіаційної техніки.

Неефективно витраченими були і 188,9 млн. грн. бюджетних коштів на сплату відсотків за кредитами, залученими на виконання проектів "Циклон‑4" та "Січ‑2". Мета цих проектів не була досягнута - ні ракетоносій не виготовлений, ні супутник не запущено. Завдання Національної космічної програми України щодо збереження та розвитку існуючих ракетоносіїв, створення нового ракетоносія легкого класу, нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів залишилися невиконаними, а мета програми щодо ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу для забезпечення високого рівня космічної діяльності не досягнута. Такі висновки були зроблені за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання заходів космічної діяльності.

1.3.5. Аналіз виявлених фактів неналежного адміністрування доходів державного бюджету

Особливістю діяльності Рахункової палати у 2008 році можна вважати те, що частина контрольно-аналітичних заходів була зосереджена на дослідженні питань, пов’язаних з наповненням доходної частини державного бюджету.

Аудиторами Рахункової палати було виявлено різного роду порушень і недоліків при адмініструванні та справлянні доходів державного бюджету на загальну суму більше 6,4 млрд. гривень. Їх структура наведена у діаграмі 6.

Основним недоліком у формуванні доходів державного бюджету було недоотримання податків та зборів внаслідок звуження податкової бази.

Суттєвим джерелом наповнення державної казни міг би стати ігорний бізнес. Проте, як було встановлено аналізом стану державного регулювання азартних ігор в Україні, Міністерством фінансів України не було вжито заходів до залучення усіх наявних резервів збільшення надходжень до Державного бюджету України від проведення азартних ігор, а Державною податковою адміністрацією України не приділялася належна увага ретельному вивченню питання збиткової діяльності суб’єктів господарювання у сфері азартних ігор та не вживалося належних заходів для виведення грального бізнесу з "тіні". Як наслідок, не забезпечено повноту надходження коштів від цієї діяльності до Державного бюджету України.

Тільки запровадження ліцензування всіх відокремлених підрозділів та всіх суб’єктів господарювання у сфері азартних ігор, які отримали патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, дозволило б залучити до Державного бюджету України додатково понад 3,5 млрд. гривень.

Відсутня ініціатива ДПА щодо неухильного виконання норм чинного законодавства стосовно запровадження реєстраторів розрахункових операцій, яке дозволило б вивести з "тіні" доходів від грального бізнесу, розрахунково, на суму від 3 до 7 млрд. грн. та отримати до державного бюджету додатково від 0,75 до 1,8 млрд. гривень.

Отже, за оцінками аудиторів Рахункової палати, дотримання і вдосконалення норм чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо охоплення ліцензуванням всіх суб’єктів господарювання у сфері азартних ігор та їх відокремлених підрозділів, запровадження реєстраторів розрахункових операцій і обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів поповнило б, розрахунково, державний бюджет на суму понад 4 млрд. гривень.

Аудитом стану виконання повноважень державними органами влади в частині планування та повноти надходження рентних платежів за видобуток вуглеводнів до Державного бюджету України встановлено, що Кабінет Міністрів України не забезпечив належну якість нормативно-правових актів у частині порядку нарахування та сплати рентної плати за видобуток вуглеводневої сировини.

Відсутність у 2006-2007 роках порядку розрахунку показника середньозваженої ціни за нафту, яка застосовується при обчисленні коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати, призвела до застосування коригуючого коефіцієнта меншого від одиниці і обумовила зниження рентних платежів до бюджету. Розрахунково, недонадходження до державного бюджету рентних платежів протягом 2006-2007 років склало 265,6 млн. грн., у т.ч. по Сумській області - 173,2 млн. грн.; Полтавській - 76,3 млн. грн.; Харківській області - 16,1 млн. гривень.

Крім того, у 2007 році бюджет недоотримав 90,5 млн. грн. (у т.ч. по Полтавській області - 55,5 млн. грн.; Сумській - 19,1 млн. грн.; Харківській області - 15,9 млн. грн.) внаслідок неврегульованості на законодавчому рівні питання щодо нарахування за підвищеною ставкою рентної плати за видобутий природний газ, який було сформовано у сховищах, але не реалізовано НАК "Нафтогаз України" з метою формування ресурсу для потреб населення.

Аналіз законності, своєчасності призначення (перерахунку) та повноти виплати пенсій Пенсійним фондом України засвідчив, що неврегульованість питання щодо розширення кола застрахованих осіб та сплати страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не сприяє залученню додаткових надходжень до Пенсійного фонду і в майбутньому може негативно позначитися на пенсійному забезпеченні цих осіб.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень зазначеного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань має сплачувати страхові внески за осіб, які отримують щомісячні страхові виплати, у розмірах, передбачених для платників за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, але не менше мінімального страхового внеску. Проте виконання цієї норми Закону було унеможливлене відсутністю механізму сплати страхових внесків і страхові внески за них до Пенсійного фонду не надходили. Лише у 2007 році Пенсійним фондом, розрахунково, з цих причин недоотримано більш як 32,5 млн. гривень.

Результати аудитів Рахункової палати показали, що на практиці органами Державної податкової служби, митними органами не забезпечено належний контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та виконанням умов надання пільг.

Під час аудиту стану виконання повноважень державними органами влади в частині повноти надходження податків та неподаткових платежів до Державного бюджету України при припиненні діяльності юридичних осіб у Харківській та Полтавській областях виявлено, що в Україні не створено дієвий механізм контролю за повнотою надходження до Державного бюджету України податків та неподаткових платежів при припиненні діяльності юридичних осіб. Неврегульованість законодавства, відсутність упереджувальних заходів та неякісне виконання державними органами влади своїх повноважень дозволяли підприємствам при припиненні діяльності уникати сплати податків і не нести за це відповідальності. Вимоги податкових органів щодо погашення податкового боргу платників, визнаних у встановленому порядку банкрутами, у Харківській області було задоволено лише на 15 відс., Полтавській області - на 3 відсотки. Як наслідок, борг підприємств-банкрутів у значних розмірах було списано з податкового обліку, а до державного бюджету не надійшло 747,6 млн. грн., у тому числі по Харківській області - 680 млн. грн., Полтавській - 67,6 млн. гривень.

Вказаному сприяло як застосування платниками схем ухилення від сплати податків, використовуючи непередбачення нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" системи запобіжних заходів вчиненню порушень у податковій сфері, так і неефективна робота Державної податкової адміністрації України разом з податковими органами Харківської та Полтавської областей з погашення та примусового стягнення податкового боргу, зокрема, встановлення місцезнаходження боржників, їх керівників та засновників і виявлення майна у таких підприємств ще до подання заяви про визнання їх банкрутами.

Перевіркою стану планування та дієвості контролю за повнотою нарахування і своєчасністю сплати ввізного мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності в Україну, встановлено, що митними органами не забезпечено належний контроль за виконанням умов надання пільг із ввізного мита, внаслідок чого значні суми його не надходили до державного бюджету. Це стосується:

- товарів, які ввозяться під виконання інвестиційних проектів, що здійснюються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах, і які звільняються від оподаткування ввізним митом. У СЕЗ "Курортполіс Трускавець" митними органами не було здійснено перевірок на предмет цільового використання пільг, наданих підприємствам ТзОВ "НВФ "Орус", ТзОВ "Трускавецькурорт Телеком", ПП "Кондитерська фабрика Світоч", на загальну суму 108 млн. гривень. Підприємства ПП "Інтерпромресурс" та ЗАТ "Укрзахіденерго" було ліквідовано, отже пільги, надані їм на суму 4,9 млн. грн., було використано не за цільовим призначенням;

- товарів, що ввозяться в режимі тимчасового ввезення. В Одеській області (Південна регіональна митниця) у 2006 році під час тимчасового ввезення товарів надавалось звільнення від сплати ввізного мита ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод" на загальну суму 57,9 млн. грн. без оформлення режиму тимчасового ввезення (вивезення) товарів в порушення вимог ст. 208 Митного кодексу України, що ускладнило контроль за дотриманням строків перебування товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів;

- гуманітарної допомоги (автомобілів), що передається родичам померлих інвалідів-набувачів гуманітарної допомоги. Це призвело до втрат надходжень до державного бюджету в Сумській області в сумі понад 0,2 млн. грн., в Харківській області - 0,1 млн. гривень.

Крім того, перевіркою встановлено вкрай низький рівень стягнення із донарахованих сум ввізного мита за результатами перевірок митними органами суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. У 2005-2007 роках в результаті проведення митними органами (у тому числі, спільно з органами ДПС) перевірок виявлено порушення законодавства, які призвели до недонадходження ввізного мита до державного бюджету на суму 155,7 млн. грн., з яких до державного бюджету перераховано лише 4,1 млн. грн. або 2,6 відс. загальної суми встановлених порушень.

Непоодинокі випадки прийняття керівниками державних органів необґрунтованих управлінських рішень, що спричинили значні втрати бюджетних надходжень, було виявлено в ході проведення аудитів, пов’язаних з наповненням доходної частини державного бюджету.

Перевіркою обґрунтованості планування та дієвості контролю за повнотою нарахування і своєчасністю сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, було встановлено, що всупереч ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державна податкова адміністрація України неодноразово протягом 2005-2008 років надавала податкові роз’яснення державним підприємствам щодо врахування у складі валових витрат плати на доставку і виплату пільгових пенсій за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (згідно з бухгалтерським обліком вони враховуються у складі інших операційних витрат). Зазначене роз’яснення, розрахунково, призвело до втрат бюджетних надходжень у сумі близько 260 млн. гривень.

Аудитом ефективності управління коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та їх витрачання було встановлено, що, посилаючись на Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, відповідно до якого НБУ проводить депозитні операції виключно з банками, Національний банк України відмовився розміщувати кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у депозити, як було передбачено ст. 21 Закону "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб". Тобто, НБУ власний нормативний документ поставив вище за норми відповідного Закону України.

Внаслідок цього, при середній доходності за депозитами 7 відс., Фондом гарантування вкладів фізичних осіб отримувалися від НБУ доходи у вигляді відсотків по фактичних щоденних залишках коштів за ставкою 2,75-3,05 відсотка. Це призвело до недоотримання Фондом доходу тільки в березні-липні 2007 року, розрахунково, у сумі 6,7 млн. гривень.

Під час здійснення аналізу обґрунтованості відстрочення і розстрочення податкових зобов’язань та списання податкового боргу і їх вплив на виконання доходів Державного бюджету України аудиторами Рахункової палати було виявлено, що в Україні не створено ефективної системи управління податковим боргом, яка б забезпечила його зменшення та погашення. Фактично, 10 відс. бюджетних коштів перебувають в бюджетному процесі як розстрочені (відстрочені) на різний строк відтермінування, а більше 15 відс. як податковий борг, шо складає 25 відс. коштів у порівнянні з обсягами надходжень до бюджету у 2007 році.

Із донарахованих сум упродовж 2006-2007 років та І кварталу 2008 року (12,4 млрд. грн.) стягнуто не більше 50 відс. (6,2 млрд. грн.). Тобто, кожна друга гривня не надійшла до бюджету і набула статусу податкового боргу.

Процедура і порядок відстрочення, розстрочення податкових зобов’язань, реструктуризації та списання податкового боргу платників податків у чинному законодавстві, в окремих випадках, були суперечливими і недосконалими. Це спричинило неправомірне списання та реструктуризацію податкового боргу на загальну суму 245,4 млн. гривень.

Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 встановлено механізм розстрочення податкового боргу, який виник у період з 01.01.2000 до 01.01.2001 і був не сплачений на день набрання чинності статті 18 Закону, та податкового боргу, що виник лише у період з 01.01.2001 до 01.04.2001 року. Що стосується розстрочення, відстрочення іншого податкового боргу, то механізмів здійснення такої процедури реструктуризації чинним законодавством не передбачено. У той же час, на практиці з посиланням на лист Мінфіну органами державної податкової служби приймались рішення про розстрочення податкового боргу: у 2006 році на суму 231 млн. грн., у 2007 році - на 14,4 млн. гривень.

1.3.6. Результати перевірок виконання кошторису витрат Національного банку України, аналізів звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України

Відповідно до Закону України "Про Рахункову палату" у 2008 році були проведені перевірка виконання кошторису витрат Національного банку України, аналіз звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України.

    Перевіркою виконання кошторису Національного банку України на 2007 рік встановлено, що в процесі виконання зазначеного кошторису, незважаючи на суттєве коригування його основних показників у бік збільшення, Національний банк перевиконав доходну частину на 1 млрд. грн. (15 відс), а витрат здійснив менше на 130 млн. грн. (4,6 відсотка).

Це свідчить про помилкове прогнозування окремих параметрів та статей кошторису, що, в свою чергу, негативно позначилося на плануванні фінансових ресурсів державного бюджету у зв’язку із заниженням планових обсягів фінансових зобов’язань Національного банку перед Державним бюджетом України. При цьому такі тенденції у плануванні кошторису набули сталого характеру протягом останніх трьох років.

Недоліки у плануванні та неврахування НБУ на цій стадії кошторисного процесу всіх аспектів, що впливають на стан надходження та витрачання коштів, призвели до необхідності суттєвих коригувань його основних показників. В результаті, попередньо заплановані доходи протягом року збільшено на 2,6 млрд. грн. або в 1,6 раза, витрати - на 0,8 млрд. грн. або на 38 відс, а перевищення доходів над витратами зросло на 1,8 млрд. грн. або в 1,9 раза. Однак цих скоригованих, у тому числі наприкінці року, показників не дотримано. Незважаючи на двічі проведене збільшення витрат кошторису - за всіма статтями витрат отримана економія, в основному, через невиконання запланованих операцій.

Основною причиною необхідності коригування доходної частини кошторису стало суттєве зростання процентних доходів внаслідок неспрогнозованого Національним банком значного зростання обсягів золотовалютних резервів, і, відповідно, доходів від операцій з ними. Це свідчить про наявні проблеми щодо якості прогнозування динаміки окремих показників грошово-кредитної політики, які мають значний вплив на виконання кошторису Національного банку України. У той же час, не було забезпечено виконання планових завдань за окремими статтями доходів майже на 30 млн. гривень.

Незавершеність питання унормування порядку взаємодії Національного банку України та Міністерства фінансів України (з вини останнього) щодо визначення строків та обсягів перерахування коштів НБУ до Державного бюджету України призвело до несвоєчасного отримання державним бюджетом наявного фінансового ресурсу.

Після затвердження у липні 2008 року розподілу прибутку НБУ за 2007 рік залишок коштів, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, становив майже 2 млрд. грн., що на 1 млрд. грн. більше, ніж визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". При цьому зміни до зазначеного Закону щодо збільшення фінансових зобов’язань Національно банку на час завершення перевірки не прийнято.

Національним банком України не досягнуто позитивних зрушень щодо обгрунтованості планування та ефективного використання коштів на капітальні вкладення, витрачання коштів на утримання об’єктів та приміщень, що не використовувались, виконання умов договорів та заходів Стратегічної програми застосування інформаційних технологій.

Зазначене свідчить про наявність у НБУ значних незадіяних резервів поповнення доходів та економії витрат, які оцінюються в сумі близько 30 млн. гривень.

    Проведений Рахунковою палатою аналіз звіту Фонду державного майна України за 2007 рік засвідчив, що процеси приватизації та управління об’єктами державного майна у 2007 році, як і в попередні роки, відбувалися в умовах недостатнього правового забезпечення. Не набула чинності Державна програма приватизації на звітний 2007 та наступні роки. Фонд держмайна змушений керуватися у своїй роботі положеннями Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. Відсутня довгострокова концепція приватизації державного майна та порядку цільового спрямування коштів, отриманих від приватизації. Не набув чинності Закон України "Про Фонд державного майна України".

Незважаючи на це, Фондом державного майна України виконано планові завдання на 2007 рік з надходження коштів до державного бюджету за результатами управління об’єктами державної власності. Зокрема, забезпечено надходження до державного бюджету коштів від оренди державного майна у розмірі 504,1 млн. грн. або 162,6 відс. виконання плану на 2007 рік. Протягом останніх 3 років простежується стійка тенденція збільшення надходжень до державного бюджету за цим напрямком використання державного майна. З 2005 року, коли їх обсяги становили 275 млн. грн., вони зросли майже удвічі.

Також забезпечено надходження до державного бюджету коштів, нарахованих на акції (частки, паї), які перебувають у державній власності. За даними Державного казначейства України, станом на 01.01.2008 їх обсяги становили 263,9 млн. грн., тобто планові надходження за цією бюджетною статтею виконано на 105,5 відсотка.

У той же час, завдання щодо кількості господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій яких підлягали продажу в 2007 році, виконано Фондом на 33 відсотки. Як результат, до загального фонду державного бюджету за звітний період перераховано 2,5 млрд. грн., що становить лише 23,2 відс. планового завдання, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Кабінетом Міністрів України та Фондом державного майна України ще на етапі формування Переліку зазначених господарських товариств і холдингових компаній не було забезпечено досягнення розрахункових показників з надходжень коштів від приватизації державного майна до держбюджету на суму, щонайменше, 4,6 млрд. гривень.

Протягом року Кабінетом Міністрів України постійно вносилися зміни до переліку об’єктів, що підлягали приватизації. План-графік передприватизаційної підготовки таких підприємств був затверджений Урядом лише у кінці квітня. Це ускладнило проведення реструктуризації підприємств, виконання інших необхідних заходів з передприватизаційної підготовки та призвело до невиконання завдань щодо кількості об’єктів (державних підприємств і акціонерних товариств), які необхідно було підготувати до продажу у 2007 році.

Фондом державного майна, в цілому, завершено формування баз даних Єдиного реєстру об’єктів державної власності. Це дозволило у 2007 році упорядкувати облік 4274 юридичних осіб державної форми власності, які до цього часу не були підпорядковані жодному органу державної влади. Забезпечено також врегулювання питань збереження, оновлення та ефективного використання 6559 об’єктів державної власності, переданих іншим суб’єктам управління.

Звіт Фонду державного майна України та виконання Державної програми приватизації у 2007 році загалом задовільно висвітлює діяльність Фонду щодо виконання ним своїх завдань і функцій. Наведена інформація відповідає даним державної статистики, державної казначейської звітності і забезпечує можливість об’єктивної оцінки стану обліку державного майна згідно з даними Єдиного реєстру об’єктів державної власності, підготовки до продажу, приватизації державного майна, а також питань управління об’єктами державної власності.

Проте слід зазначити, що наведена в ньому інформація щодо управління державними корпоративними правами містить лише основні показники за цим напрямом роботи, оскільки Фонд держмайна готує окремий звіт про результати управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, національних акціонерних і державних холдингових компаніях, який містить розширену інформацію (направляється до Кабінету Міністрів України).

Підготовка Фондом окремих звітів за різними напрямами своєї діяльності, а саме, з питань приватизації державного майна і орендних відносин (направляється до Верховної Ради України) та з питань управління корпоративними правами держави ускладнює комплексну оцінку Верховною Радою України діяльності Фонду державного майна України.

    Аналіз Звіту Антимонопольного комітету України за 2007 рік засвідчив неефективність здійснюваних ним заходів, спрямованих на реальне усунення порушень конкурентного законодавства та захист конкурентного середовища в державі.

Зазначений документ не повною мірою відображає реальний стан виконання Комітетом повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією суб’єктів господарювання; формуванням та реалізацією конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції.

Незважаючи на те, що Антимонопольний комітет України в цілому ознайомлений з ситуацією, що склалася на найбільш проблемних ринках товарів та послуг, діяльність Комітету щодо забезпечення рівних умов для господарювання підприємців не носить системного характеру, а окремі заходи не впливають на загальний стан конкуренції на ринку та не усувають причин виникнення антиконкурентних правопорушень.

Позиція, яку протягом тривалого часу займав Антимонопольний  комітет стосовно злиття підприємств-монополістів, призвела до невиправданої концентрації суб’єктів господарювання, що суттєвого впливало на зростання економічної залежності кожного конкретного споживача, який змушений одержувати послуги на товарному ринку лише від одного суб’єкта господарювання.

Комітет необґрунтовано надавав дозволи на узгоджені дії, при цьому ретельно не досліджуючи їх можливий антиконкурентний характер.

Інформація, наведена в Звіті, не дає повного відображення ситуації на ринках та результатів діяльності Комітету щодо припинення антиконкурентних дій.

Заходи Комітету щодо запобігання посиленню домінуючого положення окремих суб’єктів господарювання не забезпечили істотного підвищення ефективності державного регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках, не сприяли одержанню споживачами якісних товарів і послуг у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами, захисту прав та інтересів споживачів.

На фоні ситуації, яка склалася в окремих галузях, для окремих підприємців штучно створювалися пільгові умови для підприємницької діяльності, що обмежувало конкуренцію, фактично усувало вітчизняних виробників з ринку та призвело до підриву економічних засад окремих галузей виробництва.

При цьому більшість глобальних ринків, на яких підприємства зловживали монопольним (домінуючим) становищем, залишалось поза увагою Комітету.

Відсутність дієвої реакції на ситуацію, що склалась на ринку постачання та споживання газу, з боку Антимонопольного комітету України не сприяла захисту інтересів України в питанні отримання енергоносіїв на конкурентних засадах, як того вимагає законодавство про захист економічної конкуренції.

Таким чином, Комітет обмежувався пасивним виконанням функцій контролю, однак самостійно не виявив та не досліджував причин антиконкурентних дій.

1.4. РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ ТА ОКРЕМИХ НАПРЯМІВ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету є однією з основних вимог та завдань діяльності всіх Вищих органів фінансового контролю, що є членами INTOSAI. Рахункова палата України, як повноправний член цієї організації, не стоїть осторонь цих процесів. Саме аудит ефективності, який дає можливість здійснювати повноцінний аналітичний контроль, став основним напрямом проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.

Однією з основоположних вимог аудиту ефективності, якої неухильно дотримується Рахункова палата, є аналіз та всебічна оцінка ефективності управлінських рішень, які приймалися Кабінетом Міністрів України, головними розпорядниками бюджетних коштів з того чи іншого питання витрачання державних коштів, ефективності системи та механізму фінансування того чи іншого напряму використання коштів Державного бюджету України.

З метою забезпечення комплексності та системності здійснення оцінок ефективності управлінських рішень пріоритет надається аудитам, що порушують глобальні загальнонаціональні питання, які, як правило, можуть бути вирішені в рамках державних цільових програм. Саме на проведенні таких аудитів була зосереджена значна частина уваги Рахункової палати у звітному році.

Зазначені аудити свідчили про недосконалість переважної більшості діючих державних цільових програм, прийнятих без врахування їх актуальності і важливості. Як правило, заходи, передбачені державними програмами, є нечіткими, без визначення конкретних обсягів фінансових ресурсів на їх реалізацію, окремі з них дублюються в інших державних програмах. Така практика призводить до неузгодженості між державними цільовими програмами і бюджетними програмами.

Державні цільові програми, на виконання яких держава протягом значного часу спрямовувала бюджетні кошти, по завершенню терміну їх дії, як правило, не досягали своєї мети, тобто, кошти, витрачені на реалізацію таких програм, витрачались неефективно.

При проведенні аудитів державних цільових програм було виявлено різного роду порушення Закону України "Про державні цільові програми":

- за своїми основними положеннями програми не відповідають статусу, визначеному зазначеним Законом; часто мета та напрями реалізації заходів програм потребують суттєвого перегляду і уточнення; у деяких випадках затверджені державні цільові програми мають загальний характер, не визначають конкретні заходи, напрями робіт, об’єкти, державних замовників, відповідальних виконавців, очікувані результати;

- у затверджених цільових програмах не передбачено фінансування в розрізі конкретних завдань та заходів з визначенням джерел і обсягів фінансування з розбивкою по роках;

- програми не містять наукової чи науково-технічної частини; не завжди проводилась державна експертиза їхніх проектів;

- планування видатків здійснювалось з порушенням ст. 4 Закону України "Про державні цільові програми";

- в порушення вимог ст. 8 не призначалися керівники програм, до основних завдань яких віднесено управління та контроль за їх виконанням; у деяких випадках контроль за виконанням програм покладався на органи, які не можуть бути державними замовниками, що здійснюють загальне керівництво і контроль за розробкою державної цільової програми та виконанням її заходів;

- всупереч статті 13 зазначеного Закону, яка передбачає, що контроль за виконанням державної цільової програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних, заключного звітів про результати її виконання та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання програми, внаслідок ненадання достовірної та повної інформації про хід виконання державних програм безпосередніми виконавцями, втрачався контроль з боку Уряду за ходом виконання державних цільових програм.

За час, що минув після цілого ряду проведених раніше аудитів державних цільових програм, керівниками міністерств, відомств та організацій, відповідальних за їх виконання, не вживалися необхідні заходи щодо реалізації рекомендацій та пропозицій Колегії Рахункової палати. Як наслідок, значна частина проблемних питань досі не вирішена, що негативно позначається на процесі використання бюджетних коштів та перешкоджає своєчасному і повному виконанню державних цільових програм.

Рахунковою палатою протягом звітного періоду було здійснено ряд аудитів державних цільових програм, які безпосередньо пов’язані з питаннями екології, навколишнього середовища, ліквідації наслідків стихійних лих тощо.

   Результатами аудиту виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води встановлено, що Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не забезпечило організацію виконання зазначеної Національної програми. Механізм реалізації Програми від Кабінету Міністрів України до виконавців її заходів та контролю за її виконанням не створено.

Як наслідок, Програма не виконується, а її мета, на десятому році дії, не досягнута. Екологічний стан басейну Дніпра за гідрохімічними та радіологічними показниками погіршується, що свідчить про підвищення антропогенного навантаження на річку Дніпро, неефективну роботу очисних споруд міст і промислових підприємств та збільшення скидів неочищених або недостатньо очищених стічних вод та веде до загрози біологічно-генетичної деградації населення України.

Навіть за умови істотного зменшення водокористування питома вага забруднених вод, що скидаються у водні об’єкти басейну Дніпра, порівняно з початком реалізації Програми, зросла. Майже 40 відс. берегів басейну Дніпра піддається руйнації (особливо Каховського та Кременчуцького водосховищ). Негативний вплив на екологічний стан Дніпра має інтенсивна забудова заплави Дніпра, що змінює умови пропуску високих повеневих витрат.

Загострилось питання порушення природоохоронного законодавства внаслідок надання земель водного фонду (прибережні захисні смуги, смуги відведення і частини водних об’єктів) в оренду юридичним особам і окремим громадянам.

Передбачена Програмою тристороння міжнародна угода, яка б комплексно регулювала систему взаємовідносин стосовно басейну Дніпра, "завдяки" пасивності Кабінету Міністрів України та Мінприроди, не укладена.

Отже, питання тристороннього співробітництва в сфері поліпшення екологічного стану басейну Дніпра, а також наближення практики транскордонного співробітництва в басейні до вимог Конвенції про охорону й використання транскордонних водотоків і міжнародних озер та Водної Рамкової Директиви ЄС, які встановлюють, що прибережні держави мають укладати угоди по кожному значному транскордонному водотоку, залишається невирішеним.

Кабінетом Міністрів України не було забезпечено своєчасний аналіз, перегляд та перезатвердження державних цільових програм, на які спиралось виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, а також не було здійснено відповідного перегляду самої Програми. Як результат, Національна програма фактично втратила свою комплексність та галузеву розгалуженість.

Окремі положення Програми не відповідають Закону України "Про державні цільові програми". Вона не містить наукової чи науково-технічної частини, відсутнє створення інноваційної продукції, не передбачено фінансування в розрізі конкретних завдань та заходів з визначенням джерел і обсягів фінансування з розбивкою по роках, не проводилась державна експертиза проекту Програми. Мета та напрями реалізації заходів Програми потребують суттєвого перегляду і уточнення. Не дивлячись на це, за умов безконтрольності з боку Кабінету Міністрів України, Міністерством економіки України, за поданням Мінприроди, Програма включалась до Переліку державних цільових програм, що фінансуватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України у 2005-2008 роках.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, на яке Програмою покладено організацію її виконання, через безконтрольність Міністерства фінансів та Міністерства економіки за виконанням передбачених Програмою завдань, не забезпечило належне планування, узгодженість виконання та звітування за результатами заходів Програми.

Як засвідчують результати аудиту, за умов безконтрольності з боку Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, як державної цільової програми, припинилося вже з 2002 року.

Створена Кабінетом Міністрів України Рада з екологічних проблем басейну Дніпра та якості питної води не діяла. За час свого існування було проведено лише два засідання. Останній річний перелік найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води Радою розроблявся на 2001 рік і надалі організаційний механізм реалізації Програми був зупинений.

Визначена Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води щоквартальна інформація про хід виконання її заходів не надавалась жодним з виконавців. Річну інформацію про хід виконання Програми з 14 визначених нею виконавців - центральних органів виконавчої влади, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України надавали лише п’ять. Таку інформацію, починаючи з 2005 року, не надавали: Міністерство промислової політики, Міністерство вугільної промисловості, Міністерство палива та енергетики, Міністерство аграрної політики, Міністерство житлово-комунального господарства, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, Державна гідрометеорологічна служба, Державна геологічна служба та Національна академія наук.

   Аудит використання у 2005-2007 роках та І півріччя 2008 року коштів державного бюджету, спрямованих на виконання Державної програми приведення небезпечних об’єктів виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, засвідчив, що Міністерство палива та енергетики України не забезпечило виконання повноважень щодо реалізації державної політики у сфері ядерної та радіаційної безпеки і охорони довкілля на небезпечних уранових об’єктах колишнього Придніпровського хімічного заводу.

Передавши бюджетні повноваження державному підприємству "Бар’єр", Мінпаливенерго створило передумови для незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету, виділених на здійснення заходів Державної програми приведення об’єктів виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання та контроль за їх використанням.

Через недоліки в організаційно-правовому забезпеченні, необгрунтовані рішення щодо використання бюджетних коштів з боку Мінпаливенерго заходи по зменшенню негативного впливу відходів уранового виробництва на довкілля та населення, передбачені Державною програмою, виконані не в повному обсязі.

Діяльність ДП "Бар’єр" засвідчила неспроможність виконання цим підприємством основних статутних завдань в частині реалізації заходів Державної програми, що потребує невідкладних дій з боку Мінпаливенерго щодо зміни підходів та способів управління і планування основної діяльності цього підприємства та внесення змін в його організаційну структуру.

Через неприйняття Мінпаливенерго єдиного стратегічного плану дій, здійснені впродовж 2005-2007 років та І півріччя 2008 року заходи на об’єктах складування відходів уранового виробництва колишнього виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод", замовником яких було ДП "Бар’єр", мали локальний характер. Із шести програмних заходів з мінімізації впливу уранових об’єктів цим підприємством не виконано жодного.

Не організовано безперервний радіаційний моніторинг, не проведено повну інвентаризацію всіх потенційних джерел радіоактивного забруднення на території колишнього виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод" та їх паспортизацію.

Підприємством "Бар’єр" спільно з обраними ним на тендерних засадах виконавцями заходів не створено єдиної бази даних радіаційно небезпечних об’єктів і належного режиму нерозповсюдження забруднених відходів за межі цих територій та виключення можливостей вільного доступу населення до небезпечних об’єктів, що призвело до викрадення 6 одиниць радіаційно забруднених ємностей.

Державний комітет ядерного регулювання України, який згідно з Положенням організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з фізичного захисту, недостатньо застосував наявні важелі впливу на виконавців Програми щодо поліпшення радіаційного стану на території колишнього виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод".

Не дивлячись на те, що в ході проведених на ДП "Бар’єр" Держатомрегулюванням перевірок встановлювались численні порушення в дотриманні ліцензійних умов, йому було видано у 2007 році нові ліцензії на право провадження діяльності з переробки уранових руд в частині проведення ліквідації, консервації чи перепрофілювання уранових об’єктів та на право провадження діяльності з перевезення радіоактивних матеріалів.

Слід також зазначити, що Мінпаливенерго не було забезпечено виконання пропозицій Колегії Рахункової палати за результатами попередньої перевірки, що надалі призвело до порушень чинного законодавства при управлінні і використанні бюджетних коштів, спрямованих на виконання заходів Державної програми.

   Протягом 2008 року Рахунковою палатою було здійснено аудит ефективності виконання протипаводкових програм, предметом якого були кошти Державного бюджету України, що виділялися на виконання трьох державних цільових програм: Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2006-2015 роки, Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затверджених Урядом України протягом 2000-2003 років, які, охоплюючи всю Україну, мали комплексно вирішити проблему негативних наслідків шкідливої дії вод.

Як показали результати аудиту, Кабінетом Міністрів України не забезпечувалось виконання загальнодержавних протипаводкових програм, оскільки жодна з цих програм в передбачених обсягах не фінансувалась. Виділені в попередні роки обсяги бюджетних коштів не забезпечували проведення необхідних експлуатаційних та ремонтних робіт, внаслідок чого не досягнуто мети - захисту від руйнівної дії повеней та паводків, а також запобігання підтопленню.

Показники, закладені в діючі програми, не відповідають існуючим реаліям, а плани робіт не були направлені на виконання науково-обґрунтованих превентивних заходів, зокрема, визначення зон затоплення, водоохоронних зон, створення нових гідротехнічних споруд та об’єктів інженерного захисту.

Звітність про виконання результативних показників програм не відображала реальний стан речей, що обумовлено невідповідністю звітування про виконані роботи їх фактичному характеру, оскільки переважно обсяги робіт стосувалися не створення нових, а відновлення існуючих об’єктів після проходження щорічних паводків.

Кабінетом Міністрів України не забезпечувалась координація діяльності всіх виконавців протипаводкових програм. Планування коштів державного бюджету на виконання заходів цих загальнодержавних програм здійснювалося не всіма головними розпорядниками коштів, які виступали їх державними замовниками або відповідальними виконавцями.

Як наслідок, вже на етапі складання Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України проектів програм соціально-економічного розвитку держави та державного бюджету закладалось підґрунтя невиконання протипаводкових програм в планових обсягах, що не забезпечувало комплексного вирішення питання розбудови системи захисту від шкідливої дії вод населення та території України.

За таких умов, через невиконанням Мінекономіки своїх повноважень, реалізація програм фактично зводилась до проведення заходів лише на об’єктах житлово-комунального господарства та водогосподарських об’єктах без належного їх підкріплення комплексом заходів у галузях лісового та дорожнього господарства, охорони та раціонального використання земельних ресурсів, без дієвої системи гідрометеоспостережень та за відсутності державних будівельних норм і правил, які б відповідали сучасним вимогам.

Рахункова палата неодноразово акцентувала увагу кожного Уряду та Верховної Ради України на необхідності вирішення питань захисту населення та територій України від шкідливої дії вод. Частина рекомендацій, зокрема, що стосувались законодавчої політики, були враховані шляхом розробки нової Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року, проте рекомендації в частині захисту Карпатського регіону так і не були реалізовані та залишаються актуальними й на сьогодні.

Проведені дослідження показали, що, незважаючи на прийняті на вищому державному рівні рішення щодо здійснення заходів з попередження та усунення загрози паводкових катастроф, зокрема, у Закарпатті та Карпатському регіоні, ситуація суттєво не поліпшується. Відсутність нормативно-правових актів з питань управління та взаємодії водогосподарських організацій і служб у сфері захисту від шкідливої дії вод, а також здійснення господарської діяльності на землях водного фонду ставить під загрозу забезпечення паводкового захисту в достатніх обсягах.

Результати аудитів засвідчили, що протягом останніх десяти років Урядом України не забезпечується виконання протипаводкових програм в Карпатському регіоні. Як наслідок, система протипаводкового захисту населення та територій регіону не посилюється, а навпаки, знизилась. свідченням цього є зростання кількості людських жертв. Капітальні вкладення у водне господарство, яке має безпосередній вплив на стан протипаводкового забезпечення країни, постійно зменшувались, наслідком чого ставало зростання повеневої загрози. Руйнівна дія паводків, особливо на гірських та передгірських територіях, призводить до значних негативних соціально-економічних наслідків та втрат, а ліквідація збитків, заподіяних стихією, обумовлює необхідність щорічної позапланової мобілізації додаткових фінансових ресурсів як державного, так і місцевих бюджетів.

   Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не забезпечило введення в дію Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. В результаті, залишалися нествореними необхідні умови для зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від їх наслідків. Такий висновок зроблено за результатами здійсненого Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на створення системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

В Україні відсутнє належне нормативно-правове та організаційне забезпечення засад у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру.

Нормативно-правові акти у сфері цивільного захисту не узгоджуються між собою, спостерігається дублювання їх норм, що призводить до неоднакового їх тлумачення і неналежного виконання та є одною з основних причин, яка перешкоджає завершенню створення єдиної державної системи протидії надзвичайним ситуаціям.

Відсутність цілісної системи попередження надзвичайних ситуацій і неприйняття своєчасних рішень щодо оперативного реагування на виникнення надзвичайних ситуацій всіма органами влади призводили до невиправданих людських жертв та додаткових руйнувань. При цьому ефективність використання діючих підсистем зводилась до мінімуму через відсутність контролю за прийняттям управлінських рішень за результатами прогнозів, отриманих від програмно-моделюючих комплексів Урядової інформаційно-аналітичної системи України з питань надзвичайних ситуацій.

   Результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів на створення глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море виявили, що дії Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв’язку України щодо відновлення стратегічного для держави глибоководного судноплавного ходу (ГСХ) Дунай-Чорне море носили безсистемний та непослідовний характер. Контроль за створенням ГСХ Дунай-Чорне море з боку Мінтрансзв’язку та Укрморрічфлоту втрачено. Кошти державного бюджету та власні кошти ДП "Дельта-лоцман" на його створення використано неефективно. Між рішенням Уряду щодо відновлення судноплавства на Дунаї та безпосереднім початком робіт із створення ГСХ Дунай-Чорне море минуло понад чотири роки.

Встановлений термін введення в експлуатацію глибоководного судноплавного ходу зірвано. Відбулася зупинка будівництва більш як на два роки, недобудований судновий хід замулився і глибоководне судноплавство стало неможливим.

Внаслідок необґрунтованих управлінських рішень Мінтрансзв’язку технологія будівництва була грубо порушена і, всупереч ТЕО, огороджуюча дамба на морському підхідному каналі, будівництво якої було першочерговим, досі не побудована. Ступінь її готовності на час проведення аудиту становив лише 5,5 відс., хоча на її спорудження вже використано 43,2 відс. коштів всієї вартості.

При виконанні днопоглиблювальних робіт не досягнуто технічних параметрів, передбачених робочим проектом, на жодній з ділянок ГСХ.

Взагалі не розпочинались передбачені робочим проектом днопоглиблювальні роботи на ділянці річкового суднового ходу Вилкове-Ізмаїльський Чатал. Також не розпочато будівництво струмоспрямляючої дамби з берегоукріпленням.

Зволікання з проведенням Мінприроди екологічної експертизи робочого проекту на Повний розвиток спричинило подорожчання об’єкта на 200 млн. гривень.

Кабінет Міністрів України та Мінтрансзв’язку не забезпечили контролю за діяльністю робочих груп і комісій, створених ними з метою координації відновлення глибоководного суднового ходу на Дунаї. Їх діяльність не принесла реальних результатів.

Мінекономіки самоусунулося від виконання функції координації робіт, пов’язаних з виконанням Програми комплексного розвитку Українського Придунав’я. В порушення вимог Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, Мінекономіки подавало Уряду інформацію про виконання Програми без належного аналізу та оцінки ефективності реалізації її заходів, а також без аналізу показників робочих проектів зі створення глибоководного судноплавного ходу.

В порушення вимог ст. 8 Закону України "Про державні цільові програми", Мінекономіки, Мінтрансзв’язку, Одеською ОДА, як державними замовниками, не призначено керівників програм, до основних завдань яких віднесено управління та контроль за їх виконанням.

Мінтрансзв’язку самоусунулось від координації робіт та здійснення внутрішнього контролю за витрачанням коштів на будівництво глибоководного судноплавного ходу Дунай-Чорне море. Функції підрядника проектно-вишукувальних робіт та замовника робіт з будівництва ГСХ необґрунтовано перекладено на ДП "Дельта-Лоцман", якому такі функції не властиві.

   Аудит використання коштів Державного бюджету України на виконання заходів з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення засвідчив, що сучасний стан систем централізованого водопостачання та водовідведення є кризовим, характеризується моральною та фізичною зношеністю основних фондів. В порушення вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про питну воду та питне водопостачання", органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування не вжито необхідних заходів, які б забезпечили населення якісною питною водою в достатній кількості.

У державі відсутній єдиний координатор робіт з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення. Заходи шести державних програм, зокрема, Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки та програми "Питна вода України на 2006-2020 роки" (далі - Програма ЖКГ та Програма "Питна вода"), прийнятих впродовж 1997-2005 років з метою реформування та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, виконуються частково або взагалі не виконуються. Їх подальше виконання у повному обсязі за таких умов є вкрай проблематичним та малоймовірним.

Виконання заходів із розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення в Україні здійснюється без визначеної Міністерством з питань житлово-комунального господарства України (колишніми Держжитлокомунгоспом, Мінбудом) загальної потреби коштів. Центральний орган виконавчої влади із зазначених питань не володіє інформацією про фактичні витрати з усіх джерел фінансування на розвиток і реконструкцію централізованих систем.

Збільшення фінансування із державного бюджету на розвиток і реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення не підвищило їх надійності, не зменшило втрат та не поліпшило якості питної води. Негативна динаміка стану водопровідно-каналізаційного господарства свідчить, що за рахунок бюджетних коштів фактично йде "латання дірок" у мережах. Як наслідок, управління коштами державного бюджету, що виділяються на розвиток та реконструкцію централізованих систем, є неефективним.

Кабінет Міністрів України, Мінжитлокомунгосп, колишні Мінбуд і Держжитлокомунгосп не задіяли механізм реалізації Програми ЖКГ в частині розвитку та реконструкції централізованих систем водопостачання і водовідведення. Порядок моніторингу реформування житлово-комунального господарства Урядом у 2004-2007 роках не визначено. Перелік індикаторів (показників), як основу для проведення такого моніторингу, ні колишніми Держжитлокомунгоспом та Мінбудом, ні Мінжитлокомунгоспом у 2004-2007 роках не розроблено. Форми проведення державних статистичних спостережень за станом реформування житлово-комунального господарства Держкомстатом також не розроблено.

Відсутність вказаних нормативних актів не дозволяє надати реальну оцінку результативності реформування житлово-комунального господарства. Як наслідок, вимоги Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, яка має статус закону, не виконано.

Інформація про хід виконання завдань програми "Питна вода" за 2006 рік Мінжитлокомунгоспом подана до Кабінету Міністрів України із затримкою на 9 місяців. При цьому вона не містить показників виконання програми за рахунок всіх джерел фінансування. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні за 2006 рік на 01.01.2008 відсутня. Національна доповідь за 2005 рік, опублікована із недотриманням встановленого терміну, була запізнілою для оцінки якості питної води й стану централізованих систем водопостачання та водовідведення і не містила рекомендацій з реформування водного сектору. Як наслідок, Уряд та Верховна Рада України не володіють реальною інформацією про стан виконання заходів Програми "Питна вода".

Всупереч вимогам Закону України "Про державні цільові програми", не призначено керівників обох загальнодержавних програм. Міжвідомча комісія з реалізації реформи житлово-комунального господарства наділена невластивими їй повноваженнями щодо контролю за виконанням Програми ЖКГ та коригуванням її завдань, які законодавчо покладено на органи державної влади. Фактично, протягом 2005-2007 років вона не діяла.

Аналогічно, Міжвідомча комісія з питань виконання завдань Програми "Питна вода" фактично не забезпечила координації роботи міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

В порушення вимог Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки", на час проведення аудиту не затверджено регіональні програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства Верховною Радою АР Крим, обласними радами Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Луганської, Львівської, Тернопільської, Харківської та Чернігівської областей, а також міськими радами Києва та Севастополя.

Аналогічна ситуація і з невиконанням вимог Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України на 2006-2020 роки". Регіональні та місцеві програми (заходи) на виконання Програми "Питна вода" не затверджено Верховною Радою АР Крим, обласними радами у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській і Хмельницькій областях.

   За результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу аудиторами Рахункової палати зроблено висновки, що Міністерство юстиції України та Державний департамент з питань адаптації законодавства неефективно здійснювали використання коштів Державного бюджету України на виконання зазначеної програми. При цьому крім Мін’юсту кошти на виконання Загальнодержавної програми іншим органам державної влади не надавалися.

Всупереч розділу VІІІ цієї програми її дію на 2008 рік було пролонговано Міністерством юстиції України без прийняття Верховною Радою України  відповідного рішення щодо доцільності такого продовження, без визначення цілей та реальних завдань другого та наступних етапів, що є грубим порушенням бюджетного законодавства і законодавства про цільові програми. Тобто, ще на стадії планування видатків на виконання Загальнодержавної програми у 2008 році закладені передумови для незаконного використання державних коштів.

Міністерство юстиції України не здійснювало координацію роботи інших міністерств і відомств у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Як наслідок, реформування правової системи держави щодо її інтеграції до європейського співтовариства та приведення у відповідність із європейськими стандартами державної правової політики здійснювалось міністерствами та відомствами - головними розробниками проектів безконтрольно та неефективно.

У рамках виконання першого етапу Загальнодержавної програми здійснено реалізацію заходів із адаптації лише на 27 відсотків. Основними підставами низького виконання Програми були незаінтересованість центральних органів виконавчої влади у реалізації заходів Загальнодержавної програми, їх нерозуміння та відмова від виконання; відсутність спільного з Європейським Союзом плану-графіка та узгодженого спільно з ЄС переліку нормативних документів України, які мають бути адаптовані. За відсутності кваліфікованих фахівців реалізація цих заходів здійснювалась не безпосередньо Державним департаментом з питань адаптації законодавства, а шляхом замовлення відповідних товарів, робіт чи послуг через тендерні процедури.

Оскільки укладені міжнародні договори та угоди між Україною та Європейським Союзом не передбачають терміновості та обов’язковості адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, як це було домовлено з асоційованими країнами, в Угодах яких було визначено повне членство в ЄС, викликає сумнів необхідність подальшої пролонгації Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і витрачання на її виконання значного обсягу бюджетних ресурсів.

   Колегія Рахункової палати, розглянувши результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання заходів у сфері космічної діяльності, зробила наступні висновки.

Існуюча в Національному космічному агентстві України система використання коштів державного бюджету та кредитних ресурсів, залучених для реалізації проектів космічної програми, не відповідала вимогам чинного законодавства. Внаслідок цього, не було забезпечено реалізацію ефективної державної політики у космічній галузі - реалізацію пріоритетних науково-технічних напрямів розвитку космічної галузі з урахуванням нових тенденцій світової космічної діяльності, зміцнення позицій України на світовому ринку товарів та послуг, активізацію робіт зі створення конкурентоспроможних систем спостереження, навігації, зв’язку.

Космічне машинобудування України перебуває в незадовільному фінансово-економічному та виробничо-технологічному стані. Через критичний стан виробничого обладнання, переважна частина якого морально застаріла і фізично зношена, та гострий дефіцит висококваліфікованих кадрів, цільова підготовка яких у державі не здійснюється, підприємствами космічної галузі втрачається можливість випуску конкурентоспроможної ракетно-технічної продукції.

Незважаючи на те, що підприємствами української космічної галузі за роки незалежності забезпечено більше 100 пусків ракетоносіїв і виведено в космос понад 200 космічних апаратів на замовлення 10 країн, сама Україна донині не має жодного власного супутника.

В ході реалізації Національної космічної програми не були вирішені соціальні проблеми, не збережено висококваліфікований кадровий потенціал підприємств космічної галузі та не створено нові робочі місця.

Завдання Національної космічної програми України щодо збереження та розвитку існуючих ракетоносіїв, створення нового ракетоносія легкого класу, нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів залишилися невиконаними, а мета програми щодо ефективного використання науково-технічного і виробничого потенціалу для забезпечення високого рівня космічної діяльності - не досягнута.

Керівництвом Національного космічного агентства України не вжито всіх необхідних заходів щодо усунення причин бюджетних правопорушень, виявлених у ході попередньої перевірки, що призвело до їх повторення і в поточній діяльності.

   Аналіз використання коштів на виконання заходів Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій засвідчив, що діяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства промислової політики України щодо забезпечення сприятливих умов для створення і розвитку наукоємних технологій і на цій основі здійснення широкомасштабної модернізації національної економіки була незадовільною та неефективною. Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій, затверджена у 2004 році, не виконана і не досягла задекларованої мети - забезпечення сприятливих умов для створення та розвитку наукоємних технологій і на цій основі широкомасштабної модернізації національної економіки.

Як наслідок, наукоємні технології не стали фактором зростання економіки держави, яка продовжує залишатися структурно деформованою, що найбільшою мірою країна відчуває в умовах економічної кризи.

За весь час дії Загальнодержавної програми виконувалося тільки 13 проектів, з яких завершено лише два. Загальний обсяг фінансування Програми з усіх джерел склав 23,6 млн. грн. або лише 0,3 відс. від необхідного.

Уряд та Мінпромполітики не забезпечили якісної розробки та опрацювання проекту Загальнодержавної програми. Як наслідок, в текст Програми були закладені норми, які надалі не дозволили належним чином виконувати передбачені нею завдання та досягати визначених результатів. Крім того, пропозиції Мінпромполітики щодо формування механізму реалізації програми були формальними. Відсутність таких механізмів не дозволила вирішити питання створення умов для розширення сфери та масштабів попиту, пропозицій і розповсюдження науково-технічних знань, комерційного впровадження науково-технічних розробок у виробництво.

Загальнодержавна програма мала декларативний характер і за своїми основними положеннями і фактичним змістом не відповідала статусу державної цільової програми, визначеному Законом України "Про державні цільові програми".

   За результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на розвиток рибного господарства, Колегією Рахункової палати зроблено висновки, що Міністерством аграрної політики України, Державним комітетом рибного господарства України не створено ефективної системи управління  та використання коштів Державного бюджету України, які виділяються на розвиток рибного господарства. Через численні реорганізації галузь втрачає керованість, державне управління нею фактично знищується.

Аудитом встановлено, що на всіх етапах бюджетного процесу керівництвом Державного комітету рибного господарства України  допускались неефективні управлінські рішення.

Галузь рибного господарства доведена до кризового стану. Так, у 2007 році вилов риби зменшився до 207 тис. тонн або майже на 10 відс. порівняно з 2006 роком. Як наслідок, фактичне споживання риби та рибних продуктів не забезпечує наявну потребу населення України й становить лише 60 відс. до неї.

З прийняттям Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року та Національної програми будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002-2010 роки, галузь рибного господарства отримала напрями, пріоритети та основні завдання її розвитку. Проте аудит засвідчив, що через неналежне планування бюджетних асигнувань кошти на фінансування Національної програми з державного бюджету не виділялися, а заходи з виконання даної програми не виконувались з моменту їх прийняття. Як наслідок, старіння суден рибопромислового флоту перейшло критичну межу (середній вік - 20-30 років). Океанічний флот із 165 суден у 1995 році зменшився до 16 у 2007 році.

Через неефективне управління виділеними на виконання Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України коштами із 65 заходів, передбачених цією програмою, жодного не виконано, а 87 відс. коштів державного бюджету протягом 2005-2007 років фактично було направлено на виконання лише одного заходу - утримання органів рибоохорони. Як наслідок, результативні показники програм не досягнуті, а їх виконання зірвано.

Діюча нормативна база в галузі рибного господарства є застарілою, недосконалою і такою, що не забезпечує ні розвитку рибного господарства в країні, ні безпеки здоров’я населення в реальних умовах вступу України до СОТ. Вже 12-й рік поспіль ведення рибного господарства і здійснення рибальства врегульовано лише Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства (1996 рік), який, із прийняттям Загальнодержавної програми, не переглядався.

   Відсутність єдиної державної політики у вирішенні комплексних проблем забезпечення безпеки дорожнього руху, а також непослідовність дій урядових органів та місцевих держадміністрацій у цій сфері не забезпечили зниження показників аварійності та поліпшення стану вулично-дорожньої мережі держави. Такий основний висновок зроблено за результатами аудиту ефективності виконання Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки.

Здійснені центральними та місцевими органами виконавчої влади заходи з виконання зазначеної Державної програми були неефективними. Із 68 її заходів повністю та своєчасно виконано лише 12 або 17,6 відс., не виконано - 37 або 54,5 відс., несвоєчасно виконано - 9 або 13,2 відс., не повністю виконано - 10 або 14,7 відсотка.

За відсутності належного урядового контролю за виконанням заходів програми не було досягнуто основної її мети: поліпшення стану безпеки дорожнього руху на вулично-дорожній мережі України та зменшення кількості постраждалих у ДТП, поліпшення умов дорожнього руху і регулювання транспортних потоків на дорогах, а також удосконалення системи підготовки та перепідготовки водіїв.

Внаслідок прорахунків, допущених державними замовниками програми - Міністерством внутрішніх справ України і Міністерством транспорту та зв’язку України ще на стадії формування проекту, виконання її заходів було хаотичним, формальним та несвоєчасним.

В результаті здійснених неефективних заходів Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади не вдалося не тільки зменшити аварійність на дорогах, але й навіть зупинити її зростання.

За останні п’ять років кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками збільшилася на 43 відс., в них загинуло 38,5 тис. і травмовано понад 295 тис чоловік або на 37,5 відс. та на 54,5 відс. більше, ніж у попередні п’ять років.

   Аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках та здійснення заходів з охорони, паспортизації та реставрації пам’яток культурної спадщини було здійснено перевірку виконання ряду державних цільових програм, а саме: "Збереження і використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки", "Паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки", "Розвитку культури на період до 2007 року".

За результатами зазначеного аудиту встановлено, що Міністерством культури і туризму не забезпечено ефективне виконання функцій центрального органу виконавчої влади щодо координації та регулювання діяльності з охорони і збереження культурної спадщини, внаслідок чого не виконано завдань у цій сфері як самим міністерством, так і іншими учасниками відповідного процесу - Державною службою з питань національної культурної спадщини, Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади. Міністерство не володіло повною інформацією щодо стану фінансування і виконання заходів, затверджених державними цільовими програмами. Управління та використання коштів державного бюджету на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках було неефективним, відбувалось з порушеннями чинного законодавства та не забезпечувало реалізацію державної політики у сфері охорони об’єктів культурної спадщини.

В результаті неналежної організації Кабінетом Міністрів України виконання вимог Конституції України щодо здійснення загальнодержавних програм у сфері культури, фактичної бездіяльності спеціально утвореної при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони культурної спадщини та неврахування Міністерством фінансів України проблем збереження національної культурної спадщини більшість прийнятих державних цільових програм, спрямованих на їх вирішення, не профінансовані у запланованих обсягах і не виконані.

Через неефективну діяльність Мінкультури та Мінрегіонбуду не виконано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 та не створено протягом 6 років Державний реєстр нерухомих пам’яток України; не проведено грошову оцінку пам’яток України національного та місцевого значення, які, за експертною оцінкою, підлягають занесенню до Державного реєстру; значна частина об’єктів пам’яток культурної спадщини обліковується по бухгалтерському обліку за балансовою вартістю, яка є дещо нижчою за справедливу, що унеможливлює дієвий  контроль за станом їх обліку та збереження.

   Незважаючи на прийняття цілого ряду законів, концепцій, державних програм для забезпечення сприятливих умов розвитку молоді, поліпшення становища сімей і жінок, заходи державної політики з цих питань Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту України реалізуються безсистемно, за відсутності чітко визначених пріоритетів щодо вирішення, в першу чергу, нагальних соціальних проблем у цих сферах. Такий висновок зроблено за результатами аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту України на здійснення заходів державної політики з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї.

При досить значних обсягах видатків, що спрямовувались з державного бюджету на заходи з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї (у 2003-2007 роках - 123,7 млн. грн.), сталий характер мали негативні тенденції у молодіжному та дитячому середовищі: рівень безробіття серед молоді перевищував відповідний показник для всього населення, показники розповсюдження ВІЛ/СНІДу в Україні були найвищими в Європі, Україна посіла перше місце у світі в рейтингу споживання алкоголю серед дітей та молоді, щороку збільшується число ін’єкційних споживачів наркотиків.

Затверджені рішеннями Уряду заходи з виконання загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004-2008 роки не мали відповідної спрямованості, чітко визначених пріоритетів та результативних показників, не передбачали конкретних термінів їх реалізації, обсягів бюджетних асигнувань та носили, в основному, декларативний характер.

Як наслідок, значна частина коштів державного бюджету використовувалася на заходи, які мали розважальний характер. Зокрема, на проведення різного роду фестивалів у 2006 році передбачалось 21,5 відс. загального обсягу видатків державного бюджету на молодіжні програми, у 2007 році - 20,9 відсотка. У 2006 році, відповідно до проведених міністерством змін, на 25,8 відс. зменшились видатки на проведення заходів із зайнятості та підтримки підприємницьких ініціатив молоді. У 2007 році реалізація заходів на підтримку сприяння працевлаштуванню та зайнятості сільської молоді, розвитку молодіжного підприємництва у сільській місцевості, фермерства взагалі не передбачалась.

Розпорошення бюджетних коштів на реалізацію понад 500 заходів на рік зумовлювало проведення нечисленних, непрестижних і нерезонансних у суспільстві, особливо у молодіжному середовищі, заходів, що не сприяло здійсненню ефективної державної політики у цій сфері. За матеріалами соціологічних досліджень Державного інституту проблем сім’ї та молоді тільки 2 відс. молоді віком від 14 до 35 років іноді відвідували заходи молодіжних громадських організацій і тільки 34 відс. молоді взагалі знали про існування молодіжних громадських організацій.

Нормативно-правове забезпечення проведення державної політики у сфері дітей, молоді, жінок та сім’ї налічує понад 600 нормативно-правових актів, переважна більшість яких не має конкретних механізмів розв’язання поставлених завдань, визначених обсягів видатків на їх реалізацію та потребує систематизації й удосконалення.

Створена Мінсім’ямолодьспортом організаційна схема реалізації програм (заходів) з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї, а також управління бюджетними коштами, виділеними на їх проведення, була громіздкою, непрозорою, не забезпечувала контролю з боку міністерства за фактичним наданням послуг (виконанням робіт) та використанням коштів державного бюджету.

   Колегія Рахункової палати, за результатами розгляду матеріалів аудиту залучення до спеціального фонду Державного бюджету та ефективності використання плати за адміністративні послуги, що надаються органами і підрозділами МВС України, зробила наступні висновки.

Система залучення до бюджету та використання коштів за надані адміністративні послуги в Міністерстві внутрішніх справ України була непрозорою, не відповідала вимогам чинного законодавства, а розміри плати за послуги - економічно обґрунтованим витратам, пов’язаним з їх наданням.

Існуюча в МВС України система надання адміністративних послуг недосконала, зорієнтована, фактично, на отримання доходів на умовах, зручних для надавачів послуг. Проблеми їх якості та здешевлення вартості для населення залишилися без вирішення. Навпаки, за відсутності в МВС України стандартів надання та економічного обґрунтування собівартості платних адміністративних послуг, їх вартість завищувалася через включення до неї грошового забезпечення працівників, які утримувалися за рахунок загального фонду державного бюджету.

В МВС України, як і в цілому в державі, не створено соціально орієнтованої системи надання платних послуг громадянам України від імені держави, за якою надавач послуг мав би утримуватися виключно за рахунок плати за ці послуги відповідно до затверджених державою стандартів і тарифів, що виключило б можливість утримання надавачів послуг одночасно з двох джерел: державного бюджету і власних коштів громадян.

Замість удосконалення системи надання платних послуг, наближення її до громадянина України - споживача, МВС України практикувало широке залучення до надання цих послуг державних підприємств МВС України у сфері, що стосується паспортної та експертно-криміналістичної служб, Департаменту інформаційних технологій і Державної автомобільної інспекції.

Таким чином, значна частина платних адміністративних послуг, що входили до сфери діяльності підрозділів ДАІ, Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, інформаційних та дозвільної систем і покладалися на них в порядку виконання визначених державою повноважень за рахунок коштів державного бюджету, у період, що перевірявся, була делегована спеціально утвореним для цього МВС України державним підприємствам, які ці ж послуги виконували за збільшеною вартістю в коротші строки.

За таких умов, вартість наданих послуг для громадян України збільшувалася, а якість їх отримання суттєво не поліпшувалася.

   Міністерством охорони здоров’я України не забезпечено ефективне використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання заходів з імунопрофілактики населення. Управління бюджетними ресурсами здійснювалося з порушеннями чинного законодавства і призвело до незаконних витрат, заподіяння збитків державі та втрати стратегічно важливих виробництв. Такий висновок зроблено за результатами аудиту використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на виконання заходів з імунопрофілактики населення.

Аудитом встановлено, що Міністерством не виконувались завдання Уряду стосовно посилення системи епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами та власні накази, спрямовані на забезпечення захисту населення України від інфекційних хвороб, що призводило до збільшення ризиків захворюваності на інфекційні хвороби, негативні соціально-економічні наслідки яких - погіршення здоров’я населення України, насамперед дітей, та зростання витрат на лікування і медичне обслуговування хворих.

Незважаючи на те, що виконання заходів попередніх двох державних програм, затверджених відповідними постановами Кабінету Міністрів України і спрямованих на недопущення активізації епідемічного процесу та зниження розповсюдженості інфекційних хвороб, смертності й інвалідності, не дало запланованих результатів, Міністерством та Урядом не забезпечено затвердження загальнодержавної програми, якою б визначався комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів на вирішення найважливіших проблем імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб.

Всупереч постанові Верховної Ради України від 12.01.2006 № 3339 "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан захворюваності населення України на інфекційні хвороби та заходи щодо її зниження" і окремому дорученню Уряду щодо посилення заходів з імунопрофілактики, Міністерство зосередило свою роботу лише на закупівлі вакцин, не забезпечивши сталого зниження захворюваності.

   За результатами аудиту використання коштів Державного бюджету України та кредитних ресурсів на будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення Колегією Рахункової палати зроблено висновок, що Міністерство транспорту та зв’язку України не забезпечило реалізацію державної політики і стратегії розвитку автомобільних доріг державного значення на території України, а Державна служба автомобільних доріг України фактично не виконувала покладені на неї функції державного управління у повному обсязі.

Незважаючи на те, що розвиток мережі автомобільних доріг загального користування законодавчо віднесено до пріоритетів держави, на будівництво та реконструкцію сучасних магістралей, на час аудиту, спрямовувалась лише четверта частина видатків на дороги державного значення, а 75 відс. фінансування - на їх ремонт та утримання. Стан існуючої мережі автодоріг державного значення не поліпшується і не відповідає вимогам високошвидкісних транспортних засобів та високій інтенсивності руху.

В державі відсутня належна система планування видатків державного бюджету на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування. Планування надходжень до спеціального фонду державного бюджету Укравтодором здійснювалось незадовільно, без належного економічного обґрунтування й аналізу. Укравтодор не володіє інформацією щодо загальної потреби коштів на нове будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг загального користування. Як головний розпорядник коштів, він неефективно здійснював управління коштами державного бюджету і залученими кредитними ресурсами під державні гарантії на фінансування реконструкції та капремонту автодоріг. Як наслідок, кошти державного бюджету і кредитні ресурси, залучені під державні гарантії на зазначені цілі, використовувались з численними порушеннями.

В порушення Закону України від 18.09.91 № 1562-ХІІ "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" Урядом протягом семи років не створено Державний дорожній фонд України. Не розроблено Порядок управління коштами дорожніх фондів.

Міністерство фінансів України, в порушення вимог Закону України від 08.09.2005 № 2862-ІV "Про автомобільні дороги", щорічно ігнорує правові засади щодо часткового фінансування нового будівництва та реконструкції об’єктів дорожнього господарства із загального фонду державного бюджету.

Кошти спеціального фонду держбюджету на розвиток мережі та утримання доріг загального користування розпорошувались на фінансування доріг комунальної власності, які не відносяться до доріг загального користування.

   Аудитом ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах, встановлено, що система планування та фінансування коштів, які передбачалися для здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах, була недосконалою та неефективною. Видатки на забезпечення діяльності Державної воєнізованої гірничорятувальної служби покладено виключно на державний бюджет без будь-якого їх відшкодування комерційними вугледобувними підприємствами, де проводилися аварійно-рятувальні роботи. Таким чином, фактично, відбувалося дотування цих підприємств за рахунок коштів державного бюджету.

Кабінет Міністрів України не затвердив перелік окремих аварійно-рятувальних робіт, витрати на проведення яких підлягають обов’язковому відшкодуванню відповідними підприємствами, установами та організаціями, а також порядок та умови обов’язкового особистого страхування рятувальників, обов’язковість прийняття яких передбачена законодавством. Відсутність зазначених нормативно-правових актів призводила до втрати значних сум бюджетних коштів через неможливість відшкодування витрат на гірничорятувальні заходи своєчасно і у повному обсязі. Як наслідок, навіть при повному фінансуванні відповідних видатків державного бюджету воно не буде достатнім для забезпечення фінансових потреб гірничорятувальної служби.

Міністерство вугільної промисловості України планувало і використовувало кошти державного бюджету, що передбачались на забезпечення діяльності Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС), з порушенням чинного законодавства та неефективно.

Ще на стадії розробки та обґрунтування відповідних бюджетних програм Мінвуглепромом застосовувалися показники, які не дозволяли достовірно визначити витрати ресурсів на одиницю показника продукту та оптимальний рівень фінансування гірничорятувальних заходів. Результативні показники, зазначені у паспортах бюджетних програм, не відповідають функціональним напрямкам діяльності гірничорятувальної служби, що унеможливлює оцінку ефективності витрат бюджетних коштів на здійснення профілактичних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям.

В порушення вимог бюджетного законодавства щодо підготовки та подання документів, які використовуються у процесі виконання бюджету, Мінвуглепромом на рівні головного розпорядника бюджетних коштів за бюджетними програмами "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах" і "Придбання експериментальної партії азотно-мембранних станцій для гасіння пожеж на вугледобувних шахтах" не затверджувався кошторис та план асигнувань із загального фонду. Одержувачам бюджетних коштів також не затверджувалися в установленому порядку плани асигнувань загального фонду. Помісячні асигнування доводилися підрозділам Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у довільній формі, що не відповідало чинному законодавству.

Внаслідок того, що ДВГРС, утримання якої здійснюється за рахунок державного бюджету, в порушення Порядку утворення цін на додаткові платні послуги, кошти, отримані від надання платних послуг, зараховувала на свої розрахункові рахунки, відкриті у комерційних банках, вони, фактично, були виведені з-під державного контролю та не обліковувалися у державному бюджеті. Водночас зазначені кошти, в переважній більшості, носять постійний характер, піддаються прогнозуванню і плануванню і можуть враховуватись у спеціальному фонді держбюджету.

1.5. ПІДСУМКИ ПАРАЛЕЛЬНИХ ТА КООРДИНОВАНОГО АУДИТІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

У звітному році співпраця Рахункової палати з вищими органами фінансового контролю різних країн щодо проведення паралельних аудитів стала більш інтенсивною і набула нових форм. Протягом 2008 року було завершено проведення трьох паралельних аудитів і вперше проведено аудит у новому форматі - міжнародний координований аудит, який здійснено в рамках діяльності спеціальної підгрупи з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, координатором якого виступила Рахункова палата України.

Необхідно зазначити, що суттєво розширились і масштаби діяльності Рахункової палати у цьому напрямку. Так, два з трьох паралельних аудитів були проведені за участю вищих органів фінансового контрою трьох країн, а в проведенні міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття" взяли безпосередню участь сім вищих органів фінансового контролю, крім того, Державний ревізійний офіс Сполучених Штатів Америки та Аудиторський суд Королівства Нідерланди надали свої матеріали з цього питання, які були враховані при проведенні аудиту.

Саме останній став найбільш резонансним і плідним аудитом, що, фактично, започаткував новий напрямок проведення аудитів - аудити коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф глобального, світового значення.

Як засвідчили спільні висновки учасників міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття", Урядом України і Європейським банком реконструкції та розвитку не забезпечено своєчасне виконання та в повному обсязі фінансування робіт, передбачених Планом здійснення заходів на об’єкті "Укриття". Затримка у виконанні основного етапу підготовки до перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а саме, введення в експлуатацію нового безпечного конфайнменту складає понад сім років, внаслідок чого термін введення його в експлуатацію перенесено з 2005 на 2012 рік. Уточнений кошторис Плану здійснення заходів з урахуванням вартості робіт з будівництва нового безпечного конфайнменту складав понад 1,2 млрд. дол. США, що перевищило початкову оціночну вартість на 58,3 відс. та не виключає подальшого її зростання.

Значні затримки і проблеми в реалізації проектів, що фінансуються ЄБРР як за рахунок коштів Чорнобильського фонду "Укриття", так і з Рахунку ядерної безпеки та коштів Європейської комісії за програмою TACIS, призвели до суттєвого здорожчання вартості будівництва ключових об’єктів та фактичної зупинки їх будівництва.

Так, після восьми- та дев’ятирічної затримки будівництва заводу з переробки рідких радіоактивних відходів та Сховища відпрацьованого ядерного палива-2, фінансування яких здійснювалось з Рахунку ядерної безпеки, їх будівництво взагалі зупинено, а кошти в сумі майже 48 млн. євро повернуто на зазначений рахунок.

Затримка із закінченням виконання робіт по окремих об’єктах промислового комплексу з поводження з твердими радіоактивними відходами, що призначений для вилучення твердих радіоактивних відходів, їх переробки, упакування та тимчасового зберігання, фінансування якого здійснюється за кошти Європейської комісії, складає 1-2 роки.

Звіт за результатами міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття"

Система управління коштами міжнародної технічної допомоги, яка спрямовувалась через Європейський банк реконструкції та розвитку на виконання заходів щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на екологічно безпечну систему, не забезпечувала ефективного та прозорого використання коштів як міжнародної технічної допомоги, так і коштів Державного бюджету України, які спрямовувались на ці цілі. Зосередження в Європейському банку реконструкції та розвитку повноважень щодо управління Чорнобильським фондом "Укриття" та секретаріатом Асамблеї вкладників дозволяє ЄБРР одночасно виконувати декілька функцій - витрачати кошти Чорнобильського фонду "Укриття", забезпечувати контроль за їх використанням та, як секретаріату, надавати Асамблеї вкладників інформацію про хід виконання Плану здійснення заходів та витрат на його реалізацію. При цьому інформація ЄБРР, яка надавалась вкладникам фонду, була досить обмеженою і недостатньою для встановлення результативності діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" та ефективності використання коштів, внаслідок чого контроль з боку Асамблеї вкладників носив, фактично, формальний характер.

Учасники міжнародного координованого аудиту оцінили проект Чорнобильський фонд "Укриття" як проект з високим ступенем ризику невиконання. Основними причинами невиконання Плану здійснення заходів на об’єкті "Укриття" учасники аудиту одностайно вважають відсутність системного підходу в організації виконання проекту, часту зміну відповідальних осіб, залучених до проекту з боку українського Уряду та Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", недосконалість форм і методів взаємодії між керівництвом Групи управління проектом та ДСП "Чорнобильська АЕС".

За результатами координованого аудиту були розроблені та погоджені спільні рекомендації стосовно конкретних дій, які необхідно здійснити Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду "Укриття", Уряду України та урядам країн - вкладників (донорів) Чорнобильського фонду "Укриття".

У ході проведеного аудиту "Захист від забруднення вод басейну ріки Буг" досягнуто спільної думки, що міжнародна співпраця вищих органів фінансового контрою Республіки Білорусь, Республіки Польща та України у сфері охорони вод прикордонного басейну ріки Буг від забруднення потребує подальшого розвитку та удосконалення.

Незважаючи на тривалу (з 1998 року) співпрацю держав-сусідів щодо охорони вод басейну ріки Буг, спільної системи охорони транскордонних природних водних ресурсів від забруднення та спільної системи моніторингу і оцінки якості вод басейну ріки Буг до цього часу не розроблено.

В існуючій системі моніторингу поверхневих вод в усіх трьох країнах відсутня уніфікована система стандартів якості та методів оцінки води, що не дозволяє зробити повне та однозначне порівняння результатів відповідних досліджень країн-учасниць. Також не визначена компетенція установ, відповідальних за здійснення досліджень, не встановлені умови очищення стічних вод, що відводяться в річку Буг, не розроблено механізм інформування відповідних служб при виникненні обставин, що загрожують чистоті вод басейну, що не сприяло ефективному вирішенню спільних проблем щодо охорони та використання транскордонних вод.

Як свідчать спільні висновки учасників аудиту, обсяги фінансування та ефективність інвестиційної діяльності в басейні ріки Буг, направлені на запобігання забрудненню вод басейну та поліпшення їх якості, були недостатніми та відрізнялися у кожній з країн.

Так, в Україні на зазначені цілі у 2003-2005 роках виділено 1,4 млн. євро при потребі близько 27 млн. євро; у Республіці Білорусь - 4,8 млн. євро при потребі близько 12 млн. євро; у Республіці Польща - 36,7 млн. євро, при цьому фінансові потреби складали 110,4 млн. євро.

Співпраця України з Республіками Польща та Білорусь відбувається в рамках діяльності Українсько-польської та Українсько-білоруської комісій з питань прикордонних вод на підставі підписаних міжурядових двосторонніх угод. При цьому двостороння співпраця між державами здійснювалась за відсутності узгодженої політики, спільних програм і стратегій, направлених на вирішення проблем щодо захисту від забруднення басейну ріки Буг. Тому, за результатами паралельного аудиту вищі органи фінансового контролю Республіки Білорусь, Республіки Польща та України прийняли спільні рекомендації урядам своїх держав щодо необхідності укладання тристоронньої угоди у сфері охорони та використання транскордонних вод та створення спільного органу, який повинен забезпечити її виконання.

Результати паралельного аудиту "Транскордонне переміщення відходів між Україною, Словацькою Республікою та Республікою Польща за період 2004 р. - І півріччя 2007 р. в рамках виконання вимог Базельської конвенції" свідчать, що Республіка Польща, Словацька Республіка та Україна забезпечили реалізацію положень Базельської конвенції щодо визначення компетентних органів для видачі рішень у сфері транскордонного переміщення відходів, приведення національного законодавства до положень Конвенції та визначення процедур видачі дозволів на міжнародний обіг відходів.

Проте вимоги зазначеної Конвенції щодо створення надійної ефективної системи контролю транскордонного переміщення відходів були виконані не повною мірою. Нормативно-правові акти, розроблені на виконання положень Конвенції, визначали лише органи і служби, на які було покладено контроль за транскордонним переміщенням відходів, без визначення форм і способів здійснення контролю над процедурою видачі дозволів на міжнародний обіг небезпечних відходів.

Органи, до компетенції яких належить видача дозволів на міжнародний обіг відходів (в Україні і Словацькій Республіці - Міністерство охорони навколишнього природного середовища, в Республіці Польща - Головна інспекція охорони навколишнього середовища) не здійснювали належний нагляд за виконанням дозволів, зокрема, не вимагали від заявників обов’язкової інформації про спосіб реалізації цих дозволів та використання відходів, не застосовували необхідних процедур у випадку надання неповної або недостовірної інформації.

Незважаючи на те, що до контролю транскордонного переміщення відходів крім відомств охорони навколишнього природного середовища були залучені митні, прикордонні служби і правоохоронні органи, належного контролю за переміщенням відходів також не було забезпечено. Існування такої ситуації, насамперед, пов’язано з відсутністю обліку і контролю за відходами, що перетинають кордони.

Таким чином, відсутність належної співпраці між органами, що видають дозволи, і службами, створеними для здійснення контролю за виконанням цих дозволів, а також недостатня матеріально-технічна база для здійснення ідентифікації цих відходів стали причинами нелегального переміщення відходів через державні кордони.

Підсумовуючи результати паралельного аудиту виконання Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, Рахункова палата України та Вищий аудиторський офіс Словацької Республіки дійшли спільного висновку, що розроблені і затверджені загальні положення реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах спрямовані на вирішення її практичних завдань і відповідають вимогам Конвенції з охорони та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер. Також узгоджені і відповідають вимогам міжурядової Угоди організаційні засади діяльності Українсько-словацької Комісії на прикордонних водах.

Підписання спільного звіту про результати паралельного аудиту виконання Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах
(м. Київ, квітень 2008 року)

Водночас відсутність спільних проектів у сфері гідротехнічних робіт, протиповеневого захисту та гідрометеорології не дозволяє повною мірою реалізувати практичні можливості Угоди щодо створення та експлуатації спільних гідрологічних об’єктів, протипаводкових та інформаційних систем. Гідротехнічні роботи виконувались кожною стороною на своїй території з використанням власних фінансових ресурсів. Реальна співпраця між країнами відбувалась лише шляхом обміну гідрометеорологічною інформацією.

На виконання водогосподарських заходів у районі українсько-словацького кордону у 2004-2005 роках було направлено близько 507 тис. євро, з них зі словацької сторони - 206 тис. євро, з української сторони - 301 тис. євро. Крім того, словацькою стороною протягом зазначеного періоду було спрямовано майже 2 млн. євро на виконання гідротехнічних робіт на прикордонних територіях з Україною за рахунок коштів, наданих Радою Європейського банку розвитку.

Здійснення ряду технічних заходів на водотоках території Східної Словаччини (реконструкція резервуарів внутрішніх вод, відновлення та будівництво захисних дамб, будівництво польдерів, підвищення річкового профілю під мостами тощо) забезпечило посилення протипаводкового захисту приблизно для 200 тис. мешканців на території 12 тис. кв. км, захист сільськогосподарських угідь, комунікацій та виробничих потужностей, які належать юридичним або фізичним особам.

На території України виконані водогосподарські заходи підсилили протипаводковий захист понад 500 тис. осіб або 40 відс. населення Закарпатської області, яке проживає на 47 відс. її території.

Проте недостатність фінансових ресурсів, що виділяються з державних бюджетів України та Словацької Республіки, поряд із недостатньою активністю органів влади щодо залучення фінансових ресурсів міжнародної спільноти не дало змоги реалізувати повною мірою необхідні водогосподарські, у тому числі протипаводкові заходи.

Також було зазначено, що співпраця з питань охорони якості вод не повною мірою відповідає вимогам укладеної Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах і Конвенції з охорони та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер. Через обмеженість фінансування проведення спільних відборів проб прикордонних вод не відбувалося, жодного спільного засідання експертів з контролю якості прикордонних вод не проводилось.

2. РЕАГУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ НА ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ КОЛЕГІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Пропозиції, що містились у Висновках Колегії Рахункової палати за результатами контрольно-аналітичних та експертних заходів, знайшли своє відображення у ряді законів, прийнятих Верховною Радою України у 2008 році.

У Законі України від 12.02.2008 № 122-VI "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про прожитковий мінімум" враховано пропозицію Колегії Рахункової палати щодо оприлюднення Міністерством праці та соціальної політики України до 20 числа наступного місяця розрахунків щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо за основними соціальними і демографічними групами населення.

Висновки Колегії Рахункової палати щодо потенційної наявності значного фінансового ресурсу та об’єктивних передумов для збільшення доходів державного бюджету враховано в Законах України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.07.2008 № 341‑VI, від 02.09.2008 № 346-VI, від 03.09.2008 № 354-VI, від 19.09.2008 № 565‑VI, від 24.09.2008 № 589-VI, від 12.12.2008 № 659-VI. Як результат - обсяг доходів державного бюджету на 2008 рік збільшено, у цілому, на 16 млрд. 572,4 млн. грн., у тому числі в частині надходжень податку на додану вартість - на 12 млрд. 559,3 млн. гривень.

Законом України від 31.10.2008 № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено доопрацювати та внести на розгляд парламенту проект закону про Державний бюджет України на 2009 рік, який має бути розрахований на бездефіцитній основі, що відповідає пропозиціям Колегії Рахункової палати.

У Законі України від 25.12.2008 № 798-VI "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з пакета антикризових законів враховано пропозицію Колегії Рахункової палати до проекту бюджету на 2009 рік щодо збільшення надходжень рентних платежів за природний газ, що видобувається в Україні, шляхом визначення порядку підвищення ставки рентної плати.

У Законі України від 26.12.2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" враховано висновки і пропозиції Колегії Рахункової палати щодо:

-  суттєвого уточнення прогнозних макроекономічних показників на 2009 рік, проведення розрахунків і затвердження бюджетних параметрів на підставі відкоригованого прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку;

- збільшення обсягів надходжень окремих доходних джерел на суму 1 млрд. 348,6 млн. грн., у тому числі власних надходжень бюджетних установ - на 642,4 млн. грн., платежів за користування надрами - на 423,2 млн. грн., рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, - на 153,6 млн. грн., збору за спеціальне водокористування - на 129,4 млн. гривень;

- завищення суми заборгованості Кабінету Міністрів України перед Національним банком України за відстроченими кредитами, одержаними для фінансування дефіциту державного бюджету в іноземній валюті у 1994-1996 роках, та заниження її гривневого еквівалента, яку передбачалося переоформити облігаціями внутрішньої державної позики;

- приведення у відповідність зі змінами у законодавстві назви одного із джерел формування спеціального фонду державного бюджету "надходження від видачі сертифікатів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами", яку у п. 14 ст. 6 Закону замінено на "надходження від видачі дозволів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами";

-  вилучення із ч. 3 ст. 25 норми тексту щодо надання права Міністерству фінансів України у період міжсесійної перерви в роботі Верховної Ради України, як виняток, за поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснювати перерозподіл бюджетних призначень між бюджетними програмами в межах загального обсягу коштів головного розпорядника окремо за загальним та спеціальним фондами з подальшим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;

- збалансування доходів і видатків спеціального фонду у зв’язку з відсутністю розподілу на відповідні видатки коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в сумі 2 млрд. 469,3 млн. грн., і які в п. 51 ст. 34 в повному обсязі визначено джерелом формування Стабілізаційного фонду;

-  встановлення норми про обмеження місячного обсягу перерахування коштів до державного бюджету з міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та районних бюджетів, а також до районних і міських міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення бюджетів з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, яка передбачалася в минулі роки і гарантувала пропорційне, в межах помісячного бюджетного розпису, перерахування коштів та їх отримання відповідними бюджетами. Вказана норма передбачена у ст. 43 Закону (місячний норматив перерахування зазначених коштів не може перевищувати однієї дванадцятої річної суми);

-  вилучення видатків, передбачених Міністерству економіки України на підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також видатків на поповнення статутного капіталу Державної іпотечної установи у зв’язку з відсутністю правових підстав для їх планування;

-  встановлення реального джерела проведення видатків на поступову компенсацію громадянам втрат від знецінених грошових заощаджень, а не за рахунок надходжень від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації та кредитування підприємств, що є нереальними, і які Законом передбачені в загальному фонді державного бюджету в сумі 250 млн. грн. проти 4 млрд. грн., що передбачалися у законопроекті;

- вилучення як включених без правових підстав до джерел фінансування спеціального фонду державного бюджету частини коштів, одержаних від приватизації державного майна. Вказане питання вирішено шляхом прийняття Закону України від 31.10.2008 № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в якому передбачено включення коштів, одержаних від приватизації державного майна, в повному обсязі до джерел фінансування спеціального фонду державного бюджету.

Законом України від 31.10.2008 № 639-VІ "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" для забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави, мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України від фінансової кризи, на виконання пропозицій Рахункової палати розмір відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збільшено з 50 000 гривень до 150 000 гривень. з цією метою передбачено одним із джерел формування коштів Фонду щорічні внески Національного банку України від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами та надано право Національному банку України надавати Фонду кредити за обліковою ставкою, встановленою НБУ.

Пропозиції за результатами міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду "Укриття" було враховано у Законі України від 15.01.2009 № 886-VI "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему". Цією програмою визначено основні напрями робіт безпосередньо в Чорнобильській зоні, а також орієнтовні обсяги фінансування, організаційні й технічні завдання.

Матеріали Рахункової палати використовувалися в роботі комітетів Верховної Ради України, при підготовці парламентських слухань та "круглих столів".

Комітетом з питань бюджету постійно використовувалися матеріали Рахункової палати щодо аналізу виконання Державного бюджету України за 2007 рік та його поквартального виконання у 2008 році. На засіданні підкомітету з питань діяльності Рахункової палати та контролю за виконанням бюджету розглянуто результати аудиту ефективності виконання Програми забезпечення виконання у 2007 році м. Києвом функцій столиці України.

Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики за участю представників Рахункової палати проведено комітетські слухання на теми: "Про шляхи подолання кадрової кризи у сфері житлово-комунального господарства, проектування об’єктів, архітектури та містобудування" та "Розгляд висновків Рахункової палати про результати проведених аудитів". Було розглянуто матеріали за результатами шістьох аудитів, проведених Рахунковою палатою з питань, що належать до сфери діяльності Комітету.

Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи матеріали Рахункової палати використовувалися під час розгляду питання щодо виконання Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

Комітетом з питань транспорту і зв’язку розглянуто питання "Аудит формування і стягнення до загального та спеціального фонду державного бюджету портового (адміністративного) збору в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у 2005-2007 роках".

Комітетом з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму на засіданні за участю представників Рахункової палати розглянуто Висновки Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству у справах сім’ї, молоді та спорту України на здійснення заходів державної політики з питань дітей, молоді, жінок та сім’ї. Комітетом прийнято рішення врахувати пропозиції Рахункової палати при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та провести разом із Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту України круглий стіл на тему: "Шляхи вдосконалення законодавчого забезпечення державної підтримки молодіжних та дитячих громадських організацій".

Значно посилилася взаємодія Рахункової палати з Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У 2008 році на засіданнях Комітету за участю представників Рахункової палати та керівників правоохоронних органів розглянуто інформацію Рахункової палати за результатами аналізу виконання органами державної влади заходів Національного плану дій із забезпечення належного виконання рішень судів; аудиту ефективності виконання Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки; аудиту ефективності використання Міністерством внутрішніх справ України бюджетних коштів, виділених на виконання заходів з питань підтримання громадського порядку в суді, забезпечення безпеки учасників судового процесу. За результатами розгляду останнього Комітетом було рекомендовано МВС України привести у відповідність із нормами чинного законодавства свої нормативні акти, оптимізувати роботу підрозділів судової міліції з урахуванням основних функціональних обов’язків.

Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією за участю представників Рахункової палати було розглянуто питання "Про результати аудиту використання у 2007 році коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету міста Києва на створення центру із застосування технології позитронно-емісійної томографії для раннього виявлення онкологічних захворювань".

Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин розглянуто питання про використання Аграрним фондом України коштів державного бюджету на формування державного продовольчого резерву у 2007 році та перспективи на 2008 рік з використанням контрольно-аналітичних матеріалів Рахункової палати.

На засідання Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва було винесено питання про результати перевірки Рахунковою палатою використанн