Регулярні звіти про доходи і видатки
Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням
коштів до Державного бюджету України та
їх використанням здійснює Рахункова палата.

Конституція України (статті 95 і 98)

Про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках та здійснення заходів з її охорони, паспортизації, інвентаризації і реставрації

КИЇВ 2008

Бюлетень підготовлено за матеріалами Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на збереження історико-культурної спадщини в заповідни­ках та здійснення заходів з її охорони, паспортизації, інвентаризації і реставрації. - Київ: Рахункова палата України, 2008.

Відповідальні за випуск:

головний контролер - директор департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Фліссак Я.А.;

начальник управління стандартів, аналітики та розвитку Шах Г.А.

© Рахункова палата України.
Матеріал офіційний.
При використанні посилання на Рахункову палату обов'язкове.

 З М І С Т

ВСТУП

1.АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПРАВОВІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ФІНАНСОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В ЗАПОВІДНИКАХ І СТАН ЇХ ДОТРИМАННЯ

2. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ

3.АУДИТ ФІНАНСУВАННЯ І ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

3.1. Аналіз виконання Комплексної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки

3.2 Стан фінансування і виконання програми збереження об'єктів Національного заповідника "Софія Київська" на 2003-2010 роки

3.3. Аналіз виконання Загальнодержавної програми збереження і використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки

3.4. Стан виконання Державної програми розвитку культури на період до 2007 року

3.5. Аналіз Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурин

4. АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ, ВИДІЛЕНИХ МКТ УКРАЇНИ І МІНРЕГІОНБУДУ УКРАЇНИ НА ЗАХОДИ З ОХОРОНИ, ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПАСПОРТИЗАЦІЇ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

4.1. Порядок планування і використання коштів державного бюджету на збереження історико-культурної спадщини у заповідниках у 2007 році та І кв. 2008 року

4.2. Порядок планування та використання коштів державного бюджету на заходи з охорони культурної спадщини, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам'яток культурної спадщини у 2007 році та І кварталі 2008 року

4.3. Стан використання субвенції з державного бюджету на збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць

ВИСНОВКИ

ВСТУП

Відповідно до Конституції України культурна спадщина охоро­няється законом; держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність. За ст. 116 Конституції Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми, зокрема, культурного розвитку України.

Відповідно до міжнародних конвенцій, ратифікованих Верховною Радою України, охорона культурної спадщини є міжнародно-право­вим зобов'язанням нашої держави перед світовою спільнотою.

За інформацією Державної служби з питань національної культурної спадщини станом на 01.01.2008 в Україні нараховується 137,9 тис. пам'яток, у т.ч.: 65 тис. пам'яток археології; 51 тис. пам'яток історії; та, відповідно, 5,1 і 16,8 тис. пам'яток монументального мистецтва і архітектури та містобудування.

Станом на 01.04.2008 функціонує 64 заповідники, у т.ч. 26 державної та 38 комунальної форм власності. До складу заповідників входять комплекси (ансамблі) пам'яток, що мають особливу культур­ну цінність, 15 заповідникам надано статус національних.

До Списку Всесвітньої Спадщини (ЮНЕСКО) включено: Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лав­ру у м. Києві, історичний центр м. Львова, геодезичну дугу Струве та букові ліси Карпат; по 11 об'єктах документацію підготовлено для вирішення відповідного питання.

Останніми роками має місце тенденція до збільшення числа екс­курсантів, що відвідують історико-культурні пам'ятки України, про­те ці показники залишаються незначними у порівнянні з потенційни­ми можливостями країни для розвитку туризму шляхом залучення як вітчизняних, так й іноземних громадян для ознайомлення з культур­ною спадщиною України.

Водночас більшість пам'яток архітектури національного і місце­вого значення на сьогодні потребують ремонтно-реставраційних робіт. За інформацією Мінрегіонбуду, 2124 об'єкти історико-культурних пам'яток перебувають у незадовільному стані, а 354 - в аварійному.

1. АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПРАВОВІ,
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ФІНАНСОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В ЗАПОВІДНИКАХ І СТАН ЇХ ДОТРИМАННЯ

Відносини у сфері охорони культурної спадщини регламентовані Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 № 1805 (далі - Закон № 1805).

До основних нормативно-правових актів, які регулюють правові, економічні, соціальні та організаційні засади діяльності та відносини у сфері охорони об'єктів культурної спадщини, належать також Осно­ви законодавства України про культуру (далі - Основи); Закони України "Про охорону археологічної спадщини", "Про музеї та музейну справу", "Про природно-заповідний фонд України".

Статтею 1 Закону № 1805 визначено, що культурна спадщина є су­купністю об'єктів, успадкованих людством від попередніх поколінь.

Об'єкт культурної спадщини, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, є пам'яткою.

Статтею 13 Закону № 1805 визначено, що об'єкти культурної спадщини, незалежно від форм власності, відповідно до їх архео­логічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Державний реєстр) за категоріями пам'яток національного та місцевого значення. На занесені до Державного реєстру об'єкти культурної спадщини та всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Порядок занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру регулюється статтями 14, 15 та 16 Закону № 1805 та Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру, затвердженим постановою Уряду від 27.12.2001 № 1760 (далі - Порядок № 1760). Вказаною постано­вою Уряд доручив забезпечити занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, у тому числі:

- Державному комітету будівництва, архітектури та житлової політи­ки - пам'ятки архітектури та містобудування, садово-паркового і монументального мистецтва (пов'язані з архітектурними пам'ят­ками, комплексами, ансамблями), а також ландшафтні пам'ятки;

- Міністерству культури і туризму України^* (далі - МКТ України) - археологічні та історичні пам'ятки, а також пам'ятки монументального мистецтва (не пов'язані з архітектурними пам'ятками, комплексами, ансамблями).

^*З 12.02.2005 Міністерство культури і туризму України (Указ Президен­та України від 20.04. 2005 №680).

Водночас п.4 ст. 5 Закону № 1805 ведення Державного реєстру не­рухомих пам'яток, координацію та контроль за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спад­щини, яким за законодавством є МКТ України.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1805 пам'ятки національного значення вносяться до Державного реєстру постановою Уряду за поданням МКТ України; пам'ятки місцевого значення - рішенням МКТ України за поданням відповідних місцевих органів охорони культурної спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1761 "Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" затверджено перелік таких об'єктів культурної спадщини для їх внесення до Державного реєстру у кількості 602, у тому числі: 142 пам'ятки історії, 44 - монументального мистецтва, 416 - археології. Крім того, наказами МКТ України для включення в Державний реєстр визначено 242 пам'ятки архітектури і містобудування та історії місцевого значення.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1760, на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом для занесення до Державного реєстру, складається облікова документація, яка має постійно зберігатися в цьому органі. Внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру без облікової документації не допу­скається.

Всі об'єкти, що були запропоновані Експертною комісією* для занесення до Державного реєстру і на які є відповідні накази МКТ України, занесені до проекту Державного реєстру з порушенням вимог п.2 та п.3 Порядку № 1760, оскільки на них відсутні довідки про майнову цінність, що є складовою облікової документації.

^* Експертна комісія з розгляду питань занесення об´єктів культурної спадщини до Державного реєстру створена наказом МКТ України від 15.08.2005 № 564 або через 4 роки після визначення переліку пам´яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, затвердженого постановою Уряду від 27.12.2001 № 1761 та через 2 роки після створення Держкультурспадщини.

Методику грошової оцінки пам'яток культурної спадщини затвер­джено постановою Уряду від 26.09.2002 № 1447.

Станом на 01.04.2008 грошова оцінка пам'яток України національного та місцевого значення, які включені МКТ України до переліку об'єктів, що мають бути занесені до Державного реєстру, не проводилась. Інформація про стан проведення грошової оцінки пам'яток культурної спадщини в Державній службі з питань національної культурної спадщини (далі - Держкультурспадщини), відсутня.

Так, в Національному Києво-Печерському історико-культурному за­повіднику грошова оцінка здійснювалась експертними організаціями на замовлення Заповідника та Головного управління комунальної власності м. Києва тільки на пам'ятки, що здаються в оренду; станом на 01.04.2008 року оцінено 18 із 120 наявних пам'яток заповідника.

Із 11 заповідників, підпорядкованих Мінрегіонбуду, на території яких розташовано 209 пам'яток, грошову оцінку проведено на 7 і лише щодо 13,9 відс. (23 об'єкти) наявних у них пам'яток.

Отже, МКТ України, Держкультурспадщини та Мінрегіонбудом впродовж 6 років Державний реєстр нерухомих пам'яток України ні в електронному, ні в паперовому вигляді не створено.

Держкультурспадщини також не розроблено, а МКТ України, відповідно, не затверджено форму Державного реєстру та положення про нього.

Таким чином, відсутність Державного реєстру нерухомих пам'яток та їх грошової оцінки унеможливлює забезпечення дієвого контролю за збереженням пам'яток національного і місцевого значення.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону № 1805 усі власники пам'яток чи їх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності, зобов'язані укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Інформацією щодо кількості укладених охоронних договорів в цілому по Україні Держкультурспадщини не володіє. Впродовж 2005 - 2008 (І кв.) років з власниками пам'яток України укладено лише 20 та погоджено 50 охоронних договорів на пам'ятки, що свідчить про не­виконання відповідної вимоги законодавства.

Так, в Національному заповіднику "Хортиця" МКТ України охо­ронний договір відсутній; в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику охоронні договори укладено тільки на 63,3 відс. пам'яток культурної спадщини.

Мінрегіонбудом забезпечено укладення 99 охоронних договорів або на 48 відс. пам'яток архітектури, що перебувають у їх підпорядкуванні.

На виконання ст. 14 Закону № 1805 наказом МКТ України від 05.12.2005 № 900 затверджено Порядок видачі свідоцтва про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки. Проте станом на 01.01.2008 Держкультурспадщини не забезпечено видачу таких свідоцтв. Таким чином, реєстрацію об'єктів культурної спадщини як пам'ятки не проведено, внаслідок чого конкретна інформація щодо їх кількості й стану відсутня

За даними Держкультурспадщини, відповідно до статей 26 та 35 Закону України № 1805 протягом 2003-2008 (І кв.) років видано 2959 дозволів на проведення археологічних, земляних, пошукових та ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках національного значен­ня, інформація щодо яких наведена у діаграмі 1.

Діаграма 1

Діаграма показує, що найбільше дозволів видається на проведення археологічних розвідок та розкопки. При цьому Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон зафіксовано непоодинокі факти вилучення та конфіскації в доход держави культурних цінностей, які нелегально намагалися ви­везти з території України.

Наприклад, Галицькою митницею вилучено та передано Національному заповіднику "Давній Галич" наконечники стріл, монети, топірці, леза ножів тощо.

V Статтею 22 Основ визначено, що вищі органи виконавчої влади (МКТ України) та державного управління (Держкультурспадщини) мають забезпечувати реалізацію політики держави у сфері культури, здійснювати за участю громадських об'єднань розробку державних програм розвитку культури та їх фінансування.

Законами України та постановами Уряду впродовж 2003 року і до цього часу затверджено 11 державних цільових програм у сфері охо­рони культурної спадщини.

Зокрема, проаналізовано стан виконання Загальнодержавної програ­ми збереження і використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки; Державної програми розвитку культури на період до 2007 року, в частині збереження об'єктів культурної спадщини; Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурин; Комплексної програми збере­ження об'єктів Національного заповідника "Софія Київська" на 2003-2010 роки та Комплексної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки.

Згідно зі ст. 23 Основ фінансування культури здійснюється на нормативній основі.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких належать: централь­ний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; органи охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим, облас­них, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, рай­онних держадміністрацій та місцевого самоврядування.

Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охо­рони культурної спадщини визначені ст. 5 Закону № 1805.

Положенням про Міністерство культури і туризму України, за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1566, Міністерство визначено центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, у складі якого для ре­алізації відповідних завдань постановою Уряду від 30.03.2002 № 446 утворено Державну службу з питань національної культурної спадщи­ни, як урядовий орган, який фактично почав функціонувати з 2003 року.

Водночас питання, пов'язані зі збереженням, охороною, обліком, використанням і реставрацією пам'яток архітектури та містобудуван­ня, а також районів історичної забудови, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва, затвердже­ного постановою Уряду від 16.05.2007 № 750, організовує Мінрегіонбуд України.*

^*До 16.05.2007 ці повноваження виконувало Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1725.

Крім того, два заповідники, віднесених до історико-культурної спадщини, перебувають в управлінні, відповідно, Національної академії наук України та Українського інституту національної пам'яті України.

Підпорядкування заповідників історико-культурної спадщини чотирьом головним розпорядникам коштів державного бюджету, за нормами Бюджетного кодексу, унеможливлює концентрацію контро­лю за використанням бюджетних коштів на відповідні заходи МКТ України, який є центральним органом виконавчої влади у сфері збере­ження об'єктів культурної спадщини.

Структура заповідників національного та державного значення за їх підпорядкуванням наведена у діаграмі 2.

Діаграма 2

В ході аудиту досліджувалася діяльність заповідників, підпорядкованих МКТ України та Мінрегіонбуду України.

Згідно з п. 3.2 постанови Верховної Ради України від 27.11.2003 № 1351-ІV Кабінету Міністрів України рекомендовано до 01.09.2004 разом з Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними держадміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити створення уповноважених органів охорони культурної спадщини.

Проте станом на 01.01.2008 уповноважені місцеві органи охорони культурної спадщини України створені лише в АР Крим, Київській міській держадміністрації та у Львівській, Миколаївській, Одеській і Черкаській ОДА та два міських управління з охорони культурної спадщини у м. Львові і м. Одесі. В 11 ОДА та Севастопольській міській держадміністрації створено відділи культурної спадщини з 1-3 посадами у складі управлінь культури.

Відсутні спеціальні місцеві органи охорони культурної спадщини України у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій, Чернігівській областях.

Внаслідок неналежного виконання МКТ України функцій центрального органу виконавчої влади та неефективної системи уп­равління у сфері охорони культурної спадщини, допускаються пору­шення норм законодавства щодо поводження з пам'ятками культури та охоронними зонами.

Так, Національний Києво-Печерський історико-культурний за­повідник перебуває у підпорядкуванні МКТ України. Законами про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки видатки у сумах, відповідно, 12 млн. 395 тис. грн. та 25 млн. 803 тис. грн. за бюджетною програмою "Проведення протизсувних заходів, інженерного захисту та протиаварійних робіт на території Києво-Печерської Лаври" затверджено Мінрегіонбуду, яким у 2007-2008 роках вказані кошти спрямовано релігійній організації Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, що введена до мережі одержувачів коштів державного бюджету. Мінрегіонбудом 26.03.2008 на зазначені роботи спрямовано 261,3 тис. грн. асигнувань 2008 року.

Водночас споруди Києво-Печерської Лаври, що перебувають на балансі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, є власністю територіальної громади м. Києва, і передані заповіднику в оперативне управління.

За інформацією Т.І. Кулик - головного архітектора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, на його території, всупереч умовам охоронно-орендних договорів та без згоди заповідника, за період з 1999-2007 роки: знесено 11 об'єктів культурної спадщини, з них 3 пам'ятки (балансовою вартістю 912,8 тис. грн.), у т.ч. у 2007 році знесено Браму та огорожу на в'їзді до Нижньої Лаври (корпус № 71в); перебудовано 16 об'єктів культурної спадщини, з них 15 пам'яток (балансовою вартістю 3 млн. 98,9 тис. грн.), у т.ч. 6 - протягом 2003-2007 років та збудовано 16 нових об'єктів^*, орієнтовною площею 15,0 тис. кв. м (25,6 відс. загальної площі будівель заповідника), у т.ч. 7 об'єктів у 2004-2007 роках.

*Новобудови на балансі заповідника не знаходяться, вартість об'єктів відсутня.

Крім того, неузгоджені дії щодо реконструкції і будівництва спри­чиняють руйнівні процеси на пам'ятках Заповідника. Господарська діяльність, розгорнута Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою, не підтверджена Генеральним планом, відповідними розрахунками, побудованими на вимогах Державних будівельних норм, без проекту інженерного захисту території. Внаслідок надмірної вологості грунтових мас відбуваються нерівномірні осідання будівель, споруд та інже­нерних комунікацій.

За інформацією Держкультурспадщини на виконання ремонтно-реставраційних (будівельних) робіт на території цього заповідника видано лише 2 дозволи, у т.ч. на проведення робіт з реставрації пам'ятки за охоронним № 4/83 - Лікарня та церква гостинного двору (корпус № 68) та на виконання робіт з реставраційного відтворення (а не знесення) Брами на в'їзді до Нижньої Лаври (корпус № 71в).

Також на проведення комплексу робіт на території ансамблю мо­настирських споруд Києво-Печерської Лаври, Держкультурспадщини видано дозвіл КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", в якому зазначено, що у разі потреби здійснення реставраційно-ремонтних робіт на окремих пам'ятках архітектури, за­значеному підприємству необхідно отримати відповідні дозволи.

Відповідно до підпункту "а" п.10 ст. 87 Бюджетного кодексу Ук­раїни видатки на заповідники національного значення здійснюються з державного бюджету. У зв'язку з цим, підпунктом 5 п.6 Прикінце­вих положень Бюджетного кодексу України передбачено до 01.03.2002 забезпечити у порядку, визначеному законом, передачу бюджетних установ відповідно до розмежування видатків між бюд­жетами, визначеного цим Кодексом.

Проте Київська міськрада у Рішенні від 28.12.2002 № 232/392 "Про бюджет міста Києва на 2003 рік" взяла до відома вимоги Бюд­жетного кодексу України і доручила виконавчому органу Київради (КМДА) забезпечити передачу вказаних об'єктів з 1 січня 2003 року в управління МКТ України без права зміни форм власності та перепрофілювання, про що укладено відповідну угоду.

Рішення Київської міської ради про передачу до МКТ України за­повідника без права зміни форми власності та перепрофілювання не узгоджується з нормами Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" і прийнятим на його виконання Порядком подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482.

Відповідно до ст. 34 Закону № 1805 території пам'яток, охо­ронних зон, заповідників належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Однак МКТ України та Мінрегіонбудом не забезпечується виконання законодавства щодо повного врегулювання питань землевідведення заповідникам, які перебувають у їх підпорядкуванні.

Заповідникам, підпорядкованим Мінрегіонбуду, відведено зе­мельних ділянок площею 479,65 га, але інформація щодо загального обсягу ділянок, на які необхідно отримати державні акти, відсутня.

За даними МКТ України, заповідникам, що належать до сфери його управління, відведено земельних ділянок загальною площею 4926,06 га, з них тільки на 3511,83 га (71,3 відс.) видані державні акти на право постійного користування землею.

Так, НЗ "Хортиця", що перебуває в управлінні МКТ України, Рішен­ня про видачу державного акту на право постійного користування зе­мельною ділянкою видано Запорізькою міською радою 09.11.2005, тобто лише через 5 років після прийняття Закону України "Про охорону національної культурної спадщини".

У межах заповідної території (2359,3400 га) крім Національного заповідника "Хортиця" земельні ділянки надано ще 29 суб'єктам, частка яких становить 83 відс. вказаної загальної площі.

Крім того, в порушення ст. 92, 123, 125 Земельного кодексу України Запорізькою міською радою та Запорізьким міським управлінням зе­мельних ресурсів Заповіднику підписано Державний акт на право постійного користування землею, на частину якої (площею 33,1807 га) іншим землекористувачам раніше вже були видані акти, дія яких не припинена (Запорізькому відділенню Придніпровської залізниці; Комунальному підприємству "Управління капітального будівництва"; Садівничому товариству "Дніпро").

Суперечності, що існують у питанні прав користування землею на території Заповідника "Хортиця", спричиняють самовільне будівництво та захоплення земельних ділянок.

На території Заповідника самовільно побудовано дачі, сараї, гаражі, функціонує цех з виготовлення хімічної продукції, в результаті чого забруднюється навколишнє природне середовище, чим порушуються норми ст. 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд" та ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини". На його території без проектної документації, погоджень та реєстрацій проводилось і проводиться самовільне будівництво автостоянок, під'їздів до житлових бу­динків та господарських споруд.

Про факти самозахоплень інформувалася природоохоронна міжрайонна прокуратура, якою на винних накладалися адміністративні стягнення, але жодне незаконне будівництво не зупинено, а незаконно побудовані спорудження не знесені.

Крім того, МКТ України та органами місцевої влади не забезпечується виконання постанови Уряду від 06.04.93 № 254 та Указу Президента від 29.04.2005 № 732 щодо виведення з території всіх непрофільних об'єктів, що непередбачені Генпланом розвитку Національного заповідника "Хортиця".

Для посилення контролю за збереженням об'єктів культурної спадщини постановою Уряду від 17.07.2003 № 1108 утворено Міжвідомчу координаційну раду з питань охорони культурної спад­щини (далі - Координаційна рада) на чолі з Міністром культури і ту­ризму України.

Координаційна рада визначена постійно діючим дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, до основних завдань якої відне­сено, зокрема, проведення аналізу діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та її координація.

Відповідно до постанови Уряду, Координаційній раді необхідно у двомісячний термін забезпечити розроблення та затвердження плану заходів, спрямованих на посилення контролю за збереженням об'єктів культурної спадщини, що становлять особливу культурну цінність. Організаційне забезпечення діяльності Координаційної ради покладено на Держкультурспадщини.

Координаційна рада за 6 років її існування (відповідно до інформа­ції першого заступника Голови Держкультурспадщини Діхтяря Я.Я.) провела лише 2 засідання (протоколи засідань від 31.10.2003 та від 29.05.2007), натомість Положення передбачало їх проведення не менше ніж 1 раз на півріччя. Крім того, 14.04.2005 Координаційною радою проведено "круглий стіл", за результатами якого рішення не приймалися.

Передбачений постановою Уряду План заходів щодо посилення контролю за збереженням об'єктів культурної спадщини був затвердже­ний лише на 2003-2004 роки, але аналіз його виконання не здійснено.

Питання збереження об'єктів культурної спадщини розглядалося на засіданнях Уряду та спільних засіданнях комітетів Верховної Ради України з питань культури і духовності та з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. За підсумками одного з засідань Уряду протокольним дорученням від 07.10.2005 Віце-прем'єр-міністра України В.А. Кириленка доручалося Фонду держмайна, МКТ України, Мінбуду, НАН України до кінця 2006 року провести грошову оцінку пам'яток національних історико-культур-них заповідників; Мінфіну доручено врахувати необхідність фінансу­вання реставраційно-ремонтних робіт на пам'ятках у сприятливий для цього періоду термін.

На засіданні Уряду 05.04.2006, за результатами розгляду питання комплексного вирішення проблем функціонування Києво-Печерсько­го історико-культурного заповідника (протокол № 15), Фонду держмайна, МКТ України, Київській міськдержадміністрації доручалося до 01.05.2006 вивчити питання щодо переміщення з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника установ, діяльність яких суперечить режиму функціонування заповідника і несумісна з релігійними відправами.

Проте зазначені доручення Кабінету Міністрів України Фондом держмайна, МКТ України, Київською міськдержадміністрацією не виконано.

3. АУДИТ ФІНАНСУВАННЯ І ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ

ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ У СФЕРІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

3.1. Аналіз виконання Комплексної програми паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки

Комплексну програму паспортизації об'єктів культурної спадщи­ни на 2003-2010 роки (далі - Програма паспортизації) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2002 № 1330, коор­динатором якої визначено МКТ України.

Однак через безконтрольність з боку МКТ України у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій, Чернігівській областях регіональні програми паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки не розроблено і не затверджено, чим порушено п.2 зазначеної постанови Уряду.

Пунктом 3 названої постанови передбачено, що видатки на вико­нання заходів Програми паспортизації здійснюються в межах за­тверджених асигнувань органам виконавчої влади у державному та місцевих бюджетах на 2003-2010 роки.

Обсяги виділених коштів протягом 2003-2007 років МКТ України та Мінрегіонбудом на виконання заходів Програми паспортизації наведені у діаграмі 3.

Діаграма 3

Орієнтовний обсяг коштів за Програмою паспортизації визначений у сумі 183 млн. 459,5 тис. грн., у т.ч.: за рахунок державного бюджету - 8 млн. 593,2 тис. грн. (4,7 відс.), з них: на 2003-2007 роки - 115 млн. 66,2 тис. грн., у т.ч. з державного бюджету - 5 млн. 813,2 тис. гривень.

Проте дані діаграми свідчать, що фактично протягом 2003-2007 років наведеними міністерствами загалом на виконання Програми па­спортизації в межах коштів за бюджетними програмами "Заходи з охо­рони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток культурної спадщини" спрямовано 1 млн. 764,4 тис. грн., (30,4 відс.), з них: МКТ України тільки у 2005 році профінансовано 790 тис.грн.; Мінрегіонбудом у 2003-2007 роках профінансовано - 974,4 тис. гривень.

Внаслідок неповного фінансування Програми паспортизації ок­ремі заходи не виконано, зокрема:

- не розроблено і не впроваджено протягом 2003-2007 років в МКТ України електронну базу даних паспортів об'єктів культурної спадщини, на що планувалося витратити 532,2 тис. грн. але кошти не виділялися;

- МКТ України у неповному обсязі профінансовано заходи на проведення паспортизації археологічних, історичних та об'єктів мо­нументального мистецтва культурної спадщини національного значення. За рахунок виділених коштів 458,4 тис. грн. (62,7 відс.) виготовлено лише 88 паспортів об'єктів культурної спадщини національного значення. Мінрегіонбудом кошти на цю мету про­тягом 2003-2007 років не виділялися.

У той же час, Держкультурспадщини у 2005 році спрямовано 86,5 тис. грн. на проведення інвентаризації 72 об'єктів культурної спад­щини у Вінницькій, Волинській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівець­кій областях, що не передбачалося заходами Програми паспортизації;

- на проведення паспортизації об'єктів (архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних) культурної спадщини національного значення планувалося 4 млн. 549,4 тис. грн., а направлено 1 млн. 219,5 тис. грн., з них: МКТ України у 2005 році витрачено 245,1 тис. грн. на виготовлення 54 паспортів на об'єкти національного значення, Мінрегіонбудом - 974,4 тис. грн. - на розробку 287 паспортів і облікових карток та 71 тис. грн. витраче­но на роботи з наповнення електронної бази даних паспортів пам'яток архітектури України національного значення. Інформація про паспортизацію об'єктів культурної спадщини місцевого значення, на що планувалося впродовж 2003-2007 років спрямувати 109 млн. 984,6 тис. грн. коштів місцевих бюджетів, в Держкультурспадщини відсутня і до МКТ України не подавалася.

3.2. Стан фінансування і виконання програми збереження об'єктів Національного заповідника "Софія Київська" на 2003-2010 роки

Комплексна програма збереження об'єктів Національного за­повідника "Софія Київська" на 2003-2010 роки (далі - Комплексна програма) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 624. Вказаний заповідник перебуває в управлінні Мінрегіонбуду України.

На виконання Комплексної програми за рахунок усіх джерел передбачені видатки у сумі 93 млн. 479 тис. грн., у т.ч.: за рахунок дер­жавного бюджету - 35 млн. 423 тис. грн. або 37,9 відс.; на 2003- 2007 роки - 77 млн. 90,5 тис. грн., у т.ч. за рахунок державного бюджету - 24 млн. 11 тис. гривень.

Обсяги виділених протягом 2003-2007 років Мінрегіонбудом коштів на виконання заходів Комплексної програми наведені у діаграмі 4.

Діаграма 4

Дані діаграми свідчать, що фактично на виконання заходів Комплексної програми впродовж 2003-2007 років Мінрегіонбудом спря­мовано 60 млн. 47,2 тис. грн. або 77,9 відс. запланованих коштів.

Протягом 2003-2005 років заходи профінансовані, відповідно, на 12,1 відс., 11,4 відс. та 25,9 відс. від запланованих показників. Недофінансування склало 47 млн. 646,3 тис. гривень.

У 2006-2007 роках за рахунок субвенції з державного бюджету виділено у 3 рази більше планових призначень.

Фінансування Комплексної програми у розрізі джерел відбувало­ся за рахунок: бюджетних програм "Збереження архітектурної спадщини в заповідниках" і "Паспортизація, інвентаризація та рестав­рація пам'яток архітектури" - спрямовано 31 млн. 377 тис. грн.; субвенції з державного бюджету - 12 млн. 84,6 тис. грн.; благодійних та меценатських внесків - 16 млн. 585,6 тис. гривень.

Вказані кошти спрямовано:

на виконання заходів першого розділу Комплексної програми "Пам'яткоохоронна, науково-дослідна та реставраційно-реабілітаційна робота", на що передбачалося у 2003-2007 роки спрямувати 73 млн. 129,9 тис. грн., а виділено 56 млн. 909,7 тис. грн. (77,8 відс.), у т.ч.: з державного бюджету 40 млн. 324,1 тис. грн., благодійні та меценатські кошти - 16 млн. 585,6 тис. грн., за ра­хунок яких проведені роботи з визначення меж і режимів зон охо­рони ансамблю споруд Софійського собору, завершено рестав­рацію дзвіниці Софійського собору, Храму з аркадою Судацької фортеці та інше;

- на проведення археологічних та спелеологічних досліджень пла­нувалося 1 млн. 729 тис. грн., а виділено протягом 2003-2007 років 1 млн. 197,9 тис. грн. бюджетних коштів (69,3 відс.), за ра­хунок яких проведено шість міжнародних наукових конференцій, опубліковано 262 наукових праці тощо;

- на "Культурно-освітню роботу" передбачено у 2003-2007 роках направити 1 млн. 789,6 тис. грн.; спрямовано 715,3 тис. грн. (40 відс.), які направлені на організацію 72 періодичних виста­вок, створення та розміщення в мережі INTERNET WEB-сторінки "Національний заповідник "Софія Київська" та інше. Протягом 2003-2007 років проводилась робота з підготовки проектів-запитів на отримання міжнародних грантів, проте передбачені на цю мету кошти у сумі 140 тис. грн. не залучалися;

- на впровадження сучасних систем обліку фондових колекцій за­повідника, виконання заходів з консервації, реставрації та експо­нування фондових колекцій заповідника планувалися витрати у сумі 442 тис. гривень. Протягом 2003-2007 років з бюджету на цю мету спрямовано 1 млн. 124,3 тис. грн., що у 2,5 раза більше запланованої суми. При цьому змін до Комплексної програми не внесено. Проведено реставрацію 4 медальйонів царських врат, 4 ікон зворотного боку іконостасу Андріївської церкви, 406 одиниць зберігання кахлів з фондів заповідника, 6 ікон та фрагменти іконоста­су Софійського собору, макету "Стародавнього Києва", інші роботи.

Крім того, у 2007 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2007 № 858-р, Мінрегіонбуду із резервно­го фонду для проведення невідкладних протизсувних робіт на території Андріївської церкви у м. Києві виділено 2 млн. грн., проте через неподання пропозицій для участі у тендерах, внаслідок чого тендер не проведено, кошти повернуто до бюджету.

Координація реалізації Комплексної програми, а також контроль за ходом її виконання покладалися на Наглядову раду НЗ "Софія Київська"^*, що не узгоджується з вимогами Закону України "Про державні цільові програми". Проте за весь час дії Комплексної програми Наглядова рада не збиралася.

*Склад Наглядової ради затверджувався постановами Уряду від 13.05.99 № 500, від 15.05.99 № 197 та від 16.11.2002 № 1750 (останній - на чолі із Віце-прем'єр-міністром Д.Табачником).

Таким чином, в результаті безконтрольності з боку Мінрегіонбуду та невиконання повноважень Наглядовою радою Національного заповідника "Софія Київська" при виконанні Комплексної програми допускалися відхилення від передбачених нею показників без відповідного їх коригування. За умови фінансування зазначеної про­грами на 77,9 від. до плану, допущено перевитрати на 682,3 тис. грн. за розділом "Фондова робота", водночас інші заходи профінансовано на 69,3 відс. та 40 відс., тому не досягнуто запланованих результатів.

3.3. Аналіз виконання Загальнодержавної програми збереження і використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки

Законом України від 20.04.2004 № 1692 затверджено Загально­державну програму збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 (далі - Програма збереження), метою якої визначено створення сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті.

Контроль за виконанням Програми збереження покладено на МКТ України за участю інших міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Обсяги фінансових ресурсів на реалізацію заходів Програми збереження не визначалися, але вказано, що залу­чаються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони пам'яток (у тому числі міжнародних), благодійні внески та кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Фактично фінансування заходів Програми збереження з держав­ного бюджету здійснювалося:

МКТ України - в межах асигнувань, затверджених за бюд­жетними програмами "Збереження історико-культурної спадщини в заповідниках" (КПКВК 1802030) і "Заходи з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток культурної спадщини" (КПКВ 1802040);

Мінрегіонбудом - в межах асигнувань, затверджених за бюджетними програмами "Збереження архітектурної спадщини в заповідниках" (КПКВ 2751080) і "Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток архітектури" (КПКВ 2751090).

Загалом протягом 2004-2007 років на виконання заходів Програми збереження спрямовано 31 млн. 593,9 тис. грн., у т.ч. із загального фонду - 18 млн. 812,3 тис. грн., із спеціального - 12 млн. 781,6 тис. гривень.

Заходи Програми збереження виконано наступним чином:

Передбачені першим розділом Програми збереження зміни до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Кодексу Ук­раїни про адміністративні правопорушення, через закінчення повноважень Верховної Ради України попереднього скликання та зміною Уряду, не внесені. Кошти на цей захід не виділялися. Розроблений Проект Закону України "Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" 26.11.2006 МКТ України поданий до Верховної Ради України, а 13.04.2007 прийнятий за основу у першому читанні.

За законопроектом у Перелік включено 2082 пам'ятки, у т.ч. 1961 пам'ятку архітектури та 121 пам'ятку історії, з них, відповідно, 1004 та 17 - національного значення. Найбільше таких пам'яток нараховується: у м. Києві (322), Вінницькій (211), Львівській (175), Хмельницькій (162), Івано-Франківській (130) та Волинській (108) областях.

Натомість Верховною Радою України 01.02.2005 за № 2391 прийнято Закон України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини".

На виконання заходів другого розділу Програми збереження протягом 2004-2005 років Мінрегіонбудом спрямовано 353,1 тис. грн., з яких: 42,2 тис. грн. - на розробку і внесення змін до Положення про історичне населене місце України та 310,9 тис. грн. - на розробку чотирьох Державних будівельних норм (далі - ДБН), але тільки ДБН 3.2-1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини", затверджено та введено в дію наказом Держбуду від 13.09.2004 № 173.

Порядок розробки, погодження та затвердження генеральних планів історико-культурних заповідників Мінрегіонбудом протягом двох років не розроблено, і, відповідно, не затверджено. Кошти на вказану мету не виділялися.

Водночас проекти Порядку видачі та зразок кваліфікаційного до­кумента, що подається для одержання дозволу на проведення архео­логічних розвідок і розкопок й Порядку виявлення та обліку об'єктів культурної спадщини МКТ України розроблені, але не затверджені. Аналогічно розроблено проект змін до постанови Уряду від 27.12.2001 № 1761, але в установленому порядку їх не затверджено.

За третім розділом Програми збереження, який стосується підготовки кадрів у сфері охорони культурної спадщини, за інфор­мацією МКТ України у 8 вищих навчальних закладах, підпорядко­ваних МОН України та МКТ України, здійснюється підготовка за напрямами "Музейна справа та охорона пам'яток історії та культури" і "Реставрація творів мистецтва", до яких у 2007 році за державним замовленням зараховано 108 осіб, випущено 101 особу спеціалістів та магістрів. У 2007 році Національним університетом Львівська політехніка започатковано підготовку фахівців - пам'ятко-охоронців. На базі Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква Мінрегіонбудом створено центр підвищення кваліфікації спеціалістів пам'яткоохоронної сфери.

На виконання четвертого розділу Програми збереження про­тягом 2004-2007 років в цілому спрямовано 30 млн. 190,7 тис. грн., у т.ч. МКТ України - 24 млн. 106 тис. грн., Мінрегіонбудом - 6 млн. 84,7 тис. гривень. Зокрема, Мінрегіонбудом на оновлення та розвиток матеріальної бази 9 заповідників спрямовано 5 млн. 716,3 тис. грн., МКТ України на проведення капітального ремонту з реконструкцією об'єктів культурної спадщини 9 заповідників направлено 23 млн. 533,8 тис. гривень.

До Списку історичних населених місць України, який затвердже­но постановою Уряду від 26.07.2001 № 878 і нараховує 401 населений пункт (міст та селищ), протягом 2001-2007 років доповнення, як це передбачено п.3 та п.4 заходів наведеної програми, не вносилися.

Кошти на розвиток матеріально-технічної бази науково-дослідних організацій у сфері охорони культурної спадщини протягом дії Про­грами збереження не виділялися. Інформація щодо виконання науко­во-дослідних і проектних робіт у сфері охорони культурної спадщини, які передбачалося виконати в рамках наведеної програми*, в розрізі регіонів та зведена, у Держкультурспадщини та МКТ України відсутня.

*Розроблення історико-архітектурних опорних планів та проектів зон охорони пам'яток, визначення меж і режимів використання територій істо­ричних ареалів населених місць, проведення інвентаризації забудови для розроблення генпланів історичних населених місць; обстеження стану пам'яток садово-паркового мистецтва, проведення заходів щодо їх збережен­ня та використання; проведення досліджень, вивчення історичних кладовищ, поховань та меморіалів, здійснення заходів щодо їх збереження; забез­печення ведення моніторингу об'єктів культурної спадщини.

В результаті проведеного обстеження, передбаченого цим розді­лом програми, Мінрегіонбуд зафіксував, що близько 60 відс. пам'яток архітектури національного значення (2124 од.) перебуває у неза­довільному стані, а близько 10 відс. (354 од.) - в аварійному.

Відповідно до п'ятого розділу Програми збереження на Розроблення історико-архітектурних опорних планів та проектів зон охорони пам'яток, визначення меж і режимів використання територій істо­ричних ареалів населених місць, проведення інвентаризації забудови для розроблення генпланів історичних населених місць; обстеження стану пам'яток садово-паркового мистецтва, проведення заходів щодо їх збережен­ня та використання; проведення досліджень, вивчення історичних кладо­вищ, поховань та меморіалів, здійснення заходів щодо їх збереження; забез­печення ведення моніторингу об'єктів культурної спадщини.

Інформація щодо видання у 2007 році науково-методичної, нав­чальної літератури з питань дослідження, охорони та реставрації пам'яток, у Держкультурспадщини відсутня.

Передбачені цим розділом питання вступу України до Європейської мережі археологічних парків (EXARS) та приєднання до Міжнародного центру вивчення, охорони та реставрації культурних надбань (ICCROM) залишаються невирішеними через відсутність коштів на сплату обов'язкових членських внесків до бюджету організації (щорічний членський внесок України орієнтовно становить 1500 євро). З цих же причин не фінансуються заходи зі сприяння діяльності в Україні міжнародних пам'яткоохоронних фондів та організацій^*.

*Український комітет Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІСОМОЯ), Український комітет міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

Від України до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО ще до затвердження Програми збереження було включено у 1990 році Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Пе­черську лавру; у 1998 році - Ансамбль історичного центру Львова, а в рамках виконання Програми збереження - Геодезичну дугу Струве у 2005 році та Букові праліси Карпат у 2007 році. Станом на 01.01.2008 Україною ратифіковано 4 конвенції у сфері охорони національної культурної спадщини.

3.4. Стан виконання Державної програми розвитку культури на період до 2007 року

Державною програмою розвитку культури на період до 2007 року, що затверджена постановою Уряду від 06.09.2003 № 1235 (далі - Державна програма), в частині охорони культурної спадщини за­повідників, протягом 2003-2007 років передбачалося здійснити ряд заходів, на які спрямувати з державного бюджету, орієнтовно, 55 млн. 770,5 тис. грн. (залучення інших джерел Державною програмою не передбачено).

Фактично на виконання вказаних заходів Державної програми спрямовано 75 млн. 639,1 тис. грн. або 135,6 відс. передбачених, у т.ч.: коштів державного бюджету в межах видатків за бюджетною програмою "Збереження історико-культурної спадщини в заповідниках" - 59 млн. 392,3 тис. грн. (106,5 відс.), місцевих бюджетів - 3 млн. 927,5 тис. грн., благодійних внесків - 12 млн. 319,3 тис. гривень.

Виконання заходів Державної програми характеризують такі дані:

Український комітет Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІСОМОЯ), Український комітет міжнародної ради музеїв (ІСОМ).

На проведення наукових досліджень у сфері охорони культур­ної спадщини, пам'яткоохоронних досліджень, у тому числі на розроблення спеціальної науково-проектної документації щодо визна­чення меж та режимів використання зон охорони унікальних пам'яток передбачено спрямувати 1 млн. 730,5 тис. грн., фактично виділено і проведено робіт на 2 млн. 116,8 тис. гривень;

На капітальне будівництво в заповідниках передбачено 8 млн. 600 тис. грн.; фактично спрямовано - 17 млн. 564,1 тис. грн. або у 2 рази більше, ніж передбачено Державною програмою, у тому числі:

у 2003-2004 роках на завершення реконструкції під'їзної дороги до Шевченківського національного заповідника (м. Канів) спря­мовано 974,3 тис. грн. при передбачених зазначеною програмою 600 тис. грн.;

на будівництво газопроводу та котельні у Шевченківському національному заповіднику (м. Канів) передбачено спрямувати 500 тис. грн., а виділено 343 тис. грн., у зв'язку з чим роботи не за­вершено;

на відновлення історико-культурного комплексу "Запорізька Січ" у Національному заповіднику "Хортиця" (м. Запоріжжя) передбачено виділити 7 млн. 500 тис. грн., а залучено 16 млн. 246,8 тис. грн., а саме: з місцевого бюджету виділено 2 млн. 214,5 тис. грн.; від ВАТ "Запоріжсталь" отримано благодійну допо­могу у сумі 12 млн. 319,3 тис. грн.; за рахунок субвенції з бюджету м. Запоріжжя у 2006 році спрямовано 1 млн. 713 тис. гривень;

на придбання комп'ютерної техніки, видавничих систем, спеціальних меблів, фондового та експозиційного обладнання для бібліотек, музеїв МКТ України за бюджетною програмою "Збереження історико-культурної спадщини в заповідниках" спрямова­но 4 млн. 990,7 тис. грн. при передбачених 440 тис. гривень; - на капітальний ремонт і реставрацію будівель та споруд націо­нальних (державних) заповідників "Хортиця", "Кам'янець", "Чернігів стародавній", "Херсонес Таврійський" передбачено направити 45 млн. грн., а фактично спрямовано 50 млн. 967,5 тис. грн. (113,3 відс.);

У Звіті про результати виконання державних цільових програм на 2007 рік, поданого МКТ України до Мінфіну України, на суму 696,4 тис. грн. занижено обсяг коштів, спрямованих на реставраційні роботи на об'єктах культурної спадщини, що є порушенням ст. 8 Закону України "Про державні цільові програми".

МКТ України також недотримано вимоги ст. 12 Закону України "Про державні цільові програми", оскільки при збільшенні обсягів видатків на 19 млн. 868,6 тис. грн. не внесено відповідні зміни до Дер­жавної програми.

3.5. Аналіз Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурин

Комплексна програма збереження пам'яток Державного істори­ко-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина (заповідник підпорядкований МКТ України) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1123 (далі - Комплекс­на програма).

Замовником Комплексної програми, відповідно до п.4 зазначеної постанови Уряду, визначена Чернігівська обласна державна адміністрація.

Орієнтовний обсяг фінансування Комплексної програми за раху­нок усіх джерел* визначений у сумі 38 млн. 447 тис. грн., у т.ч.: за рахунок державного бюджету - 21 млн. 620 тис. грн. або 56,2 відс., на 2003-2008 роки - 23 млн. 444 тис. грн., у т.ч. за рахунок державного бюджету - 18 млн. 642,5 тис. гривень.

*Всього - 38 млн. 447 тис. грн., у т.ч.: за рахунок держбюджету - 21 млн. 620 тис. грн., місцевого бюджету - 9 млн. 595 тис. грн., кошти з інших джерел - 7 млн.232 тис. гривень.

Фактично на виконання заходів Комплексної програми впродовж 2003 2007 років та І кв. 2008 року за рахунок усіх джерел фінансуван­ня спрямовано 66 млн. 543,1 тис. гривень. При цьому у 2003, 2004 та 2006 роках кошти не виділялися. У 2005 році на проведення реставраційно - ремонтних робіт за рахунок субвенції з державного бюдже­ту Держбудом виділено Чернігівській облдержадміністрації 3 млн.

100 тис. грн. та з благодійного фонду "Гетьманська столиця" спрямо­вано 31 млн. 200 тис. гривень. У 2007 році та І кварталі 2008 року за рахунок субвенції з державного бюджету, виділеної МКТ України Чернігівській облдержадміністрації на проведення реставраційно-ремонтних робіт та упорядкування території, спрямовано, відповідно, 10 млн. 743,1 тис. грн. та 21 млн. 500 тис. гривень. Кошти витрачено:

- на археологічні дослідження на території ДІЕЗ "Гетьманська столиця" у 2007 році - 98,6 тис. грн. або 82,2 відс. від передбачених Комплексною програмою;

- на реставраційно-ремонтні роботи - 64 млн. 118 тис. грн. (298,2 відс.), що у 3 рази більше, ніж передбачено Комплексною програмою. За рахунок цих коштів проведено ремонтно-рестав­раційні роботи палацового комплексу К.Розумовського, будинку генерального судді В. Кочубея та парку "Кочубеївський", Воскресенської церкви, Воскресенської церковно-приходської школи та інше;

- на будівельні роботи об'єктів соціальної та інженерно-транспорт­ної інфраструктури - 1 млн. 326,5 тис. грн. або 10 відс. до плану;

- упорядкування та озеленення території - 1 млн. грн. або 91,7 відс. від передбачених Комплексною програмою. Водночас на коригування генплану розвитку смт Батурина, інвен­таризацію нерухомості, виготовлення державних актів на право постійного користування землею, на що програмою передбачалося спрямувати, відповідно, 50 тис. грн., 75 тис. грн. та 85 тис. грн., кошти не виділялися.

4. АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ, ВИДІЛЕНИХ МКТ УКРАЇНИ І МІНРЕГІОНБУДУ НА ЗАХОДИ З ОХОРОНИ, ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПАСПОРТИЗАЦІЇ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Структуру фінансування заходів у сфері охорони пам'яток культурної спадщини в заповідниках у 2007-2008 роках представлено на схемі 1.

4.1. Порядок планування і використання коштів державного бюджету на збереження історико-культурної спадщини в заповідниках у 2007 році та І кварталі 2008 року

МКТ України та Мінрегіонбудом у 2007 та 2008 роках бюджетні призначення на заходи щодо охорони культурної спадщини планувалися за бюджетною програмою "Збереження історико-культурної спадщини в заповідниках"*.

*У 2007 році - КПКВК 1802030; у 2008 році - КПКВ 2751080.

За відсутності розроблених МКТ України нормативів фінансуван­ня діяльності національних заповідників, як це передбачалося Положенням про національний заклад (установу) України, затвердженим Указом Президента України від 16.06.95 № 451/95, планування за видатками з оплати праці здійснювалося у відповідності з встанов­леними умовами, а по інших кодах економічної класифікації - з вра­хуванням фактичних витрат за попередні роки.

Законами України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки зазначеним міністерствам затверджено відповідні бюджетні призначення (з урахуванням змін): на 2007 рік - 90 млн. 447,8 тис. грн., що становить 54,7 відс. розрахованої потреби; на 2008 рік - 131 млн. 496,7 тис. грн. або 54,1 відс. потреби. На вказані суми МКТ України затверджено кошториси 13 заповідникам, Мінрегіонбудом - 11 заповідникам.

В порушення п.29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвер­дженого постановою Уряду від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228), економічні розрахунки видатків за вказаними бюджетними програмами на 2007 та 2008 роки, по МКТ України на суму 4 млн. 26,8 тис. грн. та по Мінрегіонбуду на суму 35 млн. 796,3 тис. грн., відсутні.

Так, в кошторисах Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" та НЗ "Хортиця", підпорядкованих МКТ України, видатки за загальним фондом на суму 474,8 тис. грн. не обгрунтовані і були передбачені на утримання Державного історико-археологічного заповідника "Кам'яна могила" та Державного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", які планувалося оголосити як окремі об'єкти у 2007 році. Отже, по кошторисах заповідників "Чигирин" та "Хортиця" вказані асигнування заплановані в порушення п.14 Порядку 228, яким встановлено, що кошториси складаються і затверджуються для установ з часу їх утворення. Реєстрами змін розподілу показників зведених кошторисів на 2007 рік № 401 від 03.09.2007 та № 584 від 14.11.2007 суму 474,8 тис. грн. перерозподілено зазначеним заповідникам.

В порушення п.49 Порядку № 228, МКТ України та Держкультурспадщини у 2007 році не внесено зміни до кошторисів 11 заповідників у частині спеціального фонду в зв'язку з перевиконанням доходної ча­стини, загалом, на суму 1 млн. 534,6 тис. гривень.

За вказаною бюджетною програмою для МКТ України затверджу­валося державне замовлення на проведення робіт з реставрації об'єктів культурної спадщини в підпорядкованих заповідниках.

Відповідно до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004 2010 роки" Мінекономіки, Мінкультури, Держбуд, Держкультурспадщина мали до 2004 року розробити та затвердити в установленому порядку Положення про державне замовлення на проведення ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах культурної спадщини, проте такий нормативний акт не розроблено, отже, єдині норми та правила формування, розміщення і виконання державного замовлення на проведення реставраційних робіт, відсутні.

Всупереч вимогам постанови Уряду від 29.02.96 № 266, пропозиції до проекту державного замовлення на 2007 рік на вказані роботи МКТ України та Держкультурспадщини в установлені терміни (до 15.07.2006) до Мінекономіки не подано і для перевірки не надано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 726 "Про затвердження державного замовлення на закупівлю товарів, ви­конання робіт, надання послуг для державних потреб у 2007 році" державне замовлення з реставрації об'єктів культурної спадщини затверджено для МКТ України в цілому на суму 5 млн. 388,2 тис. грн., що складає 10,5 відс. потреби, розрахованої зазначеним міністер­ством.

Наказом МКТ України від 24.05.2007 № 547/0/16-07 функції що­до розміщення державного замовлення та укладання державних кон­трактів на розробку науково-проектної документації та реставрацію об'єктів культурної спадщини за договорами делеговано 6 заповідни­кам. У порушення ст. 1 та частини 3 ст. 2 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" (далі - Закон № 493) та постанови Уряду від 29.02.96 № 266 за­повідниками МКТ України у 2007 році державні контракти на розміщення державного замовлення не укладалися, натомість укла­далися договори підряду, без визначення терміну закінчення робіт.

Так, Національним заповідником "Херсонес Таврійський" укладено 2 угоди на розроблення науково-проектної документації, проведення робіт з реставрації та консервації, якими загальна вартість визначена у сумі 403,7 тис. грн., що на 680 тис. грн. менше, ніж визначено для цього Заповідника у держзамовленні, що спричинено непроведенням Заповідником тендерних процедур із закупівлі робіт з реставрації фортеці Чембало.

За даними звітів, із загального фонду на збереження культур­ної спадщини заповідниками МКТ України використано у 2007 році 51 млн. 147,6 тис. грн. або 99,8 відс. надходжень, у І кварталі 2008 ро­ку - 13 млн. 705,5 тис. грн. (100,0 відс.); Мінрегіонбудом у 2007 році використано 23 млн. 928,3 тис. грн. (99,9 відс.), у І кварталі 2008 ро­ку - 3 млн. 553,5 тис. грн. (99,9 відсотка).

Через відсутність належного контролю з боку головних розпорядників коштів - МКТ України та Мінрегіонбуду щодо ефективного ви­користання заповідниками виділених коштів та за умови забезпечен­ня потреби в них на рівні 54,1-54,7 відс., наприкінці 2007 року повер­нуто до державного бюджету заповідниками, підпорядкованими МКТ України - 106,7 тис. грн., Мінрегіонбуду - 9,5 тис. гривень.

Крім того, відповідно до ДБН ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятках мають виконуватися при температурі не нижче 5 градусів, а планами асигнувань кошти на реставрацію плануються на IV квартал року, що ускладнює їх вчасне використання та забезпечення ефективного використання.

Так, заповіднику у м. Глухові кошти в сумі 96,3 тис. грн. або 63 відс. загальної суми передбачались на IV квартал 2007 року. У 2008 році НЗ "Софія Київська" із 6 млн. 500 тис. грн. асигнувань, затверджених на реконструкцію та реставрацію пам'яток культури, 3 млн. 942,3 тис. грн. або 60,7 відс. передбачено на IV квартал, що є передумовою неосвоєння їх в рамках бюджетного року, крім того, проведення реставраційних робіт взимку може бути неякісним, а використання коштів, відповідно, не­ефективним.

НЗ "Хортиця" МКТ України протягом 2005-2006 років вико­нано 20 відс. реставраційно-реабілітаційних робіт з укріплення узбе­режжя о. Хортиці на території пам'яток археології, на що витрачено 1 млн. 448,5 тис. гривень. Роботи не закінчено, а кошти на цю мету не виділяються, внаслідок чого берег продовжує руйнуватися і берего­укріплювальна споруда, яку вже збудовано, розмивається.

Всупереч п.8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Уряду від 27.12.2001 № 1764, НЗ "Софія Київська" у 2007 році на капітальне будівництво витрачено 7 млн. грн. за відсутності затвердженого титулу та внутрішньобудівельного титулу будови, у тому числі, без затвердженої проектно-ко­шторисної документації використано 3 млн. 435,5 тис. гривень.

У 2007 році, в порушення ст.51 Бюджетного кодексу України, використано 135,5 тис. грн. не за цільовим призначенням, а саме:

Кременецько-Почаївським історико-архітектурним заповідником 46,9 тис. грн. витрачено на ремонтно-будівельні роботи об'єкта куль­турної спадщини місцевого значення, які, відповідно до наказу Мінбуду від 13.03.2007 № 81, призначалися для реставрації пам'ятки національного значення "Замок" у м. Кременці. Всупереч ст. 91 Бюд­жетного кодексу України працівники цього заповідника у 2007 році направлялися для виконання робіт з обслуговування та благоуст­рою міського парку культури, який на балансі Заповідника не пере­буває. Видатки на оплату праці відповідних працівників становили 53,9 тис. гривень;

НЗ "Замки Терн опілля" за рахунок коштів, призначених на рес­таврацію пам'ятки архітектури, 34,7 тис. грн. витрачено на асфальто­ве покриття біля адміністративного будинку.

Керівництвом Національного заповідника "Замки Терн опілля" у 2007 році допущено незаконні витрати, у сумі 64,8 тис. грн., внаслідок завищення вартості виконаних робіт підрядними організаціями.

Крім того, в порушення вимог Інструкції з обліку основних за­собів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства України від 17.07.2000 № 64, балансова вартість трьох пам'яток архітектури Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника та п'яти пам'яток архітектури НЗ "Замки Тернопілля" занижена, відповідно, на 2 млн. 962,4 тис. грн. та 6 млн. 581,8 тис. гривень.

До спеціального фонду за 2007 рік та І квартал 2008 року

за вказаною бюджетною програмою по зазначених міністер­ствах надійшло 26 млн. 656,7 тис. грн., використано - 24 млн. 503,2 тис. гривень.

Надходження до спеціального фонду кошторисів заповідників МКТ України та Мінрегіонбуду формувалися, в основному, за раху­нок доходів від послуг, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями, питома вага яких становила 75,8 відс. та 78,7 відс., крім того одержано надходження від продажу сувенірної продукції, оренди приміщень тощо.

Стан наповнення бюджету спеціального фонду за джерелами до­ходів за 2007 рік наведено у діаграмі 5.

Діаграма 5

У тому числі, одержувались надходження від здачі приміщень в оренду, що звужує окремим заповідникам можливості для експозиції належних їм музейних цінностей.

Так, Національним Києво-Печерським історико-культурним за­повідником МКТ України у 2007 році та на сьогодні здано в оренду та безоплатне користування (за виключенням релігійних організацій) 23065,4 кв. м або близько 40 відс. загальної площі приміщень у спору­дах і будівлях. Водночас через брак вільних експозиційних площ, відвідувачам заповідника експонується лише 1 відс. наявних музей­них предметів ХІ-ХХ століть (70400 од. зберігання, з них 8900 предметів із вмістом дорогоцінних металів та коштовного каміння).

Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним за­повідником, без договору оренди 31,3 кв. м приміщень передано для ви­користання комунальному підприємству "Профдезінспекція", чим порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про оренду державного майна".

НЗ "Херсонес Таврійський" укладено договір оренди з орга­нізацією "Яхт-клуб" (площею понад 200 кв. м), при тому, що за ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем має бути Регіональне відділення Фонду державного майна України.

Затверджене постановою Уряду державне замовлення з реста­врації об'єктів культурної спадщини у 2007 році виконано МКТ України на суму 4 млн. 667,6 тис. грн. проти затверджених 5 млн. 388,2 тис. грн. (на 95,5 відсотка).

Залишилось невиконаним:

- через непроведення тендерних процедур на роботи з реставрації фортеці Чембало державне замовлення по Національному заповіднику "Херсонес Таврійський" на суму 680 тис. гривень;

- на роботи з реставрації Троїцької надбрамної церкви та Монастирських мурів по Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику витрачено на 37 тис. грн. менше, ніж заплановано;

- по Шевченківському національному заповіднику на суму 3,6 тис. грн. не виконано держзамовлення з виготовлення проект­ної документації.

Таким чином, в результаті неналежного контролю з боку МКТ Ук­раїни, Мінрегіонбуду та керівників заповідників у 2007 році та І квар­талі 2008 року:

- МКТ України заплановано з бюджетними правопорушеннями - 5 млн. 561,4 тис. грн., використано з порушеннями - 3 млн. 676,5 тис. грн., у т.ч.: з бюджетними правопорушеннями - 1 млн. 440,9 тис. грн., з порушенням чинного законодавства - 680,4 тис. грн., допущено неефективне використання бюджетних коштів на суму 1 млн. 448,5 тис. гривень. Допущено неефективне управління бюджетними коштами в сумі 106,7 тис. гривень;

- Мінрегіонбудом заплановано з бюджетними правопорушеннями - 35 млн. 796,3 тис. грн., використано з порушеннями - 19 млн.

794 тис. грн., у т.ч.: з бюджетними правопорушеннями - 16 млн. 544,2 тис. грн., не за цільовим призначенням - 135,5 тис. грн., з порушенням чинного законодавства - 3 млн. 40 тис. грн., неза­конно - 64,8 тис. грн., внаслідок завищення обсягів виконаних ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятках архітектури у 2007 році. Допущено неефективне управління бюджетними коштами в сумі 9,5 тис. гривень.

4.2. Порядок планування та використання коштів державного бюджету на заходи з охорони культурної спадщини, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам'яток культурної спадщини у 2007 році та І кварталі 2008 року

Законами України про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки МКТ України за бюджетною програмою "Заходи з охорони культур­ної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток культурної спадщини" затверджено на 2007 рік - 300 тис. грн. (0,8 відс. потреби); на 2008 рік -1 млн. 300 тис. грн. (3,9 відс. потреби), у т.ч.: на І квартал 2008 - 10 тис. гривень.

В порушення вимог п.п. 22, 29 Порядку № 228, вказані бюд­жетні призначення у 2007 та 2008 році заплановано МКТ України за відсутності економічних обгрунтувань.

У 2007 році МКТ України кошти за вказаною програмою у сумі 300 тис. грн. спрямовано на фінансову підтримку Українського това­риства охорони пам'яток історії та культури (далі - УТОПІК).

Відповідно до Порядку використання коштів державного бюдже­ту для здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспорти­зації, інвентаризації та реставрації пам'яток культурної спадщини, затвердженого наказом МКТ України від 27.02.2007 № 8, відповідаль­ним виконавцем зазначених робіт визначено Держкультурспадщини. Водночас лімітну довідку МКТ України доведено безпосередньо УТОПІК, що є порушенням зазначеного Порядку.

За рахунок вказаних коштів УТОПІК у 2007 році здійснено, зо­крема, заходи з виконання його пам'яткоохоронних заходів, а саме: надруковано монографії, журнали, збірки, календарі, на що було спрямовано 157 тис. грн. і випущено 3350 прим. друкованої продукції. Однак списки, які є підтвердженням розповсюдження зазначеної продукції, не містять записів про фактичне отримання ус­тановами і організаціями відповідної продукції.

На запити, які було направлено до Національної парламентської бібліотеки України; бібліотеки Київського Національного університету культури і мистецтв; наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Т. Шевченка; Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та Національного художнього музею України, повідо­мили, що у 2007 році та І кварталі 2008 року видавнича продукція від УТОПІК, загальною кількістю 31 прим., до них не надходила.

В порушення статей 7 та 8 Закону України "Про обов'язковий примірник документів" УТОПІК (замовник друкованої продукції) у 2007 році не доставлено обов'язковий безоплатний примірник видань до Книжкової палати України, тим самим не забезпечено поповнення національного інформаційного фонду України.

Протягом 2007 року на виконання розпорядження Уряду від 14.02.2007 № 44-р за зазначеною бюджетною програмою МКТ Ук­раїни додатково затверджено на створення Музейного комплексу "Мистецький арсенал"

Збірки "Праці центру пам'яткознавства"; випуски 11,12 "Музейні чи­тання"; журнали "Відлуння віків" №№1 та 2; "Каталог пам'яток історії та культури Києва"; "Київ. Історія в географічних назвах"; "Визначні пам'ят­ки України" тощо.

75 млн. грн., з яких фактично на цю мету спрямовано 66 млн. 600 тис. гривень.

Залишок коштів, у сумі 8 млн. 400 тис. грн., переведено, за погоджен­ням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, на бюджет­ну програму "Створення та розповсюдження національних фільмів".

У 2007 році МКТ України із вказаних асигнувань не використано і повернуто до бюджету 1 млн. 404,2 тис. гривень.

Мінрегіонбуду за бюджетною програмою "Паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток архітектури" на 2007 рік затверджено 25 млн. 700 тис. грн. (9 відс. потреби), на 2008 рік " 95 млн. 700 тис. грн. (49,2 відс.), у т.ч. на І квартал 2008 року видат­ки не передбачені. В порушення вимог Порядку № 228 Мінрегіонбу-дом у 2007 році асигнування у сумі 25 млн. 700 тис. грн. затверджено за відсутності економічних обгрунтувань.

Всупереч вимогам постанови Уряду від 29.02.96 № 266 пропозиції до проекту державного замовлення на 2007 рік за вказаною бюджет­ною програмою Мінрегіонбудом в установлені терміни (до 15.07.2006) до Мінекономіки не подавалися.

Постановою Уряду від 12.05.2007 № 726 "Про затвердження дер­жавного замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2007 році" державне замовлення з ре­ставрації об'єктів архітектурної спадщини затверджено Мінрегіонбу-ду, загалом, у сумі 25 млн. гривень.

Наказом Мінрегіонбуду від 17.05.2007 № 17 функції щодо розміщення державного замовлення та укладання державних конт­рактів на розробку науково-проектної документації та реставрацію об'єктів культурної спадщини договорами делеговано регіональним управлінням і відділам містобудування та архітектури облдерж­адміністрацій, управлінням і заповідникам, які, в свою чергу, в пору­шення ст. 1, част. 3 ст. 2 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" та постанови Уряду від 29.02.96 № 266 державні контракти на виконання держза­мовлення не укладали, натомість укладались договори підряду.

Провести аналіз розміщення державного замовлення на 2007 рік заповідниками, підпорядкованими Мінрегіонбуду, та управліннями і відділами містобудування й архітектури ОДА, внаслідок відсутності зазначеної інформації в Міністерстві, як цього вимагає постанова Уряду від 12.05.2007 № 726, неможливо.

Водночас, без погодження з Мінекономіки, наказами Мінрегіон-буду внесено зміни до обсягів державного замовлення на 2007 рік у розрізі об'єктів, в цілому на суму 1 млн. 457,2 тис. грн., що також є по­рушенням зазначеної постанови.

Крім того, внесення вказаних змін свідчить про низький рівень організації відбору пам'яток, непроведення Мінрегіонбудом необхідної попередньої роботи з вивчення першочергових завдань з ремонту і ре­ставрації пам'яток, що спричинює невиконання державного замовлення.

Фактично, державне замовлення з реставрації об'єктів архітек­турної спадщини у 2007 році виконано Мінрегіонбудом на суму 24 млн. 354,6 тис. грн., що на 645,4 тис. грн. менше суми, визначеної постановою Уряду. Зокрема, через непроведення тендерних процедур:

- не виконано реставраційні роботи на суму 200 тис. грн. по об'єкту Костел святої Анни, розташованому в Хмельницькій області;

- не проведено реставраційні роботи на 12 об'єктах, розташованих в АР Крим, Чернігівській, Донецькій, Одеській, Івано-Франківській, Луганській, Хмельницькій, Київській, Львівській, Рівненській, Сумській областях, а на об'єкті НЗ "Замки Тернопілля" роботи виконані не в повному обсязі.

Загалом, держзамовлення не виконано на 1 млн. 245,3 тис. гривень. У той же час, без коригування постанови Уряду, понад обсяги держзамовлення на реставрацію Павільйону над Золотими воротами НЗ "Софія Київська" спрямовано 799,9 тис. гривень.

Отже, Мінрегіонбудом у 2007 році не забезпечено виконання держзамовлення на проведення робіт з реставрації об'єктів культур­ної спадщини, внаслідок чого допущено невиконання робіт на суму 1 млн. 445,3 тис. грн. по одних, та витрачено 799,9 тис. грн. понад за­тверджені обсяги по інших об'єктах, що є порушенням постанови Уряду від 12.05.2007 № 726; суму 645,4 тис. грн. не використано і по­вернуто до державного бюджету.

У 2007 році та у І кварталі 2008 року Мінрегіонбудом, як головним розпорядником, не здійснювався належний контроль за витрачанням бюджетних коштів підпорядкованими заповідниками та одержувачами бюджетних коштів, чим порушено вимоги пп. 5 п. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, зокрема:

- всупереч ч. 6 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" у 2007 році НЗ "Софія Київська" ви­користано 18 млн. 43,9 тис. грн. без інформування Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель і Тендерної палати Ук­раїни про укладання договорів та їх виконання;

- всупереч п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Уряду від 27.12.2001 № 764, НЗ "Софія Київська" здійснив авансування робіт в обсягах, що пере­вищують 30 відс. суми за договором або більше на 45 тис. гривень;

- в порушення ст.ст. 3,4 та п.5 ст. 9 Закону України "Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 та п.5 Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів, затвердженої наказом ДКУ від 17.07.2000 № 64, НЗ "Софія Київська" у звітності на 01.01.2008 не відображена дебіторська заборгованість у сумі 127,4 тис. грн., яка виникла в результаті не­виконання робіт у 2007 році;

- всупереч п.8 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Уряду від 27.12.2001 № 1764, НЗ "Софія Київська" у 2007 році кошти спеціального фонду в сумі 3 млн. 771,3 тис. грн. перераховані підрядним організаціям на підставі локальних кошторисів, оскільки скорегована в 2007 році проектно-ко­шторисна документація з 31.10.2007 знаходилась на експертизі;

- відповідальними особами Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника підписано і оплачено акти, в яких обсяги виконаних ремонтно-реставраційних робіт у 2007 році завищено на суму 103,2 тис. гривень;

- в порушення п.1.1 постанови Уряду від 09.10.2006 № 1404 та ст. 51 п.7 Бюджетного кодексу України Полтавською ОДА у 2006 році підрядній організації на проведення реставрації іконостасу Сорочинської Спасо-Преображенської церкви авансом перераховано 1 млн. 100 тис. грн., за якою станом на 01.04.2008 рахується прострочена дебіторська забор­гованість у сумі 124,3 тис. грн., що свідчить про відсутність контролю за використанням бюджетних коштів з боку Мінрегіонбуду.

У 2007 році Мінрегіонбудом не використано і повернуто до бюд­жету 705,1 тис. гривень.

4.3. Стан використання субвенції з державного бюджету на збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць

Законом про Державний бюджет України на 2007 рік Мінрегіон-буду затверджено субвенцію на збереження об'єктів історико-куль-турної спадщини, впорядкування історичних населених місць Ук­раїни у сумі 70 млн. грн., яку розподілено між адміністративно-тери­торіальним одиницями.

До переліку об'єктів, відповідно до Порядку надання та викорис­тання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюдже­там для збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-куль-турної спадщини, впорядкування історичних населених місць, вклю­чаються об'єкти, що мають важливе значення в забудові історичних населених місць. Першочергово фінансуються об'єкти, на яких завер­шуються роботи, розпочаті у попередні роки та аварійні.

Кошти розпочали надходити з травня 2007 року і до початку жовтня профінансовано 28 млн. 103,8 тис. грн. або 40,1 відс. річного розпису, що на 30 млн. 230,2 тис. грн. менше запланованого обсягу. Решта коштів надійшла у період, коли за технологією реставраційно-ремонтні роботи проводитися не можуть.

В порушення п.10 Порядку надання та використання субвенції, Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севасто­польською міськими державними адміністраціями звіти про викорис­тання субвенції в розрізі об'єктів у 2007 році до Мінрегіонбуду подава­лись нерегулярно та у неповному обсязі, що унеможливило проведен­ня пооб'єктного аналізу виконання плану.

За зверненнями місцевих органів влади впродовж року обсяги коштів систематично коригувалися в розрізі регіонів і об'єктів. Таких коригувань проведено, загалом, на суму 1 млн. 824,3 тис. грн., що свідчить про недосконалий попередній відбір об'єктів і неефективне управління бюджетними коштами.

В результаті таких дій місцевих органів влади наприкінці року до державного бюджету повернуто 715,9 тис. грн. коштів субвенції, що також є їх неефективним управлінням.

КОЛЕГІЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ МАТЕРІАЛІВ ПЕРЕВІРКИ, ЗРОБИЛА НАСТУПНІ ВИСНОВКИ:

СИМОНЕНКО В.К.
ГОЛОВА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ