ЗВІТ
Рахункової палати України
за 2007 рік

Київ 2008

Шановні народні депутати України!

Рахункова палата будує свою діяльність на принципах законності, плановості, об'єктивності, незалежності, гласності. Ці основоположні принципи, без яких неможлива успішна реалізація повноважень Рахункової палати, обумовлюють проведення ефективного, неупередженого фінансово-економічного контролю, що є запорукою незаангажованої об'єктивної оцінки стану управління державними фінансами та власністю від імені і на користь суспільства. При цьому наголос робиться на діяльність, засновану на принципах її незалежності від законодавчої та виконавчої влади, а також окремих політичних партій та блоків.

Питання незалежності набувають пріоритетного значення для системи державного фінансового контролю, оскільки, як показує досвід роботи Вищих органів фінансового контролю (ВОФК) багатьох країн світу, зазіхання на принцип незалежності може призвести до викривлення та вихолощення самого поняття державного фінансового контролю як незаангажованої об'єктивної оцінки виконання органами влади своїх функцій та повноважень. Саме тому загальносвітовою тенденцією стає закріплення і підтвердження статусу та гарантій незалежності Вищих органів фінансового контролю.

Про велику увагу міжнародної спільноти саме до незалежності ВОФК свідчить і те, що на ХІХ Конгресі INTOSAI в м. Мехіко, Мексиканські Сполучені Штати, в роботі якого як повноправний член брала участь і делегація Рахункової палати України, прийнято "Мексиканську декларацію з незалежності вищих органів фінансового контролю". Вона, по суті, доповнює і конкретизує поняття незалежності, які прописані в Лімській декларації, основоположному документі, яким керуються у своїй діяльності всі Вищі органи фінансового контролю.

Саме це є і надалі повинно бути основою діяльності і подальшого інституційного розвитку Рахункової палати, яка на сьогодні справедливо здобула авторитет джерела відповідальної, неупередженої, фахової, експертної думки як в Україні, так і за її межами.

Виходячи з цього, з метою встановлення, а фактично побудови загальних принципів функціонування системи органів фінансового контролю в Україні, необхідно не зволікаючи розробити проект Концепції цілісної системи державного фінансового контролю в Україні. В цьому документі слід визначити перелік контрольних органів, передбачити їх ієрархію, підпорядкованість, керівні органи, особливості здійснення ними фінансового контролю. При цьому зовнішній контроль повинна здійснювати Рахункова палата, як орган спеціальної конституційної компетенції.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про Рахункову палату" подаємо Верховній Раді України схвалений Колегією Звіт Рахункової палати за 2007 рік.

Представлений Звіт містить основні результати діяльності Рахункової палати за 2007 рік, приклади системних порушень, виявлених у ході здійснення контрольно-аналітичних та експертних заходів.

Сподіваємося, що ці матеріали стануть корисними у Вашій депутатській діяльності.

Голова Рахункової палати
В. К. Симоненко

ЗМІСТ

1. РЕАЛІЗАЦІЯ РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ

   1.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ У 2007 РОЦІ

   1.2. ПІДСУМКИ РОБОТИ КОЛЕГІЇ

   1.3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРТНИХ ЗАХОДІВ

         1.3.1. Загальна характеристика діяльності

         1.3.2. Контроль, аналіз та експертиза формування і виконання Державного бюджету України

         1.3.3. Аналіз виявлених бюджетних правопорушень

         1.3.4. Аналіз виявлених фактів неефективного використання коштів державного бюджету

         1.3.5. Результати перевірок виконання кошторису витрат Національного банку України, аналізів звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України

   1.4. РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ ТА ОКРЕМИХ НАПРЯМІВ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

2. РЕАГУВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ НА ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ КОЛЕГІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ У СФЕРІ ПОВНОВАЖЕНЬ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

4. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

5. ГЛАСНІСТЬ У РОБОТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

   6.1. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

   6.2. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

   6.3. ФІНАНСОВЕ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Додаток 1

Додаток 2

1. РЕАЛІЗАЦІЯ РАХУНКОВОЮ ПАЛАТОЮ ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ

1.1. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ В 2007 РОЦІ

Рахункова палата, як постійно діючий конституційний орган зовнішнього державного фінансового контролю, будує свою діяльність на основі принципів законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Рахункову палату", інших нормативно-правових актів України, в яких визначено, що Рахункова палата здійснює контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Зазначені повноваження та принципи повною мірою відповідають Лімській декларації керівних принципів аудиту, схваленій у 1977 році ІХ Конгресом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю. Це дає змогу розповсюджувати і на Рахункову палату України статус вищого органу фінансово-економічного контролю в державі.

Спираючись на досвід, набутий в ході проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, враховуючи зміни чинного законодавства, зміни і пріоритети соціально-економічного розвитку держави та суспільства, Рахунковою палатою визначено оптимальні, на сьогодні, основні напрями діяльності, за якими проводились аудити.

З метою підвищення ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, враховуючи оптимізацію та актуалізацію напрямів проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, у 2007 році було внесено зміни до структури Рахункової палати. Реалізацію поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечують департаменти:

• з питань фінансової та бюджетної політики (головний контролер-директор департаменту - Головань М.М.);
• з питань доходів державного бюджету (в.о. директора департаменту - Огонь Ц.Г.);
• з питань правового забезпечення (головний контролер-директор департаменту - Пилипенко В.П.);
• з питань оборони та правоохоронної діяльності (головний контролер-директор департаменту - Невідомий В.І.);
• з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій (головний контролер-директор департаменту - Шулежко М.Я.);
• з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності (головний контролер-директор департаменту - Заремба І.М.);
• з питань науки та гуманітарної сфери (головний контролер-директор департаменту - Фліссак Я.А.);
• з питань соціальної політики (головний контролер-директор департаменту - Вітковська Л.В.);
• з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ (головний контролер-директор департаменту - Іваненко Ю.В.);
• з питань надходження та використання коштів державного бюджету в регіонах (головний контролер-директор департаменту - Самусь Г.Ю.).

Протягом року продовжувалось фахове становлення територіальних управлінь Рахункової палати. Набуття досвіду відбувалось шляхом проведення як координованих департаментами Рахункової палати аудитів, так і самостійних контрольних заходів щодо перевірки законності, ефективності та доцільності витрачання коштів Державного бюджету України і державних цільових фондів органами державної влади, установами, організаціями, підприємствами, незалежно від форми власності, які знаходяться на відповідній території.

Зазначений досвід обумовив необхідність структуризації територіальних управлінь. В кожному з них створено по два відділи за напрямами діяльності: відділ з питань доходів державного бюджету, промисловості та аграрної політики і відділ з питань соціальної політики, гуманітарної сфери та бюджетних трансфертів.

Загалом, на сьогодні повноцінно функціонують сім територіальних управлінь: по Дніпропетровській та Запорізькій областях (у м. Дніпропетровськ), по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (у м. Львів), по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (у м. Одеса), по Донецькій та Луганській областях (у м. Донецьк), по Харківській, Сумській та Полтавській областях (у м. Харків), по м. Києву та Київській області (у м. Київ); по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю (у м. Севастополь). На черзі створення ще двох територіальних управлінь.

Сфера діяльності семи територіальних управлінь, що функціонують нині, розповсюджена на 15 областей України, Автономну Республіку Крим, а також міста Київ та Севастополь.

Відповідно до вимог чинного законодавства Рахункова палата протягом звітного року продовжувала здійснювати контрольно-аналітичну та експертну діяльність, яка забезпечує єдину систему контролю за виконанням державного бюджету і бюджетів державних цільових фондів. Це передбачає проведення цілісного та взаємопов'язаного комплексу контрольних та експертних заходів.

Така система контролю інтегрована до основних складових бюджетного процесу і передбачає безперервний трирічний цикл контролю за формуванням та виконанням бюджетів кожного фінансового року, що реалізується на трьох послідовних стадіях - попереднього контролю проекту бюджету, поточного контролю виконання бюджету та подальшого контролю виконання бюджету.

У 2007 році Рахунковою палатою здійснювався контроль бюджетів трьох років - 2008 року (на стадії формування проекту бюджету), 2007 року (в ході поточного виконання) та 2006 року (виконаного бюджету). Бюджети кожного фінансового року знаходяться на одному з етапів трирічного циклу.

Комплекс заходів, що здійснюється в рамках зазначеного попереднього, поточного та подальшого контролю, суттєво доповнюється тематичними контрольними та аналітичними заходами, які здійснюються у відповідності із планом роботи Колегії Рахункової палати.

При підготовці, розгляді та затвердженні планів роботи Колегії Рахункової палати у звітному році підсилено акцент на проведенні комплексних контрольних заходів виконання найбільш вагомих, актуальних та резонансних для соціального і економічного розвитку суспільства державних цільових програм з пріоритетним дослідженням, в першу чергу, обґрунтованості та доцільності прийняття таких програм у тому вигляді, в якому вони існують, ефективності управлінських рішень щодо їх втілення, результативності, продуктивності та економності як використання державних коштів у ході реалізації програм, так і їх кінцевих результатів. Не залишається поза увагою аудиторів Рахункової палати і відстежування соціально-економічних наслідків тієї чи іншої програми.

Вперше Планом роботи Колегії Рахункової палати передбачено та розпочато проведення такого специфічного різновиду аудиту як координований аудит. У ньому задіяні дев'ять вищих органів фінансового контролю різних країн Європи, Сполучених Штатів Америки та Європейського суду аудиторів. Зазначений координований аудит Чорнобильського фонду "Укриття" проводиться в рамках роботи очолюваної Рахунковою палатою України спеціальної підгрупи EUROSAI WGEA з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів. Саме у звітному році, після її утворення у 2006 році, розпочалась конкретна, предметна робота цієї підгрупи - Рахунковою палатою було організовано та результативно проведено два її засідання.

Продовжено у 2007 році і успішно розпочату раніше практику проведення паралельних аудитів - разом з Вищим аудиторським офісом Словацької Республіки здійснено аудит виконання Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах.

Розширювалась географія двостороннього співробітництва Рахункової палати з Вищими органами фінансового контролю інших країн. У вересні 2007 року підписано Угоду про співробітництво з Рахунковим судом Республіки Словенія.

Участь делегації Рахункової палати України в такому визначному заході у житті міжнародної спільноти Вищих органів фінансового контролю як XIX Конгрес INTOSAI, що проходив у листопаді 2007 року в м. Мехіко, Мексиканські Сполучені Штати, наочно підтвердила зростання позитивного іміджу нашої інституції і те, що шлях, яким вона йде як незалежний, незаангажований та об'єктивний вищий орган державного фінансово-економічного контролю, є єдино можливим, правильним з огляду на світовий досвід та стандарти діяльності INTOSAI та ВОФК країн, що є її членами.

На зростання позитивного іміджу в рамках діяльності INTOSAI та EUROSAI впливала і повноцінна, результативна участь представників Рахункової палати України у більшості комітетів, підкомітетів та робочих груп цих організацій. Високою оцінкою такої роботи та визнанням Рахункової палати гідним членом міжнародних організацій, які об'єднують ВОФК, є прийняття рішень щодо проведення в Україні восени 2008 року засідання Робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища, а у 2009 році - засідання Робочої групи INTOSAI з питань державного боргу.

1.2. ПІДСУМКИ РОБОТИ КОЛЕГІЇ

Колегія Рахункової палати, яка відповідно до ст. 9 Закону України "Про Рахункову палату" є її керівним органом, розглядала питання організації роботи Рахункової палати, планування, проведення контрольно-аналітичних та експертних заходів, методології контрольної, аналітичної і експертної діяльності.

В основу діяльності Колегії покладено принцип колегіальності та норми Закону України "Про Рахункову палату", Бюджетного кодексу України, Регламенту Рахункової палати.

Колегія Рахункової палати була сформована 23 травня 1997 року. Ротація членів Колегії здійснювалася відповідно до постанов Верховної Ради України від 17.06.2004 та 25.03.2005.

До складу Колегії входять: Голова Рахункової палати, два його заступники, Секретар Рахункової палати та дев'ять головних контролерів - директорів департаментів, які затверджені Верховною Радою України таємним голосуванням.

Колегія Рахункової палати у звітному році зосереджувала свою діяльність на:

• підвищенні ефективності та результативності діяльності Рахункової палати;
• забезпеченні системного контролю всіх напрямів використання державних коштів;
• посиленні інтенсивності роботи, у тому числі щодо контролю за доходною частиною державного бюджету та поглибленні контролю за використанням коштів державного бюджету в регіонах;
• плануванні питань, що стосуються загальнодержавних та гострих регіональних проблем;
• удосконаленні форм і методів проведення аудиту, зокрема, аудиту ефективності, фінансового аудиту, аудиту відповідності, встановленні причинно-наслідкових зв'язків виявлених порушень;
• охопленні контролем більшої кількості об'єктів та обсягів коштів державного бюджету, загальнодержавних цільових фондів;
• аналізі та узагальненні досвіду виявлення системних порушень головними розпорядниками бюджетних коштів і підготовці відповідних рекомендацій та пропозицій;
• вивченні міжнародного досвіту вищих органів фінансового контролю зарубіжних країн щодо контрольної діяльності та втіленні його при проведенні контрольних заходів, у тому числі паралельних і спільних аудитів;
• розбудові та інституційному розвитку Рахункової палати.

На постійному контролі Колегії перебуває стан реагування органів державної влади та об'єктів аудиту на висновки та пропозиції Рахункової палати за результатами контрольно-аналітичних заходів, розгляду Верховною Радою України законодавчих пропозицій Рахункової палати з питань державного бюджету і фінансів України.

У 2007 році було проведено 31 засідання Колегії Рахункової палати, на яких розглянуто 142 питання. Порівняно з минулим роком, інтенсивність роботи Колегії зросла на 30 відсотків (діаграма 1).

Департаментами і територіальними управліннями Рахункової палати підготовлено 113 Звітів та Висновків, що складає 80 відс. із загальної кількості питань (діаграма 2).

Діаграма 1. Кількість розглянутих Колегією Рахункової палати питань
у 2004-2007 роках

Діаграма 2. Класифікація питань, розглянутих Колегією
Рахункової палати у 2007 році

Колегією забезпечувалося виконання одного із основних завдань і повноважень Рахункової палати - здійснення аналізу бюджетного процесу та контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Впродовж року Колегія надавала Верховній Раді України висновки щодо виконання державного бюджету за І квартал, І півріччя і 9 місяців, виконання доходної частини Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів, а також Висновки і пропозиції за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".

Завдання Рахункової палати щодо контролю за фінансуванням програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля втілено при підготовці 16 Звітів за результатами аудиту використання бюджетних коштів на виконання національних (2), загальнодержавних (3), державних (7) та комплексних (4) програм або окремих їх напрямів. Загалом, 14 відс. від загальної кількості контрольно-аналітичних питань, підготовлених департаментами за звітний період, складали питання щодо аудиту цих програм.

Зокрема, це стосується:

Національних програм: "Забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки"; "Сприяння розвитку малого підприємництва в Україні".

Загальнодержавних програм: "Розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки"; "Охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів", "Поводження з токсичними відходами".

Державних програм: "Розвитку автомобільних доріг загального користування на 2005-2010 роки"; "Розвитку промисловості на 2003-2011 роки"; "Українське вугілля"; "Розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року"; "Розвитку державної служби на 2005-2010 роки"; "Реконструкції біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна"; "Золота підкова Черкащини".

Комплексних програм: "Будівництва вітрових електростанцій"; "Подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі"; "Збереження та відтворення історико-архітектурного середовища м. Жовкни"; "Комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса закарпатської області та протипаводкової готовності району Верхньої Тиси".

Колегія Рахункової палати забезпечувала охоплення контролем всіх напрямів використання державних коштів, одним із пріоритетних був контроль за використанням бюджетних коштів на вирішення соціальних питань та забезпечення належних умов праці.

Зокрема, Колегією приділялася особлива увага контролю за використанням бюджетних коштів на:

• компенсацію за втрачене майно та оплату витрат у зв'язку з переїздом на нове місце проживання громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• боротьбу з нелегальною міграцією та створення пунктів розміщення незаконних мігрантів;
• упорядкування системи оплати праці працівників органів державного управління;
• оздоровчі заходи коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
• організацію та проведення оздоровлення дітей влітку 2007 року;
• розробку нових видів протезно-ортопедичних виробів для інвалідів;
• забезпечення житлом суддів місцевих і апеляційних судів;
• забезпечення діяльності військових судів, місцевих загальних судів;
• погашення заборгованості по знецінених заощадженнях громадян у 2006 році;
• розвиток соціальної сфери села.

Державна підтримка та забезпечення промислового потенціалу країни обговорювалися при розгляді Колегією Звітів про результати перевірок та аналізів використання коштів державного бюджету на:

• проведення реструктуризації підприємств підземного видобутку залізної руди;
• виконання організаційно-технічних заходів щодо економії енергоресурсів та впровадження енергозберігаючих технологій;
• виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій;
• здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції;
• реалізацію Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки;
• здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах;
• виконання заходів з гідрозахисту державним підприємством "Укршахтгідрозахист";
• реструктуризацію та ліквідацію об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності.

Питання розвитку транспорту, дорожнього будівництва порушувалися у звітах про результати контролю за використанням державних коштів на:

• будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп;
• утримання, будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг у Дніпропетровській області;
• проектування та будівництво мосту через річку Дніпро у м. Кременчуці.

Фінансування аграрного комплексу та підтримка вітчизняного сільгоспвиробника обговорювалось на Колегії під час розгляду результатів аналізів та перевірок використання бюджетних коштів на:

• державну підтримку АПК;
• прикладні розробки і впровадження новітніх технологій у сфері розвитку агропромислового комплексу;
• виконання проекту "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру";
• проведення у 2005-2006 роках інвентаризації і грошової оцінки земель та надходження коштів до бюджету від плати за землю.

Питання державної безпеки, правоохоронної діяльності, обороноздатності держави і матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України та силових структур виносилися на розгляд Колегії за результатами аудитів використання коштів державного бюджету:

• виділених Службі зовнішньої розвідки України у 2006 році;
• передбачених на виконання Міністерством оборони України заходів з відновлення боєздатності озброєння та військової техніки Збройних Сил України;
• передбачених на участь персоналу органів внутрішніх справ України у миротворчих операціях;
• виділених Службі безпеки України на забезпечення державної безпеки;
• виділених Управлінню державної охорони України на виконання заходів щодо забезпечення охорони державних органів та посадових осіб.

Значна увага приділялася Колегією питанням, що стосуються використання бюджетних коштів на науку і освіту, а саме:

• використання коштів Державного бюджету України, виділених центральним органам виконавчої влади України - Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України - на науку;
• підготовки та перепідготовки кадрів підвідомчими вищими навчальними закладами І-ІV рівнів акредитації для сфери культури;
• виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва;
• виділення Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на науково-дослідні роботи із стандартизації і метрології;
• охорони інтелектуальної власності.

Проблеми охорони навколишнього природного середовища обговорювалися при розгляді Колегією Звітів з питань:

• реалізації програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області та протипаводкової готовності району Верхньої Тиси;
• реалізації заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів;
• виконання Міністерством охорони навколишнього природного середовища України державного замовлення на одержання приросту запасів корисних копалин;
• виконання Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням.

Враховуючи інституційний розвиток Рахункової палати та становлення і діяльність її територіальних управлінь, особлива увага приділялася питанням взаємовідносин Державного бюджету України із місцевими бюджетами та використанню бюджетних коштів на соціально-економічний розвиток регіонів. Так, на засіданнях Колегії затверджено Звіти про результати:

• аналізу використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво і придбання житла;
• перевірки ефективності використання у 2005 і 2006 роках коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з виплат працівникам навчальних закладів;
• аудиту використання у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання, затверджені для населення;
• перевірки надання та ефективності використання у 2005-2006 роках коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об`єктах комунальної власності;
• аудиту використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо передачі житлового фонду та об`єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України у комунальну власність;
• аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво і придбання житла;
• аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Жовті Води на виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення;
• аудиту ефективності використання коштів субвенцій з державного бюджету на соціальний захист населення м. Дніпропетровськ;
• аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Макіївки Донецької області на покриття витрат, пов'язаних з передачею в комунальну власність відомчого житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат ім. Кірова";
• аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету бюджетам Донецької та Луганської областей на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби осіб, що мають це право згідно з статтею 48 Гірничого закону України;
• аудиту ефективності використання у 2005-2007 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Автономної Республіки Крим на соціально-економічний розвиток;
• аудиту ефективності використання субвенцій з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів у Волинській області;
• виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі;
• аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на проведення заходів щодо інженерного захисту та укріплення о. Коса Тузла;
• аудиту ефективності використання у 2005-2007 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток.

Постійна увага приділялася проблемам державного боргу, використання та повернення отриманих під державні гарантії позик, реалізації проектів міжнародних фінансових організацій. Це стосується розглянутих та затверджених Колегією Звітів про:

• результати аудиту боргових операцій та звітності про стан державного боргу України за 2006 рік;
• результати перевірки та аналізу отримання Україною міжнародної технічної допомоги і стану її використання;
• аналіз ефективності використання позик міжнародних фінансових організацій на виконання системних та інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України;
• результати аудиту використання коштів на реалізацію спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги";
• результати аудиту ефективності витрачання коштів на реалізацію Проекту водопостачання та каналізації м. Львова;
• результати аудиту ефективності використання коштів на реалізацію Проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку "Фонд соціальних інвестицій".

Окремий напрям діяльності Колегії стосувався аналізу і контролю питань, пов'язаних з економічною та міжнародною діяльністю держави, зокрема, розгляду Звітів про:

• реалізацію Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні;
• результати аудиту ефективності діяльності торговельно-економічних місій України за кордоном;
• результати перевірки стану врегулювання заборгованості по міжурядових угодах щодо співробітництва в освоєнні Ямбурзького газового родовища;
• результати аудиту використання Державною митною службою України коштів Державного бюджету України за бюджетною програмою "Розбудова та модернізація об'єктів митної системи";
• результати аналізу стану функціонування системи державних закупівель в Україні.

Колегією розглянуто ряд питань, що стосуються охорони здоров'я, культури та спорту, а саме, про результати аудитів використання коштів Державного бюджету України на:

• забезпечення виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
• стаціонарне медичне та амбулаторно-поліклінічне обслуговування працівників залізничного транспорту;
• санаторне лікування дітей та підлітків з соматичними захворюваннями (крім туберкульозу);
• створення та фінансову підтримку Національного центру паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів;
• бібліотечну справу;
• трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб;
• створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" у м. Києві;
• відтворення історико-архітектурного середовища м. Жовкви Львівської області;
• збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику "Асканія-Нова";
• збереження об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць Черкащини;
• створення і розповсюдження національних фільмів.

У зв'язку із змінами до Конституції України та на виконання повноважень Рахункової палати щодо контролю за доходною частиною Державного бюджету України, Колегією розглянуто Звіти про результати:

• перевірки стану виконання повноважень Державною податковою адміністрацією України по мобілізації надходжень до Державного бюджету України у 2005-2006 роках;
• перевірки стану планування і дієвості контролю за повнотою надходження частини прибутку, що вилучається до Державного бюджету України, та дивідендів господарських організацій, нарахованих на акції, які є у державній власності;
• аудиту ефективності діяльності податкової міліції щодо примусового стягнення податків до державного бюджету;
• аудиту стану адміністрування і стягнення податку на прибуток на підприємствах металургійного комплексу Донецької області;
• аудиту ефективності формування і стягнення до державного бюджету на території Львівської області податку на прибуток підприємств;
• перевірки надходження до державного бюджету акцизного збору із виробленої алкогольної продукції на прикладі Одеської області;
• перевірки використання коштів від приватизації ВАТ "Криворіжсталь", які надійшли до бюджету і були витрачені у 2005 році;
• аудиту формування і стягнення до загального та спеціального фонду державного бюджету портового (адміністративного) збору в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Питанням банківської діяльності і фінансових установ присвячено Звіти про:

• перевірку виконання кошторису Національного банку України;
• результати аналізу впливу державних фінансових вкладень на ефективність діяльності державних банків (ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Державний ощадний банк України").

В співпраці з міжнародними фінансовими установами та відповідно до міжнародних угод Колегією розглянуто:

• результати аудиту річних фінансових звітів в рамках Авансу по
  зики та Позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на впровадження проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги", а також результати проведених паралельних аудитів
• виконання Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах;
• здійснення заходів по перетворенню об'єкта "Укриття" в екологічно-безпечну систему (Міжнародний координований аудит Чорнобильського фонду "Укриття").

На постійному контролі Колегії знаходяться питання дотримання бюджетного законодавства та нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу. Зокрема, Колегією розглянуто результати аналізу стану нормативно-правового забезпечення Кабінетом Міністрів України виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Одним із критеріїв ефективності діяльності Рахункової палати є результативність врахування законодавчих пропозицій Рахункової палати з питань державного бюджету і фінансів України. З цією метою на засіданні Колегії розглядалося питання щодо врахування пропозицій Колегії Рахункової палати за наслідками аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Колегія Рахункової палати у звітному році опікувалася питанням вдосконалення форм і методів проведення контрольно-аналітичних заходів, застосування міжнародного досвіду проведення аудитів. Так, Колегією розглянуто питання щодо:

• методики проведення експертизи проекту закону про державний бюджет України;
• результатів участі Рахункової палати у діяльності INTOSAI з питань державного боргу.

Також на засіданнях Колегії розглядалися питання використання коштів державного бюджету Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державною судовою адміністрацією України, Головним управлінням державної служби України, Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України, органами прокуратури України тощо.

На виконання функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про Рахункову палату", здійснювався щорічний контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету України, аналізувалися звіти Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України.

Позапланові контрольні заходи проводилися виключно за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або доручень Верховної Ради України, звернень її комітетів та запитів народних депутатів України, з яких Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Так, із загальної кількості розглянутих на Колегії контрольно-аналітичних питань 5 питань або 4 відс. підготовлено відповідно до: постанов Верховної Ради України:

• від 08.02.2007 № 654-У - "Звіт про результати аудиту використання коштів державного бюджету, передбачених на організацію та проведення оздоровлення дітей влітку 2007 року";
• від 16.03.2007 № 754-У - "Інформація про результати перевірки використання коштів від приватизації ВАТ "Криворіжсталь", які надійшли до бюджету і були використані у 2005 році";

доручень Верховної Ради України:

• від 16.05.2007 № 11/9-19 - "Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Службі безпеки України на забезпечення державної безпеки за 9 місяців
  2007 року";

запитів та звернень народних депутатів України:

• Богатирьової Р.В. від 12.10.05 № 06-75/103 - "Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України та коштів Світового банку на забезпечення виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки";
• Пачесюка С.Н. від 16.05.2007 № 80/01-07 - "Звіт про результати аудиту використання у 2006 році коштів на об'єкти історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць Черкащини".

За результатами розгляду звітів Колегією, з метою інформування народних депутатів України про діяльність Рахункової палати, на основі матеріалів контрольно-аналітичних заходів підготовлено 19 інформаційних бюлетенів.

1.3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРТНИХ ЗАХОДІВ

1.3.1. Загальна характеристика діяльності

Рахунковою палатою у звітному році здійснено 848 контрольно-аналітичних та експертних заходів. Це на 203 заходи більше в порівнянні з 2006 роком.

Контроль за використанням бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів здійснювався у 20 областях України та в Автономній Республіці Крим. Перевірено 900 об'єктів, у тому числі 702 (78 відс.) - центральні органи виконавчої влади, державні установи, організації тощо, що в 1,2 раза більше, ніж у 2006 році (додаток 1 - основні об'єкти контрольно-аналітичних заходів Рахункової палати у 2007 році).

За результатами проведених контрольно-аналітичних та експертних заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 641 (2006 рік - 507) Звіт, Висновок, інформацію, акт та лист для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України. Всі зазначені документи містили обґрунтовані, виважені та конкретні переліки рекомендацій щодо виправлення і поліпшення ситуації, недопущення та запобігання різного роду порушень і недоліків у майбутньому, а також підвищення ефективності, результативності та економності використання коштів Державного бюджету України як у розрізі кожного напряму використання бюджетних коштів, так і в цілому.

До Верховної Ради України направлено 130 документів, Президенту України - 19, народним депутатам України - 33, Кабінету Міністрів України - 130, Міністерству фінансів України - 11, органам прокуратури та іншим правоохоронним органам - 37, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади - 223, установам, організаціям, підприємствам - 58 документів (діаграма 3).

Діаграма 3. Структура Звітів, Висновків, інформацій,
актів та листів за результатами контрольної діяльності, направлених
у 2007 році для відповідного реагування

У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено, відповідно до статей 116 та 119 Бюджетного кодексу України, бюджетних правопорушень (незаконного, у тому числі нецільового), а також неефективного використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму 12 млрд. 245,9 млн. гривень. З цієї суми незаконне, у тому числі нецільове використання коштів складає 6 млрд. 669,8 млн. грн., неефективне - 5 млрд. 576,1 млн. гривень (діаграма 4).

Діаграма 4. Обсяги виявлених Рахунковою палатою
бюджетних правопорушень та неефективного
використання бюджетних коштів

Структура виявлених порушень у використанні бюджетних коштів (діаграма 5) свідчить про зростання, у порівнянні з 2006 роком, обсягів і, як наслідок, питомої ваги виявлених фактів неефективного використання бюджетних коштів. Вперше за всі роки здійснення Рахунковою палатою контрольних заходів спостерігається майже паритет між незаконним та неефективним використанням коштів Державного бюджету України. Таке співвідношення відображає той загальний стан, що склався з фактичним використанням бюджетних коштів. Зазначене зростання обумовлене, а матеріали аудитів Рахункової палати це підтверджують, загальним, по суті "недержавним" підходом розпорядників бюджетних коштів до наданих їм державних ресурсів. Не всі з них замислюються над максимально ефективним використанням бюджетних коштів для досягнення поставленої мети.

Діаграма 5. Структура виявлених порушень
у використанні бюджетних коштів

Аналіз результатів контрольно-аналітичних заходів, проведених впродовж 2007 року, засвідчив деяку зміну "пріоритетів" у здійсненні бюджетних правопорушень об'єктами контролю. Провідну позицію зайняло використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства. Це відображає той реальний стан посилення загального правового нігілізму в суспільстві і, зокрема, щодо розпоряджання державними ресурсами.

Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягами у 2007 році були наступні бюджетні правопорушення:

• використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства;
• незаконне збільшення обсягів дотацій та субсидій;
• використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав;
• відволікання коштів держбюджету у дебіторську заборгованість;
• планування коштів бюджету з порушенням чинного законодавства;
• використання коштів Державного бюджету України з порушенням Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";
• незаконне використання коштів позабюджетних фондів;
• втрати Державного бюджету України внаслідок незастосування принципу єдиного казначейського рахунку;
• незаконне використання коштів на цілі, не передбачені бюджетними програмами;
• порушення, пов'язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку;
• незаконне виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;
• бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо.

Що стосується порушень, які характеризують неефективне використання державних коштів, то вони набули системного характеру, повторюються з року в рік. Так, найбільш характерними були такі порушення:

• неефективне використання та втрати бюджетних коштів внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень;
• неефективне управління коштами через недоліки в плануванні або відсутність обґрунтованого прогнозування і планування;
• неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання;
• неефективне використання коштів державних цільових фондів;
• неефективне використання коштів іноземних цільових позик та коштів держбюджету, пов'язаних з обслуговуванням іноземних кредитів;
• неефективне використання коштів на проведення науково-дослідних робіт;
• неефективне використання коштів спеціального фонду державного бюджету тощо.

1.3.2. Контроль, аналіз та експертиза формування і виконання Державного бюджету України

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 2, 6, 7, 22 та 30 Закону України "Про Рахункову палату" проведено аналіз виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", використання коштів державного бюджету у 2007 році та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".

За результатами аналізу виконання Державного бюджету України у 2006 році Колегія Рахункової палати зробила наступні висновки.

У 2006 році Державний бюджет України виконувався в умовах поступового зростання ділової активності, що дозволило досягти за підсумками року прогнозованого приросту реального валового внутрішнього продукту на 7,1 відсотка. Проте несправдження прогнозу за деякими макропоказниками, врахованими при затвердженні державного бюджету, призвело до недонадходження майже 3,5 млрд. грн. запланованих доходів. Інфляція склала 111,6 відс., перевищивши прогнозований рівень (108,7 відс.), та формувалася під впливом адміністративних чинників і не мала суттєвого монетарного навантаження.

За таких економічних умов Уряд, забезпечивши, в цілому, виконання доходів державного бюджету, допустив значне невиконання його видаткової частини. Заплановані доходи державного бюджету на 2006 рік, в обсязі 132 млрд. 543,3 млн. грн., виконані у сумі 133 млрд. 521,7 млн. гривень. Перевиконання склало 978,4 млн. грн. або 0,7 відс. річного плану. Видатки державного бюджету, передбачені в сумі 145 млрд. 293 млн. грн., проведені на 137 млрд. 108 млн. грн., що на 8 млрд. 185  млн. грн. або 5,6 відс. менше запланованого.

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету в 2006 році для здійснення запланованих витрат складав 162 млрд. 105,1 млн. грн., у тому числі: залишок бюджетних коштів на початок року - 14 млрд. 943,5 млн. грн., доходи державного бюджету - 133 млрд. 521,7 млн. грн., надходження коштів від повернення кредитів - 858,6 млн. грн., надходження для фінансування бюджету і запозичення - 12 млрд. 781,3 млн. гривень. Витрати державного бюджету становили 148 млрд. 148,2 млн. грн., у тому числі видатки державного бюджету - 137 млрд. 108 млн. грн., надання кредитів з державного бюджету - 1 млрд. 48,9 млн. грн., погашення державного боргу - 9 млрд. 991,3 млн. гривень.

Дефіцит державного бюджету становив 3 млрд. 776,6 млн. грн. або 28,5 відс. встановленого граничного розміру - 13 млрд. 245,7 млн. гривень.

Залишок коштів державного бюджету на 1 січня 2007 року склав 13 млрд. 745,7 млн. грн., у тому числі загального фонду - 10 млрд. 607 млн. грн. при встановленому законом розмірі оборотної касової готівки в сумі до 2 млрд. 189,8 млн. гривень.

Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, порівняно з 2005 роком, збільшився на 1,5 відс. пункта, а з урахуванням державних цільових фондів - на 2,2 відс. пункта (відповідно, 31,9 та 44,1 відс.) і набув максимального значення за останні три роки. Посилення фіскального навантаження відбулося, головним чином, за рахунок адміністративних чинників. Так, залишки невідшкодованого платникам податку на додану вартість зросли на 2,6 млрд. грн. або у 1,6 раза і на 01.01.2007 досягли 6,8 млрд. гривень. Водночас надміру сплачені платежі до зведеного бюджету становили 7,5 млрд. грн. і, порівняно з попереднім роком, зросли у 2 рази.

За умов перевиконання плану доходів загального фонду державного бюджету на 4 млрд. грн. або 4,2 відс. видатки не виконано на 3 млрд. грн. або 2,8 відсотка. Численні зміни розпису асигнувань та перенесення бюджетних призначень негативно вплинули на управління коштами державного бюджету, своєчасність і повноту проведення видатків та бюджетну дисципліну. Переважне виділення асигнувань в останні дні року призвело до несвоєчасного їх розподілу в сумі 1,9 млрд. грн., виникнення залишку направлених відкритих асигнувань у сумі 1,1 млрд. гривень. Кредиторська заборгованість установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, зросла майже на 0,6 млрд. грн. або 14,3 відс. до 4,8 млрд. гривень.

Управління державним боргом здійснювалося за відсутності цілісної системи законодавчого регулювання порядку утворення державного боргу, його обслуговування і погашення, а також державної програми боргової політики. Державні запозичення проводилися без затверджених середньострокових і річних програм, в результаті їх фактичні обсяги не відповідали встановленим законом про державний бюджет.

Як і в попередні роки, збільшення доходної частини місцевих бюджетів забезпечено, переважно, за рахунок трансфертів, наданих з державного бюджету. Питома вага власних та закріплених доходів місцевих бюджетів у загальному їх обсязі, порівняно з 2005 роком, зменшилася на 4 відс. пункти, до 52,5 відсотка. Водночас, вперше за останні роки, частка капітальних видатків збільшилася на 4,6 відс. пункта, до 9,6 відсотка.

За наслідками виконання Державного бюджету України в першому кварталі 2007 року Колегія Рахункової палати відмітила, що впродовж зазначеного періоду досягнуто високих темпів економічного зростання, яке сприяло наповненню бюджетів. Доходна частина  державного  бюджету, порівняно з першим кварталом 2006 року, номінально зросла на 8,5  млрд. грн. або 34,1 відс., а місцевих бюджетів - на 4,9 млрд. грн. або 32,7 відс., у тому числі власні та закріплені доходи - на 3,2 млрд. грн. або 38,6 відсотка. Проте, з урахуванням індексу-дефлятора валового внутрішнього продукту у розмірі 1,158, реальні доходи зведеного бюджету, приведені до порівнянних умов, зросли лише на 4,7 відсотка.

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету в першому кварталі 2007 року становив 48,9 млрд. грн., у тому числі: залишок бюджетних коштів на початок року - 13,8 млрд. грн., доходи державного бюджету - 33,5 млрд. грн., надходження коштів від повернення кредитів - 0,1 млрд. грн., надходження для фінансування бюджету - 1,5 млрд. гривень. Витрати державного бюджету склали 32 млрд. грн., у тому числі видатки державного бюджету - 29,4 млрд. грн., надання кредитів з державного бюджету - 0,2 млрд. грн., погашення державного боргу - 2,4 млрд. гривень.

За умов перевиконання доходів загального фонду державного бюджету на 1,5 млрд. грн. або 6 відс., а також достатності коштів на єдиному казначейському рахунку планові видатки не виконані на 3,3 млрд. грн. або 12,1 відсотка. У порівнянні з відповідним періодом попереднього року, проведені видатки номінально зросли на 1,7 млрд. грн. або 7,5 відс., але реально зменшилися на 7,2 відсотка. На поточне споживання спрямовано 99 відс. загального обсягу проведених видатків. Таким чином, проголошений Урядом пріоритет інноваційно-інвестиційного розвитку у першому кварталі поточного року не реалізовано.

Залишалися невирішеними системні проблеми у виконанні видаткової частини державного бюджету, притаманні попереднім звітним періодам. Внаслідок виділення Державним казначейством асигнувань в обсягах менше планових призначень, окремі розпорядники бюджетних коштів недоотримали понад 0,2 млрд. грн. без урахування загальнодержавних видатків та видатків на обслуговування боргу. Водночас головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили повного розподілу бюджетних асигнувань, в результаті на виконання затверджених бюджетних програм не направлено понад 0,5 млрд. гривень. За окремими бюджетними програмами взагалі не розпочато проведення запланованих видатків на суму майже 0,8 млрд. гривень.

При затвердженні державного бюджету передбачено його виконання з дефіцитом. Всупереч вказаним намірам, при встановленому граничному розмірі дефіциту державного бюджету у сумі 15,7 млрд. грн., за перший квартал 2007 року державний бюджет виконано з профіцитом у сумі 4 млрд. гривень. Зазначена урядова політика призвела до накопичення протягом тривалого часу значних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, що стримувало економічний розвиток. Зокрема, залишок коштів державного бюджету збільшився з початку року на 3,1 млрд. грн. і на 1 квітня склав 16,9 млрд. грн., у тому числі загального фонду - 10,9 млрд. гривень. Крім того, залишки коштів місцевих бюджетів становили 5,8 млрд. гривень.

За умов збереження наявної динаміки економічного розвитку є реальним досягнення за підсумками року врахованого при затвердженні державного бюджету зростання ВВП на 6,5 відс., а відтак запланованих бюджетних надходжень. Ризики справдження зазначеного прогнозу пов'язані із уповільненням темпів зростання світової економіки, можливим погіршенням кон'юнктури зовнішніх ринків, насамперед металу, та зниженням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

За результатами виконання Державного бюджету України у першому півріччі 2007 року Колегія Рахункової палати зробила наступні висновки.

Економічне зростання у звітному році створило передумови для уточнення планових параметрів державного бюджету. З метою забезпечення соціальних видатків та державної підтримки окремих сфер економіки заплановано додаткове надходження 9,4 млрд. грн. доходів та залучення 3,4 млрд. грн. вільного залишку коштів державного бюджету. Таким чином, річний обсяг ресурсів та витрат державного бюджету збільшився на 12,8 млрд. грн. і становив 185 млрд. гривень.

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету в першому півріччі 2007 року становив 90,6 млрд. грн., у тому числі: залишок бюджетних коштів на початок року - 13,7 млрд. грн., доходи - 71,3 млрд. грн., надходження коштів від повернення кредитів - 0,5 млрд. грн., надходження для фінансування державного бюджету - 5,1 млрд. гривень. Витрати державного бюджету склали 75,9 млрд. грн., у тому числі видатки - 70,6 млрд. грн., надання кредитів - 0,4 млрд. грн., погашення державного боргу - 4,9 млрд. гривень. Залишок коштів на 1 липня склав 14,6  млрд. грн. і збільшився з початку року на 0,9 млрд. гривень.

Доходна частина державного бюджету, порівняно з першим півріччям 2006 року, номінально зросла на 16,6 млрд. грн. або 30,3 відс., а місцевих бюджетів - на 13,9 млрд. грн. або 43,4 відс., у тому числі власні та закріплені доходи - на 7,5 млрд. грн. або 41,6 відсотка. З урахуванням індексу-дефлятора валового внутрішнього продукту у розмірі 1,171, реальні доходи державного бюджету, приведені до порівнянних умов, зросли на 3,4 відсотка. Видатки, проведені з державного бюджету, в цілому, номінально зросли на 12,5 млрд. грн. або 21,6 відс., а реально - на 3,8 відсотка.

У виконанні державного бюджету залишилися неподоланими окремі системні проблеми:

• обсяги невідшкодованих сум податку на додану вартість зросли з початку року на суму понад 1 млрд. грн. і на 1 липня становили 7,8 млрд. гривень;
• за умов перевиконання доходів загального фонду державного бюджету на 2,5 млрд. грн. або 4,6 відс., а також достатності коштів на єдиному казначейському рахунку планові видатки не виконані на 4,7 млрд. грн. або 7,5 відсотка. Як наслідок, при затвердженому граничному розмірі дефіциту в сумі 19,1 млрд. грн., державний бюджет, в цілому, виконано з профіцитом у сумі 0,7 млрд. грн., а загальний фонд - з дефіцитом у сумі 2.5 млрд. грн. або майже в чотири рази менше планового обсягу;
• головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили розподілу отриманих асигнувань (без урахування загальнодержавних видатків та видатків на обслуговування боргу) у сумі 1.6 млрд. грн., за окремими бюджетними програмами взагалі не розпочато проведення запланованих видатків на 0,3 млрд. грн., не забезпечено повне використання коштів, направлених на виконання захищених статей;
• переважна частка загального фонду (93,4 відс.) спрямована на поточні видатки, що суперечить одному із головних пріоритетів у частині інноваційно-інвестиційного розвитку, який проголошено при затвердженні закону про державний бюджет;
• при скороченні загального обсягу державного боргу на 2,2 млрд. грн., до 78,3 млрд. грн., нарощувалася прострочена заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, обсяг якої на кінець звітного періоду досяг 9,5 млрд. гривень.

Наявна динаміка економічної активності свідчить про можливість перевищення за підсумками року врахованого при затвердженні державного бюджету зростання реального ВВП на 6,5 відс., а відтак, виконання запланованих бюджетних надходжень. Повнота та ефективність використання коштів, передбачених бюджетними програмами, залежить від забезпечення учасниками бюджетного процесу своєчасного виділення, розподілу та спрямування асигнувань.

Висновок Колегії Рахункової палати щодо результатів виконання Державного бюджету України за дев'ять місяців 2007 року засвідчив, що кумулятивні темпи приросту реального ВВП перевищили відповідні показники 2006 року, проте динаміка економічного розвитку набула низхідної траєкторії.

Кабінету Міністрів України не вдалося забезпечити цінову стабільність. Як наслідок, індекс споживчих цін досяг 108,6 відс. і перевищив річний прогноз, а приріст продовольчих цін сягнув 12,4 відс. і досяг найвищого значення за останні сім років. За таких умов за підсумками року інфляція четвертий рік поспіль перевищить десятивідсотковий поріг.

Приріст доходів населення дещо уповільнився. Номінальні доходи населення зросли на 28,4 відс., а реальні наявні доходи - на 11,7 відс. проти 28,8 та 15,6 відс. у відповідному періоді минулого року. Номінальна середньомісячна заробітна плата працівників за січень-вересень зросла на 28,3 відс., до 1288 грн., а реальна - на 12,2 відс., проте її приріст виявився найнижчим з 2001 року.

Випереджального зростання темпів продуктивності праці, порівняно з її оплатою, не досягнуто. Зокрема, темп приросту продуктивності праці у промисловій діяльності зріс з 8,5 відс. у січні-вересні 2006 року до 15 відсотків. Проте зростання заробітної плати працівників промисловості перевищило приріст продуктивності праці в 1,8 раза.

Порівняно з січнем-вереснем 2006 року доходи державного бюджету номінально збільшилися на 21,5 млрд. грн. або 23,4 відсотка. Проте реальні доходи державного бюджету, приведені до порівнянних умов, з урахуванням індексу-дефлятора ВВП у розмірі 1,208, зменшилися на 2 відсотки.

Виконання доходів у третьому кварталі погіршилося навіть за умов зменшення плану. В цілому, до загального фонду у січні-вересні звітного року за окремими джерелами не надійшло 2,5 млрд. грн. запланованих доходів. Зокрема, не виконано план надходження податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1,7 млрд. грн. або 6,1 відс., а сума невідшкодованого податку зросла з початку року на 1,5 млрд. грн. або 22,5 відс. і досягла 8,3 млрд. гривень.

У звітному періоді при перевиконанні доходів загального фонду державного бюджету на 1,9 млрд. грн. або 2,3 відс. видатки не виконано майже на 5 млрд. грн. або 4,8 відсотка. В запланованих обсягах проведено лише 28,6 відс. видатків загального фонду. Головними розпорядниками бюджетних коштів не забезпечено повний розподіл і направлення отриманих асигнувань на здійснення видатків (без урахування загальнодержавних видатків та видатків на обслуговування боргу) у сумі 1,4 млрд. гривень.

Порівняно з 2006 роком, видатки загального фонду державного бюджету номінально зросли на 20,1  млрд. грн. або 27,2 відс., реально - лише на 5,3 відсотка. Майже на 1 млрд. грн. збільшилася дебіторська заборгованість з основної діяльності установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, і на кінець звітного періоду становила 3,3 млрд. гривень.

У цілому, державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 2,8 млрд. грн. при затвердженому граничному розмірі 19 млрд. гривень. Дефіцит загального фонду становив 7,5  млрд. грн. або менше планового обсягу на 6,8 млрд. грн. внаслідок перевиконання доходів на 1,9 млрд. грн. і неповного проведення видатків та надання кредитів у сумі 4,9 млрд. гривень.

Тенденції економічного розвитку та динаміка надходжень засвідчують, що виконання державного бюджету, особливо в частині видатків загального фонду, вкрай проблематично.

Відповідно до вимог статей 40 і 41 Бюджетного кодексу України та статей 7 і 27 Закону України "Про Рахункову палату" проведено аналіз та експертизу проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", схваленого урядовою постановою від 11.09.2007 № 1127 і поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

За результатами проведеного аналізу та експертизи макропоказників, врахованих при складанні проекту державного бюджету на 2008 рік, визначено ризики щодо їх досягнення, передусім, пов'язані зі стрімким зростанням вартості імпортованого природного газу. Крім того, акцентовано увагу на неузгодженості прогнозних оцінок промислового зростання, індексу цін виробників та обсягу прибутку прибуткових підприємств, стримуванні зростання розміру прожиткового мінімуму, а відтак і розмірів мінімальної заробітної плати та пенсії на 2008 рік. В результаті, Колегія Рахункової палати запропонувала уточнити прогнозні оцінки макроекономічних показників на 2008 рік.

Колегією Рахункової палати також пропонувалося збільшити загальну суму доходів державного бюджету, в цілому, на 8 млрд. 468,8 млн. грн. за рахунок надходжень податку на прибуток підприємств на 2 млрд. 122,7 млн. грн., податку на додану вартість - на 4 млрд. 213,4 млн. грн., рентної плати за транзитне транспортування природного газу - на 1 млрд. 33,5 млн. грн., збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію - на 570,3 млн. грн., збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності - на 28,9 млн. грн., власних надходжень бюджетних установ - на 500 млн. гривень. Запропоновано збільшити обсяг повернення до державного бюджету коштів, наданих у попередні роки на зворотній основі, на 120 млн. гривень.

Враховуючи незавершеність на час проведення Рахунковою палатою експертизи законопроекту переговорного процесу щодо набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, вступ до якої не передбачає справляння митних зборів, та відповідно до принципу повноти, на якому ґрунтується бюджетна система, пропонувалося продовжити у 2008 році справляння митних зборів до моменту набуття Україною членства в СОТ з одночасним внесенням змін до Митного кодексу України.

Водночас запропоновано виключити окремі заплановані видатки державного бюджету, як необґрунтовані й такі, що суперечать чинному законодавству, на загальну суму 406,4 млн. грн., у тому числі - на виконання рішень судів на користь суддів у сумі 9,5 млн. грн.; ведення лісового і мисливського господарства - 57,1 млн. грн.; виконання заходів Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості - 230 млн. грн.; оплату послуг юридичних осіб, які залучаються для стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також банкрутством позичальника - 48,8 млн. грн.; збільшення статутного капіталу Державної іпотечної установи - 50 млн. грн. та інші видатки і програми - 11 млн. гривень.

Колегія Рахункової палати відмітила, що законопроект:

1. не враховував окремі пріоритетні завдання податкової політики, зокрема, перехід податкової системи від виконання фіскальної функції до стимулюючої шляхом реалізації Концепції реформування податкової системи, схваленої розпорядженням Уряду від 19.02.2007 № 56-р;
2. не передбачав реалізацію намірів щодо створення дієвої та повноцінної системи соціальних стандартів і нормативів для забезпечення соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян;
3. не забезпечував упорядкування структури головних розпорядників коштів державного бюджету та оптимізацію кількості бюджетних програм;
4. планування видатків за бюджетними програмами, не пов'язаними з утриманням установ, передбачалося без врахування вимог щодо виключної наявності затверджених державних цільових програм;
5. передбачав фінансування державного бюджету майже наполовину за рахунок нових запозичень, що, як наслідок, призвело б до збільшення обсягу державного боргу;
6. не забезпечив чітке розмежування на законодавчому рівні видатків на виконання делегованих державою і власних повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
7. містив суперечливі підходи щодо планування надходжень до державного бюджету доходів від власності;
8. не передбачав, в цілому, вагомих змін у частині формування місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин;
9. передбачав зростання частини ВВП, яка перерозподіляється через систему трансфертів, а також питомої ваги трансфертів з державного бюджету у доходах місцевих бюджетів.

1.3.3. Аналіз виявлених бюджетних правопорушень

У ході проведених фахівцями Рахункової палати в 2007 році контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень, тобто незаконного, у тому числі нецільового використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів на загальну суму майже 6,7 млрд. гривень. Структура цих порушень наведена в діаграмі 6.

Діаграма 6. Структура виявлених бюджетних порушень
у 2007 році

У 2007 році за обсягами виявлених бюджетних правопорушень явним лідером, якщо можна так сказати, слід вважати використання коштів з порушенням чинного законодавства. Їх сума склала майже 4 млрд. грн., що становить 58,5 відс. від загальної суми всіх виявлених у звітному році обсягів незаконного використання державних коштів.

Найвагомішим серед таких порушень були порушення Бюджетного кодексу України та законів про державний бюджет - 3 млрд. 295,5 млн. грн. або майже половина всіх виявлених обсягів правопорушень.

Аудитом управління коштами державного бюджету, виділених у 2006 році на державну підтримку АПК, встановлено, що в порушення статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", згідно з якою порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, які не пов'язані з функціонуванням бюджетних установ, визначаються Кабінетом Міністрів України, по п'ятьох бюджетних програмах використання коштів здійснювалось відповідно до порядків, затверджених відомчими наказами. В результаті, бюджетні кошти в сумі 1 млрд. 843,8 млн. грн. були використані з порушенням чинного законодавства.

Одночасно, Міністерством аграрної політики України не виконувалася вимога зазначеної статті в частині встановлення у порядках використання коштів за бюджетними програмами, за якими державна підтримка суб'єктам господарювання надається на покриття поточних витрат, що не забезпечені власними доходами, механізмів залежності обсягів такої підтримки від фактичних обсягів валових доходів цих суб'єктів господарювання за відповідними видами діяльності. Жоден порядок використання коштів не передбачав таких механізмів. Тобто, як і в минулі роки, державна підтримка надавалася, переважно, високорентабельним сільськогосподарським підприємствам. При цьому до господарств населення ця підтримка, в багатьох випадках, до кінця року так і не надійшла.

За результатами аудиту ефективності використання у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, затверджених для населення, виявлено, що, всупереч вимогам статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та статей 13, 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якими перерахування субвенції здійснюється за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів послуг або їх кредиторів та додаткових податкових зобов'язань, які виникають в результаті проходження коштів субвенції, Кабінет Міністрів України постановою від 22.05.2006 № 705 "Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення" затвердив норму щодо залучення з єдиного казначейського рахунку коштів державного бюджету для фінансування субвенції.

"Завдяки" такому рішенню, відповідно до доручень Міністерства фінансів України, Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку у 2006 році було профінансовано видатки зазначеної субвенції в сумі 1 млрд. 403,3 млн. грн., які надалі компенсувалися за рахунок надходження податкової заборгованості. Це призвело до відволікання державного ресурсу на незаплановані цілі.

Серед інших порушень чинного законодавства виділяється за обсягами порушення Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". Фахівцями Рахункової палати, за результатами перевірки використання бюджетних коштів на погашення заборгованості по знецінених заощадженнях громадян у 2006 році, встановлено, що із державного бюджету з порушенням статті 6 зазначеного Закону, яка передбачає компенсацію громадянам від знецінених грошових заощаджень виключно у грошовій формі, продовжувалося проведення часткової компенсації втрат від знецінення заощаджень громадян шляхом проведення заліків у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Таким чином, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості вкладникам було компенсовано 521,5 млн. грн. втрачених коштів.

Одним з видів незаконного збільшення обсягів дотацій та суб-венцій, яке становить майже 10 відс. від загальної суми незаконного використання державних коштів, слід вважати і незаконне надання та збільшення обсягів державної підтримки.

Під час аудиту використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, було встановлено, що, в порушення вимог Порядку надання і визначення обсягів державної підтримки вугледобувних підприємств, який визначає обов'язковою умовою її надання збитковість підприємств, Міністерством вугільної промисловості України у 2005-2006 роках державна підтримка на загальну суму 409,4 млн. грн. надавалася окремим прибутковим підприємствам (ДП "Макіїввугілля", ДП "Донецька вугільно-енергетична компанія", ДП "Луганськвугілля" та ДП "Первомайськвугілля"). Крім того, у цей період було спрямовано бюджетні кошти в сумі 604,7 млн. грн. окремим підприємствам, де обсяги наданої держпідтримки перевищили річну суму збитків.

Всупереч чинним Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку № 8 "Нематеріальні активи" та № 16 "Витрати", при калькуляції витрат до собівартості товарної вугільної продукції включалися адміністративні витрати та витрати на збут. Це призвело до незаконного збільшення обсягів державної підтримки вугільним підприємствам у 2005-2006 роках у загальній сумі 237,1  млн. грн. (у т.ч. ДП "Макіїввугілля" - 21,1 млн. грн., ДП "Луганськвугілля" - 14,9 млн. грн., ДП "Волиньвугілля" - 3,2 млн. гривень).

Впродовж 2007 року були виявлені численні факти за таким видом бюджетного правопорушення, як використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав на загальну суму 454,1 млн. гривень.

Аудитом використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству аграрної політики України на прикладні розробки і впровадження новітніх технологій у сфері розвитку агропромислового комплексу, виявлено, що, за відсутності належного контролю з боку Міністерства фінансів України та моніторингу за використанням коштів, виділених на прикладні розробки, Міністерством аграрної політики із загальної суми асигнувань, спрямованих протягом 2005-2006 років на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, 83,5 відс. або 118,7  млн. грн. було використано без укладання договорів, що порушує Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядок формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1084.

Із них, при підготовці проектів законів України про Державний бюджет України на 2005 та 2006 роки, Мінагрополітики за рахунок коштів бюджетної програми "Дослідження і експериментальні розробки в системі агропромислового комплексу" фактично запланувало виконання бюджетної програми "Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення", на виконання якої у 2005- 2006 роках спрямовано 68,5 млн. гривень.

Результати аудиту ефективності використання у 2005-2007 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток показали, що, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 218 "Про затвердження Порядку використання у 2007 році субвенцій на соціально-економічний розвиток", у 2007 році Радою міністрів Автономної Республіки Крим було затверджено і профінансовано погашення заборгованості перед комерційними структурами за поставлені у 2003-2004 роках матеріали і виконані роботи на суму 32,1 млн. грн. по об'єкту субвенції "Реконструкція першої нитки водоводу від насосної станції № 4 (станційне водосховище) до ВОЗ м. Керчі".

В порушення статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій", за відсутності дозволів на виконання будівельних робіт по 6 об'єктах, включених до переліку об'єктів по Головному управлінню капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, у 2007 році за рахунок коштів субвенції здійснювалось фінансування на суму 37,2 млн. грн., що становить 14,8 відс. від загального обсягу планових призначень субвенції.

Зазначеним управлінням, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження порядку капітального будівництва" та "Порядку затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995, проведено видатки на будівництво об'єктів за відсутності титулів будов (об'єктів) на суму 7,4 млн. гривень.

Під час перевірки виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій виявлено, що, за відсутності належного контролю з боку Уряду, Міжвідомча координаційна рада з питань будівництва вітрових електростанцій у 1997-2006 роках та у I кварталі 2007 року самостійно вносила зміни та доповнення до Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій, які Кабінетом Міністрів України не затверджувалися. Наслідком таких дій стало фінансування Міністерством промислової політики України неправомірно включених до Комплексної програми об'єктів, а також об'єктів, за якими було збільшено показники потужностей вітрових електростанцій, загальна сума фінансування яких склала 125,6 млн. грн. (в т.ч. у 2005-2006 роках та I кварталі 2007 року - 39,3 млн. гривень).

Аудиторами Рахункової палати встановлено, що у 2005-2006 роках та за 9 місяців 2007 року Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва з порушенням вимог чинного законодавства, без належних нормативно-правових підстав, використано 22,1 млн. гривень.

Доповнивши заходи з виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні у 2005 році заходами щодо надання фінансової підтримки суб'єктам малого підприємництва, Уряд не передбачив відповідних змін до Порядку використання бюджетних коштів на виконання заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Порядком же було встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються виключно на "запровадження освітньої програми з питань підприємницької діяльності для широких верств населення і проведення конференцій, семінарів, "круглих столів", форумів, Дня підприємця, міжнародних зустрічей, виставок та ярмарків за участю представників малого підприємництва". Як наслідок, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, за відсутності контролю з боку Держказначейства, в порушення вимог ч. 5 статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", на витрати, не передбачені зазначеним Порядком, було фактично використано 16,9 млн. гривень.

Крім того, до затвердження Урядом Порядку використання бюджетних коштів за бюджетною програмою "Заходи з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" та до затвердження паспортів бюджетних програм за програмами "Заходи з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" та "Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів" у 2005- 2007 роках Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва було використано 5,2 млн. гривень.

Всі ці порушення виявлено в ході проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на заходи з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на реструктуризацію та ліквідацію об'єктів підприємств гірничої хімії у Львівській області і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності показали, що, внаслідок неналежного контролю з боку Мінпромполітики та Мінприроди, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області та 4 гірничо-хімічними підприємствами у цьому регіоні допускалося використання бюджетних коштів на виконання заходів зазначених проектів без належних нормативно-правових підстав. Всього в ході аудиту встановлено таких фактів на загальну суму 20,6 млн. грн., у тому числі без затверджених і погоджених у встановленому порядку титулів будов (об'єктів) та на фінансування заходів, не передбачених "Порядком використання у 2006 році коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації та ліквідації об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2006 № 454, використано 15,4 млн. гривень.

У звітному році значно зменшились порівняно з 2006 роком обсяги виявлених спеціалістами Рахункової палати фактів оплати бюджетними організаціями невиконаних послуг, робіт, неотриманих товарно-матеріальних цінностей, тобто утворення фіктивної дебіторської заборгованості, а також фактів відволікання коштів державного бюджету у дебіторську заборгованість на тривалий час. Загальні обсяги зазначених бюджетних правопорушень склали 281,2 млн. грн., що на 2,7  млрд. грн. менше, ніж у 2006 році.

Аудит використання Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи коштів Державного бюджету України за програмою "Забезпечення заходів у сфері цивільного захисту" виявив, що безконтрольність та грубе порушення законодавства з боку МНС України як замовника будівництва (придбання) житла для військовослужбовців мало наслідком утворення дебіторської заборгованості, яка станом на 01.01.2007 склала 183,7 млн. грн., що є нічим іншим як безвідсотковим кредитуванням будівельних організацій за рахунок бюджетних асигнувань спеціального фонду за бюджетною програмою "Забезпечення заходів у сфері цивільного захисту". Найбільша за обсягом заборгованість на суму 123,1 млн. грн. утворилася ще у 1997 році за договором з СП "Ірен".

Авансування у 2003 році Міністерством робіт з капітального будівництва та ремонту, які станом на початок 2006 та 2007 років так і не були виконані, а також проведення у 2003 році попередньої оплати з придбання авіаційної техніки, яку до 01.07.2007 не було поставлено, мало ознаки безвідсоткового кредитування протягом 3 років за рахунок коштів Державного бюджету України будівельних організацій та постачальника авіаційної техніки і призвело до прямих втрат бюджету на суму 13,8 млн. гривень.

Крім того, в ході аудиту було встановлено, що за цією бюджетною програмою обліковується дебіторська заборгованість у сумі 1,3 млн. грн., термін позовної давності якої минув.

В ході аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на створення і розповсюдження національних фільмів, встановлено, що Міністерством культури і туризму України та Державною службою кінематографії України, як державними замовниками зі створення фільмів, не забезпечувалось економне використання бюджетних коштів. Мінкультури (протягом 2005-2006 років) та Держкіно (з 01.12.2006 по 01.10.2007), в порушення вимог п.7 статті 51 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 "Про порядок укладання угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів" (діяв до 02.08.2006), допущено відволікання бюджетних коштів у довгострокову дебіторську заборгованість терміном від 2 місяців до 2 років 9 місяців по державних кіностудіях на суму 17 млн. грн., приватних кіностудіях - 5,5 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням. При цьому контрактами на 2005-2006 роки фінансові санкції за невчасне виконання їх умов не передбачалися.

За результатами аудиту ефективності виконання Міністерством оборони України заходів з відновлення боєздатності озброєння та військової техніки Збройних Сил України у 2006 році та І кварталі 2007 року виявлено, що кошти у сумі 18 млн. грн., виділені за державним оборонним замовленням на придбання танків Т-64Б, було спрямовано Міністерством у довгострокову дебіторську заборгованість, без фактичного отримання танків, а сума несплачених на рахунки Міноборони штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов державного контракту склала 1,2 млн. гривень.

Фахівцями Рахункової палати під час аудиту ефективності діяльності органів державної влади впродовж 2006 року щодо забезпечення житлом суддів місцевих і апеляційних судів встановлено, що Державною судовою адміністрацією України не було ліквідовано дебіторську заборгованість, яка утворилась внаслідок невиконання умов договору про пайову участь у будівництві житла в 2005 році, на суму 8,9  млн. грн., з якої впродовж 2006 року було погашено лише 3,6 млн. гривень. Замість застосування до підрядника штрафних санкцій ДСА України протягом 2006 року ще було додатково направлено на ці цілі 10,1 млн. грн., що призвело до значного зростання дебіторської заборгованості на кінець року до 15,3 млн. гривень.

Впродовж 2007 року було виявлено численні факти порушення головними розпорядниками чинного законодавства вже на стадії планування бюджетних коштів. Обсяги зазначених порушень складали 272,4 млн. грн. або майже 4,1 відс. загального обсягу бюджетних правопорушень. Характерним є те, що такі порушення було виявлено, переважно, в ході аудитів, які стосуються використання бюджетних коштів на соціальні питання.

Найбільшу суму таких порушень - 133,8 млн. грн. - виявлено в результаті проведення аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на створення і розповсюдження національних фільмів.

У межах виконання бюджетної програми "Створення та розповсюдження національних фільмів", усупереч Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, Міністерство культури і туризму України та Державна служба кінематографії України, за відсутності відповідних розрахунків та економічних обґрунтувань, затверджено кошториси на 2005- 2007 роки (з урахуванням змін) на загальну суму 133,8 млн. гривень.

Таким чином, показники потреби бюджетних коштів на вказані роки у та кошториси видатків на створення і розповсюдження національних фільмів не базуються на детальних економічних розрахунках, що унеможливило оцінку їх достатності та правильності використання.

Аналогічне порушення було виявлено і в результаті аудиту використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на бібліотечну справу. Мінкультури при плануванні видатків на забезпечення розвитку та застосування української мови (придбання україномовної літератури), за відсутності підтверджуючих розрахунків, затверджено кошториси на 2005 і 2006 роки на загальну суму 36,4 млн. гривень. Загалом, аудитом виявлено фактів планування з порушенням чинного законодавства на загальну суму 42,5 млн. гривень.

Перевірка надання та ефективності використання у 2005-2006 роках коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об'єктах комунальної власності показала, що Кабінетом Міністрів України за поданням окремих місцевих державних адміністрацій, в порушення порядків використання коштів субвенції на 2005 і 2006 роки, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20.07.2005 № 644 "Про затвердження Порядку надання субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів у 2005 році" та від 09.03.2006 № 270 "Про реалізацію статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", включено до переліку для фінансування за рахунок субвенції об'єкти на суму 34,1 млн. грн. з терміном закінчення будівництва 2008-2011 роки (замість встановленого терміну - 2006-2007 роки), а для бюджетів Донецької і Хмельницької областей передбачено видатки на фінансування об'єктів державної форми власності у сумі 11,6 млн. грн. замість об'єктів комунальної власності та виділено 2,7 млн. грн. для трьох об'єктів (Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей) на погашення заборгованості за виконані роботи у минулі періоди.

У ході проведення Рахунковою палатою практично кожного контрольного заходу було виявлено порушення розпорядниками бюджетних коштів норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". У порівнянні з 2006 роком загальний обсяг таких правопорушень збільшився на 90 млн. грн. і склав 262,3 млн. грн. або 3,9 відс. загальної суми бюджетних правопорушень.

Найбільш характерними порушеннями законодавства щодо закупівель були порушення, які безпосередньо стосуються забезпечення конкуренції та прозорості на ринку державних закупівель, а саме: правильного вибору процедур закупівель, переваги відкритих торгів перед іншими процедурами, вибору критеріїв для оголошення переможця з точки зору законності та ефективності витрачання бюджетних коштів, тобто правових норм, правильне та неухильне виконання яких запобігає проявам корупції у цій сфері.

Значний обсяг порушень - майже 40 млн. грн. - виявлено в ході аудиту ефективності використання коштів, що виділялись з державного бюджету в 2005-2006 роках на створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" у м. Києві.

У 2005-2006 роках комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" допускались численні випадки порушення вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Відповідно до наданих в ході аудиту документів встановлено, що комунальним підприємством, з порушенням статті 2² зазначеного Закону, на закупівлю робіт, які не було передбачено річним планом закупівель, витрачено 21,9 млн. гривень. В порушення вимог статті 27 цього Закону, при невідповідності тендерних пропозицій вимогам тендерної документації, на закупівлю квартир для відселення мешканців гуртожитку по вул. Січневого повстання, 28 витрачено 17,4 млн. гривень. Було виявлено факти оплати договорів, укладених без застосування процедур закупівель, та здійснення видатків за відсутності тендерної документації.

Аудитом ефективності використання державних коштів у 2005- 2006 роках на утримання, будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг у Дніпропетровській області було встановлено, що Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області при використанні державних коштів, спрямованих на розвиток і утримання мережі автомобільних доріг у Дніпропетровській області, допущено порушення вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" на загальну суму 35,7 млн. грн. або 4,7 відс. від виділених асигнувань. Однією з причин цього був недостатній контроль з боку Укравтодору. Так, 20.12.2005 проведено закупівлю робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання доріг на суму 31,6 млн. грн. за відсутності планів закупівель (порушено п.3 ч. 1 та ч. 2 статті 2² Закону). Також було проведено закупівлю робіт з інвентаризації земельних ділянок з розподілом предмету закупівлі на 20 частин при однаковому виді доріг та кошторисній вартості одного кілометра і єдиному виконавці - філії ДП "Укрспецзем", чим порушено п.4 статті 2 і ч. 3 статті 14 Закону; здійснено закупівлі трьох легкових автомобілів за наявності, фактично, лише одного учасника торгів (порушено ч. 1 статті 28 Закону).

Під час аудиту ефективності використання у 2005-2007 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток аудиторами Рахункової палати встановлено, що в Автономній Республіці Крим, Волинській, Тернопільській та Дніпропетровській областях з порушенням норм Закону використано 32,7 млн. грн. субвенцій з державного бюджету, передбачених на соціально-економічний розвиток цих територій. Так, найбільшим за обсягами порушень був факт укладання договорів Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів Автономної Республіки Крим без застосування процедур закупівель, тобто, з порушенням статті 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". За цими договорами у 2007 році здійснена оплата за рахунок коштів субвенції на суму 29,7 млн. гривень. Зокрема, ТОВ Фірмі "Консоль ЛТД" оплачено роботи та послуги з будівництва Республіканської бібліотеки ім. І. Франко у сумі 26,1 млн. гривень.

Порушення вимог законодавства щодо застосування процедур закупівель виявлено і в результаті перевірки виконання кошторису Національного банку України за 2006 рік. З них основними можна назвати невідповідність умов договорів умовам тендерної пропозиції; зміни предмету закупівлі; збільшення обсягів закупівлі; подрібнення закупівлі товару з метою уникнення проведення торгів. Так, в порушення вимог ч. 2 статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" Національним банком України було укладено договори з ТОВ "К-TRADE LTD" на поставку устаткування для телебачення та з ТОВ "Альфа-Центр" на закупівлю спеціалізованих касет для пакування на загальну суму 7,2 млн. грн. на умовах, які відрізнялися від тендерної пропозиції. Аналогічні порушення було допущено при укладанні договору з ТОВ "Градострой" на будівництво квартир на загальну суму 12,2 млн. гривень. В порушення ч. 7 статті 3³ зазначеного Закону, незважаючи на рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті щодо відміни торгів на закупівлю чотирьох міжміських автобусів "Hyundai Aero Space" вартістю 2,5 млн. грн., Національний банк України продовжив виконання умов договору, укладеного з ТОВ "Авто-Сіті". В ході виконання договору предмет закупівлі було змінено і банк отримав автобуси іншої марки, чим порушено також ч. 2 статті 34 цього закону. Усього аудиторами встановлено, що Національним банком України допущено порушень законодавства у сфері державних закупівель на загальну суму 22 млн. гривень.

В ході перевірки дотримання вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" під час аудиту виконання Міністерством охорони навколишнього природного середовища України державного замовлення на одержання приросту запасів корисних копалин було встановлено, що цей орган не забезпечив дотримання законодавства щодо закупівель на загальну суму 18,8 млн. гривень. Тільки ДГП "Укргеофізика" протягом 2005-2006 років здійснено закупівлю товарів, робіт та послуг в обсязі 17,3 млн. грн. з порушенням норм зазначеного Закону та пунктів 2 і 3 "Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.12.2000 № 280, в частині здійснення закупівель без проведення встановлених законодавством процедур закупівлі, невідповідності тендерних пропозицій умовам тендерної документації та її складання, порушення вимог щодо правильності і повноти складання звітних документів та щодо прозорості і відкритості здійснення державних закупівель.

Незаконне використання коштів позабюджетних фондів у сумі 163,9 млн. грн. виявлено Рахунковою палатою під час аудиту ефективності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на оздоровчі заходи. Внаслідок невиконання висновків і пропозицій Рахункової палати нормативно-правове забезпечення надання послуг з оздоровлення залишається недосконалим та передбачає спрямування коштів за напрямами (утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл та придбання новорічних подарунків), які не співвідносяться із завданнями страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що зменшило можливості додатково оздоровити у 2006 році, розрахунково, майже 80 тисяч застрахованих осіб.

Відсутність системної державної політики у сфері розвитку дитячо-юнацького спорту, неузгодженість законодавчих і нормативних актів з цього питання зумовили перекладання на бюджет Фонду обов'язку держави щодо утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У 2006 році за рахунок коштів Фонду фінансувалось 750 таких закладів, видатки склали 96,6 млн. гривень. Фінансування здійснювалось за відсутності Положення про ДЮСШ та затверджених штатних нормативів. Кошти Фонду спрямовувались, переважно, на виплату заробітної плати персоналу (61,2 відс.), натомість на проведення навчально-тренувальних зборів спрямовано лише 14,2 відс. загального обсягу коштів. Крім того, кошти у сумі 67,2 млн. грн. було використано на придбання новорічних подарунків для дітей, що початковими регіональними програмами не передбачалося.

У 2007 році фахівцями Рахункової палати було виявлено втрати Державного бюджету України внаслідок незастосування головними розпорядниками принципу єдиного казначейського рахунку на загальну суму 115,3 млн. гривень.

Практично всю суму - 115,2 млн. грн. - цього виду порушення було виявлено в ході проведення аудиту ефективності діяльності Міністерства освіти і науки України з охорони інтелектуальної власності.

За бездіяльності Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності понад шість років з часу прийняття Бюджетного кодексу України вимоги прийнятих до набуття чинності Бюджетного кодексу Законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на промислові зразки" та "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" не узгоджувались з нормами Бюджетного кодексу України в частині визнання зборів за видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності доходами бюджету та, відповідно, зарахування їх на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України. Як наслідок, кошти на виконання заходів, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності, виведені за межі дії правового поля бюджетного законодавства, штучно набули статусу небюджетних, надходили на рахунки госпрозрахункового підприємства "Укрпатент" та використовувались ним на власний розсуд. Це призвело до відсутності наповнення бюджету від здійснення охоронних заходів та прозорого використання отриманих зборів.

Таким чином, за 2006 рік і 6 місяців 2007 року поза межами Державного казначейства України підприємством отримано зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, у сумі 115,2 млн. гривень.

Впродовж звітного року Рахунковою палатою було виявлено і факти незаконного використання коштів на цілі, не передбачені бюджетними програмами. Загалом, це правопорушення за обсягами складало 98,7 млн. гривень.

В ході аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України Державною судовою адміністрацією України на заходи з інформатизації діяльності судів фахівцями Рахункової палати було встановлено, що за рахунок штучного скорочення видатків на організаційне забезпечення місцевих та апеляційних судів як на стадії затвердження, так і виконання бюджетних програм, впродовж 2003-2007 років на інформатизацію судових органів було використано в порушенням бюджетного законодавства не за цільовим призначенням 61,3 млн. гривень.

За результатами аудиту використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров'я України на санаторне лікування дітей (крім лікування туберкульозу) було виявлено, що внаслідок прорахунків та відсутності контролю з боку Міністерства охорони здоров'я України за організацією санаторно-курортного лікування підпорядкованими Міністерству спеціалізованими дитячими санаторіями проліковано за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, призначених для лікування хворих на туберкульоз, 9,2 тис. дітей із соматичними захворюваннями. На лікування зазначених дітей використано 23,2 млн. грн. коштів загального фонду за бюджетною програмою "Санаторне лікування хворих на туберкульоз", що є бюджетним правопорушенням. Водночас на диспансерному обліку перебуває близько 270 тис. дітей з різними проявами туберкульозу, для яких щорічне двомісячне санаторне лікування є найважливішим фактором запобігання розвитку захворювання. Фактично, санаторії комунальної та державної власності щорічно забезпечували лікування лише 18,9 відс. хворих на туберкульоз дітей.

Результати контрольних заходів, здійснених спеціалістами Рахункової палати у 2007 році, свідчать, що неналежне ведення бухгалтерського обліку, зокрема, заниження в обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей, продовжує ще залишатись нормою для значної кількості розпорядників бюджетних коштів, хоча загальні обсяги виявлених у звітному році зазначених бюджетних порушень і зменшились у порівнянні з 2006 роком більше, ніж у три рази і склали 98,4 млн. гривень.

В ході аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на створення і фінансову підтримку Національного центру паралімпійської та дефлімпійської підготовки і реабілітації інвалідів було виявлено, що на початок 2007 року робочими комісіями Національного центру, в порушення п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243, за відсутності актів державної приймальної комісії, введено в експлуатацію 8 об'єктів, що будувалися, загальною кошторисною вартістю 59,4 млн. гривень. Це призвело до порушення Національним центром п.48 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561, та зменшення в обліку обсягів незавершеного будівництва на вартість будівництва (реконструкції) об'єктів, неправомірно введених в експлуатацію.

Аудит використання коштів державного бюджету, наданих на виконання проекту "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру" виявив, що кошти у сумі 3125,7 тис. дол. США або 15,8 млн. грн. використано з порушенням законодавства, оскільки, всупереч наказу Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64 "Про затвердження інструкції по обліку основних засобів і інших необоротних активів бюджетних установ", взяття на облік необоротних матеріальних активів (оргтехніки), придбаних за укладеними договорами в рамках Проекту, Держкомземом не проводилось.

За результатами аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Макіївки Донецької області на покриття витрат, пов'язаних з передачею в комунальну власність відомчого житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ "Макіївський металургійний комбінат ім. Кірова", Територіальним управлінням Рахункової палати по Донецькій та Луганській областях встановлено, що не було збільшено балансову вартість об'єктів, витрати на капітальний ремонт та реконструкцію яких у 2006 році становили 13,2 млн. грн., зокрема, житлового фонду - 10,1 млн. грн., теплових мереж - 1,8 млн. грн., водопровідних та каналізаційних мереж - 112,7 тис. гривень.

Триває негативна практика минулих років незаконного виділення коштів з резервного фонду Державного бюджету України.

Результати аудиту використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2006 році показали, що вже на стадії підготовки проектів постанов (розпоряджень) Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету посадові особи, в порушення вимог Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів, приймали рішення, які призводили до невідповідності між законодавчо встановленими цілями та завданнями резервного фонду і фактичними заходами, на які використовувались кошти зазначеного фонду бюджету.

В ході аудиту встановлено, що впродовж 2006 року, в порушення вимог статті 24 Бюджетного кодексу України, Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415, а також інших законодавчих актів, які регламентують це питання, Урядом було видано рішень на загальну суму 95,1 млн. гривень. У той же час, проекти рішень Уряду на загальну суму 63 млн. грн. готували та подавали на затвердження інші центральні органи державної влади, а не Міністерство економіки України, до функцій якого належить ця процедура, чим було порушено вимоги п. 22 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету.

Так, без вивчення ситуації на місцях Урядом було прийнято ряд рішень щодо виділення коштів резервного фонду для фінансування заходів (проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків руйнування берегової смуги Кременчуцького водосховища в районі с. Сокирно Черкаського району; придбання наукоємкого обладнання Центру суперкомп'ютерних обчислень і даних Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"; проведення першочергових аварійно-будівельних робіт в школі с. Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області), які не відносяться до непередбачених і видатки на які можливо було врахувати при складанні проекту державного бюджету.

Як і в попередні роки, у звітному році були виявлені бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення, їх обсяги склали 68,5 млн. гривень.

Зокрема, в ході аудиту використання коштів Державного бюджету України, виділених Державному комітету телебачення і радіомовлення України на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, встановлено факти бюджетних правопорушень на загальну суму 41,5 млн. грн., в основному, пов'язані з затвердженням Держкомтелерадіо у державних контрактах на 2005-2006 роки обсягів державного замовлення за відсутності ліцензії на трансляцію телерадіопрограм, а також понад обсяги, визначені ліцензією.

Численні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення, на загальну суму 12,2 млн. грн., виявлено під час аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на підготовку та перепідготовку кадрів підвідомчими вищими навчальними закладами І-IV рівнів акредитації для сфери культури і мистецтва. Це і використання Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв на підготовку фахівців з вищою освітою 8,8 млн. грн. всупереч меті та завданням бюджетної програми "Підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів та підготовка науково-педагогічних кадрів у сфері культури і мистецтва Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв", і зарахування до вищих навчальних заходів студентів понад ліцензійні обсяги, і прийом 77 аспірантів та докторантів за відсутності дозволів на відкриття аспірантури та докторантури.

1.3.4. Аналіз виявлених фактів неефективного використання коштів державного бюджету

Дослідження ефективності використання державних коштів з точки зору економності, продуктивності та результативності досягнення кінцевого результату залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності Рахункової палати.

Загальні обсяги неефективного використання коштів державного бюджету, встановлені за результатами контрольних та контрольно-аналітичних заходів, що проводились Рахунковою палатою у 2007 році, склали майже 5,6 млрд. гривень (діаграма 7).

Контрольно-аналітичні заходи і, зокрема, аналіз ефективності використання бюджетних коштів, проведені Рахунковою палатою впродовж декількох останніх років, і особливо це підтвердив 2007 рік, наочно засвідчили, що переважна більшість випадків неефективного використання державних коштів пов'язана саме з управлінським фактором. Необґрунтовані, суб'єктивні, некваліфіковані управлінські рішення, прийняті без відповідного прогнозування і планування, призводили не тільки до неефективного витрачання державних коштів, але й прямих втрат бюджету. З усіх виявлених Рахунковою палатою фактів неефективного використання коштів держави у звітному році зазначені випадки становлять 63,3 відс., тобто, понад 3/5 загальних обсягів.

Одним з найбільш характерних за обсягом та численним за кількістю виявлених випадків, як і в минулі роки, було неефективне використання коштів внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень. Загальна сума неефективного використання коштів у результаті таких рішень склала 856,2 млн. грн., що становить 21 відс. від загальної суми усіх виявлених у 2007 році обсягів неефективного використання державних коштів.

При проведенні аудиту управління коштами державного бюджету, виділених у 2006 році на державну підтримку АПК, встановлено, що Міністерством аграрної політики України не створено ефективної системи використання коштів державного бюджету, які виділялись Аграрному фонду на державну підтримку сільського господарства України. В порушення п.4 статті 51 Бюджетного кодексу України, ним, як головним розпорядником бюджетних коштів, не забезпечено ефективного управління асигнуваннями, виділеними за бюджетною програмою "Формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом, здійснення заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку".

Як і в минулі роки, у 2006 році Аграрний фонд не забезпечив виконання своєї основної функції, передбаченої Законом України від 24.06.2004 № 1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України, а саме, проведення цінової політики в агропромисловому секторі економіки. В результаті, кошти спеціального фонду державного бюджету, виділені за КПКВ 2801560 в сумі 52,7  млн. грн. в кінці року залишилися невикористаними, а також до державного бюджету повернуто 41,4 млн. грн. коштів загального фонду. Тобто, Аграрний фонд не забезпечив ефективного управління коштами державного бюджету в сумі 94,1 млн. гривень.

Загальна ж сума неефективного використання коштів в результаті зазначених порушень, а також невчасного виділення коштів, невнесення змін до річного розпису видатків держбюджету на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, тривалого утримання коштів на казначейських рахунках склала 214,2 млн. гривень.

Цілу низку необґрунтованих управлінських рішень, які, фактично, призвели до неефективного використання 133,3 млн. грн. державних коштів, виявлено в ході проведення аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Головному управлінню внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Через відсутність з боку керівництва внутрішніх військ належної системи контролю, об'єктивної оцінки діяльності та вимогливості до підлеглих військових частин, у внутрішніх військах МВС України допущено неефективне використання бюджетних коштів на утримання штатної спортивної команди у сумі 3,2 млн. грн.; на фінансування витрат військових частин, які здійснювали охорону непрацюючих об'єктів, як особливо важливих, - 3,6 млн. грн.; фінансування госпіталю на виконання завдань, не пов'язаних з його функціями, - 1,2 млн. грн.; на будівництво житла для військовослужбовців - 125,3 млн. гривень.

Аналіз обґрунтованості, повноти та своєчасності державних фінансових вкладень на поповнення статутних капіталів державних банків (ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ВАТ "Державний ощадний банк України") показав, що створена чинним законодавством система управління державними банками була малоефективною через розпорошеність повноважень щодо прийняття ключових рішень між їх органами управління та формування наглядових рад одразу трьома органами державної влади - Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, і представлення членами наглядових рад інтересів різних політичних сил та бізнес-груп.

У зв'язку з цим, наглядові ради тривалий час були недієздатними через відсутність необхідного кворуму.

Як наслідок, незважаючи на існуючі проблеми в процесі реалізації ВАТ "Ощадбанк" окремих напрямів та показників, затверджених відповідними програмами, результати виконання цих програм наглядовою радою названого банку жодного разу не розглядалися, рішення щодо розподілу прибутку за 2006 рік, у сумі понад 145 млн. грн., достатньо довго не приймалось.

Перевіркою надання та ефективності використання у 2005- 2006 роках коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об'єктах комунальної власності виявлено негативну практику прийняття Кабінетом Міністрів України рішень про надання субвенції в другому півріччі бюджетного року, надання місцевим бюджетам значних обсягів коштів в кінці року, а також тривалого неприйняття окремими місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень щодо розподілу коштів субвенції між місцевими бюджетами. Все це спричинило невикористання зазначених коштів та повернення їх у кінці 2005 та 2006 років до державного бюджету на загальну суму 76,2 млн. грн. (6 відс. загального обсягу фінансування), що слід вважати неефективним управлінням.

Необґрунтовані управлінські рішення керівництва Державної судової адміністрації України, що призводили до неефективного використання судами виділених фінансових і матеріальних ресурсів, виявлені і аудитом ефективності використання бюджетних коштів, виділених у 2006 році та першому півріччі 2007 року на забезпечення діяльності місцевих загальних судів.

Неефективне управління ДСА України наявними фінансовими ресурсами на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень місцевих загальних судів у 2006 році призвело до розпорошення бюджетних коштів на суму понад 20 млн. грн., внаслідок чого 25 тис. кв. метрів приміщень судів не введено в експлуатацію і не використано можливість забезпечити понад 160 суддів належними умовами праці.

Внаслідок невиконання Державною судовою адміністрацією програмних завдань з забезпечення місцевих загальних судів приміщеннями, кожний четвертий суддя системи продовжував здійснювати судочинство в непридатних для цього умовах.

Через безконтрольність ДСА України не вирішено проблему забезпечення охоронною сигналізацією всіх приміщень судів, що передбачалося умовами договорів, укладених упродовж 2003-2004 років, а кошти в сумі майже 3,9 млн. грн. використано неефективно.

Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на заходи з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, показали, що державна фінансова підтримка у сумі 16,9 млн. грн., яка була розподілена серед дев'яти суб'єктів малого підприємництва, внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень щодо їх освоєння, використана ними неефективно - жодне підприємство не досягло показників, визначених їх бізнес-планами, а окремі їх взагалі не виконують. Крім цього, фінансово-економічні показники діяльності окремих підприємств не пов'язані з використанням коштів фінансової допомоги, оскільки майно, придбане за ці кошти, було передано іншим підприємствам.

Кабінетом Міністрів України при затвердженні порядку використання коштів за бюджетною програмою, спрямованою на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів, не було запроваджено механізмів, які б забезпечили спрямування суб'єктами малого та середнього бізнесу отриманих ними бюджетних коштів виключно на потреби розвитку підприємств.

Необґрунтовані управлінські рішення призводили, в багатьох випадках, і до втрат державного бюджету внаслідок прийняття таких рішень. Загалом, вони склали майже 1,2 млрд. гривень.

Аналіз стану державного регулювання проведення лотерей та азартних ігор в Україні та їх вплив на наповнення Державного бюджету України показав, що в Україні не створено системи державного регулювання проведення лотерей та азартних ігор.

Основними учасниками статутних капіталів чотирьох діючих операторів лотерей є іноземні юридичні і фізичні особи. Як наслідок, діючі оператори лотерей контролюються, переважно, іноземними бізнес-структурами і основний фінансовий зиск отримують іноземні установи, а не українська держава. Рішення Уряду та Президента України щодо запровадження державної монополії на проведення лотерей залишились нереалізованими.

Впродовж останніх п'яти років операторами державних лотерей жодного разу не забезпечено виконання запланованих показників надходжень від грошово-речових лотерей до державного бюджету на суму понад 70 млн. гривень.

Рішення Верховної Ради України, ініційовані Кабінетом Міністрів України, щодо зменшення ставки відрахування операторами лотерей до державного бюджету доходів від проведення лотерей на 10 відсотків (від 35 відс. до 25 відс.) призвели до втрат державного бюджету від лотерейної діяльності у 2002-2006 роках, розрахунково, в сумі близько 100 млн. гривень.

В ході проведення аналізу повноти нормативно-правового забезпечення державного регулювання проведення азартних ігор в Україні встановлено, що протягом 2001-2005 років ліцензування діяльності з проведення азартних ігор на державному рівні не здійснювалося і розпочалося лише з травня 2006 року. Затримка на 5 років із запровадженням ліцензування зазначеної діяльності призвела до втрат державного бюджету, розрахунково, у сумі близько 140 млн. гривень.

Внаслідок невизначеності державної політики у сфері азартних ігор в Україні відсутній єдиний орган державного управління, який би володів цілісною та об'єктивною інформацією щодо кількості суб'єктів господарювання у сфері азартних ігор та фінансових результатів їх діяльності. Контрольні функції за діяльністю суб'єктів грального бізнесу покладено на велику кількість органів державного та місцевого управління, але вони не координуються Міністерством фінансів України.

Це унеможливлює як об'єктивне планування доходів державного бюджету від цієї діяльності, так і контроль за повнотою їх надходження. Розрахунки показують, що, в разі встановлення реальної кількості суб'єктів господарювання у сфері азартних ігор та залучення їх до ліцензування, доходи державного бюджету можуть збільшитися, мінімум, на 500 млн. гривень.

Результати аналізу обґрунтованості, повноти та своєчасності державних фінансових вкладень на поповнення статутних капіталів державних банків (ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ВАТ "Державний ощадний банк України") також показали, що рішення про формування статутних капіталів державних банків за рахунок частини прибутку, що підлягав перерахуванню до Державного бюджету України, приймалися Кабінетом Міністрів України з перевищенням своїх повноважень. Замість встановлення для державних банків нормативів відрахувань частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету, як це вирішено у 2007 році, Кабінет Міністрів України своїми постановами виключив їх з переліку господарських організацій, які повинні здійснювати такі відрахування до Державного бюджету України.

В результаті таких дій Кабінету Міністрів України до Державного бюджету України у 2004-2007 роках не надійшло відрахувань від прибутку державних банків у розмірі 215,9  млн. грн. (ВАТ "Укрексімбанк" - 205,8 млн. грн., ВАТ "Ощадбанк" - 10,1 млн. грн.), які використано на додаткове поповнення статутних капіталів цих банків.

Аудитом ефективності використання бюджетних коштів, виділених Головному управлінню внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, також встановлено, що втрачено можливість залучити на потреби внутрішніх військ 84,2 млн. грн. від діяльності ДП "УАТП "Хорів-авіа", у тому числі: внаслідок безпідставної сплати компанії "Invest Ski Limited" 10 млн. грн., які мали відноситися до доходу державного підприємства, а також зірвано контракт з ООН на загальну суму 74,2 млн. гривень. Не отримано до спеціального фонду коштів за надання послуг, передбачених чинним законодавством, на суму 62,9 млн. грн., у тому числі: через не укладення договорів на охорону 9 особливо важливих об'єктів - 60,5 млн. грн.; за охорону дипломатичних представництв - 2,4 млн. гривень.

Значною вадою бюджетного процесу, виявленою у ході здійснених Рахунковою палатою контрольно-аналітичних заходів, було неефективне управління коштами через недоліки в плануванні або ж відсутність обґрунтованого прогнозування і планування. Загальна сума коштів, виявлених за цими видами порушень, склала майже 1,5 млрд. грн., що становить 26,9 відс. від загальної суми усіх виявлених обсягів неефективного використання державних коштів.

Аудит використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, засвідчив, що Мінвуглепромом не було розроблено і затверджено галузевого нормативу витрат на одиницю вугільної продукції при визначенні її собівартості. Визначення потреби бюджетних коштів на державну підтримку собівартості здійснювалося без урахування фактично досягнутих вугледобувними підприємствами результатів.

Це дозволяло Мінвуглепрому здійснювати планування коштів державного бюджету на часткове покриття витрат з собівартості вугільної продукції, фактично "у ручному режимі", без належного аналізу планів економічного розвитку вугледобувних підприємств.

При цьому планові обсяги товарної продукції і її собівартість необґрунтовано завищувалися, а ціна вугілля занижувалася, що сприяло постійному збільшенню видатків державного бюджету на часткове покриття собівартості вугільної продукції. Таким чином, у 2006- 2007 роках Міністерством було завищено розмір державної підтримки 9 вугледобувним підприємствам на 938,3 млн. гривень.

Як встановлено аудитом запровадження у 2006 році механізму утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом "гроші ходять за дитиною", проведення такого експерименту у Київській області розпочалось без належної організаційної, нормативно-правової підготовки, обґрунтованого планування бюджетних призначень. В результаті, з 25 млн. грн. коштів субвенції з державного бюджету, передбачених обласному бюджету на проведення експерименту за принципом "гроші ходять за дитиною", невикористаними залишились 18,9 млн. гривень.

У 2006 році Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту не досягнуто мети щодо однакового фінансового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форм їх влаштування (під опікою, в інтернатних закладах); не розроблено порядок і напрями витрачання коштів соціальної допомоги на дітей, що перераховуються на рахунки інтернатних закладів.

Аналогічна ситуація з виділенням та використанням коштів залишилась і у звітному році. У Державному бюджеті України на 2007 рік знову було передбачено кошти на продовження проведення експерименту у сумі 25 млн. грн., з яких використано лише 10,7 млн. гривень.

Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на розвиток вітчизняного виробництва технічних засобів реабілітації для інвалідів засвідчили, що Мінпраці, як головний розпорядник коштів за КПКВ 2501040 та КПКВ 2501170, не забезпечило належне виконання функцій, визначених статтею 22 Бюджетного кодексу України, в частині обґрунтованого планування видатків на реалізацію завдань, визначених розпорядженням № 808-р, та ефективного управління бюджетними коштами, виділеними на цю мету.

В порушення пунктів 5 та 6 частини четвертої зазначеної статті Бюджетного кодексу України головним розпорядником коштів не здійснювався належний контроль і аналіз ефективності використання бюджетних коштів одержувачами, що призвело до спрямування їм у 2007 році асигнувань понад реальну потребу і, як наслідок, до накопичення на їх рахунках впродовж квітня-серпня коштів у сумі 20,5 млн. гривень.

Необґрунтоване планування та придбання Міністерством охорони здоров'я України лікарських засобів і виробів медичного призначення без урахування залишків на початок року, за відсутності заявок регіональних закладів охорони здоров'я, сприяло поставкам зазначених препаратів понад фактичну потребу і утворення запасів у лікувальних закладах на суму 22,9 млн.гривень. В результаті, запаси окремих антиретровірусних препаратів на сьогодні забезпечують фактичну потребу медичних закладів, в середньому, від одного до п'яти років, отже, кошти державного бюджету використовувались неефективно. Такий стан справ виявлено аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України та коштів Світового банку на забезпечення виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікова-них і хворих на СНІД на 2004-2008 роки.

Аудит використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів по передачі житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України у комунальну власність показав, що через недоліки в плануванні кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів з передачі житлового фонду та об'єктів соціаль-нокультурної сфери Міноборони України у комунальну власність на загальну суму 17,4 млн. грн. використано неефективно.

Зокрема, у 2006 році внаслідок прорахунків при плануванні і неможливості освоєння, 9 млн. грн. коштів субвенції було перерозподілено і спрямовано на фінансування іншої бюджетної програми з реформування та розвитку Збройних Сил України.

У 2007 році Міністерством фінансів України застосовувалася не-обґрунтована практика самостійного прийняття рішень, без врахування пропозицій Міноборони України, при визначенні потреби і розподілу між регіонами коштів субвенції для здійснення заходів щодо передачі житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міноборони у комунальну власність. В результаті цього, вже на початку 2007 року виникла необхідність у перерозподілі коштів субвенції між регіонами по 4 областях на суму 4,4 млн. гривень.

Результати аудиту використання Державною митною службою України коштів Державного бюджету України за бюджетною програмою "Розбудова та модернізація об'єктів митної системи" засвідчили низький рівень прогнозування та планування видатків бюджету, відсутність реальних розрахунків і обґрунтувань щодо потреб фінансових ресурсів на 2006 рік і, як правило, шаблонний підхід до помісячного розпису асигнувань, в умовах неякісного управління ними в процесі виконання державного бюджету протягом бюджетного року, що призвело до неефективного використання коштів у сумі 12,4 млн. гривень.

У зв'язку із зволіканням, низьким рівнем організації та планування заходів щодо реорганізації Одеської, Південної регіональної та Приморської митниць, розробку проектно-кошторисної документації та спорудження комплексу "Поліскан" було проведено без узгодження місця розташування об'єкту, а розрахунки за виконані роботи здійснено з порушенням встановлених термінів, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів обсягом 11,5 млн. гривень.

Аналогічно та без проведення тендерних торгів з будівництва приміщення для розміщення комплексу "Пеліскан-3" було використано 0,2 млн. гривень.

Аудитом виконання Міністерством охорони навколишнього природного середовища України державного замовлення на одержання приросту запасів корисних копалин виявлено, що формальний підхід Міністерства до прогнозування видатків державного бюджету, планування та розподілу бюджетних асигнувань призвів до недофінансування НАК "Нафтогаз України" та НАК "Надра України", якими здійснювалося пошуково-розвідувальне буріння на 17 свердловинах, в результаті чого лише 4 з них було підготовлено до промислового освоєння.

Наслідком такого підходу до прогнозування видатків стало збільшення термінів виконання геолого-розвідувальних робіт та, відповідно, призвело до неефективного використання коштів у обсязі 15,9 млн. гривень.

Неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання на реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів, несвоєчасне перерахування коштів з рахунків головних розпорядників коштів на рахунки підвідомчих установ стало також логічним наслідком прийняття необґрунтованих управлінських рішень, недоліків у прогнозуванні та плануванні. Загальна сума коштів, виявлених за цими видами порушень, склала 1 млрд. 747,2 млн. грн., що становить 31,3 відс. від загальної суми усіх виявлених обсягів неефективного використання державних коштів.

Найбільшого розмаху таке "використання" коштів набуло у вугільній галузі. Аудитом використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, та перевіркою використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення гірничорятувальних заходів на вугледобувних підприємствах, виявлено, що подання Мінвуглепромом розподілів виділених бюджетних асигнувань (після отримання виписки про відкриття асигнувань) до Державного казначейства України здійснювалося з порушенням термінів, встановлених Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.06.2004 № 89. Внаслідок цього бюджетні кошти на погашення заборгованості з заробітної плати та оплати електроенергії, а також передбачені на виконання заходів бюджетних програм "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах" та "Придбання експериментальної партії азотно-мембранних станцій для гасіння пожеж на вугледобувних шахтах", у загальній сумі 1 млрд. 455,9 млн. грн., надходили до вугледобувних підприємств із затримками від одного дня до півроку.

Перевірка ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з виплат працівникам навчальних закладів показала, що, внаслідок несвоєчасного прийняття рішень Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (в основному, на обласному рівні) та в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 490, яка регулює порядок і терміни перерахування міжбюджетних трансфертів в регіонах, значні їх обсяги тривалий час не перераховувались на рахунки розпорядників коштів нижчого рівня - установ та організацій освіти.

Це, в ряді випадків, призвело до несвоєчасного проведення таких виплат та порушення вимог статті 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" стосовно помісячного погашення заборгованості.

Всього перевіркою виявлено фактів несвоєчасного перерахування коштів субвенції з затримкою від 3 до 41 дня на суму 123,3 млн. грн., у тому числі: в Дніпропетровській області на суму 58,1 млн. грн. (термін затримки від 3 до 32 днів); Київській - 9,5 млн. грн. (більше 30 днів); Одеській - 37,5 млн. грн. (від 7 до 41 дня); Харківській - 14,5 млн. грн. (від 10 до 28 днів); в м. Києві на суму 3,7 млн. грн. (термін затримки від 3 до 34 днів).

Аналогічні випадки використання бюджетних коштів були виявлені і в ході проведення аудитів ефективності використання державних коштів, виділених у 2005-2006 роках на утримання, будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг у Дніпропетровській області, та стану виконання Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води у 2003-2006 роках та І кварталі 2007 року.

У першому випадку, Головним фінансовим управлінням Дніпропетровської облдержадміністрації при перерахуванні у 2006 році коштів субвенції з державного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг комунальної власності Головному управлінню промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації (головний розпорядник) допущено факти їх затримки терміном від 9 до 147 днів на загальну суму 27,1 млн. грн. або 78,0 відс. від отриманого її обсягу.

В другому - Фінансовим управлінням Жовтоводської міської ради допущено факти затримок у наданні розпоряджень на перерахування коштів субвенції головним розпорядникам терміном від 3 до 65 діб з дня їх надходження до міського бюджету на загальну суму 19,9 млн. гривень.

Аудит ефективності заходів, спрямованих на участь персоналу органів внутрішніх справ України у миротворчих операціях засвідчив утримання на рахунку Міністерства внутрішніх справ України, починаючи з травня 2006 року до липня 2007 року, тобто, більше року, без руху понад 19  млн. грн., які надійшли від ООН у вигляді компенсації за участь українського миротворчого контингенту у миротворчих операціях. За твердженням МВС, зазначені кошти були йому необхідні для відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням миротворчого персоналу в Косово, але кошти продовжували утримуватись на рахунку Міністерства. Таке тривале утримання коштів на рахунку свідчить про неефективне їх використання.

Вкрай неефективно використовувались кошти іноземних цільових позик. Про це свідчать результати проведених контрольних заходів у звітному році.

Результати аудиту використання за 2003-2006 роки коштів в рамках Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку для реалізації проекту "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру" показали, що кошти державного бюджету, надані Державному комітету України по земельних ресурсах відповідно до Угоди від 17.10.2003 № 4709-UA на виконання Проекту видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвитку системи кадастру у 2003-2006 роках, в сумі, еквівалентній 9,4 млн. дол. США, з них кошти загального бюджету - 976,4 тис. дол. США, із-за недосягнення мети проекту, в цілому, використано неефективно.

Через неналежну організацію виконання проекту у 2003-2006 роках, в рамках Угоди про позику, використано лише 4,3 відс. коштів позики.

Продовжується хибна практика неефективного використання коштів на проведення науково-дослідних робіт. У 2007 році Рахунковою палатою виявлено фактів такого виду порушень на загальну суму 15,1 млн. гривень.

Аудитом використання коштів Державного бюджету України, виділених Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на науку, встановлено, що, внаслідок незабезпечення Держспоживстандартом впровадження та доступності використання результатів НДР, майже 2,3 млн. грн. бюджетних коштів витрачено неефективно.

Неефективне використання коштів на проведення зазначених робіт виявлено і аудитом ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених центральним органам виконавчої влади України - Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України - на науку. Зокрема, відсутність своєчасних управлінських рішень з боку керівництва Мінекономіки, у тому числі і зміни його керівництва, стали причиною невиконання плану науково-дослідних робіт і неефективного управління коштами у сумі 2,1 млн. грн., вилучених у кінці року до державного бюджету як невикористані. Внаслідок відсутності обґрунтованого визначення вартості науково-дослідних робіт та належного контролю за економним використанням бюджетних коштів, Мінфіном неефективно витрачено понад 2,5 млн. гривень. З них 2,1 млн. грн. необґрунтовано залишилися у розпорядженні Науково-дослідного фінансового інституту, що дало йому змогу розпоряджатися ними за власним розсудом, у т.ч. спрямувати на виконання аналогічних досліджень, в результаті чого втрачалась їх актуальність та новизна.

Аналіз виконання Державної програми розвитку промисловості показав, що, в переважній більшості випадків, договори, які укладалися Міністерством промислової політики України на виконання цієї програми, передбачали здійснення моніторингу та виконання інформаційно-аналітичних заходів. При цьому предмет окремих інформаційних договорів фактично дублював завдання, виконання яких покладено на структурні підрозділи Мінпромполітики згідно із їх положеннями. У 2004-2006 роках та І півріччі 2007 року за 35 договорами даного характеру сплачено понад 1,7 млн. грн., що є неефективним використанням бюджетних коштів.

Аудитом виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій виявлені факти неефективного використання коштів спеціального фонду державного бюджету.

Мінпромполітики не забезпечено ефективного управління коштами спеціального фонду державного бюджету. За 2005-2006 роки не використано та повернуто до державного бюджету кошти в сумі 18,8 млн. грн. (або 12,3 відс), з яких 2,4 млн. грн. Мінпромполітики взагалі не розподілило між одержувачами. Отже, фактично, зазначені кошти використано неефективно.

Виробничо-енергетичним об'єднанням "Вітроенергопром" не забезпечено виконання необхідних будівельно-монтажних робіт для монтажу та введення в експлуатацію вітроенергоустановки ВЕУ Т600-48, за яку було сплачено 6,3 млн. гривень. Як наслідок, вітроенергоустановка не змонтована, не введена в експлуатацію і знаходиться у полі. Отже, за наявності достатнього фінансування, про що свідчать невикористані залишки коштів, підприємством не було забезпечено належного управління бюджетними коштами і ефективного їх витрачання.

1.3.5. Результати перевірок виконання кошторису витрат Національного банку України, аналізів звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України

Відповідно до Закону України "Про Рахункову палату" у 2007 році були проведені перевірка виконання кошторису витрат Національного банку України, аналіз звітів Фонду державного майна України та Антимонопольного комітету України.

 Перевіркою виконання кошторису Національного банку України на 2006 рік встановлено, що недоліки при плануванні та організації його виконання, неврахування всіх аспектів, що впливають на надходження та витрачання коштів, і, як наслідок, помилкове прогнозування окремих параметрів та статей кошторису спричинили необхідність суттєвого коригування його доходної та витратної частини.

Перше значне коригування кошторису було ініційовано Правлінням Національного банку України вже через місяць від початку його виконання, а останнє здійснено через два місяці після завершення фінансового року, що не передбачено нормативними актами Національного банку України.

В результаті цих коригувань планові обсяги доходів кошторису збільшено на 670,5 млн. грн. або на 21,4 відс., витрат - на 709,9 млн. грн. або на 44,4 відсотка.

Однак, незважаючи на ці коригування, у тому числі й після затвердження фінансового року, фактично Національним банком України доходів отримано більше скоригованих показників на 403,8 млн. грн. або 10,6 відс., витрат здійснено менше на 213,9 млн. грн. або 9,3 відс., а перевищення доходів над витратами було більшим за заплановане на 617,7 млн. грн. або в 1,4 раза.

Проведення операцій із перерахування до Державного бюджету України коштів здійснювалось Національним банком України у невідповідності статті 5 Закону України "Про Національний банк України".

Хоча банком було забезпечено виконання фінансових зобов'язань перед Державним бюджетом України на 2006 рік у повному обсязі в сумі 1 млрд. 287,8 млн. грн., однак для виконання цих зобов'язань не вистачило фінансового результату його діяльності за 2005 рік у сумі понад 200 млн. грн. і на прохання Міністерства фінансів України ці платежі здійснено авансовими перерахуваннями за рахунок частини поточних доходів банку у 2006 році.

Неузгоджені і непослідовні дії керівних працівників Міністерства фінансів України щодо визначення строків та обсягів перерахування коштів Національним банком України до Державного бюджету України негативним чином впливали на виконання цих фінансових зобов'язань. Причиною цього була відсутність унормованого порядку взаємодії Національного банку України та Міністерства фінансів України при здійсненні таких операцій.

Недоліки в організації Національним банком України кошторисного процесу та внутрішнього контролю за використанням коштів, недотримання положень чинного законодавства, нормативних актів та договорів спричинили порушення при проведенні видатків на закупівлю товарів, робіт і послуг, капітальні вкладення, утримання і створення навчальних закладів, безкоштовне зберігання продукції інших установ, утримання основних засобів, що не використовуються, матеріальне заохочення непрацюючих пенсіонерів тощо.

 Аналіз звіту Фонду державного майна України за 2006 рік показав, що протягом звітного року поліпшилась робота Фонду держмайна щодо спрямування до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції підприємств, які перебувають у державній власності (на 01.01.2007 їх обсяги становили 938,7 млн. грн. або 216 відс. від планового завдання, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік") та коштів від оренди державного майна (328,4 млн. грн., або 117 відс. виконання планового бюджетного завдання на 2006 рік).

У той же час, визначені Урядом завдання з продажу об'єктів державної власності виконано Фондом державного майна України у 2006 році тільки на 23,7 відсотка. Як результат, до загального фонду державного бюджету за звітний період перераховано від їх приватизації 552,9 млн. грн., що становить лише 26,3 відс. річного планового завдання з надходження коштів від приватизації державного майна.

Всього у 2006 році за результатами роботи Фонду державного майна України до загального фонду державного бюджету спрямовано кошти від приватизації та управління держмайном у сумі 1821,2 млн. грн. або 65 відс. від визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" завдань. Не забезпечено надходження до державного бюджету коштів у загальній сумі 993,1 млн. гривень.

Як і в попередні роки, робота Фонду держмайна відбувалася в умовах недостатнього правового забезпечення, що перешкоджало виконанню завдань з приватизації державного майна та не сприяло ефективному управлінню об'єктами державної власності.

Державна програма приватизації на 2007 рік та наступі роки не була прийнята. Приватизація державної власності в Україні продовжувала відбуватися на підставі застарілої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. Не набрав чинності Закон України "Про Фонд державного майна", відсутній Закон України "Про акціонерні товариства" (прийнято Верховною Радою України у новій редакції 15.05.2007 в першому читанні).

Не прийнято також зміни до законодавчих актів з питань приватизації, зокрема, нову редакцію Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств", зміни до Законів України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

Діяльність Фонду держмайна з підготовки об'єктів державної власності до приватизації не забезпечила виконання урядових завдань на 2006 рік щодо кількості об'єктів приватизації, які необхідно було підготувати до продажу. Було підготовлено лише 10 об'єктів із 66, запланованих Кабінетом Міністрів України.

У 2006 році Урядом не було вжито необхідних заходів щодо забезпечення обліку державного майна в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності. Через ненадання відповідної інформації центральними органами виконавчої влади, Фондом держмайна не забезпечено внесення до баз даних цього реєстру інформації про майно, яке перебуває у господарському віданні майже 6 тис. державних підприємств. Внаслідок цього, не забезпечувалась цілісність та достовірність інформації щодо кількості та вартості об'єктів державної власності.

Фондом державного майна незадовільно здійснювалося управління діяльністю господарських товариств, що перебувають у його віданні (774 підприємства). Облік участі представників Фонду держмайна у проведенні загальних зборів акціонерів (учасників) підприємств та аналіз їх результатів не проводився.

За оперативними даними представники Фонду не брали участь у 148 або 44,7 відс. загальних зборах акціонерів (учасників) підприємств з державною часткою у статутному капіталі від 25 до 100 відс., внаслідок чого держава була позбавлена можливості здійснювати функції управління та захищати свої корпоративні інтереси.

Фондом державного майна у 2006 році не забезпечено стягнення до державного бюджету заборгованості по орендній платі за попередні періоди. Загальний обсяг заборгованості з орендної плати, розмір якої за 2006 рік збільшився на понад 3 млн. грн., має стійку тенденцію до зростання, і на 01.01.2007 становив 27,6 млн. гривень.

Звіт Фонду державного майна України за 2006 рік складено з урахуванням рекомендацій Рахункової палати, які надавалися у попередні роки, за удосконаленою структурою, яка більш повно висвітлює його діяльність. Це надало можливість для більш об'єктивної оцінки діяльності Фонду держмайна щодо управління об'єктами, які перебувають у державній власності.

 Аналіз Звіту Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним у 2006 році державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства засвідчив низьку ефективність заходів Антимонопольного комітету України, спрямованих на фактичне усунення порушень конкурентного законодавства. Результати його діяльності не змогли запобігти чи усунути причини порушення антимонопольного законодавства на ринках товарів та послуг, що мали місце в Україні протягом 2006 року.

Аналіз Звіту засвідчив незмогу Антимонопольного комітету України впливати на тарифну політику. Відсутність реакції на ситуацію, що склалась на ринку постачання та споживання газу, з боку Антимонопольного комітету, не сприяє захисту інтересів України в питанні отримання енергоносіїв на конкурентних засадах, як того вимагає законодавство України, зокрема, Закон України "Про захист економічної конкуренції".

Звіт не повною мірою відображає реалізацію Комітетом своєї компетенції, передбаченої статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а також реальний стан конкуренції та монополізму в Україні.

Пасивна позиція, яку протягом тривалого часу займає Антимонопольний комітет України стосовно злиття підприємств-монополістів, призводить до невиправданої концентрації суб'єктів господарювання, а це, в свою чергу, до суттєвого зростання економічної залежності кожного конкретного споживача, який змушений буде одержувати послуги на ринку від одного суб'єкта господарювання.

Недостатня увага приділялась Комітетом захисту від недобросовісної конкуренції. Показники щодо результатів у цій сфері у Звіті відсутні, незважаючи на заяви щодо порушення чесних звичаїв і правил у підприємницькій діяльності.

Аналіз свідчить про випадки формального підходу Антимонопольного комітету України до підготовки позовних матеріалів до суду, слабку доказову базу правопорушень, недостатню для захисту позиції Комітету в гласному та змагальному процесі судочинства.

У той же час, ігнорування Антимонопольним комітетом України такого засобу захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, як звернення до суду за власною ініціативою з метою відшкодування збитків, позбавляє органи Комітету можливості у повному обсязі реалізувати свої повноваження.

1.4. РЕЗУЛЬТАТИ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ ТА ОКРЕМИХ НАПРЯМІВ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

На сучасному етапі розвитку суспільств практично всіх країн світу, де держава через бюджет виконує свої основні функції, до органів контролю, які за своїм статусом покликані контролювати державні фінансові ресурси, передбачені на зазначені цілі, висуваються вимоги системно, на постійній основі не тільки виявляти фінансові порушення, а, насамперед, спираючись на поглиблений аналітичний та експертний підхід, давати об'єктивні, неупереджені та обґрунтовані оцінки і рекомендації щодо удосконалення бюджетного процесу, підвищення ефективності, результативності та економності витрачання державних коштів та запобігання здійсненню різного роду порушень у майбутньому.

Рахункова палата України, як повноправний член INTOSAI, не стоїть осторонь цих процесів. Саме аудит ефективності, який дає можливість здійснювати повноцінний аналітичний контроль, став основним напрямом проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.

Впродовж звітного року практично за кожним контрольно-аналітичним та експертним заходом робились конкретні, принципові, узагальнюючі висновки щодо ефективності, доцільності, законності та результативності прийняття управлінських рішень, використання бюджетних коштів, системи та механізму фінансування тієї чи іншої бюджетної програми, напряму використання бюджетних коштів і окремих головних розпорядників.

Одним з проявів комплексності та системності підходів до здійснення контрольних заходів є проведення аудитів ефективності виконання державних цільових програм, що охоплювали як весь період їх дії, так і окремі етапи. Саме на проведенні таких аудитів була зосереджена значна частина уваги Рахункової палати у звітному році.

Зазначені аудити свідчили, що цільові державні програми, на виконання яких держава протягом значного часу спрямовувала бюджетні кошти, по завершенню терміну їх дії, як правило, не досягали своєї мети, тобто, кошти, витрачені на реалізацію таких програм, було витрачено неефективно.

При проведенні аудитів переважної більшості державних цільових програм було виявлено різного роду порушення Закону України "Про державні цільові програми":

- за своїми основними положеннями програми не відповідають статусу, визначеному зазначеним Законом;

Кабінетом Міністрів України та відповідальними за реалізацію державних цільових програм міністерствами і відомствами після набуття чинності у 2004 році Закону України "Про державні цільові програми" не було забезпечено приведення програм у відповідність з вимогами даного Закону;

- всупереч статті 13 зазначеного Закону, яка передбачає, що контроль за виконанням державної цільової програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних, заключного звітів про результати її виконання та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання програми, внаслідок ненадання достовірної та повної інформації про хід виконання державних програм безпосередніми виконавцями, втрачався контроль з боку Уряду за ходом виконання ряду державних цільових програм;

- у деяких випадках затверджені державні цільові програми мають загальний характер, не визначають конкретні заходи, напрями робіт, об'єкти, обсяги та джерела фінансування, державних замовників, відповідальних виконавців, очікувані результати.

За час, що минув після попередніх аудитів ряду державних цільових програм, керівниками міністерств, відомств та організацій, відповідальних за їх виконання, не вживалися необхідні заходи щодо реалізації рекомендацій та пропозицій Колегії Рахункової палати. Як наслідок, значна частина проблемних питань досі не вирішена, що негативно позначається на процесі використання бюджетних коштів та перешкоджає своєчасному і повному виконанню державних цільових програм.

 Рахунковою палатою протягом звітного року було здійснено аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України та коштів Світового банку на забезпечення виконання Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки.

З метою обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, концентрації зусиль, спрямованих на боротьбу із цим захворюванням, забезпечення підтримки і лікування людей, інфікованих ВІЛ, починаючи з 1992 року, постановами Уряду було затверджено чотири державні програми з профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, що містять комплекс взаємопов'язаних заходів. На жаль, мета жодної з затверджених державних програм не була досягнута.

У 2004 році Кабінет Міністрів України постановою від 04.03.2004 № 264 затвердив Національну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки. Але її реалізація, по суті, повторює попередні.

Аудитом встановлено, що Урядом не здійснювалась координація діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, направленої на боротьбу проти поширення цього захворювання, консолідоване використання коштів та удосконалення системи моніторингу у сфері запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Заходи Національної програми, які повинні спрямовувати зусилля всього суспільства на боротьбу проти поширення цього захворювання, центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснювались довільно і, як наслідок, їх дії залишались неадекватними потребам протидії епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні.

Міністерство охорони здоров'я України, що уповноважене реалізовувати державну політику у сфері охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, не координувало належним чином роботу у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Фактично, зазначені заходи виконувались безсистемно, що не забезпечувало досягнення визначеної Національною програмою мети.

Відсутність реального планування та чітких організаційних дій Міністерства фінансів України і Міністерства охорони здоров'я України призвела до використання коштів позики Світового банку на забезпечення виконання Національної програми лише у розмірі 2,6 відсотка. Використання коштів державного бюджету було зведено лише до закупівлі виробів медичного призначення та обладнання і не вирішувало проблем з подолання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Профілактика ВІЛ серед уразливих груп населення шляхом інформаційно-освітньої роботи, за умови активного проведення якої можливо призупинити епідемію, у державі, практично, не проводилась.

Подібні ситуації склались і при виконанні інших державних програм, покликаних вирішити нагальні проблеми розвитку суспільства.

 Колегією Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству культури і туризму України на створення і розповсюдження національних фільмів, зроблено висновок, що діюча в Міністерстві культури і туризму система планування та використання коштів державного бюджету України на створення і розповсюдження національних фільмів була непрозорою, неконтрольованою, неефективною та не забезпечувала виконання державного замовлення. Міністерством не створено механізм реалізації Закону України "Про загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки", а кошти Державного бюджету України, виділені на створення і розповсюдження національних фільмів, використано з порушеннями чинного законодавства та неефективно.

Міністерство культури і туризму не відіграло провідної ролі у задоволенні потреб громадян України у кіно- і відеопослугах, а також у розвитку української кінематографії, яка відповідала б міжнародній практиці організації кінопроцесу.

Кабінет Міністрів України не забезпечив виконання Міністерством фінансів, Міністерством культури і туризму вимог Законів України "Про кінематографію", "Про загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки" та "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб" щодо відродження національної кінематографії, створення належних правових і економічних умов для розвитку національного кіномистецтва в ринкових умовах, формування сучасної самодостатньої національної кіноіндустрії та відновлення рентабельності галузі.

Самоусунення Міністерства фінансів України від проблем кінематографічної галузі призвело до незадовільного виконання впродовж п'яти років Загальнодержавної програми розвитку національної кіноіндустрії на 2003-2007 роки, яке пов'язане, в першу чергу, з неврахуванням її завдань Міністерством фінансів України при формуванні проекту бюджету, фінансуванням галузі за залишковим принципом, що створило передумови для поступового занепаду кіноіндустрії та унеможливило її інтеграцію в єврокультуру.

 Протягом звітного року Рахунковою палатою здійснено аудит реалізації заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, направленої на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, Міністерської декларації про захист Чорного моря та Стратегічного плану дій щодо відтворення та захисту Чорного моря.

Результати аудиту засвідчили, що проблеми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів не стали одним із головних пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку держави. Це, в першу чергу, пов'язано з низьким рівнем відповідальності органів державної влади як в центрі, так і на місцях, що призводить до подальшого погіршення екологічної ситуації навколо цих морів.

Мінприроди разом з МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінтрансзв'яз-ку, Мінфіном, Мінекономіки, Мінкультури і туризму, Держводгоспом, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Донецькою, Запорізькою, Миколаївською, Одеською, Херсонською обласними та Севастопольською міською державними адміністраціями не забезпечили системного підходу при виконанні природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів, координацію дій щодо залучення коштів для фінансування природоохоронних заходів та контроль за ходом їх реалізації, що призвело до зриву виконання Програми.

На першому етапі реалізації Програми (2001-2005 роки), в цілому, витрати на її виконання склали 45,2 відс. від планових показників. З передбачуваних до введення в експлуатацію 21 невідкладного капіталомісткого природоохоронного об'єкту на початок 2006 року було введено лише три.

Через безконтрольність з боку Мінприроди місцеві органи виконавчої влади, в умовах незадовільного фінансування у 2001-2005 роках заходів Програми, отримані кошти спрямовували на спорудження природозахисних об'єктів, які не були першочерговими та будівництво яких Програмою не передбачено.

При цьому затягування термінів здачі в експлуатацію капіталомістких природоохоронних об'єктів призводило до виходу з ладу вже зведених конструкцій, що спричиняло додаткові витрати і, як наслідок, неефективне витрачання державних коштів.

За час дії Програми Мінприроди не приділяло достатньої уваги питанням берегоукріплення, фінансування яких проводилося, в основному, за рахунок коштів підприємств і організацій. З державного бюджету на вказану мету кошти виділялися тільки на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених антропогенним впливом або природними катаклізмами.

Така бездіяльність призвела до того, що щорічно безповоротно втрачалося понад 150 гектарів цінної в рекреаційно-курортному відношенні берегової смуги. За останні 30 років протяжність берегів, що зазнають руйнівних процесів, збільшилася у 2-5 разів. Найбільша активність руйнації берегів спостерігалась в Автономній Республіці Крим, Одеській і Миколаївській областях.

Мінприроди не забезпечено виконання Програми і в частині не-капіталомістких заходів. Наукові праці, створені в межах цих заходів, не знайшли свого застосування, тому, в багатьох випадках, державні кошти на їх підготовку використано неефективно.

Через безконтрольність з боку Мінприроди та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області природоохоронні заходи на узбережжі Азовського моря, де знаходиться м. Маріуполь, який визначено Програмою, як найбільш екологічно небезпечний регіон Азовського моря, за час дії Програми профінансовано недостатньо і його екологічний стан є небезпечним для проживання. Захворюваність населення в цьому регіоні залишається найбільшою. За 9 місяців 2007 року чисельність померлих у м. Маріуполі у два рази перевищувала чисельність народжених.

Фінансування природоохоронних заходів, передбачених на другому етапі реалізації Програми, носило також безсистемний характер через відсутність розподілу за роками обсягів видатків на 2006-2010 роки. Перелік невідкладних заходів, відповідальні виконавці за кожним конкретним заходом, обсяги і джерела їх фінансування з врахуванням зростання вартості робіт і заходів, які необхідно виконати, залишилися невизначеними, і тому виконання Програми знаходиться під загрозою зриву.

Природоохоронні органи та органи екологічного контролю не мали необхідних важелів для покарання забруднювачів навколишнього природного середовища. Діючі штрафи за порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів значно менші завданих природі збитків.

Мінприроди не забезпечило виконання пропозицій Колегії Рахункової палати за результатами попередньої перевірки (2003 рік), що надалі призвело до невиконання заходів першого етапу реалізації Програми і стало стримуючим фактором у виконанні другого етапу. Все це, як наслідок, спричинило порушення чинного законодавства при управлінні і використанні бюджетних коштів, спрямованих на виконання заходів Програми.

 Загальнодержавною програмою поводження з токсичними відходами, затвердженою Законом України від 14.09.2000 № 1947-ІІІ, визначено, що одним із основних напрямів діяльності України щодо поводження з токсичними відходами у сфері міжнародного співробітництва є виконання зобов'язань України, як сторони Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням.

Аудитом стану виконання Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням встановлено, що прийняті Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України на виконання вимог Базельської конвенції законодавчі та нормативно-правові акти щодо врегулювання її положень не є вичерпними та вимагають більш плідної діяльності органів державної влади з адаптації положень чинного законодавства до вимог стандартів Європейського Союзу.

Залишились неприйнятими Закони України "Про ратифікацію Протоколу про відповідальність та компенсацію до Базельської конвенції" та "Про побутові відходи", не внесені зміни до Закону України "Про відходи", які передбачали приведення його у відповідність із Рамковою Директивою Європейського Союзу про відходи, обов'язковість утилізації відходів упаковки, використаних автотранспортних засобів, шин, хімічних джерел струму, великогабаритної побутової техніки тощо.

Кабінет Міністрів України постановою від 29.03.2000 № 574 на національному рівні призначив компетентний орган - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та виділений центр - Український науково-дослідний інститут екологічних проблем для виконання цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням. Проте положення про ці органи, які визначали б повноваження, обов'язки та джерела їх фінансування, ні Кабінетом Міністрів України, ні Мінприроди не затверджувалися.

Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами, якою визначались заходи із запобігання накопиченню токсичних відходів, обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, фактично не виконана, результативні показники Програми не досягнуті.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України як орган, визначений відповідальним за організацію виконання Програми, не забезпечило організаційного та фінансового її виконання. Як наслідок, проблеми впливу небезпечних відходів на здоров'я людей та навколишнє середовище не вирішуються.

Із 51 заходу Програми, передбаченого на 2000-2005 роки, фактично виконано лише 3, реалізація ще 3 заходів залишилась незавершеною, при цьому кошти на їх продовження, через відсутність відповідної програми на 2006-2008 роки, не планувалися. Тобто, через безконтрольність Мінприроди, виконавці Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами (Мінпромполітики, Мінагрополітики, МОЗ, НАНУ, Держбуд, місцеві органи влади), по суті, проігнорували її виконання.

Діюча в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, на яке покладено функцію компетентного органу з питань контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням в Україні, система отримання повідомлень на транскордонне перевезення відходів, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120, в порушення Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", не забезпечувала дотримання екологічної безпеки. Систему дієвої взаємодії при здійсненні контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів, з метою попередження їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людей, не створено.

В порушення постанови Верховної Ради України від 03.04.2007 № 854 "Про розроблення Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами" Кабінетом Міністрів України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України не розроблено Загальнодержавну програму поводження з небезпечними відходами до 2015 року.

Державною екологічною інспекцією та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.95 № 198, не забезпечено проведення екологічного контролю на всіх визначених цією постановою постах.

Незабезпечення Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем інформацією про транскордонні перевезення відходів, не володіння Мінприроди даними про фактичні обсяги перевезень небезпечних відходів, невиконання Міністерством вимог чинних нормативно-правових актів України щодо ведення реєстрів відходів та об'єктів поводження з ними призвели до того, що, в порушення вимог Базельської конвенції, виділений центр не виконував покладені на нього обов'язки щодо забезпечення Секретаріату Конвенції необхідною інформацією. Зокрема, інформація, надана виділеним центром в Секретаріат Конвенції за 2004 та 2005 роки, була неповною.

Мінприроди, як центральний орган державної виконавчої влади, уповноважений на здійснення державної політики поводження з відходами, та компетентний орган України у питаннях виконання вимог Базельської конвенції, не забезпечував виконання покладених на нього функцій у сфері поводження з небезпечними відходами та їх транскордонного перевезення, зокрема, в частині контролю за їх подальшою утилізацією.

 За результатами аналізу виконання Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки Колегією Рахункової палати зроблено ряд наступних висновків.

Визначена Програмою мета розвитку промисловості - створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво промислового комплексу - не досягається. Незважаючи на зростання обсягів промислового виробництва, прогнозоване Програмою якісне поліпшення економічних показників розвитку промисловості відбувалося вкрай повільно.

Темпи змін в структурі промислового виробництва не витримувались, а сама структура продовжувала характеризуватися істотними структурними деформаціями. Більш як дві третини загального обсягу промислової продукції припадало на галузі, що виробляють сировину, матеріали та енергетичні ресурси, тобто продукцію проміжного споживання.

Третина промислових підприємств були збитковими, динаміка зменшення збитковості - низькою. Рентабельність операційної діяльності у 2006 році склала 5,8 відс. проти прогнозованих Програмою 9,2 відсотків. Постійно зменшувалась кількість інноваційно-активних підприємств. Чисельність населення, зайнятого у промисловості (без врахування малих підприємств), замість прогнозованого щорічного збільшення на 300-400 тис. чоловік, у 2003-2006 роках зменшилася на 54 тис. осіб.

Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011 роки за своїми основними положеннями і фактичним змістом не відповідає статусу державної цільової програми, визначеному Законом України "Про державні цільові програми". Кабінетом Міністрів України та Мінпромполітики після набуття чинності зазначеного закону не було забезпечено приведення Програми у відповідність з його вимогами.

Програма не вирішує питань концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу країни, створення допоміжних органів управління програмою. Вона не містить взаємоузгодженої і комплексної системи заходів, спрямованих на реалізацію її положень. Жоден з напрямів розвитку промисловості не може бути повністю реалізований визначеними у Програмі заходами, а самі заходи не відповідають важливості порушених нею питань. В окремих випадках заходи взагалі не кореспондуються з завданнями Програми. Починаючи з 2005 року, її виконання фактично не було пов'язано із визначеними заходами. За таких умов реальний вплив Програми на промисловий розвиток країни практично відсутній.

Діяльність Міністерства промислової політики України, як відповідального виконавця з реалізації заходів Програми, була формальною, а, в окремих випадках, незадовільною. Як наслідок, Мінпромполітики не забезпечено своєчасного, повного та результативного виконання заходів Програми. З передбачених 18 заходів своєчасно виконано лише один, ще два знаходяться у стадії виконання. Три заходи виконано частково та з запізненням. Решту заходів не виконано взагалі.

Система фінансового та ресурсного забезпечення Програми відсутня. Реальних механізмів фінансування заходів Програми не запроваджено за жодним з передбачених джерел.

Міністерство промислової політики України належним чином не забезпечило координацію дій співвиконавців щодо реалізації заходів Програми та контроль за ходом її виконання.

Діяльність співвиконавців - міністерств, інших центральних та регіональних органів виконавчої влади щодо участі у виконанні заходів Програми була недостатньою та формальною. Окремі співвиконавці фактично самоусунулися від реалізації Програми та не подавали Мінпромполітики інформацію про виконання її заходів. За таких умов Кабінет Міністрів України не отримував достовірної та повної інформації про виконання Програми для здійснення контролю за станом її виконання.

 Подібні порушення було виявлено і під час проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва на заходи з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Його результати засвідчили, що Державним комітетом, за відсутності належного контролю з боку Кабінету Міністрів України, не було забезпечено належного виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, а також ефективного та результативного використання на зазначені цілі коштів державного бюджету. Як наслідок, мета даної програми - створення належних умов для підприємницької діяльності, а також підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності - не досягнута.

 Програмним документом розвитку вугільної промисловості є Програма "Українське вугілля", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2001 № 1205 з метою підвищення ефективності роботи підприємств вугільної промисловості та досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних для забезпечення енергетичної безпеки держави. Виконання Програми розраховане на 10 років (до 2010 року).

Проведений фахівцями Рахункової палати аудит використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, засвідчив, що Міністерством вугільної промисловості України у 2005-2006 роках та І кварталі 2007 року неефективно виконувалися заходи з планування та використання коштів державного бюджету за програмою державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції. В результаті незадовільної роботи Міністерства не виконано показники, передбачені Програмою "Українське вугілля" щодо збільшення обсягів видобутку вугілля, поліпшення фінансово-економічних показників та розвитку вугільної галузі.

Всупереч положенням цієї Програми, якими передбачалося поступове зменшення обсягів надання державної підтримки на часткове покриття собівартості вугільної продукції при збільшенні видобутку вугілля, Мінвуглепромом (Мінпаливенерго) при формуванні бюджетних запитів на 2005-2007 роки її обсяги щорічно збільшувалися.

Замість стимулювання економічних заходів щодо зменшення собівартості вугільної продукції, кошти спрямовувалися на погашення заборгованості із заробітної плати, тобто фактично - на утримання працівників вугільної галузі.

Як наслідок, незважаючи на щорічне збільшення обсягів фінансування вугільної галузі за рахунок коштів державного бюджету, не було забезпечено виконання основної умови їх надання - зменшення собівартості вугільної продукції. Натомість, собівартість вугільної продукції на підприємствах, які одержували бюджетні кошти у 2005-2007 роках, мала стійку тенденцію до щорічного зростання, що свідчить про неефективність бюджетної програми.

Нормативно-правове забезпечення визначення обсягів держпідтримки на собівартість вугільної продукції було недосконалим та суперечливим в частині запровадженого механізму цієї підтримки. Правові норми діючих нормативно-правових актів щодо механізму розподілу коштів державного бюджету не стимулювали вугледобувні підприємства до збільшення обсягів товарної вугільної продукції, поліпшення її якості та зменшення собівартості видобутку вугілля, не сприяли прозорості процесу визначення і розподілу державних коштів за цим напрямком.

Міністерство вугільної промисловості не вжило заходів з виконання рекомендацій Рахункової палати щодо усунення причин порушень та недоліків, виявлених за результатами проведеної у 2005 році перевірки. Це призвело до повторних порушень при використанні коштів державного бюджету на здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції та зростання витрат бюджетних коштів у наступні періоди.

 Відсутність системної державної підтримки соціально-економічного розвитку села, а також недооцінка органами влади вкладу сільського господарства у розвиток національної економіки та його ролі у соціальній стабільності суспільства спричинили обезлюднення сільської місцевості. За 1995-2005 роки чисельність сільських населених пунктів скоротилася на 302 села. Такий висновок зроблено за результатами аналізу державної підтримки розвитку соціальної сфери села.

Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації не забезпечили ефективної підтримки з державного бюджету розвитку соціальної сфери в сільській місцевості.

В результаті, позитивних зрушень у забезпеченні життєдіяльності сільського населення, які б могли стати основою поліпшення демографічної ситуації і розвитку трудового потенціалу, не досягнуто, негативні процеси у соціальній сфері села не припинено.

Організаційне та фінансове забезпечення виконання Державної програми розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року було незадовільним. Як наслідок, не виконано в повному обсязі жодного з її показників. Мета програми - припинення негативних процесів у соціальній сфері села, досягнення позитивних зрушень у забезпеченні життєдіяльності сільського населення, які стануть основою поліпшення демографічної ситуації і розвитку трудового потенціалу, - не досягнута.

Невиконання завдань Державної програми і Проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку "Фонд соціальних інвестицій" призвело до того, що у 2005 році майже половина сіл не мали шкіл та закладів охорони здоров'я, дві третини - дошкільних закладів освіти, 40 відс. - клубів і будинків культури. Рівень забезпечення сільських населених пунктів об'єктами соціальної сфери знизився. Лише 22 відс. сіл мають водогони, 36 відс. - газ, 5 відс. - каналізацію. Незважаючи на заходи, які вживаються останніми роками місцевими та центральними органами виконавчої влади, рівень забезпеченості сільського населення якісною питною водою залишається вкрай незадовільним.

Відсутність затверджених Державних програм економічного і соціального розвитку призвела до того, що Мінекономіки та Мінфіном в Державних бюджетах України на 2003-2005 роки не враховані передбачені Державною програмою розвитку соціальної сфери села заходи, як пріоритетні.

Кошти з державного бюджету на реалізацію заходів Державної програми виділялися в обсягах, значно менших, ніж затверджено Указом Президента України від 15.07.2002 № 640 та постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2002 № 1405, а за окремими напрямками у 2003-2005 році зовсім не виділялися.

Розподіл видатків на будівництво, реконструкцію, відновлення і введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери села формувався, в основному, на підставі пропозицій народних депутатів України, що призвело до розпорошення коштів та зростання загальної кількості "довгобудів" по об'єктах соціальної сфери села. Як наслідок, в сільській місцевості залишаються недобудованими, з високим відсотком будівельної готовності, понад 349 шкіл, 61 дошкільний заклад, 111 закладів охорони здоров'я, 151 заклад культури з обсягами капітальних вкладень, необхідних для їх завершення, близько 2млрд. грн., та ряд інших об'єктів соціально-культурного і побутового призначення.

Профільним міністерствам (Міністерству освіти і науки - на проведення комп'ютеризації сільських шкіл та придбання автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості, Міністерству охорони здоров'я - на закупівлю автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я та оснащення сільських амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів) кошти державного бюджету на заходи, пов'язані з соціальною сферою села, надавалися в розмірах значно менших, ніж було передбачено Законами України про державний бюджет на відповідний рік.

Всупереч вимогам чинного законодавства, незважаючи на те, що пройшло вже майже два роки, як закінчилась дія Державної програми розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року, Загальнодержавна комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 року не затверджена, і, як наслідок, видатки з державного бюджету у 2006 та 2007 роках на розвиток соціальної сфери в сільській місцевості проводяться безсистемно, за залишковим принципом.

 Рахунковою палатою протягом звітного року було здійснено аудит ефективності використання коштів державного бюджету Головним управлінням державної служби України, за результатами якого Колегією зроблено висновки, що Головним управлінням державної служби України, як головним розпорядником коштів та виконавцем Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки, не забезпечено у визначені терміни своєчасне та повне виконання заходів Програми, а також ефективне використання коштів державного бюджету, що виділялися у 2006-2007 роках на виконання покладених на нього повноважень. Це зумовлено невідповідністю обсягів коштів, що виділялись з державного бюджету на реалізацію Програми розвитку державної служби, затвердженим показникам її фінансового забезпечення, та відсутністю належного контролю і організаційного забезпечення її виконання.

При затвердженні Кабінетом Міністрів України Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки не враховано норму статті 13 Закону України "Про державні цільові програми", яка передбачає, що контроль за виконанням державної цільової програми здійснює Кабінет Міністрів України шляхом розгляду проміжних, щорічних, заключного звітів про результати її виконання та узагальненого висновку про кінцеві результати виконання програми. Як наслідок, звіти про виконання Програми до Кабінету Міністрів України Головдержслужбою не надсилалися, в результаті чого втрачався контроль з боку Уряду за ходом її виконання.

Заходи щодо досягнення основної цілі Програми розвитку державної служби - підвищення ефективності виконання державною службою завдань і функцій держави - виконувались незадовільно.

Одним з основних завдань Головдержслужби є проведення функціонального обстеження центральних і місцевих органів виконавчої влади, здійснення на його основі аналізу системи державного управління та підготовки пропозицій щодо підвищення її ефективності. За пропозиціями Головдержслужби терміни проведення функціонального обстеження органів виконавчої влади неодноразово переносилися і в повному обсязі зазначене обстеження не проведено.

Законодавче та нормативно-правове врегулювання питань організації державної служби на сьогодні залишається неповним та потребує подальшого удосконалення.

Поданий Кабінетом Міністрів України проект нової редакції Закону України "Про державну службу" (зареєстровано у Верховній Раді України 20.09.2007 за № 4065), згідно з Указом Президента України від 20.09.2007 № 900 "Про заходи щодо реформування державної служби в Україні та забезпечення захисту конституційних прав державних службовців", потребує доопрацювання з урахуванням положень Концепції розвитку законодавства про державну службу в Україні, схваленої Указом Президента України від 20.02.2006 № 140.

 Результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на збереження природно-заповідного фонду в Біосферному заповіднику "Асканія-Нова" засвідчили, що спрямування у 2005-2007 роках коштів державного бюджету на зазначені цілі у сумі 17,2 млн. грн. дозволило лише на 50 відс. профінансувати заходи Державної програми реконструкції Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1534. В результаті, із 5 заходів Програми з терміном виконання у 2005-2006 роках, завершено лише два.

В порушення вимог Закону України "Про державні цільові програми" обсяги фінансування Програми реконструкції Біосферного заповідника, визначені у паспортах бюджетних програм на 2005-2007 роки, не відповідають передбаченій цією Програмою вартості реалізації заходів на відповідні роки, що негативно впливало на її виконання.

Враховуючи, що термін завершення дії Програми встановлено 2008 рік, її виконання знаходиться під загрозою зриву.

 Результати перевірки використання субвенцій, наданих у 2006 році місцевим бюджетам Черкаської області для збереження істориної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць та соціального розвитку, а також на виконання програми "Золота підкова Черкащини", виявили, що Державна програма "Золота підкова Черкащини" на 2006-2009 роки була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2006 № 671 на 10 місяців пізніше від терміну, встановленого Президентом України, та майже через 5 місяців після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Тобто, під час складання проекту Державного бюджету України на 2006 рік та визначення обсягів видатків на реалізацію програми не враховано заходи та показники зазначеної державної програми, як це передбачено статтею 4 Закону України "Про державні цільові програми".

Основною метою державної Програми "Золота підкова Черкащини" є розроблення і здійснення комплексу заходів для збереження, використання і популяризації пам'яток, розвитку заповідників та інших історичних і культурних центрів, відкриття нових історичних маршрутів та створення туристичної інфраструктури. Державною програмою передбачено фінансування робіт на 159 об'єктах на загальну суму понад 283 млн. гривень.

Колишнє Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (з 01.03.2007 - Міністерство регіонального розвитку та будівництва України) і Черкаська облдержадміністрація у 2006 році не забезпечили дієвого контролю за дотриманням нормативно-правових актів при плануванні та використанні коштів субвенції для збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць та соціальний розвиток, а також на виконання Державної програми "Золота підкова Черкащини".

Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України, в порушення частини 5 статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", у 2006 році не забезпечили розробку та затвердження порядку використання коштів субвенції з державного бюджету на виконання програми "Золота підкова Черкащини", в результаті чого кошти в сумі 15 млн. грн. використані без затвердженого порядку, що призвело до управління ними в "ручному режимі".

Черкаська обласна державна адміністрація, як державний замовник, при виконанні державної програми "Золота підкова Черкащини" не забезпечила дотримання вимог Закону України "Про державні цільові програми". В порушення статей 4, 8 цього Закону, заходи та показники Програми не були включені до Програм економічного та соціального розвитку Черкаської області на 2006 та 2007 роки, також не було призначено керівника Програми. Внаслідок цього, не здійснювалося належне оперативне управління та контроль за виконанням Програми. Облдержадміністрація не забезпечила подання до Кабінету Міністрів України достовірної та повної інформації про хід виконання державної програми.

Включення Черкаською облдержадміністрацією до Програми 80 відс. об'єктів соціально-економічного значення (газифікації сіл та розвиток соціальної сфери Черкаської області) не узгоджувалося з основною метою Програми.

 Міністерством промислової політики України, за відсутності належного контролю з боку Кабінету Міністрів України, не забезпечено виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій та ефективного використання коштів спеціального фонду державного бюджету - такий висновок зроблено Колегією Рахункової палати за результатами аудиту виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанції.

Зазначена Програма, реалізація якої триває вже одинадцятий рік, не виконується за жодним показником, а досягнуті результати та їх економічні наслідки неадекватні використаним державним коштам.

У 1997-2006 роках виконання заходів Програми здійснювалось практично тільки за рахунок державних коштів, на що використано 497 млн. гривень. Обсяг залучених інвестицій складає лише 0,1 відс. від передбаченого Програмою.

В промислову експлуатацію введено 83,3 МВт потужностей вітроелектростанцій, що майже в 10 разів менше загальних планових показників, передбачених Програмою, та в 5 разів - показників, передбачених за рахунок державних коштів. Обсяг виробленої електроенергії у 18 разів менше, ніж передбачено Програмою. Діяльність з виробництва електроенергії усіх вітроелектростанцій є збитковою. Обсяг виробництва у 2005-2006 роках вітроелектростанціями електроенергії реально не впливав на паливно-енергетичний баланс держави і складав близько 0,02 відс. загальнодержавного.

Кабінетом Міністрів України та Міністерством промислової політики України не забезпечено цілісного та системного нормативно-правового регулювання питань будівництва вітрових електростанцій.

Фінансовий механізм стимулювання розвитку альтернативної енергетики, розробка якого Законом України "Про альтернативні джерела енергії" у 2003 році доручалася Уряду, ще й досі не запроваджено.

Кабінетом Міністрів України не розроблено та не затверджено передбачений названим Законом Порядок формування фонду цільового фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії, включаючи будівництво вітроелектростанцій. Також не існує механізму залучення коштів, отриманих від реалізації електроенергії, виробленої промисловими вітроелектростанціями, на їх будівництво.

Міністерством промислової політики України не забезпечено перегляду та внесення змін до Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій, зокрема, щодо приведення її показників до реальних, економічно обґрунтованих та фінансово забезпечених параметрів; чіткого визначення прав та обов'язків Міжвідомчої координаційної ради з питань будівництва вітрових електростанцій та організаційної і функціональної схеми управління програмою, на чому наполягала Рахункова палата під час попередньої перевірки.

 Аудит стану виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі засвідчив, що мета програми - створення належних умов для проживання людей і провадження господарської та інших видів діяльності на острові - станом на 01.01.2007 не досягнута.

Центральними органами виконавчої влади та Одеською облдержадміністрацією із передбачених Комплексною програмою 37 заходів, що підлягали виконанню у 2002-2006 роках, частково виконано вісім заходів, не виконано чотири, без яких неможлива подальша розбудова острова. Зокрема, відсутнє водозабезпечення, водоочищення, водовідведення, каналізування та енергозабезпечення острова. Не завершено берегоукріплювальні роботи, що створило загрозу розколу острова. Не експлуатується причальний комплекс на острові.

Понад 70 відс. загальних витрат державного бюджету на реалізацію Комплексної програми спрямовано на геологорозвідувальні роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та наукові дослідження Міністерства освіти і науки України, які безпосередньо не впливали на досягнення мети програми.

Водночас фінансування берегоукріплювальних робіт на острові, завершення яких було нагально необхідним, здійснювалося в обсягах значно нижчих від потреби. Їх завершення у 2008 році, згідно з робочим проектом та титулом будови, було неможливим, оскільки до 01.01.2009 пролонгованою програмою передбачено виділити лише 33,9 відс. потреби у капітальних вкладеннях на берегоукріплювальні роботи.

Включення до Комплексної програми окремих заходів, зокрема, щодо підвищення охоронного статусу загальнозоологічного заказника "Острів Зміїний", розробки і затвердження програми розвитку туризму на острові, виявилося недоцільним, що свідчить про прийняття неефективних управлінських рішень ще на стадії її формування. Крім того, визначення Комплексною програмою декількох співвиконавців одного і того ж заходу було нераціональним, оскільки фактично співвиконавці ніякої участі у виконанні заходів програми не брали.

Комплексною програмою не визначено очікувані результати її виконання. В порушення вимог Закону України "Про державні цільові програми", Мінекономіки, як координатор робіт, не проводило аналіз стану виконання програми та оцінки ефективності виконання її завдань і заходів.

В порушення вимог зазначеного Закону, єдиного державного замовника Комплексної програми не визначено (повноваження його були розділені між Мінекономіки та Одеською обласною державною адміністрацією), керівника не призначено. Мінекономіки формально поставилось до виконання функції координатора Комплексної програми. Фактично ці функції здебільшого було зведено до виконання урядових доручень щодо надання інформації про стан виконання заходів програми, які не завжди виконувались своєчасно та у повному обсязі.

Загальне керівництво виконання Комплексної програми, яке було покладене на Одеську облдержадміністрацію, виходило за межі її повноважень і унеможливлювало виконання нею, як місцевим органом виконавчої влади, цієї функції в цілому по Програмі.

За відсутності оцінки доцільності пролонгації Комплексної програми з боку Міністерства економіки України, як координатора робіт програми, та обґрунтування обсягів бюджетних коштів на фінансування заходів програми, Уряд продовжив строк її реалізації ще на п'ять років - до 2011 року.

 Рахунковою палатою протягом 2007 року було здійснено аудит виконання Комплексної програми збереження та відтворення історико-архітектурного середовища м. Жовкви Львівської області, метою якої є забезпечення державної підтримки та координації комплексних робіт із збереження пам'яток та відновлення цілісності унікального історичного містобудівного комплексу м. Жовкви, розвиток соціальної і туристичної інфраструктури, підвищення рівня життя населення, забезпечення економічного та культурного розвитку міста, залучення значних інвестицій.

За результатами аудиту було встановлено, що за 6 років існування Програма так і не отримала належного організаційно-управлінського та фінансового забезпечення виконання запланованих заходів, що стало одним з чинників руйнування історичної спадщини, неефективного виконання Державним історико-архітектурним заповідником у м. Жовкви заходів із збереження та відтворення об'єктів культурної спадщини та створювало умови для неефективного використання бюджетних коштів і інших джерел, спрямованих на фінансування заходів Програми.

Нормативно-правове врегулювання питань Програми та організаційно-управлінські заходи Львівської облдержадміністрації з виконання Програми були неповними, недосконалими та суперечливими, внаслідок чого затверджена Кабінетом Міністрів України у 2001 році Комплексна програма збереження і відтворення історико-архітектурного середовища м.Жовкви (на 2001-2020 роки) на сьогодні є формальною і такою, що не забезпечує досягнення поставленої мети.

Завдання I етапу (2001-2005 роки) Програми, внаслідок відсутності чіткої функціональної системи управління на державному, і, особливо, на місцевому рівні, недостатнього фінансування, виконані лише на 35,5 відс. від передбаченого обсягу робіт. В результаті, із 12 заходів Програми виконано лише 7. Залишились невиконаними в повному обсязі заходи з проведення науково-дослідних робіт, відтворення історичної забудови, модернізації та реконструкції існуючої історичної забудови, відтворення історичних паркових ансамблів і ландшафтних комплексів, виносу виробництв за межі території пам'яток архітектури.

Виконання ІІ етапу Програми (2006-2020 роки) є нереальним через невизначеність на цей етап конкретних заходів, напрямків робіт, об'єктів, обсягів та джерел фінансування, державного замовника, відповідальних виконавців та очікуваних результатів. Такий підхід і невнесення до цього часу до Програми необхідних змін, порушує вимоги Закону України "Про державні цільові програми".

 Результати аудиту використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту на розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні засвідчили: незважаючи на те, що в Україні склалася критична ситуація у сфері фізичної культури і спорту (фізкультурно-масовими заходами в Україні охоплено лише 13 відс. населення; при високому рівні захворюваності населення та складній демографічній ситуації фізична пасивність в Україні характерна для 90 відс. людей працездатного та майже 100 відс. похилого віку; близько 80 відс. дітей мають відхилення у фізичному розвитку й стані здоров'я), єдиної системи і ефективно діючого механізму залучення широких верств населення до занять фізичною культурою і спортом ще й досі не створено.

Мета Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" щодо створення умов для зміцнення здоров'я населення України засобами фізичного виховання, фізичної культури і спорту та задоволення потреб у поліпшенні здоров'я, фізичному і духовному розвитку не досягнута.

Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту та Кабінетом Міністрів України Цільова комплексна програма не була приведена у відповідність із вимогами Законів України "Про державні цільові програми" і "Про фізичну культуру і спорт".

Першочергові та перспективні заходи, спрямовані на виконання Програми, Міністерством не розроблялись, а її реалізація, практично, була зведена тільки до використання бюджетних коштів.

Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту, за відсутності контролю з боку Міністерства фінансів України за використанням коштів державного бюджету, від 60 до 80 відс. обсягів фінансової підтримки, наданої державою, фактично використано на утримання громадських організацій.

Відсутність системного підходу центральних органів виконавчої влади до виконання Цільової комплексної програми та використання бюджетних коштів на забезпечення розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні створили умови для витрачання коштів державного бюджету з порушеннями чинного законодавства та неефективно в загальній сумі 32,9 млн. грн. або 62 відс. обсягів коштів, використаних на зазначені цілі.

Впродовж звітного року фахівцями Рахункової палати робились також узагальнюючі висновки стосовно ефективності управлінських рішень, що приймалися Кабінетом Міністрів України, головними розпорядниками бюджетних коштів з того чи іншого питання витрачання державних коштів, ефективності системи та механізму фінансування того чи іншого напряму використання коштів Державного бюджету України.

 Систематичні порушення і недоліки, виявлені в ході проведення перевірки ефективності використання коштів субвенції, виділених з державного бюджету місцевим для ліквідації заборгованості з виплат працівникам навчальних закладів, свідчать про недостатній рівень організації роботи у зазначеному напрямі та відсутність контролю з боку Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При розподілі, наданні та використанні субвенції допускались порушення принципу справедливого і неупередженого розподілу коштів між громадянами та територіальними громадами, внаслідок чого були обмежені права громадян щодо одержання виплат. У 2005-2006 роках до Міністерства освіти і науки України надійшло понад 400 звернень громадян із зазначених питань.

Окремими місцевими органами виконавчої влади не забезпечено належне проведення передбаченої Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" інвентаризації заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, що призвело до викривлення її результатів у звітності. Перевіркою встановлено факти завищення звітних даних про розмір заборгованості педагогічним працівникам в установах і закладах освіти Донецької, Одеської, Харківської областей та м. Києва.

Міністерство освіти і науки України, визначене Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" головним розпорядником коштів субвенції, не здійснювало у повному обсязі та на належному рівні контроль за законністю та ефективністю використання коштів субвенції на погашення заборгованості з виплат педагогічним працівникам в регіонах, оскільки не має на це достатніх повноважень.

 Через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" гарантії щодо компенсації за втрачене майно громадянам, які відселені або самостійно переселяються за направленнями обласних державних адміністрацій, в повному обсязі не реалізовані. Такий висновок зроблено за результатами аудиту використання коштів Державного бюджету у 2006 році на компенсацію за втрачене майно громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Нині в зоні безумовного (обов'язкового) відселення продовжує проживати біля 4,5 тис. осіб, які ще не реалізували своє право на отримання житла в "чистій" місцевості і, відповідно до норм зазначеного Закону, не мають права на отримання компенсації за майно. На черзі для отримання житла в "чистій" місцевості перебувало понад 15 тис. переселенців із зони гарантованого добровільного відселення.

На сьогодні, через недосконалу нормативно-правову базу, недостатній рівень фінансового забезпечення цих виплат у Державному бюджеті України, неналежну організацію Мінпраці виконання відповідної бюджетної програми, частина громадян отримала житло в "чистій" місцевості, компенсацію за втрачене майно, перерахунок компенсації, виплаченої в період 1992-1996 років, а інша частина - вимушена звертатися у суди щодо вирішення питань з виплати компенсації.

Нормативно-правова база, що регулює питання виплати компенсацій за втрачене майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, є недостатньою та не відповідає нормам Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", містить ряд суперечностей. Це сприяє вільному застосуванню норм нормативно-правових актів при виплаті компенсації, призводить до численних звернень громадян до судів та неефективних видатків державного бюджету. До 2004 року МНС, а з 2004 року і по цей час Мінпраці, як головні розпорядники бюджетних коштів, не забезпечили своєчасне удосконалення нормативно-правової бази, що регулює зазначені питання.

Рівень фінансового забезпечення соціальних гарантій щодо виплати компенсації громадянам за втрачене майно у зв'язку з їх відселенням або переселенням з забруднених територій, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", був недостатнім. В результаті чого не забезпечувалась своєчасна виплата компенсації за втрачене майно, що, в свою чергу, призводило до додаткових видатків з бюджету у зв'язку із зростанням його вартості.

Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник бюджетних коштів, не забезпечило обґрунтоване планування видатків на виплату компенсації за втрачене майно. Це зумовлено відсутністю достовірних даних щодо кількісних і вартісних показників (чисельність громадян, які мають право на компенсацію, середня вартість майна, реальні обсяги заборгованості тощо), які є основою для визначення обсягу цих видатків та оцінки соціальних наслідків від реалізації бюджетної програми. Також Міністерством незабезпечено належний контроль за виплатою компенсації, здійсненням індексації і перерахунку компенсації, а також обліком заборгованості з цих виплат.

 Аналіз ефективності використання позик міжнародних фінансових організацій на виконання системних та інвестиційних проектів економічного та соціального розвитку України, здійснений фахівцями Рахункової палати, засвідчив, що стан реалізації проектів економічного і соціального розвитку України за підтримки міжнародних фінансових організацій (МФО) у 2001-2006 роках призводив до неефективного використання коштів позик МФО, які залучалися для їх впровадження.

Значна частина проектів, що фінансувалася коштами цих позик, у повному обсязі не реалізована, деякі з них припинені на початковій стадії та у зв'язку із суттєвими недоліками в ході впровадження. Для переважної більшості проектів характерним є порушення термінів реалізації та неповне освоєння позикових коштів. Лише кожен третій проект досяг поставленої мети у повному обсязі.

Жоден із системних проектів, які були базовими при реалізації Стратегій допомоги Україні, до логічного завершення не доведений. Протягом 2001-2006 років не розпочата реалізація 5 інвестиційних проектів, завершено 9 із 14 проектів, що підлягали впровадженню в цей період, анульовано 2, продовжено терміни реалізації 3 проектів. Крім того, за 5 проектами реалізація не розпочалася у 2006 році через незавершення необхідних процедур.

Як наслідок, від реалізації проектів не отримано передбаченого ефекту соціально-економічного характеру, а системні недоліки в процесі їх впровадження призвели до втрати кредитного ресурсу для фінансування державного бюджету та інвестиційних проектів за цих шість років на загальну суму майже 2 млрд. дол. США.

Основними причинами такого стану була тривала нормативно-правова невизначеність стратегії співпраці України з МФО, її ув'язки із програмами дій Уряду, неповне та несвоєчасне виконання Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та іншими відповідальними виконавцями рішень Кабінету Міністрів України з цих питань, а також відсутність дієвої системи контролю та впливу на хід реалізації проектів, що підтримуються позиками МФО. Вперше Стратегію співробітництва з МФО затверджено Урядом лише у середині 2006 року, а більшість нормативних та методичних документів щодо співпраці з МФО при реалізації проектів - у 2004-2006 роках і їх вплив ще не позначився на підвищенні ефективності використання запозичених ресурсів.

Державні програми економічного і соціального розвитку України, складовою яких є плани співробітництва з МФО, всупереч чинному законодавству, жодного разу Верховною Радою України не затверджувалися і, відповідно, не набували нормативного, а значить обов'язкового характеру.

В Україні не вироблено середньострокової та довгострокової політики (стратегії) державних запозичень для потреб економіки країни.

Кабінетом Міністрів України нормативно не забезпечено системність контролю за ходом підготовки та реалізації проектів. Централізувавши функції координації роботи з підготовки та реалізації проектів в Мінекономіки, Уряд не забезпечив централізації контрольних функцій за виконанням проектів на всіх стадіях та діяльністю відповідальних за впровадження проектів державних органів і груп управління проектами.

Діяльність численних міжвідомчих наглядових рад та робочих груп не була визначена і, переважно, формальна, що стало наслідком відсутності механізму поточного контролю за ходом підготовки та реалізації проектів.

Суттєвою проблемою залишалося організаційно-кадрове забезпечення реалізації проектів; створення груп управління за кожним проектом замість зосередження всіх функцій із супроводження проектів МФО в одній стабільно функціонуючій структурі; часта зміна посадових осіб, на яких покладалась відповідальність за цільове та ефективне використання коштів проектів та відсутність правонаступництва.

Міністерство економіки України, визначене відповідальним за координацію роботи з підготовки та реалізації проектів, що підтримуються МФО, належним чином не впливало на упорядкування структури проектного портфелю МФО в Україні та хід їх впровадження. Як наслідок, структура проектного портфелю МБРР в Україні тривалий час була ризиковою та диспропорційною, що, поряд з неналежним рівнем обґрунтування ініціювання цих проектів українськими виконавцями, призводила до неефективного використання кредитних ресурсів для їх впровадження. Вона також перевантажена інституційними проектами, які були, по суті, додатковим фінансуванням центральних органів виконавчої влади і за своєю результативністю найменш ефективними.

Через неконструктивну позицію Міністерства фінансів України тривалий час не вирішувались питання унормування процедури затвердження програм державних запозичень у складі державного бюджету, що дозволило б посилити рівень відповідальності ініціаторів таких запозичень, суттєво скоротити час підготовки кредитних проектів та їх ратифікацію, перейти на касове виконання проектів через казначейську систему України, зменшити терміни проходження платіжних документів.

Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України тривалий час не вирішували проблему спеціального режиму оплати податків та мита за позиками МФО та не передбачали необхідного ресурсу для співфінансування реалізації проектів, що негативно впливало на дотримання термінів їх впровадження та спричинило додаткові витрати.

 Міністерством промислової політики України за відсутності контролю з боку Кабінету Міністрів України не забезпечено послідовної та результативної реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди. Як наслідок, очікуваного результату не досягнуто. За десять років виконання заходів реструктуризації вирішено лише питання передачі об'єктів у комунальну власність, а також соціального захисту трудящих. Заходи з фізичної ліквідації шахт та рекультивації земель, практично, не фінансувалися і не здійснювались. Такі основні висновки зроблено за результатами аудиту ефективності проведення реструктуризації підприємств підземного видобутку залізної руди.

Кабінетом Міністрів України та Міністерством промислової політики України не забезпечено цілісного та системного нормативно-правого забезпечення процесу реструктуризації, що не сприяло ефективному, прозорому і контрольованому використанню бюджетних коштів.

Уряд, прийнявши у 1997 році рішення про реструктуризацію підприємств з підземного видобутку залізної руди та її фінансування за рахунок коштів державного бюджету, не визначив конкретних термінів здійснення даних заходів, а також механізму й організаційної схеми їх реалізації.

Також не було визначено джерел фінансування заходів з гідрогеологічного захисту, які мали виконуватися після проведення усіх необхідних робіт з перепрофілювання шахт, що, фактично, переклало ці витрати на державний бюджет.

Мінпромполітики, організовуючи виконання заходів реструктуризації, приймало непослідовні та неефективні управлінські рішення. Створені Міністерством для реалізації завдань реструктуризації підприємства майже постійно знаходилися у стані реорганізації або ліквідації, що не сприяло виконанню робочих проектів.

За час, що минув після попередньої перевірки Рахункової палати, керівниками цього відомства не вживалися необхідні заходи щодо реалізації пропозицій Колегії Рахункової палати. Рекомендації, в основному, залишилися нереалізованими. Як наслідок, значна частина проблемних питань досі не вирішена, що негативно позначається на процесі використання бюджетних коштів та перешкоджає своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.

 Результати аудиту стану відшкодування податку на додану вартість за рішенням судів дали підстави зробити наступні висновки.

Відсутність єдиної практики застосування судами норм бюджетного та податкового законодавства створила умови для необґрунтованого впливу судових рішень на процеси відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету. Суди, у зв'язку з суперечливістю законодавства, виносили рішення, які надавали незаконні переваги окремим платникам податків, внаслідок чого судове врегулювання цих спорів у перевірений період виявилося неефективним та збитковим для бюджету. Це призводило до правових колізій та невиправданих втрат бюджету, а також сприяло створенню системи "тіньового" відшкодування ПДВ за рахунок бюджетних коштів з наданням незаконних переваг окремим платникам ПДВ за участю податкових та казначейських органів, судів та прокуратури, що містило ознаки корупційних дій.

Чинна законодавча та нормативно-правова база протягом 2005 року - І півріччя 2006 року не забезпечувала ефективне врегулювання порядку відшкодування податку на додану вартість, була суперечливою і недосконалою.

Ряд змін, внесених до Закону України "Про податок на додану вартість", який є основним законодавчим актом, що регулює питання адміністрування та відшкодування ПДВ, загалом, позитивно вплинув на руйнування схем ухилення від сплати ПДВ та забезпечення надходжень до бюджету. Однак, поряд з цим, були створені штучні передумови не тільки для збільшення надходжень до бюджету від сплати ПДВ, але і для зменшення суми видатків на його відшкодування, які призводили до зростання кількості судових спорів з питань повернення податку з держбюджету.

Оцінка проведених у законодавстві змін та доповнень свідчить про непослідовність податкової політики, яка здійснювалася різними урядами з метою вирішення поточних проблем і різного бачення пріоритетів в економіці країни. Нестабільність законодавства суттєво змінювала податкову політику і впливала на стан загальної ефективності адміністрування та відшкодування ПДВ.

Діяльність Державної податкової адміністрації України з питань адміністрування та відшкодування ПДВ не спрямовувалася на ліквідацію або суттєве скорочення бюджетної заборгованості. Зазначене, в свою чергу, не дало можливості платникам податків погасити або значно скоротити податкову заборгованість і відновити податкові надходження.

Органи Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України не забезпечили прозорого та вчасного повернення зазначеного податку на виконання рішень суду і поставили платників податків у залежність від суб'єктивного управління цими процесами, в результаті чого було запроваджено збиткові для бюджету процедури відшкодування ПДВ та створено умови для корупції і зловживань.

 Аудит використання коштів Резервного фонду державного бюджету у 2006 році підтвердив, що нормативно-правове поле використання коштів резервного фонду державного бюджету у 2006 році було достатньо врегульоване для забезпечення їх ефективного і цільового використання. Обсяг видатків резервного фонду державного бюджету, визначений для вирішення питань щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, задовольняв потреби.

Проте Мінекономіки, Мінфін, МНС, Мінбуд допускали порушення чинного законодавства. Підготовка проектів рішень Кабінету Міністрів України з питань виділення коштів з резервного фонду державного бюджету проводилася без вивчення ситуації на місцях, що створювало умови для безпідставного виділення коштів.

Висновки МНС про рівень надзвичайних ситуацій, в окремих випадках, не співпадали з висновками місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, при цьому Міністерство піднімало його до вищого рівня.

Як наслідок, вже на стадії підготовки проектів постанов (розпоряджень) Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, посадові особи, в порушення вимог Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів, що регламентують використання цих коштів, готували пропозиції, які призводили до невідповідності між законодавчо визначеною метою створення резервного фонду і фактичними заходами, на які використовувались кошти фонду.

Міністерством фінансів України у 2006 році допущено неефективне управління коштами резервного фонду державного бюджету. Затримка у фінансуванні першочергових невідкладних заходів, направлених на ліквідацію наслідків стихійних лих, створила перепони для своєчасного їх виконання, що, у свою чергу, спричинило соціальну напругу в постраждалих від стихійних лих регіонах.

 За результатами аудиту ефективності використання бюджет них коштів, виділених Головному управлінню внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, встановлено, що керівництвом внутрішніх військ не вжито необхідних заходів щодо усунення причин бюджетних правопорушень, виявлених в ході попередньої перевірки Рахункової палати, і в поточній діяльності не забезпечено ефективне та раціональне використання виділених державою фінансових та матеріальних ресурсів на виконання завдань, передбачених законодавством.

Наявні внутрішні резерви та можливості, яких цілком вистачало для переозброєння внутрішніх військ сучасними зразками техніки, обладнання та засобів зв'язку, не використовувалися, а виділені із державного бюджету кошти витрачалися з порушеннями бюджетного законодавства, відволікалися у довготривалу дебіторську заборгованість з простроченими термінами її погашення. Внаслідок цього не було забезпечено належний рівень учбової підготовки військ, ефективне управління особовим складом. Завдання, передбачені Концепцією будівництва внутрішніх військ МВС України на період до 2005 року, не виконано, а визначеної нею мети - створення нової моделі мобільних і всебічно укомплектованих військ, приведення їх у відповідність виконуваним і прогнозованим завданням з урахуванням економічних можливостей держави - не досягнуто.

За відсутності будь-якого об'єктивного аналізу причин невиконання завдань цієї Концепції, МВС України наказом від 29.11.2006 № 1167 затверджено нову Концепцію з старою метою: створення на базі внутрішніх військ мобільного військового формування, оптимального за чисельністю, та приведення його у відповідність наявним і прогнозованим завданням з урахуванням економічних можливостей держави.

 Результати аудиту використання коштів Державного бюджету України, виділених Державному комітету телебачення і радіомовлення України на трансляцію телепрограм, вироблених для державних потреб, наочно показали, що відсутність протягом 8 років концепції розвитку телерадіоінформаційного простору України (1997-2005) призвела до хаотичного розвитку як державних, так і комерційних телерадіомереж, і загальмувала процес модернізації та запровадження новітніх технологій. Мережі обласних державних телерадіокомпаній мали різний відсоток покриття території областей (від 20 до 80 відс.), а державні телерадіокомпанії Автономної Республіки Крим, Івано-Франківської, Львівської, Сумської та інших областей взагалі не мали власних мереж ефірного наземного радіомовлення. Як результат, не реалізувалося конституційне право людини на отримання інформації.

Діюча система планування та використання коштів державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм не відповідала порядку формування та виконання державного замовлення, передбаченого Законами України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", "Про телебачення і радіомовлення", була неефективною та засвідчила існування суттєвих недоліків у функціонуванні механізму державного замовлення.

Всупереч вимогам статті 13 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", згідно з якою державні телерадіоорганізації є державними підприємствами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України тільки через державне замовлення, станом на 01.01.2007 організаційно-правовий статус державних телерадіокомпаній не було змінено. Вони залишилися бюджетними установами і утримувалися за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого порядок формування та розміщення державного замовлення базувався не на принципах фінансування державного замовлення, а на засадах утримання державних телерадіокомпаній.

В Україні законодавчо не визначено пріоритети державного телебачення і радіомовлення, не знайдено інтегрованого засобу впровадження державної інформаційної політики у сучасному інформаційному телерадіопросторі. Однією з причин такого стану була відсутність співпраці між Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, як єдиного державного органу регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, та Держкомтелерадіо України, як генерального замовника послуг з трансляції телерадіопрограм. Державне телерадіомовлення являло собою розпорошену систему, мовлення здійснювалося без належної координації програмної політики його суб'єктів. Оптимізація системи надання інформаційних послуг, у т.ч. на розповсюдження (трансляцію) телерадіопрограм як у 2005, так і у 2006 роках, Держкомтелерадіо практично не проводилася, внаслідок чого частка державного сектору телебачення і радіомовлення в телеінформаційному просторі України, за даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, становила лише 2,9 відс., при тому, що в зарубіжному просторі частка некомерційного телебачення становить від 20 до 40 відсотків.

Через неналежний контроль з боку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, всупереч статті 38 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та статті 19 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", протягом 11 років відсутній повноцінний Державний реєстр телерадіоорганізацій України. Наявна модель Державного реєстру не відповідала затвердженим Національною радою Правилам його ведення і потребувала доопрацювання, у зв'язку з чим єдиний банк даних телерадіоорганізацій України був неповним.

2. РЕАГУВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ
НА ВИСНОВКИ, ПРОПОЗИЦІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
КОЛЕГІЇ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Повсякденною практикою роботи Рахункової палати є ретельне, методичне відстежування та аналіз виконання об'єктами контрольних заходів рекомендацій і пропозицій, що затверджені Колегією Рахункової палати за результатами проведених аудитів.

Контрольний захід вважається таким, що досяг своєї мети, тільки в тому разі, коли є відповідне позитивне реагування та впровадження зазначених рекомендацій і пропозицій.

Рекомендації та пропозиції, викладені у Висновках Колегії Рахункової палати за результатами контрольно-аналітичних і експертних заходів, знайшли відображення у ряді законів, прийнятих Верховною Радою України, розглядались на засіданнях її комітетів, враховувались при підготовці постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Пропозиції Рахункової палати враховано при підготовці, обговоренні та прийнятті:

Закону України від 05.04.2007 № 899 "Про внесення змін до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо надання права Кабінету Міністрів України здійснювати списання цільових позик, наданих відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів підприємствам громадських організацій інвалідів, термін повернення яких закінчився до 1 січня 2007 року, що відповідало неодноразовим пропозиціям Колегії Рахункової палати стосовно необхідності проведення інвентаризації і списання безнадійної заборгованості підприємств перед державою за отримані кредити, позички, займи, гарантії тощо.

Закону України від 01.06.2007 № 1119 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" - до додатку № 4 "Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України в 2007 році" внесено код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2408050 "Повернення кредиту наданого на розвиток системи кадастру".

Низку висновків і пропозицій Колегії Рахункової палати за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" враховано при затвердженні Закону України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в інших законах і урядових рішеннях.

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" реалізовано пропозиції щодо збільшення доходної частини. У цілому, за пропозиціями Колегії Рахункової палати, доходи державного бюджету зросли на 8 млрд. 389,4 млн. грн., зокрема, надходження податку на прибуток підприємств - на 2 млрд. 122,7 млн. грн., податку на додану вартість - на 4 млрд. 213,4 млн. грн., рентної плати за транзитне транспортування природного газу - на 1 млрд. 33,5 млн. грн., митних зборів - на 660 млн. грн., збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності - на 28,9 млн. грн., а також власних надходжень бюджетних установ - на 330,9 млн. гривень.

Враховано повністю або частково пропозиції Колегії Рахункової палати щодо:

1. підвищення розміру основних державних гарантій, зокрема, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги при народженні першої дитини;

2. необхідності розподілу видатків державного бюджету в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів з деталізацією за підрозділами програмної класифікації;

3. вилучення з державного бюджету, як необґрунтованих, окремих видатків;

4. збільшення видатків розвитку;

5. встановлення термінів розробки та затвердження порядків використання коштів державного бюджету за визначеними Урядом програмами;

6. встановлення терміну затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення;

7. необхідності доопрацювання та внесення змін до програми "Українське вугілля";

8. вилучення із тексту законопроекту статті, якою передбачалося спрямувати кошти, отримані від приватизації державного майна на видатки загального фонду державного бюджету, пов'язані зі створенням умов для інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки;

9. встановлення терміну затвердження Урядом порядку продажу та переліку об'єктів нерухомого військового майна, у тому числі разом з земельними ділянками, на яких вони розташовані;

10. необхідності законодавчого врегулювання питання щодо збільшення розміру пенсій до 2 відс. за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам та 20 років жінкам;

11. включення до додатку № 4 "Повернення кредитів до Державного бюджету України в 2008 році" до Закону бюджетної програми "Повернення фінансової допомоги, наданої сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків внаслідок несприятливих погодних умов", у сумі 120 млн. гривень;

12. вилучення коштів на підготовку та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу із загально державних видатків Міністерства фінансів і розподілу між виконавцями.

Враховано пропозицію Колегії Рахункової палати щодо вилучення норми, якою передбачалося спрямувати в 2008 році Фондом загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття кошти у сумі 130 млн. грн. на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти. Також вилучено видатки на відповідну дотацію Фонду в сумі 100 млн. гривень.

Враховано пропозицію Колегії Рахункової палати щодо необхідності внесення змін до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині збільшення розміру величини оцінки одного року страхового стажу понад 25 років чоловікам та 20 років жінкам.

Реалізовано пропозицію Колегії Рахункової палати щодо необхідності затвердження розподілу окремих субвенцій у розрізі місцевих бюджетів. Частково враховано пропозицію Рахункової палати щодо врахування вимог статті 19 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Матеріали Рахункової палати використовувалися при підготовці парламентських слухань та в роботі комітетів Верховної Ради України.

Матеріали Висновків Колегії Рахункової палати розглянуто та використано на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, яке відбулося 21.05.2007, при розгляді Звіту про виконання Державного бюджету України за 2006 рік.

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти 18.04.2007 було розглянуто Звіт Рахункової палати про результати перевірки ефективності використання у 2005 і 2006 роках коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з виплат працівникам навчальних закладів. За результатами розгляду було прийнято рішення звернутися до Генеральної прокуратури України щодо прискорення розгляду матеріалів перевірок та притягнення винних осіб до відповідальності.

Висновки та пропозиції Колегії Рахункової палати за матеріалами проведених контрольно-аналітичних заходів враховувалися Урядом при прийнятті рішень щодо удосконалення державної фінансової та бюджетної політики, зокрема:

 постановами від 31.01.2007 № 81 та від 04.04.2007 № 605 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" у 2007 році та Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) і проживають у сім'ях опікунів (піклувальників), за принципом "гроші ходять за дитиною" в умовах експерименту, що враховують пропозиції Рахункової палати, у тому числі щодо призначення виплат дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються у професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

 постановою від 21.03.2007 № 544 "Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2006 році та основні завдання на 2007 рік" визначено основні завдання щодо забезпечення сталого розвитку держави та її регіонів, досягнення високих темпів економічного зростання та посилення його соціальної спрямованості, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, підвищення ефективності їх використання, досягнення якісно нового рівня виконання бюджетних програм, продовження роботи з реформування системи державних фінансів, підвищення ефективності управління об'єктами державної власності, оптимізації зовнішньої торгівлі, поетапного зниження від'ємного сальдо, забезпечення стабільного обсягу промислового виробництва тощо;

 постановою від 04.04.2007 № 602 встановлено розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, починаючи з 01.04.2007, на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати;

 постановою від 16.04.2007 № 630 затверджено невідкладні заходи щодо недопущення у соціально-економічній сфері негативних наслідків, пов'язаних із загостренням політичної ситуації, серед яких посилення контролю за повнотою та своєчасністю нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), виконання завдань з наповнення доходної частини бюджету, проведення поточних розрахунків та погашення кредиторської заборгованості бюджетних установ за спожиті природний газ, електричну і теплову енергію, послуги з водопостачання, водовідведення та зв'язку у повному обсязі з урахуванням коштів загального і спеціального фондів, здійснення видатків виключно відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік";

 постановами від 18.07.2007 № 951 "Про затвердження фінансових планів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2007 рік" та від 24.10.2007 № 1265 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 951 та затвердження фінансового плану відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" на 2007 рік" визначено заходи щодо фінансового оздоровлення НАК "Нафтогаз України";

 постановами від 30.08.2007 № 1077 та від 21.11.2007 № 1344 запроваджено обмеження щодо застосування податкових векселів у розрахунках за податком на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України;

 постановою від 05.09.2007 № 1090 затверджено Порядок казначейського обслуговування коштів, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету для виконання бюджетних програм, спрямованих на реалізацію проектів економічного та соціального розвитку, які підтримуються Міжнародним банком реконструкції та розвитку, що враховує пропозиції Рахункової палати за результатами аналізу ефективності використання позик міжнародних фінансових організацій на виконання системних та інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України;

 постановами від 05.09.2007 № 1108 та від 21.11.2007 № 1362 внесено зміни до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами в частині розрахунку індексу відносної податкоспроможності, застосування коефіцієнту регіонального вирівнювання до місцевих бюджетів, які щороку нарощують доходну базу, уточнення нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів до них, чим враховано неодноразові висновки Колегії Рахункової палати щодо недоліків формального підходу в системі міжбюджетних відносин, який не створював достатніх фінансових стимулів для збільшення податкових надходжень, розширення доходної бази місцевих бюджетів;

 постановами від 17.10.2007 № 1232, від 17.10.2007 № 1246 та від 05.12.2007 № 1390 внесено зміни до "Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які, відповідно до законодавства, мають право на його отримання", що враховують пропозиції Рахункової палати;

 постановою від 08.11.2007 № 1300 внесено зміни до Порядку реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту "Удосконалення системи соціальної допомоги" для ефективного використання запозичених державою коштів та уникнення перебоїв у фінансуванні Проекту;

 постановою від 08.11.2007 № 1321 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 264" внесено зміни до Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки в частині приведення заходів з виконання Програми у відповідність із вимогами Порядку розроблення та виконання державних цільових програм (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106);

 постановою від 21.11.2007 № 1340 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2007 р. № 976" уточнено прогнозні оцінки макроекономічних показників на 2008 рік;

 постановою від 24.12.2007 № 1405 внесено зміни до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами. При цьому показник специфічних видатків на виконання столичних функцій відповідно до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" на 2008 рік для бюджету м. Києва зменшено і визначено у сумі 350 млн. гривень. Водночас на зазначену суму збільшено обсяг субвенції з державного бюджету, передбаченої бюджету м. Києва на виконання функцій столиці;

 розпорядженням від 23.05.2007 № 308-р схвалено Концепцію реформування місцевих бюджетів, якою передбачено у період до 2011

року зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, розширення доходних джерел місцевих бюджетів для виконання власних і делегованих державою повноважень, посилення впливу системи формування місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток та поліпшення добробуту громадян України, про необхідність чого Рахункова палата неодноразово зазначала впродовж останніх років;

 розпорядженням від 20.06.2007 № 444-р створено робочу групу з питань забезпечення податкових та інших надходжень до державного бюджету;

 розпорядженням від 01.08.2007 № 611-р затверджено план заходів, спрямованих на забезпечення соціально-економічного розвитку у другому півріччі 2007 року, серед яких: забезпечення надходження до державного бюджету коштів від приватизації згідно з помісячними пооб'єктними планами-графіками; реформування податкової системи; оптимізація зовнішньої торгівлі; забезпечення економічного зростання в окремих галузях економіки, у тому числі проведення аналізу фінансового стану НАК "Нафтогаз України" за підсумками роботи у першому півріччі 2007 року та вжиття заходів для підвищення ефективності їх діяльності;

 розпорядженням від 19.09.2007 № 752-р створено інформаційно-телекомунікаційну систему "Фінанси", призначену для обміну фінансово-економічними даними між Мінфіном, Мінекономіки, ДПА, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством, Держфінмоніторингом, Фондом державного майна, Держкомстатом, Національним банком, МВС та СБУ. Забезпечити реалізацію принципу єдності бюджетної системи, визначеного ст. 7 Бюджетного кодексу України, шляхом запровадження єдиного інформаційного ресурсу Рахункова палата пропонувала ще у 2003 році у матеріалах, направлених Першому віце-прем'єр-міністру Азарову М.Я. "Про окремі проблеми бюджетної політики";

 розпорядженням від 10.10.2007 № 865-р поновлено діяльність міжвідомчої робочої групи з координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проектів розвитку житлово-комунального господарства населених пунктів, що враховує пропозиції Рахункової палати за результатами аудиту ефективності витрачання коштів на реалізацію Проекту водопостачання та каналізації м. Львова;

 розпорядженням від 16.01.2008 № 81-р затверджено перелік господарських товариств, державні пакети акцій (частки) яких підлягають першочерговому продажу в 2008 році, та державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, які підлягають першочерговій підготовці до продажу в 2008 році.

Окремо слід констатувати, що цілий ряд пропозицій Колегії Рахункової палати, наданих до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", вже у поточному році знайшли відображення у дорученні Прем'єр-міністра України від 09.01.2008 № 700/1/1-08 до плану-графіка підготовки змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зокрема:

1. передбачено здійснити перегляд основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також основних соціальних стандартів на поточний рік;

2. зобов'язано Міністерство фінансів, Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу, Міністерство економіки, інші центральні органи виконавчої влади до 1 лютого 2008 року підготувати пропозиції щодо збільшення доходної частини державного бюджету на 2008 рік;

3. Міністерству фінансів, іншим міністерствам та центральним органам виконавчої влади доручено оптимізувати спеціальний фонд шляхом внесення пропозицій щодо передачі окремих джерел до загального фонду державного бюджету;

4. зобов'язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в ході підготовки проекту змін до Закону про бюджет надати пропозиції щодо скорочення неефективних бюджетних програм та програм, які не мають законодавчих підстав для їх виконання за рахунок коштів державного бюджету;

5. відповідні центральні органи виконавчої влади зобов'язано підготувати пропозиції щодо концентрації фінансових ресурсів на розвиток АПК та ефективності їх використання, а також щодо обсягів державної підтримки фермерських господарств;

6. дано доручення затвердити фінансові плани державних шахт на основі нових підходів до державного дотування вугільної галузі;

7. зобов'язано головних розпорядників бюджетних коштів у двотижневий термін подати до Міністерства фінансів проекти порядків використання бюджетних коштів за програмами, які потребують прийняття нових порядків або внесення змін до чинних.

Підготовлені за результатами контрольно-аналітичних заходів і розглянуті та затверджені на Колегії Рахункової палати Висновки, пропозиції та рекомендації щодо усунення виявлених порушень і поліпшення використання коштів державного бюджету розглядалися та бралися до уваги керівництвом органів виконавчої влади - головних розпорядників бюджетних коштів.

Згідно з інформацією Кабінету Міністрів України, більшість пропозицій та рекомендацій Колегії Рахункової палати за результатами аналізу ефективності використання позик міжнародних фінансових організацій на виконання системних та інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України вже впроваджено або знаходиться на стадії впровадження. Урядом підтримано пропозицію Рахункової палати щодо запровадження механізму включення запозичень від міжнародних фінансових організацій до державного бюджету шляхом затвердження програми державних зовнішніх запозичень. Запроваджено у практику звітування керівників міністерств і органів виконавчої влади перед Кабінетом Міністрів України про хід виконання проектів та використання коштів позик.

Міністерством економіки України за результатами аудиту ефективності використання коштів резервного фонду державного бюджету в 2006 році посилено роботу щодо дотримання вимог чинного законодавства, здійснюються виїзди робочих груп для вивчення ситуації на місцях. Посилено вимоги до погашення головними розпорядниками коштів заборгованості перед державним бюджетом за отримані в минулі роки на зворотній основі асигнування за рахунок резервного фонду державного бюджету.

Мінекономіки разом з іншими органами виконавчої влади та Одеською облдержадміністрацією на засіданні міжвідомчої робочої групи 20.07.2007 розглянуто Висновок Рахункової палати до Звіту про результати аудиту стану виконання Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний і континентальному шельфі. Надано доручення Одеській облдержадміністрації щодо усунення недоліків, виявлених Рахунковою палатою; Мінпаливенерго та Мінприроди - відпрацювати варіанти з енергозабезпечення острова; Держземагенству - здійснити контроль за роботами з перевірки площі території о. Зміїний. З метою забезпечення виконання заходів з водоочищення, водовідведення та каналізування о. Зміїний рекомендовано при формуванні об'єктів будівництва за рахунок субвенцій, які щорічно передбачаються у державному бюджеті місцевим бюджетам на інвестиційні проекти, соціально-економічний розвиток, включати об'єкти розвитку інфраструктури острова.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області розроблено та подано до Державної служби заповідної справи Мінекоресурсів положення про загально-зоологічний заказник загальнодержавного значення "Острів Зміїний".

Державною спеціалізованою аварійно-рятувальною службою на водних об'єктах України направлено до підприємств, установ та організацій МНС інструктивного листа від 06.07.2007 № 03-7865/23 "Про фінансову звітність".

На виконання пропозицій Колегії Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених центральним органам виконавчої влади України - Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України на науку у 2005 та 2006 роках, Мінекономіки наказом від 14.05.2007 № 128 затвердило План заходів щодо усунення недоліків і порушень, запровадило щорічний моніторинг виконання та використання результатів науково-дослідних робіт, які виконувались на замовлення департаментів Міністерства, визначило реальну потребу у наукових кадрах для системи Мінекономіки. Наказом від 12.07.2007 № 217 утворено науково-консультативну раду Міністерства економіки України та затверджено положення про неї; затверджено Концепцію наукового забезпечення пріоритетів діяльності Мінекономіки України. Наказом від 31.07.2007 № 250 затверджено оновлений Порядок обліку державних цільових програм. Розроблено проект Концепції Державної програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на 2008-2011 роки; замовлено розроблення проекту Державної програми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в процесі європейської та євроатлантичної інтеграції на 2007-2015 роки.

На виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами перевірки та аналізу отримання Україною міжнародної технічної допомоги та стану її використання щодо визначення конкретних цілей, очікуваних результатів та критеріїв оцінки ефективності залучення та використання міжнародної технічної допомоги, Мінекономіки проводиться підготовча робота щодо розробки Стратегії залучення та використання міжнародної технічної допомоги на 2008-2011 роки. Враховуючи досвід міжнародних організацій та країн-донорів, Мінекономіки розроблено систему оцінки ефективності проекту міжнародної технічної допомоги. Наказом Міністерства економіки України від 08.05.2007 № 125 затверджено Порядок внесення інформації до Державного реєстру проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та встановлено відповідальність за несвоєчасне і неповне внесення інформації.

Міністерством економіки України та Міністерством закордонних справ України розроблено та затверджено "Регламент взаємодії між Мінекономіки та МЗС з питань підвищення ефективності функціонування торговельно-економічних місій", в якому, з метою усунення дублювання роботи дипломатів та торговельно-економічних місій (далі - ТЕМ), визначено відповідні сфери компетенції та уточнено статус працівників ТЕМ, що враховує пропозиції Рахункової палати за результатами аудиту ефективності діяльності торговельно-економічних місій України за кордоном. Також Мінекономіки разом з МЗС з 01.09.2007 уведено в дію нову редакцію Генеральних директив торговельно-економічним місіям у складі закордонних дипломатичних установ України, якими визначено завдання та функції ТЕМ, встановлено чіткий порядок їх звітності та визначено вимоги до змісту і структури звітів про роботу ТЕМ. Введено порядок, згідно з яким Мінекономіки визначає та щороку у грудні доводить до ТЕМ цілі та завдання діяльності на наступний рік, за результатами досягнення яких оцінюватиметься робота ТЕМ у цілому та кожного її співробітника зокрема; запроваджено автоматизовану систему електронного інформаційного обміну між структурними підрозділами Мінекономіки та торговельно-економічними місіями. Наказом Мінекономіки від 14.08.2007 № 266 встановлено порядок опрацювання аналітично-інформаційних матеріалів, що надходять від ТЕМ та інформаційного забезпечення їх діяльності підрозділами Міністерства.

У 2007 році Міністерством економіки України, з врахуванням результатів перевірки надання та ефективності використання у 2005- 2006 роках коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, соціально-економічний розвиток регіонів та упередження аварій на об'єктах комунальної власності, встановлено інший підхід до формування переліку об'єктів та розподілу субвенції між об'єктами за пропозиціями місцевих органів влади. Міністерство здійснює щомісячний пооб'єктний моніторинг ефективного використання коштів субвенції, буде проведено інвентаризацію об'єктів незавершеного будівництва і інвестиційних програм, що передбачають залучення коштів субвенції.

Міністерством фінансів України, враховуючи пропозиції Рахункової палати за результатами аналізу упорядкування системи оплати праці працівників органів державного управління, при формуванні проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" частково усунуто необґрунтовані диспропорції у рівнях оплати праці державних службовців різних органів державного управління.

На виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами аналізу стану державного регулювання проведення лотерей та азартних ігор в Україні та їх впливу на наповнення Державного бюджету України Міністерством:

• прийнято рішення про анулювання ліцензії, виданої ТОВ "Телефортуна, ЛТД" на проведення господарської діяльності з випуску та проведення лотерей;
• розроблено нову програму перевірки дотримання оператором лотерей Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей з повним переліком питань, які необхідно обов'язково відобразити у акті перевірки;
• підготовлено та направлено до Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України узагальнену інформацію стосовно 233 суб'єктів, які провадять азартні ігри в казино та на гральних автоматах без ліцензії, а також понад 420 адрес, за якими цими підприємствами надаються послуги з проведення азартних ігор;
• проводиться опрацювання нової редакції законопроекту "Про азартні ігри", в якому передбачається відстоювання фінансових інтересів держави в сфері організації і проведення лотерей та азартних ігор;
• вносяться зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей щодо посилення державного контролю на всіх стадіях руху коштів від цієї діяльності та публікації фінансових результатів операторів ринку лотерей та інших азартних ігор в засобах масової інформації.

Міністерством оборони України, враховуючи пропозиції Рахункової палати за результатами аналізу використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво і придбання житла, видано накази від 11.09.2007 № 517 "Про затвердження Положення про житлові комісії в Збройних Силах України" та від 11.09.2007 № 518, яким внесено зміни до Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, що передбачають посилення громадського контролю за діяльністю квартирно-експлуатаційних органів.

Міноборони проведено збори керівників складу квартирно-експлуатаційних органів, на яких було розглянуто Висновок Колегії Рахункової палати за результатами аудиту використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо передачі житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України у комунальну власність та доручено начальникам квартирно-експлуатаційних відділів, частин районів спільно з органами місцевого самоврядування провести повторне обстеження житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери, що підлягають передачі в комунальну власність територіальних громад у 2008 році, за результатами обстежень скласти фінансово-передаточні плани, підтверджені кошторисними розрахунками та погоджені з органами місцевого самоврядування; організувати роботу щодо визначення об'єктів житлового фонду, що можуть бути передані у комунальну власність територіальних громад у наступні роки.

Комісією Міністерства оборони України за результатами аудиту ефективності виконання Міністерством заходів з відновлення боєздатності озброєння та військової техніки Збройних Сил України розроблено План усунення недоліків, виявлених аудитом, проведено перевірку діяльності 85 військового представництва Міністерства оборони України з питань здійснення модернізації танків Т 64Б до виду "БМ Булат" та встановлення достовірної вартості вказаної модернізації.

Міністерством внутрішніх справ України, на виконання рекомендацій аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на забезпечення діяльності у сфері боротьби з нелегальною міграцією та створення пунктів розміщення незаконних мігрантів, здійснено комплекс організаційних та практичних заходів. Розроблено План заходів щодо усунення недоліків і порушень, виявлених в ході аудиту. Для ефективного та надійного управління міграційними процесами МВС підготовлено та Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.11.2007 № 1315 "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань координації діяльності у сфері міграції"; завершено погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Плану заходів щодо підвищення ефективності вирішення питань у сфері міграції на період до 2009 року"; розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у справах міграції та біженців" щодо створення у складі МВС державної міграційної служби - єдиного органу виконавчої влади, який відповідав би за вироблення та координацію міграційної політики в Україні, управління міграційними процесами та реалізацію державної політики у сфері боротьби з незаконною міграцією.

На кінець 2008 року планується введення в експлуатацію міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи "Аркан", яка сприятиме поліпшенню взаємодії між органами виконавчої влади при здійсненні контролю за в'їздом, перебуванням іноземців та осіб без громадянства в Україні та їх своєчасним виїздом.

Посилено контроль за введенням в експлуатацію та забезпеченням функціонування пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Для забезпечення належної організації діяльності пунктів тимчасового перебування в Міністерстві розробляється Положення про пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, у якому будуть прописані всі аспекти їх діяльності.

Виконуючи пропозиції Рахункової палати за результатами аудиту ефективності заходів, спрямованих на участь персоналу органів внутрішніх справ України у миротворчих операціях, Міністерство внутрішніх справ України разом з Міністерством фінансів України та Державним казначейством України опрацьовують питання уникнення додаткових витрат, пов'язаних з придбанням іноземної валюти в банківських установах для здійснення видатків, пов'язаних з утриманням миротворчого персоналу, направленого для участі в міжнародних миротворчих операціях.

МВС при формуванні паспортів бюджетних програм на 2008 рік та наступні роки враховано пропозиції Рахункової палати щодо перегляду системи формування елементів бюджетної програми 1001070 "Участь органів внутрішніх справ у міжнародних миротворчих операціях" з метою забезпечення відповідності її мети та результативних показників конкретним цілям, яких необхідно досягнути в результаті виконання бюджетної програми, згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 "Про паспорти бюджетних програм".

В стадії розробки у Міністерстві закордонних справ України знаходиться проект Закону України "Про внесення змін до Закону України від 23.04.99 № 613-ХІV "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях".

У МВС створено резерв кандидатів у кількості 416 осіб працівників органів внутрішніх справ, які пройшли тестування на відповідність вимогам ООН та МВС для подальшої участі в міжнародних миротворчих місіях.

Головним управлінням внутрішніх військ МВС України складено та затверджено план заходів за результатами аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Головному управлінню внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, визначено відповідальних посадових осіб та терміни виконання; видано наказ командувача внутрішніх військ від 09.07.2007 № 272 "Про недоліки у використанні бюджетних коштів". Під час формування бюджетного запиту на утримання внутрішніх військ МВС у 2008 році розрахунки нормативної потреби на утримання військ складались з урахуванням зауважень Рахункової палати України щодо залучення наявних можливостей та резервів.

На виконання вимог Рахункової палати України щодо забезпечення контролю за своєчасністю та якістю поставленої продукції, у планах проведення контрольних заходів контрольно-ревізійного управління ГУВВ МВС України передбачено обов'язкові перевірки питань обліку договорів та дотримання вимог законодавства щодо проведення процедур закупівель товарно-матеріальних цінностей, претензійної роботи у випадках порушення постачальником вимог договорів.

Посилено контроль за використанням коштів на придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей. За фактами дебіторської заборгованості організовано та ведеться претензійно-позовна робота, за кожним підприємством-дебітором закріплено відповідальну посадову особу з числа фахівців управління розквартирування та капітального будівництва ГУВВ МВС України.

Головним управлінням внутрішніх військ МВС України розробляється проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", який у порядку, визначеному законодавством, буде подано на розгляд до Верховної Ради України VI скликання.

У Міністерстві аграрної політики України в 2007 році за результатами аудиту управління коштами державного бюджету, виділених у 2006 році на державну підтримку АПК, удосконалено порядки використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на державну підтримку розвитку агропромислового комплексу, зокрема, створено рівні можливості доступу сільгосптоваровиробників до державної фінансової допомоги та прозорі умови розподілу бюджетних асигнувань між регіонами відповідно до визначених критеріїв. Також, за пропозиціями Мінагрополітики, Мінфіном внесено зміни до деяких порядків в частині можливості здійснення перерозподілу бюджетних коштів між регіонами та районами щомісячно, виходячи з фактичного та очікуваного використання бюджетних коштів до кінця року.

Мінагрополітики наказом від 30.10.2007 № 766 затверджено Заходи щодо усунення зауважень, зазначених у висновку Колегії Рахункової палати до Звіту про результати аудиту використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству аграрної політики України на прикладні розробки і впровадження новітніх технологій у сфері розвитку агропромислового комплексу, що врахували всі зауваження Рахункової палати. Зокрема, планується розробити та затвердити Концепцію і програму науково-технічного розвитку галузей агропромислового виробництва на період 2008-2015 роки, Порядок проведення експертизи науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, Порядок оприбуткування результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок; розробити механізм забезпечення сільгоспвиробників інформацією щодо результатів завершених наукових розробок; зобов'язати науково-методичний центр аграрної освіти Мінагрополітики здійснювати облік, моніторинг виконання та технічний супровід науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Міністерством промислової політики України розроблено та затверджено наказом від 23.03.2007 № 124 Заходи щодо усунення недоліків, виявлених Рахунковою палатою за результатами перевірки ефективності проведення Міністерством промислової політики реструктуризації підприємств підземного видобутку залізної руди, які повною мірою враховують пропозиції Рахункової палати, а саме: забезпечення послідовної та результативної реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди; виконання робочих проектів у передбачені строки та визначені обсяги, проведення інвентаризації фактично виконаних робіт по робочих проектах реструктуризації; забезпечення своєчасного подання до Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових документів щодо використання бюджетних коштів за програмою "Реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди".

В порядку реагування на рекомендації аудиту ефективності реалізації Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки Мінпромполітики спільно з науковими установами розробило проект "Концепції загальнодержавної програми розвитку промислового комплексу України на період до 2017 року", який схвалено рішенням Колегії Міністерства від 18.09.2007 № 9/4 та затверджено наказом Мінпромполітики від 25.09.2007 № 541. Підготовлено також проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо схвалення Концепції та направлено на погодження до заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Міністерством вугільної промисловості України, на виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами аудиту використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству вугільної промисловості України на здійснення державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості продукції, розроблено та затверджено наказом від 12.09.2007 № 366 заходи, якими передбачено: внести зміни до програми "Українське вугілля", виклавши її у новій редакції та у відповідності з вимогами Закону України "Про державні цільові програми"; розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України порядок використання коштів на держпідтримку вугледобувним підприємствам; створити робочу групу з розгляду питань удосконалення планування та внести зміни до методики планування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств; посилити контроль заходів щодо зниження збитковості підпорядкованих Мінвуглепрому підприємств та дотримання вимог Порядку обслуговування держбюджету за видатками; удосконалити роботу Галузевої комісії Мінвуглепрому.

Міністерством палива та енергетики України за результатами аудиту планування та ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству палива та енергетики України на науку у 2005 році та за 9 місяців 2006 року, наказом від 11.01.2007 № 6 затверджено оновлені склади Науково-технічної ради та її секцій, до плану роботи яких включено вивчення потреб енергетичної галузі у науковому супроводженні. Наказом Мінпаливенерго від 29.01.2007 № 33 створено робочу групу для розроблення Плану дій по усуненню порушень, виявлених перевіркою, який розглянуто на нараді у Міністра палива та енергетики і затверджено наказом від 26.02.2007 № 115.

Міністерством транспорту та зв'язку України, з метою усунення і недопущення в подальшому порушень, недоліків у плануванні та діяльності медичних закладів Укрзалізниці, виявлених в ході аудиту Рахункової палати використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству на стаціонарне медичне і амбулаторно-поліклінічне обслуговування працівників та пасажирів залізничного транспорту, розроблено і затверджено від 25.06.2007 заходи, якими визначено Укрзалізниці проводити щоквартальний контроль за виконанням фінансового плану в частині видатків на благодійництво для закладів охорони здоров'я; управлінню державної власності Мінтрансзв'язку - у 2007 році надати клопотання Київській міській раді щодо прискорення прийняття рішення стосовно підпорядкованості вузлової поліклініки ст. Київ, яка обслуговує працівників КП "Київський метрополітен".

Розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Переліку закладів охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, який на даний час знаходиться на погодженні.

Медичний центр реабілітації залізничників (м. Хмільник) отримав ліцензію на право здійснення діяльності з медичної практики.

Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за результатами аудиту реалізації заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України про орієнтовні обсяги фінансування в 2008-2010 роках капіталомістких заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, який направлено на узгодження із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Аналіз ефективності механізму організаційного забезпечення і контролю виконання вимог Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів виявив нагальну потребу у посиленні провідної ролі Міжвідомчої комісії та перегляду її статусу. З цією метою підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про Міжвідомчу комісію з екологічних питань Азовського і Чорного морів". Також результати проведеного аналізу та розроблених рекомендацій будуть враховані в 2008 році під час підготовки проекту концепції Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів та проекту самої програми.

Міністерством охорони здоров'я України, на виконання пропозицій Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України та коштів Світового банку на забезпечення виконання Національної програми забезпечення профілактик